Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5-2919км12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.08.2013. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2013.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		іменем   україни
		 
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого Лагнюка М.М.,  
		суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,
		за участю прокурора Казнадзея В.В.,
		 
		засудженого ОСОБА_1,
		 
		розглянула у судовому засіданні в м. Києві 6 червня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10 серпня 2012 року.
		 
		Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2012 року
		 
		ОСОБА_1,
		ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,  
		засуджено: за ч. 3 ст. 364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого; за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки; за ч. 1 ст. 374 КК України до арешту строком на 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки.
		 
		                              На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, ОСОБА_1 визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.
		 
		                              ОСОБА_1 позбавлено спеціального звання - лейтенант міліції.
		 
		                              На підстав ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
		                              
		За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_1, обіймаючи посаду слідчого СВ Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, в період з 27 жовтня 2012 року по 30 листопада 2010 року, в робочий час, знаходячись у своєму службовому кабінеті в приміщенні Костянтинівського РВ ГУМВС України у Донецькій області за адресою: м. Костянтинівка, вул. Київська, 40, в порушення кримінально-процесуального законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно у своїх особистих інтересах, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі № 39-86 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 296 КК України, яка знаходилась у нього в провадженні, за відсутності захисника ОСОБА_3 підробив процесуальні документи по кримінальній справі, зазначивши у них неправдиві відомості та відтворивши підпис захисника ОСОБА_3
		 
		Також ОСОБА_1 за встановлених судом обставин, в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі № 39-86 по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, грубо порушив право на захист обвинуваченого, пред'явив йому обвинувачення у скоєнні злочину, ознайомив його з постановою про притягнення в якості обвинуваченого і ознайомив його з матеріалами кримінальної справи без участі захисника ОСОБА_4, відтворивши в процесуальних документах підпис захисника.
		                              
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10 серпня 2012 року вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 змінено.
		 
		                              Ухвально вважати ОСОБА_1 засудженим: за ч. 3 ст. 364 КК України із застосуванням ст. ст. 77, 69 на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки, без конфіскації майна; за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки; за ч. 1 ст. 374 КК України до арешту строком на 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки.
		 
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, ОСОБА_1 визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки, без конфіскації майна і позбавлено спеціального звання - лейтенант міліції.
		                              
		На підстав ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами  2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.           
		В касаційній скарзі з доповненнями засуджений порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та закриття кримінальної справи щодо нього у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства, неправильним застосування кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що матеріали кримінальної справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження його вини у скоєнні інкримінованих йому злочинів. 
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримку поданої касаційної скарги, думку прокурора, який просив в порядку ст. 395 КК України судові рішення змінити, виключити призначення додаткового покарання у виді позбавлення спеціального звання - лейтенант міліції, так як у вироку суд не послався на застосування норми права, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		 
		Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. 
		                              
		У касаційній скарзі засудженого порушуються питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи,  однобічністю і неповнотою досудового та судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції. 
		 
		Щодо доводів скарги ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу інкримінованих злочинів та про відсутність у справі належних і допустимих доказів його вини, то свої висновки по цьому питанню суди першої та апеляційної інстанцій мотивовано обґрунтували і спростували зазначені доводи. 
		 
		Вина ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 374 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, які перевірялись судом. Так, суд першої інстанції поклав в основу обвинувачення, визнаного доведеним, показання потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які повністю узгоджуються між собою і в своїй сукупності повно відтворюють фактичні обставини справи та роль засудженого ОСОБА_1 у скоєнні ним цих злочинів. Підстав для обмови засудженого вищезазначеними особами судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено. Крім цього вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в наявних у матеріалах справи письмових доказах, у тому числі даними висновку судово-почеркознавчої експертизи № 4510/02 від 4 жовтня 2011 року.
		 
		Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про непереконливість доводів засудженого щодо недоведеності його вини у вчиненні інкримінованих злочинів. 
		За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 374 КК України є правильною.
		 
		При призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчинених ним злочинів, особу засудженого, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, позитивну характеристику, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а тому прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого, призначивши йому покарання за сукупністю злочинів та звільнивши від його відбування на підставі ст. 75 КК України з одночасним покладенням на нього обов'язків, передбачених в ст. 76 КК України, яке є обґрунтованим, необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
		 
		Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженого і правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляції доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам його касаційної скарги, належним чином перевірені й спростовані.
		 
		Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України. 
		 
		Висновок прокурора, що судом невірно застосовано закон, так як у вироку відсутнє посилання на статтю 54 КК України і не мотивовано рішення про позбавлення ОСОБА_1 спеціального звання - лейтенант міліції, є помилковим. Суд, позбавляючи ОСОБА_1 спеціального звання мотивував своє рішення, пославшись при цьому на відповідну норму права. Суд вказав, що оскільки засуджений на час скоєння злочину мав спеціальне звання лейтенант міліції, яке присвоєно йому наказом МВС України № 1343 від 27 червня 2009 року, а тому його необхідно позбавити цього звання. 
		 
		Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1, судом касаційної інстанції не встановлено. 
		 
		З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів  
		 
		у х в а л и л а: 
		касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни. 
		Судді:
		 
		 
		М.М. Лагнюк Т.І.  Франтовська А.В. Суржок

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...