Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/906/13-г : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.08.2013. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		донецький апеляційний господарський суд
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		05.08.2013р.           справа №908/906/13-г
		 
		Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:    
		Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
		Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.
		Секретар: Лебеденко В.В.
		За участю представників сторін:
		від прокуратури: Русланова Г.М. за посвідченням;
		від позивача: не з'явився; 
		від відповідача: Серебряков С.Б. по дов.
		 
		          Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я-Енергоресурс», м. Запоріжжя
		на рішення господарського суду Запорізької області від 07.05.2013р. (повний текст від 08.05.2013р.) у справі №908/906/13-г (суддя Серкіз В.Г.)
		за позовом Прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
		до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я-Енергоресурс»,                    м. Запоріжжя
		про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Прокурор Заводського району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі Запорізької міської ради,                         м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я-Енергоресурс»,                    м. Запоріжжя, про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.04.2009р., укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс», зареєстрованого 14.05.2009р. за №040926100642, а також про зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:02:006:0017) площею 0,3683га по вул. Перспективній, 8а у м. Запоріжжя, вартістю 2 305 079,21грн., шляхом підписання акту прийому-передачі.
		Рішенням від 07.05.2013р. господарський суд Запорізької області позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, обґрунтувавши свій висновок доведеністю матеріалами справи факту невиконання відповідачем обов'язків за договором (п.30) в частині невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням, неотримання вимог чинного земельного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі, погіршення екологічної обстановки території, невиконання комплексу заходів щодо охорони земель, що з огляду на приписи ст.ст. 651 ЦК України, 32 Закону України «Про оренду землі», п.п.20, 34 договору є підставою для його дострокового розірвання  та повернення земельної ділянки.
		Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та у задоволенні позову відмовити.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що по-перше, акт перевірки від 04.03.2013р. Держекоінспекції, на висновках якого ґрунтуються позовні вимоги, не може бути належним доказом у справі, оскільки не відповідає низці законодавчо визначених вимог щодо його складання та проведення відповідної перевірки. Крім того, заявник апеляційної скарги наголошує, що ним самостійно в ході розгляду справи було усунуті вищевказані недоліки, про що до суду було надано акт обстеження спірної земельної ділянки від 10.04.2013р. №30, проведеної представником Держсільгоспінспекції Запорізької області. У вказаному акті зафіксовано відсутність засмічення ділянки та порушень земельного законодавства, проте господарський суд Запорізької області, за твердженням скаржника, невмотивовано проігнорував зазначений документ в якості доказу на спростування позовних вимог прокурора. Щодо обґрунтування тверджень суду про суттєве порушення відповідачем умов договору, яке є підставою для його дострокового розірвання, заявник апеляційної скарги зазначає, що істотних порушень умов спірного договору в розумінні ст. 651 ЦК України відповідачем допущено не було, оскільки по-перше, ним належним чином сплачується орендна плата, а по-друге, прокурором та позивачем не доведено, що позивач якимось чином позбавився того, на що розраховував при укладанні відповідного договору.
		Вищевикладене, на думку заявника, призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення суду, що  є підставою для його скасування.
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. а апеляційну скаргу без задоволення.
		Представник позивача не скористався наданим йому правом на участь у судовому засіданні, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалами про порушення апеляційного провадження та відкладення розгляду справи явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами. 
		Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Запорізької міської ради №62/48 від 24.12.2008р. ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» було передано в оренду строком на 19 років земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:02:006:0017) площею 0,3683га (землі громадського призначення) по вул. Перспективній, 8а для розташування торговельно-розважального комплексу.
		Відповідно до вказаного рішення, 10.04.2009р. між Запорізькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приазов'я-Енергоресурс» (орендарем) було укладено договір оренди землі (зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 14.05.2009р. за №040926100642), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3683га для розташування торговельно-розважального комплексу, яка знаходиться у м. Запоріжжя по вул. Перспективній, 8а. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - будівлі та споруди орендаря.   
		Договір укладається на 19 років (п. 8 договору).
		Згідно п.п.16.1, 16.2 договору, земельна ділянка повинна зберігатись у належному стані, орендар повинен її використовувати відповідно до умов договору та виконувати умови, викладені в п. 30 договору.
		Пунктом 30 договору сторони визначили обов'язки орендаря, зокрема, орендар зобов'язаний використовувати  земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору оренди землі, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі, використовувати ділянку, не допускаючи погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї діяльності, здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, збереження і поліпшення родючості ґрунтів та поліпшення інших корисних властивостей землі, після закінчення строку договору оренди землі договір поновити або повернути земельну ділянку орендодавцю за його вимогою в належному стані, а також виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, передбачені Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».
		Відповідно до п. 34 договору, його дія припиняється шляхом розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї сторони внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Крім того, пунктом 20 договору визначено, що після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
		З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2011р. комісією техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету міської ради було проведено обстеження технічного стану будівлі колишнього дитячого садку №12 за адресою: вул. Перспективна, 8а Заводського району, за результатами якого складено відповідний акт №11/3 від 31.05.2011р. Згідно висновків вищевказаної перевірки, керівництво підприємства відповідача погодилось вивезти будівельне та побутове сміття з об'єкта, підготувати документацію щодо зносу (реконструкції) аварійної будівлі, а також розібрати та вивезти будівельне сміття (лист №12/05 від 27.05.2011р. ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» про усунення наявних зауважень із графіком виконання відповідних робіт - до 29.07.2011р.). 
		Проте в подальшому, на виконання постанови Прокуратури Заводського району                     м. Запоріжжя №20-13 від 15.02.2013р. про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, 04.03.2013р. Інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради було проведено перевірку стану благоустрою по вул. Перспективній, 8а у                     м. Запоріжжя.
		В ході перевірки Інспекцією було встановлено, що передана ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» територія за зазначеною адресою огороджена парканом, будівельні роботи не проводяться. Територія утримується в неналежному санітарному стані, захаращена побутовими та будівельними відходами, сміттям, що підтверджено відповідними фотокопіями.  Керівництво ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» під час проведення перевірки було відсутнє.
		Крім того, актом обстеження засміченої земельної ділянки б/н від 04.03.2013р. держінспектором з ОНПС Запорізької області Басмановим С.С. було зафіксовано, що під час обстеження земельної ділянки за вищевказаною адресою було визначено чотири засмічені ділянки загальною площею 808кв.м., а саме: 1. площею 260кв.м. (65мх4м), 2. площею 228кв.м. (57мх4м), 3. площею 260кв.м. (65мх4м), 4. площею 60кв.м. (15мх4м). На засмічених земельних ділянках розміщені відходи різного морфологічного складу (будівельні, побутові тощо) середньою висотою 0,6м. 
		Враховуючи викладене і посилаючись на те, що засмічення спірної ділянки триває протягом тривалого часу, посадовими особами ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» жодних дій з метою приведення земельної ділянки у належний стан не здійснювалось, тобто орендарем не виконуються обов'язки, передбачені п. 30 спірного договору, прокурор звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
		Як зазначалось вище, господарський суд Запорізької області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
		Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія не може погодитись з таким висновком  з наступних підстав.
		Згідно ст. 126 Земельного кодексу України, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		У відповідності до ст. 31 вказаного Закону, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
		Згідно ст. 32 зазначеного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. 
		У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки (ст. 34 Закону України «Про оренду землі»).
		Крім того, статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		Згідно ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін  в разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		В пункті 2.21 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами та доповненнями) висловлено правову позицію про те, що у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі».
		З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування вимог про розірвання спірного договору оренди прокурор та позивач посилаються на невиконання відповідачем умов договору оренди (п. 30), а саме - тривале засмічення орендованої земельної ділянки та приведення її у стан, не придатний для подальшого використання, що з огляду на приписи ст. 651 ЦК України є істотним порушенням.
		Разом з цим, згідно ч.2 ст. 651 ЦК України, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірного договору є строкове платне користування земельною ділянкою з дотриманням сторонами визначених у договорі обов'язків. Водночас, матеріали справи не містять доказів в підтвердження неналежного виконання або невиконання відповідачем взятих на себе обов'язків з повного та своєчасного внесення орендної плати за землю або інших обов'язків, визначених договором та законом. Стосовно посилань прокурора та позивача на невиконання орендарем обов'язків відносно того, що допустивши тривале засмічення орендованої земельної ділянки відповідач привів спірну земельну ділянку у стан, не придатний для її подальшого використання, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
		По-перше, акти перевірки стану благоустрою території та обстеження земельної ділянки від 04.03.2013р. не можуть бути прийняті в якості єдиних та беззаперечних доказів порушення відповідачем умов спірного договору з огляду на наявність в матеріалах справи акту обстеження земельної ділянки №30 від 10.04.2013р. Зазначений акт складений інспектором управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, яка є спеціальним державним органом, уповноваженим здійснювати державний контроль у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, зокрема, за здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами (приписи Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України  №459/2011 від 13.04.2011р.). Доказів оскарження чи скасування вказаного акту, або визнання неправомірними дій посадових осіб при його складанні до матеріалів справи не надано. 
		Як вбачається з акту обстеження земельної ділянки №30 від 10.04.2013р., на час проведення перевірки на земельній ділянці площею 0,3683га по вул. Перспективна, 8а розташована напівзруйнована будівля, що належить ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» на праві власності. Земельна ділянка огороджена залізобетонним парканом, вільна від засмічення, частково вкрита багаторічними насадженнями. Межі земельної ділянки не порушені. Порушень земельного законодавства України не встановлено.
		Разом з цим, приймаючи спірне рішення, суд першої інстанції не надав належної оцінки вищевказаному акту, тобто дійшов відповідних висновків лише на підставі доказів, наданих позивачем та прокурором, проігнорувавши при цьому докази, якими відповідач обґрунтував свої заперечення проти позову.
		Апеляційний господарський суд, при цьому, перевіривши в порядку ст.ст. 32-34, 43 ГПК України надані до матеріалів справи докази в сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що на час вирішення справи по суті в суді першої інстанції обставина, на яку посилались прокурор та позивач у якості підстави для розірвання спірного договору, була усунута відповідачем самостійно, тобто ним виконані умови, передбачені п. 30 спірного договору. З огляду на викладене стверджувати, що засмічення спірної ділянки триває протягом тривалого часу, посадовими особами ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» жодних дій з метою приведення земельної ділянки у належний стан не здійснювалось, тобто орендарем не виконуються обов'язки, передбачені п. 30 спірного договору, на даний час не уявляється можливим. Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що оскільки істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при його укладенні, позивачем та прокурором належними і допустимими доказами не доведено, чого саме позбавляється Запорізька міська рада внаслідок виявленого порушення за умови відсутності в матеріалах справи доказів неналежного виконання орендарем обов'язків зі сплати орендної плати, нецільового використання земельної ділянки тощо. 
		По-друге, поза увагою суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення залишився той факт, що відповідач є власником нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці. Вказаний факт підтверджується як документами і поясненнями, наданими прокурором та позивачем, так і актом обстеження земельної ділянки №30 від 10.04.2013р. Тобто, з огляду на правову позицію, викладену у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. (зі змінами і доповненнями) «Про  деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду (в даному випадку - відповідача), переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). 
		З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.
		У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
		Таким чином, при винесенні судом першої інстанції рішення від 07.05.2013р., поза увагою суду залишились також приписи ст.120 ЗК України та ст. 377 ЦК України відносно права відповідача, як власника об'єкта нерухомості, на користування спірною земельною ділянкою. 
		За змістом статті 12 Земельного кодексу України, розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
		Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
		Водночас, з матеріалів справи вбачається, що рішення Запорізької міської ради №62/48 від 24.12.2008р. про передачу ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» в оренду строком на 19 років земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:02:006:0017) площею 0,3683га (землі громадського призначення) по вул. Перспективній, 8а для розташування торговельно-розважального комплексу, на час розгляду справи є чинним та у встановленому законом порядку не скасованим.
		Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає необґрунтованим твердження суду першої інстанції про доведеність матеріалами справи факту невиконання відповідачем обов'язків за договором (п.30) в частині невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням, неотримання вимог чинного земельного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі, погіршення екологічної обстановки території, а також невиконання комплексу заходів щодо охорони земель, що може бути підставою для дострокового розірвання спірного договору оренди №040926100642, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги в цій частині не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Також, з огляду на приписи ст. 34 Закону України «Про оренду землі», умови   п. 20 договору оренди, є також необґрунтованою похідна вимога прокурора про повернення спірної земельної ділянки Запорізькій міській раді.
		З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що всупереч вимогам ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 07.05.2013р. у справі №908/906/13-г не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, не відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		Судові витрати за подання апеляційної скарги в порядку ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача. 
		Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 49, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.104, ст.105 ГПК України,  Донецький апеляційний господарський суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я-Енергоресурс», м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 07.05.2013р. (повний текст від 08.05.2013р.) у справі №908/906/13-г - задовольнити.
		Рішення господарського суду Запорізької області від 07.05.2013р. (повний текст від 08.05.2013р.) у справі №908/906/13-г - скасувати.
		У задоволенні позову Прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я-Енергоресурс», м. Запоріжжя, про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.04.2009р., укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс», зареєстрованого 14.05.2009р. за №040926100642, а також про зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:02:006:0017) площею 0,3683га по вул. Перспективній, 8а у м. Запоріжжя, вартістю 2 305 079,21грн., шляхом підписання акту прийому-передачі - відмовити.
		Стягнути з  Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я-Енергоресурс», м. Запоріжжя, 1147,00грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
		Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
		 
		Головуючий суддя (доповідач):          Н.В. Будко
		 
		 
		Судді:          В.В. Манжур
		 
		 
		          А.М. М'ясищев
		 
		 
		 
		          Надруковано примірників - 7
		           1-у справу
		           1-позивачу
		           1-відповідачу
		           2-прокуратурі
		           1-господарському суду
		           1-ДАГС

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...