Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/257/3/13 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.08.2013. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"01" серпня 2013 р.                               м. Київ                                        К/800/26158/13 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		 
		головуючого: судді - доповідача Бим М.Є.
		суддів: Розваляєвої Т.С., Чалого С.Я.
		при секретарі: Тімановській О.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Київського районного суду м. Донецька від 13 березня 2013 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі №2а/257/3/13 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Київської районної у м. Донецьку ради, третя особа - ОСОБА_5, про скасування рішення, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		У березні 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просять скасувати рішення виконавчого комітету Київської районної у місті Донецьку ради від 11.03.2009 №78/6 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за Територіальної громадою м. Донецька в особі Донецької міської ради (в повному господарському віданні комунального підприємства "Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька") та зобов'язати відповідача здійснити заходи щодо повернення підвальних приміщень будинку АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність власників квартир цього будинку з передачею на обслуговування балансоутримувачу будинку.
		Постановою Київського районного суду м. Донецька від 13 березня 2013 року позов задоволено частково. Скасовано рішення виконавчого комітету Київської районної у місті Донецьку ради від 11.03.2009 №78/6. В решті позову відмовлено.
		Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		У касаційній скарзі позивачі просять скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_5 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду, як законну та обґрунтовану, залишити без змін.
		Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій  норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		За приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. 
		Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 
		4) безсторонньо (неупереджено); 
		5) добросовісно; 
		6) розсудливо; 
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є власниками квартир АДРЕСА_1.
		В даному будинку знаходиться підвальне приміщення площею 155,4кв.м.
		Оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Київської районної у місті Донецьку ради від 11 березня 2009 року №78/6 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за Територіальної громадою м. Донецька в особі Донецької міської ради (в повному господарському віданні комунального підприємства "Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька")» (за результатами розгляду заяви КП "Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька" про оформлення права комунальної власності) оформлено право власності на вказаний об'єкт нерухомості за Територіальної громадою м. Донецька та вирішено просити Головне управління благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради видати свідоцтво про право власності на зазначене підвальне приміщення територіальній громаді м. Донецька в особі Донецької міської ради (в повному господарському віданні комунального підприємства "Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька").
		Судом встановлено, що спірне підвальне приміщення площею 155,4кв.м. не експлуатується в якості приміщення загального користування, не відноситься до технічних приміщень та є нежитловим підвальним приміщенням, що підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи №92-08 від 19.09.2008.
		Крім того, вказане приміщення до ухвалення оскаржуваного рішення знаходилось у комунальній власності територіальної громади м. Донецька в особі Донецької міської ради, що підтверджується рішенням Донецької міської ради від 24 січня 2003 року №4/36 «Про розмежування повноважень по управлінню майном, яке відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Донецька» та Донецька міська рада розпоряджалася цим приміщенням, як комунальною власністю, що підтверджується розпорядженням № 926 від 10 серпня 2007 року Донецького міського голови та технічним паспортом на зазначене приміщення №7/6947, який виготовлений у вересні 2008 року.
		Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Житлового кодексу, а також Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про приватизацію державного житлового фонду».
		За приписами ст.ст.316, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. 
		Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 
		Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. 
		Згідно ст.237 цього Кодексу у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. 
		Частиною 1 статті 5 Житлового кодексу встановлено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). 
		За приписами ч.9 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону. 
		Нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. 
		У зв'язку з цим слід зазначити, що розпорядженням Донецького міського голови від 10.08.2007 №926 вирішено укласти зі ОСОБА_5 договір оренди спірного нежитлового приміщення для надання побутових послуг населенню, а розпорядженням від 20.05.2010 №452 продовжено строк оренди приміщення терміном на 2 роки.
		Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування
		Згідно ч.2 ст.41 цього Закону районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами. 
		Таким чином, правильним є висновок апеляційного суду про те, що оскаржуваним рішенням відповідач - суб'єкт владних повноважень здійснив волевиявлення щодо оформлення правовідносин в сфері комунальної власності, не порушуючи при цьому прав та законних інтересів позивачів.
		Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства  України, колегія суддів, -
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
		Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року - залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...