Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-183/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.08.2013. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2013.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                
		 
		 
		Справа №  1-183/12 
		Провадження №:  1/752/40/13 
		 
		                                                        В И Р О К
		                                        І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		07.08.2013   р.  м.  Київ
		 Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
		головуючого судді Бондаренко  Г. В.         при секретарях                       Титенко Ю.А., Бакал С.В., Бродюк Л.С.,
		         з участю прокурорів              Ткачук Ю.Б., Онікеєнко К.Г.,
		         потерпілої -                             ОСОБА_1,
		         представників потерпілої      ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		         захисників -                            ОСОБА_4, ОСОБА_5,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, офіційно працює, зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, 
		                                                    встановив:
		органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він 10.03.2008 року приблизно о 22.00 годині на запрошення свого товариша ОСОБА_7, який мешкає в квартирі АДРЕСА_1, прибув до вказаної квартири, де вони стали спільно вживати алкогольні напої. Після спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_6 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння приблизно о 03.00 годині 11.03.2008 року під час конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, взяв ніж, який знаходився на тумбочці у одній із кімнат вищевказаної квартири, та умисно став наносити ОСОБА_7 удари ножем в область тулуба та шиї. Після вчинення вказаних дій ОСОБА_6, з місця вчинення злочину зник, а потерпілий ОСОБА_7 помер внаслідок заподіяних йому множинних колото-різаних поранень шиї, грудей та живота, а також різаної рани шиї з пошкодженням внутрішніх органів і розвитком крововтрати; пониженого кровонаповнення (малокрів`я) внутрішніх органів; накопичення крові і її згортків у порожнинах тіла. 
		 
		Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні йому інкримінованого злочину не визнав та показав, що в останнє бачив ОСОБА_7 8.03.2008 року, коли приходив до нього разом із своєю дівчиною ОСОБА_8. З 10.03.2008 року по 11.03.2008 року постійно перебував дома, що можуть підтвердити свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 З потерпілим перебував у дружніх стосунках, будь-яких конфліктів чи неприязні між ними, в тому числі під час останньої зустрічі, не було. Про вбивство потерпілого дізнався 12.03.2008 року або від своєї мами, або від сусідів. Перед його затриманням він до міліції прийшов добровільно на їх виклик, мав намір допомогти слідству, проте його ввели в оману та використали. Свої визнавальні покази в ході досудового слідства після затримання надавав під тиском працівників міліції, які чинили на нього фізичний та психологічний тиск, у зв'язку з чим йому тричі викликали швидку медичну допомогу, крім того, над ним знущались, тому він намагався покінчити з життям самогубством. Вважає, що його отруїли чи наркотичною, чи психотропною речовиною, свої дії не усвідомлював, були прогалини в пам'яті. Захисник, який був у нього в перші дні співпрацював з міліцією, він їй постійно казав про тиск на нього, проте вона наполягала на співпраці із міліцією. Під час проведення відтворення він показував лише те, що йому до цього повідомили в міліції, в квартирі потерпілого бував часто, тому добре там орієнтувався. При понятих скарг чи зауважень не висловлював, оскільки боявся за своє життя та здоров'я. В подальшому його мати змінила захисника, після цього він одразу ж змінив свої покази та вони почали звертатися із скаргами на дії працівників міліції, проте результат був негативним.
		Дослідивши докази по справі, зібрані як в ході досудового слідства, так і в суді, вислухавши покази підсудного, потерпілих, свідків, експертів, суд дійшов висновку, що вина підсудного ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину не доведена.
		Так, дані повідомлені потерпілими ОСОБА_10, ОСОБА_1, свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 лише характеризують особи потерпілого ОСОБА_7 та підсудного ОСОБА_6 Вказані покази жодним чином як не спростовують, так і не підтверджують вину підсудного у вчинені умисного вбивства ОСОБА_7
		 
		Покази свідків ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 в тій частині, що вночі з 10.03.2008 року на 11.03.2008 року приблизно о 03.00 годині вони чули як незнайомий чоловік по голосу віком 40-50 років, говорив російською мовою у них на поверсі шукав вихід із під'їзду (т. 2 а.с.174-177, 178-181, 182-185, 195), також не підтверджують причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому вбивства, оскільки свідки чоловіка не бачили та впізнати не змогли 
		Покази свідка ОСОБА_30 про те, що в ніч з 10.03.2008 року на 11.03.2008 року приблизно о 03.00 годині вона чула шум із квартири, яка розташована над нею, в якій проживав потерпілий, та, що даний шум був схожий на звук падіння людини, потім на падіння пляшки, також про те, що вона чула скоріш за все чоловічий голос у вигляді окрику, ніби укор, «ОСОБА_51» (т.2. а.с.190-192), підтверджують факт того, що в квартирі потерпілого в ніч з 10.03.2008 року на 11.03.2008 року відбувались певні подій, проте не підтверджують причетність підсудного до даних подій.
		Допитані в суді свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_32 повідомили суду про обставини зникнення потерпілого ОСОБА_7, який безпричинно не вийшов на роботу, у зв'язку з чим ними за вказівкою керівництва в подальшому було здійснено виїзд за місцем проживання потерпілого, де і було виявлено його тіло з ознаками насильницької смерті. Дані покази підтверджують факт вбивства потерпілого і жодним чином не вказують на те, що даний злочин вчинив ОСОБА_6
		Крім описаних вище доказів на підтвердження вини підсудного орган досудового слідства та сторона обвинувачення в суді вважали, що вина останнього підтверджується і наданими підсудним визнавальними показами даними при написанні явки з повинною, первинних пояснень 12.04.2008 року (т. 4 а.с. 64, 65-67), при допиті його як підозрюваного, обвинуваченого та при проведенні із ним відтворення обстановки та обставин подій 14.04. та 15.04.2008 року (т. 4 а.с. 91-94, 114-115, 98-106). Сторона обвинувачення в суді наголошувала на тому, що дані покази є правдивими, логічними і послідовними, такими, що узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами, крім того, що всі вищеописані слідчі дії проводились за участю захисника, а відтворення ще й за участі понятих, будь-яких зауважень чи скарг від ОСОБА_6 не надходило.
		Вказані докази, на думку сторони обвинувачення, підтверджуються і показами свідків.
		Так, свідок ОСОБА_33 показав, що до затримання ОСОБА_6 він жодного відношення не має. Йому відомо лише, що відносно останнього було застосовано адміністративне покарання і проведено тестування на поліграфі, проте при його проведенні він присутнім не був. З його боку до ОСОБА_6 ні якого впливу застосовано не було. 12.04.2008 року ОСОБА_6 попрохався до нього на бесіду, після того як його привели, затриманий добровільно виявив бажання і в подальшому написав явку з повинною. Потім він викликав до свого кабінету ОСОБА_34 та попрохав, щоб той відібрав пояснення у ОСОБА_6 якомога детальніше, оскільки в нього не було часу. Про те, що 15.03.2008 року під час додаткового огляду місця події по АДРЕСА_1 був виявлений пульт дистанційного управління від телевізора, який належить ОСОБА_7 він дізнався або від ОСОБА_6, або із його пояснення. Під час написання явки з повинною ОСОБА_6 плакав, щиро каявся, казав, що не бажав вбивати потерпілого, тому він (свідок) сказав йому, що його дії можуть кваліфікувати за ст. 116 КК України. Будь-якого тиску на підсудного він не вчиняв, чому останній його оговорює пояснити не може. Крім того, свідок не зміг пояснити суду і те, чому під час первинного огляду місця події не був описаний та вилучений пульт, що знаходився біля трупу потерпілого.
		Свідок ОСОБА_34 в суді підтвердив покази свідка ОСОБА_33 та показав, що 12.04.2008 року за вказівкою останнього прийняв пояснення у ОСОБА_6 у своєму службовому кабінеті по вул. Голосіївська, 15 в м. Києві. ОСОБА_6 писав пояснення самостійно, в цей час у кабінеті також  був старший оперуповноважений з ОВС ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_36 Він, тобто ОСОБА_34, неодноразово під час написання пояснення виходив та заходив до свого кабінету, а з ОСОБА_6 залишався ОСОБА_36 До ОСОБА_6 будь-яких заборонених заходів та методів впливу застосовано не було. Коли останній закінчив написання пояснення, то він його перечитав та надав вказівку завести ОСОБА_6 до приміщення чергової частини для адміністративно затриманих. Пояснення він ОСОБА_6 не диктував, останній писав їх самостійно.
		Свідок ОСОБА_36 в суді надав аналогічні за своїм змістом покази.
		Допитаний в суді як свідок слідчий ОСОБА_43 показав, що будь-які недозволені методи слідства до підсудного ОСОБА_6 під час досудового слідства не застосовувались, у нього був захисник, якого запросила його мама. Він висловлював скарги, вони були перевірені, проте свого підтвердження не знайшли. Під час проведення відтворення обстановки та обставин подій ОСОБА_6 все показував добровільно, велась відеозйомка, були поняті, захисник, чому протокол відтворення не підписаний ОСОБА_6, пояснити не може. Чому при первинному огляді місця події не було описано та вказано про другий пульт, який знаходився поруч із трупом, і скільки всього було виявлено пультів у квартирі також пояснити не може. Чому не відібрали сліди та зразки із виявлених при додатковому огляді місця події пульта та пачки з під цигарок пояснює тим, що минув час і сліди на даних предметах могли не зберегтися.
		Свідки ОСОБА_37 та ОСОБА_38 в суді показали, що приймали участь у відтворенні обстановки та обставин подій як поняті, зазначивши, що дана дія дійсно проводилась за їх участю та у присутності ОСОБА_6, під час якої останній розповів про обставини його перебування в квартирі потерпілого 10.03.2008 року у вечірній та нічний час, спільного вживання алкоголю, виникнення між ними конфлікту через жінку. ОСОБА_6 повідомив, що потерпілий образив його та його дівчину, це його образило і в подальшому він нічого не пам'ятає, проте прийшовши до тями виявив, що стоїть з ножем, пригадати, у якій руці тримав ніж, не міг, на ліжку лежить ОСОБА_30 мертвий з пораненнями та перерізаним горлом. Як повідомив ОСОБА_6, то потім він пішов до туалету, де в унітазі помив руки та ніж. Ніж залишив на кухні. Після чого ОСОБА_6 повідомив, що перебуваючи десь на першому поверсі він викинув пульт від телевізора, який був у нього в руці, а далі вийшовши з парадного та повернувши праворуч підійшов до контейнеру зі сміттям викинув светр, який був на ньому, оскільки той був у крові. Після чого всі приїхали до Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, де був проведений перегляд відеозйомки та складений протокол про його перегляд, з яким вони ознайомились та підписали. Будь-якого тиску в їх присутності на ОСОБА_6 ніхто не здійснював, зовні він перебував у нормальному, проте пригніченому стані. Під час даних подій була присутня його захисник.
		Свідки ОСОБА_39 та ОСОБА_40, які будучи працівниками Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві також брали участь під час проведення вищевказаної слідчої дії, надали аналогічні покази (т. 5 а.с. 150-151).
		Разом з тим, суд визнає всі вищевказані докази неналежними та недостатніми для підтвердження вини підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину, виходячи з наступного.
		Відповідно до вимог ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є ратифікованою Україною, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Яременко проти України» від 12.06.2008 року, органи влади, у разі виявлення порушень вимог ст. 3 Конвенції зобов'язані забезпечити захист фізичної недоторканості осіб, які перебувають під вартою, та при оцінюванні доказів повинні керуватися критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Коли вся або значна частина інформації про події у справі відома органам влади від осіб, узятих під варту, які перебувають під їх контролем, - тоді у разі виникнення тілесних ушкоджень у таких осіб під час перебування під вартою з'являються відповідні обґрунтовані презумпції факту.
		Як вбачається зі справи, ОСОБА_6 24.04.2008 року відмовився від послуг попереднього захисника та з даного часу категорично заперечував, в тому числі в суді, свою причетність до інкримінованого йому злочину, вказував на застосування до нього недозволених методів слідства, внаслідок якого оговорив себе та надав визнавальні покази, які писав під диктовку, а підписував під тиском. Попередній захисник ввела його в оману, постійно радилась із працівниками міліції і не звертала увагу на його скарги та заяви, що і стало причиною його відмови від неї.
		Вказані покази підсудного підтвердили і допитані в суді як свідки ОСОБА_8, яка показала, що цілий день та ніч з 10.03.2008 року по 11.03.2008 року її син був вдома, про вбивство потерпілого він дізнався від неї, а вона, в свою чергу, від сусідів. Крім того,вказала, що в день затримання її сина його спочатку викликав ОСОБА_33, вона пішла разом з ним. Під час розмови останній вмовив її сина допомогти слідству, для цього необхідно було його затримати тимчасово, щоб дійсний вбивця себе проявив. Після розмови вони пішли додому, через деякий час за сином приїхала міліція і він добровільно з ними пішов. На наступний день вони разом із сім'єю прийшли до Голосіївського РУ ГУ МВС України, щоб дізнатися як довго її сина будуть тримати під вартою. Вона побачила сина в коридорі, він не впізнав її був у неадекватному стані. Вона зрозуміла, що їх обманули та запросила захисника, проте остання неналежно захищала її сина, запевняла, що йому краще визнавати вину у вчиненні вбивства, хоча це була неправда. Вона дізналася, що син себе оговорив. Коли зрозуміла, що захисник допомагає міліції, одразу ж від нього відмовилась. Вона добре знає потерпілого і те, що вони з її сином товаришували, будь-яких конфліктів між ними не було. В останнє потерпілий приходив до них додому 7.03.2008 року, а її син разом із ОСОБА_8 ходив до нього 8.03.2008 року. Вони повернулись звідти рано, все було нормально і спокійно. 9.03.2008 року її син пішов на добове чергування, 10.03.2008 року зранку прийшов додому, цілий день спав, в тому числі і ввечері. В цей час до них заходила сусідка, яка також бачила її сина. Про даний факт вона одразу ж повідомила слідчого, проте чому він одразу не допитав їх сусідку, їй невідомо.
		Допитана в суді свідок ОСОБА_41 показала, що у січні 2008 року вона познайомилась із ОСОБА_6 і вони почали спілкуватись. Ніч з 08.03.2008 року на 09.03.2008 року вона ночувала у ОСОБА_6 09.03.2008 року ОСОБА_6 пішов на роботу, а вона, тобто ОСОБА_41, поїхала до своєї мами у м. Житомир. Приїхала до м. Києва 12.03.2008 року. 08.03.2008 року вона спільно з ОСОБА_6 приблизно о 10.00 годині ходили до ОСОБА_7 додому. В цей день вона вперше побачила ОСОБА_7 та познайомилась з ним. Коли вони знаходились у ОСОБА_7, то у нього нікого вдома не було, вони були у трьох. ОСОБА_7 ніхто не телефонував. ОСОБА_7 дав ОСОБА_6 100 гривен, щоб той сходив до магазину. Приблизно через п'ятнадцять хвилин ОСОБА_6 повернувся та приніс пляшку горілки, соку та хотдоги. Хлопці почали вживати алкоголь. Далі стали палити цигарки. У ОСОБА_7 вони були приблизно до 12-ї години, а потім пішли додому, а ОСОБА_30 залишився вдома. Під час їх візиту ОСОБА_30 ні про які проблеми не розповідав. Хто може бути причетним до вбивства, вона не знає. Крім того вона повідомила, що коли вони прийшли до ОСОБА_7 додому, то ОСОБА_6 поміг їй роздягтись та повісив і її, і свою куртку на вішалку. Під час їх перебування у потерпілого будь-яких конфліктів чи суперечок не виникало, останній поводив себе культурно, до неї не чіплявся, будь-яких знаків уваги не проявляв. Із підсудним на той момент вони не зустрічались, просто іноді спілкувались, про стосунки між ними на той момент мова не йшла. Крім того, свідок повідомила, що ОСОБА_6 вона бачила у райвідділі не довго і спілкувалась з ним, він виглядав сонним, пригніченим, сказав, що оговорив і себе, і її, що нібито ОСОБА_42 до неї чіплявся і тому він його вбив. Проте дані факти є неправдою, підсудний сказав, що погано пам'ятає яким чином все це підписував. В подальшому на неї також тиснули ОСОБА_43 та ОСОБА_33, намагалися примусити підтвердити все, що написав ОСОБА_6, проте вона відмовилась. Вони намагалися тиснути на її почуття до ОСОБА_6, проте вони не врахували, що почуття як такі були відсутні. Крім того ОСОБА_43 і ОСОБА_33 розпитували, в якому одязі вони були у ОСОБА_7, наполягали на конкретному одязі, проте вона наголошувала на своєму. При їх бесіді із ОСОБА_6 у відділку була присутня і захисник, її здивував той факт, що остання жодним чином не реагує на те, що ОСОБА_6 себе оговорює. Вона висловила своє невдоволення, проте після цього слідчий Бурлака вигнав її з кабінету.
		Крім того, дані покази підсудного та свідків узгоджуються із наявними у справі копіями карт виїзду швидкої медичної допомоги (т. 4 а.с. 187-191), відповідно до яких до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві в період часу з 11.04.2008 року по 13.04.2008 року тричі виїздила бригада лікарів для надання допомоги ОСОБА_6, у зв'язку з його поганим самопочуттям після допиту, спробою покінчити з життям самогубством та виникненням судом. Також, слід вказати, що відповідно до висновку судово-авторознавчої експертизи від 4.11.2010 року (т. 8 а.с. 204-207), текст явки з повинною від імені ОСОБА_6 від 12.04.2008 року складено ОСОБА_6 в стані психоемоційної  (операційної) напруги за участі сторонньої особи (шляхом диктування або підказування тощо). Текст пояснення від 12.04.2008 року, складеного ОСОБА_6, частково складено останнім самостійно, а частково не самостійно, а за участі сторонньої особи. Висновки даної експертизи є категоричними. В суду відсутні об'єктивні дані вважати вказаний доказ неналежним чи не допустимим, оскільки експертиза призначена та проведена в ході судового слідства з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.
		Враховуючи викладене, суд вважає за неможливе і визнати допустимими, належними та достатніми доказами для підтвердження вини підсудного і покази, викладені в протоколі його допиту як підозрюваного від 14.04.2008 року (т. 4 а.с. 91-94), в протоколі відтворення обстановки та обставин подій за участі ОСОБА_6 від 14.04.2008 року (т. 4 а.с. 98-106) та протоколі допиту останнього як обвинуваченого від 15.04.2008 року (т. 4 а.с. 114-115). Слід звернути увагу й на те, що всі вище вказані документи були написані та підписані ОСОБА_6 у період часу з 12.04 по 15.04.2008 року в приміщенні Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, тобто фактично у час, коли він перебував під контролем зацікавлених осіб, на дії яких підсудний в подальшому і скаржився з приводу застосування до нього недозволених методів слідства. Крім того, слід вказати, що протокол відтворення обстановки та обставин події від 14.04.2008 року взагалі не був підписаний ОСОБА_6, крім того, він висловив скаргу на дії працівників міліції, проте в подальшому ні наявний у нього захисник, від якої він в подальшому відмовився, ні працівники міліції дану скаргу не передали за належністю для перевірки у визначеному законом порядку. Вказані вище обставини суд тлумачить на користь і твердження підсудного ОСОБА_6 про визнання ним своєї вини після затримання в результаті порушення його прав і свобод. Крім того, суд вважає за необхідне вказати й на те, що згідно протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 14.04.2008 року за участю ОСОБА_6 та переглянутої судом касети відеозапису даної слідчої дії вбачається, що ОСОБА_6 нічого конкретно не розповів про обставини вчинення ним вбивства, зокрема, не повідомив куди та яким чином він наносив удари потерпілому, які тілесні ушкодження він спричинив останньому тощо. Той факт, що ОСОБА_6 добре орієнтується в квартирі потерпілого, беручи до уваги те, що він протягом тривалого часу, неодноразово відвідував потерпілого у його квартирі, не свідчать про те, що в день вчинення вбивства ОСОБА_6 знаходився у даній квартирі. Згідно висновків судово-психологічних експертиз № 545/13-32 від 29.03.2013 року та № 617/13-32 від 31.07.2013 року зробити категоричний висновок стосовно того, чи є надані ОСОБА_6 показання в процесі відтворення обстановки та обставин події результатом запам'ятовування завченого тексту, або результатом безпосереднього спостереження та участі в  певних подіях (вбивство ОСОБА_7) не є можливим. Факт здійснення можливого психологічного впливу на ОСОБА_6 не виключається (т. 11 а.с. 179-189, 221-236). Таким чином, висновок суду є некатегоричним.
		Наявна в матеріалах справи постанова про відмову в порушенні кримінальної справи (т. 9 а.с. 14-15) від 21.08.2008 року, винесена за результатами перевірки заяв ОСОБА_6, поданих ним після зміни захисника, щодо застосування до нього недозволених методів слідства також не спростовує версію захисту про застосування до ОСОБА_6 недозволених методів слідства, в результаті яких він надавав визнавальні покази, оскільки дана перевірка була проведено формально, до уваги взяті лише пояснення зацікавлених осіб - працівників міліції, не взято до уваги копії карт виїзду швидкої медичної допомоги, причини її виклику, причини, з яких підозрюваний намагався здійснити самогубство.
		Таким чином, суд вважає, що такий доказ як протокол відтворення обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_6 є сумнівним і враховуючи відсутність у справі інших прямих належних та допустимих доказів вини підсудного у вчиненні інкримінованого злочину, не може бути покладений в основу обвинувального вироку.  
		За описаних вище обставин, покази свідків ОСОБА_36, ОСОБА_43, ОСОБА_39, ОСОБА_40, які є працівниками міліції, щодо відсутності будь-якого тиску на підсудного є також сумнівними і тому як вказано вище у вироку не беруться судом до уваги. Крім того, слід вказати, що як вказано у зазначених вище висновках судово-психологічних експертиз, з наявних відеозаписів відтворення обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_6 не вбачається здійснення на нього безпосереднього тиску з боку осіб, які брали участь у даній слідчій дії, проте підсудний з моменту зміни своєї позиції наголошував на тому, що тиск на нього здійснювався перед проведенням даної слідчої дії з боку ОСОБА_33, а не під час її безпосереднього проведення. За таких обставин, свідки ОСОБА_37 та ОСОБА_38 дійсно могли не бачити будь-яких проявів тиску на ОСОБА_6 під час відтворення обстановки та обставин події, проте враховуючи наведені вище висновки експерта щодо можливого надання підекспертним показань під час відтворення обстановки та обставин подій в результаті здійснення на нього психологічного тиску та інші обставини, викладені у вироку вище, даний доказ (протокол відтворення обстановки та обставин подій від 14.04.2008 року за участю ОСОБА_6) не може бути покладений в основу обвинувального вироку.
		Суд вважає сумнівною і такою, що не може бути взято до уваги і версію обвинувачення, що саме у зв'язку з визнанням вини ОСОБА_6 ними було виявлено та вилучено під час додаткового огляду місця події 15.03.2008 року (т. 1 а.с. 223-237) пульт, що належав потерпілому, оскільки судом встановлено, що під час первинного огляду місця події 12.03.2008 року (т. 1 а.с. 30-73) не було описано та вилучено пульт, що знаходився біля тіла потерпілого, а зафіксовано лише пульт, що знаходився біля телевізора. Пульт, вилучений 15.03.2008 року, на наявність на ньому слідів крові не перевірявся. Пояснити причини таких недоліків під час проведення огляду місця вбивства та вказати на місцезнаходження пульта, що лежав біля потерпілого 12.03.2008 року, свідки ОСОБА_43 та ОСОБА_33 в суді не змогли. На питання суду потерпіла повідомила, що у квартирі сина знаходилось лише два пульти. Враховуючи вказане та вищенаведені дані щодо не можливості визнати допустимими доказами визнавальні покази ОСОБА_6, суд зазначену версію обвинувачення також вважає недоведеною, а речові докази - пульт та коробку з цигарками в кількості 7-ми штук, вилучені 15.03.2008 року (т. 2 а.с. 56, 57), не допустимими.
		Крім того, слід вказати, що на підтвердження версії підсудного про його непричетність до інкримінованого злочину та про те, що визнавальні покази він надав в результаті застосування до нього недозволених методів, свідчать і покази свідка ОСОБА_9, яка в суді показала, що 10.03.2008 року приблизно в період часу з 21 год. до 23.30 год. вона бачила ОСОБА_6 у нього вдома, він спав, вийти непомітно для неї з квартири, доки вона там знаходилась, він не міг. Вказані покази свідка підтвердила і свідок ОСОБА_8, вказавши, що її син 10.03.2008 року ввечері та вночі був вдома і нікуди не виходив.
		На підтвердження версії підсудного ОСОБА_6 про його відсутність у квартирі потерпілого в ніч вбивства та непричетність до даного злочину, опосередковано свідчать і покази свідків ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 в тій частині, що вночі з 10.03.2008 року на 11.03.2008 року приблизно о 03.00 годині, тобто у час вбивства потерпілого, вони чули як незнайомий чоловік у них на поверсі шукав вихід із під'їзду (т. 2. а.с.174-177, 178-181, 182-185, 195), оскільки, беручи до уваги частоту та періодичність, з якими ОСОБА_6 був у даному під'їзді, є сумнівним, що він не міг знайти вихід з нього. 
		Крім того, суд вважає за неможливе і визнати допустимим та належним такий доказ обвинувачення як покази свідка ОСОБА_44, яка як спеціаліст проводила дослідження показів ОСОБА_6 на поліграфі, оскільки дані, які повідомила свідок отримані нею із довідки, складеної на підставі дослідження, яке відповідно до вимог ст. 65 КПК України в редакції 1960 року не є джерелом доказів. Крім того, як зазначалось вище, вказані дослідження проводились із ОСОБА_6 у період часу з 12.04 по 15.04.2008 року в приміщенні Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, тобто фактично у час, коли він перебував під контролем зацікавлених осіб, на дії яких підсудний в подальшому і скаржився з приводу застосування до нього недозволених методів слідства. Тому покази даного свідка та дані, викладені у довідці (т.5 а.с. 203-208) суд до уваги не бере.
		Також суд не бере до уваги та визнає недопустимим і такий доказ як протокол очної ставки між ОСОБА_33 та ОСОБА_6 (т. 5 а.с. 54-61), по-перше, у зв'язку з тим, що суд не бере до уваги покази свідка ОСОБА_33 з вищенаведених у вироку підстав, по-друге, у зв'язку з тим, що під час проведення даної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_6 був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, що є істотним порушенням вимог закону.
		 
		Інші докази, на які орган досудового слідства, потерпіла та її представники посилаються як на докази вини підсудного ОСОБА_6 у вчиненні вбивства ОСОБА_7, зокрема, акт застосування розшукової собаки «Олімп» (т.1 а.с. 64); протокол огляду місця події від 12.03.2008 року з фототаблицею до нього (т. 1 а.с. 30-40, 41-63); протокол додаткового огляду місця події від 15.03.2008 року з фототаблицею до нього (т.1 а.с. 223-231, 232-237); протокол додаткового огляду місця події від 15.03.2008 року з фототаблицею до нього (т. 2 а.с. 32-33, 34-35); протокол додаткового огляду місця події від 15.03.2008 року (т. 1 а.с. 239-242); висновок судово-медичної експертизи №77\1110 від 16.05.2008 року щодо виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень та причин його смерті (т. 1 а.с. 93-97); висновок медико-біологічної експертизи №36мб від 04.04.2008 року, згідно якого при дослідженні змиву речовини буро-коричневого кольору на наданому тампоні виявлена кров (т. 1 а.с. 126-128); висновок медико-біологічної експертизи № 34мб від 04.04.2008 року, згідно якого при дослідженні речовини сіро-коричневого кольору на наданому на експертизу тампоні виявлено кров (т. 1 а.с. 133-135); висновок медико-біологічної експертизи № 35мб від 04.04.2008 року, згідно якого при дослідженні помарки коричневого кольору на наданому на експертизу ножі виявлена кров (т. 1 а.с. 139-142); висновок медико-біологічної експертизи № 37мб від 03.04.2008 року, згідно якого при дослідженні недопалка сигарети були виявлені клітини букального епітелію (т. 1 а.с. 147-150); висновок медико-біологічної експертизи № 38мб від 03.04.2008 року, згідно якого при дослідженні недопалку сигарети «Прима люкс» були виявлені клітини букального епітелію (т. 1 а.с. 155-158); висновок криміналістичної експертизи волокон-накладень № 90хс від 19.03.2008 року, згідно якого на наданих на дослідження клейких аркушах з надписами «Права рука» та «Ліва рука» виявлені нашарування ґрунту, червоно-коричневої речовини, що зовнішньо нагадує кров та текстильних волокон, неоднакових за кольором та різної природи, а саме: волокна, вовни, бавовни та хімічні волокна (т. 1 а.с. 163-166); висновок судово-молекулярно-біологічної експертизи № 40мб від 14.04.2008 року, згідно якого ознаки крові на змиві з унітазу співпадають з генетичними ознаками встановленими у зразку крові ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 175-180); висновок судово-молекулярно-біологічної експертизи № 39мб від 14.04.2008 року, згідно якого генетичні ознаки крові на змиві з туалета співпадають з генетичними ознаками, встановленими у зразку крові ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 185-190); висновок судово-молекулярно-біологічної експертизи № 41мб від 14.04.2008 року, згідно якого генетичні ознаки крові на змиві з ножа співпадають з генетичними ознаками, встановленими у зразку крові ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 196-201); висновок судово-молекулярно-біологічної експертизи № 42мб від 14.04.2008 року, згідно якого генетичні ознаки клітин букального епітелію на недопалку співпадають з генетичними ознаками встановленими у зразку крові ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 205-210); висновок судово-молекулярно-біологічної експертизи № 43мб від 14.04.2008 року, згідно якого генетичні ознаки клітин букального епітелію на недопалку цигарки «Прима люкс» співпадають з генетичними ознаками встановленими у зразку крові ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 215-221); висновок цитологічної експертизи №79ц від 12.05.2008 року, згідно якого сліди, що містяться на недопалках сигарет, могли походити, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 3-8); висновок медико-біологічної експертизи №48мб від 25.03.2008 року, згідно якого при дослідженні наданого на експертизу зіскобу речовини бурого кольору на східцях між 4-5 поверхами виявлено кров. При дослідженні наданих на експертизу фрагментах лінолеума трьох змивів речовини з лінолеума крові не виявлено (т. 2 а.с. 22-26); висновок медико-біологічної експертизи № 49мб від 25.03.2008 року, згідно якого при дослідженні наданого на експертизу змива речовини на тампоні виявлена кров (т. 2 а.с. 40-43); висновок криміналістичної експертизи № 8\д від 18.03.2008 року, згідно якого на пульті дистанційного управління «Saturn» загорнутому в поліетиленовий файл та коробці з цигарками «Прилуки», який був вилучений 15.03.2008 року слідів рук придатних для ідентифікації по ним особи немає (т. 2 а.с. 50-54); протоколом огляду та вилучення від 13.03.2008 року, згідно якого ОСОБА_6 добровільно видав співробітникам міліції черевики шкіряні, шкіряну куртку з підкладкою (т. 2 а.с. 68); покази експертів ОСОБА_45 та ОСОБА_46, які підтримали вищевказані надані ними висновки, речові докази (т. 1 а.с. 65, 66, 66а, 67, 243-246, т. 2 а.с. 80-82, 112-113, 121-122, т. 4 а.с. 73а, 73б, 96, 96а, 229, 230) у справі жодним чином не спростовують та не підтверджують доведеність вини підсудного у вчиненні даного злочину, а лише свідчать про факт вбивства потерпілого ОСОБА_7
		Слід вказати, що згідно даних висновку криміналістичної експертизи волокон та волокнистих поверхонь № 102хс від 15.04.2008 року, виявлені нашарування волокон на поверхнях правої та лівої руки ОСОБА_7 могли утворитись при контактній взаємодії з предметами волокнистої природи (одяг, тканина меблів та ін.). Виявлені нашарування волокон на поверхнях правої та лівої руки ОСОБА_7 є нашаруваннями текстильних волокон, неоднакових за кольором та різної природи, а саме: волокна вовни, бавовни та хімічні волокна. Виявлені волокна придатні для дослідження на рівні родової (групової) належності. В нашаруваннях на лівій руці ОСОБА_7, серед інших волокон, виявлено три волокна вовни світло-жовто-коричневого кольору, які мають спільну родову належність з відповідними волокнами, що входять до складу утеплювальної підкладки куртки ОСОБА_6, яку 13.03.2008 року добровільно видав співробітникам ВКР Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_6 Зробити категоричний висновок щодо відокремлення виявлених волокон-нашарувань саме від куртки ОСОБА_6 не видалось можливим з причини, вказаною у синтезуючій частині висновку експерта. Інші волокна нашарування, вилучені з поверхонь правої та лівої долоні ОСОБА_7 за сукупністю ідентифікаційних ознак відрізняються від волокон, які входять до складу напівчоботів ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 74-78).
		Допитана в суді експерт ОСОБА_47 в повній мірі підтвердила наданий нею висновок та додатково показала, що повністю ідентифікувати виявлені на трупі волокна із курткою ОСОБА_6 не можливо через малу кількість матеріалу, який досліджувався. Вона встановила лише їх спільну родову, а не групову належність. Виявлені одиночні волокна нашарування не несуть у собі інформації стосовно конкретного виробу, а їх сукупність не є унікальною і не є достатньою для ідентифікації предмета, від якого вони походять. Дані волокна могли потрапити на долоні потерпілого як і безпосередньою від об'єкта, де вони знаходились, так і через «посередника», тобто інші речі чи предмети, які контактували із об'єктом. Визначити тривалість знаходження виявлених волокон на долонях потерпілого не можливо.
		Беручи до уваги викладене, а також те, що підсудний досить часто відвідував потерпілого за місцем проживання останнього, тому не виключено, що волокна, схожі за родовими ознаками на волокна із куртки підсудного могли залишитися на речах чи тілі потерпілого в будь-який день, в тому числі 8.03.2008 року, коли як достовірно встановлено в суді підсудний відвідував потерпілого за місцем проживання останнього, крім того, те, що дані волокна могли походити як від куртки підсудного, так і від іншого предмета, волокна якого схожі за родовими ознаками із волокнами куртки підсудного та з волокнами, виявленими на долонях потерпілого, суд, керуючись вимогами ст. 62 Конституції України, згідно з якими всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважає, що вищевказані дані, які зазначені органом досудового слідства як докази обвинувачення, не підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого злочину.
		 
		Враховуючи вищевикладене у сукупності, а також вимоги ст. 62 Конституції України, згідно з якими обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, зазначені вище вимоги ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Рішення Європейського Суду з прав людини, беручи до уваги, що доказів, які б безпосередньо вказували на причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину та спростовували б версію захисту у справі немає, а визнавальні покази підсудного ОСОБА_6 визнані судом сумнівними з вищенаведених у вироку підстав, крім того, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 74 КПК України в редакції 1960 року та відсутність інших доказів у справі, не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, і органом досудового слідства та судом вичерпані всі можливості отримання достовірних доказів, про що було вказано і в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 31.10.2011 року (т. 9 а.с. 196-201), суд вважає за неможливе за таких обставин винести ОСОБА_6 обвинувальний вирок за ч. 1 ст. 115 КК України, тому дійшов висновку про необхідність виправдати підсудного за недоведеністю його участі у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		 
		Беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 328 КПК України в редакції 1960 року, суд приходить до висновку, що у задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 слід відмовити.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу суд, керуючись вимогами ст. 335 КПК України в редакції 1960 року вважає за необхідне скасувати.
		Долю речових доказів та судових витрат слід вирішити у відповідності з вимогами ст.ст. 81, 93 КПК України в редакції 1960 року.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України в редакції 1960 року, суд
		                                              постановив:
		ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України визнати невинним і по суду виправдати у зв'язку із недоведеністю його участі у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		 
		В задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 відмовити          
		 
		Речові докази: 
		посвідчення співробітника міліції - НОМЕР_1, на ім'я майора міліції ОСОБА_7, картка замісник №15, жетон НОМЕР_2, які передані на зберігання начальнику ІОС ВРП КНУВС майору міліції ОСОБА_48, - залишити останньому. 
		пляшку з-під горілки «Мирная» місткістю 1 л, горличко від пляшки з-під пива «Старопрамен» з кухні, пляшка з-під горілки «Мирная» місткістю 0,5 л, акциз, пляшку з-під горілки «Приватна колекція Київська» з написом на ній 20\02\08 444 місткістю 0,7 л, плішку з-під пива «Старопрамен» місткістю 0,5 л, пляшку із-під соку «Грейфрукт», цепочку з білого кольору та шнур, пляшку з під пива «Старопрамен» місткістю 0,5 л, акцизну марку « 26ААБА146235(07\1), кусок акцизної марки « 22ААЕ (08\1), пляшку з-під пива «Старопрамен» місткістю 0,5 л, пульт дистанційного управління до телевізора «SATURN», який загорнутий в поліетиленовий файл, та коробку з цигарками в кількості 7-ми штук, що має назву «Прилуки», сорочку, футболку з довгим рукавом, штани, спортивні штани, труси, шкарпетки, які 14.03.2008 року були вилучені у приміщенні бюро СМЕ, що по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві, пакунок у якому міститься ніж, що був вилучений 12.03.2008 року в АДРЕСА_1, які передані на зберігання до камери схову Голосіївському РУ ГУМВС  України в м. Києві, - знищити;
		медичну книжку та альбом з професійного училища, ланцюжок з жовтого металу, передані потерпілій під зберігальну розписку, - залишити останнім за належністю,
		черевики шкіряні, куртку шкіряна темно-зеленого кольору, які належать ОСОБА_6, які знаходяться на зберіганні у камері схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - повернути ОСОБА_6 за належністю,
		конверт з волокнами накладеннями (мікрочастинами), які були вилучені 12.03.2008 року з долонь трупу ОСОБА_7 в АДРЕСА_1, які знаходяться при матеріалах кримінальної справи № 01-10971, - залишити зберігати при матеріалах даної справи,.
		візитну картку на імя ОСОБА_7, записну книжку та книжку «Психопрофілактична робота з персоналом: науково-методичні та організаційно-практичні питання», мобільний телефон «Нокія», що належить ОСОБА_7, які передані на зберігання до камери схову при Голосіївському РУ ГУМВС України в м. Києві, - повернути потерпілій ОСОБА_1 за належністю,
		два ключі та магнітний ключ від квартири АДРЕСА_1, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_50, - залишити останньому за належністю.
		 
		Судові витрати: 
		вартість проведених трасологічної експертизи № 88 від 18.03.2008 року в розмірі 567,89 грн., 
		криміналістичної експертизи (дактилоскопічної експертизи № 82 від 18.03.2008 року в розмірі 1059,08 грн., 
		медико-біологічної експертизи № 36мб від 04.04.2008 року в розмірі 1936,86грн.,          
		медико-біологічної експертизи № 34мб від 04.04.2008 року в розмірі 1936,86грн.,          
		медико-біологічної експертизи № 35мб від 04.04.2008 року в розмірі 1936,86грн.,
		медико-біологічної експертизи № 37мб від 03.04.2008 року в розмірі 1936,86грн., 
		медико-біологічної експертизи № 38мб від 03.04.2008 року в розмірі 1936,86грн.,
		експертизи волокон та волокнистих поверхонь № 90хс від 19.03.2008 року в розмірі 619,34 грн.,
		медико-біологічної експертизи № 40 мб від 14.04.2008 року в розмірі 1936,86грн.,          
		медико-біологічної експертизи № 39 мб від 14.04.2008 року в розмірі 1936,86грн.,          
		медико-біологічної експертизи № 41 мб від 14.04.2008 року в розмірі 1936,86грн.,                              медико-біологічної експертизи № 42 мб від 14.04.2008 року в розмірі 1936,86грн.,                              медико-біологічної експертизи № 43 мб від 14.04.2008 року в розмірі 1936,86грн.,
		криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи № 91 від 19.03.2008 року в розмірі 1059,08 грн.,
		медико-біологічної експертизи № 48 мб від 25.03.2008 року в розмірі 1936,86грн.,
		медико-біологічної експертизи № 49 мб від 25.03.2008 року в розмірі 1936,86грн.,          
		криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи №8\д від 18.03.2008 року в розмірі 405,64 грн.,                                                            
		криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи № 102 від 25.03.2008 року в розмірі 423,68 грн.,                                                  
		експертизи волокон та волокнистих поверхонь № 102хс від 15.04.2008 року в розмірі 619,34 грн.,                                        
		криміналістичної експертизи № 216 від 06.06.2008 року в розмірі 243,38 грн.,
		трасологічної експертизи № 281 від 21.07.2008 року в розмірі 1824,252 грн.,          
		криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи № 282 від 29.07.2008 року в розмірі 423,68 грн., 
		судово-психологічної експертизи №3617/13-32 від 31.07.2013 року в розмірі 11  040 грн.;
		судово-психологічної експертизи № 545/13-32 від 29.03.2013 року в розмірі 6 624 грн. прийняти на рахунок держави.
		Міру запобіжного заходу виправданому ОСОБА_6 у виді взяття під варту скасувати.
		Звільнити виправданого ОСОБА_6 з-під варти в залу суду негайно.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
		                               
		Суддя   Г. В. Бондаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...