Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2208/7329/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.08.2013. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2013.
Дата набрання законної сили: 30.07.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		копія
		Провадження №  11/792/408/13                                             Головуючий в 1-й інстанції   Воєвідко Я.І. 
		Справа № 2208/7329/12                                                            Доповідач                                 Латюк  П.  Я. 
		Категорія: ст.2491 КПК України 1960 року                          
		                                                    
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		30 липня 2013 року               Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі: 
		головуючого - судді  Латюка П.Я.,
		суддів                           Дуфнік Л.М., Кулеші Л.М., 
		з участю прокурора  Бондар Н.Д.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, яка брала участь у розгляді справи, на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 17 червня 2013 року,
		в с т а н о в и л а:
		Цією постановою справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України повернуто на додаткове розслідування прокурору Кам'янець-Подільського району.
		Запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою змінено на підписку про невиїзд та звільнено з-під варти в залі суду.
		 
		Задовольняючи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 та повертаючи справу прокурору на додаткове розслідування суд послався на те, що орган досудового слідства під час провадження досудового слідства допустив таку неповноту та неправильність, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, що ця неповнота та неправильність перешкоджає суду повно та всебічно розглянути справу і ухвалити законне та справедливе рішення, а підсудному - здійснювати належний захист від пред'явленого обвинувачення.
		Суд указав на необхідність:
		- проведення ефективної перевірки обставин спричинення підсудному тілесних ушкоджень під час досудового слідства по даній справі;
		- надання суду рентгенівських знімків ОСОБА_1 за вересень 2009 року, зроблених під час відбування ним адміністративного арешту;
		- установлення точного часу настання смерті потерпілого ОСОБА_3, з огляду на те, що наявні у справі висновки судово-медичних експертиз з цього приводу суперечливі;
		- виконання вимог ст.ст.132, 223 КПК України із зазначенням у таких процесуальних документах, як постанові про притягнення в якості обвинуваченого, обвинувальному висновку часу, місця і способу заподіяння виявлених у потерпілого ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
		 
		Про виявлені під час судового розгляду справи недоліки при проведенні судово - медичних експертиз окремою постановою суд довів до відома Міністерство охорони здоров'я України. 
		 
		Не погоджуючись із таким рішенням суду, прокурор, яка брала участь у розгляді справи, в поданій апеляції ставить питання про його скасування з направленням справи на новий судовий розгляд по суті обвинувачення, посилаючись на безпідставність винесення судом даної постанови.
		Зазначає, що прокуратурою району в межах ст.97 КПК України 1960 року проведена перевірка тверджень ОСОБА_1 про застосування до нього недозволених методів ведення слідства, у тому числі щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень, за наслідками якої прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, яке ніким, у тому числі і ОСОБА_1, оскаржено не було, що його допит у якості обвинуваченого було проведено 25 вересня 2009 року, тобто поза межами відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту.
		Акцентує увагу й на тому, що зібраними у справі доказами, у тому числі і висновками судово-медичних експертиз, їх роз'ясненнями експертами, установлено, наскільки це можливо, час смерті потерпілого, а підстав для зміни обвинувачення під час досудового та судового слідства у прокурора не було.
		 
		Інші учасники процесу апеляцій не подали.
		 
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора на підтримку апеляції, з посиланням на зазначені у ній доводи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає з наступних підстав.
		 
		          Дійсно, згідно із ч.1 ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
		          Відповідно до положень п.2 ч.2 ст.368 КПК України, роз'яснень з цього приводу, викладених у п.13 (абзац 4) постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", на які суд першої інстанції підставно послався у своєму рішенні, дізнання, досудове чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо.
		          Скасовуючи вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 14 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 22 грудня 2011 року, за якими ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України було засуджено на 12 років позбавлення волі, і направляючи справу прокурору Кам'янець-Подільського району на нове розслідування, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 05 липня 2012 року (т.7 а.с.33-35) вказувала на необхідність, зокрема, перевірки тверджень ОСОБА_1 про застосування до нього недозволених методів ведення слідства та прийняття прокурором відповідного рішення з цього питання, з'ясування місця знаходження рентгенівського знімку ОСОБА_1 від 09 вересня 2009 року.
		          Як визначив Європейський Суд з прав людини у справах "Яременко проти України" (п.57 рішення від 12 червня 2008 року), "Вергельський проти України" (п.97 рішення від 12 березня 2009 року), "ОСОБА_4 проти України" (рішення від 24 червня 2010 року), "Нечипорук і Йонкало проти України" (рішення від 21 квітня 2011 року), у тих справах, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб'єктів владних повноважень у порушення ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов'язку держави відповідно до ст.1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування. Розслідування за скаргами заявника про погане поводження є неефективним у зв'язку зі значною затримкою при порушенні кримінальної справи, нехтуванням твердження заявника щодо незабезпечення безсторонності розгляду його скарг внаслідок їх розгляду прокуратурою тієї області, де працювали відповідні працівники міліції, що основною підставою для висновку щодо необґрунтованості скарги є невизнання оскаржуваного поводження особами, на яких вказував заявник.
		          Наведені положення Конвенції та практики Європейського суду, що відповідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" повинні застосовуватися при розгляді конкретних справ як джерело права, враховані органами досудового слідства при розслідуванні цієї справи не були.
		          Проте, перевірка тверджень ОСОБА_1 про недозволені методи ведення досудового слідства була проведена старшим прокурором прокуратури Кам'янець-Подільського району, тобто підлеглим прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, що уже з цієї підстави її не можна визнати ефективною.
		          До того ж, і по суті твердження ОСОБА_1 з цього приводу перевірені вкрай поверхово, а твердження його співмешканки ОСОБА_5 про застосування і до неї недозволених методів ведення слідства, внаслідок чого вона змушена була оговорити ОСОБА_1, давши з цього приводу неправдиві показання, у порядку ст. 97 КПК України 1960 року взагалі не перевірялись.
		          Зокрема, рентгенівський знімок ОСОБА_1 від 09 вересня 2009 року віднайдений не був, питання про причини та підстави складання щодо них протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ст.178 КУпАП, з послідуючим притягненням до адміністративної відповідальності у виді саме адміністративного арешту (т.5 а.с.193-198), взагалі не з'ясовувалось.  
		          З огляду на те, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3 у визначальній мірі побудоване як на його зізнавальних показаннях, даних саме під час його адміністративного арешту, так і на показаннях співмешканки ОСОБА_5, ефективна перевірка їх тверджень про застосування до них недозволених методів ведення слідства у цій справі вкрай необхідна.
		          
		          Згідно виписаних у ч.1 ст.132, ч.ч.2, 4 ст.223 КПК України 1960 року вимог, у постанові про притягнення як обвинуваченого, серед іншого, повинно бути зазначено, злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин. В описовій частині обвинувального висновку зазначаються: обставини справи, як їх встановлено на попередньому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину (згідно ст.64 КПК України підлягають доказуванню при розгляді кримінальної справи в суді), вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого йому обвинувачення, доводи наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання. 
		          На порушення цих вимог кримінально-процесуального закону, орган досудового слідства, інкримінуючи ОСОБА_1 умисне вбивство на ґрунті раптово виниклих між ними неприязних стосунків біля 11 години 15 хвилин 31 серпня 2009 року ОСОБА_3, у цих процесуальних документах не указав, оскільки не установив, які ж саме обставини викликали у них неприязні стосунки, які саме, наведені в обвинувальному висновку, показання осіб обставини злочину підтверджують, а які спростовують, про що слушно зазначено в оскарженому прокурором судовому рішенні суду першої інстанції.
		          До того ж, у цьому процесуальному документі взагалі відсутні посилання як на результати перевірки доводів ОСОБА_1 про непричетність до цього вбивства, так і його співмешканки ОСОБА_5 про дачу викривальних показань під час досудового слідства відносно ОСОБА_1 внаслідок недозволених методів його проведення співробітниками міліції.
		          
		          Правильними є висновки суду і про необхідність встановлення у справі часу настання смерті потерпілого, з огляду на те, що наявні у ній висновки експертів з цього приводу суперечливі та такі, що ґрунтуються на даних, які не були установлені під час огляду трупа потерпілого на місці його виявлення. 
		 
		          Виходячи з наведеного, оскаржене прокурором судове рішення про направлення справи на додаткове розслідування ґрунтується на вимогах закону, а відтак його апеляція не може бути задоволена.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України 1960 року, п.п.11, 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати, -
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 17 червня 2013 року про направлення на додаткове розслідування прокурору Кам'янець-Подільського кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.
		 
		Судді /підписи/
		 
		Згідно з оригіналом:
		          Суддя апеляційного суду
		          Хмельницької області                                                                      П.Я. Латюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...