Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/1113/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.08.2013. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2013.
Дата набрання законної сили: 21.11.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		        30.07.2013 р.                                                                      Справа №917/1113/13
		 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Колект", вул.Іллінська-8,  під"їзд 4, м.Київ, 04070
		до  Фізичної особи-підприємця Дмитриченко Дмитра Михайловича, вул.Миру-3,  кв.83, м.Кременчук, Полтавська область, 39626
		       про стягнення 2 435 898 грн.
		Суддя Кльопов І.Г.
		Представники:
		від позивача: Марченко  Р.І. дор.№ 001-10751 від 05.06.13 р.
		від відповідача:  Дмитриченко Д.М., Дмитриченко О.О., посв.№ 485
		 
		У судовому засіданні 30.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.
		Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №321-К1 (№ в SAP 10807696000) від 27.12.2005р. в розмірі 2435898,88грн.
		Відповідач проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов  від 31.06.2013р.  У письмових поясненнях від 30.07.2013р. зазначив, що жодного повідомлення від позивача щодо договору факторингу не отримував та просить відмовити в задоволенні позову.       
		          Клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд відхилив, оскільки ст. 69 ГПК України передбачено, що господарський спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення даного спору закінчився.
		Справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК україни.
		Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності,  заслухавши представників сторін, суд, встановив:
		27.12.2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи від 18.12.2009 р. згідно з вимогами Закону Укра    їни «Про акціонерні товариства» - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») (далі - Банк) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою, яким є - Дмитриченко Дмитро Михайлович (далі - Відповідач), було укладено Кредитний Договір № 321-К1 (№ в SAP 10807696000), доповнений 05.04.2005 р. Додатковою угодою №1. (далі - Договір).
		Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4, 4.1 Договору Банк надав Відповідачу кредит у формі поно  влювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорів нює:
		з 27.12.2005 - 700 000,00грн., 
		з 27.11.2006 - 350 000,00грн., 
		з 27.12.2006 - 0,00грн., 
		з 28.12.2006 - 700 000,00грн., 
		з 27.11.2007 - 350 000,00 грн.,
		з 27.12.2007 - 0,00грн.,
		з 28.12.2007 - 700 000,00грн.,
		з 27.11.2008 - 350 000,00грн., 
		з 26.12.2008 - 0,00грн. на здійснення витрат, пов'язаних з основною господарчою діяльністю, терміном до 26.12.2008 року, а Відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити плату за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно з Договором у повному обсязі.   
		Додатковою угодою № 1 від 05 квітня 2005 року, пункт 1.1 Кредитного договору був викладений в іншій редакції, а саме: Банк зобов'язується надавати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитну форми поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює:
		з 27.12.2005 р. - 700000,00 грн.
		з 05.04.2006 р. - 1000000,00 грн.
		з 27.11.2006 р. - 500000,00 грн.
		з27.12.2006p.-0,00 грн.
		з 28.12.2006 р. - 1000000,00 грн.
		з 27.11.2007 р. - 500000,00 грн.
		з27.12.2007 p.-  0,00 грн.
		з 28.12.2007 р. - 1000000,00 грн.
		з 27.11.2008 р. - 500000,00 грн.
		з 26.12.2008 p.-0,00 грн.
		Відповідно до умов Договору Відповідач зобов'язався погашати заборгованість за креди    том та проценти  шляхом сплати платежів в терміни, встановлені Графіком погашення кредиту, який є невід'ємною частиною Договору, на поточний рахунок № 20636881770000, відкритий у Ба нку.
		Згідно з п. 1.3.1 Договору за користування кредитними коштами встановлюється процент    на ставка у розмірі 16 (шістнадцять) відсотків річних за час фактичного користування кредитом.
		Згідно з п. 1.3.2 Договору за користування кредитними коштами понад встановлений тер    мін процентна ставка встановлюється у розмірі 24 (двадцять чотири) відсотки річних. Такий роз мір процентної ставки застосовується до простроченої заборгованості Відповідача по основній сумі боргу.
		Відповідно до п. 1.5 Договору, кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок Відповідача № 26009181770000, відкритий у Банку.
		В обгрунтування позову позивач посилаєтьсяна те, що Банк виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Відповідач, всупереч умов договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим про  центам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.
		Позивач у позовній заяві зазначає, що у зобов"язанні за даним договором змінився кредитор, оскільки 12.12.2011р. Банк та ТОВ «Кей-Колект» (далі - Позивач) уклали Договір Факторингу № 1, відповідно до умов Клієнт зобов"язується передати у власність Фактору, а Фактор прийняти Права Вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. На виконання Договору Факторингу № 1 складено Акт приймання-передачі прав вимог від 12.12.2011 р.
		Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором №321-К1 (№ в SAP 10807696000) від 27.12.2005р. у розмірі 2435898,88грн., у т.ч.  1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп., - сума заборгованості за кредитом; 1 435 898 (один мільйон чотириста тридцять п'ять тисяч ві    сімсот дев'яносто вісім) грн. 88 коп., - сума несплачених відсотків за користування кредитом.
		На підставі матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Чинним законодавством передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
		Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань (ч.1     ст.199 ГК України).
		Відповідно до ст. 1050 ЦК, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повер    нути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
		Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Принцип повернення, строковості та оплатності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
		Кредитор у зобов'язані може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином - відступлення права вимоги (ч.1    ст.512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України). Зміна кредитора у зобов'язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (516    ЦК України).
		Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансу    вання під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)
		Відповідно до ч.1.   ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові   за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові    і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
		Згідно з п. 3.5. договору факторингу № 1 від 12.12.2011р.,  ТОВ "Кей Колект" та ПАТ "УкрСиббанк"  закріпили обов'язок ПАТ "УкрСиббанк" (клієнт) за власний рахунок повідомити кожного Боржника і Гаранта про відступлення ПравВимог заформою згідно з Додатком 3 цього договору проятгом 30 робочих днів з дати відступлення
		За приписами п. 2   ст. 517 ЦК України    боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
		Позивачем не надано доказів, які б свідчили про повідомлення відповідача про відступлення права вимоги до фактора, в силу встановлених п. 3.5 Договору факторингу № 1 від 12.12.2011р
		Крім того, ухвалою від 11.07.2013р. суд зобов"язував позивача надати  первинні розрахункові (бухгалтерські) документи в підтвердження сплати коштів ФОП Дмитриченко Д.М. по Кредитному договору №321-К1 від 25.12.2005р.; первинні розрахункові (бухгалтерські) документи в підтвердження фактично отриманих ФОП Дмитриченко Д.М. коштів по Кредитному договору №321-К1 від 25.12.2005р., зокрема, меморіальні одери, особові рахунки та виписки з них, з яких можна прослідкувати послідовну динаміку зміни заборгованості по періодах (днях та місяцях); належним чином оформлені ПАТ "УкрСиббанк" виписки про рух коштів по поточному рахунку ФОП Дмитриченко Д.М в Укрсиббанк №26009181770000, позичковому рахунку №20636881770000 в ПФ АКІБ "Укрсиббанк", рахунку №20636881770000 в ПФ АКІБ "Укрсиббанк"; детальний обгрунтований розрахунок ціни позову, складений відповідно до вимог чинного законодавства та умов Кредитного  договору №321-К1 від 25.12.2005р. із зазначенням застосованих методів, платіжних та первинних бухгалтерських документів із розбивкою по періодам.
		Позивач, витребувані судом докази не надав.
		Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна  довести  ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються    сторонами  та  іншими  учасниками судового процесу.
		Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для  вирішення  спору  має  значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів  подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути  засвідчені  тільки  такими документами,  а  також  в  інших випадках на вимогу господарського суду.
		Вирішуючи спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
		Дослідивши та оцінивши матеріали справи, а також подані представниками сторін додаткові докази, заслухавши їх пояснення, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
		На підставі матеріалів справи та керуючись  ст.ст. 43, 49, 82-85   ГПК України, суддя, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		 Відмовити у задоволенні позову. 
		 
		          
		Повний текст рішення складено: 02.08.2013р.
		 
		               Суддя                                                                      Кльопов І.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...