Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/796/11878/2013 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження нормативно-правових актів, виданих (усього), у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.08.2013. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2013.
Дата набрання законної сили: 27.08.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		03680  м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, 
		тел./факс 284-15-77   e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
		 
		 
		Справа № 22 ц - 796/11878/2013                               Головуючий у І інстанції Мальцев Д.О.
		                                                                                                 Доповідач - Корчевний Г.В.
		У  Х  В  А  Л  А
		ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		 
		27 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
		Головуючого               Корчевного Г.В.,
		Суддів                          Чобіток А.О., Лапчевської О.Ф.,
		при секретарі               Жуковій Л.І.,
		 
		Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 липня 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії.
		Заслухавши доповідь судді Корчевного Г.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної  скарги, колегія суддів, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Шевченківського районного суду м. Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.», у якому просять захистити свої права, як споживача комунальних послуг та зобов'язати відповідача відновити надання комунальних послуг у вигляді централізованого гарячого водопостачання до квартири АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вони є споживачами комунальних послуг у вигляді централізованого гарячого водопостачання до квартири АДРЕСА_1.
		Наприкінці грудня 2012року відповідач призупинив надання послуг з централізованого постачання гарячої води до вказаної квартири, співвласниками якої є позивачі. Позивачі звертались до відповідача з телеграмами в яких просили направити спеціаліста відповідача з метою встановлення умов припинення гарячого водопостачання. Відповідачем на вказану телеграму було направлено акт відключення гарячого водопостачання в якому відповідач повідомив що позивачі користуються ресурсами (холодна та гаряча вода, опалення) в обсягах величини які визначаються у відповідності до показників лічильників, які підлягають оплаті в установленому законом порядку на договірних умовах згідно тарифів.
		Позивачі вказують, що не дивлячись на те, що гаряче водопостачання було відключено з кінця грудня 2012року з ініціативи відповідача, останній продовжує нарахування послуг з гарячого водопостачання. Позивачі вважають що у відповідача були відсутні правові підстави здійснювати відключення гарячого водопостачання позивачів, у зв'язку з чим просять суд зобов'язати відповідача відновити надання таких послуг.
		Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 липня 2013 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
		Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» відновити надання комунальних послуг у вигляді централізованого гарячого водопостачання до квартири АДРЕСА_1.
		Не погоджуючись з рішенням суду Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» подало апеляційну скаргу та просить суд апеляційної інстанції рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		Пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону.
		Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Судом першої інстанції було встановлено, що позивачі є співвласниками квартир АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 20.01.2004р. виданого, на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 16.01.2004р. №65-С/КІ.
		Згідно з актом від 24.12.2001р. про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом будинку, відповідач є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1
		Судом встановлено та не заперечується представником апелянта, що відповідач виставляв позивачам, як співвласникам квартири, рахунки зі сплати комунальних послуг, у тому числі з гарячого водопостачання, але ж до районного суду з позовом про стягнення заборгованості не звертався.
		Як вбачається з матеріалів справи, листом відповідача від 20.06.2012р. позивачів було повідомлено, що станом на 13.06.2012 р. заборгованість по сплаті за спожиті послуги надані відповідачем складають 10960,09грн.
		13 лютого 2013 року відповідачем було здійснено припинення постачання послуг з гарячого водопостачання квартири позивачів водопостачання, водовідведення та електропостачання будівлі позивача, про що позивачем - 2 у присутності представників відповідача складено акт.
		Суд задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вірно керувався нормами матеріального та процесуального закону, а саме ст. 7 ЗУ Про житлово-комунальні послуги», житлово- комунальні послуги, це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та ст. 12 вказаного Закону, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Судом встановлено, що відповідач виконує послуги лише з управління будинком (групою будинків), та не є постачальниками або виконавцями комунальних послуг, в даному випадку послуг з гарячого водопостачання. Між відповідачем, як споживачем, з відповідними компаніями, які мають ліцензії на централізоване постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, були укладені договори, зокрема договір на надання послуг з виробництва та постачання теплової енергії № 340305 від 01.12.2010р.. з Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» про надання послуг споживачу, ТОВ «Фірма Т.М.М.» про безперебійне постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на межу балансової належності для потреб опалення - в період опалювального сезону, для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднання теплового навантаження та лише у відповідності до укладеного договору (пункт 2.4.1) виробник має право, на часткове, або повне припинення постачання теплової енергії у разі недотримання споживачем термінів оплати коштів за спожиту енергію, а також за інших обставин, передбачених нормативними актами.
		Так, відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (далі правила).
		Відповідно до п. 3 правил, послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно п.25 вказаних правил, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Таким чином, відключення відповідачами будівлі позивача від водопостачання та водовідведення є протиправним.
		Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду; міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами; ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.
		Як вбачається з вищенаведених норм діючого законодавства України, процедура припинення постачання теплової енергії споживачу має певний порядок та може здійснюватись лише постачальником (виробником) особисто або іншими особами за попереднім погодженням постачальника (виробника). Відповідач не є постачальником (виробниками) теплової енергії. Представником відповідача не надано суду розпорядження (погодження) постачальника теплової енергії про відключення (припинення) теплопостачання квартири АДРЕСА_1. Відтак суд дійшов до висновку, що припинення постачання теплової енергії позивачам було здійснено з порушенням діючого законодавства України.
		Крім цього, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, відключення квартири позивачів проводилось представниками відповідача, без відповідного розпорядження або наказу.
		Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
		Таким чином, суд дійшов вірного висновку про те, що дії по припиненню 13.02.2013р. гарячого водопостачання до квартири АДРЕСА_1 порушують права позивачів, як споживачів таких комунальних послуг і такі дії слід визнати протиправними.
		До посилання представника апелянта на те, що відповідач є власником внутрішньо будинкових мереж та у зв'язку з цим може здійснювати відключення від відповідних мереж, колегія суду ставиться критично, так як відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Правовідносини з постачання теплової енергії регулюються зокрема вищенаведеними нормативно - правовими актами, якими передбачено виключні випадки та порядок відключення споживача від мереж електропостачання, водопостачання та водовідведення. 
		Вищенаведеними нормами не передбачено право власника мереж, який не є постачальником послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення самовільно припиняти, обмежувати такі послуги іншим споживачам (субспоживачам). Відтак, припинення послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення позивача, як міра відповідальності споживача комунальних послуг, повинна застосовуватись в порядку та строки, передбачені відповідним законодавством України, яке регулює ці відносини.
		Інші доводи апеляційної скарги висновків в рішенні суду не спростовують та містяться лише на формальних міркуваннях.
		Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 
		Тому колегія суду вважає, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 липня 2013 року обґрунтоване та законне і скасуванню не підлягає.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		 
		 
		 
		Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.»  - відхилити.
		Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 липня 2013 року - залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		 
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...