Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 310/9223/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2013.
Дата набрання законної сили: 03.10.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                Дело №  310/9223/13-к 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		02 вересня 2013 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
		 
		у складі: головуючого                   - судді Вєдєнєєвої Т.Г. 
		при секретарі                  - Авдеевій І.Г.
		за участю прокурора      - Кермана Д.Ю.
		                                    захисника                       - ОСОБА_1
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в Бердянському міськрайонному суді кримінальне провадження по обвинуваченню:
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  с.Трояни Бердянського району Запорізької області, громадянина України, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.4 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням №1 від 16.11.2010 року першої сесії шостого скликання Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області ОСОБА_2 обраний на посаду Андрівського сільського голови.
		Відповідно до ст.2 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування" ОСОБА_2 є службовою особою місцевого самоврядування.
		Рішенням №3 від 16.06.2010 року сорокової сесії п'ятого скликання Андрівської сільської ради ОСОБА_2, як державному службовцю 4 категорії, присвоєно 7 ранг службової особи місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування" сільський голова:
		-забезпечує виконання повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України і відповідних органів виконавчої влади;
		- організовує роботу відповідної ради і підписує рішення ради від її імені;
		- здійснює керівництво апаратом ради, скликає сесії, вносить пропозиції та формує порядок проведення сесій, головує на пленарних засіданнях;
		- видає розпорядження у межах своїх повноважень;
		- виконує інші повноваження місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч.1 Примітки до ст.. 364 КК України, ОСОБА_2 є службовою особою.
		Відповідно до Примітки до ст.368 КК України ОСОБА_2 є керівником органу місцевого самоврядування, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		У березні 2013 року приватний підприємець ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 з пропозицією укласти договір оренди не житлової будівлі (котельні), розташованої на території Андрівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_2, для зберігання та заморозки риби.
		ОСОБА_2, маючи достатній рівень освіти і тривалий досвід роботи на посаді сільського голови, а також професійної обізнаності у питаннях надання в оренду комунального майна, маючи повноваження з керівництва апаратом ради, внесенню пропозицій і формуванню порядку проведення сесій, а також головуванню на пленарних засіданнях ради, маючи реальну можливість впливати на передбачену законодавством процедуру з прийняття рішень щодо надання в оренду комунального майна, у тому числі шляхом на внесення на розгляд сесії вказаних питань, вирішив скористатися наданими йому владою і службовим становищем для особистого збагачення у вигляді одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди.
		08.05.2013 року під час зустрічі з ОСОБА_3 в приміщенні Андрівської сільської ради по АДРЕСА_3 ОСОБА_2 висунув вимогу останньому передати йому особисто неправомірну вигоду у розмірі 10000 гривень за подальше укладення договору оренди зазначеної будівлі.
		На початку липня ОСОБА_2 під час телефонної розмови повідомив ОСОБА_3, що для одержання в оренду вказаної будівлі йому необхідно взяти участь в конкурсі, після чого надав вказівку своєму підлеглому - секретарю Андрівської сільської ради ОСОБА_4 зателефонувати ОСОБА_3 і повідомити останнього, що йому необхідно підшукати ще одного учасника конкурсу, який не претендує на оренду зазначеної будівлі та за таких умов ОСОБА_3 стане переможцем конкурсу.
		05.07.2013 року продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи у приміщенні Андрівської сільської ради, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 вказати у документах для участі у конкурсі від імені підшукуваного ним фізичної особи підприємця ОСОБА_5 пропозицію меншу за свою, а також надав вказівку своєму підлеглому - діловоду Андрівської сільської ради ОСОБА_6 підписати конверти та прийняти у якості конкурсних пропозицій документи, необхідні для участі у конкурсі.
		15.07.2013 року ОСОБА_2, продовжуючи свої умисні дії, направлені на одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди, не будучи членом комісії з питань проведення конкурсів на право оренди майна комунальної власності територіальної громади Андрівської сільської ради, взяв участь у її засіданні, під час якого, достовірно знаючи, що конкурсні пропозиції сфальсифіковано, виступив в інтересах ОСОБА_3, чим впливав на членів комісії, внаслідок чого ОСОБА_3 визнано переможцем конкурсу у зв'язку з найкращою пропозицією.
		19.07.2013 року ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, взяв участь у тридцять п'ятій сесії Андрівської сільської ради шостого скликання та з метою приховування своїх намірів від працівників і депутатів сільської ради, виніс на розгляд сесії питання щодо передачі ОСОБА_3 в оренду нежитлової будівлі (котельні), розташованої на території Андрівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_2 Під час роботи вказаної сесії ОСОБА_2, достовірно знаючи, що конкурс проведено з порушенням вимог чинного законодавства, запевнив депутатів, що зазначене рішення приймається на підставі результатів проведеного 15.07.2013 року комісією конкурсу.
		23.07.2013 року приблизно об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_2 під час зустрічі з ОСОБА_3 в приміщенні Андрівської сільської ради, діючи умисно, із корисних мотивів, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 10 000 гривень за сприяння, з використанням наданої йому влади та службового становища, у перемозі в конкурсі та укладання договору №1 від 01.08.2013 року оренди нежилової будівлі (котельні), розташованої по АДРЕСА_2
		14 серпня 2013 року між прокурором Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області Желєзняком М.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42013080120000028, та ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно з даною угодою прокурор Желєзняк М.О. та обвинувачуваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ст. 368 ч.4 КК України, обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного  кримінального правопорушення.
		Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 4 ст. 368 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням строком  на 2 роки.
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. 
		На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_2 7 рангу посадової особи місцевого самоврядування.
		В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
		Розглядаючи в порядку ст. 314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:
		Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
		Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даних угод дотримані вимоги і правила КПК України та КК України просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджені в угоді міру покарання та інші передбачені угодами заходи.
		Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.4 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
		Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, від якого потерпілих немає.
		Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Желєзняком М.О. та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угод.
		За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_2 здійснив одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, а тому ці його дії кваліфікує за ст.368 ч.4 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
		Цивільній позов по справі не заявлений. 
		Речові докази: відеокасету „sony" з записом обшуку від 23.07.2013 року, мобільний телефон „SAMSUNG", картки пам'яті 4 GB інв. № 257 н/т, міні касети DV інв.№259 н/т, картки пам'яті 4 GB інв. № 258 н/т, міні касети DV інв.№2319 н/т, картки пам'яті 4 GB інв. № 332 н/т, міні касети DV інв.№333 н/т, картки пам'яті 4 GB інв. № 318 н/т, міні касети DV інв.№320 н/т, диск DVD-R інв.№274 н/т, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження у Бердянській міжрайонній прокуратурі, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження у Бердянській міжрайонній прокуратурі.
		Процесуальні витрати із залученням експертів в сумі 735,6 грн. слід віднести за рахунок держави.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314 ч.3 п.1, 468, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд 
		ЗАСУДИВ:
		 
		Затвердити угоду від 14 серпня 2013 року про визнання винуватості між прокурором Желєзняком М.О. та обвинуваченим ОСОБА_2
		ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.4 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 14 серпня 2013 року покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання  у виді позбавлення волі з іспитовим строком  на 2 роки та 
		на підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу  інспекцію, якщо він в період іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки. 
		На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_2 7 рангу посадової особи місцевого самоврядування.
		Речові докази: відеокасету „sony" з записом обшуку від 23.07.2013 року, мобільний телефон „SAMSUNG", картки пам'яті 4 GB інв. № 257 н/т, міні касети DV інв.№259 н/т, картки пам'яті 4 GB інв. № 258 н/т, міні касети DV інв.№2319 н/т, картки пам'яті 4 GB інв. № 332 н/т, міні касети DV інв.№333 н/т, картки пам'яті 4 GB інв. № 318 н/т, міні касети DV інв.№320 н/т, диск DVD-R інв.№274 н/т, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження у Бердянській міжрайонній прокуратурі, зберігати в матеріалах кримінального провадження у Бердянській міжрайонній прокуратурі.
		Процесуальні витрати із залученням експертів в сумі 735,6 грн. віднести за рахунок держави.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		 
		      Суддя                                                                          Т.Г.Вєдєнєєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...