Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1403/1546/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2013.
Дата набрання законної сили: 20.03.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		09.09.2013                                                                                                                                                                                       
		                                                                   
		                                                                           Справа № 1403/1546/12
		                                                               Провадження № 1/469/8/13 
		 
		                                           В  И  Р  О  К  
		                            І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                  
		 
		09 вересня 2013 року                      Березанський районний суд Миколаївської області
		у складі:                головуючої             - судді Гапоненко Н.О., 
		                 за участі секретаря             - Потриваєвої М.А., 
		            прокурорів       - Залуцького С.В., Бережної С.В., Лук'янової Г.О.,    Чобану Д.Г.
		                              потерпілих:            - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		        представника потерпілих           - ОСОБА_4, 
		                                захисника             - ОСОБА_5, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Березанка кримінальну справу по обвинуваченню   
		ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Баланівка Бершадського району Вінницької області, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, утриманців не має, працездатного, не військовозобов'язаного, токаря МПКГ «Зоря Машпроект», не судимого, жителя АДРЕСА_1, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-
		 
		                                                            в с т а н о в и в :
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 року у обідній час ОСОБА_6 з м.Миколаєва приїхав до бази відпочинку «Зоря», яка знаходиться у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, проспект Курортний, 55, до своєї колишньої дружини ОСОБА_7, взявши із собою власний розкладний туристичний ніж. Близько 14:40 год. ОСОБА_6, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2, де проживала ОСОБА_7, у ході з'ясування з нею особистих стосунків умисно вказаним ножем наніс ОСОБА_7 п»ять колото-різаних ран передньої і бокової поверхонь шиї з пошкодженням трахеї, сонних артерій та головних вен, після чого, з метою запобігти втечі потерпілої з будинку та викриття його дій, схопив ОСОБА_7 за шию. Потерпіла впала на коліна, руками трималась за шию, звала на допомогу, в цей момент ОСОБА_8, почувши її крики, забіг до кімнати, відштовхнув ОСОБА_6, який посеред кімнати тримав потерпілу за шию, після чого ОСОБА_7 вибігла з будинку, біля сусіднього будинку № 33 впала, на запитання ОСОБА_8 про те, хто завдав їй ударів, рукою вказала на будинок № 35, в якому перебував ОСОБА_6, та одразу померла.
		В цей час ОСОБА_6 залишався у будинку № 35, ОСОБА_8 зачинив вхідні двері кімнати на навісний замок, ОСОБА_6 вибив двері та повернувся в кімнату, після чого, тримаючи у руці вказаний ніж, наносив собі удари.
		Смерть ОСОБА_7 наступила від гострої втрати крові внаслідок численних колото-різаних ран шиї з пошкодженням магістральних сосудів і трахеї, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які понесли за собою смерть потерпілої.
		 
		 
		 
		                    У судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину не визнав, і пояснив, що потерпілій ударів ножем не наносив, навпаки, приїхавши до с.Коблеве на прохання колишньої дружини ОСОБА_7, щоб взяти у неї 6000 доларів для передачі невідомій особі для вирішення питання з житлом для старшого сина потерпілої, та зайшовши до будиночку, у якому проживала потерпіла, він почув її крик «ОСОБА_6», після чого отримав удар ножем у живіт та втратив свідомість. Прийшов до тями у лікарні. При собі ножа не мав, ніж, який є речовим доказом у справі, йому невідомий. Зранку ІНФОРМАЦІЯ_2 він передзвонив сину з приводу ремонту автомобіля, залишив для сина з цього приводу записку, яку віддав онуку.
		 
		                    Незважаючи на невизнання підсудним своєї винуватості у вчиненні злочину, його вина підтверджується показаннями потерпілих, свідків, письмовими доказами по справі. 
		 
		Так, потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що зі слів її матері ОСОБА_7 їй відомо, що підсудний під час останнього приїзду погрожував їй вбити її та себе, так як хотів її повернути, мати від нього ховалась, протягом 2012 року декілька разів підсудний бив матір, потерпіла її двічі бачила з синцем. ОСОБА_6 мав автомобіль - «Москвич» червоного кольору. Про передачу матір»ю грошей на придбання житла, отримання додаткових доходів від продажу майна тощо потерпілій невідомо.
		 
		Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що між її матір»ю ОСОБА_7 та підсудним були сварки, бачила у матері синці, мати повідомляла їй про те, що ОСОБА_6 її бив, підсудний погрожував сім»ї потерпілої словами «Вы хоронили и будете хоронить». 03 червня 2012 року ОСОБА_7 у телефонній розмові повідомляла потерпілій, що до неї у с.Коблеве приїжджав ОСОБА_6 миритися та погрожував їй, що вб»є її і себе, проте просила не звертатися до міліції, хоча й була налякана. Потерпіла не сприймала погрози підсудного всерйоз, оскільки вважала його боягузом. 23 липня 2012 року ОСОБА_7 повідомила потерпілій, що син підсудного їй телефонував та просив помиритися з ним, бо недалеко до гріха, так як ОСОБА_6 дуже погано. В будиночку на базі відпочинку ОСОБА_7 проживала одна, інколи там відпочивала співробітниця бази ОСОБА_9 Значних коштів у ОСОБА_7 при собі не було, оскільки її банківські картки знаходились у ОСОБА_2, щоб накопичити на зубопротезування, і потерпіла передавала ОСОБА_7 невеликі суми на вимогу. У користуванні підсудного був розкладний ніж з жовтою ручкою з коричневими розводами та рубцями зверху леза. 
		 
		          Потерпілий ОСОБА_3 пояснив суду, що його мати ОСОБА_7 скаржилась йому на погрози та побиття її ОСОБА_6, та повідомляла про дзвінок від сина підсудного з проханням помиритися з підсудним, бо ОСОБА_6 дуже нервується і може наробити біди. Мати панічно боялась підсудного, також свідок бачив на ній тілесні ушкодження, які, з її слів, наніс їй підсудний. Бачив у автомобілі підсудного розкладний ніж. 
		 
		Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він працював на базі відпочинку «Зоря»,  Коли він ремонтував свій автомобіль на естакаді близько 120-130 м. від місця події, почув, що його кличуть, він прибіг і побачив, що ОСОБА_7 стікає кров»ю, напівлежачи, ОСОБА_11 тримає її за шию і закриває рани, також там був ОСОБА_8, свідок також почав закривати рани, а потім побіг за медсестрою, потім за директором бази відпочинку. Коли повернувся, на місці була медсестра, ОСОБА_7 вже померла. Двері будинку № 35 були закриті, ОСОБА_11 чи ОСОБА_8 сказав свідкові, що вони закрили двері, щоб злочинець не втік, підперли лопатою. Звуків з будинку не чув. Підлога будиночку була залита кров»ю. Також був понятим при проведенні огляду місця події, в ході якого вилучено складний ніж з кнопкою, який є речовим доказом у справі, що лежав на столі біля будинку № 35. Підтвердив правильність даних, викладених у протоколі огляду місця події, який він підписав. Упізнав ніж, який є речовим доказом у справі, за розмірами, кольором рукоятки, особливостями форми.
		    
		 
		Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 року разом з ОСОБА_11 косив траву за будиночками бази відпочинку «Зоря», після 14.00 год. вирішили відпочити, ОСОБА_11 пішов допомогати шоферу на естакаду, а свідок зайшов до свого будиночку № 40. Потім він почув крики та, вийшовши з будинку, вирішив, що крик йшов з будинку № 35, так як лише у ньому були відкриті двері. Свідок відкинув занавіску на дверях вказаного будинку та побачив між ліжками підсудного, який стояв спиною до нього, зігнувшись, та обома руками тримав ОСОБА_7 Допомоги потерпілій підсудний не надавав. Зрозумівши, що в будинку відбувається сутичка і підсудний душить потерпілу, свідок його відштовхнув і той упав на ліжко. Одяг його в області грудної клітини і нижче був увесь у крові. ОСОБА_7 стояла на колінах і руками тримала себе за горло, потім підхопилась і вийшла надвір. Більше у будиночку нікого не було, на території біля будиночків теж нікого не було. Потім свідок побачив на потерпілій кров, покликав ОСОБА_11, який був на відстані близько 40 м., той підбіг, свідок йому повідомив про наявність у будинку підсудного, приніс замок від свого будинку та закрив будиночок ОСОБА_7, щоб затримати підсудного. Також брав лопату, щоб підперти двері будинку, проте лопата не згодилась. Підсудний ломився у двері. У цей час свідок по черзі з ОСОБА_11 тримали ОСОБА_7, яку поклали на відстані 4 м. від будинку, намагались перекрити рану, з якої йшла кров, свідок спитав ОСОБА_7, хто це зробив, вона прошипіла «это все, это все» і рукою показала в бік свого будинку, у якому у цей час знаходився ОСОБА_6 Потім підійшов охоронник ОСОБА_10, і його направили покликати медсестру. У будиночок потерпілої потім зайшов працівник міліції. Потім свідок бачив біля будиночка ніж типу мисливського, лезо широке, загострене, зверху з зазубринами, рукоятка темно-коричнева, у крові. 
		 
		          Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що він улітку 2012 року працював робочим по комплексному ремонту та обслуговуванню бази відпочинку «Зоря» в с.Коблеве. ІНФОРМАЦІЯ_2 року він та ОСОБА_8 косили траву біля будиночків, у яких проживають працівники бази відпочинку «Зоря». Зробили перерву, ОСОБА_8 пішов попити воду до свого будинку № 40, а свідок до свого будинку, який на 40 м. далі, потім свідок пішов на естакаду, яка знаходиться на відстані близько 60 м. від місця події. Через 10-15 хвилин після початку перерви, повертаючись з естакади, свідок почув, що його кличе ОСОБА_8, та побачив скривавлену ОСОБА_7, яка стояла і обома руками трималась за шию, її за плечі підтримував ОСОБА_8 Біля будиночку потерпілої більше нікого не було. Свідок відмив руки від мазуту та намагався надати ОСОБА_7 першу медичну допомогу, поклавши її голову собі на коліна. Потерпіла мала якнайменше 2 поранення шиї, кров не зупинялась. Свідок в присутності ОСОБА_8 спитав потерпілу, хто завдав їй поранень, проте вона не могла говорити, лише пальцем вказала в бік свого будинку. ОСОБА_10 також підійшов та намагався допомогти потерпілій. Через декілька хвилин вона померла. ОСОБА_8 зняв з дверей свого будинку навісний замок та зачинив двері будинку № 35, побіг за лопатою до пожежного щита, щоб оборонятися чи затримати злочинця. Підсудний вибив двері, впав на руки на порозі, подивився навкруги та заповз до будиночку. Потім підійшла медсестра, одразу після неї приїхала міліція. Також свідок допомагав виводити підсудного з будиночку та укладати його на ноші «швидкої». Підсудний напівлежав на ліжку, нічого не казав, був у крові (грудна клітина), у напівсвідомості. У будинку було досить видно, ножів не бачив. На підлозі будинку була кров. До приїзду міліції до будиночку ніхто не заходив. 
		 
		 
		   Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що влітку 2012 року працювала на базі відпочинку «Зоря» покоївкою та проживала в будинку № 37 містечка для працівників бази відпочинку, ІНФОРМАЦІЯ_2 року була понятою при проведенні огляду місця події. Підтвердила правильність даних, викладених у протоколі огляду місця події. Ніж був у поліетиленовому пакеті, потім його опечатували.
		 
		 
		    Свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що її ІНФОРМАЦІЯ_2 року одразу після 14.00 год. викликали з медпункту для надання допомоги потерпілій, дорогою ОСОБА_10 повідомив, що треба викликати «швидку», так як вже нічим не можна допомогти, що вона й зробила. Більше нікого по дорозі не бачила. Підбігши до «робочого містечка», вона побачила, що ОСОБА_7 впала на коліна, а ОСОБА_8 її притримував біля горла. ОСОБА_8 одразу їй повідомив, що, почувши крик, зайшов до будинку ОСОБА_7, де побачив чоловіка, який, як здавалося, душив потерпілу, відкинув його і побачив кров на шиї ОСОБА_7 На місці події також був директор бази відпочинку. Будинок ОСОБА_7 був закритий. Потерпіла ознак життя не подавала, дихання було відсутнє, пульсу не було, свідок зафіксувала час смерті о 14.30 год. Потім приїхали двоє працівників міліції, відкрили двері до будиночку, сказали, що у чоловіка, який знаходиться всередині, ніж, почали кричали «Брось нож». Свідок дала перчатки міліціонерам, вони забрали у підсудного ножа, винесли його, поклали у файл та залишили на столі. Потім приїхав лікар «швидкої» і зробив укол підсудному. 
		 
		    Свідок ОСОБА_14, міліціонер відділу державної служби охорони, пояснив суду, що він разом з напарником ОСОБА_15 приїхали на базу відпочинку «Зоря» на виклик близько 15.00 год., побачили жінку, яка лежала без ознак життя, біля неї знаходились 3-4 працівники бази відпочинку та медсестра, яка повідомила, що в будинку чоловік, туди ж вели сліди крові. Двері в будинок були відкриті, на ліжку з лівого боку лежав підсудний, одяг якого був повністю у крові, було видно, що живий, але без свідомості. Свідок зайшов до будиночку, у цей час підсудний прийшов до тями, приставив собі до шиї ніж, який тримав у правій руці, почав себе штрикати у шию, прохрипів «добийте мене». Свідок сказав, щоб підсудний кинув ножа, проте ОСОБА_6 добровільно ножа не віддавав, тоді свідок взяв у медсестри перчатки, щоб не залишити слідів, повернувся в будиночок, забрав у підсудного, який вже втратив свідомість, ніж, вийшов із будиночку та поклав ніж на стіл, потім приніс з машини файл та поклав у нього ніж, залишивши його на столі, про що повідомив оперативній групі. Ніж складаний, заводський, з лезом близько 15 см., у крові. Бризки та мазки крові були також на дверях будинку, бачив кров на підлозі будинку та на кутку тумбочки. 
		          Підтримав свої пояснення, надані на досудовому слідстві (т.1, а.с.241-242) про те, що підсудний 5-10 разів бив себе у живіт та шию.
		          Такі ж дані свідок ОСОБА_14 виклав і у пояснювальній записці на адресу начальника Березанського РВ УМВС України у Миколаївській області (т.1, а.с.14).
		 
		     Свідок ОСОБА_15, міліціонером-водій ОБМ УДСО при УМВС України в Миколаївській області, пояснив суду, що близько 15.00 год він разом з ОСОБА_14 виїхав на базу відпочинку «Зоря», там їх зустрів директор бази відпочинку і показав місце події. Потерпіла лежала на землі, поряд з нею була медсестра з бази відпочинку. На потерпілій було багато крові, в області шиї рана, сліди крові від потерпілої вели до будиночку на відстань 4-5 метрів, медсестра сказала, що потерпіла померла. Двері будиночку були відчинені, у крові, свідок разом з ОСОБА_14 заглянули до будинку та побачили чоловіка, який лежав на спині на ліжку зліва, був весь у крові, хрипів, на оклик не реагував. Свідком було викликано «швидку» та слідчо-оперативно групу. Через деякий час чоловік на ліжку отямився, та почав правою рукою штрикати себе ножем у живіт, наніс 5 ударів, потім у праву частину шиї, при цьому казав «добейте меня». ОСОБА_14 попросив у медсестри, яка була метрах в 4 від будинку, резинові перчатки, забіг до будинку та забрав у підсудного ніж, який потім завернув у файл та поклав на столик зліва від входу у будинок, після приїзду опергрупи показали його працівникам міліції, написали рапорти. Підсудний залишився лежати на ліжку. Ніж звичайний розкладний, довжиною близько 20 см., лезо шириною 2 см., кінець закруглений з одного боку.
		          Такі ж дані свідок ОСОБА_15 виклав у пояснювальній записці на ім»я начальника Березанського РВ УМВС України у Миколаївській області (т.1, а.с.15).
		 
		 
		    Свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що ОСОБА_7 з квітня 2012 року працювала покоївкою на базі відпочинку «Зоря», директором якої він є. ІНФОРМАЦІЯ_2 року свідок доручив ОСОБА_8 та ОСОБА_11 прибирати траву за парною стороною будинків для обслуговуючого персоналу. Після 14.00 год. свідку повідомили працівники бази відпочинку, що поранено покоївку. Прийшовши на місце події, свідок побачив, що ОСОБА_7 сидить на землі біля будиночку № 35, очі її закриті, було чутно дихання, а ОСОБА_11 тримає її ззаду за шию, так як текла кров з шиї, попереду грудна клітина була вся у крові. ОСОБА_7 не розмовляла. ОСОБА_8 був біля свого будиночку метрах в 10. Одразу прибігла медсестра, в цей час потерпіла померла. Потерпілу не пересували. Свідок подзвонив до міліції, прокуратури, лікарні та на завод, дочекався  приїзду міліції. Двері у будинок № 35 були зачинені, висів навісний замок, ОСОБА_11 на питання «Хто це зробив» відповів свідкові «Там в будинку, ми його закрили». Потім двоє міліціонерів відкрили двері та зайшли до будинку, підійшли до ліжка, взяли з нього ножа та винесли. На той час приїхала швидка, лікар зайшов до будинку, зробив укол ОСОБА_6, який непритомний лежав у ліжку в крові, свідок разом з ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ще з кимось винесли його надвір.
		 
		Свідок ОСОБА_17 повідомив, що він як медичний працівник швидкої медичної допомоги прибув на виклик, коли потерпіла вже померла, підсудний знаходився у напівсвідомості на ліжку. Коли свідок надавав йому першу медичну допомогу, підсудний сказав «добейте меня», у нього були колото-різані рани грудної клітини, живота. Підсудний свої дії погано контролював, не можна сказати, що підсудний точно і ясно розумів все, про що його питали, майже не відповідав на запитання, так як мав велику крововтрату, серйозні поранення, тиск низький. У будинку скрізь була кров, а також на східцях та біля будинку.
		 
		Свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що під час досудового слідства упізнав ніж, який є речовим доказом у справі, як ніж, що раніше знаходився у «бардачку» автомобіля підсудного, та описав його як розкладний ніж по типу мисливського, з ручкою жовто-коричневого кольору зі смужками та невеликим сколом, на лезі виїмка, «хвилі» зверху та отвори знизу. Упізнав ніж по кольору і сколу. Наприкінці лютого 2012 року ОСОБА_7 повідомила свідкові, що підсудний її бив, у неї виник синець біля ока, після чого свідок вигнав підсудного з квартири, а увечері підсудний йому дзвонив, що ОСОБА_7 не відповідає на його телефонні дзвінки та почав погрожувати свідкові словами «ты хоронил и будешь хоронить, а мне терять нечего», потім дзвонив ще раз та погрожував дружині свідка - ОСОБА_2 Зранку після цього ОСОБА_6 подали заяву про розлучення. ОСОБА_7 дзвонила свідкові з с.Коблеве, що підсудний приїжджав, та погрожував їй з метою змусити повернутися до нього, просила звернутися до родичів підсудного, щоб вони його заспокоїли, повідомила, що боїться ОСОБА_6, свідок радив їй звернутися до міліції. Також ОСОБА_7 повідомляла свідкові, що вона ховалась від підсудного, коли він приїжджав до с.Коблеве, та попросила співробітницю повідомити ОСОБА_6, що вона поїхала до міста. Пенсійна картка ОСОБА_7 перебувала у сім»ї свідка, він знімав з неї кошти та передавав потерпілій невеликі суми (у неї було гривень 200-300), максимальну суму коштів передав 900 грн. на поїздку до батька. Підтвердив законність процедури впізнання ножа, у протоколі впізнання все викладено правильно. Простого кухонного ножа у підсудного в автомобілі не було.
		          
		          Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона проживала у будинку № 34 та дружила з потерпілою. ОСОБА_7 скаржилась їй на колишнього чоловіка ОСОБА_6, який її бив, погрожував, у тому числі суїцидом, вона ховалась від підсудного, коли той приїжджав на базу відпочинку на початку червня 2012 року і тому свідок повідомила підсудному, що ОСОБА_7 поїхала до м.Миколаєва, загибла не мала наміру проживати з ним та плакала після спілкування з підсудним. ІНФОРМАЦІЯ_2 року приблизно з 13.00 год. до 13.20 год. свідок перебувала у будиночку ОСОБА_7, яка була у пригніченому настрої, проте причини не пояснювала. Коли свідок пішла на роботу, ОСОБА_7 залишилась у будинку відпочивати, а через 30-40 хвилин свідок довідалась про смерть потерпілої. Значних коштів та цінностей у потерпілої не було, все зароблене передавала рідним. Після вчинення злочину свідок бачила підсудного, який лежав на ліжку у будинку № 35. У потерпілої був невеличкий ніж, де він знаходився - не знає, оскільки всередині будинку працівники бази відпочинку не харчувалися. Про будь-які погрози від інших осіб ОСОБА_7 свідкові не повідомляла.
		 
		Свідок ОСОБА_19, завідуючий хірургічним відділенням Березанської ЦРЛ, пояснив суду, що у ОСОБА_6 були ножові поранення передньої поверхні шиї, основні тілесні ушкодження знаходились у грудній клітині та животі. Раневий канал описати не може, глибина ран не досліджувалась. При надходженні ОСОБА_6 був у шоковому стані, не розмовляв, тиск не визначався, після операції на головний біль не скаржився. Свідок надав дозвіл на проведення бесіди з ОСОБА_6 працівникам правоохоронних органів, оскільки пацієнт був у стані середньої тяжкості, міг спілкуватися. Після бесіди погіршення стану здоров'я підсудного не бачив, змін у емоційному стані не відбувалось, підсудний відповідав на запитання свідка, хоча й погано розмовляв, скарги на неправомірні дії осіб, що з ним розмовляли, не надходило. Вдруге ОСОБА_6 доставлявся з приводу серцевої патології, утримувався в хірургічному відділенні через наявність там спеціалізованої палати, серцева патологія була до травми.
		 
		 
		Свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що його батько ОСОБА_6 11 років проживав з ОСОБА_7, відносини в сім»ї та після розлучення були нормальні, батько дружину не бив. Свідок телефонував ОСОБА_7 з проханням примиритися з батьком. З приводу поїздки до с.Коблеве ІНФОРМАЦІЯ_2 року підсудний повідомив свідкові, що його викликає ОСОБА_7 і він поїде забере гроші, щоб зробити синові ОСОБА_7 житло. На прохання свідка підсудний залишив йому вдома записку з приводу ремонту належного підсудному автомобіля «Москвич 2141» червоного кольору, барсетки з документами та грошима, у записці просив вибачення за те, що відриває його від справ. Увечері, дізнавшись, що з батьком погано, свідок прочитав записку та викинув її. Такі записки батько писав і раніше. У підсудного не було ножа, схожого на той, яким нанесено удари потерпілій. ОСОБА_6 після операції знаходився у загратованій палаті під конвоєм, для розмови з ним необхідно було брати дозвіл. 
		 
		          Свідок ОСОБА_21 пояснив суду, що його дід ОСОБА_6 у день вбивства залишив у своїй кімнаті записку на ім»я свого сина ОСОБА_22, щоб той взяв барсетку, ключі та відвіз машину на ремонт, вибачався, що зламав її та відволікає сина від його життя, нічого дивного у тексті записки не було. Такі записки підсудний писав неодноразово. На початку червня 2012 року свідок їздив з підсудним на базу відпочинку «Зоря», мирно поспілкувались з ОСОБА_7, пробули у неї близько 2 годин. Підтвердив свої показання, надані на досудовому слідстві (т.1, а.с.223), про те, що бачив, як ОСОБА_6 близько 10.00 год. виходив з квартири.
		 
		Свідок ОСОБА_23 пояснив, що він разом з онуком підсудного ОСОБА_21 читав записку, яку залишив підсудний, у якій він приносив вибачення, що може перед кимось чимось завинив, та просив передати барсетку і ключі від автомобіля ОСОБА_20 ОСОБА_21 при цьому дуже здивувався такій записці.
		 
		    Свідок ОСОБА_24, старший слідчий  Березанського РВ УМВС, підвердив відповідність даних, викладених у протоколі огляду місця події, обставинам, встановленим при проведенні огляду, зокрема, місцезнаходження та розмірів ножа, який знаходився у полімерному пакеті, та що інших ножів при проведенні огляду виявлено не було. 
		 
		          Протоколом огляду місця події, схемою та фототаблицею до нього підтверджується, що труп знайдено навпроти будинку № 33 бази відпочинку «Зоря» на відстані 4,6 м. від будинку № 35, виявлено сліди крові як біля трупа, так і на порозі та всередині будиночку № 35, а також факт вилучення речових доказів - складного ножа з рукояткою світло-коричневого кольору з плямами бурого кольору на лезі та рукоятці, ювелірних виробів, наволочки зі слідами бурого кольору та змивів бурого кольору з грунту,  порогу та килиму з будинку № 35 (т.1, а.с.6-13).
		          Під час огляду місця події виявлено на дверній рамі будинку № 35 зліва закріплений навісний замок «SEB» сірого кольору, який утримується на одній скобі та вушці скоби, та на скобі замка закріплене ще одне вушко зі слідами свіжого зламу металу, а на зовнішній поверхні вхідних дверей - металевий стержень зі слідами свіжого зламу.
		 
		          Постановами слідчого речові докази приєднано до матеріалів справи (т.1, а.с.289, 291).
		 
		          Протоколом огляду предметів (т.1, а.с.28) оглянуто та вилучено одяг ОСОБА_6 зі слідами плям бурого кольору (сорочка з плямами бурого кольору та розрізами спереду, штани з плямами та згустками речовини бурого кольору, труси, черевики та носки з плямами бурого кольору).
		 
		          З доповідної записки начальника цеха № 12 ОСОБА_25 (т.1, а.с.29) вбачається, що ОСОБА_6 телефонував старшому майстру ОСОБА_26 близько 10.30 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 року з проханням надати відпустку на один день за сімейними обставинами, у чому йому було відмовлено.
		          
		          Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_6 (т.1, а.с.36), ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року на базі відпочинку «Зоря» в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області.
		 
		          З висновку експерта № 414 від 10.09.2012 року вбачається, що на наволочці, вилученій з ліжка будинку № 35, виявлено кров людини, яка могла походити від ОСОБА_6 Походження крові виключається від ОСОБА_7 (т.1, а.с.49-50). 
		          
		          З висновку експерта № 413 від 10.09.2012 року (т.1, а.с.56-58) вбачається, що на сорочці, брюках, носках та сандаліях ОСОБА_6 виявлена кров, яка могла походити від ОСОБА_6 Походження крові виключається від ОСОБА_7 
		 
		           З висновку експерта № 417 від 07.09.2012 року (т.1, а.с.64-65) вбачається, що на марлевій серветці зі змивом речовини бурого кольору, вилученим з коврового покриття в будинку АДРЕСА_2, виявлена кров людини, походження якої можливе від ОСОБА_7 та ОСОБА_6. 
		          
		          З висновку експерта № 418 від 10.09.2012 року (т.1, а.с.71-72) вбачається, що на фрагменті марлі зі змивом, вилученим з порогу будинку АДРЕСА_2, виявлена кров людини, яка могла виникнути від ОСОБА_6 Походження крові виключається від ОСОБА_7 
		          
		          З висновку експерта № 416 від 10.09.2012 року (т.1, а.с.78-79) вбачається, що на фрагменті марлі зі змивом, вилученим біля трупу ОСОБА_7, виявлено кров людини, яка могла виникнути від ОСОБА_7 Походження крові виключається від ОСОБА_6 
		          
		          З висновку експерта № 412 від 07.09.2012 року (т.1, а.с.85-86) вбачається, що на сарафані, трусах, бюстгальтері ОСОБА_7 виявлено кров людини, походження крові не виключається від ОСОБА_7, і виключається від ОСОБА_6 
		          
		          З висновку експерта № 227/ц від 11.09.2012 року вбачається, що на ножі (на лезі та на рукоятці), вилученому з місця події, виявлено кров людини, походження якої не виключається як від потерпілої ОСОБА_7, так і від ОСОБА_6 (т.1, а.с.114-116). 
		 
		          З описової частини висновку судово-медичної експертизи ножа, вилученого з місця події (т.1, а.с.114 на звороті), вбачається, що ніж майже повністю покритий насиченою плямою бурого кольору. Ніж надійшов на експертизу в опечатаному стані, цілісність упаковки не порушена.
		          
		          З висновку судово-медичної експертизи № 1380 від 28.08.2012 року (т.1, а.с.98-101) вбачається, що смерть ОСОБА_7 настала від гострої крововтрати в результаті численних колото-різаних поранень шиї з пошкодженням магістральних сосудів і трахеї. Під час судово-медичного дослідження трупа виявлені тілесні пошкодження у виді: в області голови і шиї - садна в лівій підщелепній області, синець в яремній області, численні колото-різані поранення передньої і бокових поверхонь шиї (в кількості п»яти) з пошкодженням трахеї, сонних артерій і головних вен, крововилив в пара-трахеальну клітчатку; в області кінцівок - садна на зовнішній поверхні правого плеча у верхній третині, на задній поверхні правої кисті, на долонній поверхні лівої кисті. За ступенем тяжкості ножові поранення шиї з пошкодженням крупних сосудів і трахеї, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею, відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень, що спричинили смерть. Виявлені садна і синці утворилися від дії тупих твердих предметів незадовго до смерті, відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень стосовно живих осіб і в причинному зв'язку зі смертю не перебувають. Між пошкодженням в області шиї з пошкодженням крупних сосудів і смертю, що настала, є прямий причинний зв'язок. Враховуючи локалізацію виявлених тілесних ушкоджень у одній анатомічній площині переважно по передній та бічних поверхнях шиї спереду, можна вважати, що в момент завдання тілесних ушкоджень потерпіла була повернута передньою поверхнею тіла в бік нападника. Тілесні ушкодження у виді саден на кінцівках можуть свідчити про наявність слідів боротьби та самооборони. При дослідженні крові етиловий спирт не виявлено. У разі надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги життя потерпілої могло бути врятоване.
		 
		У судовому засіданні експерт ОСОБА_27 підтримав зазначений висновок та пояснив, що дані про характер травмуючого предмету отримані ним від експерта-криміналіста.
		          З висновку судово-медичної експертизи № 1945 від 20.09.2012 року вбачається, що ОСОБА_6 мав тілесні ушкодження у виді множинних ран шиї, проникаючих ран грудної клітини, живота з пошкодженням печінки, діафрагми, брижейки товстої кишки, лівостороннього пневмотораксу, що ускладнилися внутрішньочеревною кровотечею, травматичним шоком 2-3 ст., рани лівої верхньої кінцівки, які могли утворитися в результаті впливу якогось колюче-ріжучого предмету, не виключено клинка ножа; рани в області голови, яка могла утворитися від впливу тупого твердого предмета. За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться: множинні рани в області шиї, рана в області лівої верхньої кінцівки - до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; проникаючі рани в області грудної клітки, живота з пошкодженням печінки, діафрагми, брижейки кишки, лівостороннього пневмоторакса, що ускладнилися внутрішньочеревною кровотечею, травматичним шоком 2-3 ст. - до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. ОСОБА_6 було завдано не менше дев»яти ударів в область шиї, не менше трьох ударів в область передньої поверхні грудної клітки, не менше восьми ударів в область живота, не менше одного удару в область лівої верхньої кінцівки якимось колюче-ріжучим предметом, не виключено клинком ножа і не менше одного удару в область голови тупим твердим предметом. Всі вищевказані області є доступними для нанесення тілесних ушкоджень власноручно (т.1, а.с.121-122). 
		 
		             У судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_28 повністю підтримала вказаний висновок, пояснивши, що з виявлених у ОСОБА_6 поранень лише два - одне в області шиї, та одне проникаюче в області живота - мали розміри, які необхідно було вшивати, інші поранення були неглибокими. Виходячи з тяжкості вказаних тілесних ушкоджень, вони давали можливість людині здійснювати активні дії та пересуватися від декількох хвилин до декількох десятків хвилин, а також надавати пояснення і розуміти значення своїх дій. Оскільки всі тілесні ушкодження знаходяться в передній частині тіла, в доступних місцях для нанесення ударів власноручно, у тому числі й поранення в області голови, було зроблено висновок про можливість їх виникнення від власноручного нанесення. Експертизу було зроблено по медичній картці, інших медичних документів не було, форма та глибина ран, їх взаємне розташування в медичних документах не були вказані. Дані про те, що ОСОБА_6 міг втратити свідомість від удару по голові, відсутні. Травма голови дуже легка, проте комп»ютерна томографія не проводилась, забиття головного мозку не виявлено, клінічно скарг на головний біль не було. 
		          
		          З висновку експерта № 185 від 18.09.2012 року вбачається, що на наданому клапті шкіри від трупа ОСОБА_7 є одне колото-ріжуче пошкодження, яке могло утворитися від впливу плоского колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа, що має гострий кінець, лезо з двосторонньою відносно гострою заточкою, обух шириною до 0,2 см з більш вираженим лівим ребром, найбільша ширина частини клинка, яка вгрузла, - 1,4 -1,6 см. Не виключається можливість утворення ушкодження на клапті шкіри від трупа ОСОБА_7 від впливу клинка ножа, наданого на експертизу (т.1, а.с.134-135).
		Експерт-криміналіст ОСОБА_29 підтвердив свій висновок №185, пояснивши суду, що для проведення судово-медичної експертизи ним були надані експерту ОСОБА_27 вихідні дані про характер травмуючого предмету та механізм виникнення пошкоджень. Також пояснив, що розміри пошкодження на наданому лоскуті відрізняються від розмірів на тілі у зв»язку з натягненням лінії Лангера. Вказане у експертизі ліве ребро ножа відповідає правому куту рани. Пояснив, що при друкуванні висновку експертизи була допущена описка у розмірах ножа. У судовому засіданні упізнав ніж, як той, що був наданий на експертизу, за розмірами, формою, конструкції, зовнішніми ознаками.
		 
		          З висновку експерта № 190 від 25.09.2012 року вбачається, що на передній поверхні сорочки ОСОБА_6 в середній третині виявлено 11 колото-різаних пошкоджень, 8 з яких розміщені в середній частині правої пілки, 3 в середній частині лівої пілки. Зазначені пошкодження утворились в результаті 11 впливів плоского колюче-ріжучого предмета, що має вістря, лезо, обух. Колото-різані пошкодження на одязі ОСОБА_6 співпадають по локалізації з пошкодженнями на тілі ОСОБА_6 Не виключається можливість спричинення пошкоджень на сорочці ОСОБА_6 клинком наданого на експертизу ножа (т.1, а.с.141-143). 
		У судовому засіданні експерт ОСОБА_30 підтримала свій висновок №190, пояснивши, що всі виявлені на одязі пошкодження мають спільні ознаки, що дозволяє зробити припущення, що всі вони завдані одним ножем. Пояснила, що у висновку експертизи була допущена похибка у розмірах ножа. У судовому засіданні упізнала ніж, як схожий з тим, що був наданий на експертизу.
		 
		          Згідно з протоколом пред»явлення предметів для впізнання (т.1, а.с.301-303), ОСОБА_18 серед пред»явлених для впізнання ножів впізнав ніж, що було вилучено ІНФОРМАЦІЯ_2 року в ході огляду місця події на базі відпочинку «Зоря», як ніж, який належав ОСОБА_6, по формі, будові ножа та відламаному краю рукоятки.
		 
		          З висновку експерта № 1314 від 02.10.2012 року вбачається, що ніж, вилучений ІНФОРМАЦІЯ_2 року в ході огляду місця події на базі відпочинку «Зоря» в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, до холодної зброї не відноситься, є ножем туристичним - різновидом ножів господарсько-побутового призначення, виготовлений промисловим способом без ознак переробки (т.1, а.с.170-172). Зазначені у висновку експерта ознаки та розміри ножа відповідають ознакам дослідженого у судовому засіданні речового доказу.
		           
		          З акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 603 від 20.09.2012 року (а.с.160-162) вбачається, що ОСОБА_6 психічним захворюванням, іншим психічним розладом не страждає на час проведення експертизи і не страждав раніше. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними.  Примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує. 
		          
		          З висновку експерта № 54 «ж» від 06.09.2012 року вбачається, що під час судово-токсикологічного дослідження крові ОСОБА_6 виявлено спирт 0,34 ‰ (т.1, а.с.127-128).  
		          
		          Таким чином, з врахуванням доказів по справі, суд кваліфікує дії підсудного за ч.1 ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		 
		          Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення посилання на те, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року не знав, де проживає ОСОБА_7 та довідався про місце її проживання від працівників бази відпочинку, оскільки це суперечить показанням підсудного про те, що він декілька разів приїжджав до потерпілої в с.Коблеве, показанням свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про те, що підсудний на початку червня 2012 року шукав на території бази відпочинку ОСОБА_7, показанням потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що підсудний раніше приїжджав до їх матері ОСОБА_7 на базу відпочинку, свідка ОСОБА_12, яка бачила підсудного разом з ОСОБА_7 на базі відпочинку до початку сезону.
		Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_31 - начальника слідчого відділу Березанського РВ УМВС України - про те, що у ході бесіди, проведеної з підсудним 25 липня 2012 року за участю прокурора Березанського району, начальника Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області та захисника у лікарні після операції підсудний визнавав свою вину у вбивстві потерпілої, виходячи з таких підстав.
		 
		Згідно з ч.3 ст.68 КПК України (1960 року), якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.
		 
		У судовому засіданні підсудний, зазначаючи про проведення з ним вказаної бесіди, повідомив про те, що не давав визнавальних показань, крім того, він ще не відійшов від наркозу і розмовляти було тяжко, так як боліло горло.
		У подальшому, коли підсудного було допитано у встановленому процесуальним законом порядку, підсудний не підтвердив зазначені пояснення.
		 
		Свідок ОСОБА_19, який оперував підсудного ІНФОРМАЦІЯ_2 року, підтвердив суду, що безпосередньо після операції та наступні три доби ОСОБА_6 перебував у стані післятравматичного шоку, майже не розмовляв. 
		Те, що підсудний після операції не міг говорити, підтвердив і свідок ОСОБА_20
		 
		Інших підтверджень обставин, викладених у показаннях свідка ОСОБА_31, суду не надано.
		 
		Будь-яких дані про дотримання слідчим чи прокурором при проведенні зазначеної свідком ОСОБА_31 бесіди обов»язку роз»яснити підозрюваному право на захист, передбачене ст.21 КПК України (1960 року), та права, передбачені ст.43-1 вказаного Кодексу, зокрема, права не свідчити проти себе, відсутні.
		          
		Процесуальний статус ОСОБА_6 на час надання показань проти себе був невизначеним, хоча фактично він утримувався під вартою за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 КК України.
		 
		Таким чином, зазначена бесіда проведена з порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому будь-які висловлювання підсудного під час зазначеної бесіди, передані у показаннях свідка ОСОБА_31, не можуть бути взяті судом до уваги.
		          
		Такої ж практики дотримується у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини, який, зокрема, у справі Саундерс проти Сполученого Королівства від 29 листопада 1996 року вказав, що той факт, що заявник дав свідчення до висунення йому обвинувачень, не виправдовує використання їх під час розгляду кримінальної справи через визнання такими, що порушують право не свідчити проти себе, а у справі «Луценко проти України» від 18 грудня 2008 року, посилаючись на вказану справу, зазначив, що достовірність доказів дуже сумнівна, якщо вони отримані з порушенням права не давати показань або не свідчити проти себе, та що право не свідчити проти себе, зокрема, передбачає, що сторона обвинувачення у кримінальній справі намагається довести вину обвинуваченого, не наводячи доказів, отриманих усупереч волі останнього із застосуванням методів примусу або пригнічення. Якщо виникають сумніви в достовірності певного джерела доказів, то відповідно його необхідно підтвердити доказами, отриманими з інших джерел.
		          
		    Пояснення свідка ОСОБА_15 про вживання спиртних напоїв в будинку суперечить іншим обставинам справи, оскільки жоден свідок не повідомив про наявність ознак вживання алкогольних напоїв, відсутні такі дані і в протоколі огляду місця події; крім того, свідок ОСОБА_15 не вказав джерело, з якого йому відомі зазначені обставини.
		 
		          Висновок судово-медичної експертизи (т.1, а.с.101) в частині неможливості для потерпілої самостійно пересуватися та виконувати будь-які активні дії суперечить даним протоколу огляду місця події щодо місця виявлення трупа та плям бурого кольору, показанням свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_7 самостійно вийшла з будиночку, які узгоджуються з висновками тієї ж експертизи про відсутність даних про можливе переміщення трупа шляхом волочіння, та показанням вказаних свідків про те, що ОСОБА_7 показувала рукою чи пальцем в бік будинка. Крім того, з пояснень експерта ОСОБА_27 вбачається, що зазначений висновок зроблено за відсутності даних про обсяг крововтрати, від якого залежить час втрати потерпілою свідомості.
		 
		          Твердження підсудного про можливу причетність до вбивства ОСОБА_7 інших осіб перевірені у судовому засіданні і свого підтвердження не знайшли.
		 
		          Проведеною службою кримінального розшуку перевіркою причетність до вчинення злочину інших осіб не встановлено (т.1, а.с.306), тому слідчим обгрунтовано відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом вбивства ОСОБА_7 невідомою - третьою особою (т.1, а.с.311) та за фактом завдання ОСОБА_6 тяжких та легкої тяжкості тілесних ушкоджень за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.125, 121 КК України (т.1, а.с.307).
		          Зазначені постанови підсудним не оскаржено.
		          У ході виконання судового доручення дані про причетність до вчинення злочину ОСОБА_8 не підтвердилися.
		          
		          Зазначені показання підсудного спростовуються також показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що, почувши крики, він одразу вийшов зі свого будинку, навколо нікого не було, лише в будинку № 35 були відкриті двері, свідок зайшов туди та побачив всередині підсудного, який обома руками тримав потерпілу, було зрозуміло, що відбувається сутичка. Будинок розміром приблизно 2х3 м., в кімнаті було тісно, могли поміститись лише двоє осіб. На питання «хто це зробив» потерпіла вказала на будинок № 35, у якому знаходився підсудний. Інших осіб поряд не було.
		 
		          Пояснення про те, що безпосередньо після вчинення злочину поряд з будинком нікого, крім ОСОБА_8, який підтримував потерпілу, нікого не було, підсудний був закритий у будинку, у який до приїзду міліції ніхто не заходив, а потерпіла на запитання, що сталось, вказала на свій будиночок, де був підсудний, дав у судовому засіданні і свідок ОСОБА_11; про те, що до будинку ніхто не підходив до приїзду працівників міліції, свідчив і свідок ОСОБА_16 
		 
		          Крім того, як вбачається з показань свідків ОСОБА_9, яка залишила потерпілу одну в будинку близько 13.20 год., та ОСОБА_8, ОСОБА_11 про обставини, що безпосередньо передували смерті потерпілої, показань свідків ОСОБА_13, ОСОБА_16 про час смерті потерпілої, злочин вчинено протягом невеликого проміжку часу, у ході якого жоден із свідків будь-яких інших осіб на місці події не бачив та не чув.
		          Пояснення ОСОБА_8 щодо розміру будинку та обстановки всередині нього узгоджуються з такими ж поясненнями свідків ОСОБА_16, ОСОБА_9, даними протоколу огляду місця події, та свідчать також і про неможливість проникнення до будинку іншим шляхом.
		          Пояснення свідків ОСОБА_15 і ОСОБА_14 про те, що ніж, який є знаряддям вчинення злочину, було вилучено у підсудного, узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_16 про місцезнаходження вилученого ножа та свідка ОСОБА_13 про обставини вилучення ножа.
		 
		Крім того, потерпілий ОСОБА_3 вказав на відсутність у матері заощаджень, що ОСОБА_7 заробила 1300 грн., та що старший її син у день вбивства проживав у Жовтневому районі Миколаївської області та уникав зустрічей з матір»ю, яка хотіла його лікувати від алкоголізму, мати не мала наміру допомагати старшому сину матеріально; потерпіла ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_18 зазначали, що ОСОБА_7 зберігала свої кошти у їх сім»ї, беручи готівкою по декілька сотень гривень, також потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що серед повернутих речей ОСОБА_7 був гаманець зі 100 гривнями; свідок ОСОБА_9 повідомила про те, що ніяких стосунків з ОСОБА_8 у потерпілої не було, значних коштів та цінностей не було, наміру придбати житло для сина чи терміново знайти кошти потерпіла не висловлювала; свідок ОСОБА_11 - про те, що потерпілу ОСОБА_8 майже не знав. Це узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що у ОСОБА_8 та ОСОБА_10 з потерпілою були нормальні робочі стосунки, довідками СКП «Гуртожиток» про наявність житла у потерпілих, що свідчить про відсутність необхідності зберігання значних сум ОСОБА_7
		 
		Крім того, показання підсудного щодо вчинення вбивства ОСОБА_7 та нападу на нього сторонньою особою є розпливчастими, непослідовними та суперечливими. При допиті у судовому засіданні свідків, зокрема, ОСОБА_8, підсудний пояснив, що вказаних осіб не пам»ятає, наполягав, що не бачив особу, яка, зі слів підсудного, нанесла йому удар, після якого він втратив свідомість. Такі ж показання надавав і при допиті як обвинуваченого (т.1, а.с.299-300), у ході яких також зазначав про те, що відчув не менше трьох ударів.
		Висновком судово-медичної експертизи № 1945 (т.1, а.с.122) підтверджено можливість власноручного нанесення поранень, виявлених у підсудного.
		 
		          Суд критично ставиться до показань підсудного та його сина - свідка ОСОБА_20 - про те, що ножа, яким вчинено вбивство ОСОБА_7, у підсудного не було, про відсутність сварок та бійок між підсудним та потерпілою, вважаючи їх за намагання звільнити підсудного від відповідальності за вчинене, оскільки зазначені показання протирічать показанням потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_18 про сварки між ОСОБА_6 та скарги ОСОБА_7 на завдання їй тілесних ушкоджень підсудним, показанням потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, свідка ОСОБА_18 про наявність у автомобілі підсудного складного ножа, який свідок ОСОБА_18 опізнав у судовому засіданні та у ході слідчих дій.
		 
		Разом з тим, у судовому засіданні потерпілі, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_18 давали узгоджені показання про те, що потерпіла боялася підсудного, ховалась від нього, він їй погрожував, а його син ОСОБА_20 просив потерпілу примиритися з підсудним, бо той щось заподіє, що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що підсудний під час першого приїзду до с.Коблеве не знав, де проживає ОСОБА_7, свідок ОСОБА_20 підтвердив, що він телефонував ОСОБА_7 з проханням примиритися з ОСОБА_6 
		 
		          Суд не бере до уваги показання підсудного, що він перебував без свідомості з моменту входу до будинку № 35 до прибуття до лікарні, оскільки вони суперечать показанням свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_11, які бачили, що підсудний приходив до тями та самостійно рухався, свідка ОСОБА_17, який зазначав про перебування підсудного у напівсвідомості та чув від нього слова «добейте меня», свідка ОСОБА_8 про те, що з зачиненого ним будинку № 35, у якому знаходився лише підсудний, він чув удар у двері, а потім бачив зламаний замок, поясненням судово-медичного експерта ОСОБА_28 про можливість здійснювати активні дії та пересуватися за наявності тілесних ушкоджень, що були у ОСОБА_6
		          Посилання підсудного на те, що увечері 23.07.2012 року потерпіла зателефонувала йому, щоб він терміново приїхав до неї, спростовуються даними роздруківки дзвінків телефонного номеру потерпілої, з якої вбачається, що ініціатором дзвінків увечері 23.07.2012 року був підсудний.
		 
		Суд критично ставиться до показань підсудного, свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21, які є сином та онуком підсудного, а тому є зацікавленими особами, щодо буденного змісту записки, яку підсудний залишив ОСОБА_20 
		У ході судового слідства свідок ОСОБА_23 пояснив, що ОСОБА_21 дуже здивувався записці, у якій підсудний вибачався, що може перед кимось завинив, записку вони змогли прочитати лише частково; крім того, свідок ОСОБА_21 дав плутані показання щодо обсягу прочитаної записки, а підсудний - щодо обставин написання записки, зазначивши, що він написав записку до виходу з квартири о 10.00 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а розмова з сином, у ході якої, зі слів підсудного, ОСОБА_20 попросив його залишити записку, відбулась о 12.00 год. того ж дня. При цьому суд зважає, що записку було знищено свідком ОСОБА_20 одразу після отримання відомостей про неприємності з батьком.
		 
		Посилання підсудного ОСОБА_6 на здійснення на нього тиску працівниками слідчого відділу Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області з метою змусити підсудного визнати вину у вчиненні злочину та приховати вчинення злочину іншою особою перевірено у судовому засіданні та свого підтвердження не знайшли, про що свідчить повідомлення слідчого прокуратури Березанського району Миколаївської області Рубцова С. від 30.05.2013 року № (15-11)1043вих.13 та постанова про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201360150000011 від 23 квітня 2013 року. Крім того, показань, до давання яких, за словами підсудного, його змушували, підсудний ні під час досудового розслідування, ні у суді не надавав. 
		 
		                    Призначаючи підсудному покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особу підсудного, його вік, що він раніше не судимий, його позитивні характеристики за місцем проживання та місцем роботи. Як обставину, яка помякшує покарання, суд враховує стан його здоров»я, підтверджений довідками СІЗО та Миколаївської лікарні швидкої медичної допомоги. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
		 
		          Враховуючи, що підсудного фактично затримано ІНФОРМАЦІЯ_2 року, оскільки з моменту доставки до лікарні о 16.45 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 року та протягом лікування до моменту складення протоколу про затримання 13 серпня 2012 року він перебував під конвоєм у спеціальній палаті лікарні, обладнаній гратами, що підтверджено показаннями свідків ОСОБА_31, ОСОБА_19, показаннями свідка ОСОБА_20 про обмеження доступу до батька, довідкою Березанської центральної районної лікарні (т.1, а.с.31), довідкою начальника СВ Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області від ІНФОРМАЦІЯ_2 року (т.1, а.с.247), довідкою лікаря ОСОБА_19 від 08.11.2012 року, термін відбування покарання слід відраховувати з дати фактичного затримання, зарахувавши строк перебування підсудного під конвоєм у спеціальній палаті Березанської ЦРЛ до строку відбування покарання.
		 
		                    Суд вирішує питання про речові докази відповідно до вимог ст.81 КПК України (1960 року).
		                    Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України (1960 року), суд -
		 
		                                                                 З А С У Д И В:
		 
		                    Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на дев»ять років.   
		                    Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - утримання під вартою.
		                    Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
		 
		                    Речові докази по справі: 
		          -          наволочку зі слідами крові, нігтьові зрізи потерпілої ОСОБА_7, марлеву салфетку зі слідами крові, фрагмент марлі зі змивом крові, фрагмент марлі зі змивом крові, витяжку з об. № 1,2, яку перенесено на нитки марлі для можливого проведення ДНК аналізу, одяг ОСОБА_7: сарафан, труси, бюстгальтер, зразок крові на марлі ОСОБА_6, ніж, одяг  ОСОБА_6: сорочку, брюки, сандалі, носки, клапоть шкіри від трупа ОСОБА_7, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області, після вступу вироку в законну силу знищити; 
		          -           мобільний телефон «Самсунг», дві сережки, ланцюжок та кулон, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області, після вступу вироку в законну силу передати власнику - потерпілій ОСОБА_2.
		 
		                    На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Березанський районний суд, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...