Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/13441/13-к : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2013.
Дата набрання законної сили: 05.09.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                УКРАЇНА 
		                           Апеляційний суд Житомирської області 
		 
		            
		Справа №295/13441/13-к                                                                             Головуючий у 1-й інст. Болейко  А. П. 
		Категорія ст.187 ч.2 КК України                                                                             Доповідач Романов  О. В.   
		       
		                                                      
		                                                  УХВАЛА
		                                      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		05 вересня 2013 року   
		 
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
		 
		головуючого - судді           Романова О.В.
		суддів:  Шеніна П.О., Гузовського О.Г.,          
		секретаря Парижан І.О.
		з участю прокурора           Потійчук О.В.
		підозрюваного ОСОБА_1
		його захисника - адвоката ОСОБА_2
		перекладача ОСОБА_3
		слідчого Шлінчака І.О.
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 27 серпня 2013 року по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013060380001753, 
		 
		встановила:
		 
		Органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у тому, що 14.04.2013 року, близько 02 год. 00 хв., біля будинку № 33 по вул. Косіора в м. Житомирі, він разом з невстановленою слідством особою знаходився в салоні автомобіля марки «Шевролет-Авео», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4
		В цей же час, день, місці та при вказаних обставин ОСОБА_1 разом з невстановленою слідством особою вступив в попередню злочинну змову з приводу подальшого розбійного нападу на ОСОБА_4 з метою заволодіння його майном з застосуванням насильства небезпечним для життя та здоров'я останнього.
		Продовжуючи свої злочинні дії, направленні на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою), за попередньою змовою групою осіб та діючи відповідно до свого спільного злочинного умислу невстановлена слідством особа застосувала відносно ОСОБА_4 фізичне насильство, як засіб заволодіння майном останнього, а саме невстановленим на даний час досудовим слідством предметом здавила шию ОСОБА_4 В той же час ОСОБА_1, з вище вказаною невстановленою слідством особою, в салоні автомобіля останнього заволодів майном ОСОБА_4, а саме коштами в сумі 200 грн. 
		В подальшому ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа місце скоєння кримінального правопорушення покинули та розпорядились викраденими коштами на власний розсуд.   
		27 червня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України. 24 липня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри    у    вчиненні    кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
		Слідчий СВ Богунського РВ УМВС України в Житомирській області звернувся в суд з клопотанням про продовження строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1.
		Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира задоволено клопотання слідчого СВ Богунського РВ УМВС України в Житомирській області про продовження строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України.
		В апеляційній скарзі захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_2, не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну та невмотивовану. Посилається на те, що суд при розгляді клопотання слідчого не вказав, які саме докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, та не мотивував висновок про те, що відсутні підстави для застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобіганням ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
		Вважає, що така слідча дія, як пред'явлення особи для впізнання, проведена 27.06.2013 року з участю потерпілого, не може бути визнана достатнім доказом причетності його підзахисного до вчинення кримінального правопорушення, оскільки, на його думку проведена з грубим порушенням процесуального закону. Посилається також на те, що потерпілий  ОСОБА_4 при проведенні трьох допитів неодноразово змінював свою показання, які суперечили один одному, тобто  міг давати неправдиві свідчення з якихось мотивів,з огляду на що вважає протокол впізнання особи незаконним та таким, що не містить достовірних фактичних даних про обставини кримінального правопорушення. Вважає, що показання свідка ОСОБА_5 також не можуть бути достатнім доказом по справі в силу наявності особистих стосунків між цим свідком та підозрюваним. Посилається на те, що інші протоколи проведення слідчих (розшукових) дій не містять доказів на підтвердження вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюваним, що вони лише характеризують подію злочину, і не містять обставин причетності до цього конкретно ОСОБА_1 Крім того, посилається на те, що відповідно із вимогами ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки на показаннях,які він безпосередньо сприймав при судовому розгляді справи, тому вважає, що показання потерпілого та свідків не є доказами, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні злочину ОСОБА_1 та можуть бути змінені в ході судових слухань по справі. З урахуванням наведеного вважає, що при розгляді клопотання слідчого по суті, стороною захисту було спростовано факт наявності в матеріалах кримінального провадження доказів, які б свідчили про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
		Підозрюваний ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі також порушує питання про скасування постанови слідчого судді, якою продовжено строк тримання його під вартою, як безпідставної. На обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що подання про продовження строку тримання його під вартою було подано з порушенням строків, передбачених ч.1 ст.199 КПК України, що копія клопотання про продовження строків тримання під вартою на порушення вимог ч.3 ст.295 КПК України йому не була вручена, а висновки ухвали слідчого судді про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, належним чином не мотивовані. Вважає посилання слідчого у клопотанні про продовження строків утримання його під вартою на необхідність проведення низки слідчих дій надуманими, а твердження слідчого судді в ухвалі про те, що заявлені ризики не зменшились, немотивованими.
		Заслухавши доповідь судді, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, які підтримали подані апеляційні скарги з вищевказаних підстав, прокурора, яка заперечувала проти їх задоволення, пояснення слідчого, провівши допит потерпілого ОСОБА_4, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Положеннями ст.199 КПК України   передбачена можливість подання прокурором, або слідчим за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, у випадку виникнення необхідності продовження строку тримання особи під вартою, клопотання про продовження строку тримання під вартою, яке повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення попередньої ухвали про тримання особи під вартою.
		При цьому відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
		  Згідно  положень, передбачених ст.177 КПК України,   підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри   у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також   наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та пояснень особи, яка здійснює досудове розслідування, про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, свідчить низка доказів, на які є посилання у поданні слідчого, в тому числі дані протоколу впізнання потерпілим ОСОБА_4  ОСОБА_1, як одну з осіб, які вчинили розбійний напад на нього.
		Будучи безпосередньо допитаним в суді апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_4 розповів про обставини, за яких на нього був вчинений розбійний напад, при цьому підтвердив участь ОСОБА_1 у вчиненні нападу на нього. 
		Наявність зазначених доказів та їх вагомість, на думку колегії суддів, свідчать про те, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, не є безпідставною.
		Що ж стосується посилань захисника в апеляції на те, що низка доказів, які маються у розпорядження органів досудового слідства, одержані з порушенням процесуального закону, а фактичні дані, отримані з цих джерел, в силу причин, зазначених в апеляції захисника, не можуть бути достовірним підтвердженням вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, то на думку колегії суддів, вони є непереконливими та передчасними, оскільки остаточна оцінка зібраних доказів з точки зору доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення,  здійснюється судом при розгляді кримінального провадження по суті.
		Посилання захисника в поданій апеляції на те, що суд на порушення вимог ст.95 КПК України, обґрунтовував свої висновки стосовно наявності підозри у вчиненні злочину ОСОБА_1 показаннями потерпілого та свідків, які судом при розгляді подання безпосередньо не допитувались, суд вважає безпідставними, оскільки чинне законодавство не вимагає від слідчого судді при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу,  досліджувати всі наявні у органу досудового слідства докази.
		Тим більш, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок (див. Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
		Не можуть бути визнані обґрунтованими й посилання захисника підозрюваного на те, що слідчим суддею не мотивовано висновок про те, що відсутні підстави для застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобіганням ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
		Як вбачається із змісту ухвали, суд ретельно мотивував свої висновки з приводу необхідності продовження тримання ОСОБА_1 під вартою, зокрема, врахувавши тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, що останній є громадянином Республіки Білорусь, реєстрації, постійного місця проживання та роботи на території України не має, оголошений компетентними органами Республіки Білорусь у міжнародний розшук, що унеможливлює за даних обставин обрання щодо нього інших, не пов'язаних із триманням під вартою запобіжних заходів, оскільки жоден з них не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема, спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Із зазначеними висновками та мотивами прийнятого рішення погоджується й колегія суддів.
		Що ж стосується доводів апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_1, то вони, на думку колегії суддів, також є безпідставними.
		Його твердження про те, що подання про продовження строку тримання його під вартою було подано з порушенням строків, передбачених ч.1 ст.199 КПК України, що копія клопотання про продовження строків тримання під вартою на порушення вимог ч.3 ст.295 КПК України йому не була вручена, спростовуються матеріалами провадження, з яких вбачається, що клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 було подано за 5 днів до закінчення дії попередньої ухвали, що узгоджується із положеннями ч.1 ст.199 КПК України, а від отримання копії клопотання  підозрюваний ОСОБА_1 22.08.2013 року о 15 год. 20 хв. у присутності захисника відмовився, що засвідчено підписом слідчого.
		Посилання в апеляційній скарзі підозрюваного на те, що слідчим суддею не мотивовано свої висновки з приводу того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню, на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки суд в обґрунтування своїх висновків чітко вказав на наявність таких обставин, як відсутність постійного місця проживання та роботи на території України, а також знаходження ОСОБА_1 у міжнародному розшуку,  оголошеному компетентними органами Республіки Білорусь. До таких обставин колегія суддів відносить й те, що ОСОБА_1 раніш притягувався до кримінальної відповідальності за шахрайство та дії, пов'язані із незаконним обігом наркотичних речовин, про що повідомив суду сам підозрюваний під час розгляду провадження в апеляційній інстанції. 
		Будь-яких ґрунтовних доказів, які б спростовували висновки ухвали  слідчого судді про те, що заявлені ризики не зменшились, підозрюваний та сторона захисту не надала. Не встановлено таких обставин судом й при розгляді апеляційних скарг підозрюваного та його захисника.
		Що стосується доводів апеляції підозрюваного про те, що посилання слідчого на необхідність проведення низки слідчих дій не викликається необхідністю та є надуманими, то з огляду на те, що відповідно до положень ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають  на те законним повноважень, забороняється, колегія суддів не вбачає законних підстав визнати заплановані слідчим процесуальні дії, на необхідність яких вказано у його клопотанні про продовження строку утримання ОСОБА_1 під вартою, необґрунтованими.
		За наведених обставин, підстав для задоволення апеляційних скарг підозрюваного та його захисника, на думку колегії суддів, не вбачається.
		На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 422  КПК України, колегія суддів, -
		ухвалила:
		апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 27 серпня 2013 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Богунського РВ УМВС України в Житомирській області про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,- без зміни.
		Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності після її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...