Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-2615/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Адміністративне провадження (КАСУ).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"05" вересня 2013 р.                               м. Київ                              К/9991/22721/12 
		 
		Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
		 
		головуючого судді:                                  Сіроша М.В., 
		суддів:                                                       Калашнікової О.В.,
		          Мороз В.Ф.
		 
		розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Севєродонецького міського суду Луганської області від 16 грудня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Севєродонецьку  Луганської області,
		 
		про визнання дій неправомірними та поновлення нарахування та виплати пенсії, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Севєродонецьку  Луганської області, (далі - УПФУ), про визнання неправомірною відмову щодо поновлення нарахування та виплату пенсії за віком та зобов'язання поновити виплату з 7.10.2009 року.
		 
		16 грудня 2011 року постановою Севєродонецького міського суду Луганської області, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
		 
		Відмовляючи у задоволенню позову суди попередніх інстанцій зазначили, що ОСОБА_2, який постійно проживає за межами України на території держави Ізраїль, не має право на отримання пенсії за віком на території України, оскільки між Україною та державою Ізраїль не укладений міжнародний договір (угода) про соціальне забезпечення. 
		 
		ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Севєродонецького міського суду Луганської області та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
		 
		Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що ОСОБА_2  є громадянином України, що підтверджується копією паспорту який постійно мешкає в Ізраїлі. 
		ОСОБА_2  у 1992 році була призначена пенсія за віком, на підставі його заяви відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 2002 року виплата пенсії була припинена відповідно до ст. 47, 49 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року. 
		 
		26 січня 2011 року ОСОБА_2  звернувся до УПФУ про поновлення виплати пенсії за віком, на що йому УПФУ було відмовлено з підстав неможливості перераховування пенсії, оскільки він проживає за межами України. 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. 
		Згідно з ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.  
		 
		Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 7 жовтня 2009 року пункт 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
		Отже, з 7.10.2009 року порядок виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регулюється нормами Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»    з урахуванням рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності положень п.2 ч.1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
		Після прийняття даного рішення Конституційного Суду України і на теперішній час інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, не прийнято. 
		Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. 
		 
		Колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено обставини у адміністративній справі, однак, не було враховано вимоги чинного законодавства України та ухвалено рішення із порушенням норм матеріального права, яке підлягають скасуванню. 
		 
		Керуючись ст.,ст. 220, 222, 223, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. 
		Постанову Севєродонецького міського суду Луганської області від 16 грудня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року скасувати. 
		Позовні вимоги  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Севєродонецьку  Луганської області про визнання дій протиправними та поновлення нарахування та виплати пенсії задовольнити.
		 
		Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Севєродонецьку  Луганської області щодо відмови ОСОБА_2 у відновленні виплати пенсії з 7.10.2009 року неправомірними.     
		Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Севєродонецьку  Луганської області поновити виплату пенсії ОСОБА_2 з 7.10.2009 року. 
		Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...