Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-2/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2013.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		                                                                                                                                                                                                                                            Справа № 1-2/12
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		09.01.2013 року                                                                                               м. Київ
		                                                                                                  
		 Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:                              
		головуючого судді                Бурбели Ю.С.,                                                                                                             
		за участю секретарів          Євтушк Ю.О., Шереметьєвої Т.В., Бесчасної В., Солдатенко В.С.,
		прокурорів                            Фролової Л.О., Балійчука Р.І., Черната О.А., Будника І.А.,                                                                 
		потерпілих    ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
		                      ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
		захисників    ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,
		захисників з числа близьких родичів   ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:
		ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, який має вищу освіту, не працює, не судимий, одружений, зареєстрований у АДРЕСА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 121; ч. 4 ст. 28, ч. 1, 2 ст.194; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст.28, ч. 2, 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст.189; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 122 і ч. 2 ст. 125 КК України;
		ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Києва який має середню освіту, працює директором ТОВ «Капеко» не судимий, одружений, зареєстрований у АДРЕСА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України;
		ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с.Нехворощ Андрушівського р-ну Житомирської області, який має вищу освіту, працює директором ТОВ «Вексельний союз», не судимий, одружений, зареєстрований у АДРЕСА_3, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст.190; ч. 4 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 358; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189;  ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 122  і ч. 2 ст.125; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 194 КК України; 
		ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м.Москва, який має вищу освіту, працює генеральним директором ЗАТ «Спецкомунтехніка», не судимий, одружений, зареєстрований у АДРЕСА_4, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 255; ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 355; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 121; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України;
		ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця с. Липове Талалаевского р-на Сумської області, не працює, не судимий, одружений, який має  середню  освіту зареєстрований у АДРЕСА_5, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 279; ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 122; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 125 КК України;
		 
		ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженця м.Котовськ Тамбовської області, який має вищу освіту, не працює, не судимий, одружений, зареєстрований у АДРЕСА_6, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 279; ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 122; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 125 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_19 добровільно, на початку серпня 2006 року увійшов у злочинну організацію з метою здійснення тяжких і особливо тяжких злочинів, і протягом 2006 - 2008 років брав активну участь у підготовці й здійсненні даною організацією ряду злочинів: у серпні 2006 року примушування керівництва ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» до виконання цивільно-правових зобов'язань, поєднаного з насильством, небезпечним для життя й здоров'я, заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, знищенням і пошкодженням майна в особливо великому розмірі; протягом січня - березня 2008 року шахрайства з метою заволодіння належним ТОВ «Квік» майном у виді двох будівель майнового комплексу в АДРЕСА_7, підробки із цією метою документів, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо цього майна, а також пов'язаного із цим вимагання; у квітні 2008 року захоплення транспортного підприємства , що спричинило тяжкі наслідки, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», поєднаного з насильством, небезпечним для життя й здоров'я, пошкодженням і знищенням майна, заподіяння середньої тяжкості і легкого тілесних ушкоджень; у серпні 2008 року примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, пошкодженням і знищенням майна. 
		ОСОБА_22 у серпні 2006 року як посібник приймав участь у вчиненні примушування керівництва ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» до виконання цивільно-правових зобов'язань.
		ОСОБА_16 добровільно, восени 2007 року увійшов у злочинну організацію з метою вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів, після чого брав активну участь у підготовці і здійсненні даною організацією ряду злочинів: протягом січня - березня 2008 року шахрайства з метою заволодіння належним ТОВ «Квік» майном у виді двох будівель майнового комплексу в АДРЕСА_7, підробки із цією метою документів, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо цього майна та пов'язаного із цим вимагання; у квітні 2008 року захоплення транспортного підприємства, що спричинило тяжкі наслідки, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, пошкодженням і знищенням майна, заподіяння середньої тяжкості і легкого тілесних ушкоджень; у серпні 2008 року примушуванні до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, пошкодженням і знищенням майна. 
		ОСОБА_20 добровільно, на наприкінці 2007 року увійшов у злочинну організацію з метою здійснення тяжких і особливо тяжких злочинів, після чого брав активну участь у підготовці й здійсненні даною організацією ряду злочинів: протягом лютого - березня 2008 року примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань з метою заволодіння належним ТОВ «Квік» майном у виді двох будівель майнового комплексу в АДРЕСА_7, а також пов'язаного із цим вимагання. 
		ОСОБА_23 і ОСОБА_24 у 2008 році, як посібники, приймали участь у захопленні торговельного порту «Южний», що спричинило тяжкі наслідки, а також у навмисному заподіянні ушкоджень середньої тяжкості і легких тілесних ушкоджень, що спричинили кроткочасний розлад здоров'я. 
		Злочини вчинили за наступних обставин.
		Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), на початку 2006 року, з метою незаконного збагачення, прийняв рішення здійснювати злочинну діяльність, яка полягала в одержанні від зацікавлених осіб винагороди за насильницьке примушування окремих керівників підприємств і установ до виконання незаконних вимог цих осіб, або до виконання в їх інтересах цивільно-правових зобов'язань (так зване «рейдерство»), після чого, розуміючи, що здійснення таких злочинів вимагає чітких і узгоджених дій значної кількості людей, маючи намір вчиняти такі дії протягом тривалого часу, створив злочинну організацію. До цього у різні періоди часу познайомився із проживаючими в м.Києві колишнім оперативним співробітником органів внутрішніх справ ОСОБА_19, а також особами, які в минулому працювали в Державній службі охорони МВС України, військовослужбовцем та раніше засудженим, іншими особами, справи щодо яких виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, та залучив їх до участі у своїй злочинній діяльності, запропонувавши кожному з них винагороду за беззаперечне виконання наказів і вказівок свого лідера. 
		Переслідуючи мету незаконного збагачення, вказані особи прийняли цю пропозицію, погодившись підкоритися твердій ієрархії і дисципліні в цій злочинній діяльності.
		При цьому, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), попередньо розподілив функції між зазначеними особами, згідно яких на ОСОБА_19 покладалась участь в організації злочинів і їх здійсненні шляхом, як особистої участі, так і безпосереднього контролю на місці за їхнім здійсненням іншими особами, залученими членами злочинної організації; інші особи, справи щодо яких виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, крім цього, повинні були, у тому числі разом із ОСОБА_19, забезпечувати членів злочинної організації транспортом, спорядженням, іншими засобами, необхідними для здійснення злочинів, а також особисто брати участь у них; та підбирати і залучати для участі в злочинній діяльності інших осіб; собі ж у злочинній організації відвів роль керівника. В подальшому, переслідуючи мету протиправного заволодіння чужим майном, розуміючи, що здійснення таких злочинів вимагає особливої підготовки і пов'язане з інтелектуальною діяльністю, спрямованою на протиправне придбання права на майно, у тому числі використовуючи рішення судів, вирішив залучити для участі в планованому злочині інших осіб. Для участі в такій організації і вчинення злочинів, приблизно в жовтні 2007 року залучив раніше знайомих йому жителів м.Києва ОСОБА_16, Особи, справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку з хворобою, і ОСОБА_20, які погодилися підкоритися твердій дисципліні усередині цієї організації, і брати участь у вчиненні спланованих злочинів.
		При цьому на ОСОБА_16 покладалось, в тому числі, складання позовів і підготовка матеріалів таким чином, щоб суд виносив необхідні їм рішення, а також разом із ОСОБА_20 - організацію їх виконання. Вони ж, а також Особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку з хворобою, повинні були також вести переговори із власниками і іншими особами, вимагаючи передачі майна і примушуючи до виконання цивільно-правових зобов'язань.
		Надалі до участі в злочинній організації залучалися і інші невстановлені слідством особи, кримінальну справу у відношенні їх виділено в окреме провадження 
		Особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), ретельно розроблялися плани здійснення злочинів, які доводились до відома членів злочинної організації, розподілялись функції між ними, спрямовані на досягнення злочинних цілей, та жорстко контролювалось їхнє виконання.
		Зазначені члени злочинної організації чітко усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій, злочинів що готуються, передбачали і свідомо допускали настання тяжких наслідків, у тому числі заподіяння тілесних ушкоджень окремим особам, а також ушкодження і знищення майна підприємств і установ у ході виконання спланованих нападів.
		Усі учасники злочинної організації перебували тривалий час у тісних відносинах, централізовано і неухильно підкорялися всім вимогам лідера, спрямованим на здійснення злочинів.
		Члени злочинної організації дотримувалися правил конспірації при підготовці до злочинних дій, у тому числі використовували підроблені документи.
		Створена злочинна організація відрізнялася стійкістю, стабільністю функціонування, чітким розподілом функцій серед усіх її учасників, зробленою структурою, високим ступенем внутрішньої організованості, у тому числі твердою ієрархією і дисципліною, а також сталістю форм і методів злочинної діяльності.
		Зазначена злочинна організація здійснила замах на суспільну безпеку в частині захищеності суспільства в цілому, фізичних і юридичних осіб, а також державних органів від злочинної діяльності, наслідки якої відображалися на житті і здоров'я людей, їх власності і нормальної життєдіяльності.
		Протягом 2006-2008 років члени даної злочинної організації, під керівництвом особи, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), діючи спільно, з єдиним наміром на досягнення загального злочинного результату, відомого їм усім, організували і вчинили ряд особливо тяжких, тяжких і інших злочинів.
		Так, ними вчинено напад на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», з метою примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, знищення і ушкодження майна в особливо великому розмірі при наступних обставинах.
		Відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» (м. Кременчук Полтавської області, вул. Приходько, 141) - правонаступник Державного підприємства «Кременчуцький сталеливарний завод».
		На початку 2006 року пакет акцій підприємства розміром понад 93% контролювався двома підприємницькими групами, які здійснювали контроль над діяльністю заводу через своїх представників у наглядовій раді підприємства.
		Безпосереднє керівництво заводом здійснювало правління на чолі з ОСОБА_25
		Навесні 2006 року між акціонерами підприємства виник конфлікт, викликаний бажанням власників груп перемінити керівництво підприємства на підконтрольне їм.
		У зв'язку із цим, припускаючи можливість насильницького захоплення заводу, керівник і фактичний власник групи «Форум» ОСОБА_26, підшукуючи охоронне підприємство для забезпечення охорони заводу від можливого нападу, познайомився з Особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатором),, запропонував йому організувати охорону підприємства.
		Особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), на пропозицію ОСОБА_26 про надання підприємству охоронних послуг погодився, і, використовуючи реквізити київського ТОВ «З-1», яке мало ліцензію на здійснення охоронної діяльності, уклав 12.05.2006 з ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» відповідний договір №419 юр. 
		Для здійснення охорони заводу особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), задіяв ОСОБА_19, особу, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком (співучасник - далі ОСОБА 1),  ОСОБА_22 і особу, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком (співучасник - далі ОСОБА 2). Крім того, залучив до охорони підприємства особу, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком (співучасник - далі ОСОБА 3)який, закінчив у свій час Переяслав-Хмельницький інститут фізичної культури та придбав зв'язки серед спортсменів, із числа яких повиннй був підшукати і найняти рядових охоронців.
		Протягом травня-червня 2006 року залучені особи здійснювали охорону заводу, якою керували ОСОБА_19 та інші особи, справи щодо яких виділені в окреме провадження.
		На початку липня 2006 року керівництво заводу відмовилося від вказаних послуг, не продовжило відповідний договір і найняло для охорони заводу інших осіб.
		На той час акціонери підприємства провели 17.05.2006 у м. Дніпропетровську загальні збори акціонерів, де було ухвалене рішення про обрання нового правління і наглядової ради підприємства та про заміну реєстратора власників цінних паперів. 
		Крім того, 15.06.2006 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська у справі за позовом членів новообраного правління ухвалене рішення про усунення перешкод у здійсненні ними своїх повноважень і виданий виконавчий лист № 2-1879/2006. 
		Однак, старший державний виконавець державної виконавчої служби в Крюковскому районі м. Кременчук ОСОБА_28 постановою від 11.08.2006 призупинила виконавче провадження, звернувшись у Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська за роз'ясненнями, оскільки воно суперечило ряду інших рішень, прийнятих судами різних юрисдикцій. Про зупинення виконання судового рішення належним чином були сповіщені сторони.
		За таких обставин, невстановлені слідством особи, що мають відношення до одного із зацікавлених акціонерів, вирішили примусити діюче керівництво заводу виконати цивільно-правове зобов'язання, яке виникло згідно рішення загальних зборів акціонерів, і було підтверджено, діючою на той час, постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15.06.2006.
		Такий примус передбачалось зробити у формі нападу на завод і, застосувавши насильство, усунути з його території керівників і охоронців, зайняти підприємство, забезпечити діяльність нового управління.
		Знаючи осіб, які раніше здійснювали охорону ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» і були проінформовані про розташування його приміщень та особливостях застосовуваних охоронних коштів, а також те, що ті можуть в стислі строки організувати велику кількість людей для участі в нападі, невстановлені слідством особи, наприкінці липня 2006 року, у невстановленому слідством місці запропонували за грошову винагороду організувати і зробити такий напад, на що особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), погодився. 
		В перших числах серпня 2006 року, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), в офісному приміщенні, по АДРЕСА_10, доручив членам створеної ним злочинної організації, у тому числі ОСОБА_19, зробити напад на дане підприємство. До участі в планованому злочині особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), на цьому етапі залучив і інших, невстановлених слідством осіб, що не входять у злочинну організацію, готових за грошову винагороду взяти участь у злочині, забезпечення їх екіпіруванням, пристроями для подолання перешкод і інструментами для розкриття приміщень, а також організація доставки нападаючих до місця злочину. 
		Діючи разом із членами злочинної організації, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор) у серпні 2006 року розробив план нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», що передбачає їхні чіткі і організовані дії як на стадії підготовки до злочину, так і при його здійсненні.
		Згідно з розробленим злочинним планом, що був відомий всім членам злочинної організації і схвалений ними, функції учасників злочинної групи при підготовці до нападу були розподілені в такий спосіб:
		Особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 3), що має зв'язки серед осіб, що займаються спортом, повинен був підібрати і залучити для участі в нападі інших осіб у кількості декількох сотень людей; на інших осіб, справу щодо яких виділено в окреме провадження, покладався обов'язок, разом з іншими, невстановленими слідством особами, забезпечити автотранспорт для доставки нападаючих до місця здійснення злочину; на ОСОБА_19 покладався обов'язок придбання для них екіпірування, а також засобів для подолання перешкод.
		Особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), запланував зробити напад в момент, коли на підприємстві буде перебувати найменша кількість персоналу і охоронців, а саме вихідного дня 25.08.2006 після 18.00 годин, оскільки в цей час співробітники однієї із двох змін охорони заводу йшли вечеряти в їдальню, розташовану за межами адміністративної будвілі підприємства.
		Діючи на виконання злочинного плану, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 3), в 20-х числах серпня 2006 року організував пошук у м. Києві і Київської області, а також у м.Черкаси і інших містах осіб, що бажали за грошову винагороду взяти участь у нападі, із числа тих, що займаються в спортивних клубах, а також з охоронців різних комерційних структур.
		До моменту нападу особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 3), як особисто, так і через інших невстановлених слідством осіб, підшукав і залучив для участі в нападі приблизно 250-350 людей, що не знали про існування створеної злочинної організації і мети нападу, частина з яких установлена слідством і кримінальну справу у відношенні яких виділено в окреме провадження.
		Всі притягнуті для участі в нападі особи були заздалегідь сповіщені про місце і час збору для наступного виїзду до місця вчинення нападу.
		Згідно з покладених на нього особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), функцій, ОСОБА_19 по підробленим невстановленими особами документам, складеним від імені фіктивного підприємства ТОВ «Компанія «Магур», 23.08.2006 у м. Києві, по вул. Довнар-Запольського, 8, на гроші, отримані від замовників злочину, придбав у спеціалізованім підприємстві ТОВ «Матеріалознавство» для екіпірування нападаючих 50 бронежилетів моделі « Модуль-Вв».
		Крім того, для доягнення мети нападу, невстановлені слідством особи в невстановлений час і спосіб придбали не менш як 28 шоломів типу «Сфера» і 17 металевих протиударних щитів. 
		У свою чергу особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1), 22.08.2006 за допомогою оформленого доручення за гроші, передані замовниками злочину, придбав у АДРЕСА_8, у ОСОБА_29 вантажний автомобіль марки «ГАЗ», моделі « 5312», держ. номер НОМЕР_1 з метою подальшого його використання при нападі.
		Із цією же метою ОСОБА_22, діючи разом із двома невстановленими слідством особами, 23.08.2006, у АДРЕСА_9 придбав у ОСОБА_30 вантажний автомобіль марки «Зил», моделі « 130», держ.номер НОМЕР_7.
		Крім цього, для доставки нападаючих до місця злочину невстановлені слідством особи найняли не менш восьми пасажирських автобусів і мікроавтобусів з водіями, зокрема «Івеко-742», держ.номер НОМЕР_8, «Ікарус-250» держ.номер НОМЕР_9 (інші не встановлені).
		Приблизно в цей же час особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1), що діяв разом з іншими невстановленими слідством особами, за вказівкою особи, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), для екіпірування і озброєння нападаючих у невстановленому слідством місці і осіб придбав і приготував камуфльовану форму, не менш 6-ти металевих драбин, металевий гак «кішка», вовняні ковдри і спальні матраци для використання при подоланні огороджень, не менш 3-х кувалд, 3-х ножиць для різання металу, бензинову шліфувальну машину і не менш 3-х слюсарних молотків - для розкриття замкнених приміщень, а також дерев'яні ціпки в кількості не менш 10 штук, металевий лом - «фомку», не менш 10-ти металевих прутів і труб, а також не менше  6 дерев'яних бит для нанесення тілесних ушкоджень охоронцям заводу, з метою подолання їх опору, димові шашки, респіратори і протигази для захисту органів дихання при їхньому застосуванні.
		Розроблений особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), і схвалений усіма членами злочинної організації, план нападу припускав одночасну і погоджену дію трьох озброєних пістолетами, призначеними для стрілянини гумовими кулями, а також дерев'яними битами, груп, які повинні були очолити ОСОБА_19 та особи, кримінальні справи щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), метою яких було подолання опору охорони підприємства, захоплення адміністративної будівлі.
		Особою, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 2), особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), було доручено координувати шляхом радіозв'язку дії цих груп для одночасного початку здійснення нападу та після захоплення адміністративної будівлі заводу за допомогою ще однієї групи нападаючих видворення управління і охорони підприємства за його межі і утримування заводу до приїзду членів новообраного правління і найнятого ними охоронного підприємства.
		Всі члени злочинної організації усвідомлювали суспільно-небезпечний характер даного злочину, що готується, передбачали можливість настання внаслідок їх дій тяжких наслідків, у тому числі у виді заподіяння тілесних ушкоджень працівникам заводу, ушкодження і знищення майна підприємства.
		У першій половині дня 25.08.2006 особи, задіяні для нападу особою, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 3), будучи заздалегідь сповіщеними про місце збору, прибули до спортивного майданчику, розташованого за мостовим переходом на території зони відпочинку „Гідропарк" у м. Києві.
		Там їх прибуття контролювали по спискам уповноважені членами злочинної організації особи, кримінальна справа у відношенні яких виділена в окреме провадження і інші, невстановлені в ході розслідування особи. 
		Вони ж, розділили прибулих - приблизно 200-250 людей на групи і призначили старших, забезпечили їхнє завантаження в заздалегідь найняті автобуси і інші транспортні засоби, у т.ч. згадані автобуси «Івеко-742» і «Ікарус-250», і разом з ними вирушили в м. Кременчук Полтавської області.
		Приблизно в цей же час із міст Переяслав-Хмельницький Київської області і Черкаси на транспортних засобах у м. Кременчук, для здійснення нападу на ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод, відправилися приблизно 100 людей, організованих у такий же спосіб.
		До 18.00-ї години цього ж дня всі зазначені особи, усього приблизно 300-350 людей, прибули в район Крюковського мостового переходу м. Кременчук.
		Туди ж на невстановлених транспортних засобах прибули члени злочинної організації і інші особи, які слідством не встановлені.
		Особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), також прибув у м. Кременчук, звідки здійснював загальне керівництво нападом, підтримуючи із членами злочинної організації зв'язок по телефону.
		Діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_19 та інші члени злочинної організації сформували із прибулих осіб три групи чисельністю від 8 до 30 людей кожна, які очолили, і там же на місці проінструктували про місця і способи проникнення на територію підприємства, нападу на його персонал і охорону, а також знищення і пошкодження майна заводу.
		Туди ж вантажними автомобілями «ГАЗ» і «Зил», а також невстановленим мікроавтобусом були доставлені і роздані нападаючим підготовлені членами злочинної організації екіпірування, засоби захисту і нападу. Для впізнання один одного кожному нападаючому видали відрізки жовтої стрічки, які необхідно було пов'язати на себе. Взаємне інформування керівників груп і погодженість їх дій забезпечувалися за допомогою радіостанцій.
		У камуфляжній формі, екіпіровані у бронежелети, шоломи типу «Сфера», озброєні щитами, дерев'яними кийками, битами, іншими предметами, пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень, зазначені три групи у вантажних автомобілях, а також невстановленому мікроавтобусі марки «УАЗ», направилися до ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод».
		Інші учасники нападу, також частково екіпірувались і відправилися до місця вчинення нападу на автобусах.
		У цей же день, приблизно в 18.20 годин три групи нападаючих, очолювані членами злочинної організації  в тому числі ОСОБА_19, особами, кримінальна справа щодо яких виділена в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), прибули до зазначеного заводу, де діючи згідно зі злочинним планом, координуючи свої дії між собою по радіозв'язку, одночасно, з різних сторін проникли на територію підприємства.
		При цьому, у складі очолюваних ОСОБА_19 груп перебувало не менше 2-х людей, озброєних короткоствольною зброєю, у тому числі він сам, належним йому пістолетом відчизняного виробництва, моделі «Форт 12РМ», калібру 9 мм, призначеного для відстрілу патронів з пулями не смертельної дії.
		Очолюючий дії іншої групи особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1), також був озброєний належним йому пістолетом вітчизняного виробництва, моделі «Форт 12РМ», калібру 9 мм, призначеного для відстрілу патронів з кулями не смертельної дії.
		Крім того, нападники у цій групі мали при собі не менш одного собаки бійцівської породи для залякувння охорони підприємства.
		Відділившись від інших нападаючих, очолювана ОСОБА_19 група невстановлених слідством осіб у кількості приблизно 8 людей, на мікроавтобусі «УАЗ» прибула до «Деївскої прохідної» - контрольно-пропускного пункту заводу, розташованого осторонь від адміністративного будинку підприємства, де напала на охоронців, що перебували там.
		Залякавши потерпілих чисельністю, озброєністю і рішучістю застосувати зброю, що виразилося в тому, що один з нападаючих, який слідством не встановлений, направив пістолет у бік працівників охорони, нападники добилися того, що охоронці спішно покинули контрольно-пропускний пункт і зникли на території підприємства.
		ОСОБА_19, як старший групи, безпосередньо керував її учасниками, погоджував їхні дії з діями інших груп нападників.
		Захопивши, таким чином, контрольно-пропускний пункт, очолювана ОСОБА_19 група втримувала його до прибуття іншої групи нападників. Передавши їм контроль за «Діївською прохідною», група ОСОБА_19 і він сам пішки відправилася до адміністративної будівлі заводу.
		Одночасно, координуючи по радіозв'язку свої дії із групою ОСОБА_19, дві інші групи в складі невстановлених слідством осіб, екіпірованих бронежилетами й, частково, шоломами, очолювані особами, кримінальні справи щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), проникли на територію підприємства зі сторони центральної прохідної. 
		При цьому учасники групи, очолюваної особою, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1), прагнучи проникнути на територію заводу через центральну прохідну, намагалися кувалдами розбити вхідні двері, що їм не вдалося. Тоді особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1), за допомогою інших нападників заздалегідь приготовленими ножицями розрізав ґрати вікна прохідної, що дозволило злочинцям через розбите вікно проникнути у середину контрольно-пропускного пункту і, відкривши двері, забезпечити їм доступ на територію підприємства.
		У свою чергу, члени іншої групи, використовуючи привезені у вантажних автомобілях драбини, матраци і ковдри для подолання огородження заводу, укріпленого колючим дротом і битим склом, перелізли через нього і також увірвалися на територію заводу. 
		Проникнув на територію заводу, ОСОБА_19, особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), метою яких було захоплення будівлі, де розміщена адміністрація підприємства, направили організованих і очолюваних ними осіб на штурм цієї будовілі.
		На той час частина охоронців підприємства, перекрили доступ на другий поверх будинку раніше приготовленими ґратами, організувала там оборону. 
		Долаючи опір охорони, нападники, виконуючи вказівки ОСОБА_19, осіб, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), застосували димові шашки для дезорієнтації потерпілих, а також з метою запобігання фіксації, що відбувається засобами відеоспостереження. Прагнучи зломити опір охоронців, вони застосували проти них: сльозогінний газ, розпилюючи його з балончиків, порошкові вогнегасники, а також зброю, призначену для відстрілу патронів з кулями несмертельної дії, у результаті чого були заподіяні тілесні ушкодження:
		ОСОБА_31 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою розлад здоров'я, у виді шкірної рани правої подвздошної області, які утворилися в результаті пострілу;
		ОСОБА_32 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою розлад здоров'я, у виді шкірної рани на лівій гомілці, які утворилися в результаті пострілу;
		ОСОБА_33 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, у виді рани на лівій гомілці і саден на лівій кисті, які утворювалися в результаті пострілу;
		ОСОБА_34 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, у виді рани правого стегна, які утворювалися в результаті пострілу;
		ОСОБА_35 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, у виді рани на правому плечі, які утворювалися в результаті пострілу.
		Викрикуючи на адресу потерпілих погрози вбивством, нападаючі зломили їхній опір, змусили їх відкрити ґрати і здатися.
		Увірвавшись на поверх, вибивши кувалдами двері кабінетів заводоуправління, у т.ч. кімнати відеоспостереження, застосовуючи сльозогінний газ, стріляючи в охорону, що забарикадувалися в цих приміщеннях, співробітників, нападаючі змусили їх припинити опір. 
		Таким же способом, нападаючі подолали опір і примусили здатися охоронців, що перебували на 3-му і 4-му поверхах будинку. 
		Крім того, невстановлені особи із числа нападників, діючи з відома і схвалення учасників злочинної організації ОСОБА_19, осіб, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), виявивши на другому поверсі будинку керівника охорони підприємства ОСОБА_36, умисно нанесли йому чисельні удари руками, ногами і дерев'яними кийками в різні частини тіла, після чого повалили потерпілого на підлогу, де продовжували бити. 
		Внаслідок побиття потерпілому ОСОБА_36 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у виді закритої травми живота з розривом підшлункової залози, бризжейки товстої кишки, явищами внутрішньочеревної кровотечі. 
		Захопивши адміністративну будівлю підприємства і виявивши в актовому залі представників адміністрації заводу - заступників голови правління ОСОБА_37, ОСОБА_38 і ОСОБА_39, нападники, діючи відповідно до злочинного плану, за вказівкою учасників злочинної організації ОСОБА_19, осіб, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком, зажадали від тих негайно покинути будівлю, і виконати цивільно-правове зобов'язання, що виникло з постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15.06.2006.
		Демонструючи готовність застосувати насильство у випадку непокори цим вимогам, тобто загрожуючи потерпілим фізичною розправою, нападники вивели ОСОБА_40, ОСОБА_41 і ОСОБА_39, а також охоронців, що їх охороняли, з будівлі.
		Ще одна група, що прибула на автобусах, деякі з яких установлені і кримінальна справа у відношенні їх виділена в окреме провадження, діючи під керівництвом осіб, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 2), через захоплені прохідні ввійшла і зайняла територію підприємства. 
		Виконуючи команди керуючих ними членів злочинної організації, учасники цієї групи утворили так званий «живий коридор» від входу в адміністративну будівлю до центральної прохідної, через який нападаючі вивели за територію підприємства керівництво заводу і охоронців. 
		При цьому, долаючи опір охоронців в адміністративному будинку підприємства, а також пізніше, виводячи співробітників охорони заводу через «живий коридор», учасники нападу, діючи умисно, з відома і схвалення учасників злочинної організації ОСОБА_19, осіб, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1, ОСОБА 2, ОСОБА 3), нанесли окремим охоронцям удари руками і дерев'яними кийками по голові і тілу, заподіявши потерпілим:
		ОСОБА_42 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді синців на верхніх кінцівках і тулубі; 
		ОСОБА_43 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді синця і саден;
		ОСОБА_44 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді садна правого ліктьового суглоба;
		ОСОБА_45 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді синця лівого колінного суглоба;
		ОСОБА_46 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді синців на голові, спині і на лівій гомілці;
		ОСОБА_47 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді садна на лівому передпліччі;
		ОСОБА_48 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді синця на правому колінному суглобі;
		ОСОБА_49 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді синця;
		ОСОБА_50 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді саден на правій гомілці;
		ОСОБА_51 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, у виді ран і садна на голові, синця навколо лівого ока;
		ОСОБА_52 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, у виді вивиху голівки правої плечової кістки;
		ОСОБА_53 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді садна на правій гомілці;
		ОСОБА_54 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, у виді ран на голові і лівому плечовому суглобі;
		ОСОБА_55 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді шкірної рани і синців на лівій кисті;
		ОСОБА_56 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді синця правого стегна;
		ОСОБА_57 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді синця і садна лівої гомілки, садна обличчя;
		ОСОБА_58 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, у виді ран на обох кистях рук і синця на лівому стегні;
		ОСОБА_59 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у виді синців і саден,
		а ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_5, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_6, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_7, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 - заподіяли фізичний біль, без спричинення тілесних ушкоджень.
		Таким чином, приблизно протягом години з моменту нападу, члени злочинної організації разом з організованими і керованими ними особами, захопили всі заводські будівлі і спорудження, включаючи адміністративний корпус, 2 прохідні, а також в'їзні і виїзні ворота, забезпечили контроль над усією територією підприємства, не допускаючи туди попереднє керівництво і охоронців.
		Реалізуючи домовленість із замовниками злочину і діючи відповідно до злочинного плану, нападаючі, керовані членами злочинної осіб, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком, впустили на територію заводу новообраних членів правління підприємства на чолі із ОСОБА_77, а також найнятих їм співробітників охоронних підприємств «Явір-2000» і «Безпека, Охорона, Гарантія».
		Після того, як співробітники цих підприємств, взяли під охорону завод, нападаючі, у тому числі члени злочинної організації, покинули його територію. 
		Крім того, здійснюючи напад на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», невстановлені особи, організовані і очолювані членами злочинної організації, умисно пошкодили і знищили майно підприємства. 
		Намагаючись проникнути на охоронювану територію ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» і в адміністративну будівлю заводу вони долали опір охорони цього підприємства, кувалдами, молотками іншими засобами, приготовленими для подолання перешкод, діючи навмисно, ударами кувалд пошкодили вхідні двері приміщення центральної прохідної, там же ножицями розрізали ґрати вікна і розбили його, також у приміщенні заводоуправління вибили двері, зруйнували перегородки, розбили скло у вікнах, спричинили інші покодження майну підприємства. 
		У результаті злочинних дій, наслідки яких свідомо допускали усі члени злочинної організації, пошкоджені приміщення адміністративної будівлі (заводоуправління) ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», його вартове і інші приміщення, вартість ремонту і відновлення яких становить 136 тисяч 012 грн. 71 коп. 
		Тим самим, даному підприємству заподіяний майновий збиток на зазначену суму, що на момент здійснення злочину більш ніж у шістсот раз перевищувало неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян і тому є особливо великим розміром.
		 
		У жовтні 2007 року, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), познайомився із громадянином Словенії кримінальну справу щодо якого виділено в окреме провадження у звязку з  розшуком (ОСОБА 4) - одним із засновників Кіпрської компанії «Utilisco Traiding Limited» (далі Компанія), від якого довідався, що раніше Компанії належали два будинки, що становлять 62/100 частини цілісного майнового комплексу, розташованого в АДРЕСА_7. 
		Зазначені будинки, балансовою вартістю 631 тисяча 60 гривень, Компанія придбала, 18.12.1998 за договором купівлі-продажу із Шевченківським районним у м.Києві відділенням АКБ «Промінвестбанк», якому вони належали як заставне майно. 
		При цьому особа, кримінальну справу щодо якого виділено в окреме провадження у звязку з розшуком (ОСОБА 4), діяв на підставі доручення від 29.10.1998, виданого йому Компанією строком на 5 років, згідно з якою  він мав повноваження представляти її інтереси, у тому числі укладати договори від її імені.
		Вважаючи безпідставною продаж банком будинків, їх колишній власник АТЗТ «Дослідний завод «Веста» звернувся до Арбітражного суду м. Києва з позовом до АКБ «Промінвестбанк» і Компанії. Рішенням цього суду від 23.02.2001 позов був задоволений, укладений ОСОБОЮ 4 договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 18.12.1998 визнаний недійсним. 
		У період дії цього рішення (яке надалі скасоване вищими судовими інстанціями), право власності на спірні приміщення способом, що не суперечить закону, перейшло до ТОВ «Квік», у володінні якого ці будинки і перебували надалі.
		Спір про право власності на зазначені споруди розглядався судами різних інстанцій, якими протягом 2000-2005 років було ухвалено ряд рішень на користь ТОВ «Квік». Серед них рішення Оболонского районного суду м.Києва від 29.07.2005 і Апеляційного суду м.Києва від 27.03.2006 за позовом ОСОБА_79 до ОСОБА_80 про визнання недійсними укладеного між ними договору від 30.04.2004 оренди приміщень по АДРЕСА_7 і згаданого договору купівлі-продажу цих нежитлових приміщень від 18.12.1998.
		На виконання цього і інших судових рішень, ОСОБА 4, визнаючи недійсність угоди, зробленої Компанією, діючи від її імені, уклав ряд договорів і мирових угод, кінцевим результатом яких стало повернення майна.
		Довідавшись від ОСОБИ 4, що зазначені будинки розташовані в зручному місці і мають великі офісні площі, що дозволяє їх вигідно здавати в оренду, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), вирішив заволодіти ними.
		Для цього, припускаючи, що наявні у ОСОБИ 4 документи про покупку Компанією цих будинків в 1998 році можна використати для придбання права на них, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор) вступив у злочинну змову з ОСОБОЮ 4, який погодився за винагороду, використовуючи надані йому раніше Компанією повноваження, довірити особам, яких визначить особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, представляти інтереси Компанії в Україні і управляти її майном.
		Маючи такі документи, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), розраховував ініціювати перегляд існуючих судових рішень, і, замовчуючи про те, що Компанія втратила право на майно, добитися нового рішення, яким саме Компанія визнавалася б власником будинків. Маючи досвід насильницького примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор) розраховував, використовуючи осіб, що входять у створену їм злочинну організацію, примусити власників будинків віддати ці будинки.
		До здійснення даного злочину особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), крім осіб, що раніше брали участь у нападі на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», залучив її членів ОСОБА_16, Особи, справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку з хворобою (ОСОБА 5), і ОСОБА_20, які могли забезпечити складання і подачу позовів у суди, а після одержання рішення організувати його виконання, а також вести переговори з потерпілими, примушуючи їх до передачі майна. 
		Надалі особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), розраховував з їхньою допомогою планувати і здійснювати аналогічні злочини, переслідуючи мету заволодіння чужим майном, а також одержувати матеріальну винагороду за здійснення подібних злочинів в інтересах інших осіб. 
		На першому етапі реалізації свого плану, доведеного до відома всіх учасників злочинної організації, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), повинен був, використовуючи доручення, видане раніше компанією «Utilisco Traiding Limited» ОСОБІ 4, одержати від нього повноваження на представництво інтересів Компанії  в судах. Надалі, він же (ОСОБА 4) повинен був передоручити, на розсуд особи, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), право Компанії на володіння, користування і розпорядження її майном в Україні.
		Із цією метою особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), планував підшукати і придбати підприємство, що має ліцензію на ведення охоронної діяльності, якому і були б надані зазначені повноваження щодо майна Компанії. Це дозволило б у випадку застосування до потерпілих насильства для примушування їх до виконання цивільно-правових зобов'язань, додати таким діям видимість правомірних, як нібито таких, що спрямовані на охорону такого майна.
		На виконання злочинного плану, ОСОБА_16, у жовтні 2007 року, через невстановлених слідством осіб познайомився з ОСОБА_81 - засновником і фактичним власником спільного українсько-американського підприємства ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес», що має відповідну ліцензію, який погодився, за матеріальну винагороду, передати права учасників цього товариства визначеній ним особі, а саме ОСОБА_19
		Внести відповідні зміни в реєстраційні дані СП ТОВ « Арт-Чікаго-Експрес» було можливим лише при наявності протоколу загальних зборів учасників цього товариства, до компетенції якого згідно п.п. 10.1-10.2 його статуту віднесені питання про виключення його учасників і про призначення генерального директора.
		З тим, що б внести такі зміни, наприкінці жовтня - початку листопада 2007 року, у невстановленому слідством місці, ОСОБА_19, діючи як директор зазначеного товариства, у складі злочинної організації, за попередньою змовою з іншими її членами, підписав складений невстановленими особами і датований 01.11.2007 завідомо неправильний протокол №1/07 загальних зборів учасників СП ТОВ « Арт-Чікаго-Експрес», яке фактично не проводилося. 
		При цьому, в текст протоколу були внесені неправдиві відомості про те, що учасники товариства ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_81 і ОСОБА_84 нібито вийшли з його складу, а ОСОБА_19 увійшов до складу цього товариства і був призначений його директором. 
		Цей підроблений документ, що надає право змінити склад учасників підприємства і очолити його, у першій половині листопада 2007 року, невстановленими слідством особами, що діяли з відома і схвалення всіх осіб, які приймали участь в його підробці, у т.ч. і ОСОБА_19, був використаний шляхом надання в Шевченківську районну в м.Києві державну адміністрацію і в державну податкову інспекцію цього ж району.
		Реалізуючи злочинну домовленість, ОСОБА 4, незважаючи на те, що строк повноважень, наданих йому дорученням, виданим Компанією від 29.10.1998 минув, 17.01.2008 видав члену злочинної організації ОСОБА_16 доручення на представництво інтересів Компанії в судах, органах державної виконавчої служби, у тому числі із правом одержувати і подавати до виконання документи, а також підписуватися від імені Компанії.
		Використовуючи вказані документи, видані на підставі зазначеного недійсного доручення від 29.10.1998, за вказівкою особи, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), невстановлені слідством особи, на початку січня 2008 року звернулися в апеляційний суд Донецької області, який на той момент був наділений касаційними повноваженнями Верховного Суду України, зі скаргою від імені компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» на вищезазначені рішення Оболонского районного суду м.Києва і апеляційного суду м.Києва за позовом ОСОБА_79 до ОСОБА_80 При цьому зазначені особи свідомо замовчували про відсутність у ОСОБА_85 належних повноважень відносно майна Компанії, а також про раніше укладені ним угоди, що мало істотне значення для прийняття судом скарги до розгляду.
		Таким чином, невстановлені слідством особи, що були організовані особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), та подали касаційну скаргу  і приймали участь як сторона в її розгляді, ввели суд в оману шляхом замовчування відомостей про свої неналежні повноваження і про наявність обставин, що перешкоджали перегляду в касаційному порядку раніше ухвалених судових рішень, внаслідок чого колегія суддів по розгляду цивільних справ апеляційного суду Донецької області у касаційному порядку рішенням від 29.01.2008 визнала за Компанією право власності на зазначене спірне майно (скасовано 16.10.2008 Верховним Судом України), а саме - належні ТОВ «Квік» два будинки по АДРЕСА_7, а також зобов'язала внести відповідні зміни в облікові і реєстраційні документи.
		На виконання злочинного плану відомого всім членам злочинної організації, ОСОБА 4 у м.Києві, використовуючи недійсну на той час довіренність від 29.10.1998, від імені Компанії уклав зі СП ТОВ « Арт-Чікаго-Експрес» в особі ОСОБА_19 датований 08.02.2008 договір про надання охоронних послуг, згідно якого зазначене товариство зобов'язувалося забезпечити, у числі іншого, охорону згаданих приміщень по АДРЕСА_7 та датований 11.02.2008 договір, згідно якого майно, право на яке Компанія придбала відповідно до рішення суду, передавалося в управління СП ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес». Останнє при цьому отримало повноваження володіти, користуватися, а також, за згодою власника, розпоряджатися цим майном. 
		Згідно договору від 08.02.2008, виключним правом визначати особливості режиму охорони, наділявся член злочинної організації ОСОБА_16, а в договорі від 11.02.2008 окремо обумовлено, що всі вигоди від використання приміщень, належали ТОВ «Український вексельний союз» в особі його директора і фактичного власника - члена злочинної організації ОСОБА_16 
		Враховуючи термін дії останнього договору - 45 років, це стало фактичною передачею права на зазначене майно від Компанії, членам злочинної організації, що дозволяло їм заволодіти зазначеними будівлями.
		Коли потерпілі виявили, що строк повноважень ОСОБИ 4, наданих йому дорученням від 29.10.1998 минув, а інше доручення, видане Компанією 15.01.2007 на представлення її інтересів із правом розпорядження майном передбачало його діяльність лише разом з іншим повіреним Компанії - ОСОБА_86, ОСОБА 4, з метою реалізації домовленостей, підробив цей документ і вніс в нього неправдиві відомості про те, що другим повіреним у справах Компанії є не ОСОБА_86, а інша особа, і виключив\з доручення дані про те, що повірені Компанії діють тільки спільно. 
		Таким способом, до 11.02.2008 особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), разом з членами створеної їм злочинної організації придбав шляхом обману право на дві будівлі, що становлять 62/100 частини цілісного майнового комплексу, розташованого в АДРЕСА_7, балансовою вартістю 631 тисяча 60 гривень, чим заподіяв ТОВ «Квік» матеріальний збиток на зазначену суму, яка на момент здійснення злочину більш ніж в 600 разів перевищувала неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, і є особливо великим розміром. 
		В період лютого-березня 2008 року, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), тричі організовував напад на персонал і охоронців комплексу, щоб насильно їх видворити, і захопивши будівлі, утримувати їх, чим примусити власників будівель виконати цивільно-правове зобов'язання відносно права власності на це майно.
		Для цього особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), розподілив функції серед задіяних членів злочинної організації.
		Так, діючи згідно з розробленим злочинном планом, на кошти, виділені особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), член злочинної організації - особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 3), підшукав кілька десятків невстановлених слідством людей, що погодились за грошову  винагороду взяти участь у примушуванні власників будівель виконати судове рішення, а при необхідності і вчинити напад на них. 
		Виконуючи свої функції, спрямовані на досягнення загальної злочинної мети, ОСОБА_16 і ОСОБА_20 12.02.2008 о 19-й годині зайшли в приміщення  майнового комплексу у АДРЕСА_7. Одночасно туди ж прибули члени злочинної організації ОСОБА_19, особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), а також інші залучені ними особи, у кількості приблизно 40-50 людей, які слідством не встановлені. 
		Використовуючи підроблене доручення від 17.01.2008 на представництво інтересів Компанії в Україні, надаючи своїм діям видимість правомірних, ОСОБА_16, поставив вимогу від осіб, що здійснювали охорону майнового комплексу «Веста», негайно виконати рішення суду. 
		При цьому на вході в будівлю і частково в його приміщеннях перебували член злочинної організації ОСОБА_19 і залучені ними невстановлені слідством особи в кількості приблизно 40-50 чоловік, які своїм виглядом і чисельністю демонстрували готовність застосувати фізичне насильство у випадку відмови виконати вимоги ОСОБА_16 
		В цей же день, 12.02.2008, приблизно в 19.00 годин, після того, як ОСОБА_16 переконався, що особи, що займають зазначене приміщення, у тому числі охоронці, не мають наміру виконувати його вимоги, члени злочинної організації ОСОБА_19, особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), а також  невстановлені слідством особи, у кількості приблизно 40-50 людей, на виконуючи злочинний план, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих, напали на охоронців майнового комплексу й, розштовхуючи їх, подолавши їх опір, зайняли його територію. 
		Приблизно в 20.00 год на територію майнового комплексу прибули представники власника ОСОБА_1 і ОСОБА_87, яким ОСОБА_16 пред'явив рішення суду. Представники власника відмовившись виконувати надане рішення, як винесене під час відсутності осіб, у відношенні яких суд ухвалив питання про їхні права і обов'язки, викликали співробітників міліції, які, після прибуття, припинили дії нападників.
		Плануючи і далі примушувати власників згаданих будівель до виконання цивільно-правових зобов'язань відносно права власності на це майно із застосуванням насильства, прагнучи при цьому уникнути втручання правоохоронних органів, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор) разом з членами організованої їм злочинної організації, ухвалив рішення щодо подальшого здійснення таких дій під видом сприяння державному виконавцеві.
		Для цього 20.02.2008 ОСОБА_16 подав у відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції м.Києва заяву про відкриття виконавчого провадження по ухвалі про забезпечення позову від 19.02.2008 Комінтернівського районного суду м.Харкова в справі за позовом Компанії до ТОВ «Квік» і інших, з вимогою про передачу спірного майна СП ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» (пізніше ухвалу суду скасовано, як винесену з порушенням підсудності).
		Відкривши виконавче провадження, державний виконавець ОСОБА_257. 25.02.2008 о 13.00 год. прибула на територію майнового комплексу, для того, щоб оголосити рішення суду, скласти інші виконавчі документи. 
		О 12.30 годин цього ж дня, туди прибув ОСОБА_16, і спостерігав за тим, що відбувається, координував підготовку до нападу за допомогою мобільного телефону з членом злочинної організації, кримінальну справу щодо якого виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, у тому числі і для того, щоб всі дії збігалися з початком виконавчих дій, щоб створити враження того, що охорона комплексу перешкоджає саме державному виконавцеві, а не нападаючим.
		Реалізуючи цей злочинний план, приблизно о 14.00 годині того ж дня приблизно 30-ть невстановлених слідством осіб на чолі зі членами злочинної організації ОСОБА_19, іншими особами, справу щодо яких, виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), повторно напали на охорону майнового комплексу і застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих - штовхаючи співробітників охорони, намагалися витиснути їх з охоронюваної території і зайняти її. О 16.00 год. співробітники міліції припинили незаконні дії нападників і близько 18.00 годин вивели всіх їх з території комплексу.  
		Увесь цей час на місці події, із зовнішньої сторони території комплексу, з 13.00 годин разом з ОСОБА_88 перебували ОСОБА_20, який по телефону інформував, що відбувається особу, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатора), а також ОСОБА_16 
		Не припиняючи злочинних намірів, діючи на виконання злочинного плану і вказівок особи, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатора), 03.03.2008, о 14.15 годин, члени злочинної організації ОСОБА_19, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), а також організовані ними невстановлені слідством особи, з метою примусити власників майнового комплексу до виконання цивільно-правових зобов'язань, повторно напали на охорону згаданого майнового комплексу. 
		Застосувавши фізичну силу, витиснувши охоронців, вони зайняли центральну прохідну, що перебуває в загальному користуванні всіх власників будинків комплексу, що належать ТОВ «Квік», прохідні будівель під літерами «А» і «Б», а також частково належну ЗАТ «Веста» (акціонер - дружина ОСОБА_2.), перехідну галерею. Зайняті в такий спосіб приміщення нападники утримували до 16.30 годин, доки їх дії не припинили співробітники міліції.
		Під час цього нападу, за вказівкою ОСОБА_19, нападники нанесли одному з орендарів приміщень комплексу ОСОБА_89 легкі тілесні ушкодження у виді саден обличчя і правої руки.  
		Не припиняючи своїх злочинних дій, у цей же день - 03.03.2008, приблизно о 20.00-й годині, член злочинної організації особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 3) та інші, організовані ним особи в кількості приблизно 200 людей, які слідством невстановлені, діючи згідно із вказівками особи, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), виконуючи свою функцію в розробленому їм плані, повторно напали на майновий комплекс, розташований у АДРЕСА_7. Застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих, використовуючи кийки, сльозогінний газ, порошкові вогнегасники, а також пристрій для подолання перешкод, зокрема, пристосування для розрізування металу, долаючи опір охорони комплексу нападники ввірвалися на його територію і утримували його до 22.00-ї години, поки їх дії не були припинені працівниками міліції.
		При цьому, член злочинної групи ОСОБА_16, виконуючи відведену йому роль, протягом дня перебував біля зазначеного майнового комплексу, підтримуючи по телефону зв'язок з особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), а також членами злочинної організації ОСОБА_19 і ОСОБА_20 
		Під час нападу, організовані і очолювані членами злочинної організації Особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), - ОСОБА_19, особами, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), особи, виконуючи їх вказівки про насильницьке, шляхом нападу, примушування власників ТОВ «КВІК» і уповноважених ними осіб, а також працівників і охоронців цього підприємства до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо приміщень, які належать цьому товариству, долаючи опір охорони майнового комплексу, навмисно розбили вікна, пошкодили двері і гипсокартонне покриття стін у приміщенні центральної прохідної, що перебуває в загальному користуванні всіх власників будинків комплексу.  
		Таким чином вони пошкодили і знищили майно, вартість ремонту і відновлення якого склала 14 тисяч 627 гривень 80 коп.
		Крім насильницького, у формі нападу, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодоо права власності на два будинки в АДРЕСА_7, фактичним власником яких було ТОВ «Квік», особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор) і члени організованої ним злочинної організації, діючи повторно в організованій групі, також примушували потерпілих до зазначених дій, у тому числі з погрозами застосування фізичного насильства. 
		Так, 14.02.2008, о 17.00-й годині, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, на виконання злочинного плану, у своєму офісі, розташованому на 4-му поверсі будинку АДРЕСА_10, при зверненні до нього представника ТОВ «Квік» ОСОБА_1 за роз'ясненнями щодо причин нападу, який відбувся 12.02.2008, повторно заявив вимогу до останнього про передачу йому будівель комплексу, загрожуючи продовженням нападів і застосуванням насильства, але ОСОБА_1 відмовив йому.
		22.02.2008, о 14.00-й годині, в приміщенні нічного клубу «Декаданс» в будинку АДРЕСА_10, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, дружині якого належить частина прав на згаданий майновий комплекс, зустрілися із членом злочинної організації справу щодо якого виділено в окреме провадження у зв'язку з хворобою (ОСОБА 5), який, виконуючи відведену йому особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатором), функцію, запропонував їм організувати зустріч за участю інших членів злочинної організації. 
		Така зустріч відбулася наступного дня 23.02.2008 о 18.00-й годині у тому ж місці. На цю зустріч до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 прибули учасники злочинної організації особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з хворобою (ОСОБА 5), ОСОБА_16 і ОСОБА_20, які, діючи з єдиним наміром, спрямованим на примушування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до виконання цивільно-правового зобов'язання, діючи повторно і в організованій злочинній групі, вимагали віддати особі, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатору), належні ТОВ «Квік» будівлі, загрожуючи насильницьким захопленням цього майна при сприянні і підтримці правоохоронних органів і судів.
		Надалі, 05.03.2008 виконання рішення апеляційного суду Донецької області від 29.01.2008 було припинено ухвалою Верховного Суду України, у зв'язку із прийняттям до розгляду скарги ТОВ «Квік».
		Усвідомлюючи відсутність підстав вимагати від ТОВ «Квік» передачі згаданих двох будівель, прагнучи будь-яким способом заволодіти ними, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор) і члени злочинної організації вдалися до вимагання цього майна, а також коштів. 
		Із цією метою особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор) 13.03.2008 двічі - о 13.00-й годині, у м.Києві, в офісному будинку по вул.Володимирській і о 19.00-й годині у власному офісі, на 4-му поверсі будинку АДРЕСА_10, разом з членом злочинної організації ОСОБА_16, повторно і в організованій групі, вимагав у ОСОБА_1 передати на користь очолюваного ОСОБА_19 СП ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» належних ТОВ «Квік» будинків. При цьому особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор) погрожував ОСОБА_1 захопленням цих будинків, фізичною розправою над їхньою охороною, а також залученням правоохоронних органів для створення перешкод у господарській діяльності, тобто обмеженням законних прав і інтересів самого ОСОБА_1, а також його матері ОСОБА_90, яка була одним із засновників ТОВ «Квік». 
		Одержавши відмову, однак продовжуючи насильницькі дії, спрямовані на вимагання майна ТОВ «Квік», особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), в середині березня 2008 року, через невстановлених слідством осіб повідомив ОСОБА_1 і ОСОБА_2, дружині якого належить частина прав на згаданий майновий комплекс, що у випадку відмови передати будівлі, вони будуть вбиті. Однак останні, підсиливши власну охорону, знову не виконали його вимог. 
		Надалі, члени злочинної організації - особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку з хворобою (ОСОБА 5), і ОСОБА_20, діючи за вказівкою особи, справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор),  на початку вересня 2008 року, у приміщенні нічного клубу «Декаданс» в АДРЕСА_10, зустрілися з ОСОБА_1 
		Реалізовуючи намір на заволодіння майном ТОВ «Квік», вони, діючи повторно, на умовах припинення спроб захоплення приналежних ТОВ «Квік» будівель, вимагали передати СП ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» хоча б один з них, або передати особі, справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатору), кошти в розмірі 5 млн. доларів США, нібито в якості компенсації за раніше понесені ним витрати. 
		Оскільки ОСОБА_1 відмовився виконати і ці вимоги, наступного дня, о 18.00-й годині особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку з хворобою (ОСОБА 5), і ОСОБА_20, у тому ж місці, повторно, на тих же умовах заявили вимогу до нього про передачу особі, справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатору), хоча б 3 млн. доларів США, але потерпілий їм знову відмовив.  
		Перераховані злочинні дії відбувалися з відома і схвалення всіх членів створеної особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатором), злочинної організації, що діяли спільно, з єдиним наміром на досягнення загального злочинного результату.
		Продовжуючи злочинну діяльність, учасники злочинної організації, під керівництвом особи, справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатора), у квітні 2008 року вчинили дії, спрямовані на захоплення Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний».
		Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний» (далі порт), розташоване в м.Южний Одеської області, перебуває в управлінні Міністерства транспорту і зв'язку України. 
		Наказом державного концерну «Укрморпорт» від 20.11.2007 на посаду начальника порту призначений ОСОБА_91
		У грудні цього ж року, у зв'язку із призупиненням діяльності  державного концерну «Укрморпорт», міністр транспорту і зв'язку України наказом №1197 від 29.12.2007 призначив тимчасово виконуючим обов'язки начальника порту ОСОБА_27, який надалі був затверджений у цій посаді. 
		Навесні 2008 року невстановлені слідством особи вирішили відновити ОСОБА_91 на посаді начальника порту, щоб через нього мати можливість контролювати господарську діяльність порту у своїх інтересах.
		Для цього невстановленими слідством особами від імені ОСОБА_91 був підготовлений і в березні 2008 року поданий у Ворошиловський районний суд м.Донецька позов про захист  права на працю і відновлення його на посаді начальника порту. 
		Розглянувши позов без участі відповідачів, суддя згаданого суду Міщенко Г.В. 21.03.2008 своїм рішенням відновив ОСОБА_91 на посаді начальника порту. Того ж дня суддя видав виконавчий лист, який ОСОБА_91 24.04.2008 надав у відділ державної виконавчої служби Южненського міського відділу юстиції Одеської області для виконання. 
		Невстановленими особами  передбачалося, що ОСОБА_27 і інші особи із числа керівників порту відмовляться виконувати це судове рішення, як винесене за відсутності осіб, у відношенні яких суд вирішив питання про їхні права і обов'язки.
		Тому особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку з хворобою (ОСОБА 5), який входив у склад злочинної організації та займав на той час посаду заступника директора державного концерну «Укрморпорт», звернувся до особи, справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатора), із пропозицією примусити керівництво порту, у тому числі ОСОБА_27, до виконання цивільно-правового зобов'язання, що виникає із зазначеного рішення суду.
		Прийнявши пропозицію особи, справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку з хворобою (ОСОБА 5), особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), у  квітні  2008 року, в будинку по АДРЕСА_10, разом з  іншими учасниками злочинної організації розробили злочинний план та розподілили між собою функції.
		Відповідно до цього плану, схваленого всіма учасниками злочинної організації, при виконанні судового рішення співробітниками державної виконавчої служби повинні бути присутніми, під видом найнятої ОСОБА_91 охорони, члени злочинної організації ОСОБА_19 та особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), а також притягнуті ними інші невстановлені слідством особи. 
		Вони ж, у випадку невиконання ОСОБА_27 та його представниками добровільно судового рішення, повинні примусити їх до цього шляхом фізичного виведення з будинку адміністрації порту.  
		Згідно з призначеними особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатором), функціями, члену злочинної організації ОСОБА_16 приділялася роль, використовувати видане ОСОБА_91 доручення на представництво його інтересів і вимагати від осіб, що займають приміщення, негайного виконати рішення суду. Такі ж вимоги повинен був висувати і особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку з хворобою (ОСОБА 5). 
		Всі задіяні учасники злочинної організації усвідомлювали суспільно небезпечний характер злочину, що готується, передбачали і свідомо допускали настання його наслідків, у тому числі у виді пошкодження і знищення майна порту, заподіяння персоналу і охоронцям транспортного підприємства тілесних ушкоджень.
		Діючи відповідно до розробленого плану, члени злочинної організації ОСОБА_19, особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), а також організовані ними особи, у кількості приблизно 50 людей, які слідством не встановлені, 25.04.2008 о 10.30 годин прибули до будинку управління портом.    
		Туди ж разом з державними виконавцями ОСОБА_205. і ОСОБА_92 прибули ОСОБА_91 і особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку з хворобою, 
		У приміщенні управління порту державний виконавець ОСОБА_205., не будучи обізнаним про злочинні плани членів злочинної організації, оголосивши ОСОБА_27 і іншим представникам порту рішення суду, вручив їм постанову про відкриття виконавчого провадження, згідно з якою на добровільне виконання судового рішення надавався семиденний строк. 
		Розуміючи, що за такий строк судове рішення може бути оскаржене і скасоване, учасники злочинної організації прийняли рішення із застосуванням насильства примусити керівництво порту до негайного виконання цивільно-правових зобов'язань, що виникають із цього рішення.
		Для цього особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), а також організовані ними особи, які слідством не встановлені, 25.04.08, приблизно о 12.00-13.00 годині, проникли в будинок управління порту, а саме: розбили вікно в приміщення їдальні, проникли  в середину, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я - відштовхнувши заступника начальника порту ОСОБА_93, співробітника воєнізованої охорони порту ОСОБА_94, інших працівників порту, увірвалися в службовий кабінет ОСОБА_27 
		Туди ж пройшли ОСОБА_16, особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку з хворобою (ОСОБА 5), а також ОСОБА_91, кримінальну справу у відношенні якого виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, і заявили до ОСОБА_27 вимогу негайного виконання цивільно-правових зобов'язань, що виникають із рішення суду про відновлення ОСОБА_91 на посаді начальника порту. При цьому, перебуваючі у кабінеті особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), і притягнуті ними особи - здебільшого спортивної статури, своїм видом і чисельністю демонстрували рішучість застосувати фізичне насильство у випадку відмови ОСОБА_27 виконати їхні вимоги.
		Під загрозою фізичної розправи, ОСОБА_27 підкорився протиправним вимогам ОСОБА_16, особи, справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку з хворобою (ОСОБА 5), і ОСОБА_91 та покинув будинок управління порту.
		Після цього члени злочинної організації ОСОБА_19, особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА1 та ОСОБА 3), а також організовані ними невстановлені слідством особи, під видом здійснення охорони управління порту, зайняли будинок управління порту, захопили його і забезпечили ОСОБА_91 можливість виконувати повноваження начальника порту та контролювати діяльність цього транспортного підприємства. 
		У той же день, 25.04.2008 за заявою ОСОБА_27 суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька скасував своє рішення від 21.03.2008, яким ОСОБА_91 був відновлений на посаді начальника порту. 
		28.04.2008 заступник ОСОБА_27 з питань безпеки ОСОБА_95 письмово повідомив ОСОБА_91 про скасування вказаного судового рішення і запропонував тому покинути порт. Після цього, за вказівкою ОСОБА_27, співробітники загону воєнізованої охорони порту на чолі з ОСОБА_9, якого ОСОБА_91 25.04.2008 незаконно звільнив з посади начальника загону, зайняли свої пости на промисловій території порту. 
		Довідавшись про це, ОСОБА_91, усвідомлюючи, що транспортне підприємство захоплене, навмисно, щоб і далі утримувати порт, о 23.00-й годині, дав вказівку ОСОБА_19 і особі, справа щодо якої виділена в окреме провадження у звязку з розшуком (ОСОБА 3), силою видворити зазначених працівників охорони з території порту. 
		З цією же метою  ОСОБА_91 дав вказівку заступникові начальника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_23 і начальнику відділу відомчої пожежної безпеки порту ОСОБА_96 показати ОСОБА_19 і особі, справа щодо якої виділена в окреме провадження у звязку з розшуком (ОСОБА 3), розміщення об'єктів, які охороняються та вказати осіб, яких слід видворити з території порту. 
		При цьому, ОСОБА_91, з наміром не допустити повернення ОСОБА_27, шляхом утримання захопленого порту, передбачав і свідомо допускав настання таких наслідків своїх дій, як нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження майна підприємства, що могло спричинити тяжкі наслідки. 
		На виконання злочинної вказівки ОСОБА_91, ОСОБА_23 і ОСОБА_97, надаючи ОСОБА_19, особі, справа щодо якої виділена в окреме провадження у звязку з розшуком (ОСОБА 3), і організованим їм особам (у кількості до 50 людей), які слідством не встановлені, інформацію про розміщення охоронних об'єктів, вказали на перебуваючого на пості №2 співробітника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_94, на якого зазначені особи напали, нанесли йому удари руками і ногами по тілу і голові, чим заподіяли легкі тілесні ушкодження з короткотривалим розладом здоров'я у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних саден обличчя, підшкірної гематоми в лобовій області ліворуч. 
		Після цього, перебуваючи на території порту, діючи за вказівками ОСОБА_23 і ОСОБА_24, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 3) і організовані ним невстановлені особи, проїхали до вартового приміщення загону воєнізованої охорони, де перебували начальник охорони ОСОБА_9 і його підлеглий ОСОБА_98
		Нападники проникли у вартове приміщення через вікно, вибили двері у службовий кабінет ОСОБА_9, напали на нього і ОСОБА_98, нанесли їм удари руками і ногами по різних частинах тіла і голови, в результаті чого ОСОБА_9 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки і живота, перелому 7-го лівого ребра по серединно-ключичній лінії, забиття місця лівої легені, закритої черепно-мозковий травми, струсу головного мозку, а ОСОБА_98, легкі тілесні ушкодження з короткотривалим розладом здоров'я у виді черепно-мозкової травми - відкритого перелому костей носа. Після цього нападаючі із застосуванням фізичного насильства вивели потерпілих за територію порту. 
		Захопивши в такий спосіб порт, утримуючи адміністративний будинок управління порту і контролюючи його промислову територію, ОСОБА_19 і інші члени злочинної організації утримували його до 06.05.2008, коли на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м.Донецька від 30.04.2008 їх примусово вивели з будинку управління порту працівники міліції.
		Захоплюючи порт, учасники цього злочину навмисно пошкодили і знищили майно цього підприємства. Так, під час проникнення в будинок управління порту, вони пошкодили віконний блок і розбили скло у вікні їдальні, а також у вітражі дверей; видворяючи охоронців порту з вартового приміщення пошкодили вікна і дверей; утримуючи будинок управління порту, обладнали металевими ґратами проходи коридорів, переходи між будинками, пошкодили систему відеоспостереження, мережі пожежної і охоронної сигналізації. 
		В результаті цих злочинних дій, настання яких свідомо допускалося і схвалювалося всіма членами злочинної організації, було ушкоджено і знищено майно порту на суму 11 тис. 464 грн., пошкоджений будинок управління порту, витрати на відновлення якого склали 142 тис. 106 гривень, а всього нанесений збиток у розмірі 153 тис. 570 гривень, що на момент здійснення злочину більш ніж в 250 разів перевищувало неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, і є великим розміром. 
		Нанесення тілесних ушкоджень працівникам порту, пошкодження і знищення майна цього підприємства є тяжкими наслідками.
		Продовжуючи злочинну діяльність, члени організованої особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатором), злочинної організації, у серпні 2008 року здійснили напад на управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області, з метою примусити його керівників до виконання цивільно-правового зобов'язання. 
		Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 288-р від 13.02.2008 на посаду голови Державного Комітету із земельних ресурсів України (Держкомзему), призначений новий керівник.
		Влітку 2008 року між ним і виконуючим обов'язки начальника одного з територіальних органів Держкомзему - управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_99 виник конфлікт.  
		21.07.2008 наказом №117кт Держкомзему із займаної посади ОСОБА_99 звільнено і в той же день наказом №118кт ОСОБА_100 призначено виконуючим обов'язки начальника цього районного управління 
		ОСОБА_99 оскаржив наказ про звільнення та відмовився виконувати його, у тому числі передати документи управління призначеному тимчасово виконуючим обов'язки на цю посаду ОСОБА_100 
		Щоб забезпечити діяльність ОСОБА_100 у даній посаді, в Держкомземі видано ряд наказів, зокрема про переміщення зазначеного управління в будинок Держкомзему, що дозволило б ОСОБА_100 здійснювати повноваження керівника управління незалежно від волевиявлення ОСОБА_99 
		Однак повноцінна робота ОСОБА_100 у займаній посаді була неможлива без документів управління, у тому числі його архіву.
		Для одержання цих документів, щоб забезпечити діяльність ОСОБА_100 на посаді начальника управління, особі, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатору), запропонували за винагороду, насильницьким шляхом заволодіти архівом вказаної установи, на що той погодився, розробив план нападу, довів його до відома всіх членів злочинної організації, розподілив між ними функції. 
		Згідно із цим планом ОСОБА_16 повинен був організувати звернення в один з районних судів України з позовом, пов'язаним з перебуванням ОСОБА_100 на посаді, скласти при цьому документи, які б дозволяли суду прийняти рішення на користь позивача, яким зобов'язати  виконати зазначений наказ ОСОБА_99
		Таке рішення дозволило б надати членам злочинної організації їх злочинним діям вигляд правомірних і  уникнути втручання правоохоронних органів. 
		Далі планувалося із застосуванням насильства примусити осіб, що займали приміщення управління, до виконання цивільно-правових зобов'язань, що виникають із зазначеного наказу і судового рішення.
		У випадку відмови відповідача або його представників добровільно виконати судове рішення, до них планувалось застосувати насильство та примусити виконати його.
		Способами такого примушування, як і в попередніх епізодах злочинної діяльності, планувалися напад на працівників установи і охоронців, захоплення приміщення, документів, що і зберігаються в них, з подальшою передачею їх ОСОБА_100 
		При цьому учасники злочинної організації усвідомлювали суспільно небезпечний характер злочину, що готується, передбачали його наслідки, у тому числі пошкодження і знищення майна управління при нападі, і, діючи з єдиним наміром, свідомо допускали настання таких наслідків. 
		На виконання злочинного плану, відомого всім учасникам злочинної організації і схваленого ними, ОСОБА_16 в другій половині липня 2008 року, з метою звернення до суду за межами проживання відповідачів - ОСОБА_99 та інших, чим планувалось виключити їхню участь у судовому розгляді позову, у будинку АДРЕСА_10 підготував текст наказу №2 від 22.07.2008 про нібито призначення жителя м.Шпола Черкаської області ОСОБА_101 одним із заступників ОСОБА_100 
		Підготовлений наказ ОСОБА_16 у другій половині липня 2008 року, подав на підпис ОСОБА_100, кримінальну справу у відношенні якого виділено в окреме провадження, який, підписав його. 
		Використовуючи цей наказ, ОСОБА_16 разом з іншими невстановленими слідством учасниками злочинної організації, склав і у другій половині липня 2008 року подав у Шполянский районний суд Черкаської області позов про усунення перешкод ОСОБА_101 і ОСОБА_100 у реалізації їх права на працю.
		Шполянский районний суд Черкаської області прийняв цей позов до розгляду і 25.07.2008 ухвалив рішення про забезпечення позову, а 31.07.2008 виніс рішення, зобов'язавши ОСОБА_99 і інших осіб не перешкоджати ОСОБА_100 виконувати обов'язки начальника управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області.
		На кошти, виділені для нападу замовником злочину, перевірка у відношенні якого проводиться в іншій кримінальній справі, член злочинної організації - особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком, підшукав приблизно 25 невстановлених слідством людей, що погодились за матеріальну винагороду взяти участь у насильницькому примушуванні до виконання судового рішення, нападі на охоронців і посадових осіб установи. 
		Реалізуючи злочинний план, ОСОБА_16, ОСОБА_100, а також не обізнаний про їхні плани державний виконавець Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області ОСОБА_102 01.08.2008 прибули до управління земельних ресурсів по вул. Лобановського,6, в с.Чайки Києво-Святошинського району Київської області. Туди ж прибули члени злочинної організації ОСОБА_19, особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 2), а також інші притягнуті ними особи, які слідством не встановлені. 
		Використовуючи видане ОСОБА_100 доручення на представництво його інтересів для надання своїм діям видимості правомірних, ОСОБА_16 заявив вимогу до осіб, що займають приміщення, у тому числі від ОСОБА_103 - представника власника житлового комплексу, де орендувало приміщення управління земельних ресурсів, негайного виконання рішення Шполянского районного суду. При цьому на вході в будинок і в приміщенні перебували члени злочинної організації ОСОБА_19, особи, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 1 та ОСОБА 3), а також інші притягнуті ними особи, які слідством не встановлені - здебільшого чоловіки спортивної статури, які своїм видом показували можливість застосування фізичного насильства у випадку відмови виконати вимоги ОСОБА_16 
		ОСОБА_103 переконав ОСОБА_16, ОСОБА_100 перенести виконання судового рішення, у зв'язку з пізнім часом, на понеділок 04.08.2008.
		Однак 04.08.2008  Шполянский районний суд Черкаської області, що ухвалив вищевказані рішення, своєю постановою скасував одне з них - від 25.07.2008, на виконання якого було відкрите виконавче провадження. Тому, коли ОСОБА_16, ОСОБА_100 і державний виконавець ОСОБА_102. того дня прибули до управління, охорона відмовилася пропустити їх у будинок.
		При таких обставинах, реалізуючи погоджений і схвалений членами злочинної організації план, 04.08.2008 об 11.00-й годині, після того, як ОСОБА_16 переконався, що особи, які перебувають у будинку, не мають наміру виконувати цивільно-правові зобов'язання, встановлені судом відносно повноважень ОСОБА_100, члени злочинної організації ОСОБА_19, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком а також притягнуті ними невстановлені слідством особи у кількості приблизно 25 людей, напали на осіб, що охороняли будинок, щоб захопити його і насильно примусити до виконання рішення суду. 
		Долаючи опір охоронців, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком (ОСОБА 3), через вхідні двері проник у приміщення зазначеного управління, піднявся на другий поверх будинку, відкрив вікно, через яке в будинок проникли нападники. 
		Намагаючись подолати опір охорони, невстановлені особи із числа нападників умисно зробили не менше двох пострілів з пристрою для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами не смертельної дії (гумовими кулями), а також умисно вибили двері і перегородки, розбили скло у вікнах, пошкодили покриття стін і стель. 
		У результаті цих злочинних дій, настання яких свідомо допускали всі члени, що брали в них участь, злочинної організації було пошкоджене приміщення управління, вартість витрат на відновлення якого склала 54 тис. 255 гривень. 
		Настання таких наслідків нападу, як пошкодження і знищення майна установи, передбачалося і свідомо допускалося всіма вищевказаними членами злочинної організації, що діяли з єдиним наміром на здійснення нападу.  
		Нападники, які не змогли захопити будинок, після прибуття до управління земельних ресурсів спецпідрозділу міліції «Беркут» покинули приміщення.
		Весь цей час ОСОБА_19 і ОСОБА_16, перебуваючи біля будинку управління, підтримували телефонний зв'язок з особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатором), і замовником нападу, інформуючи їх про його хід і результати.
		 
		 
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_19 у вчиненні інкримінованих йому злочинів винним себе визнав частково, а саме: за епізодом нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» винним себе визнав в тій частині, що допомагав придбати бронежилети для здійснення нападу та припускав, що готується злочин, але не повідомив про це правоохоронні органи. В іншій  частині вважає обвинувачення щодо нього сфальсифікованим і неправильним, до нападу на завод  відношення не має, хто це робив не знає.
		За епізодом «примушування  до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южный», винним себе не визнав та показав, що незаконних дій не вчиняв. 
		За епізодом шахрайства у відношенні належних ТОВ «Квік» двох будівель майнового комплексу в АДРЕСА_7, підробки з цією метою документів, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо цього майна, а також пов'язаного із цим вимаганням винним себе не визнав та показав, що погодився на пропозицію ОСОБА_16 придбати охоронну фірму за умови, що документи будуть в порядку. В грудні 2007 року ОСОБА_16 познайомив  його з ОСОБА_85 і він дізався про те, що у того забрали нерухомість за адресою: АДРЕСА_7, а також те, що той звертався до суду  з метою повернення майна. Йому відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погрожували ОСОБА_85  розправою. Після відповідних рішень судів він, як директор товариства «Арт-Чикаго-Експрес», уклав договір на здійснення охорони  будівель за вказаною адресою. Під час знаходження на вказаній території, до нього підходили особи кавказької національності та погрожували  розправою, якщо він не забереться. 03.03.2008 він також знаходився на території за вказаною адресою, де відбувались силові дії і йому спричинили тілесні ушкодження, через що він лежав у лікарні. Коли хворів, перевірили діяльність його охоронного  підприємства.  Будучі на лікарняному, він не міг надати  документи,  тому перевіряючим були виявлені порушення і підприємство позбавили ліцензії. Вважає, що діяв в рамках закону,  на підставі договору про надання охоронних послуг.
		За епізодом нападу на управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району винним себе не визнав та показав, що в липні 2008 року ОСОБА_16 йому повідомив про те, що звільнили начальника управління Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_99 і призначили ОСОБА_100, попросив  відвезти листа  до МВС, що він і зробив. Ні з ОСОБА_100, ні з працівниками Держкомзему не спілкувався. 
		 
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_22 у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, в тій частині, що в день нападу на сталеливарний завод 25.08.2006 він був в м.Кременчук, спілкувався з ОСОБА_104 і  з великою долею ймовірності знав, що готується злочин, але не повідомив про це правоохоронні органи. На ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» їздив  на прохання ОСОБА_19 ще  до вчинення нападу, спілкувався  з директором ОСОБА_105 з приводу охорони завода. Вантажних автомобілів не придбавав.
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_16 винним себе  у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав. За епізодом примушування  до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торгівельний порт «Южный», показав, що в середині квітня 2008 року до нього в офіс ОСОБА_106 привів ОСОБА_91, який розповів коли і яким чином був призначений на посаду начальника порту «Южний», про те, що його незаконно звільнили з посади, що прагне відновитися на посаді, просив організувати прес-конференції в порту, запросити журналістів, представників телеканалів, поширити інформацію про незаконне звільнення та відновлення на посаді. Він сказав ОСОБА_107.у надати документи про призначення та звільнення з посади і оформити доручення на його представництво в судах. Таке доручення було виписано на нього, ОСОБА_51 та ОСОБА_258. Наприкінці квітня 2008 року він виїхав в Одесу, туди прибув і ОСОБА_108. Щоденно з ранку працював з ОСОБА_91, а в другій половині дня перебував з родиною в м.Одесі. Від ОСОБА_91 грошей не отримував, їх знайомство використав як відпочинок разом з родиною у святкові дні. Присутності ОСОБА_109 в порту «Южный» не пам'ятає, проте і не заперечує. Також там був ОСОБА_110. ОСОБА_19 і ОСОБА_111 в порту «Южный» не бачив. З ОСОБА_110 спілкувався, але про що не пам'ятає. 
		За епізодом шахрайства у відношенні належних ТОВ «Квік» двох будівель майнового комплексу в АДРЕСА_7, підробки із цією метою документів, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо цього майна, а також пов'язаного із цим вимагання, показав суду, що надавав правову допомогу кіпрській компанії «Утіліско», її представнику ОСОБА_85. Вважає, що ОСОБА_2  і ОСОБА_1  у ОСОБА_112 незаконно відібрали майно, ініціювали для цього численні судові позови. З 1998 року майнові права на дане майно належали Компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед». Внаслідок розгляду судових позовів ЗАТ «Веста», представником якого є ОСОБА_1, компанія «Утіліско» втратила своє майно. У зв'язку із цим до нього звернувся представник Компанії «Утіліско» - ОСОБА_85, який видав йому доручення на представлення інтересів Компанії, і через це він вчиняв в подальшому дії, пов'язані із цим майном. На території комплексу «Веста» перебував як представник Компанії «Утіліско» для зустрічі з орендарями,  а також із представниками телебачення. 12.02.08 прибув на територію комплексу «Веста» оскільки мав рішення Донецького Апеляційного суду про визнання права власності за Компанією «Утіліско» і реєстраційний напис БТІ про право власності на нерухоме майно. У чергового просив викликати  представників ЗАТ «Веста», дзвонив до Оболонського райвідділу міліції  і попросив надіслати працівників міліції, пояснивши, що його, як представника власника, не впускають у приміщення. Приблизно через годину приїхав ОСОБА_1, якому він пред'явив рішення суду, після чого покинув територію комплексу. До здійснення нападів відношення не має, нікого для участі в представництві інтересів компанії не залучав, нічого у ОСОБА_1  і ОСОБА_2 не вимагав. 
		За епізодом нападу на Києво-Святошинське управління земельних ресурсів показав,  що наприкінці липня 2008 року в офісі йому представили ОСОБА_100, який був призначений начальником управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області, але там перебував інший начальник і не звільняв це місце. ОСОБА_100 попросив допомогти, питав як поводитися, що робити. Приніс засвідчені копії наказів Держкомзему про своє призначення на посаду і про звільнення попереднього начальника ОСОБА_99. Обговорюючи дане питання, прийшли до того, що ОСОБА_100 за рішенням суду повинен увійти в приміщення зазначеного управління і зайняти своє місце. ОСОБА_100 підготував документи в суд. Після одержання судового рішення звернувся до виконавчої служби. В день, коли було призначено виконання судового рішення - 01.08.2008, він зустрівся із ОСОБА_100 на території управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району. Туди ж прибув держвиконавець ОСОБА_102 і  власник будинку ОСОБА_103, з яким домовилися, що приміщення опечатають і охоронна фірма візьме його під охорону. 04.08.2008 він разом із ОСОБА_100 і ОСОБА_102 намагалися зайти в приміщення управління земресурсів, однак двері були замкнені, а саме приміщення забарикадоване столами. На вулиці було багато людей, серед яких був присутній ОСОБА_19, якого туди запросили для контролю за ходом подій, або ОСОБА_100. Яким чином ОСОБА_19 міг здійснювати контроль, він  не знає, оскільки на той час в охоронної фірми ОСОБА_19 «Арт-Чікаго-Експресс» була анульована ліцензія на охоронну діяльність. 
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_24 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, в тій частині, що не розібрався з ситуацією, яка відбувалась в порту в період з 25.04.2008 по 06.05.2008 і, виконуючи свої службові обов'язки, виконував деякі накази ОСОБА_91, якого вважав законним начальником порту, в цьому кається. На досудовому слідстві давав неправдиві показання під впливом захисника, від послуг якого в подальшому відмовився.
		  В судовому засіданні досліджені показання підсудного ОСОБА_24, надані ним на досудовому слідстві, згідно яких він показав, що працював в порту «Южний» начальником відділу відомчої пожежної охорони. В середині квітня 2008 року йому дзвонив ОСОБА_91, який був звільнений з посади начальника порту, розповів, що є рішення суду про відновлення на посаді, просив підійти в офіс «Товариства Афганців» для зустрічі з ним і його представниками з Києва. На зустрічі були  ОСОБА_91, ОСОБА_23, заступник начальника «Укрморпорту» ОСОБА_113 і ОСОБА_104, який представився представником групи депутатів. Були також інші працівники порту - ті кого нове керівництво порту на чолі із ОСОБА_27 збиралося звільняти. ОСОБА_91 був з охороною - одним з охоронців був ОСОБА_19  На зустрічі виступили ОСОБА_91, ОСОБА_113 і ОСОБА_104. Від них лунали фрази: «Що Ви терпите? Вас отут звільняють, принижують. Є рішення суду і потрібно вийти на мітинг у підтримку ОСОБА_107.». Коли спитали, наскільки ця акція законна, ОСОБА_104 сказав: «Не бійтеся, будуть судові виконавці, є рішення суду, влада йде вам на зустріч. Мені платять 500 тисяч баксів за це, я і без вас зможу все зробити. Але потім не «пищіть» коли вас будуть звільняти». 25.04.2008 біля управління порту відбувся мітинг. До його початку ОСОБА_91 з охороною, у т.ч. ОСОБА_19, а також ОСОБА_104, ОСОБА_113 і судові виконавці. Він перебував серед мітингуючих. Перед входом у будинок управління порту перебували працівники міліції, СБУ, а також люди в уніформі, з шоломами, щитами, і надписами «Зубр» на спинах, які прибули разом з ОСОБА_104 Двері в управління порту були закриті. Усередині перебували працівники ВОХР і охорона ОСОБА_27, які не пускали державних виконавців у будинок. Через годину почалася метушня. Охоронці «Зубру» бігали зі шліф-машинкою, потім розбили скло, пробралися усередину будинку через вікно. Пізніше відкрилися центральні вхідні двері і всі почали проштовхуватися в середину управління порту ОСОБА_91, ОСОБА_113, судові виконавці, поняті і інші зайшли в будинок управління порту. Він залишився на мітингу, який тривав ще 4 години та довідався, що працівникам ВОХР порту на чолі з ОСОБА_9 доручалось не пускали судового виконавця, у зв'язку з чим ОСОБА_91 призначив нового начальника ВОХР ОСОБА_23 Він неодноразово бачив ОСОБА_23 на площі, той підходив до нього, але в основному стояв з охороною ВОХР перед будинком управління. Після ОСОБА_91 викликав його і ОСОБА_23 та сказав, що ОСОБА_23 призначений начальником ВОХР, а він зобов'язаний забезпечити пожежну безпеку. 28 квітня ОСОБА_91 викликав ОСОБА_23 і його до себе. Там перебували ОСОБА_113 і ОСОБА_104. ОСОБА_91 сказав, що охоронці ВОХР, яких відсторонили від виконання обов'язків, разом з ОСОБА_9 прорвалися через 5-й пост і захопили вартове приміщення. ОСОБА_91 сказав ОСОБА_23, щоб той ішов разом з бійцями «Зубру» виставляти ОСОБА_9 Той відмовився, і ОСОБА_91 призначив начальником ВОХР ОСОБА_19 Йому сказали піти разом з ними на випадок пожежі. ОСОБА_23 пішов у свій кабінет. Він пішов разом з ним. На прохідній бачив як бійці «Зубру» пробираються через пост. Хтось з працівників ВОХР кричав «міліція допоможіть!». Він пройшов на режимну зону і пішов до вартового приміщення, де стояв начальник варти ОСОБА_14, підійшов ОСОБА_23, підбігли бійці «Зубра», близько 40 людей у формі і у цивільному одязі. Оскільки двері були закриті, вони пробралися у вартове приміщення через вікно. У цей час ОСОБА_14 почав комусь дзвонити, але  він його зупинив, сказав, щоб той не ліз, тому що б'ються керівники, а постраждати може він сам. Далі бійці «Зубру» залізли в будинок і згасло світло. Після цього вивели ОСОБА_98 та ОСОБА_9 У ОСОБА_98 був розбитий ніс. Їх повели на вихід з порту. Через 2-3 хвилини він і ОСОБА_23 пішли доповідати про те, що трапилося, ОСОБА_91 У кабінеті останнього перебували ОСОБА_113 і ОСОБА_104 Сказав, що в будинку 100 людей, їх можна розставити по постах і буде все в порядку ніхто не прорветься. Йому сказали не лізти не в свою справу. Тоді він зрозумів, що ОСОБА_91 і ОСОБА_27 затіяли щось незрозуміле, якісь «ігри» між собою. Якби прагнули нормально захищатися то захистилися, а тут якось усе незрозуміло. До 6 травня все було так-само ОСОБА_91 охороняв управління, а ОСОБА_27 другий район. Обоє виступали в засобах масової інформації, агітували працівників порту кожний на свою сторону. Увечері ОСОБА_91 дозволив йому і ОСОБА_23 відпочивати. Збиралися їхати додому, побачили, що проїжджають автобуси і багато легкових машин в бік управління. Дзвонили ОСОБА_95 - заступник ОСОБА_27, а також ОСОБА_113 і ОСОБА_91 Кожний вимагав надіслати пожежні машини, але він усім відмовив. Пізніше передзвонив ОСОБА_91, сказав, що якщо будуть запитувати його,- то він нічого не чув і не розібрав які команди йому давали. Пізніше довідався, що охорона управління здалася. Наступного дня його і ОСОБА_23 в порт не пустили, а пізніше звільнили. ОСОБА_91 сказав, що коли повернеться в порт, відновить їх. Заперечує свою участь у побитті працівників ВОХР порту, оскільки загоном «Зубр», які виводили працівників ВОХР командували ОСОБА_91, ОСОБА_113, ОСОБА_104 Також, як осіб, що постійно перебували з бійцями загону «Зубр»  упевнено пізнавав ОСОБА_109 і ОСОБА_110 
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_23 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, в тій частині, що не розібрався з ситуацією, яка відбувалась в порту  в період з 25.04.2008 по 06.05.2008 і кається. 
		В судовому засіданні досліджені показання підсудного ОСОБА_23, надані ним на досудовому слідстві, згідно яких він показав, що в порту «Южний» працював з 1994 року. У квітні 2008 року йому подзвонив ОСОБА_91, з яким він знайомий по службі в прикордонних військах і порту «Южний », запропонував зустрітися, взяти з собою паспорт. Біля нотаріальної контори його чекав ОСОБА_91 Там також перебували працівники пожежної служби порту ОСОБА_24, ОСОБА_259 і ОСОБА_260. ОСОБА_91 повідомив, що судиться з Міністерством транспорту з приводу незаконного зняття з посади, а від них, як працівників порту необхідно позовна заява про визнання незаконним призначення ОСОБА_27 і запропонував оформити доручення на юристів, які будуть представляти їх інтереси. Особисто він  ніяких позовних заяв не подавав, лише підписав доручення на юристів. Він також був на зустрічі ОСОБА_107.а з портовиками в «Афганському клубі» м. Южний. ОСОБА_91 з'явився з 2 людьми - один з них ОСОБА_113 (його він бачив коли ОСОБА_107.а перший раз представляли як начальника порту), другий - ОСОБА_104 (в 2009 році його фотографії показували по телевізору). Усі троє говорили про підтримку ОСОБА_91, що потрібно вийти на мітинг.  25.04.08 о 10-й годині біля адміністративній будівлі порту почався мітинг. ОСОБА_91 викликав його в управління порту. На прохідній він побачив як судовий виконавець оголошував рішення суду про відновлення ОСОБА_91 на посаді начальника порту. ОСОБА_9  перешкоджав ОСОБА_91 увійти в порт, за що був відсторонений від посади начальника ВОХР, а його призначили виконувати обов'язки начальника. Сторонні люди разом із пресою пройшли в адмінбудівлю. Після переговорів між ОСОБА_91им і ОСОБА_27 останній покинув територію порту. У будинку залишалися 20-30 людей в чорній формі. ОСОБА_91 пояснив, що ці люди супроводжували судового виконавця. 28.04.08,  після 17 годин з поста № 5 стрілок охорони ВОХР доповів, що приїхав ОСОБА_9 на двох машинах з командним загоном ВОХР, серед яких були колишні працівники міліції ОСОБА_114, ОСОБА_94, ОСОБА_261, ОСОБА_110, ОСОБА_262 і ОСОБА_263. Доклав про це ОСОБА_91, той сказав переговорити з ОСОБА_9 У розмові ОСОБА_9  повідомив, що ОСОБА_27 наказав зайняти вартове приміщення і керувати охороною. Він попросив ОСОБА_9, що б той надав документи, що дозволяють перебувати на території порту. ОСОБА_9 відповів, що є тільки усна команда ОСОБА_27. Говорити по телефону з ОСОБА_91 ОСОБА_9 відмовився, після чого він відправився до ОСОБА_91 ОСОБА_9 віддав розпорядження його та ОСОБА_91 на територію порту не пускати. Про що він доклав ОСОБА_91 Той сказав, щоб він усунув ОСОБА_9 і його людей з території порту, але він не погодився, і сказав щоб той сам вирішував із ОСОБА_27 свої питання, або викликає міліцію. Через це начальником охорони порту був призначений ОСОБА_19 О 20-й годині з'явився «Беркут». Розташувалися на прохідних, але нікуди не втручалися. ОСОБА_91 контролював прохідні із зовнішньої сторони - з адмінбудівлі, а ОСОБА_27 із внутрішньої - з вартового приміщення. ОСОБА_91 він доповів, щоб, що режимну територію захопили і він не може нічого зробити. ОСОБА_91 сказав, що він може йти додому. Він пішов переодягтися, але почув крики в напрямок другого поста, і направився туди, де побачив близько 30 невідомих людей в спортивному одязі і стільки ж працівників міліції. Навколо кричали «міліція», «допоможіть». У цей час під'їхав автомобіль, з якого вийшли працівники ВОХР ОСОБА_14, ОСОБА_110 і ОСОБА_98. Юрба людей, крім міліції, направилася на режимну територію. Люди пройшла близько кілометра і уперлася в паркан, після чого повернули до вартового приміщення. Там він побачив ОСОБА_24  та ОСОБА_14. З вартового приміщення вивели ОСОБА_98 та ОСОБА_9 ОСОБА_27 пішла у зворотному напрямку, і вийшла з режимної території.  
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_20 за  епізодом шахрайства у відношенні двох будівель ТОВ «Квік» в АДРЕСА_7, підробки із цією метою документів, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо цього майна, а також пов'язаного із цим вимагання винним себе не визнав та показав, що в злочинній організації участі не приймав, вказівок ОСОБА_104 або ОСОБА_112 не виконував. Від потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ніколи не вимагав передачі майна або коштів. Дійсно зустрічався із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як представник ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» і обговорював з ними можливість укладення мирової угоди щодо спірного майна. Оскільки зустрічі відбулися в громадських місцях і в присутності охоронців потерпілих, він не міг комусь погрожувати або щось вимагати. Вважає, що претензій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до нього не можуть мати, між ними нормальні відносини. 25.02.2008 дійсно перебував на території комплексу «Веста» разом із судовим виконавцем і працівниками міліції, викликаними ним для запобігання насильства між сторонами. Дії нападників не контролював, ні з ким у змові не перебував, до ушкодження будинків і майна, нанесення  тілесних ушкоджень відношення не має. Допускає, що своїми діями ненавмисно зробив інший злочин - заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинної організації. 
		В судовому засіданні, у зв'язку з наявністю істотних суперечностей, досліджені показання підсудного ОСОБА_20, який на досудовому слідстві, показав, що тривалий час був знайомий з ОСОБА_104, спілкувався з тим і його оточенням, а тому йому  були відомі обставини нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод». Вказане підприємство було поділено між банками «Форум» і «ТАС». Між ними виник конфлікт, який вони намагалися вирішити в судах, для чого  одна і друга сторона скуповували по країні акції в дрібних акціонерів. Тоді ж ОСОБА_104, який був раніше знайомий з ОСОБА_26, на прохання останнього організував охорону заводу, для чого використовував охоронні фірми, якими в нього займалися ОСОБА_19 і  ОСОБА_109 Згодом ОСОБА_26 відмовився від послуг ОСОБА_104, після чого до ОСОБА_104, звернулися представники протилежної сторони, а саме групи «Приват» за допомогою в забезпеченні виконання одного із судових рішень. Суть допомоги зводилася до забезпечення фізичного доступу нового управління до підприємства. За послуги ОСОБА_104 розрахувалися готівкою.
		 10.12.2008 із застосуванням звукозапису ОСОБА_20 показав, що ОСОБА_104 займався питанням майна  ЗАТ «Веста», розташованого по АДРЕСА_7, для чого також залучив і його. Суть питання зводилася до наступного. У 1998 році ОСОБА_85, громадянин Словенії, і представник Кіпрської компанії «Утіліско», з метою розширення свого бізнесу придбав в «Промінвестбанку», як заставне майно, два приміщення за зазначеною адресою. Через якийсь час ОСОБА_115, заявив про те, що приміщення належать йому, і їх у нього викрали, що, хтось за дорученням підписав договір застави на ці приміщення, і поки ОСОБА_115 відбував покарання в місцях позбавлення волі, будівлю забрали. Звільнившись, ОСОБА_2 намагався повернути будівлю, однак замість того, щоб домовитися з ОСОБА_85, затіяв судові позови. Юристи, яких він найняв, організували численні судові процеси, одержали кілька судових рішень, на підставі яких ОСОБА_85 зі спірних будівель виселили. ОСОБА_85 звернувся зі своєю проблемою до ОСОБА_104 Той погодився допомогти, за умови, що викупить будівлі за п'ять мільйонів. Був укладений відповідний договір з підприємством «Арт-Чікаго-Експрес». На прохання ОСОБА_104 він зайнявся цим питанням разом з юристом ОСОБА_16. Останній поясняв, що справа перспективна, оскільки жодне із судових справ не доходило до Верховного суду. Тому на одне із судових рішень була подана касація, яку Верховний Суд України розглянув на користь ОСОБА_85. Зустрівшись з партнером ОСОБА_2 - ОСОБА_1, він запропонував останньому зустрітися для переговорів з ОСОБА_104, щоб якось мирно врегулювати  спірні питання, тому що з ОСОБА_116 ОСОБА_104 зустрічатися не бажав. ОСОБА_104 був згодний піти на компроміс, але за умови, що будинки будуть поділені - на літеру «А» і літеру «Б» - це компенсує витрати ОСОБА_85 і в ОСОБА_116 не було б проблем. Була б мирова угода, яку закріпили б у суді, і ні в кого зі сторін не було б ні до кого ніяких претензій. ОСОБА_104 визначав суму можливої компенсації. Він умовляв ОСОБА_104, щоб той припинив займатися цією справою (т.40 а.с. 70-105).
		 
		Незважаючи на те, що підсудні заперечують свою винність у вчиненні інкримінованих їм злочинів, їх винність підтведжується ??сукупністю доказів, зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні.
		 
		Перевірка показань підсудних на досудовому слідстві і в суді, їх аналіз і зіставлення з іншими доказами, у тому числі з показаннями потерпілих свідків, висновками проведених по справі експертиз, свідчать про недостовірність їхніх тверджень про непричетність до вчинення вказаних злочинів.
		 
		Винність підсудного ОСОБА_19 як учасника організації і здійснення нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» з метою примушування керівництва цього підприємства до виконання цивільно-правових зобов'язань, що також було з'єднано з насильством, небезпечним для життя й здоров'я, заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, знищенням і пошкодженням майна в особливо великому розмірі, і винність підсудного ОСОБА_22 як учасника здійснення нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» з метою примушування керівництва цього підприємства до виконання цивільно-правових зобов'язань, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
		 
		Так, примушування керівництва ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» до виконання цивільно-правових зобов'язань, поєднаного з насильством, небезпечним для життя й здоров'я, заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, злочинною  організацією, підтверджується наступними доказами.
		В судовому засіданні досліджені показання потерпілого ОСОБА_36, який під час проведення досудового слідства у справі показав, що працював старшим зміни охорони ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод». 25.08.2006 ніс чергування по охороні заводу. О 18-й годині більша частина охоронців 103 людини пішли на вечерю в їдальню, розташовану на відстані 800 метрів від адміністративної будівлі. О 18.15 по радіостанції з поста на центральній прохідний надійшла інформація про здійснення нападу. У вікно побачив автобуси, з яких вибігали особи в камуфлированной формі, у масках, із щитами, озброєні кийками, битами, уламками арматури, ломами і іншими предметами, із зав'язаними стрічками жовтого кольору. Охоронці закрили всі пости, ґрати, і сконцентрувалися в адміністративної будівлі. Нападники пустили на перший поверх газ, закинули вибухові пакети, стали вибивати вікна і стріляти з пістолетів, охоронці укрилися на другому поверсі. Він з охоронцями став тримати оборону в районі другого поверху, біля кабінетів безпеки, але, нападники пустивши газ і на цей поверх, стріляючи з пістолетів, проникли в приміщення через вікна. Нападники використовували собак бійцівських порід. Події відбувалися протягом 50 хвилин. На нього напали 10 чоловік, говорили, що він начальник охорони. Його збили з ніг, наносили удари ногами та битами, він знепритомнів, виволокли із приміщення будинку. За територією заводу йому стало погано і він звернувся до лікарів, які госпіталізували його. Від охоронців довідався, що деякі з нападників були охоронцями цього заводу, що працювали на охоронну фірму з м. Києва, керівників якої також бачили поблизу заводу, під час його захоплення. 
		  Згідно  даних з висновку судово-медичної експертизи № 2148/э від 13.10.2006 у ОСОБА_36 виявлене тяжке, як небезпечне для життя, тілесне ушкодження у виді закритої травми живота з розривом підшлункової залози, бризжейкі товстої кишки, явищами внутрішньочеревної кровотечі, заподіяні твердим тупим предметом (14 а.с.115-117). 
		 
		В судовому засіданні досліджені показання потерпілої ОСОБА_117, яка показала, що працювала контролером відомчої охорони ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», 25.08.2006 приблизно о 18.20 перебувала на центральній прохідний заводу, почула шум, крик, звук розбитого скла і повідомлення про захоплення заводу. Злякалася, почала тікати, побачила значну кількість осіб одягнених у камуфляжну форму, у шоломах, які бігли по території заводу і били скло. Зустріла близько 15 охоронців, з якими укрилися в цеху. Подзвонила на центральну прохідну. Домовилася щоб піти із заводу. Там побачила велику кількість осіб одягнутих у камуфляжну форму і в цивільному одязі. Впізнала колишніх керівників охорони заводу - одного по імені ОСОБА_94, і другого на прізвище ОСОБА_19. Вони працювали на заводі з 16 травня 2006 року. Через півтора місяці керівництво заводу поміняло їх на інших охоронців. Побачивши ОСОБА_19, запитала в нього, що їй робити, тому що в неї пропав мобільний телефон. ОСОБА_19 відповів, що на заводі нове керівництво. Вона також впевнено впізнала ОСОБА_19 як того ОСОБА_19, якого зустріла на заводі відразу ж після нападу на це підприємство (т.11 а.с.10-11, 12-14, т.58 а.с.199-203).
		 
		В судовому засіданні досліджені показання потерпілого  ОСОБА_118 який показав, що працював охоронцем ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод». 25.08.2006 о 18:20 на посту в приміщенні адмінбудівлі заводу помітив, що до входу на великій швидкості під'їхали два вантажні автомобілі, з яких вийшли люди в камуфяжній формі із щитами, озброєні кийками. Охоронці по радіостанції передали інформацію про напад на будівлю, закрили двері. Нападники кувалдами вибили стіни, двері і у такий спосіб проникли в приміщення. Вони підбігли до нього, кілька разів вдарили битами по тулубу. Також кидали димові шашки і проводили постріли зі зброї газової і травматичної дії. Після цього вивели охоронців на вулицю, де їх перебувало приблизно 400 людей і кілька раз ударили його кийками (т.15 а.с.185).
		Згідно данних з висновку судово-медичної експертизи №1492 від 29.08.2006, у ОСОБА_118 виявлені тілесні ушкодження у виді синців на голові, спині і лівої гомілки, які утворилися від дії тупих предметів, можливо в зазначений строк і при зазначених обставинах, і по ступеню тяжкості ставляться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я (т.15 а.с.153).
		 
		В судовому засіданні досліджені показання потерпілого ОСОБА_47 охоронця ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», який  показав, що 25.08.2006 перебував в адмінбудівлі. О 18:17 по радіостанції одержав повідомлення про напад. Побачив, що на території перебувають особи в камуфляжній формі, окремі з них пилами "болгарка" стали розрізати двері і вікна, інші їх розбили кувалдами. Він перелічив автобуси "Ікарус", на яких приїхали нападаючі -  їх виявилося 8 штук. Нападники кидали у вікна другого поверху вибухові пакети, стріляли з травматичної зброї. Бачив, як  нападники з приміщення адмінбудівлі виводили охоронців, наносили їм удари битами і металевими ціпками. Він з іншими охоронцями залишалися в одному з кабінетів, закривши двері. Нападники кувалдою пробили у дверях отвір, стали стріляти. Він просив припинити стрілянину, після чого відкрили двері. Їм наказали виходити. Нападники вивели їх, били битами, руками і ногами. Вдарили його кулаком по голові і він втратив свідомість. Опам'ятався в холі першого поверху, після чого покинув адміністративну будівлю (т.10 а.с.16-17).
		Згідно данних з висновку судово-медичної експертизи № 1477 від 29.08.2006,  у ОСОБА_119 виявлені тілесні ушкодження у виді садна на лівім передпліччі, яка утворилася від дії тупого предмета, можливо в зазначений строк і при зазначених обставинах і по ступеню тяжкості ставляться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я ( т.15 а.с.185).
		 
		В судовому засіданні  потерпілий ОСОБА_7  показав, що про напад  повідомив заступнику директора заводу ОСОБА_37 після чого разом з ним, ОСОБА_68 та ОСОБА_38  укрився в актовому залі. Вибивши двері, нападники ввірвалися в зал, наказали всім лягти на підлогу, а пізніше вивели за територію заводу. Його ударили в спину ногою, а коли виводили - биткою в правий бік, чим завдали  сильний фізичний біль. 
		 
		В судовому засіданні також досліджені аналогічні за змістом показання потерпілих - охоронців ВАТ  «Кременчуцький сталеливарний завод» ОСОБА_34, ОСОБА_43, ОСОБА_120, ОСОБА_45,  ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_54, ОСОБА_123, ОСОБА_4, ОСОБА_124. ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, у яких згідно з висновками судово-медичних експертиз № 1468 від 29.08.2006, №1469 від 29.08.2006; №1476 від 29.08.2006; №1471 від 29.08.2006;  №1473 від 29.08.2006; №1489 від 29.08.2006; №1492 від 29.08.2006; № 1477 від 29.08.2006; № 1470 від 29.08.2006; № 1472 від 29.08.2006; № 1481 від 29.08.2006; № 1478 від 29.08.2006; № 1480 від 29.08.2006; № 1494 від 29.08.2006; №1494 від 29.08.2006; № 1493 від 29.08.2006; № 1483 від 29.08.2006; № 1475 від 29.08.2006; №1474 від 29.08.2006;  №1484 від 29.08.2006, №1467 від 29.08.2006 виявлені тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		 
		В судовому засіданні  досліджені дані з висновку судово-медичної експертизи № 1485 від 29.08.2006, у ОСОБА_31 виявлені тілесні ушкодження у виді шкірної рани правої здухвинної області, яка утворилася від дії вогнепальної зброї в результаті пострілу, можливо в зазначений строк і при зазначених обставинах, і по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я. (т.15 а.с.73).
		 
		В судовому засіданні  досліджені аналогічні за змістом показання потерпілих з числа охоронців ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» - ОСОБА_128 (т.11 а.с.138) ОСОБА_129 (т.11 а.с.128), ОСОБА_130 (т.10 а.с.121), ОСОБА_131 (т.11 а.с.121), ОСОБА_132 (т.11 а.с.112), ОСОБА_133 (т.11 а.с.144), які в момент нападу перебували в їдальні; ОСОБА_62 (т.11 а.с.116), і ОСОБА_5 (т.10 а.с.158), які під час нападу укрилися на третьому поверсі адмінбудівлі; ОСОБА_66 (т.10 а.с.5)- перебував на другому поверсі адмінбудівлі, був збитий нападниками з ніг; ОСОБА_6 (т.10 а.с.31-44) - охороняв центральний КПП, пізніше укрився в адмінбудівлі, що звідки нападники силою видворили його на вулицю; ОСОБА_67 (т.10 а.с.54) - у момент нападу перебував на третьому поверсі адмінбудівлі; ОСОБА_134 (т.10 а.с.60-61) - його нападники наздогнали на території заводу й кілька раз ударили, і ОСОБА_135 (т.10 а.с.74), якого, також на території заводу нападники повалили на землю, нанесли кілька ударів; ОСОБА_69 (т.10 а.с.68), якого нападники вдарили ціпком по лівому коліну; ОСОБА_72 (т.11 а.с.103-105) - його на другому поверсі адмінбудівлі вдарили позаду ціпком по голові, від чого він знепритомнів і отямився лише на вулиці за територією заводу;  ОСОБА_136 (т. 10 а.с.85), який у момент нападу був в актовому залі, нападники звалили його на підлогу і нанесли кілька ударів по тілу; ОСОБА_74 (т. 10 а.с.92) - перебував на другому поверсі нападники ввірвалися через вікна, нанесли йому удари, від яких знепритомнів; ОСОБА_75 (т.11 а.с.41) - йому нападники в приміщенні адмінбудівлі нанесли кілька ударів, звалили на підлогу; ОСОБА_76 (т.11 а.с.146-147, 155-158), якого в приміщенні адмінбудівлі вдарили по голові, перекинули через вікно на вулицю, заламали руку за спину, вивели за територію заводу. Вказаним потерпілим нападники за вказаних обставин заподіяли фізичний біль без спричинення тілесних ушкоджень. 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_137 показав, що 25.08.2006 близько 18 годин 20 хвилин перебував біля «Діївської прохідної», куди вбігли два міцних чоловіка в зелено - жовтому камуфляжі і масках на обличчях, які розбили битами телефонні апарати і обірвали проводи, після чого до них приєдналися так само екіпіровані чоловіки. Серед тих, що нападали, він помітив двох чоловіків які раніше були в охороні заводу.
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_39, згідно яких  з 2002 року вона була заступником голови правління ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», У першій половині 2006 року в м.Дніпропетровську пройшли позачергові збори акціонерів, на які правління акціонерного товариства не запрошувалося і не допускалося. Засоби масової інформації повідомили, що ухвалено рішення про переобрання правління, наглядової ради, реєстратора і ревізійної комісії. Ці рішення оскаржувались у судах. Керівництву підприємства стало відомо, що планується насильницьке захоплення території та будівель ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод». 25.08.2006 група організованих і екіпірованих засобами для нанесення тілесних ушкоджень осіб чисельністю близько 400 чоловік, із застосуванням фізичної сили усунули охорону заводу, проникли на територію, в будівлі. Використовували димові шашки, лунали постріли. Нападники були в протигазах з захисними прозорими щитками в касках. Вона із заступниками правління ОСОБА_37 та ОСОБА_38 заховалася в актовому залі адміністративної будівлі. Увірвавшись у цей зал нападники наказали всім лягти на підлогу, били охоронців, зривали з них протигази. Вона лягла на підлогу і її накрили матрацом. Після цього її, разом з ОСОБА_37 та ОСОБА_38 вивели з будівлі. Вона бачила, що перший поверх був в диму, двері виламані або розбиті. У кабінетах перебували люди в камуфляжній формі. Коли виходила через центральну прохідну, чула голос когось із колишніх охоронців Київської фірми. Вона їх знає, тому що ця фірма здійснювала охорону на заводі в березні-квітні 2006 року. Серед управління фірми, що охороняла завод в 2006 році, вона також пам'ятає людину на прізвище ОСОБА_104, який за час охорони підприємства постійно перебував на території заводу (т.12 л.д.10-24, 25-27, 28-30, 33-36, 42-45, 46-48).
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_38, з яких  встановлено, що 25.08.2006 разом з ОСОБА_39 і ОСОБА_138, перебуваючи в кабінеті останнього, почув крики, дзвін розбитого скла. Охорона повідомила, що відбувається захоплення заводу. Він з ОСОБА_138 і ОСОБА_39 пройшли в актовий зал, куди, зламавши двері, увірвалися нападники і наказали всім лягти на підлогу. Кинули в зал димові шашки. Через час їх виводити через центральний вихід, де він бачив побитих представників їх старої охорони. Більшість людей, які намагалися пройти на завод для роботи у свою зміну, нападники не пропускали. Так тривало 11 наступних днів, доки підприємство очолював ОСОБА_77 ( т.12, а.с. 54-57 ).
		 
		Наведені вище показання потерпілих підтверджують, що організатори і учасники нападу усвідомлювали і свідомо допускали такі наслідки злочину, як нанесення тілесних ушкоджень охороні заводу.
		Дослідженням в судовому засіданні відеозаписів подій 25.08.2006, який вилучені в ТРК «Візит», встановлено, що на них зафіксовані дії групи осіб, екіпірованих у камуфльовану форму, бронежилети і шоломи, із щитами, битами, кувалдами., які штурмують прохідну ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод». В ході перегляду встановлено, що діями цієї групи нападників ОСОБА_110, який озброєний пістолетом. Його вказівки беззаперечно виконуються, він особисто розрізає спеціальними ножицями віконні грати. Нападаючі через після проникнення на територію заводу виводять на вулицю охоронців і керівний персонал підприємства.
		Крім того, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що безпосередньо на місці діями двох груп, що штурмують завод з боку центрального КПП, керували ОСОБА_110 та ОСОБА_109
		Ці відеозаписи, вилучені у ТРК «Візит», оглянуті і залучені до кримінальної справи як речові докази (т. 4 а.с. 3, 4, 5, 36, 38-53).
		Примушування керівництва ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» до виконання цивільно-правових зобов'язань, поєднаного із знищенням і пошкодженням майна в особливо великому розмір, а також застосування насильства, небезпечного для життя й здоров'я, заподіяння тяжкого тілесного ушкодження підтверджується:
		- даними з протоколів огляду місця події від 26.08.2006, згідно з якими на території ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» виявлені пошкодження вікон, дверей, ґрат центрального КПП і адміністративного будинку, ушкодження штукатурки в місцях кріплення ґрат, дверей кабінетів першого, другого і третього поверхів адміністративного будинку, пробоїни округлої форми в склі дверей тамбура, інші пошкодження (т. 2 а.с.136-137, 138-143, 144-147, 148-149, 150-151, 162-165);
		- даними з протоколів обшуку від 28.08.2006 приміщень і території ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», згідно яких: на першому і другому поверхах заводоуправління відсутній системний блок до камер відеоспостереження, є пошкодження вікон, штукатурки стін, дверей кабінетів, меблів, комп'ютерної і оргтехніки, а також вилучено 21 дерев'яний кийок, 2 металевих прута, металевий лом, шолом зеленого кольору, 4 протигаза, 1 респіратор, сліди схожі на кров; на третьому поверсі заводоуправління виявлені ушкодження вікон, штукатурки стін, дверей кабінетів, меблів, комп'ютерної і оргтехніки, вилучене: 23 дерев'яних рукояток для лопат, металева труба зі слідами схожими на кров, газовий балончик «Терен-4М», протигаз; біля огорожі за приміщенням їдальні виявлено і вилучено 4 металевих щита, 5 шоломів «Сфера», дерев'яна битка; напроти входу з їдальні виявлено 3 дерев'яні кийки, газовий балончик «Терен-4М»; у кущах біля паркану виявлено 5 дерев'яних бейсбольних бит; біля альтанки знайдена маска із прорізами для очей і металеві драбини; біля будинку заводоуправління виявлений пакет з 18 газовими балончиками «Терен- 4М»; ліворуч від центральної прохідної у квітнику - три дерев'яні бруски, один зі слідами бурого кольору, металева труба, бейсбольна битка, протигаз, респіратор; біля будинку киснево-компресорного цеху виявлено 12 металевих щитів, 26 захисних шоломів «Сфера», 3 респіратора, 17 дерев'яних брусків, 2 металевих прута, 13 чохлів від бронежилетів « Модуль-Вв», 2 протигаза, металевий прут з ізолентою, фрагмент бейсбольної бити (т. 2 а.с.181-198);
		- даними з акту ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», згідно якого підтверджені витрати підприємства на ремонт і відновлення приміщень у сумі 136 тисяч 012 грн. 71 коп., що більш ніж в 600 раз перевищує встановлений на той час неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян (175 х 600 = 105        000) (т. 13 а.с.1-206 );
		- даними з протоколів огляду місця події від 26.08, 29.09.2006 а також 06.03.2007, згідно яких перед адміністративним будинком ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» виявлений і надалі поміщений на штрафмайданчик ОДАІ Кременчуцького ГУ МВСУ в Полтавській області вантажний автомобіль ЗиЛ-130 з державним номерним знаком НОМЕР_7, у кузові якого перебували чотири ватняні матраци, металеві сходи, гак - «кішка», протигаз (т. 2 а.с.181-198);
		 
		- даними з протоколу огляду від 27.08.2006 автобуса «Івеко» держномер НОМЕР_8, на якому нападники прибули на завод, у салоні якого, крім іншого, виявлено 5 чохлів від бронежилетів "Модуль" разом з технічними паспортами, з яких вбачається, що бронежилети зроблені київським ТОВ «Матеріалознавство». Також у ньому знайдено шість пучків стрічок жовтого кольору, чотири дерев'яні кийки, два протигази, металевий прут, обгорнений ізоляційною стрічкою(т. 3 а.с.95-99, т. 2 а.с.239 );
		 
		- даними з протоколу огляду від 27.08.2006 затриманого автобусу «Ікарус-250» державний номерний знак НОМЕР_2, у його салоні виявлені такі ж чохли від бронежилетів "Модуль" з паспортами і печаткою ТОВ «Матеріалознавство», а також, крім іншого, 5 респіраторів, камуфляжний одяг, три розкладні драбини, три кувалди, шість молотків, сім металевих ломів, два бензинові прилади для різання і шліфування металу ("болгарки"), чотири  ножиці по металу, шолом захисний «Сфера» із прозорим забралом, 10 захисних окулярів, металевий захисний щит, 20 ковдр і 31 матрац( т. 3 а.с.157-162);
		- даними з протоколу огляду від 07.09.2006 затриманого автобусу «Ікарус-250» державний номерний знак НОМЕР_9, в салоні якого виявлені моток стрічки жовтого кольору, 2 сумки від протигаза і протигаз (т. 2 а.с.209-217, 219-222).
		З досліджених в судовому засіданні матеріалів встановлено, що ряд осіб, найнятих організаторами злочину для участі в нападі на другорядних ролях, були затримані працівниками органів внутрішніх справ незабаром після здійснення нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод». Кримінальну справу відносно зазначених осіб виділено в окреме провадження. Оскільки організаторами нападу вони наймалися за винагороду на другорядні ролі й не були інформовані про дійсні плани нападників, їх дії були кваліфікована як групове порушення громадського порядку і притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 293 КК України. Постановами Крюковського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18.12.2009 і 22.02.2010 усі вони звільнені від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (т.58 а.с.204-206, 207-208).
		В судовому засіданні досліджені докази, які підтверджують те, що метою нападу було саме примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань з метою забезпечити новообраному керівництву ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» доступ на підприємство і до його документів.
		Так, в судовому засіданні досліджено рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» від 17.05.2006, згідно якого головою правління даного товариства обрано ОСОБА_77, а також змінений склад наглядової ради підприємства (т.17 а.с.214-218).
		Згідно дослідженого в судовому засіданні рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2006, у справі за позовом новообраних голови і членів правління ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» ОСОБА_77, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141 і ОСОБА_142 про усунення перешкод у здійсненні трудових функцій, ухвалено рішення, яким зобов'язано посадових осіб заводу забезпечити доступ позивачам на підприємство, до його будівель, споруджень, печаток, штампів, фінансових і бухгалтерських документів, оригіналів статуту і свідоцтва про державну реєстрацію, матеріальним і іншим цінностям (т.17 а.с. 220-223).
		В судовому засіданні також досліджені виконавчий лист № 2-1879/2006 Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська виданий 15.06.2006 для виконання зазначеного рішення (т. 12 а.с.15 ) та матеріали виконавчого провадження, відкритого 03.08.2006 у відділі державної виконавчої служби в Крюковському районі м. Кременчука на виконання зазначеного рішення суду (т. 12 а.с.16-18), а також документи про скасування судом апеляційної інстанції  вказаного судового рішення, яким, на період його дії, були врегульовані цивільно-правові відносини щодо органів управління ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» (т. 17 а.с.235-236).  
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показав, що станом на 2006 рік пакет акцій ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» перебував у двох окремих груп - групи «ТАС» з «Приватбанком», і групи «Форум» Наглядова рада підприємства призначалася зазначеними акціонерами, головою якого був ОСОБА_143 Директором заводу був ОСОБА_105. В 2006 році група акціонерів вирішила змінити керівництво ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» своїми представниками. Акціонерів повідомили про те, що в м.Дніпропетровську будуть проведені збори. Такі дії свідчили, що назріває конфлікт. Виникла необхідність посилити охорону сталеливарного заводу. Йому порекомендували ОСОБА_104, як людину, що здатна організувати належну  охорону підприємства.  Він зустрівся з ОСОБА_104 Той оглянув територію заводу і уклав договір про надання охоронних послуг. Охорона ОСОБА_104, охороняла територію заводу протягом місяця - півтора, після чого через скарги управління підприємства на незадовільну поведінку окремих її представників, договір продовжений не був. На збори акціонерів у Дніпропетровську охоронцями, не були допущені юристи, що представляли групу «Форум», а також інші акціонери заводу. Аналогічна ситуація складалась і при проведенні зборів, на яких акціонерами групи «ТАС» ухвалювалось рішення про зміну управління ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», однак за результатами їх оскарження в суді, вони визнавались недійсними. В серпні 2006 року його повідомили про те, що відбулося захоплення території і адмінбудівлі заводу, в результаті якого на завод зайшло нове керівництво, обране на неуповноважних зборах і виставило свою охорону. Пізніше від працівників заводу стало відомо, що вони впізнали в нападаючих представників охоронної фірми, які раніше охороняли територію заводу, а саме - людей ОСОБА_104
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_144 показала, що в 2006 році була членом наглядової ради ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод». У 2006 році надійшло повідомлення про скликання позачергових зборів акціонерів у Дніпропетровську. Вона і ОСОБА_26 довідалися, що передана в управління значна частина акцій фірмам, наближеним до групи «Приват». За чутками, ця група діяла методами «рейдерських» захоплень. Тому, ОСОБА_26 для надійної охорони заводу, знайшов ОСОБА_104 з охоронною фірмою. На нараді у ОСОБА_26 було ухвалене рішення направити на збори когось з фірми ОСОБА_104, щоб знати, що там буде відбуватися, оскільки передбачалося, що організатори зборів вживуть заходів, щоб не допустити представників ОСОБА_26 на збори. На зазначених зборах ухвалили рішення про обрання нового правління. Надалі були численні судові рішення за позовами представників як ОСОБА_26, так і групи «Приват». В липні 2006 року ОСОБА_26 відмовився від послуг ОСОБА_104, 25 серпня 2006 року ввечері вона дізналась про те, що завод захоплений. Пізніше від ОСОБА_26 стало відомо, що захоплення, організував ОСОБА_104. 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_143 показав, що з 2003 року був власником частини акцій ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод». Весною 2006 року представники групи акціонерів ініціювали проведення в м.Дніпропетровську позачергових зборів. Акціонерів групи «Форум», на збори допущено не було. Прийняте на зборах рішення, про зміну правління, оскаржено в суді і визнане недійсним. Судові процеси свідчили, що є конфлікт, у зв'язку із чим ухвалили рішення про посилення охорони заводу. Від ОСОБА_26 стало відомо, що є фірма, яка здатна забезпечити охорону заводу і керує якою ОСОБА_104 При зустрічі з останнім був укладений договір про надання охоронних послуг. Через незадовільні дії охоронців, договір в подальшому був розірваний. 25.08.2006 директор ОСОБА_105 повідомив, що на підприємство напали невідомі 300-500 людей, які захопили територію і адмінбудівлю, заподіяли тілесні ушкодження охоронцям заводу. Пов'язує захоплення заводу з подіями весни-літа 2005 року, коли йому пропонували продати свій пакет акцій ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод» російській компанії, але він відмовився. 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_145 показав, що на початку 2006 року йому запропонували очолити Кременчуцький сталеливарний завод. Він погодився. Наприкінці серпня 2006 року виїхав на завод, де його очікував ряд осіб, що представилися юристами групи «Приват». Вони подали йому на підпис ряд документів, у т.ч. договір на здійснення охоронних послуг. Через якийсь час на завод прибув начальник УМВС Полтавської області, від якого він довідався, що завод захоплений невідомими особами незадовго до його приїзду. На заводі пробув тиждень і залишив його за судовим рішенням. Після того, як в 2008 році група «ТАС» викупила частину акцій, що належать групі «Форум», він, згідно з рішенням зборів акціонерів, знову очолив завод.
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_146 показав, що навесні 2006 року ОСОБА_104 звернувся до нього із проханням представляти інтереси компанії «Профреєстр» відносно законності проведення загальних зборів акціонерів «ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод». Необхідні документи йому надавав ОСОБА_20 Шевченківським районним судом м.Києва була винесена ухвала, яка забороняла компанії «Профреєстр» проводити збори акціонерів. Загальні збори акціонерів відбулися в м.Дніпропетровську. Що саме там відбувалося, йому невідомо, але ОСОБА_104 розповідав, що задіяв для цього своїх охоронців, працівників свого офісу, а також ОСОБА_109. ОСОБА_104 також звернувся до нього із проханням підшукати йому 200 «бійців», фізично міцних осіб, спортсменів. Він відмовився. ОСОБА_104 знайшов таких «бійців» за допомогою ОСОБА_109. ОСОБА_104 розповідав, що ті ж люди, що брали участь у подіях у м.Дніпропетровську, пізніше зробили напад і захопили ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод». 
		Досліджені в судовому засіданні матеріали розглянутої 30.03.2007 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська кримінальної справи № 61061499 за обвинуваченням ОСОБА_147, підтверджують, що 17 травня 2006 року в Дніпропетровську по вул. Правди, 29, під час проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод»  затримана група осіб, які  вступили в бійку з охоронцями та нанесли їм різної тяжкості тілесні ушкодження ( т.18 а.с.118-119, 120-187 ).
		У числі осіб, що приймали в той день участь у зазначених подіях і доставлені в Амур-Нижньодніпровський райвідділ внутрішніх справ були ОСОБА_110 і ОСОБА_109 Останній був затриманий, і притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 296 КК України. Кримінальна справа у відношенні нього зупинена провадженням ( т.19 а.с.171, 182-183 ).
		Наведені докази підтверджують те, що у протиправних діях у м. Дніпропетровську, при проведенні в травні 2006 року загальних зборів акціонерів ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» і в нападі на дане підприємство в серпні 2006 року, брали участь одні й ті ж самі особи, що повністю підтверджує показання в цій частині ОСОБА_144 і ОСОБА_26
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_148, який під час досудового слідства у справі показав, що в серпні 2006 року «ОСОБА_109» з м. Переяслав-Хмельницький звернувся до його знайомого ОСОБА_149 із проханням продати належну тому охоронну фірму, нібито для охорони об'єкта в Дніпропетровську, або укласти від імені цієї фірми договір на охорону, але охороняти її будуть інші люди. ОСОБА_149 відмовив. Розмова відбулася в будинку на вул. Шота Руставелі в м.Києві, де були присутні «ОСОБА_111» кавказької зовнішності і «ОСОБА_264». Також до них виходив «ОСОБА_104», якого «ОСОБА_109» представив як свого начальника на прізвище ОСОБА_104. 25.08.2006 він побачив, що в «Гідропарку» м.Києва зібралася значна група молодих людей, серед яких перебував згаданий «ОСОБА_109». Пізніше довідався, що побачені їм в «Гідропарку» люди були затримані в Кременчузі (т. 18 а.с.21-23).
		Під час проведення досудового слідства у справі на пред'явлених йому фотознімках ОСОБА_150 впізнав ОСОБА_109 як «ОСОБА_109» з Переяслав-Хмельницького, а також указав на фото ОСОБА_104, якого бачив при вищеописаних обставинах (т. 18 а.с.24-39).
		При відтворенні обстановки і обставин подій ОСОБА_150 вказав на будинок АДРЕСА_10 відомий як місце знаходження офісу ОСОБА_104, пояснивши, що саме в даному будинку бачив ОСОБА_104 і ОСОБА_109 (т.18 а.с.40-44).
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_151, який під час досудового слідства у справі  показав, що у середині серпня 2006 року, став очевидцем розмови в будинку на вул. Шота Руставелі в Києві між якимось «ОСОБА_109» з м.Переяслав-Хмельницький і братами ОСОБА_153 і ОСОБА_109. «ОСОБА_109» просив продати належну ОСОБА_153 охоронну фірму або укласти від імені цієї фірми договір на охорону, але охороняти будуть інші люди, або ж назвати іншу фірму, яка могла б продати свої документи і ліцензію на охоронну діяльність. Грабовські відмовили. При розмові були присутні «ОСОБА_111» кавказької зовнішності і  «ОСОБА_264», яким, за словами «ОСОБА_109» і потрібна була ця фірма. Також до них виходив «ОСОБА_104», якого «ОСОБА_109» представив як свого начальника на прізвище ОСОБА_104. 25.08.2006 він побачив, що в «Гідропарку» м.Києва зібралася значна група молодих людей, по їхніх розмовах, нібито для відправлення на роботу в Дніпропетровськ. Там же перебував згаданий «ОСОБА_109» - він керував видачею цим особам форменого одягу, було видно, що він старший серед них. Пізніше він довідався, що ті люди, що відправилися з «Гідропарку», нібито в Дніпропетровськ, були затримані в Кременчузі (т.18 а.с.45-47).
		Свідок ОСОБА_154 показав суду, що є засновником декількох охоронних підприємств, у т.ч. і «С-1», відомих під загальним брендом «Стелс». Він не пригадує, щоб його підприємство охороняло ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», ніякої оплати за такі послуги не надходило. Припускає, що хтось скористався реквізитами ТОВ «С-1».
		Згідно з повідомленням адміністрація ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», підприємство 12.05.2006 уклало договір охорони об'єкта № 419 юр з ТОВ «С-1», код ЕДРПОУ 33342933. Зазначений договір на підприємстві відсутній (т.18 а.с.2).
		Даний договір також відсутній і в ТОВ «С-1»(т.18 а.с.15-13).
		Згідно даних з протоколів огляду місця події від 26.08, 29.09.2006 а також 06.03.2007 вбачається, що перед адміністративним будинком ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» виявлений, вилучений і поміщений на штрафмайдан ОДАІ Кременчуцького ГУ МВСУ в Полтавській області вантажний автомобіль ГАЗ-5312 з державним номерним знаком НОМЕР_1, номер кузова - НОМЕР_15 (т. 2 а.с.133, т. 3 а.с.63-68, 69, 70-71 ).
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_29, який під час досудового слідства у справі  показав, що був власником автомобіля ГАЗ-5312, держномер НОМЕР_1, і в 20-х числах серпня 2006 продав його невідомому чоловікові. Той дав йому гроші і два паспорти, у т.ч. один - свій, і попросив оформити «генеральну» доручення на автомобіль. Наступного дня він оформив необхідне доручення в нотаріуса, яку незабаром передав покупцеві. Ще через день-два до нього від покупця прийшли троє невідомі йому осіб, яких він не запам'ятав, за автомобілем.(т. 3 а.с.72, 73-75).
		При впізнанні по фотознімках ОСОБА_155 пізнав ОСОБА_110 як чоловіка, який купив у нього автомобіль ( т.3 а.с.77-81).
		Приватний нотаріус ОСОБА_156 надала слідству копію завіреної нею доручення від 22.08.2006, з якої вбачається, що ОСОБА_155 довірив розпоряджатися приналежним йому автомобілем  ГАЗ-5312, держномер НОМЕР_1 ОСОБА_110 і ОСОБА_157 (т.3 а.с..87-88).
		Зазначений вантажний автомобіль ГАЗ-5312 з державним номерним знаком НОМЕР_1 залучений до справи як речовий доказ ( т. 3 а.с.92).
		Крім вантажних автомобілів, організатори нападу, для доставки його учасників до місця злочину задіяли також кілька пасажирських автобусів і мікроавтобусів, деякі з яких, а саме вже згадані два автобуси «Ікарус - 250» з держномерами НОМЕР_9 і НОМЕР_2, автобус «Івеко», держномер НОМЕР_8, а також мікроавтобус «Івеко 35S15» держномер НОМЕР_9, які були затримані на місці події. 
		Наведені докази підтверджуть, що напад, здійснений 25.08.2006 на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», був ретельно спланований, підготовлений та здійснений організованою злочинною організацією, оскільки аналіз наведених показань потерпілих та свідків свідчить про високий рівень узгодженості дій нападаючих, їх забезпеченість відповідною екіпіровкою, транспортом, наявність керівників груп нападаючих, обізнаність всіх учасників про мету здійснення нападу та способи його здійснення, а також те, що організатори нападу і нападники  усвідомлювали та свідомо допускали настання наслідків злочину у виді нанесення тілесних ушкоджень працівникам охорони заводу, знищення та пошкодження майна. 
		 
		Безпосередня участь ОСОБА_19 і ОСОБА_22 у вчиненні вказаних злочинів, також підтверджується наступними доказами.
		Згідно із протоколами огляду місця події від 26.08, 29.09.2006 а також 06.03.2007 перед адміністративним будинком ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» виявлений і поміщений на штрафмайдан ОДАІ Кременчуцького ГУ МВСУ в Полтавській області вантажний автомобіль НОМЕР_3, у кузові якого перебували чотири ватняні матраци, металеві сходи, гак - «кішка», протигаз (т. 3 а.с.27-28, 29, 30 ).
		Зазначений вантажний автомобіль ЗиЛ-130 з державним номерним знаком НОМЕР_7  залучений до справи як речовий доказ ( т. 3 а.с.92).
		Свідок ОСОБА_30 показав суду, що 23.08.2006 продав, шляхом оформлення так званої «генерального доручення» автомобіль двом невідомим йому особам, один з яких представився як «ОСОБА_22». Пояснив, що зазначені особи звернулися до нього по оголошенню, і домовившись про продаж, через 1 годину з'явилися до нього нібито з нотаріусом. Той перебував в автомобілі і після передачі йому документів, попросив розписатися в дорученні.
		При впізнанні по фотознімках ОСОБА_158 пізнавав ОСОБА_22 як «ОСОБА_22», який купив автомобіль (т.3 а.с.41-45).
		Згідно даних, які містяться у вилучених при проведенні обшуку приналежного ОСОБА_104 офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_10, двох блокнотах з номерами телефонів, випливає, що ОСОБА_110  користується телефонним номером НОМЕР_10, ОСОБА_111 номером НОМЕР_11, а ОСОБА_22 - номером НОМЕР_12.т.19 а.с.184-186, 183, 193.
		З досліджених в судовому засіданні відомостей, отриманих від оператора мобільного телефонного зв'язку «Киевстар» вбачається, що з телефону з номером НОМЕР_12, зареєстрованого за ТОВ «Спецкомунтехніка», який перебуває в користуванні ОСОБА_22, 25.08.2006 відбувалися дзвінки в межах дії таких базових станцій оператора:09.23 годин до 10.04.годин (усього 5 дзвінків) - у межах базових станцій оператора в м.Києві;10.22 годин - Київська область, траса Київ-Бориспіль від автобусної зупинки «Орля» у напрямку Харківської площі;10.36 годин - Київська область, Бориспільський район, м.Бориспіль;11.00 годин - Київська область, Бориспільський район, від с. Мирне по трасі в напрямку м. Переяслав-Хмельницький;11.02 годин - Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с.Девички в напрямку с. Поділля;12.13 годин - Черкаська обл., Золотоношский район, с. Софиевка, у напрямку с. Піщане; 13.38 годин - Полтавська область, м.Кременчук, між вулицями Переяславскою, 60 років Жовтня і Ярмакова;14.39 годин - Полтавська область, м.Кременчук, вул. Радянської Армії, від провулка Делегатської до вул.Орджонікідзе;з 14.50 годин до 15.49 годин (два дзвінки) - Полтавська область, м.Кременчук, проспект Полтавський, 2а в напрямку вул. Ціолковського;16.29 годин - Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Леніна, 17 уздовж вул. Гагаріна в напрямку вул. 50 років СРСР;17.32 годин - Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Салганна, Автокооператив «Салганний» у напрямку вул. Ярмакова;з 20.28 годин до 22.57 годин - у межах дії базових станцій оператора мобільному зв'язку, розташованих у м.Кременчук по вул. Кавказької і вул. Дзержинського, 4 (т.49 а.с.175).
		Зазначені докази підтверджують, що ОСОБА_22 25.08.2008 перебував в м. Кременчук. 
		Крім того, свідок ОСОБА_160 показав суду, що в 20-х числах серпня 2006 до нього звернулися двоє чоловіків - один з них ОСОБА_19, другого не запам'ятав, які назвалися колишніми працівниками міліції. Вони замовили 50 шт. бронежилетів « Модуль-Вв», у тому числі, нібито, і для подальшої реалізації в роздріб. Просили оформити і продати бронежилети в короткий строк. Домовилися, що чоловіки принесуть необхідні документи, потім складуть договір купівлі-продажу бронежилетів. Оскільки він їхав у відпустку, то по телефону сказав працівникам підприємства у випадку приходу зазначених осіб з необхідними документами, відпустити продукцію (т.19 а.с.109-113, т.58 а.с.179-183).
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_161, яка під час досудового слідства у справі  показала, що в середині серпня 2006 року їй подзвонив ОСОБА_162, попросив оформити документи на продаж 50-ти бронежилетів для працівників МВС. У той же день до неї звернувся ОСОБА_19, попросив «скинути» на дискету зразок договору. За день до того, як забрати бронежилети, він передзвонив, сказав, що везе документи. 23.08.2006 вона на прохідний забрала пошту, у якій був підписаний директором ТОВ «Магур» ОСОБА_163 договір, а також доручення на її (ОСОБА_163) ім'я. Підписала і завірила печаткою договір, склала накладні документи, і залишила їх на столі в ОСОБА_164, від якого пізніше довідалася, що товар був відпущений. Гроші за бронежилети так і не надійшли ( т.19 а.с.112-115, т.58 а.с.192-196).
		В судовому засіданні досліджені вилучені складені від імені ТОВ «Магур» документи на придбання згаданих бронежилетів, а саме: договір купівлі-продажу №65 від 16.08.2006 року, про придбання 50 бронежилетів спеціального класу « Модуль-Вв», доручення №573389 від 22.08.2006 року на ім'я ОСОБА_165 на одержання зазначених бронежилетів, накладна №298 від 23.08.2006 року, згідно з якою, нібито, ОСОБА_165 одержала в ТОВ «Матеріалознавство» бронежилети 01.02.2007 у ТОВ «Матеріалознавство» (т.19 а.с.100, 101-102, 103, 104, 107-108).
		Свідок ОСОБА_163 показала суду, що в 2004 році за грошову винагороду надала свої паспорт незнайомої їй «ОСОБА_265» для реєстрації на своє ім'я фірми, для чого також підписувала якісь документи в банку і у нотаріуса. До діяльності ТОВ «Магур» вона відношення не має, ніяких бронежилетів не купувала, а підписи у вищезгаданих документах не її ( т.19 а.с.123-127).
		За фіктивне підприємництво ОСОБА_163 притягнута до кримінальної відповідальності в іншій кримінальній справі ( т.19 а.с.136-144).
		Крім того,  в судовому засіданні встановлено, що згідно повідомлення Департаменту суспільної безпеки МВС України №10/4-3311 від 19.05.2009, ОСОБА_19 має у своєму користуванні пристрій «Форт-12РМ», калібру 9мм., НОМЕР_13.
		Згідно протоколу особистого обшуку ОСОБА_19, при його затриманні, серед іншого, у нього вилучений вищевказаний пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями «Форт-12РМ», НОМЕР_13, а також дозвіл на нього НОМЕР_14 від 20.07.2006 (.т.37 а.с.37-40).
		Данними з висновку криміналістичної експертизи №618ВКЕ від 06.11.2008, встановлено, що згаданий пристрій є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю - самозарядним гладкоствольним пістолетом «Форт-12РМ», НОМЕР_13, призначеним для стрілянини патронами не смертельної дії, заряджених гумовими або аналогічними по своїх властивостях метальними снарядами (т.37 а.с.164-16).
		Вилучений у ОСОБА_19 пристрій «Форт-12РМ», НОМЕР_13 залучений до справи як речовий доказ ( т.37 а.с.176).
		Згідно повідомлення начальника управління суспільної безпеки ГУ МВС Україні в м.Києві, дозвіл на право носіння і зберігання згаданого пристрою (пістолета) було видано ОСОБА_19 як члену Київського міського суспільного формування по охороні громадського порядку і державного кордону за клопотанням цієї організації від 24.07.2006 (т.37 а.с. 149).
		Як випливає із повідомлення керівника штабу цієї організації, від 28.10.2008, ОСОБА_19 був прийнятий в її члени 21.07.2007 ( за три дні до одержання дозволу на зброю), однак участі в її діяльності не приймав, за що і був надалі з неї виключений. Із цього вбачається, що єдиною метою вступу в суспільне формування було одержання дозволу на зброю (т. 37 а.с.152-153)
		Обставини його придбання - під видом участі в суспільній правоохоронній організації, і час придбання - кінець липня 2006 року, тобто незадовго до нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод»,  дозволяє зробити висновок про те, що ОСОБА_19 придбав зброю саме для участі в цьому злочині.
		Аналіз та оцінка наведених вище доказів, досліджених в судовому засіданні свідчать про доведеність участі підсудного ОСОБА_19 та ОСОБА_22  у вчиненні вказаних злочинів. 
		 
		В ході судового слідства також досліджені матеріали, які свідчать про те, що під час нападу, невстановлені його учасники як таємно, так і відкрито заволоділи майном - прикрасами, мобільними телефонами, іншими цінностями окремих потерпілих. Кримінальні справи, порушені по даних фактах виділені в окреме провадження, як зроблені поза злочинною домовленістю ( т.19 а.с. 238-242).
		Шахрайство у відношенні належних ТОВ «Квік» двох будівель майнового комплексу в АДРЕСА_7, підробка із цією метою документів, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо цього майна, а також пов'язане із цим вимагання, незважаючи на невизнання ОСОБА_16, ОСОБА_20, та ОСОБА_19 своєї винності у вчиненні інкримінованих їм злочинів, аналіз та оцінка досліджених в судовому засіданні досліджених в судовому засіданні доказів, підтверджують вчинення ними даних злочинів і спростовують твердження підсудних про непричетність до їх вчинення.
		Так, в  судовому засіданні потерпілий   ОСОБА_1 показав, що майновий комплекс по АДРЕСА_7 складається з 28 будинків, 10-ть з яких займає АТЗТ «Дослідний завод «Веста», 15-ть будинків - ЗАТ «Веста» і 3 будинки, у тому числі, під літерою «А» та літ. «Б», належать ТОВ «Квік». До 1996 року ці будинки належали АТЗТ «Дослідний завод «Веста». У 1998 році два будинки під літерами «А» і «Б», по документах, які підробив один з колишніх керівників цього заводу продані «Промінвестбанком» Кіпрської компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед», яку за дорученням представляв ОСОБА_85. 23.02.2001 договір про продаж будинків арбітражним судом визнаний недійсним і будинки повернуті заводу. 12.03.2001 ці будинки продані ТОВ «Вестпром», яке у квітні 2001 року внесло їх у статутний фонд ЗАТ «Веста». У квітні 2001 року зазначені будови внесені в заставу боргу, отриманого від приватного підприємця ОСОБА_90 21.05.2001 рішенням арбітражного суду м. Києва за нею визнано право власності. ОСОБА_90 внесла ці будинки в статутний фонд ТОВ «Квік», яке створило невід'ємні поліпшення, розширивши площу користування. Судові позови відносно зазначеного майна завершилися в 2006 році на користь центру «Веста». Судові рішення виконані в добровільному порядку.  12.02.2008 близько 19.00-ї години невідомі особи в кількості більше 50 людей, у камуфляжній формі, зробили напад, захопили центральну прохідну і проникли у внутрішній двір, а далі - в офісні приміщення центру, які здавалися в оренду. До охоронців застосовали фізичну силу. Документів або пояснень нападники не надавали. Після захоплення комплексу, за викликом представників офісного центру, на місце події прибули працівники Оболонского РУ ГУ МВС України в м.Києві. Тільки після цього ОСОБА_16 надав рішення апеляційного суду Донецької області від 29.01.2008 про визнання права власності на належні ТОВ «Квік» будинки за Кіпрською компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед» юристу ТОВ «КВІК». Про це рішення ніхто з керівників, засновників і співвласників комплексу «Веста» не чув, повідомлень із суду із приводу цього майнового  спору не одержував. Територію комплексу звільнили від нападників працівники міліції. Довідавшись, що спробу захопити будинки організував ОСОБА_104, він через ОСОБА_20 ініціював зустріч з ОСОБА_104. Така зустріч відбулася 14.02.2008 в офісі по АДРЕСА_10, на яку він прибув разом з представником ЗАТ «Веста» ОСОБА_2 ОСОБА_104 у різкій формі сказав, що вони потрапили в погану ситуацію. Дослівно сказав «Моя професія - воювати. Необхідно у війну вкласти 100 мільйонів доларів США - я їх вкладу, але ваші площі однаково заберу! Ми вами займаємося вже півроку. Особисто я придбав цю тему за 5 мільйонів доларів США. Мої юристи підняли і вивчили всі справи щодо ваших площ і повідомили мене, що страшного нічого не має, і можемо все забрати. Бажаєте мирним шляхом вирішити - віддайте добровільно корпуси під літерами «А» і «Б», і тоді ми укладемо мирову угоду!». Також підкреслив, що вирішує питання у Генеральній прокуратурі, Верховному суді і в інших судах, виконує замовлення для великих чиновників, політичних партій і впливових осіб. Приблизно 20.02.2008 він разом з ОСОБА_2 довідався, що з ОСОБА_104 співпрацює  ОСОБА_166, який може вплинути на ОСОБА_104 і мирно вирішити ситуацію. Домовилися про зустріч, яка відбулася 22.02.2008 у нічному клубі «Декаданс» по АДРЕСА_10. ОСОБА_113 був один, погодив з ними, що організує там же зустріч наступного дня. Така зустріч відбулася 23.02.2008. На ній були він, ОСОБА_2, ОСОБА_106, ОСОБА_16 і ОСОБА_20 Він привіз документи про право власності на майновий комплекс «Веста»: рішення судів і мирові угоди. У бесіді з'ясувалося, що протилежна сторона вклала більше 2 млн. доларів США в захоплення цього майнового комплексу (з урахуванням купленого рішення Донецького суду, прокуратур, наймання людей для здійснення захоплення і інші витрати). ОСОБА_16 кричав: «Ми всіх задавимо! У нас є Верховний суд і в інших судах все вирішимо!». Під час зустрічі було доведено до відома, що після перевірки документів, на підставі яких діяли особи від імені компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед, були виявлені факти, які свідчили, що при участі ОСОБА_85 підроблене доручення компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» 29.10.1998 строком на 5 років (строк її дії минув 29.10.2003), і по цьому дорученню від імені Компанії  укладені угоди, що нанесли ТОВ «Квік» велику майнову шкоду. Крім того, захоплення належного ТОВ «Квік» приміщення проводилося за участю охоронної фірми «Арт Чікаго Експрес», якій за підробленими дорученнями ОСОБА_85 передав права користування майном майнового комплексу «Веста». На питання, чи платили ОСОБА_85 гроші, ОСОБА_106, відповів: «ОСОБА_104 сам займався ОСОБА_85 і платив йому сам…». На цій же зустрічі ОСОБА_106, наполегливо пропонував передати їм два будинки по АДРЕСА_7, пояснюючи, що тільки в цьому випадку можливо виключити спроби силового захоплення приміщень.За результатами цієї зустрічі йому здалося, що з ОСОБА_104, який зі слів ОСОБА_106, головний у цій справі, можна домовитися. ОСОБА_168 пообіцяв вирішити питання про припинення нападів на комплекс «Веста». Однак 25.02.2008 у внутрішньому дворі майнового комплексу з папкою документів з'явився ОСОБА_16 До комплексу під'їхав автобус «Ікарус», з якого вибігли молоді люди в камуфляжній формі, забігли на центральну прохідну, намагались силою викинути охоронців, загрожуючи фізичною розправою, якщо ті не пропустять нападників. Під час захоплення центральної прохідної нападники вимагали пропустити судового виконавця, Сама вона перебувала на протилежній стороні вулиці і спілкувалася з ОСОБА_20. та ОСОБА_19 Останній керував захопленням і сам приймав у ньому активну участь. Напад тривав більш 4-х годин. Нападники створювали видимість, що судовому виконавцю перешкоджають увійти на територію комплексу. Коли до неї звернулися із проханням забрати цих людей, вона заперечила, сказавши, що можливо це їх люди. Під час захоплення, поруч із будинком комплексу перебував ОСОБА_111, який також працював на ОСОБА_104. Близько 18.00 годин приїхали працівники Оболонского РУ ГУ МВС України в м.Києві і лише після цього судового виконавця пропустили на територію майнового комплексу, а нападників вивели. У кімнаті переговорів судовий виконавець оголосила постанову виконавчої служби м.Києва про виконання рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова. Судовому виконавцеві було повідомлено про наявність 4-х виконавчих проваджень по рішеннях судів про заборону представникам компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» вимагати зазначені приміщення у власність і перебувати на території майнового комплексу «Веста». Були письмово викладені свої вимоги, однак судовий виконавець не побажала приєднати їх до матеріалів провадження. Через 7 днів з'ясували і причину цього - ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження виявили, що державний виконавець Філіповська оформила акт приймання-передачі майнового комплексу «Веста» компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» без участі сторони, яку він представляв. Захоплення припинилося після 18.00 годин, після чого частина нападників зібралася групами неподалік, захоплення не відбулось. 03.03.2008 близько 14.00 годин до майнового комплексу «Веста» під'їхали автомобілі і автобуси з людьми в камуфляжній формі. З'явився ОСОБА_16, який постійно спілкувався по мобільному телефону і керував діями. Приблизно в 14.00 - 14.30 годин почалося захоплення майнового комплексу. ОСОБА_19 і ОСОБА_109 перестрибнули турнікет центральної прохідної. Направляли за собою інших нападників і застосовували фізичну силу, викидали охоронців на вулицю. ОСОБА_19 і ОСОБА_109 віддавали накази нападникам на здійснення конкретних дій по захопленню території комплексу, і при цьому самі приймали в нападі активну участь. Близько 16.00 - 16.30 годин працівники Оболонского РУ ГУ МВС України  в м.Києві вивели всіх нападаючих з території комплексу на вулицю. У той же день, близько 20.00 годин почався новий штурм майнового комплексу, в оді якого нападники використовували сльозогінний газ, порошкові вогнегасники, дерев'яні кийки, а також бензинові пилки по металу («болгарки»), якими зрізали ворота для проїзду вантажного транспорту. Після цього нападники, чисельністю близько 200 людей, одягнені в цивільний одяг, а частина - у камуфляжну форму, увірвалися на територію комплексу, де бил охоронців дерев'яними кийками і викидал за територію підприємства. Нападників, які ввірвалися на територію комплексу з боку вулиці, очолював ОСОБА_16, а тих, хто був на центральній прохідній, очолювали ОСОБА_19 і ОСОБА_109. Приблизно в 20.30 - 21.00 годин до майнового комплексу прибув підрозділ «Беркут», «Титан» і працівники Оболонского РУ ГУ МВС України в м.Києві, за допомогою яких захоплення було припинено і близько 22.00 годин територія комплексу була звільнена від нападників. Після цих подій він з ОСОБА_2 намагалися з'ясувати хто стоїть за ОСОБА_104 і 13.03.2008 знову зустрілися з ним в офісному приміщенні на вул.Володимирській. ОСОБА_104 попередив: «Ми однаково все заберемо. У вас є один день - ми все вирішили в Генеральній прокуратурі України. До вечора ви повинні віддати приміщення літери «А» або «Б». На запитання, чи заплатили ОСОБА_85 гроші, ОСОБА_104 відповів,: «Я не повинен виправдовуватися, кому я платив 5 мільйонів доларів США. У мене є нові «теми», а цю «тему» я продам іншим, і будемо воювати до останнього». Загрожував, говорячи, що їх «розірвуть» на частини, аентував увагу, що в нього зв'язки у всіх правоохоронних органах - прокуратурі, міліції, СБУ а також судах, погрожував розправою зі сторони цих органів. Тоді ж ОСОБА_104 призначив зустріч на вечір того ж дня.  О 9.00-й годині відбулася зустріч в його офісі по АДРЕСА_10. Були присутні ОСОБА_16 і ОСОБА_146, який представився головним юристом. ОСОБА_16  із  ОСОБА_146 пропонували залишити в силі рішення апеляційного суду Донецької області. Розмова закінчилася нічим. У березні один від оточення ОСОБА_104 передав, що ОСОБА_104 «замовив» фізично знищити ОСОБА_1 і ОСОБА_2  Зробити це повинен був якийсь кримінальний авторитет з Одеси. У березні 2008 року юристи ТОВ «Квік» виявили, що ОСОБА_85 представляв компанію «Утіліско Трейдинг Лімітед» по підробленому дорученню і всі видані їм доручення недійсні, тому що видані на підставі цього, підробленого доручення. Проведена експертиза цього доручення підтвердила підробку. Також була отримана підтверджуюча цей факт відповідь компанії «Утіліско Трейдинг Лімітед». Незважаючи на виявлення підробки, представники компанії, що намагалися захопити будинки ТОВ «Квік» до серпня 2008 року надавали документи від імені компанії в суди і інші органи. Було ще дві зустрічі з ОСОБА_113 і ОСОБА_20 Останній, пропонуючи мирно розійтися, вимагав, щоб сторона потерпілих відшкодувала всі понесені ними витрати в розмірі 8 млн. доларів США - 3 відразу, і 5 згодом. Він від таких пропозицій відмовився і наполягав на зустрічі з людиною, яка фінансує це захоплення. На це ОСОБА_20 і ОСОБА_113 відповіли, що хазяїн «теми» ОСОБА_104, ухвалювати рішення буде тільки він і на меншу суму він не згодний. Зміст розмов на цих зустрічах він фіксував на диктофон.      
		 
		Під час проведення досудового слідства у справі потерпілий ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_104, з яким вів переговори, а також ОСОБА_109 і ОСОБА_19, як учасників описаних їм нападів (т.20 а.с.99, 100, 101).
		 
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що є партнером ОСОБА_1 по бізнесу, що в курсі всіх ділових зв'язків і проблем останнього з приводу  належних тому двох будинків на території майнового комплексу по АДРЕСА_7. Проблеми складалися з того, що люди ОСОБА_104, намагалися захопити ці будинки, використовували ряд підроблених документів, по яких дані будівлі нібито належать ім. З лютого по березень 2008 року відбулось кілька спроб силового захоплення  цих будівель за участю охоронної фірми «Арт Чікаго Експрес», керівником якої був ОСОБА_19, один з довірених осіб ОСОБА_104, а також безпосередній керівник і виконавець захоплень. Після першої спроби захоплення він разом із ОСОБА_1 у лютому 2008 року  зустрічався з ОСОБА_104 в офісі по АДРЕСА_10  в м.Києві. ОСОБА_104 пояснив, що купив «тему» і що забере будинки, але якщо йому заплатять 5 мільйонів доларів США, то може припинити «наїзди». Після цієї зустрічі здійснили ще два напади на  офісний центр «Веста». При цьому від ОСОБА_104, надходили на його і ОСОБА_1 адреси погрози фізичної розправи. На переговорах, де він був присутнім разом із ОСОБА_1, представники ОСОБА_104. в особі ОСОБА_20., ОСОБА_16, ОСОБА_113, наполегливо рекомендували уступити  ОСОБА_104 будівлі, погрожуючи, що якщо ні, то це добром не скінчитися. При першій і другій зустрічах за участю ОСОБА_113, їхня спільна бесіда записана ОСОБА_1 на диктофон.
		Показання потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2  підтверджуються  висновками фоноскопичної експертизи запису переговорів ОСОБА_16, ОСОБА_113, ОСОБА_20 в ресторані «Декаданс» 17 та 18.09.2008, зафіксованих на цифровому диктофоні «OLYMPUS». 
		Так, в судовому засіданні досліджені матеріали, складені органом досудового слідства  стосовно передачі потерпілим ОСОБА_1 слідству належних  йому цифрового диктофону «OLYMPUS» WS-310M і комп'ютерного носія типу CD-R «Verbatium» (т.20 а.с. 145-146).          
		Зазначені цифровий диктофон «OLYMPUS» WS-310M і комп'ютерний носій типу CD-R «Verbatium» залучені до справи як речові докази (т.20 а.с. 281).
		В судовому засіданні досліджений висновок фоноскопичної експертизи №6485/6486 від 17.03.2010, згідно якого встановлено, що на дослідженому цифровому диктофоні «OLYMPUS» WS-310M і Cd-R-Диску «Verbatium» містяться чотири звукові файли, у тому числі три на диску, з назвами: «Переговори ОСОБА_16 ОСОБА_113 ОСОБА_20», «ОСОБА_20 ОСОБА_113 ОСОБА_266 ресторан 18.09.08», «ОСОБА_20 ОСОБА_113 ресторан 17.09.08», а також, на диктофоні ідентичний останньому файл «WS_30032». У розмовах брали участь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_20, ОСОБА_16 і ОСОБА_113 (т.58 а.с.12-24).                                        
		Дослідженими в судовому засіданні висновками цієї експертизи (№6485/6486 від 17.03.2010) підтверджено, що у розмовах брали участь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_106  В розмовах  ОСОБА_1 і ОСОБА_2 доводять правомірність володіння майновим комплексом, ОСОБА_20, ОСОБА_106 і ОСОБА_16 у свою чергу наполегливо вимагають від них виплати коштів. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 наполягали, що ТОВ «Квік» правомірно придбало спірні будівлі; вказували, що відбулася помилка і, ймовірно, ОСОБА_85 обдурив ОСОБА_104. Однак протилежна сторона яких-небудь доводів не сприймала і вимагала «купити» у неї спірні будівлі за значні (жаргонне «лимони», тобто мільйони) кошт ( т. 58 а.с. 36, 36 (оборот), 37, 38, 38 (оборот))
		 
		Досліджені матеріали фоноскопічної експертизи підтверджують факт узгоджених дій ОСОБА_20, ОСОБА_113 і ОСОБА_16, оскільки їхні позиції однакові, у розмові вони продовжують або доповнюють один одного. Не дивлячись на коректність спілкування з потерпілими, їх  вимоги носять наполегливий та безапеляційний характер. 
		 
		Той факт, що пропозиції потерпілих, які виходять за межі злочинних вимог повинні були узгоджуватися з ОСОБА_104, свідчить про те, що підсудні діяли з відома і за вказівкою останнього, під його контролем (т. 63 а.с.112-114).
		 
		Зміст цих розмов спростовує доводи підсудного ОСОБА_20 про  його непричетність до даного злочину. Матеріали фоноскопічної експертизи свідчать, що метою його зустрічей з потерпілими була передача останніми майна або грошей, на умовах, висловлених ним та ОСОБА_113 (т.58 а.с.25 (оборот), 27, 27 (оборот), 28, 28 (оборот), 29).
		 
		Показання потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також підтверджуються дослідженими в судовому засіданні документами: договором №12/03 від 12.03.2001, відповідно до якого  АТЗТ «Дослідний завод «Веста» продало зазначені будівлі ТОВ «Вестпром»; актом приймання-передачі ЗАТ «Веста» від 13.03.2001, згідно якого відповідно до установчого договору останнє одержало зазначену нерухомість від ТОВ «Вестпром»; рішенням Господарського суду м.Києва від 21.05.2002, згідно якого ЗАТ «Веста» зобов'язано передати будівлі у власність ОСОБА_90; актом приймання-передачі №1 від 09.07.2002, відповідно до якого ОСОБА_90 внесла будівлі в статутний фонд ТОВ «Квік»; свідоцтвом про право власності від 09.08.2002 зареєстрованого в БТІ 16.08.2002, згідно з яким майновий комплекс по вул. Хвойки, 21 у м. Києві площею 8871,80 м2 літ, що складається з нежитлових приміщень. "А" площею 5552,90 м2 і літ. "Б" площею 3318,90 м2 належить ТОВ «Квік»; рішенням Господарського суду м. Києва від 28.04.2005, яким визнаний недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 18.12.1998, за яким майнові права на будинки перейшли від компанії "Утіліско Трейдінг Лімітед" до АТЗТ "Дослідний завод "Веста"; постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2006, якою вищевказане рішення Господарського суду м.Києва від 28.04.2005 залишено в силі (т. 20 а.с. 147-148, 198-207, 208-216, т.45 а.с. 48-50, 53, 57, 60), а також договором № 515, який уклали 09.08.2006 ТОВ «Квік» і компанія «Утіліско Трейдинг Лімітед» в особі ОСОБА_85 про мирне врегулювання судових спорів, відповідно до якого компанія зобов'язувалася не оскаржувати ряд судових рішень, у тому числі, рішення Господарського суду м.Києва, а також рішення, ухвалені за позовом ОСОБА_79 до ОСОБА_172 і іншим, яке було розглянуто по першій інстанції Оболонским районним судом м.Києва. Крім того, компанія також брала на себе зобов'язання врегулювати проблемні питання, у випадку їх виникнення, з акціонером компанії ОСОБА_86 (т. 24 а.с. 166-169, 170-171) і мировою угодою, укладеною 18.09.2006 між АТЗТ «Дослідний завод «Веста» і компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед», згідно з якою сторони зобов'язалися добровільно виконати ряд судових рішень, у тому числі і рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2005 (т. 24 а.с. 175).
		 
		Вказані документи залучені до справи як речові докази (т.24 а.с. 188-189).
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_173, показав, що в 2004 році познайомився з ОСОБА_85. Останній запросив його як адвоката, видав доручення представляти інтереси компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» в судах України у спорах відносно нерухомого майна по АДРЕСА_7, яке компанія в 1998 році купила в Промінвестбанку. В 1999 році компанія «Утіліско Трейдінг Лімітед»  вселилася в зазначені приміщення, які раніше належали АТЗТ «Веста». Однак в 2001 році договір купівлі-продажу укладений між Промінвестбанком і компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед» судом визнаний недійсним і компанія виселена з приміщень. В 2006 році, розуміючи, що компанія не може претендувати на зазначене майно, ОСОБА_85  дав йому вказівку підготувати проект мирного врегулювання спору, сподіваючись одержати за нього не менш 600 тисяч доларів США. Були проведені переговори з представником АТЗТ «Веста» і ТОВ «Квік» ОСОБА_1 За підсумками переговорів складені договори про мирне врегулювання спорів, які підписані ОСОБА_85 від імені компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» на підставі доручення, виданого Компанією у 2001 році на 5 років, що надає повноваження ОСОБА_85 до листопада  2006 року на всі дії від імені Компанії. Однією з умов договору про мирне врегулювання спорів №515 між ТОВ «Квік» і компанією було одержання ОСОБА_85 нового доручення, тому що строк попереднього спливав. На початку 2007 року ОСОБА_85 привіз доручення, видане на двох осіб - ОСОБА_85 і ОСОБА_86, яке давало повноваження тільки лише на представлення Компанії і тільки в судах без права на комерційну діяльність. Він пояснив ОСОБА_85, що для виконання раніше підписаних контрактів необхідне таке ж доручення, як те, що було виписане Компанією ОСОБА_85 в 2001 році. Одержавши від ОСОБА_85 незрозумілу відповідь, він зрозумів, що той обманює компанію і її співвласника ОСОБА_86, з яким не збирається ділитися і не має наміру виконувати раніше підписані договори про мирне врегулювання судових спорів. Згодом ОСОБА_85 звернувся до Дарницького РУ із заявою про підробку кількох доручень, засвідчених нотаріусами ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_269 та іншими. Однак він особисто бачив як ОСОБА_85 підписував  ці доручення. В подальшому ОСОБА_85 став його уникати, а з середині 2007 року перестав підтримувати з ним відносини.  
		 
		В судовому засіданні ОСОБА_85, справа за обвинуваченням якого у вчиненні даних злочинів виділена в окреме провадження, показав, що у 1998 році компанія «Утіліско Трейдинг Лімітед» придбала у «Приватбанку» частину майнового комплексу по АДРЕСА_7, зареєструвала майнові права в бюро технічної інвентаризації, одержала рішення Київської міської ради про користування земельною ділянкою, на якій перебували ці будівлі. Але у жовтні 2000 року АТЗТ «Дослідний завод «Веста»  звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору застави основних коштів від 27.07.1995, акту судового виконавця від 04.07.1996, згаданого договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, ряду інших документів, пов'язаних із придбанням компанією цього майна, а також про її виселення. Арбітражним судом м. Києва і Київським апеляційним господарським судом позов був задоволений. Рішення, прийняті зазначеними судами скасовані  Вищим господарським судом України, правильність рішення якого підтвердив і Верховний суд України. Однак АТЗТ «Дослідний завод «Веста» реалізувало спірне майно ТОВ «Вестпром», яке передало його в статутний фонд ЗАТ «Веста», а те, у свою чергу, відповідно до рішення господарського суду м.Києва від 21.05.2002 віддало їх у рахунок боргових зобов'язань приватному підприємцеві ОСОБА_90 Та ж внесла отримані будинки в статутний фонд створеного 09.07.2002 ТОВ «Квік». Він вважає ці дії незаконними, оскільки АТЗТ «Дослідний завод «Веста» передало майно, не провівши необхідної його реєстрації в бюро технічної інвентаризації, а згадане рішення господарського суду від 21.05.2002 ухвалене вже після винесення Вищим господарським судом України рішення, яким було відмовлено в задоволенні позовних заяв про визнання недійсним договору купівлі-продажу компанією спірних будинків. В подальшому питання спірного майна було предметом розглядів декількох судів, яким, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надавали недостовірну інформацію. При ознайомленні з матеріалами цивільно справи, яка розглядалась  Києво-Святошинським районним судом Київської області (№2-1203/08), він виявив ряд підроблених,  документів, складених нібито від його імені. Це акт приймання-передачі майнових прав за договором № 196-мп купівлі-продажу майнових прав від 08.08.2006, на підставі якого 09.08.2006 був укладений договір №205 купівлі-продажу майнових прав між ТОВ «Кепітал ріал істейт» і ТОВ «Квік». Стверджує, що в інших судових справах виявив також підроблені документи, а саме складені від його імені доручення, засвідчені нотаріусом, серед яких:  від 14.05 і 15.07.2004, видані ОСОБА_174,  від 31.10.2005, видана ОСОБА_175.заява від 05.04.2006 про те, що, нібито, саме він підписав видані ОСОБА_174 доручення, і підтверджує дійсність усіх, складених їм документів а також повноваження ОСОБА_174. Заявив, що його підписи в цих документах сфальсифіковані. 
		   
		Суд критично оцінює показання ОСОБА_85, надані в судовому засіданні, оскільки вони спростовуються  дослідженими в судовому засіданні  висновками проведених у справі судово-почерковчих експертиз №2097 від 26.03.09 і №10043 від 03.11.09, згідно з якими підписи у всіх документах, про які ОСОБА_85 стверджує, що вони є підробленими, виконані ним самим (т.24 а.с. 147-150, 207-210). Кримінальна справа, порушена 20.06.08 за заявою ОСОБА_85 відносно, нібито, підробки вищезгаданих документів, 04.11.09 закрита за відсутністю події злочину ( т.24 а.с. 219).
		Матеріали вищевказаних експертиз спростовують показання ОСОБА_85 про те, що він не знав про судові розгляди у справі про спірне майно та результати цих розглядів.
		 
		Про те, що метою зазначених дій було заволодіння членами злочинної організації майном на свою користь, підтверджують наступні докази. 
		 
		Згідно дослідженого в судовому засіданні договору від 11.02.2008 укладеного між ОСОБА_85 від імені компанії «Утіліско Трейдинг Лімітед» та ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» в особі директора ОСОБА_19, строк його дії складає 45 років. Відповідно до договору компанія передає належні їй приміщення по АДРЕСА_7 в управління зазначеному товариству. При цьому метою управління, згідно п.1.3 договору, є одержання прибутку від використання цих нежитлових приміщень. У цьому ж пункті, а також п.1.6 зазначено, що що всі належні компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» вигоди отримує, користується і розпоряджається ними на свій розсуд ТОВ «Український вексельний союз» в особі директора ОСОБА_16, що свідчить про фактичну передачу права на майно. На це вказує термін дії договору, який фактично виключає можливість витребування майна ОСОБА_85 після його закінчення.  Це підтверджується дослідженим в судовому засіданні дорученням від 06.12.2007, виданим ОСОБА_85 від імені компанії, яке надає ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» повноваження укладати і підписувати договори або угоди щодо розпорядження нерухомим майном і майновими правами компанії, у т.ч. договору продажу, передачі в іпотеку, тощо (т.38 а.с.37).
		 
		Крім того, згідно з дослідженим в судовому засіданні договором між компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед» і СП ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» про надання охоронних послуг, укладеним 08.02.2008, зазначене товариство брало на себе зобов'язання підтримувати внутрішній порядок, організувати і забезпечити пропускний режим, охорону приміщень і майна замовника в зазначених будівлях. При цьому, відповідно до  п.4.3 договору ОСОБА_16 надається право визначати від імені компанії особливості режиму охорони (т.22 а.с.115-118 т.22 а.с.119-122).
		 
		Зміст договору свідчить про те, що підсудні, з метою одержання доступу до майна,  намагались створити видимість законності своїм діям, якими примушували потерпілих до виконання цивільно-правових зобов'язань, що виникали із діючого на той час рішення Донецького Апеляційного суду від 29.01.2008.
		 
		В судовому засіданні досліджені матеріали перевірки дотримання ліцензійних умов діяльності ТОВ «Арт Чікаго Експрес», проведеної ГУ МВС України в м.Києві (акт №74 від 20.02.2008), підчас проведення якої виявлені численні порушення, які вказують, що найм персоналу підприємства відбувався «на швидку руку», без наміру фактично здійснювати охоронну діяльність. Зокрема охоронний персонал підприємства не мав передбачених медичних висновків; відносно найнятих працівників, були відсутні відомості про наявність, або відсутність судимостей, облік у нарколога, психіатра, у військкоматі; в охоронців відсутні знаки приналежності до охоронюваного підприємства; на місці відсутня інформація про місцезнаходження і номер ліцензії підприємства, а також про знаходження об'єкта під охороною; на підприємстві відсутній облік договорів. Перевіркою встановлено, що заходи по охороні майна за договором № 002 від 08.02.2008, укладеним з компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед», проводяться без відповідних документів, що підтверджують повноваження замовника щодо володіння, користування або розпорядження цим майном. Відсутні повноваження представника ОСОБА_85 на здійснення юридичних дій від імені зазначеної компанії (т. 25 а.с. 63-104)
		 
		Порушення, зафіксовані перевіркою, підтверджують, що підприємства не здійснювало діяльності, створювалась лише видимість такої. 
		          
		Аналіз наведених доказів свідчить, що підприємство з  ліцензією на охоронну діяльність, було необхідне підсудним  для створення своїм діям вигляду правомірних охоронних послуг, заснованих на договорі, укладеному із власником майна. 
		 
		Придбання зазначеного підприємства з використанням підроблених документів, пов'язаних зі зміною його керівництва, підтверджується наступними доказами.
		 
		Дослідженням в судовому засіданні протоколу №1/07 загальних зборів учасників спільного Українсько-Американського підприємства у формі ТОВ « Арт-Чікаго-Експрес» від 01.11.2007 встановлено, що він містить відомості про те, що на зборах були присутніми всі учасники товариства: ОСОБА_176, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_81 і ОСОБА_84, а також громадянин США ОСОБА_177. Вказано також, що на збори запрошувались ОСОБА_19 і ОСОБА_110, якого, нібито, обрано секретарем зборів.  Ухвалене рішення про виведення зі складу учасників ОСОБА_176, ОСОБА_83, ОСОБА_81 і ОСОБА_84 і введення до складу учасників ОСОБА_19, про перерозподіл часток у Статутному фонді, внесенні і затвердженні змін у Статуті, а також наділення ОСОБА_19 повноваженнями здійснювати всі необхідні зміни в реєстраційних документах.  Обидва протоколи підписані ОСОБА_19 і ОСОБА_110 Підписи інших осіб, зазначених у протоколі, відсутні. (т.60 а.с. 147-150).
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_81 - одного із засновників СП ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес», згідно яких у 2001 році він призначений директором цього підприємства. Придбав відповідну ліцензію. У 2005 році за 2        000 доларів США продав підприємство  ОСОБА_16 У жовтні 2007 року підприємство переоформлено на ОСОБА_19  Загальних зборів учасників ТОВ « Арт-Чікаго-Експрес», як вказано в протоколі №1/07 від 01.11.2007, не проводилося (т.60 а.с. 33-36).
		 
		 В судовому засіданні досліджені аналогічні за змістом  показання, які надали свідки ОСОБА_83, ОСОБА_176, в частині того, що загальні збори учасників СП ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» 01.11.2007 не проводилися. (т.60 а.с. 37-39, 40-43).
		 
		Наведені докази підтведжують винність ОСОБА_19 у вчиненні підроблення документів - внесення в зазначений протокол недостовірних відомостей щодо проведення зборів і вказують на те, що питаннями придбання зазначеного підприємства займався ОСОБА_16 Саме він визначав, кому необхідно передати корпоративні права підприємства, що свідчить про те, що ОСОБА_16, і ОСОБА_19  діяли спільно, були інформовані про плани один одного. 
		 
		Крім того, з досліджених в судовому засіданні договорів - від 11.02.2008, про передачу ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» в управління приміщення по АДРЕСА_7, та від 08.02.2008, за яким зазначене товариство зобов'язалося надати послуги по охороні цього майна, вбачається що ОСОБА_85 діяв від імені компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» на підставі доручення від 29.11.1998, строк дії якого минув у 2003 році (т.25 а.с.10-17). У травні-червні 2008 року ОСОБА_85 видав доручення тим же особам (т.25 25 а.с. 9, 10, 25, 26, 27), вже на підставі доручення, виданого 15.01.2007  виданого, нібито, ОСОБА_85 і громадянину України ОСОБА_178, що дозволяє кожному з них діяти від імені компанії самостійно.(т. 25 25 а.с. 45-56).
		 
		У копіях попередніх документів - вищевказаних договорів від 08 і 11.02.2008, укладених ОСОБА_85 від імені компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» з СП ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес», копіях доручень, виданих ОСОБА_85 у грудні 2007 - лютому 2008 року, які надані, у правоохоронні органи, внесені рукописні зміни, про те, що повноваження ОСОБА_85 виникають з доручення від 15.01.2007 (т.38 25 а.с. 37, т.39 25 а.с. 89-92, 95 ).
		Проте, дослідженням в судовому засідання копії повідомлення виконавчого директора компанія "Матіко Номінес Лімітед" ОСОБА_180  від 07.05.2008, спростовуєтья факт надання компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед» доручення від 15.01.2007 або від іншої дати ОСОБА_85 разом з ОСОБА_181 підтверджується надання компанією 15.01.2007 двох ідентичних дорученнь з апостилями 7642/07 і 7643/07 ОСОБА_85 і ОСОБА_86 з правом представляти компанію тільки разом. В повідомленні також зазначено, що починаючи з 2002 року між ОСОБА_85 і ОСОБА_86 виникли розбіжності, про що останній повідомив компанію (т. 25 25 а.с. 143-151, 171-178)
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_86 показав, що разом з ОСОБА_85 є засновником компанії "Утіліско Трейдінг Лімітед», управління якої здійснює компанія «Матіко Номінес Лімітед», виконавчим директором якої є ОСОБА_180. Останній є одночасно директором і акціонером компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» на підставі бенефіціарного договору, за правилами якого без його згоди дії в Компанії не проводяться. Співзасновником компанії є ОСОБА_85 - власник 50% акцій Компанії. В 1998 році Компанія придбала в Україні нерухоме майно у «Промінвестбанку» за адресою: м.Київ, вул.В.Хвойки,21, літери «А» і «Б». Літом 1999 року ОСОБА_85 на підставі доручення від Компанії вселився в приміщення по зазначеній адресі, проломивши стіни в будинках. Там перебувало багато устаткування, що належить АТЗТ «Веста», яке ОСОБА_85 розпродав, після чого у нього з АТЗТ «Веста» виник конфлікт. У 2002 році він письмово інформував  Компанію про те, що без його відома ОСОБА_85 не має права діяти від імені Компанії. В 2002 році він довідався, що договір купівлі-продажу нерухомості по АДРЕСА_7, у м. Києві літери «А» і «Б» визнаний у судовому порядку недійсним і Компанія виселена із приміщень. З Компанії стягнута в судовому порядку 13 млн. грн. через незаконні дії ОСОБА_85 по знищенню майна АТЗТ «Веста». Він неодноразово наполягав на тому, щоб ОСОБА_85 припинив незаконно використовувати доручення Компанії, яке видане останньому в 1998 році на 5 років. ОСОБА_182 завіряв його, що знайде інвесторів, які допоможуть забрати нерухомість по АДРЕСА_7, і розрахується з усіма боргами.  ОСОБА_182 без його відома, не дотримуючи бенефіциарного договору, а також статуту Компанії і чинного законодавства республіки Кіпр, намагався у 2006 році продати майнові права за договором купівлі-продажу нерухомого майна по вищевказаній адресі,  позбавивши його можливості одержати стягнення збитків із Промінвестбанку України за незаконний продаж нерухомості. Наприкінці 2006 року ОСОБА_182 умовив його щодо видачі доручення від Компанії на них обох для проведення юридичних дій для стягнення збитків. У січні 2007 року видано два однакові доручення,, особливою умовою яких була спільна їхня участь у всіх юридичних діях. Термін дії доручення закінчувався в січні 2008 року. Однак ОСОБА_182 підробив доручення, видане в 2007 році, шляхом передруку її первісного тексту, знайшов групу рейдерів, з якими по підроблених документах одержав рішення Донецького суду та передав спірне майно фірмі «Арт Чікаго Експрес». Остання, у свою чергу, могла на свій розсуд розпоряджатися Майном. Одержувачем прибутків стала фірма «Вексельний союз». Влітку 2008 року ОСОБА_182 дзвонив йому і вимагав, що б він продав свої акції серйозним людям. Йому ж кілька раз дзвонив ОСОБА_20, говорив, що він з дорученням від ОСОБА_104 і пропонував зустрітися, щоб обговорити питання про продаж акцій. 
		 
		Показання свідка ОСОБА_86 повністю узгоджуються з дослідженим в судовому засіданні висновком судово-технічної експертизи № 7800 від 30.07.08, яким підтверджено, що копія доручення від імені компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» від 15.01.07, видана ОСОБА_85 і ОСОБА_178, виготовлена з використанням іншого доручення від імені компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» від 15.01.07 на ім'я ОСОБА_85 і ОСОБА_86, у якій фрагменти первісного тексту були змінені (т.25 а.с. 211-217)
		Вказані докази підтверджують, що станом на 2008 рік ОСОБА_85 не мав повноважень у відношенні майна належного ТОВ «Квік». 
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_183, головного державного виконвця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в м.Києві, яка показала, що в 1-й половині 2008 року на виконанні перебували три судові рішення, пов'язані з майном - будівлями в АДРЕСА_7. Перше з них - ухвала Комінтернівського районного суду м.Харкова від 19.02.2008 про заборону певним особам, у тому числі ТОВ «Квік», Оболонскому РУ ГУ МВС України в м.Києві і УГСО при цьому підрозділі органів внутрішніх справ, вчинят дії відносно спірного майна. Дві інші ухвали суду стосувалися накладення арешту на зазначене майно, і їх виконання не вимагало виїзду на місце - досить було направити необхідні документи у відповідну нотаріальну контору. Стягувачем по виконавчих документах була фірма «Утіліско Трейдінг Лімітед». Виконання ухвали полягало в тому, що виїхавши на місце, вона оголосила ухвалу суду, вручила представнику боржника - ТОВ «Квік» постанову про відкриття виконавчого провадження і вимогу державного виконавця про негайне виконання. У зв'язку з вирішенням технічних моментів, пов'язаних з виконанням ухвали суду, познайомилася із представниками компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед». Після прибуття на об'єкт, побачила незнайомих людей у камуфляжі, які штовхали охорону об'єкта, намагаючись витиснути із прохідної. Зі слів представника стягувача, це були їх люди, які повинні були забезпечити виконання рішення суду і безперешкодний вхід держвиконавця на об'єкт. Сама вона зазначених осіб в участі у виконавчім провадженні не задіяла і, вважаючи, що їхньої дії протиправні зв'язалася по телефону з одним із своїх керівників - з ким, не пам'ятає і повідомила про ситуацію, що склалася. Впізнала ОСОБА_16 і пояснила, що саме він за дорученням був представником стягувача. Він же переконував її, що ухвала Комінтернівського районного суду м.Харкова повністю законна і проблем з її виконання не буде. Впізнала ОСОБА_20, якого бачила разом з ОСОБА_16 при виконанні судового рішення і раніше - в ОГИС ГУЮ в м.Києві. Він приїжджав до одного з керівників, спілкувався з ним по організаційних питаннях по виконанню ухвали суду. На об'єкт прибули представники Оболонского РУ ГУ МВС України в м.Києві, і після їхнього втручання був створений «живий коридор», через який її і представників стягувача впустили на територію об'єкта, дали можливість здійснити виконавчу процедуру. Був складений відповідний акт, підписаний сторонами.  Згідно із законом, при постанові судом рішення про заборону робити певні дії, державний виконавець, оголосивши таку заборону і склавши про це акт, завершує виконавче провадження, після чого не має права робити виконавчі дії, незалежно від того, чи виконав боржник зобов'язання. Примусове виконання можливе лише після дворазового застосування до боржника штрафних санкцій і встановлення нових строків виконання, коли він і далі не виконує рішення суду. Через кілька днів після описаних подій до неї звернувся ОСОБА_16 і попросив підписати датований 25.02.2008 акт приймання-передачі. З акту випливало, що він складений на виконання згаданої ухвали  Комінтернівського районного суду м.Харкова від 19.02.2008, ТОВ «Квік» передало нерухоме майно в АДРЕСА_7 на збереження СП ТОВ «Арт Чікаго Експрес». ОСОБА_16 завірив її, що з даним актом він уже звертався до представників ТОВ «Квік», які підписати його відмовилися. Повіривши йому, вона внесла в акт відмітку про це. На прохання ОСОБА_16 вона також долучила даний акт до виконавчого провадження, хоча його складання не передбачене законом, і тому він не має якої-небудь юридичної сили і впливу на виконавче провадження.(.59 25 а.с. 224-230, 231-235, 236-239).
		 
		Показання свідка ОСОБА_183 узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні відеозаписами подій 25.02.2006 та 03.03.2008 на території ТОВ «Квік» по АДРЕСА_7.
		 
		Так, на досліджених в судовому засіданні відеозаписах від 25.02.2008 зафіксовано групу осіб, одягнених в камуфляжну форму, які намагались з вулиці проникнути в приміщення прохідної. Їм протистоїть інша група осіб у цивільному. Люди в камуфляжі, з криками, намагаються  виштовхнути осіб, що їм протистоять. Зафіксована присутність ОСОБА_109,справа стосовно якого  на досудовому слідстві виділена в окреме провадження, ОСОБА_19, які перебували на вулиці, і  ОСОБА_16 - всередині прохідної. Далі з'являється державний виконавець, яка спілкуєтьсяіз представниками ТОВ «Квік» через вікно. Держвиконавець заявляє, що не може ввійти у приміщення, у зв'язку із чим складе відповідний акт, і відходить від вікна. З вулиці підсилюються крики і тиск, з метою прорватися в приміщення. Після прибуття працівників міліції, особи, які намагалися прорватися  на територію підприємства, дають можливість пройти державному виконавцеві, яка оголошує відповідні документи. Біля неї перебуває ОСОБА_16   
		 
		На досліджених в судовому засіданні відеозаписах від 03.03.2008 зафіксовано людей у камуфляжі біля входу у зазначену прохідну. З середини цього приміщення  видно, що з вулиці в середину прохідної вривається група людей, на чолі яких перебувають ОСОБА_19 і ОСОБА_109, прориваються через турнікет, зав'язують бійку з охоронцями, долають їхній опір і захоплюють прохідну. Далі, не зумівши подолати ґрати, що закривають двері, які ведуть у двір нападники розбивають вікна прохідної, і через них розпорошують порошок з вогнегасників. ОСОБА_19 дає вказівки нападаючим особам, а також особисто застосовує насильство до одного з охоронців - утримує його за шию. Серед нападників також перебуває ОСОБА_109 - вказує рукою, після чого кілька нападників по його команді накидаються на охоронця і поваливши на підлогу, витягають на вулицю.На записі, знятого з вікна видно як на вулиці зібралася значна кількість людей у камуфляжі, серед них ОСОБА_19, Соба, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у звязку із розшуком, ОСОБА_16, які спілкуються між собою, а також по телефонах. Наступний запис фіксує події вечора того дня - як охоронці підприємства намагаються водою із брандзбойтів стримати натиск нападаючих. Ті, у свою чергу намагаються розрізати ґрати. Зафіксовані пошкодження всередині приміщення прохідної - розбиті вікна, пролами в стінах (т.22 25 а.с. 8-62)
		 
		Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком проведеної в справі будівельно-технічної експертизи б/н від 01.10.09, вартість ремонтних і відбудовних робіт, необхідних для відновлення пошкоджень ТОВ «Квік», нанесених під час нападу 25.02 і 03.03.2008 становить 14 тис. 627 грн. 80 коп. (т.22 25 а.с. 178-181).
		 
		Застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, пошкодження і знищення майна, що перебуває в віданні потерпілих також підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		 
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_184 показав, що 25.02.2008 перебував у нотаріуса в торговельному офісному центрі «Веста» по АДРЕСА_7. Близько 14.50 годин, вийшов на вулицю, побачив, що центральна прохідна оточена особами в камуфляжній формі. У будинок офісного центру зайти не зміг, тому спостерігав за подіями, що відбувалися, знімав їх на свій мобільний телефон. Одним з нападників був ОСОБА_19, який активно призивав до захоплення прохідної  і прориву в будинок центру «Веста», вимагаючи при цьому, щоб охоронці офісного центру пропустили його на територію, тому що він є новим хазяїном. Нападаючі силою  видворяли  охоронців на вулицю. Під час нападу, на протилежній  стороні вулиці перебував ОСОБА_20. Під час захоплення ОСОБА_19 неодноразово підходив і спілкувався із ОСОБА_20. Близько 15.10 годин до будинку офісного центру під'їхав автобус «Ікарус», з якого вийшли більш ніж 20 молодих людей спортивної статури, у цивільному одязі і приєдналися до групи тих, що нападали. О 15.20 годин до центральної прохідної під'їхали працівники міліції і нападники припинили свої дії. Через якийсь час нападники утворили «коридор», крізь який  пропустили на територію офісного центру судового виконавця, після чого він виїхав з місця події. 03.03.2008 він знову перебував в офісі по АДРЕСА_7. Близько 14.10 годин, вийшов з офісу, біля центральної прохідної побачив перед турнікетом велику кількість людей у камуфляжній формі і цивільному одязі. Через кілька хвилин один з них, у цивільному одязі - чоловік на імя ОСОБА_109, перестрибнув через турнікет і за ним пішли всі інші особи. Нападники почали видворяти із прохідної охоронців офісного центру. Частина охоронців, покинули приміщення центральної прохідної, укрилися за металевими ґратами, закрили їх на замок. Він перебував у коридорі прохідної, знімав, що відбувалося на відеокамеру.  За наказом ОСОБА_19 нападники, виламали двері, увірвалися в кімнату переговорів, де укрився начальник служби безпеки  ОСОБА_185. ОСОБА_19 сказав, щоб охорона припинила опір, інакше у випадку опору він викличе ще 500 людей. За вказівкою ОСОБА_19, 8 людей із числа осіб, що напали, відібрали в нього  відеокамеру і розбили її, після чого стали бити його ногами і руками, у результаті чого він знепритомнів. 
		 
		Показання потерпілого ОСОБА_89 підтверджуються дослідженими в судовому засіданні протоколами впізнання, згідно з якими ОСОБА_89 пізнавав на пред'явлених йому фотознімках  ОСОБА_19 і ОСОБА_109, як учасників нападу під час подій (т.20 а.с. 8, 9); дослідженим в судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи № 1056/э від 01.08.2008, згідно з яким у ОСОБА_89 виявлені легкі тілесні ушкодження у виді саден обличчя і правої руки, які були заподіяні тупими предметами і могли утворюватися 03.03.2008. (т. 22  а.с. 154-156).
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_186 показав, що 25.02.2008 на проїзній частині вулиці, перед прохідною центру «Веста» по АДРЕСА_7, побачив значну кількість осіб, одягнутих у камуфляжну форму, які стояли групами.  Від однієї із груп відділилося дві людини, одним з яких був ОСОБА_19 і підійшли до судових виконавців, поруч із якими стояв ОСОБА_20. Останній щось говорив ОСОБА_19, вказуючи на торгово-офісний центр.  Неподалік від них стояла група осіб, у цивільному одязі, серед яких був ОСОБА_111 Через якийсь час відбулася спроба захоплення торгово-офісного центру. ОСОБА_19 і ОСОБА_109 перебували в перших рядах нападаючих, віддавали їм накази, прорвали оборону охорони центральної прохідної центру, стали бити охоронців. Частина охоронців  укрилася у дворі, закривши на замок ґрати. Там був присутній ОСОБА_16, який, назвавсебе представником юридичного відділу компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед»,  спілкувався з кимсь по телефону, коментував все, що відбувається. Події він знімав на відеокамеру з метою передачі відеоматеріалу працівникам міліції. Помітивши це, ОСОБА_19 і ОСОБА_109, застосували фізичну силу і відібрали в нього відеокасету.
		 
		Показання ОСОБА_186 також підтверджуються протоколами впізнання, згідно яких ОСОБА_186 на пред'явлених йому фотознімках упевнено пізнавав ОСОБА_109, ОСОБА_19, ОСОБА_16, як учасників нападу під час подій, (т.20 25 а.с. 30, 31, 34-35).
		 
		Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань,  поєднаного  з насильством,  що не є небезпечним для життя і здоров'я, та з пошкодженням чи знищенням майна, також підтверджується показаннями свідків  ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190
		 
		Так, в судовому засіданні свідок  ОСОБА_188 - представник ТОВ «Квік», показав, що 25.02.2008, близько 14.30 годин невідомі особи зробили напад на будинок офісного центру по АДРЕСА_7. Він вийшов до нападників і судових виконавців для ведення переговорів. Нападниками керували ОСОБА_19 і ОСОБА_109, які, перебуваючи в перших рядах, намагалися на прохідній прорватися на територію центру, викрикували на адресу охорони погрози, витісняли охоронців. Він перебував на прохідний, біля вікна із ґратами і намагався з'ясувати в судового виконавця мету прибуття. За вікном стояли ОСОБА_111 і ОСОБА_20. До вікна підійшла судовий виконавець, яка просила пропустити її на територію центру, щоб вона зачитала виконавчий лист. У цей час за вказівкою ОСОБА_19, нападники активізували свої дії по подоланню опору охорони. Прибули працівники міліції і очистили територію офісного центру від нападників. Ввійшли судовий виконавець і представник компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» ОСОБА_16 з понятими. Вислухавши судового виконавця, вони пройшли в кімнату переговорів, де в ОСОБА_16 неодноразово згадував ім'я: «ОСОБА_104», або « ОСОБА_104».
		Згідно дослідженого в судовому засіданні протоколу впізнання, свідок ОСОБА_188 під час досудового слідства впізнав на пред'явлених йому фотознімках ОСОБА_16 (т.20 а.с. 78-79).
		Аналогічні показання надали в судовому засіданні свідки ОСОБА_189, ОСОБА_190 
		 
		Згідно досліджених в судовому засіданні протоколів впізнання ОСОБА_189 під час досудового слідства впізнав на пред'явлених йому фотознімках  ОСОБА_109 і ОСОБА_19, як учасників нападів (т.20 а.с. 54-58); ОСОБА_191 під час досудового слідства впізнав на пред'явлених йому фотознімках  ОСОБА_109 («ОСОБА_109» або «ОСОБА_109») і ОСОБА_19 («ОСОБА_19»), як учасників нападів, про яких він дав показання (т.20 а.с. 62-66).
		 
		Про огодженість і спільність дій учасників навпаду свідчить зіставлення наданих операторами мобільному телефонному зв'язку відомостей про телефонні з'єднання між номерами ОСОБА_16 (НОМЕР_16), ОСОБА_109 (НОМЕР_17), ОСОБА_20 (НОМЕР_18), ОСОБА_19 (НОМЕР_19), ОСОБА_110 (НОМЕР_10), а також ОСОБА_104 (НОМЕР_20). 
		 
		Так, з вищенаведених показань випливає, що 12.05.2008 напад на будівлі комплексу почався приблизно о 19.00 годині. У цей день, ОСОБА_16 протягом дня зв'язувався по телефону з ОСОБА_110 - в 12.31, із ОСОБА_19 - в 14.59, в 17.37 - з ОСОБА_104, а незадовго до нападу - в 18.17 із ОСОБА_20, і в 18.50 - з ОСОБА_109Увечері того ж дня ОСОБА_16 дзвонив ОСОБА_104, ОСОБА_20 і ОСОБА_19ОСОБА_192, крім перерахованих вище з'єднань, неодноразово зв'язувався по телефону з ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_20 і ОСОБА_104.(т.37 а.с. 227 (оборот), 228 ).
		 
		Далі, 25.02.2008 (напад відбувся приблизно в 14.00 годин):- ОСОБА_16 з 08.57 до 10.38 п'ять разів зв'язується із ОСОБА_20; - в 13.47 (перед нападом) ОСОБА_19 зв'язується з ОСОБА_109, який негайно, в 13.48 передзвонює ОСОБА_16; - в 15.16 ОСОБА_109 знову дзвонить ОСОБА_16, а в 15.28 ОСОБА_20 зв'язується з ОСОБА_109;- в 16.05 ОСОБА_109 дзвонить ОСОБА_19, а в 16.06 йому ж - ОСОБА_20.(т. 37 а.с. 231 (оборот).
		 
		03.03.2008 (два напади, що почалися о 14.00-14.30 годині і о 20.00 годині):- в першій половині дня дзвінки між ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_19, зокрема перед першим нападом: в 13.30 і 13.56 ОСОБА_16 зв'язується із ОСОБА_20, він же в 13.47 і 14.02 - із ОСОБА_19- в 16.55 ОСОБА_16 зв'язується з ОСОБА_104, а після 20.00 годин спілкується із ОСОБА_20, ОСОБА_19 і ОСОБА_110;У свою чергу ОСОБА_19 протягом дня підтримує телефонний зв'язок з ОСОБА_109, а в 16.53, 20.24, 20.29 і 20.40 розмовляє з ОСОБА_104 У проміжку - в 20.38 зв'язується з ОСОБА_16 (т. 37 а.с. 233).
		 
		Таким чином, винність ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_16 і ОСОБА_193 у даному епізоді злочинної діяльності повністю доведена вищенаведеними доказами. 
		 
		Аналіз досліджених доказів дозволяє зробити висновок, що дії нападників були узгоджені, організовані і сплановані, що в співставленні показаннями державного виконавця  ОСОБА_183. свідчить про те, що члени злочинної організації планували застосування насильства в день виконання судового рішення, і  ретельно готувалися до цього. 
		 
		Незважаючи на невизнання ОСОБА_16, ОСОБА_19 своєї винності, а також часткове визнання вини ОСОБА_24, ОСОБА_23 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, винність  вказаних підсудних у вчиненні захоплення транспортного підприємства, що спричинило тяжкі наслідки, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», вчиненого організованою групою, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, пошкодженням і знищенням майна,  заподіяння середньої тяжкості і легкого тілесних ушкоджень,підтверджується дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків, протоколами слідчих дій, висновками експертиз, іншими документами. 
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 показав, що перебував на посаді начальника ВОХР порту. 25.04.2008 на територію пожежної частини порту прибула колона автобусів, з яких вийшли невідомі і організувалися в колони. Зламали ворота за будинком пожежної частини, направилися до адміністративного будинку порту. Він дав вказівку працівникам ВОХР на посту, де знаходився центральний вхід в управління порту, щоб ті закрили двері. В управлінні порту перебували близько 40 людей у чорній уніформі, які заблокували вхід і не пропустили його у будинок. Біля входу він бачив свого заступника ОСОБА_23 і працівників пожежної частини разом з начальником ОСОБА_24 У будинок управління порту разом зі працівниками ВОХР зайшов через боковий вхід. У цей час невідомі в чорній уніформі розсередилися навколо будинку управління порту. З центрального входу в будинок зайшли державні виконавці, які зачитали рішення суду про те, що начальником порту є ОСОБА_107  Працівник ВОХР ОСОБА_14 повідомив, що невідомі намагаються висвердлити замок бічних дверей. Хвилин через 15 почув дзенькіт скла, побачив як через двері їдальні ввірвалися невідомі люди в уніформі, які пошкодили при цьому двері і розбили скло. Відштовхнувши працівників порту ОСОБА_194, ОСОБА_195, побігли на 3-й поверх в кабінет начальника порту. Він теж піднявся до кабінету начальника порту. Вхідні двері були вибиті, у кабінеті перебували сторонні. ОСОБА_107 оголосив, що він відсторонений від посади і начальником ВОХР призначений ОСОБА_23, після чого той розблокував ґрати і впустив на територію порту осіб у чорній формі. 28.04.2008 за вказівкою заступника начальника порту ОСОБА_95 він перебував у порту, щоб підсилити пости працівниками державної служби охорони. Організував групу резерву охорони в складі 7-8 людей біля 2-го поста. Туди ж направив свого помічника ОСОБА_8. До нього в кабінет зайшов ОСОБА_23 - заступник по роботі з особовим складом, і сказав, що б він  переговорив з начальником порту ОСОБА_107 Коли він  відмовився  ОСОБА_23 пішов. Опівночі до нього зайшов працівник ВОХР ОСОБА_98 і сказав, що невідомі 50-60 людей шукають. Він дав команду закрити вхідні броньовані двері. Невідомі виламали вікно і двері, проникли у вартове приміщення. Він закрився у кабінеті разом з ОСОБА_98, але ті вибили двері, увірвалися і стали бити руками та ногами його і ОСОБА_98. Витягли з кабінету у двір, де продовжували бити.  Він бачив ОСОБА_24, який стояв поруч і спостерігав. Його за форму потягли до управління порту. На виході з вартового двору він бачив ОСОБА_23, який також спостерігав за побиттям. За 60 м до будинку управління порту невідомі  стали в коло і продовжили його бити. Він знепритомнів, опам'ятався, коли волокли по асфальту. Його знову почали бити. Опам'ятався за територією порту. Поруч перебували 15 невідомих йому хлопців, які продовжили бити його руками і ногами. Один з них зірвав з нього погони, сказав, що вони йому не знадобляться. Пригрозив, якщо він  знову з'явиться в порту, його вб'ють. Знепритомнів і отямився, коли працівники ДСО відвозили його в лікарню.  
		 
		Показання потерпілого підтверджуються дослідженими  в судовому засіданні: висновком судово-медичної експертизи № 270 від 03.06.08, згідно з яким у ОСОБА_9 виявлені середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки і живота (перелом 7 лівого ребра по середньоключичной лінії, забиття лівої легені), що викликали розлад здоров'я на строк понад 3-х тижнів, а також виявлені легкі тілесні ушкодження з короткотривалим розладом здоров'я у виді закритої черепно-мозкової травми - струс головного мозку (т.30 а.с. 143-145); протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину, при проведенні якого потерпілий підтвердив свої показання, указав де і як відбувалися події, описані їм під час допитів (т.30 а.с. 64-73); протоколом очної ставки між обвинувачуваним ОСОБА_23 і ОСОБА_9, під час якої потерпілий повністю підтвердив свої показання (т.30 а.с. 38-46)
		 
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 показав суду, що працював начальником варти служби воєнізованої безпеки порту. 25.04.08 невідомими був захоплений порт «Южний». Діями нападників керував «ОСОБА_109», якого він побачив після того, як нападники розбили вікно в їдальні і проникли в управління порту. По фотознімку впізнав ОСОБА_109 як особу на прізвище «ОСОБА_109». Бачив нападників в кабінеті начальника порту ОСОБА_27, куди ті ввірвалися і вимагали здати повноваження ОСОБА_107. Потім в управлінні порту з'явилася охоронна фірма, якою керував ОСОБА_23 ОСОБА_23 надавав допомогу нападаникам оскільки, як заступник начальника ВОХР, знав розміщення всіх об'єктів і графіки змін, давав команди про виведення працівників ВОХР із будинку, у т.ч. насильно вивели і його 28.04.08 опівночі перебував у вартовому приміщенні ВОХРа на території порту. Стрілок ОСОБА_196 подзвонив, сказав, що з управління порту вийшла група невідомих осіб і направилася до КПП №2. Він побачив, що група невідомих уже перебуває на території порту. Він вимагав, щоб вони покинули порт, йому грубо відповіли. Невідомі хватали працівників ВОХРа за одяг, вимагали покинути порт. Серед них був ОСОБА_23, який давав вказівку нападникам, кого потрібно витягти з поста, тому що вони були не на службі. Перебував там і  ОСОБА_24 В юрбі нападаючих бачив ОСОБА_109, який брав участь в усуненні працівників ВОХР з поста. Потім ОСОБА_109 дав команду нападникам йти до вартового приміщення. Він на машині повернувся в це приміщення, доповів про ситуацію ОСОБА_9. Вони закрили вхідні двері і закрилися в кабінеті. Однак нападники вибили двері, увірвалися в кабінет. Першим увірвався ОСОБА_109 і наніс йому удар у ніс. Його витягли з кабінету і з ОСОБА_9, який  також був побитий нападниками, потягли убік КПП №2.
		 
		В судовому засіданні досліджений протокол відтворення обстановки і обставин події злочину, згідно з яким ОСОБА_10 підтвердив свої показання, показав де і як відбувалися описані їм події (т.30 а.с. 107-113).
		 
		Показання потерпілого підтверджуються дослідженими в судовому засіданні: висновком судово-медичної експертизи №207 від 28.05.08, згідно якого у ОСОБА_10 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткотривалим розладом здоров'я у виді черепно-мозкової травми - перелому костей носа, зовнішньої деформації носа, які утворилися від впливу тупих предметів.  (т.30 а.с. 161-163).
		 
		В судовому засіданні досліджені протоколи очних ставок між ОСОБА_98, ОСОБА_23 і ОСОБА_24, під час проведення яких потерпілий підтвердив свої показання, уточнив, що ОСОБА_23 надавав допомогу нападаникам оскільки, як заступник начальника ВОХР, знав розміщення всіх об'єктів і графіки змін (т.30 а.с. 82-86, 114-115).
		 
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав, що 28.04.2008 заступив на зміну як працівник загону воєнізованої охорони порту і перебував на території порту у вартовому приміщенні. В ночі за вказівкою начальника ВОХР ОСОБА_9 пішов на пост № 2 для посилення охорони. Там помітив, що в сторону поста направлялися невідомі особи в кількості 15-20 людей на чолі з начальником пожежної частини порту ОСОБА_24 і заступником начальника ВОХР ОСОБА_23 Наблизившись до поста ОСОБА_24 вказав на нього і крикнув «Ось він!», а ОСОБА_23 додав: «Так, це він, вихоплюйте його!»,  після чого кілька людей підійшли до нього збили з ніг і відтягнули в бік адміністративного будинку порту. Коли він намагався вчинити опір, йому наносили удари ногами і руками по тілу і голові, зірвали погони, сказавши, що вони йому не знадобляться. Побиття тривало близько 5 хвилин, після чого ОСОБА_23 скомандував невідомим відтягнути його за територію порту. Після цього його відтягнули до центру площі біля будинку управління порту, де кинули на асфальт. Осіб, які били він бачив у кабінеті начальника порту - вони супроводжували ОСОБА_107 у день захоплення адміністративного будинку порту. Він також коли перебував у кабінеті начальника як юрист ОСОБА_270. ОСОБА_16. наполягав на тому, щоб керівництво ОСОБА_27 покинуло приміщення.
		 
		Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком судово-медичного експертизи №208 від 03.06.08, у ОСОБА_8 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткотривалим розладом здоров'я у виді множинних саден обличчя, підшкірної гематоми в лобовій області ліворуч, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, які утворилися від впливу тупих предметів (т.30 а.с. 124-127).
		 
		В судовому засіданні досліджений протокол відтворення обстановки і обставин події, при проведенні якого ОСОБА_8 повністю підтвердив свої показання, показав де і при яких обставинах відбулися події, описані їм під час допиту (т.30 а.с. 16-24), а також протоколи очних ставок, проведених між ОСОБА_8 і обвинувачуваними ОСОБА_23 і ОСОБА_24, у ході яких потерпілий повністю підтвердив свої показання (т. 30 а.с. 6-8, 25-27). Оглянуті і залучені  до справи як речові докази предметами одягу (светр, сорочка, штани), у яких ОСОБА_8 перебував під час нападу на нього 28.04.2008, і на яких виявлені сліди механічних ушкоджень і забруднення. (т.29 а.с. 153-162)
		 
		Показання потерпілих також підтверджуються дослідженими в судовому засіданні показаннями працівника міліції ОСОБА_179  та  згідно з якими  28.04.2008 він перебував біля КПП №2 порту. Опівночі з управління порту до зазначеного поста направилася група невідомих у цивільному одязі, частина яких висунулася вглиб порту, звідки повернулися з декількома працівниками ВОХР. Одного з них - начальника ВОХР порту по дорозі пинали, штовхали в спину, супроводжуючи це нецензурною лайкою.  Діями юрби керувала людина високого зросту, міцної статури, і виглядав старше, чим інші. У розмові з охоронцями він говорив, що це не їх зміна і вони повинні покинути територію порту. Ця ж людина була серед осіб, що направлялися вглиб порту. (т.28 а.с. 210-213)
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_197 показав, що 28.04.2008 в 23.00 перебував у службовому автомобілі на стоянці біля будинку ВОХР. Бачив як на стоянку з великою швидкістю заїхав автомобіль, з якого вибіг у вартове приміщення стрілок ВОХР ОСОБА_10 Він  також зайшов у вартове приміщення, слідом за ним забігли ще кілька стрілків. ОСОБА_10 закрив вхідні металеві двері вартового приміщення, повідомили інформацію, що до вартового приміщення рухаються агресивно налаштовані невідомі особи, які брали участь 25.04.2008 у захопленні будинку управління порту. Ці невідомі особи вибили раму вікна, вибили дерев'яні двері, що ведуть із цієї кімнати в коридор, і ввірвалися в будівлю ВОХР. По їхній команді він зібрав речі і направився до виходу. Біля кабінету начальника варти бачив стрілка ОСОБА_10 з закривавленим обличчям,  який ухилитися від ударів. Бачив, як з кабінету начальника ВОХР вивели ОСОБА_9, а також усіх, хто перебував у вартовому приміщенні і повели до КПП №2. Група невідомих оточила ОСОБА_9 і, поваливши на землю, почала жорстоко бити його руками і ногами.           Тих, хто намагався йому допомогти, відштовхували і загрожували фізичною розправою. Коли він обернувся, то побачив заступника начальника загону ОСОБА_23, після чого запитав останнього: «Ну як, це нормально?», маючи на увазі  ситуацію що виникла, на що той ніяк не відреагував, лише розвів руками. Потім невідомі особи оточили працівників порту кільцем, вивели за територію порту, де під погрозою насильства заборонили повертатися в порт. 
		          
		Ці показання повністю узгоджуються з показаннями інших свідків, наданими в судовому засіданні, зокрема показаннями свідків ОСОБА_198 ОСОБА_199, ОСОБА_114, які також зазначили, що нападники, судячи з поведінки, ніколи не були на території порту, ОСОБА_9 в обличчя не знали, а тому вважають, що саме ОСОБА_23 та ОСОБА_24 давали відповідні вказівки нападникам.
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_200, який на той час працював начальником Южненського ГО ГУМВД України в Одеській області, показав, що 25.04.2008 в порту під час проведення учасниками виконавчого провадження переговорів з боку невідомих осіб почалися провокаційні дії, були спроби, у т.ч. за допомогою пил по різанню металу відкрити запасні вхідні двері в приміщення порту. Їх дії були чітко організовані. Група осіб спортивної статури утворювали коло, огородивши одну людину з пилкою від інших, у т.ч. працівників міліції і при спробі їх затримати, розсіювалися в юрбі. Такі дії відбувалися в 3-4 спроби, але при цьому двері не були ушкоджені, тому їх дії він вважає провокаційними. З будинку управління порту вийшов держвиконавець і зачитав рішення суду про відновлення ОСОБА_107 на посаді начальника порту. Мітингуючі підійшли до вхідних дверей. Надійшло повідомлення, що невідомі розбили вікна в їдальню і проникли в будинок управління порту. Інша група невідомих осіб проникла в будинок через центральні двері. Він дав вказівку документувати ці факти та шукати невідомих, що незаконно проникли у будинок управління порту. На третьому поверсі в приймальні начальника порту повідомили що ОСОБА_27 веде переговори з ОСОБА_107 Надалі він бачив ОСОБА_27, який в інтерв'ю журналістам обіцяв оскаржити рішення суду про відновлення ОСОБА_107 на посаді і виїхав. 28.04.2008 надійшло повідомлення про те, що в порту знову плануються якісь дії. ОСОБА_107 постійно перебував у порту. При спілкуванні з ним, останній не визнаючи ніяких повноважень ОСОБА_27, відкидав інформацію про те, що невідомі особи вийшли з управління порту і напали на вартове приміщення, побивши начальника ВОХР ОСОБА_9 та інших працівників ВОХР. Він повідомив ОСОБА_107, що існує рішення суду, яким скасовуються його повноваження.  Він також показав, що особисто бачив у вартовому приміщенні ВОХР виламані двері, вікно, на підлозі плями бурого кольору, схожі на кров. Зі слів працівників ВОХР невідомі в чорних формах побили начальника ВОХР ОСОБА_9 і інших працівників ВОХР, яких направили в лікарню. 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_27 показав, що з 29.12.2007 виконував обов'язки начальника Державного підприємства  морського торговельного порту «Южний», а 08.04.2008 наказом Міністра транспорту і зв'язку  України був призначений начальником цього порту. До цього обов'язки виконував ОСОБА_9, призначений на цю посаду концерном «Укрморпорт». В середині квітня 2008 року стало відомо про те, що на підтримку ОСОБА_107 планується мітинг. 25 квітня 2008 року побачив, що перед управлінням порту зібралася значна кількість людей, серед яких виділялися 70-100 людей спортивної статури, які намагалися проникнути в приміщення управління порту. В приміщення управління порту, допустили державних виконавців, разом з юристом ОСОБА_270. ОСОБА_16. Державні виконавці повідомили, що рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21.03.2008 ОСОБА_107 відновлений на посаді начальника порту, а наказ про призначення його на цю посаду визнаний незаконним. Запропонували підписати ряд виконавчих документів, розписатися в постанові про відкриття виконавчого провадження, на що він заявив, що готовий їх підписати тільки після ознайомлення з ними. Зробив зауваження, що ці документи повинні представлятися керівництву Міністерства транспорту і зв'язку, як органу, уповноваженому на зміну управління порту. В його службовому кабінеті в присутності ОСОБА_107 ОСОБА_16, наполягав, щоб він  підписав необхідні документи та залишив порт. Коли ті зрозуміли, що керівництво порту не буде залишати управління, в кабінет увірвалися 30-40 молодих людей. розбивши вікна першого поверху. ОСОБА_106 повідомив, що управляти портом буде інша особа, а тому йому необхідно покинути територію порту. Працівники міліції, що перебували в управлінні порту, не застосовували ніяких заходів по припиненню цих дій, тому нападники зайняли приміщення управління порту. Після цих подій, з'ясувавалось, що організатором захоплення порту є ОСОБА_104 З метою перешкодити захопленню режимної території порту, підприємство уклало договір на охорону  частини порту з управлінням державної служби охорони, працівники якої були виставлені на пости разом із працівниками охорони порту на чолі з начальником охорони ОСОБА_9 28.04.08 вони приступили до охорони постів № 2, № 5 і вартового приміщення порту. Вночі нападники, за вказівкою ОСОБА_23 - заступника начальника загону воєнізованої охорони порту, який перейшов на сторону ОСОБА_107, зробили напад на охоронців порту, заподіяли їм, у тому числі і начальнику охорони ОСОБА_9, тілесні ушкодження. Він подав позов у Ворошиловський районний суд м. Донецька про захист права на працю, який 30.04.2008 був задоволений. 06.05.2008 дане рішення було виконане і адміністративний будинок звільнений. 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_194 показав, що  працював заступником начальника порту «Южний» по правових питаннях. В листопаді 2007 року наказом державного концерну «Укрморпорт» на посаду начальника порту  призначений ОСОБА_107 У грудні 2007 року у зв'язку із призупиненням діяльності «Укрморпорта», Міністр транспорту та зв'язку України призначив виконуючим обов'язки начальника порту ОСОБА_27 і в подальшому затвердив його на цій посаді.  25.04.2008 вранці  він з вікна будинку управління порту побачив, що на вулиці організується мітинг. У дверей в будинок зібралася група осіб міцної статури. Подзвонили і сказали, що йде судовий виконавець із судовим рішенням. Він спустився вниз, де біля вхідних дверей перебували група осіб міцної статури, державний виконавець, працівники міліції, довірені особи ОСОБА_107 - ОСОБА_16, ОСОБА_108, ОСОБА_106, та інші, поняті, журналісти. На прохідній державний виконавець зачитав одну з постанов, після чого ОСОБА_107 сказав, що звільняє начальника ВОХР порту ОСОБА_9. Ніяких письмових наказів не було.В актовому залі, де були присутні ОСОБА_107, ОСОБА_16, ОСОБА_108, та інші. Державний виконавець оголосив, що на добровільне виконання надається  7 днів, проінформував про право протягом цього строку добровільно виконати ухвалу або відмовитися від виконання. Заступник начальника порту ОСОБА_191 повідомив, що невідомі проламують двері управління порту, після чого він та інші спустилися на перший поверх, де почули шум із їдальні. Він бачив багато невідомих людей міцної статури, які проникли в їдальню через розбите вікно. Приблизно 20 людей кинулись в хол, відштовхнули  його та  інших працівників порту, які намагалися їх зупинити. Двері в приймальню начальника порту розбили. Там зосередилися особи спортивної статури, разом з якими був ОСОБА_16, який представлявся то випадковим перехожим, то довіреною особою, то юристом і незалежним адвокатом. У кабінеті начальника порту він бачив ОСОБА_106, який по телефону давав комусь вказівки, постійно звертався до ОСОБА_27, говорив: «ОСОБА_27, вставай і йди, інакше буде лихо». Потім з кімнати відпочинку в кабінеті начальника вийшов ОСОБА_107. Звернувся до ОСОБА_27 Вимагав «припинити цей цирк, тому що питання вирішене, інакше розмовляти будуть по іншому». В кабінет заходив ОСОБА_16 і розмовляв з ОСОБА_113, виходив з ОСОБА_107 у кімнату відпочинку. ОСОБА_16 спілкувався також  з невідомими особами, поводився зухвало. Невідомі викрикували на адресу ОСОБА_27 погрози. Розуміючи, що погрози реальні, він запропонував ОСОБА_27 покинути кабінет, з метою особистої безпеки. Безпосередньо нападниками керував ОСОБА_109. Невідомі виконували вказівки ОСОБА_16, ОСОБА_107, ОСОБА_106 та інших. ОСОБА_16 заважав працівникам порту висловлювати свою думку по виконавчому провадження, створював видимість незаконних дій адміністрації порту. ОСОБА_107 перебував поруч із ОСОБА_113. ОСОБА_106, давав вказівки невідомим. ОСОБА_107  довго спілкувався з ОСОБА_109 і ОСОБА_113, потім викликав до себе ОСОБА_16 Його особисто насильно видворили з будинку порту, пригрозивши у випадку непокори зламати щелепу. До 06.05.08 його в порт не пускали. 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_201, показала, що 25.04.2008 перебувала на робочому місці касира їдальні. Почула із кухні шум та дзвін розбитого скла. Відкрилися двері кухні та у їдальню ввірвалася група людей. Їх пробували стримати працівники ВОХР, але ті їх виштовхнули у фойє, розбили скло у дверях обіднього залу і проникли у фойє управління порту. 
		          
		Аналогічні показання надали допитані в судовому засіданні  свідки касир-буфетник ОСОБА_202 та  кухар їдальні порту ОСОБА_203
		 
		Свідок ОСОБА_204 - батько ОСОБА_27, показав суду, що державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» є власністю Міністерства транспорту і зв'язку України, яке на конкурсній основі укладає контракт із керівником порту. У 2004 році створений концерн «Укрморпорт», як би прошарок між міністерством і портами. Керівників портів стали призначати через «Укрморпорт». Це тривало до 2007 року, поки концерн «Укрморпорт» не був ліквідований. В 2007 році в порту помінялося декілька керівників. Останній з них - ОСОБА_203, який був призначений наказом «Укрморпорта». На початку 2008 року Мінтранс оголосив конкурс на посаду начальника порту, за результатами якого начальником порту призначили ОСОБА_27 Зі слів сина він довідався, що 25 квітня 2008 року біля порту зібрався мітинг у підтримку ОСОБА_107 До будинку прибули державний виконавець із рішенням Ворошиловського райсуду м. Донецька, за яким ОСОБА_107 відновлено на посаді начальника порту. Разом з виконавцем і ОСОБА_107 у порт прибули його представники, а також група невідомих осіб, які через вікна проникла в будинок і вигнали керівництво порту. Через кілька днів ці ж люди жорстоко побили працівників охорони порту. Він став цікавитися, хто стоїть за  цим захопленням, і з'ясував, що це люди ОСОБА_104 Вважає, що очевидно ОСОБА_107 мав зобов'язання перед замовниками, які із призначенням ОСОБА_27 залишилися невиконаними. На початку травня 2008 року судове рішення, яким ОСОБА_107 відновлений на посаді начальника порту, скасовано, і портом продовжив керувати ОСОБА_27 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_205. показав, що перебував на посаді заступника начальника відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції. 24.04.2008 ОСОБА_91 звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03.04.2008, за його позовом до концерну «Укрморпорт» про захист права на працю та пред'явив до виконання виконавчий лист про поновлення на роботі на посаді начальника порту. Він відкрив виконавче провадження, направив копії відповідної постанови сторонам, виніс постанови про залучення працівників міліції та оператора для здійснення відеозйомки. 25.04.2008 був у порту «Южный» для вручення постанови про відкриття виконавчого провадження боржникові, де перебували ОСОБА_91, його представники ОСОБА_108 і ОСОБА_16 Заступникові начальника порту ОСОБА_194, начальникові ВОХР ОСОБА_9, начальникові порту ОСОБА_27 у присутності представників засобів масової інформації були оголошені ухвали суду та виконавчий лист, вручені постанови про відкриття провадження, складені акти. ОСОБА_27 та його представники від підпису відмовились. Після цього він прочитав ухвалу суду працівникам ВОХР. Примусове виконання рішення не проводилося, був наданий строк для добровільного виконання до 03.05.2008. Виконавчі провадження припинені у зв'язку із скасуванням судом своїх ухвал і виконавчого листа. В подальшому 05.05.2008 ним відкрито провадження по виконанню іншого рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька - за позовом ОСОБА_27 до ОСОБА_91 і ОСОБА_23 про захист права на працю, яке протягом 06-08.05.2008 виконано та закрито  у зв'язку з виконанням у повному обсязі.
		 
		З досліджених в судовому засіданні копій матеріалів виконавчого провадження №ДВ-2/367 від 24.04.08 встановлено, що 21.03.2008 Ворошиловський районний суд м.Донецька ухвалив рішення, яким відновив ОСОБА_91 на посаді начальника ГП МТП «Южный» і 21.04.2008 видав виконавчий лист у справі 2-1465/8, який ОСОБА_91 пред'явив до виконання 24.04.2008 у Южненське міське управління юстиції (т. 32,  а.с. 27-28, 221-224).
		 
		Дослідженням в судовому засіданні копії постанови №ДВ-2/367 від 24.04.2008 про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №1-1465 Ворошиловського районного суду м.Донецька від 21.03.2008 про відновлення ОСОБА_91 на посаді начальника порту встановлено, що для добровільного виконання зазначеного судового рішення боржникові наданий строк до 03.05.2008 (т.32 а.с. 93).
		 
		Показання свідка ОСОБА_205 узгоджуються з переглянутими в судовому засіданні відеозаписами подій в порту «Южний», що  відбувались 25.04.2008 в кімнаті переговорів адміністративної будівлі, наданими засобами масової інформації. 
		Переглядом залучених до справи речових доказів - комп'ютерних носіїв: СD-R диску обсягом 700 МВ зі значком торговельної марки «АСМЕ», DVD-R диску обсягом 4,7 GB зі значком торговельної марки "Arena", DVD-R диску  обсягом 4,7 GB  зі значком торговельної марки «TDK» ( т.29 а.с. 176, 183, 197, 210, 239), встановлено, що ОСОБА_206 оголосив сторонам, в присутності  ОСОБА_107, ОСОБА_113, ОСОБА_16 вказану постанову, у т.ч. і в частині надання 7-денного строку на добровільне виконання.
		 
		Вказані докази підтверджуєть, що з моменту оголошення державним виконавцем постанови, з визначенням строку для добровільного виконання і до його закінчення, ОСОБА_107 та його представники, у т.ч. ОСОБА_16, ОСОБА_113, не мали повноважень вимагати від ОСОБА_27 виконання судового рішення,  у т.ч. шляхом передачі документів, печаток.
		 
		Захоплення транспортного підприємства, що спричинило тяжкі наслідки, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», вчиненого  організованою   групою, поєднаного з насильством, небезпечним для життя й здоров'я, пошкодженням і знищенням майна, заподіяння середньої тяжкості і легкого тілесних ушкоджень, підтверджується  дослідженими в судовому засіданні комп'ютерними носіями, які долучені до справи як речові докази і містять відеозаписи та фотознімки подій, що відбувалися в порту «Южный» 25.04.2008. 
		 
		Так, в судовому засіданні  шляхом перегляду встановлено, що на дослідженому відеодиску DVD-R обсягом 4,7 GB  зі значком торговельної марки «TDK», зафіксовано мітинг, який проходив неподалік від входу в адміністративний будинок управління порту. Серед мітингуючих перебували ОСОБА_107, ОСОБА_106, ОСОБА_19, ОСОБА_24 і група невідомих осіб спортивної статури. Зафіксовано, як зазначені особи йдуть до входу в будинок управління порту. До ОСОБА_107 приєднуються державні виконавці, їх супроводжують ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_109, ОСОБА_207 З ними підходять особи спортивної статури. Їх поведінка агресивна. Видно, що вони знайомі один з одним. Неподалік перебуває ОСОБА_24 У вхідних дверей перебувають два працівники порту, яких ОСОБА_109, ОСОБА_207 і невідомі особи силою відтягають від входу. Працівники міліції намагаються припинити бійку, однак працівників порту затягли в юрбу. Заступник начальника порту ОСОБА_194 повідомляє, що в будинок зайдуть лише державні виконавці, працівники міліції, поняті, ОСОБА_91 і його представники, а також представники преси. Юрба людей щільно оточує вхід у будинок. З'ясовується, що пропали ключі з дверей. ОСОБА_194 зверає на це увагу. ОСОБА_16 обриває його, заявляє, що тому ключі вже не знадобляться. В будинок входять зазначені особи, при цьому ОСОБА_16 розмовляє з ОСОБА_110, що  підтверджує їх знайомство та спільність дій.
		Державні виконавці оголошують судові рішення і виконавчі документи про необхідність звільнення ОСОБА_27 посади начальника порту на користь ОСОБА_91, надають час для добровільного виконання рішень суду до 03.05.2008. ОСОБА_27 і його представники вимагають час для ознайомлення з документами. ОСОБА_16 вимагає негайного виконання рішень суду, перебиває державних виконавців. Представник порту ОСОБА_208 встає, щоб прокоментувати виконавчі документи, ОСОБА_16 бере його за плечі і намагається силою посадити. 
		Зафіксовано, як на першому поверсі будинку у їдальні, група невідомих осіб, що раніше перебували на вулиці проникла в приміщення, проривається через зал їдальні до дверей. Штовхають ОСОБА_194, який намагається їх зупинити, ОСОБА_8 та інших працівників порту, пригають на столи, і біжать по них, розбивають скло у дверях. Зафіксовані пошкодження адміністративного будинку управління порту, які заподіяли нападники (т.29 а.с. 212-240).
		 
		Крім того, в судовому засіданні досліджені електронні фотографії подій, що відбувались в кабінеті начальника порту ОСОБА_27, на яких зафіксовано, як за столом керівника перебуває ОСОБА_27, біля нього працівники порту; крім них у кабінеті перебувають невстановлені особи, разом з ОСОБА_109 і ОСОБА_110, за приставним столом для спілкування із ОСОБА_27 перебувають ОСОБА_16, ОСОБА_91 (т.29 а.с. 177-184).
		 
		Досліджені в судовому засіданні DVD диски з відеозаписами телевізійних новин, які містять аналогічні записи щодо  подій в порту і коментарі до них працівників місцевого телебачення також підтверджують захоплення транспортного підприємства , що спричинило тяжкі наслідки, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», вчиненого  організованою   групою, поєднаного з насильством, небезпечним для життя й здоров'я, пошкодженням і знищенням майна, заподіяння середньої тяжкості і легкого тілесних ушкоджень. На одному із записів зафіксовано, що в одного з невідомих осіб в руках бензинова дискова пила.- ймовірно  у одного з невідомих осіб в руках бензинова дискова пилка Видно, як працівника порту, якого відтягнули від вхідних дверей, втягають в юрбу. Другий запис - події в їдальні, також знятий з іншого ракурсу. Помітно, як відтягають ОСОБА_194, прориваються через приміщення, долають опір інших осіб. Зафіксовано, як ОСОБА_107 повідомляє начальникові ВОХР порту ОСОБА_9 про те, що той звільнений, після чого на запитання журналістів повідомляє, що охорону порту буде здійснювати охоронне підприємство «Агенство морської безпеки». Також коментатор повідомляє, що через кілька днів, після захоплення порту невідомі особи прорвалися на контрольно-пропускний пункт охорони порту і побили чотирьох охоронців, серед яких був ОСОБА_108 (т.29 а.с. 185-198).
		 
		Аналіз та оцінка досліджених в судовому засіданні доказів свідчать про те, що показання свідка ОСОБА_204 повністю узгоджуються з показаннями підсудного ОСОБА_20, які той надавав на досудовому слідстві,  згідно яких питанням порту «Южний» займався ОСОБА_106, який працював заступником керівника концерну «Укрморпорт» і мав інтерес відновити звільненого ОСОБА_107, якого приводили в офіс ОСОБА_104. Судове рішення одержали у Донецьку. «Акція» була підготовлена, оскільки діючий керівник порту ОСОБА_27 «просто так» посади б не віддав. «Замовниками» були росіяни, які заплатили ОСОБА_104 мільйон або два мільйони доларів США. Надалі ОСОБА_104 давав інструкції, а ОСОБА_113 керував безпосередньо на місці. Суми витрачалися сотнями тисяч. ОСОБА_113 вирішував проблеми, коли приїжджали представники Мінтрансу, надавав свої документи, що він представник «Укрморпорту». Мета була шляхом відновлення ОСОБА_107 взяти під контроль порт. Залучалася виконавча служба. Виконавці повинні були оголосити ОСОБА_27 рішення про те, що він відстороняється від посади і зачитати ОСОБА_107, що той відновлений і повинен приступити до своїх обов'язків. Щоб ОСОБА_27 не вигнав ОСОБА_107, забезпечувалася охорона порту, якою керував ОСОБА_19, залучався також ОСОБА_109. 
		 
		Вказані показання також підтверджують обізнаність членів злочинної організаціїї з планами злочинної діяльності, оскільки ОСОБА_20 безпосередньо  участі у вчиненні даного злочину не приймав. Не зважаючи на це, його показання містять інформацію про  мету здійснення нападу, підготовку його вчинення, про джерела фінансування та розподіл обовязків серед членів злочинної організації у звязку з вчиненням даного злочину, про які органу досудового слідства на час допиту не було відомо. 
		 
		Аналіз показань свідків та потерпілих, допитаних по даному епізоду злочинної діяльності, які свідчать про чіткі та організовані дії осіб, що нападали та мали на меті примусити керівництво порту виконати цивільно-правові зобов'язання, що виникають із діючого на той час рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька відносно посади начальника і відбувались в інтересах ОСОБА_107, підтверджує вчинення злочину організованою групою.
		 
		Крім того, дослідженням доказів в судовому засіданні встановлено, що ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька 25.04.2008 скасовано рішення цього ж суду від 21.03.2008 про поновлення на роботі ОСОБА_107 (т. 32 а.с. 37) і заступник начальника порту по безпеці ОСОБА_95 листом повідомив ОСОБА_91 про наявність зазначеного судового рішення, роз'яснивши, що подальше перебування ОСОБА_107 у порту «Южный», незаконне (т.27 а.с. 24).
		 
		Зазначене свідчить, що за вказаних обставин ОСОБА_91 та його представники, в т.ч. ОСОБА_16 та ОСОБА_113 не могли не усвідомлювати протиправність подальшого насильницького утримання порту, проте продовжували вчинення насильницьких дій. 
		 
		Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази повністю доводять винність підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів,  та спростовують доводи, наведені ними у свій захист. Зокрема, показання ОСОБА_23 і ОСОБА_24, які заперечують участь у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, спростовуються наведеними вище показаннями потерпілих, а також свідків із числа працівників порту. 
		 
		Доводи ОСОБА_16, наведені ним у свій захист, що він, нібито, був запрошений ОСОБА_107 лише як журналіст для висвітлення подій, пов'язаних з відновленням ОСОБА_107 на посаді, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, у т.ч.відеозаписами, з яких вбачається, що не тільки інші особи, але й сам ОСОБА_16 називає себе представником ОСОБА_107
		 
		Винність підсудних ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_24 у вчиненні інкримінованих їм злочинів за цим епізодом злочинної діяльності також підтверджується:
		- данними з Указу Президента України №761/2007, яким дію розпорядження Кабінету Міністрів України № 594-р від 30.11.2006 про створення державного концерну «Укрморпорт», 22.08.2007 припинено, а також Постановою Кабінету Міністрів України №1403 від. 24.12.2007, якою ухвалено ліквідувати даний концерн.
		 - данними з ухвали Ворошиловського районного суду м.Донецька від 25.04.2008, якою скасовано рішення цього ж суду від 21.03.2008 про поновлення на роботі ОСОБА_107;
		- данними з протоколів огляду місця події від 25.04.2008, згідно з яким з торця будинку управління МТП «Южный» виявлені механічні ушкодження вікон першого поверху у виді розбитого скла ( т.27 а.с. 25-32);
		- данними з протоколу огляду місця події від 28.08.2008, згідно з яким у будинку вартового приміщення ВОХР МТП «Южный» зафіксовані механічні ушкодження вікон, стін і дверей (т.27 а.с. 76-87);
		- данними з протоколу огляду місця події від 25.04.2008, в ході якого на третьому поверсі управління порту виявлені механічні пошкодження дверей, замка, коробки та прилягаючих країв стіни приймальні начальника порту ( т.27 а.с. 33-38);
		-  данними з документів  щодо зведенням витрат по виконанню РСУ порту ремонтних робіт, спрямованих на відновлення ушкоджень, заподіяних діями нападників, згідно з якою сума витрат на зазначені роботи склала 153 тис. 570 грн. (т.29 а.с. 115-117);  
		-  данними з вилучених при обшуку, належного ОСОБА_104, офісного приміщення в м.Києві за адресою; АДРЕСА_10, аркушами із записами, з яких убачається, що вони відображають витрати, пов'язані з подіями в порту «Южний», зокрема: «Охорона - 450», «Виконавча - 150 (Київ, Одеса, Южный)», «Ухвала - 3 (100)300, «Рішення - 1(200)200», «Оплата видатків», «Юр.Забезпечення 500 ( за май)», «Прокуратура-200 (включаючи крім. справи проти ОСОБА_27)», «Піар підтримка (ОСОБА_107) проти ОСОБА_27 - 300», «Міліц-500-(1)», «Мін юст-500-(!), «Міліц.Обл 100», «Непередбачені видатки (по апеляції, для одержання довідки 50).   
		 
		Наведені докази підтверджуть, що напад, здійснений 25.04.2008 на МТП «Южный» ретельно спланований, підготовлений та здійснений організованою злочинною організацією, оскільки аналіз наведених показань потерпілих та свідків свідчить, про високий рівень узгодженості дій нападаючих, їх забезпеченість відповідною екіпіровкою, транспортом, наявність керівників груп нападаючих та наявність спільного організатора, а також обізнаність всіх учасників про мету здійснення нападу та способи його здійснення, а також те, що організатори нападу і нападники усвідомлювали та свідомо допускали настання наслідків злочину у виді нанесення тілесних ушкоджень працівникам охорони порту пошкодження і знищення майна порту. 
		 
		Проаналізувавши наведені докази, суд дійшов до висновку, що винність підсудного ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_24 у вчиненні інкримінованих кожному з них злочинів за цим епізодом злочинної діяльності підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів; винність підсудного ОСОБА_19 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за цим епізодом злочинної діяльності підтверджується наведеними показаннями підсудних ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_20, які той надавав на досудовому слідстві, та яким суд надає перевагу, оскільки вони узгоджуються з встановленими в судовому засіданні обставинами справи. 
		 
		При цьому суд також враховує, що в судовому засіданні досліджені копія заяви ОСОБА_19 від 29.04.2008, в якій він оскаржив дії співробітників міліції, та з якої випливає, що він 28.04.2008 діяв як начальник загону ВОХР ДП МТП «Южний» (т.29 а.с. 92-93); довідка від 22.12.2009 адміністрації ДП МТП «Южний» згідно якої в книгах реєстрації наказів і розпоряджень по основній діяльності порту в період з 25.04.2008 року по 06.05.2008 наказів за підписом ОСОБА_107 не зареєстровано (т.29 а.с. 119) та висновок службового розслідування по зазначеній заяві, проведеного ГУ МВС України в Одеській області (т.61 а.с. 167-172).
		 
		Крім того, суд враховує, що в судовому засіданні досліджені показання допитаного у даній кримінальній справі в якості свідка ОСОБА_107 (справа щодо якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком (т.61 а.с. 180-184, 185, 186)), який  під час цього допиту показав, що у вересні 2007 року наказом Генерального директора «Укрморпорта» за узгодженням з Кабінетом Міністрів України він був призначений на посаду начальника порту «Південний». Однак 27.12.2007 Міністр транспорту й зв'язку України скасував наказ про його призначення на посаду начальника цього порту. У березні 2008 року рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька його звільнення визнане незаконним і його відновлено на посаді, а 25.04.2008 розпочато провадження по виконанню зазначеного рішення. Напередодні, 24.04.2008, в «афганському» клубі м.Південний відбулося обговорення його підтримки при виконанні рішення суду, де зібралися: ОСОБА_113 - заступник генерального директора «Укрморпорт» по безпеці, ОСОБА_23, а також були присутні ОСОБА_271 або ОСОБА_209, який є начальником охоронної фірми порту «Південний» і куратор цієї охоронної фірми - ОСОБА_210 із м.Києва. Раніше його ніколи не бачив. Пізніше довідався, що прізвище ОСОБА_210 - ОСОБА_104. В другій половині вересня 2007 року він уклав договір з охоронною фірмою «Зубр» по охороні будинку порту, директором якої й був ОСОБА_209 або ОСОБА_271. Територію ж порту опікував ВОХР, а особисто його - 2 охоронця ДСО. Після 27.12.2007,  коли його звільнили, договір з вищевказаною фірмою розірвали. 25.04.2008 у його підтримку в порту був організований мітинг, притягнуті працівники міліції. Працівники міліції й державні виконавці запросили його в приміщення управління порту для проведення переговорів. Начальникові порту ОСОБА_27 було зачитане судове рішення про поновлення його на посаді начальника порту. ОСОБА_27 відмовився від підпису й пішов у свій кабінет збирати речі. Він обійняв посаду начальника порту не чекаючи добровільного виконання ОСОБА_27 судового рішення, оскільки так йому сказав юрист «ОСОБА_16», якого він пізнав як ОСОБА_16 Познайомився з ним через когось із юридичного відділу «Укрморпорта». У цей день, коли судові виконавці зачитували рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька, його особисто ніхто не охороняв. Разом з ним були працівники ВОХР, пожежної охорони порту й працівники міліції. Цього ж дня близько 16.00 він відновив договір з фірмою, яка охороняла приміщення адміністративного будинку порту у вересні 2007 року. 
		 
		На пред'явленому йому відеозаписі подій 25.04.2008 ОСОБА_107 пізнав ОСОБА_19 і пояснив, що той в нього запитував, чи є претензії до охорони адмінбудівлі порту. ОСОБА_113 кілька разів називав його ОСОБА_19. Цієї людини він не знає, і чим цей ОСОБА_19 займався 25.04.2008 йому також не відомо. Проте він 28.04.2008 призначив ОСОБА_19 начальником ВОХР порту, оскільки ОСОБА_23 скаржився на стан здоров'я. Зробив це швидше за все за порадою самого ОСОБА_23. Ніяких вказівок про видалення ОСОБА_9 й інших за територію порту не давав. 06 травня 2008 року в 22.30 йому подзвонив виконуючий обов'язки начальника ВОХР ОСОБА_23 і сказав, що на площі біля адміністративного будинку порту збираються близько 100 людей, які вийшли з автобусів.          У телефонному режимі він наказав ОСОБА_23 стежити за зміною ситуації й відразу ж доповідати. В 23.50 на власному автомобілі приїхав у порт і йому ОСОБА_27 оголосив про те, що в нього на руках є постанова Ворошиловського суду, що скасовує попереднє рішення про відновлення ОСОБА_107 як начальника порту «Південний», і тим же відновлює ОСОБА_27 на посаді начальника порту  (т.29 а.с. 97-102, 104-105).
		 
		Наведені показання ОСОБА_107 суд оцінює критично у зв'язку з їх непослідовністю та суперечливістю, оскільки у дослідженому в судовому засіданні  відеорепортажі, ОСОБА_107 в інтерв'ю від 25.04.2008 заявляє про найняту ним для охорони порту фірму «Агентство морської безпеки» (т.29 а.с. 185-198), однак на допиті заявив, що не пам'ятає, чому так сказав і охорону здійснювала охоронна фірма «Зубр» (т.29 а.с. 104-105); підтверджуючи, що 28.04.2008 призначив ОСОБА_19 начальником ВОХР замість ОСОБА_23, стверджує, що 06.05.2008 обов'язки начальника ВОХР чомусь знову виконував ОСОБА_23 (т.29 а.с. 97-102, 104-105). Проте, у сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, наведені показання ОСОБА_107 підтверджують участь підсудного ОСОБА_19 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за цим епізодом злочинної діяльності.
		 
		Незважаючи на невизнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їм злочинів, винність підсудних ОСОБА_16 і ОСОБА_19 у вчиненні нападу на управління земельних ресурсів Києво-Святошинсокого району Київської області підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показаннями свідків, протоколами слідчих дій, висновками експертиз, іншими документами. 
		 
		Так, в судовому засіданні свідок  ОСОБА_211 показав, що з 07.07.2008  працював на посаді першого заступника начальника управління земельних ресурсів. З 01.08.2008 у зв'язку з відпусткою керівника управління ОСОБА_99 виконував обов'язки начальника управління. У цей день, з технічних причин, розпорядився, щоб працівники управління залишили роботу, а сам виїхав в обласне управління земресурсів. В другій половині дня юрист управління ОСОБА_212 повідомив, що приїхали державні виконавці і новий начальник управління. Разом з начальником обласного управління ОСОБА_213 побачив, що біля управління стоять люди, серед яких заступник голови Держкомзему ОСОБА_214 Його та ОСОБА_213 в приміщення не допускали незнайомі люди в чорних футболках і камуфляжних штанах. У середині управління перебувало 15 людей, один з яких представився новим начальником управління ОСОБА_100, а двоє - державними виконавцями. Були присутні працівники міліції. ОСОБА_100 заявив, що в нього є рішення суду, і вимагав документи установи, щоб їх перевезти. Директор житлового комплексу «Чайка», в якому орендувалось приміщення управління, ОСОБА_215 запропонував прийти в робочий день. В понеділок 04.08.2008 з ранку в середині управління перебували охоронці, зовні, біля входу - незнайомі особи в камуфляжних штанах і чорних футболках. До будинку стали підходити люди з транспарантами, біля входу стояли працівники міліції. Близько 10.00 годин до управління прибули ОСОБА_100, ОСОБА_216 - заступник голови держкомзему України, а також судові виконавці. ОСОБА_100 і держвиконавець відправилися до ОСОБА_215. ОСОБА_215 повідомив, що готується штурм управління. Через годину ОСОБА_100, ОСОБА_216, держвиконавці і невідомі в камуфляжній формі направилися до входу в управління. Відтіснивши депутатів місцевих рад, що перебували біля входу, невідомі стали виламувати двері, прориватися в будинок через вікно 2-го поверху, і проникли в будинок. Охоронці будинку відбивалися вогнегасниками. З будинку чутно було нецензурну лайку, шум бійки - як на першому, так і на другому поверхах. Через деякий час прибули працівники «Беркута» і оточили приміщення управління. Нападники втекли через вікно. 
		          
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_217 - заступник директора навчального закладу показав, що 01.08.2008 перебував на території Києво-Святошинського районного управління земельних ресурсів, бачив людей, більшість із яких були в камуфляжних штанах і футболках. Впізнав ОСОБА_214 - заступника ОСОБА_218, державного виконавця, ОСОБА_100, а також ОСОБА_16 Двері були закриті, оскільки в будинку не було світла. ОСОБА_100 сказав, і кілька людей зламали замок і відкрили їх. Він  також зайшов у приміщення. Коли він представився помічником ОСОБА_99 - як депутата облради, до нього вийшов ОСОБА_16, повідомив, що начальником управління є ОСОБА_100, показав при наказ про призначення, і сказав, що є рішення суду і вказав на державного виконавця. Приїхали працівники міліції. Їм також пред'явили наказ про призначення ОСОБА_100, після чого той, у супроводі міцних чоловіків ходив по управлінню, шукав, де знаходиться архів і кабінет начальника, щоб вивезти архів, печатку і установчі документи управління. ОСОБА_100 постійно по телефону комусь доповідав обстановку. До управління під'їхав ОСОБА_213 - начальник обласного управління земельних ресурсів, і ознайомившись з документами заявив, що процедура призначення ОСОБА_100 порушена, попросив всіх звільнити приміщення. На це ОСОБА_16 заявив, що вони не підуть без печатки і установчих документів. Увійшов власник даного будинку -  ОСОБА_215, став з'ясовувати, що за люди після робочого дня перебувають на його території, сказав, що дасть вказівку начальникові своєї охорони прийняти всі заходи до виселення всіх із приміщення. ОСОБА_100 комусь передзвонив, після чого  вони договорилися з ОСОБА_215, що приміщення закривають і опечатують. Після опечатування дверей усі розійшлися. 
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_213, на той час начальника Головного управлінння земельних ресурсів Київської області, який під час проведення досудового слідства у справі показав, що згідно з нормативними актами, голова Держкомзему міг звільнити ОСОБА_99 і призначити на посаду начальника управління ОСОБА_100 лише за його поданням, яке не подавалось. Накази №117кт і 118кт від 21.07.08 про звільнення ОСОБА_99 і призначення ОСОБА_100 до Головного управління з Держкомзему не надходили. (т. 36 а.с. 38-40).
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_102 - державний виконавець ОДВС Києво-Святошинського РУЮ в Київській області показав, що 01.08.2008 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за рішенням Шполянского районного суду Черкаської області від 25.07.2008 щодо проведення заходів по забезпеченню позову, згідно якого ОСОБА_99 необхідно передати ОСОБА_100 печатку і документи управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району. Для оголошення судового рішення і вручення документів виконавчого провадження він прибув до управління земресурсів, але ОСОБА_99 не виявилося на місці. Склавши акт про неможливість вручення постанови через відсутність боржника -ОСОБА_99, покинув приміщення. З тими ж намірами з'явився на території управління земресурсів 04.08.2008, однак зайти в будинок не зміг, тому що із середини в нього випустили під тиском струмінь порошку з вогнегасника. Зрозумівши, що в приміщення не зайде, через 5-10 хвилин покинув територію управління. Пізніше з розмов довідався про те, що в приміщенні били вікна, намагаючись його захопити. 
		 
		Дослідженими в судовому засіданні матеріалами цивільної справи №2-923-2008 за позовом ОСОБА_101 і ОСОБА_100 підтверджується винесення  судом ухвал  від 31.07.2008, яким суд задовольнив позови ОСОБА_101, ОСОБА_100 до ОСОБА_99 та інших, про захист права на працю, визнавши незаконними дії ОСОБА_99, що перешкоджають ОСОБА_100 і зобов'язав ОСОБА_99 та Києво-Святошинське управління земресурсів не перешкоджати ОСОБА_100 здійснювати повноваження начальника зазначеного управління; а також від 04.08.2008, яким суд скасував свою ухвалу про забезпечення позову, мотивуючи тим, що необхідність у його виконанні відпала  (т.36 а.с. 205- 209, т.62 а.с. 81-84, 86)
		 
		Дослідженими в судовому засіданні матеріалами підтверджується, що 24.11.2008 судові рішення Шполянского райсуду, а також ухвалу від 23.07.2008 про відкриття провадження у справі скасовані колегією суддів судової палати по цивільних справах Черкаської області. В обґрунтування суд апеляційної інстанції вказав, що розгляд зазначених позовів непідсудний районному суду, оскільки заявлений ОСОБА_101 позов стосувався винятково проходження державної служби ОСОБА_100 Крім того, суд критично оцінив наказ про призначення ОСОБА_101, виданий з порушенням передбаченої процедури (т.36 а.с. 210-213).
		 
		Вказаними доказами підтверджується, що єдиною підставою до розгляду судом зазначених позовів було те, що один з позивачів, а саме  ОСОБА_219, мешкав у м.Шпола., тобто штучно створена підсудним ОСОБА_16 обставина. 
		 
		В судовому засіданні  свідок ОСОБА_100 підтвердив свої показання, які давав під час проведення досудового слідства у справі та показав суду, що влітку 2008 року в м.Києві зустрів знайомого, який запропонував попрацювати начальником одного з районних управлінь земельних ресурсів. Незабаром подзвонив і запросив в Держкомзем до голови ОСОБА_218 Під час бесіди ОСОБА_218 повідомив його, що Києво-Святошинський район проблемний. Через деякий час йому повідомили прибути за адресою АДРЕСА_10. Там йому представили як юриста - ОСОБА_16, який сказав, що необхідно оформити доручення на представництво його інтересів. 28.07.08 складли і підписали  доручення про надання ОСОБА_16, Галигиній і ОСОБА_121  прав на захист його інтересів. З ОСОБА_219 не знайомий. Наказ про призначення того заступником начальника управління підписав на прохання ОСОБА_16, у якого був штатний розклад зазначеного управління, а також підготовлений на підпис наказ про призначення  ОСОБА_219. ОСОБА_16 казав, що це потрібно, щоб персонал управління земельних ресурсів не саботував роботу, щоб було кому виконувати посадові обов'язки. Про те, що дані документи будуть використані в суді, він не знав. Йому подзвонили з Держкомзему і сказали прибути в райуправління і приступити до виконання обов'язків. До райуправління земресурсів в с. Чайки, вул.Лобановського, 6, Києво-Святошинського району він прибув під вечір Туди ж прибув ОСОБА_16 разом із судовим виконавцем. ОСОБА_16 сказав, що йому слід укласти договір з охоронною фірмою, оскільки необхідно охороняти документи управління, у тому числі архів. ОСОБА_16 дав йому на підпис відповідний договір від 01.08.2008, укладений з охоронною фірмою «Агроімпекс». Однак документи управління передані не були, оскільки втрутився ОСОБА_215 - хазяїн комплексу, де управління орендувало приміщення. Були присутні замначальника районного управління ОСОБА_211, начальник облзема ОСОБА_219, а від Держкомзему - ОСОБА_214. В понеділок він разом з ОСОБА_16 прибули до управління. ОСОБА_218 видав наказ про переміщення управління в будинок Держкомзему. Біля будинку управління перебувало багато людей, що мітингували, групи молодих людей, і працівники міліції. Вхід у будинок виявився забарикадованим і коли він спробував зайти, люди, що засіли в будинку, облили його вуглекислотою з вогнегасника. Тоді він відійшов і за подальшими подіями не стежив. Коли він 04.08.2008 разом з ОСОБА_16 перебував на території управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району, то бачив, як під час нападу на управління, з ОСОБА_16 періодично спілкувався ОСОБА_19, прізвище якого йому стало відомо в ході слідства. ОСОБА_19 він також бачив разом з ОСОБА_16 і 01.08.2008, коли вони разом перебували на території даного управління. 
		 
		Данні показання ОСОБА_100, який  заперечує свою участь у підготовці позовних документів, свідчать, що саме ОСОБА_16 готував відповідні документи до суду, у тому числі і наказ про призначення ОСОБА_101 заступником ОСОБА_100. 
		 
		При цьому суд враховує, що згідно досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, саме в цей період розглядався адміністративний позов ОСОБА_220 відносно державної реєстрації нерухомості в АДРЕСА_7, треті сторони - Компанією «Утіліско», ТОВ « Арт-Чікаго-Експрес» і ТОВ «Квік», відносно майна, яке було предметом злочину в попередньому епізоді злочинної діяльності (т. 21 а.с. 71)
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_219, згідно яких 20.07.2008 дзвонив ОСОБА_100 і запропонував посаду заступника начальника управління. Він погодився і зустрівся в м.Шпола з ОСОБА_221, яка повідомила, що приїхала від ОСОБА_100 Він передав ОСОБА_121 заяву про зарахування його на посаду заступника начальника управління земресурсів, а також копію свого паспорта і ідентифікаційного коду, після чого та сказала, що необхідно очікувати подальших вказівок. Наступного дня ОСОБА_121 знову приїхала до нього в м.Шпола, повідомила, що необхідно підписати підготовлений нею позов від його і ОСОБА_100 імені в Шполянский суд Черкаської області, що він і зробив. ОСОБА_221 пояснила, що позов необхідно подати до суду для того, щоб він міг працювати на посаді заступника начальника управління, після чого він особисто подав позов у Шполянский суд. Наприкінці літа 2008 року він був присутній при ухваленні рішення Шполянским судом за вказаним позовом. Рішення суду він не забирав(т.36 а.с. 196-199)
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_221, згідно яких вона проживає в м.Черкаси, займається процедурою ліквідації підприємств. Наприкінці 2007 року познайомилася з ОСОБА_16 З кінця 2007 і до літа 2008 року систематично бувала в його офісі. Бачила там ОСОБА_104, ОСОБА_20, ОСОБА_113 Влітку 2008 року ОСОБА_16 дав їй запечатаний конверт з документами, попросив завезти в м.Шпола. Дав контактний телефон ОСОБА_219, попросив передати ці документи. Після того, як віддала документи ОСОБА_219, той дав їй для передачі ОСОБА_16 якусь заяву. Спільних справ з ОСОБА_219 і ОСОБА_100 не мала, хоча із ОСОБА_100 ОСОБА_16 її знайомив. Бачила ОСОБА_100 в офісі в ОСОБА_16. Крім того одного разу ОСОБА_100 подзвонив їй, розшукував ОСОБА_16 (т.36 а.с. 235-241).
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_222 - заступника голови Держкомзему України, який під час проведення досудового слідства у справі підтвердив, що з ранку 01.08.2008, відповідно до наказу голови Держкомзему України, виданого у зв'язку зі зміною юридичної адреси Києво-Святошинського районного управління земельних ресурсів, проводив перевірку архіву цього управління. Під час перевірки в управлінні пропало світло, і приміщення було закрито. Після обіду в управління прибули ОСОБА_100 і судовий виконавець, а також охоронці. Почалися переговори з керівництвом управління про правомірність призначення ОСОБА_100. Після 18.00 сторони, що сперечались, домовилися опечатати приміщення, залишивши охорону (т.36 а.с. 73-75).
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_103 - віце-президента ТОВ «Укргаз», власника ряду об'єктів по вул. Лобановського в с.Чайки, Києво-Святошинського району, який під час проведення досудового слідства у справі підтвердив, що 01.08.2008 у приміщення управління земресурсів району прибула група осіб, у тому числі державний виконавець, ОСОБА_100 і безліч невідомих осіб спортивної статури. Державний виконавець повідомив його, що прийшов ввести в приміщення нового начальника управління, однак оскільки було вже 18.00 годин, він запропонував опечатати приміщення до наступного робочого дня - 04.08.2008 і розійтися. Всі погодилися. 04.08.2008 прибув на роботу близько 11.00. До нього зайшов держвиконавець і ОСОБА_100, повідомили, що будуть входити в приміщення управління земресурсів, і щоб він не втручався. Незабаром у його кабінет стали доноситися лементи й шум, і він зрозумів, що почався штурм згаданого приміщення (т. 36 а.с. 87-88).
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідків ОСОБА_223 і ОСОБА_224 - депутатів Києво-Святошинської районної ради, які під час проведення досудового слідства у справі показали, що 04.08.2008 перебували біля управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області, де перед входом у будинок зібралася велика кількість невідомих осіб, частина з яких була одягнена в камуфляжну форму. До центрального входу, де вони перебували, підійшли кілька людей. Один з них представився судовим виконавцем, другий - новим начальником управління, третій - юристом. Зазначені особи намагалися ввійти в приміщення, однак охорона їм цього не дозволила. Тоді невідомі особи в камуфляжній формі разом з іншими молодими людьми почали штурм будинку, у результаті чого силою ввірвалися в середину. Через якийсь час прибули працівники міліції «Беркут», які оточили будинок управління (т.36 а.с.89-91, 92-94).
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_216 заступника голови Держкомзему України, яка під час проведення досудового слідства у справі показала, що вранці 04.08.2008 їй подзвонив ОСОБА_218, розпорядився, щоб вона їхала в Києво-Святошинське управління земресурсів і була присутня під час перевезення архіву цього управління у зв'язку з його переїздом на вул. Народного ополчення в Києві. Він же дав телефон нового начальника управління. На Житомирському шосе вона зустрілася із ОСОБА_100, який передав їй накази про своє призначення, і про розміщення управління по новій адресі, по вул.Народного ополчення.  З'ясувалося також, що 01.08.2008 ОСОБА_100 не було презентовано в управлінні, тому його необхідно було також представити. По прибуттю до управління, з'ясувалося, що вхід у будинок охороняється, були присутні депутати місцевої ради, а також безліч осіб у цивільному. Вхід в управління був забарикадований столами, про що вона по телефону повідомила ОСОБА_218. Той сказав чекати, поки питання не вирішать правоохоронні органи. У цей час у будинок намагалися зайти держвиконавець і ОСОБА_100, однак їх не впустили. Тоді група осіб у камуфляжних штанах і чорних футболках спробували ввійти в будинок через двері й вікно, однак особи в середині приміщення відбивалися за допомогою вогнегасників. При цьому близько 10 людей змогли прорватися в приміщення через вікно другого поверху. Стали доноситися лайка, шум бійки, звуки розбитого скла і меблів - як на 2-му, так і на 1-му поверсі. Через 15-30 хвилин частина невідомих вилізли з вікна - вони були побиті, інші знову залізли. Тривало це протягом 2-х годин, поки будинок не оточив загін «Беркут» (т.36 а.с. 70-72).
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_225 показав, що працював начальником Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області. 04.08.2008 одержав повідомлення з резолюцією обласного управління про забезпечення громадського порядку при виконанні судового рішення при зміні управління Києво-Святошинського управління земельних ресурсів. О 10.00 він з 15-ма дільничними інспекторами прибув до управління. Прибула і слідчо-оперативна група разом з експертом-криміналістом, який фіксував, що відбувається на відеокамеру. До них підійшов судовий виконавець і новий начальник райзему ОСОБА_100 Коли вони підійшли до входу в управління, до ОСОБА_100 підійшли 10 міцних чоловіків, пізніше ще - до півсотні людей. На вході в управління стояли депутати районної ради, які відмовилися пропустити в будинок осіб, що прийшли разом із ОСОБА_100 і держвиконавцем. Зав'язалася словесна перепалка. Підтяглася ще одна група чоловіків у камуфляжних штанах і темних футболках. Після невдалої спроби зайти держвиконавець відійшов і ці чоловіки ринулися у двері, звідки на них стали розпорошувати вміст вогнегасників. Коли почався штурм, коли невідомі стали проникати в будинок через 2-й поверх, він дав команду підтягувати бійців «Беркута», які оточили територію. Затримали двіох людей із числа, що обороняли будинок. 
		 
		Аналогічні показання надали працівники міліції ОСОБА_226 і ОСОБА_227 , протоколи допиту яких у якості свідка були досліджені в судовому засіданні (т.35 а.с. 96-101, т.36 а.с. 143-147).
		 
		Досліджений  в судовому засіданні  відеозапис подій, що відбувалися 04.08.2008 біля будинку Києво-Святошинського управління земельних ресурсів, підтверджує показання свідків та свідчить, що біля управління, серед значної кількості людей перебували ОСОБА_100, ОСОБА_16, ОСОБА_19 ОСОБА_228, повідомляє, що ухвала Шполянского районного суду, на виконання якої відкрито виконавче провадження, скасована. ОСОБА_16 звертається до групи з командами, одного з найбільш активних опонентів намагається перервати, схопивши за шию. ОСОБА_16, а потім і ОСОБА_19  звертаються до міліціонерів, вимагають забезпечити порядок. Держвиконавцю пропонують скласти акт про перешкоду у виконанні судового рішення. ОСОБА_109, поспілкувавшись по телефону, знімає окуляри, відкриває вхідні двері і вривається в будинок. Особи в камуфляжі відбиті струменями з вогнегасника. Через короткий час ОСОБА_109 з розбитою головою визирає з вікна другого поверху. Кілька людей піднімаються по ринві і лізуть у це вікно. Потім з вікна скидаються меблі - тумби, з яких особи в камуфляжі і цивільному становлять піраміду біля стіни, і піднявшись по ній, проникають у будинок через вікно другого поверху. У будинку чутні шум бійки. Видно розбите вікно ліворуч від входу. Через якийсь час будинок оточує загін працівників міліції. Особи, що проникали в будинок залишають його через вікно, на відстані перебуває ОСОБА_16.(т.33 а.с.  209-250).
		 
		Вказані обставини також підтверджуються дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_229 який показав, що наприкінці липня 2008 року він від свого знайомого одержав пропозицію працювати за договором охоронцем об'єкта, розташованого в с.Чайка, а саме: управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району, на що дав свою згоду. 04.08.2008 коли він разом з охоронцями перебував у приміщенні вищевказаного об'єкта, невідомі особи в камуфляжній формі, у кількості близько 100 людей, зробили напад на управління. Проникнувши в середину приміщення, нападники побили охоронців і пошкодили майно управління. Викрикували, що вони під «ОСОБА_104» і виконують його вказівки, і якщо охоронці не заберуться з будинку, то вони вб'ють і ОСОБА_99, і охорону (т.35 а.с. 20-22).
		 
		Показання підсудного ОСОБА_20, які він давав на досудовому слідстві, за цим епізодом підтверджуються дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_230, який показав, що до нього, як директора Департаменту державної виконавчої служби України, влітку 2008 року дзвонив ОСОБА_231 і питав, чому не виконується рішення суду про призначення нового керівника управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району, наполягав прискорити виконання даного рішення. Також до нього на прийом заходив ОСОБА_20, як представник стягувача в справі, який також цікавився про хід виконання судового рішення в інтересах ОСОБА_100 (т. 36 а.с. 185-188).
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_218, підтвердив свої показання, які давав під час проведення досудового слідства у справі, згідно яких він 21.07.2008 звільнив ОСОБА_99 з посади виконуючого обов'язки начальника Києво-Святошинського районного управління земельних ресурсів, оскільки той допустив грубі порушення при виділенні земельних ділянок СГ ТОВ Агрокомбінат «Хотівскій». Про те, що ОСОБА_99 у цей час перебував у відпустці, не знав. На його місце, за рекомендацією народного депутата України Лисина призначив ОСОБА_100 31.07.2008 він видав наказ про перевірку законності зміни фактичної адреси, а також фінансово-господарчої діяльності й порядку ведення архіву зазначеного райуправління земресурсів. У цей же день 31.07.2008 його заступник ОСОБА_214, ОСОБА_100 і державні виконавці намагалися пройти в будинок управління, але їм це не вдалося. Тому  01.08.2008 він видав наказ про зміну місцезнаходження Києво-Святошинського райзему, по якому управління переміщалося в будинок № 3 по вул. Народного ополчення в Києві.
		 
		Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_218 - колишнього начальника Держкомзему України, які він надав в судовому засіданні з приводу обставин звільнення ОСОБА_99 та призначення на посаду через те, що вони суперечать іншим матеріалам справи, та враховуючи те, що органом досудового слідства ОСОБА_218 пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.365, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 - ч.1 ст.366, ч.1 ст. 172, ч.2 ст.382 КК України і кримінальна справа направлена до суду  для розгляду по суті (т.1 а.с. 98-100, 189-191 т.36 а.с. 153-162, 163).
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_231, який під час проведення досудового слідства у справі показав, що ОСОБА_104 знає лише як людину, яка перебувала на четвертому поверсі будинку в м.Київ, по АДРЕСА_10, на 10-му поверсі якого він орендує приміщення. Ніякої загальної діяльності з ОСОБА_104 у нього ніколи не було. Людина на прізвище ОСОБА_19 йому не відомий. Щодо нападу 04.08.2008 на управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області йому стало відомо із засобів масової інформації. З депутатом Київської обласної рада ОСОБА_99 він знайомий, де й при яких обставинах познайомилися - не пам'ятає. З ОСОБА_218 познайомився в період виборної компанії в місцеві органі влади в 2006 році. Також не пам'ятає, звертався чи до нього ОСОБА_218 із приводу ситуації навколо управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області.  ОСОБА_228 він знає як депутата Київської обласної ради, йому ніколи не загрожував. Знає ОСОБА_20, тому що бачив його в зазначеному будинку. Ніякої загальної діяльності з ним у нього ніколи не було і йому не відомо, чим займався ОСОБА_20.  До останнього ніколи не звертався. З ОСОБА_16 не знайомий. Заперечує те, що дзвонив ОСОБА_228, ОСОБА_16, ОСОБА_104, ОСОБА_19. При цьому стверджує, що належним йому телефонним номером 8-067-245-55-25 міг скористатися хто-небудь із працюючого в нього (ОСОБА_231) персоналу (т.36 а.с.  164-168, 169-174, 175-178, 179-1810).
		 
		В судовому засіданні досліджені матеріали справи, згідно яких встановлено, що відносно ОСОБА_231, матеріали виділені в окреме провадження для проведення додаткової перевірки (т.1 а.с. 192-194).
		 
		Аналізуючи, ці показання свідка ОСОБА_231, суд враховує наведені вище показання обвинувачуваних, свідків, інші докази і приймає до уваги, що в інтересах ОСОБА_231 заперечувати причетність до зазначених подій, тому оцінює його показання критично.  
		 
		Причетність до організації та підготовка зазначеного злочину особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження у зв'язку із розшуком (організатор), а також те що підсудні ОСОБА_19, ОСОБА_16 безпосередньо контролювали його вчинення, також підтверджуються показаннями ОСОБА_20 наданими ним на досудовому слідстві 18 і 19.12.2008 (т.40 а.с. 70-105, 108-110, 112-113).
		 
		Крім показань свідків, матеріалів відеозаписів  вина підсудних ОСОБА_19 і ОСОБА_16 у вчиненні злочинів за епізодом нападу на управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району в серпні 2008 року підтверджується також іншими доказами, а саме:
		 
		- данними з протоколу обшуку в офісі ОСОБА_104, відповідно до якого у приймальні вилучений оригінал доручення від 28.07.2008, яким ОСОБА_100 уповноважує представляти його інтереси в органах державної виконавчої служби ОСОБА_16 та інших, що свідчить про його причетність до організації, підготовці та вчиненні злочину (т. 34 а.с.  68-70, 71);
		 
		- данними з протоколів огляду місця події від 09.08.2008 із застосуванням відеозапису, згідно з якими в будинку управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області виявлені розбите вікно, розкидані документи на підлозі кабінетів і в коридорі поверху, пошкоджені двері кабінетів; також виявлені і вилучені дві гільзи (т.33 а.с. 109-115, 117-27, 129-133, 135-138, 140-164, т.34 а.с. 97);
		 
		- данними з висновку балістичної експертизи № 493 ВКЕ від 19.08.2008, згідно з якою виявлені і вилучені гільзи  є гільзами від стандартних патронів травматичної дії калібру 9 мм. (т. 34 а.с. 84-89);
		 
		- данними з висновку будівельно-технічної експертизи від 09.01.2009, згідно яких вартість ремонтних і відбудовних робіт, необхідних для усунення нанесених 04.08.2008 ушкоджень будинку Києво-Святошинського районного керування земельних ресурсів становить не менш 54 тис. 255 грн. на момент заподіяння. (т.34 а.с.  132-136).
		 
		Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується вчиннння підсудними ОСОБА_16., ОСОБА_20. та ОСОБА_19  злочинів у складі злочинної організації.
		 
		Так, наявність чітко вираженого керівника угруповання та стосунків між членами угруповання, що грунтуються на принципах влади й підкорення підтверджується наступнми доказами.
		 
		По епізоду захоплення Кременчуцького сталеливарного заводу: 
		- дослідженими в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_20, який під час досудового слідства у справі 10.12.2008 на додатковому допиті як обвинувачуваного, з використанням звукозапису, показав, що тривалий час знайомий з ОСОБА_104, через що йому  відомі обставини нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», а саме: що саме ОСОБА_104, який був раніше знайомий з ОСОБА_26, на прохання останнього організував охорону заводу, для чого використовував охоронні фірми, якими у нього займалися ОСОБА_19 і ОСОБА_111  Згодом ОСОБА_26 відмовився від послуг ОСОБА_104, після чого до того звернулися представники протилежної сторони, за допомогою в забезпеченні виконання одного із судових рішень. Суть допомоги зводилася до забезпечення фізичного доступу нового управління до підприємства. За послуги ОСОБА_104 розрахувалися готівкою. ОСОБА_104, як окремим видом діяльності, займався «охоронним» бізнесом. Основним працівником у даному виді діяльності в нього був ОСОБА_19 Також ОСОБА_104 деякий час задіяв у ньому ОСОБА_111, з яким у свій час разом служив. Дані охоронні фірми використовувалися для нападів і захоплень. Саме ОСОБА_19 і ОСОБА_111, а також ОСОБА_109, крім іншого, поручалося придбання спеціального екіпірування. (т.40 а.с.70-105);
		- показаннями свідка ОСОБА_26, про те, що для посилення охорони сталеливарного заводу йому рекомендували саме ОСОБА_104, оскільки той здатний організувати гідну охорону підприємства, після чого був укладений договір і охорона, очолювана ОСОБА_104, охороняла територію заводу протягом двох місяців; 
		- показаннями свідка ОСОБА_144, згідно яких саме ОСОБА_104 неодноразово приїжджав на підприємство, організовував і перевіряв роботу охорони. Ні він сам, ні його працівники нікому на підприємстві не підкорялися У свої плани ОСОБА_104 не присвячував нікого, у т.ч. і ОСОБА_26 Після того, як на заводі довідалися про проведення в Дніпропетровську загальних зборів акціонерів, на нараді в ОСОБА_26 було ухвалене рішення направити туди людей ОСОБА_104, для чого їм видали доручення на представництво інтересів акціонерів. Збори відбулися в Дніпропетровську 17.05.2006, а ввечері того ж дня вона довідалася, що в Дніпропетровську затримані люди ОСОБА_104, які влаштували бійку з охоронцями; 
		- показаннями свідка ОСОБА_143, який показав, що від ОСОБА_26 стало відомо, що є охоронна фірма, здатна забезпечити надійну охорону заводу, керівник якої ОСОБА_104 При зустрічі з останнім були обговорені умови співробітництва і надалі керівництвом ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» був укладений саме з фірмою ОСОБА_104 договір про надання охоронних послуг; 
		- показаннями свідка ОСОБА_146, який показав, що знайомий з ОСОБА_104 з 1998 року, що ОСОБА_104 звертався до нього із проханням підшукати 200 «бійців» - фізично міцних осіб і згодом ОСОБА_104 знайшов таких «бійців» за допомогою ОСОБА_109, від якого довідався, що саме його люди, зробили напад і захопили ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод»; 
		Крім того, суд враховує, що два блокноти, з номерами телефонів ОСОБА_110 - НОМЕР_10, ОСОБА_111 - НОМЕР_11( т.19 а.с.184-186, 183, 193) виявлено під час обшуку належного саме ОСОБА_104 офісного приміщення, на 4-му поверсі будинку АДРЕСА_10.
		 
		За епізодом захоплення порту «Южний»:
		- дослідженими в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_20, який під час досудового слідства показав, що питанням порту «Южний» займався ОСОБА_106, - він працював заступником керівника підприємства «Укрморпорт», яке при Мінтрансі курирувало порти. В останнього були інтереси відновити раніше звільненого ОСОБА_107, якого приводили в офіс ОСОБА_104. Судове рішення одержали у Донецьку. «Акція» була дуже підготовлена, оскільки діючий керівник порту ОСОБА_27 просто так посади б не віддав. Тобто, це було практично неможливо його відновити і завести. «Замовниками» були якісь росіяни, які заплатили ОСОБА_104 мільйон або два мільйони доларів США, але хто саме він не знає. Надалі ОСОБА_104 давав інструкції, а ОСОБА_113 керував безпосередньо на місці, там же домовлявся з органами;
		- дослідженими в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_16 від 17.02.09, згідно яких останній показав, що приблизно в середині квітня 2008 року до нього в офіс, який розміщений на 4-ом поверсі по АДРЕСА_10, ОСОБА_113 привів раніше незнайомого йому (ОСОБА_16) ОСОБА_107.
		- дослідженими в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_23 від 02, 04.06.09, а також 05.08.2009, згідно яких ОСОБА_23 показав наступне: 20.04.2008 він був на зустрічі ОСОБА_107 з портовиками в «Афганському клубі» м.Південний. ОСОБА_107 з'явився з 2 людьми - один з них ОСОБА_113. Його він бачив раніше, коли ОСОБА_107 перший раз представляли як начальника порту. Другий - пізніше, уже в 2009 році його фотографії показували по телевізору, - ОСОБА_104. Усі троє виступили, говорили про підтримку ОСОБА_107, у т.ч. що потрібно вийти на мітинг.  Згодом кілька раз бачив ОСОБА_113 й ОСОБА_104 в порту.
		- дослідженими в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_24 від 25.05, 05.06.2009, згідно яких  ОСОБА_24 показав, що ОСОБА_91 запросив його в офіс «Суспільства Афганців» для зустрічі з ним і представниками з Києва. У цьому офісі він побачив ОСОБА_91, ОСОБА_23, заступника начальника «Укрморпорта» ОСОБА_232 і ОСОБА_104, який представився представником групи депутатів. ОСОБА_233, ОСОБА_232 і ОСОБА_104. Сказали: «Що ви терпите? Вас отут звільняють, принижують. Вже є рішення суду, потрібно вийти на мітинг у підтримку ОСОБА_91». Коли запитали, наскільки ця акція законна, відповів ОСОБА_104. Сказав: «Не бійтеся, будуть судові виконавці, є рішення суду, влада йде вам на зустріч. Мені платять 500 тисяч баксів за це, я й без вас зможу все зробити. Але потім не «пищіть» коли вас будуть звільняти». 25.04.2008 біля будинку управління порту відбувався мітинг, була маса людей, у т.ч. і працівники порту. Ще до його початку до будинку управління порту приїхав автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_91 з охороною, у т.ч. ОСОБА_19, а також ОСОБА_104, ОСОБА_232 і судові виконавці;
		- показаннями свіда ОСОБА_27, який показав, що після цих подій, з'ясовуючи правомірність дій нападників, з'ясував, що організатором захоплення порту, а також організатором захоплення інших підприємств на території України, є житель м. Києва ОСОБА_104. У розмові представників ОСОБА_27 з ОСОБА_104, останній підтвердив, що саме його люди провели захоплення порту. 
		- дослідженими в судовому засіданні показаннями допитаного у даній кримінальній справі як свідка ОСОБА_107, який показав, що 24.04.2008 в «афганському» клубі м.Южний відбулося обговорення його підтримки при виконанні рішення суду, де зібралися: ОСОБА_113 - заступник генерального директора «Укрморпорт» по безпеці, ОСОБА_23, а також були присутні ОСОБА_271 або ОСОБА_209, який є начальником охоронної фірми порту «Южний» і куратор цієї охоронної фірми - ОСОБА_210 із м.Києва. Раніше його ніколи не бачив. Пізніше довідався, що прізвище ОСОБА_210 - ОСОБА_104. 
		Крім того, суд враховує, що згідно відомостей, наданих оператором мобільного телефонного зв'язку «Киевстар», телефон з номером НОМЕР_21, відомий як номер ОСОБА_113, у першій половині дня 28.04.2008 перебував у зоні дій базових станцій оператора, розташованих у м.Києві ( до 10.59), а вже з 17.56 і до 23.50 цього ж дня 28.04.2008 діяв у районі базової станції, розташованої на трубі котельні порту «Південний». За цей період було зроблено 24 дзвінка, у тому числі з 18.40 по 18.49 - чотири з'єднання з телефоном ОСОБА_16, в 18.55 - з'єднання з телефоном ОСОБА_104, в 21.16 - з'єднання з ОСОБА_111 (т.52 а.с. 4-5, 131-140).
		Крім того, з наданих операторами мобільного зв'язку відомостей про телефонні з'єднання всіх учасників злочину випливає, що телефон НОМЕР_22, відомий як телефон ОСОБА_104 (зареєстрований на ОСОБА_110.) починаючи з 21.32 годин 20.04.2008 21.27 годин 24.04.2008 перебував у м.Одеса. Зафіксовані з'єднання з телефоном ОСОБА_113, 21.04.2008 - 4 з'єднання в 08.57, 14.33, 17.03, і 21.23 годин. 25.04.2008 в 18.48 телефон перебував у межах дії базової станції, що на трубі котельні порту «Южний». У межах дії цієї ж станції зазначений телефон перебував в 22.49 годин 28.04.2008 (т.53 а.с. 80-87, 88-89). Належний ОСОБА_109 телефон з номером НОМЕР_17 протягом 25.04 і до ранку 07.05.2008 перебував у межах дії базової станції, що на трубі котельні порту «Південний» (т.53 а.с. 90-121, 122-128) Також, у межах дії цієї станції в зазначені дні перебував телефон НОМЕР_10, що належить ОСОБА_110 (т.53 а.с. 129-141, 142-145).
		При цьому суд враховує, що згідно показань свідка ОСОБА_234, приватного адвоката, його знайомі з Одеси, з якими він раніше працював, попросили його допомогти іншому адвокатові при розгляді питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_23 У відношенні останнього була порушена кримінальна справа відносно захоплення порту «Южний». Близько місяця після цього йому дзвонив чоловік, який представився ОСОБА_104, поцікавився, чи готовий він і надалі захищати ОСОБА_23 й інших осіб, у відношенні яких також може бути порушена кримінальна справа. Зустрівшись в офісі ОСОБА_104, він дав згоду захищати ОСОБА_104, а також ОСОБА_20 й ОСОБА_100. 
		Під час обшуку належного ОСОБА_104 офісного приміщення, на 4-му поверсі будинку АДРЕСА_10, у числі іншого виявлений аркуш із записами, з яких убачається, що вони відображають витрати, пов'язані з подіями в порту «Південний», зокрема: «Охорона - 450», «Виконавча - 150 (Київ, Одеса, Южний)», «Ухвала - 3 (100)300, «Рішення - 1(200)200», «Оплата видатків», «Юр.Забезпечення 500 ( за мій)», «Прокуратура-200 (включаючи крим. справи проти ОСОБА_27)», «Піар підтримка (ОСОБА_107) проти ОСОБА_27 - 300», «Міліц-500-(1)», «Мін юст-500-(!), «Міліц.Обл 100», «Непередбачені видатки (по апеляції, для одержання довідки 50) ( т.34 а.с. 68-70, 72), що підтверджує показання ОСОБА_20 у частині значних коштів, витрачених для захоплення порту.
		Крім того, при огляді вилученого під час проведення зазначеного обшуку системного блоку виявлена комп'ютерна папка з файлами за назвою «---ОСОБА_272», що містить відеофайли, які відображають події під час захоплення й утримання ДП МТП «Південний» 25.04.08-06.05.08 (т.29 а.с. 164-175)(диск із записами в додатку до протоколу огляду).
		 
		За епізодом нападу з метою захоплення майна «КВІК»:
		- дослідженими в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_20, який на допиті його як обвинувачуваного 10.12.2008, із застосуванням звукозапису, щодо даного епізоду злочинної діяльності показав, що ОСОБА_104 займався питанням відносно майна  ЗАТ «Веста» по АДРЕСА_7, для чого також залучив і його.  ОСОБА_85 звернувся зі своєю проблемою, що «от, у нього відібрали», до ОСОБА_104 Той погодився допомогти, за умови, що після вирішення питання на користь ОСОБА_85, викупить у останнього будівлю за п'ять мільйонів. На цей рахунок був укладений  договір з підприємством «Чікого-Експрес». На прохання ОСОБА_104 він зайнявся цим питанням разом з  юристом ОСОБА_16. ОСОБА_104. був згодний піти на компроміс, але за умови, що будинки будуть поділені - на літеру «А» і літеру «Б» ОСОБА_104 визначав суму можливої компенсації. Він умовляв ОСОБА_104, щоб той припинив займатися цією справою ( т. 40 а.с.70-105).
		- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який показав суду, що після першої спроби захоплення будівель він разом із потерпілим ОСОБА_1 у лютому 2008 року  зустрічався з ОСОБА_104 в офісі останнього на 4-му поверсі будинку АДРЕСА_10. ОСОБА_104 пояснив, що він купив «тему» і що однаково забере будинки, але якщо йому заплатять 5 мільйонів доларів США, то він може припинити «наїзди». Після цієї зустрічі пішло ще два напади на  офісний центр «Веста». При цьому від ОСОБА_104 надходили на його і ОСОБА_1 адреси погрози. На наступних переговорах, на яких він був присутнім разом із ОСОБА_1, представники протилежної сторони в особі ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_113 наполегливо рекомендували уступити ОСОБА_104 будівлі, погрожуючи, що якщо ні, то це добром не скінчитися. При першій й другій таких зустрічах за участю ОСОБА_113, їхня спільна бесіда була записана ОСОБА_1 на диктофон. 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який показав суду, що довідався, що спробу захопити будинки організував ОСОБА_104 і через ОСОБА_20 ініціював зустріч з ОСОБА_104. Така зустріч відбулася 14.02.2008 в офісі останнього на 4-му поверсі будинку АДРЕСА_10, на яку він прибув разом із представником ЗАТ «Веста» ОСОБА_116 ОСОБА_104 у різкій формі сказав їм: «Ви потрапили в погану ситуацію! Моя професія - воювати. Необхідно у війну вкласти 100 мільйонів доларів США - я їх вкладу, але ваші площі однаково заберу! Ми вами займаємося вже півроку. Особисто я придбав цю тему за 5 мільйонів доларів США. Мої юристи підняли й вивчили всі справи щодо ваших площ і повідомили мене, що страшного нічого не має, і можемо все забрати. Бажаєте мирним шляхом вирішити- віддайте добровільно корпуси під літерами «А» і «Б», і лише тоді ми укладемо мирову угоду!». Також ОСОБА_104 підкреслив, що він вирішує питання всюди: у Генеральній прокуратурі, Верховному суді й в інших судах, виконує замовлення для великих чиновників, політичних партій і впливових осіб. 
		Під час проведення досудового слідства у справі при проведенні впізнання по фотографіях ОСОБА_1 упевнено пізнавав ОСОБА_104, з яким вів переговори, а також ОСОБА_109 і ОСОБА_19, як учасників описаних їм нападів (т.20 а.с.99, 100, 101).
		Крім того, потерпілий ОСОБА_1 надав слідству належні йому цифровий диктофон «OLYMPUS» WS-310M і комп'ютерний носій типу CD-R «Verbatium»( т.20 а.с.145-146).
		Проведеною в справі фоноскопичною експертизою (висновок  №6485/6486 від 17.03.2010) встановлено, що на представлених на дослідження цифровому диктофоні «OLYMPUS» WS-310M і Cd-R-Диску «Verbatium» містяться чотири звукові файли, у тому числі три на диску, з назвами: «Переговори ОСОБА_170 ОСОБА_20», «ОСОБА_20 ОСОБА_113 ОСОБА_266 ресторан 18.09.08», «ОСОБА_20 ОСОБА_113 ресторан 17.09.08», а також, на диктофоні ідентичний останньому файл «WS_30032». У розмовах брали участь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_20, ОСОБА_16 і ОСОБА_113 (т.58 а.с.12-24).
		Зміст зафіксованої на звуковому файлі «Переговори ОСОБА_170 ОСОБА_20» розмови зводиться до наступного: ОСОБА_1 і ОСОБА_225 доводять правомірність володіння майновим комплексом, у свою чергу ОСОБА_20, ОСОБА_113 і ОСОБА_170 наполегливо вимагають від них виплати значних коштів. Згідно витягу з висновку даної експертизи: …у розмову знову вступає ОСОБА_20 із пропозицією: «…це питання регулювати…», але на запитання ОСОБА_113 до ОСОБА_1: «Добре, ваші пропозиції?» той відповідає: «Ні, давайте ОСОБА_104 прийде, будемо обговорювати вже з ним». 
		Відразу ОСОБА_20 відповідає: «Ні, ОСОБА_104 сказав, переговорити. Він мені передзвонив…». На це ОСОБА_1: «…а чому тоді… ми даремно воду каламутимо? … якщо ви говорите, що він головний, ну, от давайте, як би, з ним і обговоримо всі моменти», і, мабуть, на зауваження, що в ОСОБА_20 й ОСОБА_113 з ОСОБА_104 партнерські відносини, обурюється: «Та які, нахер, партнерські? Що ви говорите, хлопці? Ну, це ви так думаєте - партнерські відносини… все ж в ієрархії розставлене». 
		 
		Те, що будь-які пропозиції потерпілих, виходять за межі злочинних вимог повинні були узгоджуватися з ОСОБА_104, вказує, що обвинувачувані діяли з відома й за вказівкою останнього, під його твердим контролем. 
		Свідок ОСОБА_188 - представник ТОВ «Квік», на очній ставці, проведеної між ним і ОСОБА_16, повністю підтвердив свої показання, у тому числі й про те, що під час нападу, що відбувся 25.02.2008 ОСОБА_16, неодноразово розмовляючи по мобільному телефону, часто виголошував: «ОСОБА_104» або « ОСОБА_104», а також «ОСОБА_19» (т.20 а.с. 80-81).
		 
		Про погодженість і спільність дій членів організованої групи свідчить зіставлення наданих операторами мобільному телефонному зв'язку відомостей про телефонні з'єднання між номерами ОСОБА_16 (НОМЕР_16), ОСОБА_109 (НОМЕР_17), ОСОБА_20 (НОМЕР_18), ОСОБА_19 (НОМЕР_19), ОСОБА_110 (НОМЕР_10), а також ОСОБА_104 (НОМЕР_20). 
		З встановлених в ході судового слідства обставин випливає, що 12.05.2008 напад на будівлі комплексу почався приблизно о 19.00 годині. У цей день, ОСОБА_16 протягом дня зв'язувався по телефону з ОСОБА_110 - в 12.31, із ОСОБА_19 - в 14.59, в 17.37 - з ОСОБА_104, а незадовго до нападу - в 18.17 із ОСОБА_20, і в 18.50 - з ОСОБА_109Увечері того ж дня ОСОБА_16 дзвонив ОСОБА_104, ОСОБА_20 і ОСОБА_19ОСОБА_192, крім перерахованих вище з'єднань, неодноразово зв'язувався по телефону з ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_20 і ОСОБА_104.(т.37 а.с. 227 (оборот), 228 ). 
		Далі, 25.02.2008 (напад відбувся приблизно в 14.00 годин):- ОСОБА_16 з 08.57 до 10.38 п'ять разів зв'язується із ОСОБА_20; - в 13.47 (перед нападом) ОСОБА_19 зв'язується з ОСОБА_109, який негайно, в 13.48 передзвонює ОСОБА_16; - в 15.16 ОСОБА_109 знову дзвонить ОСОБА_16, а в 15.28 ОСОБА_20 зв'язується з ОСОБА_109;- в 16.05 ОСОБА_109 дзвонить ОСОБА_19, а в 16.06 йому ж - ОСОБА_20.(т. 37 а.с. 231 (оборот).
		03.03.2008 (два напади, що почалися о 14.00-14.30 годині і о 20.00 годині):- в першій половині дня дзвінки між ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_19, зокрема перед першим нападом: в 13.30 і 13.56 ОСОБА_16 зв'язується із ОСОБА_20, він же в 13.47 і 14.02 - із ОСОБА_19
		О 16.55 ОСОБА_16 зв'язується з ОСОБА_104, а після 20.00 години спілкується із ОСОБА_20, ОСОБА_19 і ОСОБА_110
		У свою чергу ОСОБА_19 протягом дня підтримує телефонний зв'язок з ОСОБА_109, а в 16.53, 20.24, 20.29 і 20.40 розмовляє з ОСОБА_104 У проміжку - в 20.38 зв'язується з ОСОБА_16 (т. 37 а.с. 233).
		 
		За епізодом нападу на приміщення управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області погодженість і спільність дій членів організованої групи вбачається з наступного.
		 
		Дослідженими в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_20, який під час проведення досудового слідства на допитах 18 і 19.12.2008 показав, що безпосереднім замовником захоплення Києво-Святошинського керування земельних ресурсів у Київській області був ОСОБА_231, якого не влаштовував діючий начальник Києво-Святошинського управління земельних ресурсів ОСОБА_99 Він прагнув його прибрати й поставити свого - ОСОБА_100. Для вирішення цієї проблеми той звернувся по допомогу до ОСОБА_104 При нападі на управління були присутні ОСОБА_19 і ОСОБА_16 При цьому ОСОБА_16 за вказівкою ОСОБА_104 представляв інтереси новопризначеного ОСОБА_100. ОСОБА_19 безпосередньо, також за вказівкою ОСОБА_104, керував людьми з охоронних структур, які повинні були завести ОСОБА_100 в приміщення керування у випадку неможливості ОСОБА_100 зайти звичайним шляхом і взяти під охорону архів. 
		 
		Свідок ОСОБА_221 показала, що у зв'язку з участю в процедурі банкрутства будівельної корпорації «Укразіастрой», познайомилася з ОСОБА_16 - представником одного із кредиторів ліквідованого підприємства, 1-2 рази в тиждень бувала в його офісі, бачила там ОСОБА_104, ОСОБА_20 та інших; ОСОБА_100, який показав, що йому дзвонили, повідомлдяли, що потрібно прибути за адресою: АДРЕСА_10, де відвели до ОСОБА_16, яку йому представили як юриста який сказав, що йому  необхідно оформити доручення на представництво своїх інтересів;
		 
		З наданих оператором мобільного зв'язку відомостей про з'єднання між абонентами НОМЕР_20 (ОСОБА_104.), НОМЕР_19 (ОСОБА_19К.), НОМЕР_10 (ОСОБА_110.), НОМЕР_16 (ОСОБА_16.) і НОМЕР_17 (ОСОБА_109В.), убачається, що 01.08.2008 між ними відбулися: - між ОСОБА_104 і ОСОБА_110 - чотири з'єднання, з 17.29 до 17.32;- між ОСОБА_104 і ОСОБА_19 - чотири з'єднання, в 17.50, 18.39, 18.43, 19.23;- між ОСОБА_104 і ОСОБА_16 - одне з'єднання в 20.36. - між ОСОБА_16 і ОСОБА_109 - одне з'єднання в 13.22;- між ОСОБА_16 і ОСОБА_19 - три з'єднання, в 14.54 (два дзвінки) і в 20.40;- між  ОСОБА_19 і ОСОБА_110 - одне з'єднання в 11.56;- між  ОСОБА_19 і ОСОБА_109, у тому числі: в 12.58, 13.40, 13.58, 14.02, 14.24, 14.37, 14.53, 15.02, 15.13, 15.23, 15.53, 15.54, 15.58, 16.08, 16.33, 17.24, 17.26, 17.29, 17.30, 17.31, 17.42, 18.00, 18.01;- між ОСОБА_19 і ОСОБА_20, у тому числі: в 15.44, 18.35,- між ОСОБА_109 і ОСОБА_110 - двадцять три з'єднання, у тому числі: в 08.40, 11.52, 12.26, 13.24, 14.01, 14.03, 14.33, 15.01, 15.28, 15.35, 15.39, 15.41, 15.45, 15.48, 16.06, 17.57, 17.58, 18.20, 18.21, 18.22, 18.39, 18.43, 19.18.
		 
		Перераховані з'єднання мали місце в другій половині дня - тобто під час вищеописаних подій у Києво-Святошинському райуправлінні земресурсів.  
		 
		04.08.2008, також у період часу, відповідний до подій цього дня  в зазначеному управлінні, відбулося:- - між ОСОБА_104 і ОСОБА_20 - шістнадцять з'єднань, у тому числі: в 09.06, 09.21, 09.24, 09.29, 12.59, 13.31, 13.41, 13.47, 13.54, 14.16, 15.40, 16.00, 16.03, 16.07, 16.28, 17.44;- між ОСОБА_104 і ОСОБА_16 - вісім з'єднань, в 09.09, 10.55, 11.02, 11.25, 13.11, 13.41, 15.38, 16.11;- між ОСОБА_104 і ОСОБА_19 - вісімнадцять з'єднань в 09.11, з 09.43 до 09.58 (три дзвінки), в 10.05, з 10.24 до 10.28 (два дзвінки), в 10.51, 10.57, 11.11, 11.34, 11.44, 12.09, 12.30, 12.55, 15.16, 17.46, 18.59;- між ОСОБА_104.і ОСОБА_109 - одне з'єднання в 16.33; - між ОСОБА_16 і ОСОБА_19 - десять з'єднань, у тому числі: в 07.46, 07.49, 08.23, 08.28, 08.48, 09.06, 09.34, 13.30, 14.03, 16.06.;- між ОСОБА_16 і ОСОБА_109 - два з'єднання, в 16.11, 16.13;- між ОСОБА_19 і ОСОБА_109 - двадцять з'єднань, у тому числі: в 07.31, 07.51, 09.09, 09.55, 10.14, 10.23, 10.26, 10.29, 10.36, 10.37, 10.43, 10.49, 10.52, 10.58, 11.39, 11.46, 11.53, 11.54, 12.07, 12.16;- між ОСОБА_19 і ОСОБА_231 - чотири з'єднання, у тому числі: в 20.33, 20.50, 20.54, 20.55;- між ОСОБА_109 і ОСОБА_20 - два з'єднання, у тому числі: в 17.04, 17.13.(т.37 а.с.211 (оборот), 253 (оборот), 254, т.47 а.с.42-46,т.53 а.с.163-168, 172-174, 177-179, т.53 а.с.189-193).
		 
		Крім того, під час проведення обшуку в офісі ОСОБА_104, у приймальні вилучений оригінал доручення від 28.07.2008, яким ОСОБА_100 уповноважує представляти його інтереси в органах державної виконавчої служби ОСОБА_16 і інших. Те що це доручення виявлене саме в приймальні офісу ОСОБА_104 також свідчить про його причетність до злочину (т. 34 а.с.  68-70, 71)
		 
		Викладені докази підтверджують, що одна і та ж особа була відома вказаним потерпілим, підсудним та свідкам, допитаним в ході досудового та судового слідства у справі, як чітко виражений керівник угруповання та його стосунки з членами угруповання, грунтувася на принципах влади й підкорення, саме ця особа безпосередньо організовувала, контролювала підготовку та вчинення злочинів забезпечувала узгодженість дій всіх учасників.
		 
		Вивчення міжособових стосунків членів угруповання встановлено, наявність фактів учинення ними певних  дій всупереч власній волі, на вимогу особи, що є загальновизнаною у зазначеному угрупованні, керівником. Так, згідно досліджених в судовому засіданні показань підсудного ОСОБА_20 встановлено, що він умовляв ОСОБА_104, щоб той припинив займатися справою ЗАТ «Веста» і ООО «КВІК», проте виконував вказівки останнього ( т. 40 а.с.70-105).
		Сукупність досліджених судом доказів підтверджує сталість форм і методів даної злочинної організації - у кожному із перерахованих вище епізодів злочинної діяльності досягнення злочинної мети здійснювалося шляхом примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань; у всіх випадках такі зобов'язання виникали із судових рішень, які в подальшому усі скасовані; щораз способом такого примушування був напад. 
		Здійснення злочинів протягом тривалого періоду (більше ніж 2-х років), із чітким розподілом функцій кожного учасника також свідчить про те, що створене об'єднання  є злочинною організацією, і придбало всі її ознаки вже з моменту здійснення першого злочину, який вимагав особливої підготовки. 
		 
		Оцінюючи та аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд  також враховує, що однією з основних ознак злочинної організації є її стійкість, здатність організації як такої до існування, твердість у проведенні злочинного задуму, рішучість будь-яким шляхом довести злочин до кінця, незважаючи на перешкоди. 
		Тривалість і сталість відносин усередині цієї організації, її висока організованість, а також тверда ієрархія й дисципліна серед її членів, крім показань ОСОБА_20, які він дав на досудовому слідстві з використанням звукозапису, підтверджується встановленими в ході судового слідства обставинами, відповіднодо яких кожний із вчинених злочинів вимагав ретельної підготовки, чіткого планування, фінансового забезпечення, задіяння десятків та сотень людей, сумісним діям яких вимагалось узгодженність, ефективне і компетентне керівництво, твердість у проведенні злочинного задуму, рішучість будь-яким шляхом довести злочин до кінця, незважаючи на перешкоди.
		Під час вчинення кожного із вказаних злочинів, внаслідок ретельноого планування та відповідної підготовки злочинним діям надавалась видимість законності, оскільки вказані злочинні дії здійснювались нібито на виконання судових рішень, під час проведення виконавчого провадження, що не давало можливості правоохоронним органам під час вчинення злочинів, або негайно після закінчення їх вчинення затримувати винних осіб та вирішувати питання про притягнення їх до встановленої законом відповідальності, що, у свою чергу, є підтвердженням стійкості даного злочинного угрупування, здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти внутрішнім чи зовнішнім факторам, що можуть її дезорганізувати.
		 
		Систематичність скоєння вказаних злочинів свідчить про наявність у поведінці членів даного злочинного угруповання стійкості суспільно небезпечних намірів, що, в свою чергу, підтверджує стійкість самої групи, згуртованої навколо спільної злочинної мети.
		 
		Досліджені в судовому засіданні докази свідчать, що саме існування даного злочинного угруповання становить серйозну небезпеку в силу сукупності причин, а саме - через велику кількість учасників, ретельність розподілу ролей між ними, вчинення та підготовку нападів на такі вагомі об'єкти, як сталеливарне підприємство, на якому працюють тисячі працівників, морський торговельний порт, який має унікальні можливості для країни, офісні центри, розташовані в центральній частині столиці країни, державна установа управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району, від належного функціонування якої залежить захист інтересів десятків тисяч громадян та багатьох підприємств у сфері земельних відносин.
		 
		Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що вказані тяжкі та особливо тяжкі злочини вчинені злочинною організацією, оскільки кожний з них вимагав ретельного планування, підготовки та чіткого розподілу функцій учасників щодо досягнення мети злочину, їх централізованого підпорядкування, дій організаційного характеру, що можуть здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, давання доручень;  в кожному з них них брали участь більше 5-ти осіб, які попередньо встановили та протягом тривалого часу підтримували між собою тісні стосунки, що грунтувалися на принципах влади й підкорення з чітко вираженим керівником угруповання, що свідчить про наявність групи осіб з ознаками ієрархічної структури, яку утворено для спільної діяльності з метою систематичного вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів та яка виникла внаслідок досягнення згоди про вчинення таких злочинів. 
		Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_20, які той надав в судовому засіданні, відмовившись від показань, які давав на досудовому слідстві, вказуючи на те, що ті показання не відповідають дійсності, оскільки були дані  ним через те, що слідчий не дозволив йому прийняти  медичні препарати від цукрового діабету, яким він страждає. 
		Судом вживались заходи щодо перевірки даної заяви підсудного про застосування до нього недозволених методів слідства. 
		Згідно постанови прокурора відділу Генеральної прокуратури України від 10.08.2012 за результатами проведеної за даною заявою перевірки у порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністюподії злочину на підставі п.1, ч.1 ст.6 КПК України (т.74, а.с.102).
		Враховуючи викладене, таку поведінку ОСОБА_20 суд розцінює як спосіб захисту, з метою уникнути відповідальност за вчинені злочини.
		У той же час, суд визнає, що надані ОСОБА_20 під час проведення досудового слідства у справі показання, зафіксовані в протоколі його допиту від  10.12.2008,  повністю узгоджуються з встановленими обставинами справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, у зв'язку з чим саме цим показанням суд надає перевагу. 
		Вказаний протоколу допиту ОСОБА_20 не підписаний. Проте технічний запис цього допиту, досліджений в судовому засіданні, де підсудний підтвердив його автентичність, не викликає сумнівів стосовновно добровільності надання ОСОБА_20 цих показань та підтверджує відсутність здійснення на нього фізичного чи психологічного тиску. Це підтверджують обстановка допиту, характер питань та відповідей, мова, тон та інтонації відповідей ОСОБА_20 на питання слідчого, зафіксованих технічними засобами, які свідчать про те, що ОСОБА_20 під час допиту вільно спілкувався із слідчим, без напруги, перебував в нормальному настрої та доброму гуморі, оскільки дозволяв собі жартувати. 
		Суд критично оцінює заяву підсудного ОСОБА_16, який на стадії завершення судового слідства у справі заявив в судовому засіданні клопотання про слухання справи судом у складі колегії суддів.
		Так, згідно статті 17 КПК України, кримінальні  справи  про  злочини, за які законом передбачено покарання  у  виді  позбавлення волі на строк більше десяти років, розглядаються в суді першої інстанції колегіально судом  у  складі трьох осіб,  якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд, а про злочини,  за які законом  передбачена  можливість  призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, - у  складі трьох осіб незалежно від наявності клопотання підсудного про такий розгляд.
		Відповідно до п. 5 Постанови № 6 Пленуму Верховного Суду Українивід 30 травня 2008 р. Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції за змістом закону (частина друга статті 240 КПК) попередній розгляд справи суддею здійснюється в такому порядку: суддя відкриває засідання; повідомляє, що провадиться попередній розгляд кримінальної справи та якої саме; встановлює дані про особу обвинуваченого і перевіряє повноваження учасників процесу, які з'явилися в засідання; повідомляє, ким проводиться попередній розгляд справи із зазначенням прізвищ судді, прокурора і секретаря; роз'яснює право відводу судді (статті 54, 55, 56 КПК), прокурора (статті 54, 56, 58 КПК), секретаря (статті 54, 62 КПК), перелічує обставини, що тягнуть усунення від участі в попередньому розгляді справи захисника обвинуваченого, представників потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача (статті 61, 611, 63 КПК); вирішує заявлені відводи; роз'яснює учасникам попереднього розгляду справи їх права на цій стадії процесу, виходячи з вимог статей 237, 240, 246, 248, 249-1, 253, 255 КПК; надає слово для доповіді прокурору для висвітлення питань, зазначених у статті 237 КПК, викладення своєї позиції щодо можливості призначення справи до судового розгляду та своїх клопотань. У разі явки інших учасників процесу вони висловлюють свої думки з таких же питань і викладають свої клопотання, після чого знову надається слово прокурору для висловлення думки щодо клопотань учасників процесу. Заслухавши всіх учасників процесу, суддя видаляється до нарадчої кімнати, де вирішує заявлені клопотання та приймає рішення. 
		  В підготовчому засіданні, яке відбулось 30.06.2010 і проведено з дотриманням вищенаведених вимог, зазначених у постанові Пленуму Верховного Суду України, після роз'яснення головуючим прав учасникам судового розгляду, ні захисник ОСОБА_16 з числа близьких родичів, яка була присутня в судовому засіданні, ні сам підсудний ОСОБА_16, достовірно знаючи про наявність у нього права заявити клопотання про розгляд даної справи судом колегіально, про що додатково свідчить його клопотання, надане органу досудового слідства під час ознайомлення з матеріалами справи, в судовому засіданні такого клопотання не заявили. 
		При цьому підсудний ОСОБА_16 та його захисник з числа близьких родичів в повній мірі використавли своє право заявляти інші клопотання і заявили під час проведення попереднього судового розгляду справи клопотання про зміну ОСОБА_16 запобіжного заходу, про повернення справи для додаткового розслідування та про застосування технічних засобів фіксування судового процесу  (т. 68, а.с. 40, 41), у задоволенні яких судом відмовлено.
		Під час роведення підготовчої частини судового засідання 19.07.2010 після роз'яснення головуючим прав учасникам судового розгляду, ні захисник ОСОБА_16 з числа близьких родичів, яка була присутня в судовому засіданні, ні підсудний ОСОБА_16, такого клопотання не заявили.
		За вказаних обставин, а також враховуючи те, що за час судового розгляду справи від підсудного ОСОБА_16 надійшло більше 80 клопотань, які вирішувались судом, в яких не ставилося питання про порушення його права на колегіальний розгляд справи, суд розцінює дану заяву ОСОБА_16 про слухання справи судом у складі колегії суддів, подану після проведення протягом 2-х років судового розгляду справи, на стадії завершення судового слідства, як тактику та спосіб його захисту, а також як намагання затягнути судовий розгляд справи шляхом заявлення таких клопотань.
		Критично суд оцінює і показання підсудного ОСОБА_19 про застосування до нього, під час проведення досудового слідства у справі, недозволених методів ведення слідства.
		Так в судовому засіданні підсудний ОСОБА_19  повідомив, що працівником УБОЗ МВС України та слідчим до нього застосовані недозволені методи слідства при затриманні, оскільки його нібито виводили роздягнутим на холод, вивозили по місту та розповідали про вбивства, при цьому ставили вимоги дати свідчення,які викривали б його у вчиненні злочинів, які він не вчиняв.
		Доводи ОСОБА_19 спростовані проведеною працівниками Генеральної прокуратури України перевіркою, в ході якої фати застосування до останнього заходів фізичного та психічного впливу не знайшли свого підтвердження, а саме - під час поміщення його в ІТТ ГУ МВС України в м. Києві працівниками установи під час огляду ОСОБА_19 тілесних ушкоджень не виявлено; під час утримання в установі ОСОБА_19 не звертався з заявами про застосування донього недозволених методів ведення слідства
		Згідно постанови прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України у сфері економіки від 27.04.2012 у порушенні кримінальної справи по даному зверненню відмовлено за відсутністю ознак складу злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365 КК України (т.73, а.с.193-195).
		 
		Крім того, оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що посилання підсудного ОСОБА_19 та інших підсудних на те, що вказаний висновок судово-медичної експертизи № 1056/э від 01.08.2008 згідно з яким у ОСОБА_89 виявлені легкі тілесні ушкодження у виді саден обличчя і правої руки, які були заподіяні тупими предметами і могли утворюватися 03.03.2008. (т. 22  а.с. 154-156), не є належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки дана експертиза призначалась слідчим по іншій кримінальній справі, суд визнає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дійсно, слідчим в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві в ході розслідування ним іншої кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_235, який оголошувався в розшук, перевірялась причетність ОСОБА_235 до вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_3 та призначалась вказана судово-медична експертиза. Після встановлення того, що вчинення дій відносно ОСОБА_236 та причетність до цього ОСОБА_19 не мали відношення до розслідуванної ним справи, ним було порушено та виділено в окреме провадження кримінальну справу відносно ОСОБА_19 
		 
		Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_19 органом досудового слідства вірно кваліфіковані:
		 
		- за ч. 1 ст. 255 КК України,  як участь у злочинній організації з метою здійснення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також участь у злочинах, вчинених такою організацією, оскільки він добровільно, на початку серпня 2006 року увійшов у злочинну організацію з метою здійснення тяжких і особливо тяжких злочинів, і протягом 2006 - 2008 років брав активну участь у підготовці й здійсненні даною організацією ряду злочинів;
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою, організованою групою, повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих та з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, пошкодженням і знищенням майна, що завдало великої шкоди, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні 25.08.2006 нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» з метою примушування керівництва цього підприємства до виконання цивільно-правових зобов'язань, що було поєднано з насильством, небезпечним для життя і здоров'я; - оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні протягом лютого - березня 2008 року примушування до виконання цивільно-правового зобов'язання, що було поєднано з насильством, знищенням і пошкодженням майна, а саме - 12.02.2008, переконавшись, що особи, які займають приміщення по АДРЕСА_7, не мають наміру виконувати вимоги про негайне виконання рішення суду, члени злочинної організації, а також організовані ними особи,  застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих, напали на охоронців майнового комплексу та розштовхуючи їх подолали опір, зайняли територію комплексу. Представники власника, відмовившись виконувати надане їм рішення. 25.02.2008 на чолі з членами злочинної організації невстановлені слідством особи повторно напали на охорону майнового комплексу в АДРЕСА_7,  і застосовуючи насильство, штовхаючи співробітників охорони, намагалися витиснути їх з охоронюваної території та зайняти її. 03.03.2008 року члени злочинної організації, а також організовані ними особи, з метою примушування власників майнового комплексу до виконання цивільно-правових зобов'язань, повторно напали на охорону вказаного майнового комплексу. Застосувавши фізичну силу, витиснувши охоронців, зайняли центральну прохідну, прохідні будинків під літерами «А» і «Б», а також частково належну ЗАТ «Веста», перехідну галерею. Зайняті приміщення утримували поки їх дії не припинили співробітники міліції. Під час цього нападу нападники нанесли одному з орендарів приміщень комплексу ОСОБА_89 легкі тілесні ушкодження; - оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, що виникли з рішення суду про відновлення ОСОБА_107 на посаді начальника Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», в ході якого учасники злочинної організації, а також організовані ними особи, 25.04.2008 прибули в порт «Южний» разом з державними виконавцями, оголосили керівництву та представникам порту рішення суду, вручили їм постанову про відкриття виконавчого провадження, ігноруючи встановлений термін на добровільне виконання судового рішення, проникли в будинок управління порту, розбили вікно в приміщення їдальні, застосували насильство до заступника начальника порту ОСОБА_93, співробітника воєнізованої охорони порту ОСОБА_94, інших працівників порту, увірвалися в службовий кабінет начальника порту ОСОБА_27 та пред'явили вимогу негайно виконати цивільно-правові зобов'язання, що виникають із рішення суду про відновлення ОСОБА_107 на посаді начальника порту, своїм видом і чисельністю демонструючи рішучість застосувати фізичне насильство у випадку відмови ОСОБА_27 виконати їхні вимоги; - оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні у серпні 2008 року у нападі на управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області з метою примушування його керівників до виконання цивільно-правового зобов'язання, а саме - 04.08.2008 з метою примусити виконати цивільно-правові зобов'язання, встановлені судом відносно повноважень ОСОБА_100, члени злочинної організації, а також притягнуті ними особи, напали на осіб, що охороняли будинок, орендований управлінням земельних ресурсів, і, долаючи опір охоронців, проникли у приміщення зазначеного управління. При цьому, намагаючись подолати опір охорони, особи із числа нападників умисно вибили двері і перегородки, розбили скло у вікнах, пошкодили покриття стін і стель. В результаті цих злочинних дій пошкоджене приміщення управління, вартість витрат на відновлення якого склала 54 тис. 255 гривень. 
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, оскільки як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні 25.08.2006 нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» в ході якого, внаслідок побиття, яке зазнав потерпілий ОСОБА_36, останньому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження;
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення і пошкодження чужого майна, що завдало майнову шкоду в особливо великому розмірі, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні 25.08.2006 нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» в ході якого умисно знищене і пошкоджено майно цього підприємства, що завдало майнової шкоди в особливо великому розмірі;
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, як придбання права на майно шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, організованою групою, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні до 11.02.2008 придбання шляхом обману права на два будинки, що становлять 62/100 частини цілісного майнового комплексу, розташованого в АДРЕСА_7, балансовою вартістю 631 тисячі 60 гривень, внаслідок чого ТОВ «Квік» заподіяно матеріальну шкоду на зазначену суму, яка на момент здійснення злочину більш ніж в 600 раз перевищувала неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, і є особливо великим розміром;
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч.ч. 2 і 3 ст. 358 КК України (в редакції КК України до змін від 07.04.2011) , як підробка документа, який видається підприємством, і надає права з метою використання його як підроблювачем так і іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також використання завідомо підробленого документа, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні підробки документа, який видається і засвідчується підприємством та надає права - протоколу №1/07 загальних зборів учасників СП ТОВ « Арт-Чикаго-Експрес», які фактично не проводилися, і в текст протоколу були внесені відомості, які не відповідають дійсності про те, що учасники товариства ОСОБА_82, ОСОБА_237, ОСОБА_84, ОСОБА_81 і ОСОБА_84 нібито вийшли з його складу, а ОСОБА_19 увійшов до складу цього товариства і був призначений його директором. Цей підроблений документ, що надає право змінити склад учасників підприємства і очолити його, у першій половині листопаду 2007 року невстановленими слідством особами, що діяли з відома й схвалення всіх осіб, що брали в його підробці, у т.ч. і ОСОБА_19 був використаний, шляхом надання його в органи реєстрації - Шевченківську районну в м. Києві державну адміністрацію і в державну податкову інспекцію цього ж району;  
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна або права на майно,  здійснення будь-яких дій майнового характеру з погрозами вбивства, обмеження прав, свобод і законних інтересів потерпілих або їх близьких родичів, пошкодження і знищення їх майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, організованою групою, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні протиправного заволодіння майном ТОВ «Квік», в ході якого 13.03.2008 в м.Києві, в офісному будинку по вул.Володимирській, а в подальшому в офісі на 4-м поверсі будинку АДРЕСА_10 організатор злочинної організації, вимагав у ОСОБА_1 передати на користь очолюваного ОСОБА_19 СП ТОВ " Арт-Чикаго-Експрес" належне ТОВ «Квік» майно - будинки майнового комплексу в АДРЕСА_7, погрожував ОСОБА_1 захопленням цих будинків, фізичною розправою над охороною, а також залученням правоохоронних органів для створення перешкод у господарській діяльності, тобто обмеженням законних прав і інтересів ОСОБА_1 і його матері ОСОБА_90, яка була одним із засновників ТОВ «Квік», після чого, в середині березня 2008 року повідомив ОСОБА_1 і ОСОБА_2, дружині якого належить частина прав на майновий комплекс, що у випадку відмови передати будинки вони будуть вбиті. На початку вересня 2008 року у приміщенні нічного клубу «Декаданс» в АДРЕСА_10, члени злочинної організації зустрілися із ОСОБА_1 і на умовах припинення спроб захоплення належних ТОВ «Квік» будинків, вимагали передати СП ТОВ " Арт-Чикаго-Експрес" один із них, або передати їм кошти в розмірі 5 млн. доларів США в якості компенсації за раніше понесені їм витрати. Наступного дня, члени злочинної організації у тому ж місці, повторно, на тих же умовах вимагали від нього передачі 3 млн. доларів США;
		- за ч. 4 ст.28, ч.3 ст.279 КК України, як захоплення порту, що спричинило тяжкі наслідки, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні 25.04.2008 захоплення Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» в інтересах ОСОБА_107, який мав мету заволодіти портом з метою подальшого контролю над ним, в ході якого учасники злочинної організації захопили це транспортне підприємство, утримували адміністративний будинок управління портом і контролювали його промислову територію до 06.05.2008 року, у тому числі застосували насильство до начальника охорони порту ОСОБА_238, спричинили тому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а працівнику охорони ОСОБА_239- легке тілесне ушкодження, що потягло за собою короткочасний розлад здоров'я. В результаті цих злочинних дій пошкоджено і знищене майно порту на суму 11 тис. 464 грн., пошкоджений будинок управління порту, витрати на відновлення якого склали 142 тис. 106 гривень, а всього нанесений збиток у розмірі 153 тис. 570 гривень. Нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження і знищення майна цього підприємства є тяжкими наслідками;
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч.1 ст.122 і ч.2 ст.125 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я, а також  як умисне легке тілесне ушкодження, що потягло за собою короткочасний розлад здоров'я, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні 25.04.2008 захоплення Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», в ході якого 28.04.2008 члени злочинної організації, та організовані ними особи, щоб утримувати порт «Южний», діючи за інформацією ОСОБА_23 і ОСОБА_24, які вказали на співробітника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_94, нанесли тому удари руками й ногами по тілу й голові, заподіявши йому при цьому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Проникнувши у вартове приміщення і вибивши двері у службовий кабінет начальника охорони порту ОСОБА_238 напали на нього і ОСОБА_98, нанесли їм удари руками й ногами по різних частинах тіла й голови, у результаті чого ОСОБА_238 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_98, легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я;
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 194 КК України, як умисне знищення й пошкодження чужого майна, що спричинило майнову шкоду у великому розмірі, оскільки він як учасник злочинної організації, брав участь організації і здійсненні 25.04.2008 захоплення Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» в ході якого особи, організовані і очолювані членами злочинної організації, намагаючись проникнути в будинок управління порту, пошкодили віконний блок і розбили скло у вікні їдальні, а також у вітражі двері. Вони ж, 28.04.2008, видворяючи насильно охоронців порту з вартового приміщення, пошкодили вікна й двері. Утримуючи будинок управління порту у період з 25.04. по 06.05.2008, ці ж особи, з відома й згоди членів злочинної організації, обладнали металевими ґратами прорізи коридорів, переходи між будинками, пошкодили систему відеоспостереження, мережі пожежної й охоронної сигналізації. У результаті цих злочинних дій пошкоджено і знищене майно порту на суму 11 тис. 464 грн., пошкоджений будинок управління порту, витрати на відновлення якого склали 142 тис. 106 гривень, а всього нанесений збиток у розмірі 153 тис. 570 гривень, що на момент здійснення злочину більш ніж в 250 раз перевищувало неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, і є великим розміром;
		 
		Дії підсудного ОСОБА_16  органом досудового слідства вірно кваліфіковані:
		 
		- за ч. 1 ст. 255 КК України,  як участь у злочинній організації з метою здійснення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також участь у злочинах, вчинених такою організацією, оскільки він добровільно, восени 2007 року увійшов у злочинну організацію з метою вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів, після чого брав активну участь у підготовці і здійсненні даною організацією ряду злочинів;
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, як придбання права на майно шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, організованою групою, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні до 11.02.2008 придбання шляхом обману права на два будинки, що становлять 62/100 частини цілісного майнового комплексу, розташованого в АДРЕСА_7, балансовою вартістю 631 тисячі 60 гривень, внаслідок чого ТОВ «Квік» заподіяно матеріальну шкоду на зазначену суму, яка на момент здійснення злочину більш ніж в 600 раз перевищувала неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, і є особливо великим розміром;
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч.ч. 2 і 3 ст. 358 КК України (в редакції КК України до змін від 07.04.2011), як підробка документа, який видається підприємством, і надає права з метою використання його як підроблювачем так і іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також використання завідомо підробленого документа, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні підробки документа, який видається і засвідчується підприємством та надає права - протоколу №1/07 загальних зборів учасників СП ТОВ « Арт-Чикаго-Експрес», які фактично не проводилися, і в текст протоколу були внесені відомості, які не відповідають дійсності про те, що учасники товариства ОСОБА_82, ОСОБА_237, ОСОБА_84, ОСОБА_81 і ОСОБА_84 нібито вийшли з його складу, а ОСОБА_19 увійшов до складу цього товариства і був призначений його директором. Цей підроблений документ, що надає право змінити склад учасників підприємства і очолити його, у першій половині листопаду 2007 року невстановленими слідством особами, що діяли з відома й схвалення всіх осіб, що брали в його підробці, у т.ч. і ОСОБА_19 був використаний, шляхом надання його в органи реєстрації - Шевченківську районну в м. Києві державну адміністрацію і в державну податкову інспекцію цього ж району;  
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене організованою групою, повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих, знищенням і пошкодженням майна, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні  протягом лютого - березня 2008 року примушування до виконання цивільно-правового зобов'язання, що було поєднано з насильством, знищенням і пошкодженням майна, а саме - 12.02.2008, переконавшись, що особи, які займають приміщення по АДРЕСА_7, не мають наміру виконувати вимоги про негайне виконання рішення суду, члени злочинної організації, а також організовані ними особи,  застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих, напали на охоронців майнового комплексу та розштовхуючи їх подолали опір, зайняли територію комплексу. Представники власника, відмовившись виконувати надане їм рішення. 25.02.2008 на чолі з членами злочинної організації невстановлені слідством особи повторно напали на охорону майнового комплексу в АДРЕСА_7,  і застосовуючи насильство, штовхаючи співробітників охорони, намагалися витиснути їх з охоронюваної території та зайняти її. 03.03.2008 року члени злочинної організації, а також організовані ними особи, з метою примушування власників майнового комплексу до виконання цивільно-правових зобов'язань, повторно напали на охорону вказаного майнового комплексу. Застосувавши фізичну силу, витиснувши охоронців, зайняли центральну прохідну, прохідні будинків під літерами «А» і «Б», а також частково належну ЗАТ «Веста», перехідну галерею. Зайняті приміщення утримували поки їх дії не припинили співробітники міліції. Під час цього нападу нападники нанесли одному з орендарів приміщень комплексу ОСОБА_89 легкі тілесні ушкодження;   - оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, що виникли з рішення суду про відновлення ОСОБА_107 на посаді начальника Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», в ході якого учасники злочинної організації, а також організовані ними особи, 25.04.2008 прибули в порт «Южний» разом з державними виконавцями, оголосили керівництву та представникам порту рішення суду, вручили їм постанову про відкриття виконавчого провадження, ігноруючи встановлений термін на добровільне виконання судового рішення, проникли в будинок управління порту, розбили вікно в приміщення їдальні, застосували насильство до заступника начальника порту ОСОБА_93, співробітника воєнізованої охорони порту ОСОБА_94, інших працівників порту, увірвалися в службовий кабінет начальника порту ОСОБА_27 та пред'явили вимогу негайно виконати цивільно-правові зобов'язання, що виникають із рішення суду про відновлення ОСОБА_107 на посаді начальника порту, своїм видом і чисельністю демонструючи рішучість застосувати фізичне насильство у випадку відмови ОСОБА_27 виконати їхні вимоги; - оскільки він як учасник злочинної організації, брав участь організації і здійсненні у серпні 2008 року у нападі на управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області з метою примушування його керівників до виконання цивільно-правового зобов'язання, а саме - 04.08.2008 з метою примусити виконати цивільно-правові зобов'язання, встановлені судом відносно повноважень ОСОБА_100, члени злочинної організації, а також притягнуті ними особи, напали на осіб, що охороняли будинок, орендований управлінням земельних ресурсів, і, долаючи опір охоронців, проникли у приміщення зазначеного управління. При цьому, намагаючись подолати опір охорони, особи із числа нападників умисно вибили двері і перегородки, розбили скло у вікнах, пошкодили покриття стін і стель. В результаті цих злочинних дій пошкоджене приміщення управління, вартість витрат на відновлення якого склала 54 тис. 255 гривень. 
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна або права на майно,  здійснення будь-яких дій майнового характеру з погрозами вбивства, обмеження прав, свобод і законних інтересів потерпілих або їх близьких родичів, пошкодження і знищення їх майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, організованою групою, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні протиправного заволодіння майном ТОВ «Квік», в ході якого 13.03.2008 в м.Києві, в офісному будинку по вул.Володимирській, а в подальшому в офісі на 4-м поверсі будинку АДРЕСА_10 організатор злочинної організації, вимагав у ОСОБА_1 передати на користь очолюваного ОСОБА_19 СП ТОВ " Арт-Чикаго-Експрес" належне ТОВ «Квік» майно - будинки майнового комплексу в АДРЕСА_7, погрожував ОСОБА_1 захопленням цих будинків, фізичною розправою над охороною, а також залученням правоохоронних органів для створення перешкод у господарській діяльності, тобто обмеженням законних прав і інтересів ОСОБА_1 і його матері ОСОБА_90, яка була одним із засновників ТОВ «Квік», після чого, в середині березня 2008 року повідомив ОСОБА_1 і ОСОБА_2, дружині якого належить частина прав на майновий комплекс, що у випадку відмови передати будинки вони будуть вбиті. На початку вересня 2008 року у приміщенні нічного клубу «Декаданс» в АДРЕСА_10, члени злочинної організації зустрілися із ОСОБА_1 і на умовах припинення спроб захоплення належних ТОВ «Квік» будинків, вимагали передати СП ТОВ " Арт-Чикаго-Експрес" один із них, або передати їм кошти в розмірі 5 млн. доларів США в якості компенсації за раніше понесені їм витрати. Наступного дня, члени злочинної організації у тому ж місці, повторно, на тих же умовах вимагали від нього передачі 3 млн. доларів США;
		- за ч.4 ст.28, ч.3 ст.279 КК України, як захоплення порту, що спричинило тяжкі наслідки, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні 25.04.2008 захоплення Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» в інтересах ОСОБА_107, який мав мету заволодіти портом з метою подальшого контролю над ним, в ході якого учасники злочинної організації захопили це транспортне підприємство, утримували адміністративний будинок управління портом і контролювали його промислову територію до 06.05.2008 року, у тому числі застосували насильство до начальника охорони порту ОСОБА_238, спричинили тому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а працівнику охорони ОСОБА_239- легке тілесне ушкодження, що потягло за собою кроткочасний розлад здоров'я. В результаті цих злочинних дій пошкоджено і знищене майно порту на суму 11 тис. 464 грн., пошкоджений будинок управління порту, витрати на відновлення якого склали 142 тис. 106 гривень, а всього нанесений збиток у розмірі 153 тис. 570 гривень. Нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження і знищення майна цього підприємства є тяжкими наслідками;
		 
		- за ч.4 ст. 28, ч.1 ст.122 і ч.2 ст.125 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я, а також  як умисне легке тілесне ушкодження, що потягло за собою короткочасний розлад здоров'я, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні 25.04.2008 захоплення Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», в ході якого 28.04.2008 члени злочинної організації, та організовані ними особи, щоб утримувати порт «Южний», діючи за інформацією ОСОБА_23 і ОСОБА_24, які вказали на співробітника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_94, нанесли тому удари руками й ногами по тілу й голові, заподіявши йому при цьому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Проникнувши у вартове приміщення і вибивши двері у службовий кабінет начальника охорони порту ОСОБА_238 напали на нього і ОСОБА_98, нанесли їм удари руками й ногами по різних частинах тіла й голови, у результаті чого ОСОБА_238 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_98, легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я;
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 194 КК України, як умисне знищення й пошкодження чужого майна, що спричинило майнову шкоду у великому розмірі, оскільки він як учасник злочинної організації, брав участь організації і здійсненні 25.04.2008 захоплення Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» в ході якого особи, організовані і очолювані членами злочинної організації, намагаючись проникнути в будинок управління порту, пошкодили віконний блок і розбили скло у вікні їдальні, а також у вітражі двері. Вони ж, 28.04.2008, видворяючи насильно охоронців порту з вартового приміщення, пошкодили вікна й двері. Утримуючи будинок управління порту у період з 25.04. по 06.05.2008, ці ж особи, з відома й згоди членів злочинної організації, обладнали металевими ґратами прорізи коридорів, переходи між будинками, пошкодили систему відеоспостереження, мережі пожежної й охоронної сигналізації. У результаті цих злочинних дій пошкоджено і знищене майно порту на суму 11 тис. 464 грн., пошкоджений будинок управління порту, витрати на відновлення якого склали 142 тис. 106 гривень, а всього нанесений збиток у розмірі 153 тис. 570 гривень, що на момент здійснення злочину більш ніж в 250 раз перевищувало неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, і є великим розміром;
		 
		Дії підсудного ОСОБА_20  органом досудового слідства вірно кваліфіковані:
		 
		- за ч. 1 ст. 255 КК України,  як участь у злочинній організації з метою здійснення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також участь у злочинах, вчинених такою організацією, оскільки він добровільно, на наприкінці 2007 року увійшов у злочинну організацію з метою здійснення тяжких і особливо тяжких злочинів, після чого брав активну участь у підготовці й здійсненні даною організацією ряду злочинів;
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати цивільно-правові зобов'язання з погрозою насильства над потерпілими й пошкодженням майна, вчинене організованою групою, поєднане з насильством, небезпечним для життя й здоров'я, що також завдало великої шкоди, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні  протягом лютого - березня 2008 року примушування до виконання цивільно-правового зобов'язання, що було поєднано з насильством, знищенням і пошкодженням майна, а саме - 12.02.2008, переконавшись, що особи, які займають приміщення по АДРЕСА_7, не мають наміру виконувати вимоги про негайне виконання рішення суду, члени злочинної організації, а також організовані ними особи,  застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих, напали на охоронців майнового комплексу та розштовхуючи їх подолали опір, зайняли територію комплексу. Представники власника, відмовившись виконувати надане їм рішення. 25.02.2008 на чолі з членами злочинної організації невстановлені слідством особи повторно напали на охорону майнового комплексу в АДРЕСА_7,  і застосовуючи насильство, штовхаючи співробітників охорони, намагалися витиснути їх з охоронюваної території та зайняти її. 03.03.2008 року члени злочинної організації, а також організовані ними особи, з метою примушування власників майнового комплексу до виконання цивільно-правових зобов'язань, повторно напали на охорону вказаного майнового комплексу. Застосувавши фізичну силу, витиснувши охоронців, зайняли центральну прохідну, прохідні будинків під літерами «А» і «Б», а також частково належну ЗАТ «Веста», перехідну галерею. Зайняті приміщення утримували поки їх дії не припинили співробітники міліції. Під час цього нападу нападники нанесли одному з орендарів приміщень комплексу ОСОБА_89 легкі тілесні ушкодження;   
		 
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна або права на майно,  здійснення будь-яких дій майнового характеру з погрозами вбивства, обмеження прав, свобод і законних інтересів потерпілих або їх близьких родичів, пошкодження і знищення їх майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, організованою групою, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні протиправного заволодіння майном ТОВ «Квік», в ході якого 13.03.2008 в м.Києві, в офісному будинку по вул.Володимирській, а в подальшому в офісі на 4-м поверсі будинку АДРЕСА_10 організатор злочинної організації, вимагав у ОСОБА_1 передати на користь очолюваного ОСОБА_19 СП ТОВ " Арт-Чикаго-Експрес" належне ТОВ «Квік» майно - будинки майнового комплексу в АДРЕСА_7, погрожував ОСОБА_1 захопленням цих будинків, фізичною розправою над охороною, а також залученням правоохоронних органів для створення перешкод у господарській діяльності, тобто обмеженням законних прав і інтересів ОСОБА_1 і його матері ОСОБА_90, яка була одним із засновників ТОВ «Квік», після чого, в середині березня 2008 року повідомив ОСОБА_1 і ОСОБА_2, дружині якого належить частина прав на майновий комплекс, що у випадку відмови передати будинки вони будуть вбиті. На початку вересня 2008 року у приміщенні нічного клубу «Декаданс» в АДРЕСА_10, члени злочинної організації зустрілися із ОСОБА_1 і на умовах припинення спроб захоплення належних ТОВ «Квік» будинків, вимагали передати СП ТОВ " Арт-Чикаго-Експрес" один із них, або передати їм кошти в розмірі 5 млн. доларів США в якості компенсації за раніше понесені їм витрати. Наступного дня, члени злочинної організації у тому ж місці, повторно, на тих же умовах вимагали від нього передачі 3 млн. доларів США;
		 
		Дії підсудних ОСОБА_23 та ОСОБА_24 органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 279 КК України, як сприяння порадами і вказівками захопленню порту, що спричинило тяжкі наслідки, та за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 122 і ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 125 КК України, як сприяння умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженню, і умисному легкому тілесному ушкодженю, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, оскільки під час захоплення Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» в ході якого учасники злочинної організації захопили це транспортне підприємство, утримували адміністративний будинок управління портом і контролювали його промислову територію до 06.05.2008 року, у тому числі пошкодили і знищили майно порту, нанесли загальний збиток у розмірі 153 тис. 570 гривень, ОСОБА_23 і ОСОБА_24,  виконуючи вказівку силою видворити співробітників охорони з території порту, показували членам злочинної організації і організованим ними особам розміщення об'єктів, які охороняють і вказували на осіб, яких слід видворити з території порту. Зокрема, ОСОБА_23 говорив хто зі співробітників ВОХР перебуває на зміні, а хто ні; ОСОБА_24 біля КПП № 2 показав на ОСОБА_8 і дав команду вихопити того з юрби. Цю ж вимогу озвучив і ОСОБА_23 На виконання цих вказівок організовані учасниками злочинної організації особи напали на потерпілого, нанесли йому удари руками й ногами, спричинивши тому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.  В подальшому учасник злочинної організації і організовані ним особи, за вказівками ОСОБА_24 і ОСОБА_23, проїхали до вартового приміщення загону воєнізованої охорони, де вибили двері у службовий кабінет начальника охорони ОСОБА_238, напали на того і його підлеглого ОСОБА_98, нанесли їм удари руками і ногами в присутності ОСОБА_23 і ОСОБА_24  Коли ОСОБА_238 та інших виводили з порту, за вказівкою ОСОБА_23 продовжили наносити удари потерпілим, спричинивши ОСОБА_238  середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_98 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження і знищення майна цього підприємства є тяжкими наслідками. Вказаними діями ОСОБА_24 і ОСОБА_23 сприяли учасникам злочинної організації у заволодінні всією територією порту, що дало тим можливість контролювати господарську діяльність порту.
		 
		У той же час оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку про необхідність виправдання підсудного ОСОБА_22 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, з наступних підстав.
		 
		Органом досудового слідства ОСОБА_22 обвинувачується в тому, що увійшовши у злочинну організацію створену з метою здійснення тяжких і особливо тяжких злочинів, а також активно беручи участь 25.08.2006 у злочинах, вчинених такою організацією, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 255 КК України; як член злочинної організації, діючи в її складі, вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355 КК України - примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати цивільно-правові зобов'язання з погрозою насильства над потерпілими й пошкодженням майна, вчинене організованою групою, поєднане з насильством, небезпечним для життя й здоров'я, що також завдало великої шкоди; як член злочинної організації, діючи в її складі, вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України. - заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчинене групою осіб; як член злочинної організації, діючи в її складі, вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України - умисне знищення і пошкодження чужого майна, що спричинило матеріальну шкоду в особливо великому розмірі, а саме в тому, що він добровільно, в 2006 році увійшов у створену ОСОБА_104 злочинну організацію, з метою здійснення тяжких і особливо тяжких злочинів, і в складі якої в серпні 2006 року взяв активну участь у підготовці і здійсненні нападу на підприємство - відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод». Так, ОСОБА_104, кримінальну справу у відношенні якого виділено в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, будучи з 1996 року громадянином України, проживаючи з того ж часу в м. Бровари Київської області, а пізніше в м.Києві й займаючись різними видами підприємницької діяльності, приблизно початку 2006 року з метою незаконного збагачення, шляхом одержання від зацікавлених осіб винагороди за насильницьке примушування окремих керівників підприємств і установ до виконання незаконних вимог цих осіб, або до виконання в їхніх інтересах цивільно-правових зобов'язань (так зване «рейдерство»), вирішив зайнятися цим видом злочинної діяльності. Розуміючи, що здійснення подібних злочинів вимагає чітких і погоджених дій, значної кількості людей, наміряючись робити такі діяння протягом тривалого періоду часу, ОСОБА_104 у зазначений час вирішив створити злочинну організацію. До цього ОСОБА_104 у різні періоди часу познайомився з колишніми військовослужбовцями ОСОБА_22 і ОСОБА_111 - жителем м.Одеси колишнім оперативним співробітником органів внутрішніх справ ОСОБА_19, а також ОСОБА_110, що у минулому працювали в Державній службі охорони МВС України, що проживають у м.Києві, а крім того із проживаючим у м.Переяслав-Хмельницький Київської області, раніше судимим ОСОБА_109, яких залучив до участі у своїй підприємницькій діяльності. Працюючи в підпорядкуванні ОСОБА_104, зазначені особи, сприймали його як безумовного лідера, довіряли йому й беззаперечно виконували його накази й вказівки. Використовуючи сложившиеся між ними відносини, ОСОБА_104 у першій половині 2006 року, у м.Києві, запропонував кожному з них прийняти за винагороду участь у цій злочинній діяльності. Переслідуючи мету незаконного збагачення, усі вони, у тому числі ОСОБА_110, ОСОБА_111 і ОСОБА_109, кримінальну справу у відношенні яких виділено в окреме провадження, прийняли пропозицію ОСОБА_104, погодившись підкоритися твердої ієрархії й дисципліні в цьому злочинному співтоваристві.          При цьому, ОСОБА_104 попередньо розподілив функції між зазначеними особами, згідно яких: на ОСОБА_19 покладалась участь в організації злочинів і їх здійсненні, шляхом, як особистої участі, так і безпосереднього контролю на місці за їхнім здійсненням особами, притягнутими членами злочинної організації;  ОСОБА_22, ОСОБА_240 і ОСОБА_111, крім іншого, повинні були, у тому числі разом із ОСОБА_19, забезпечувати членів злочинної організації транспортом, спорядженням, іншими засобами, необхідними для здійснення злочинів, а також особисто брати участь у них; ОСОБА_109, що як має зв'язки серед осіб, що займаються спортом, було зобов'язано підбирати й залучати для участі в злочинній діяльності інших осіб.До участі в злочинній організації ОСОБА_104 також залучив і інших. Невстановлених слідством осіб. Собі ж він у цій злочинній організації відвів роль керівника. Таким чином, до травня 2006 року ОСОБА_104 у м.Києві створив злочинну організацію, у складі себе, ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_240, ОСОБА_111. ОСОБА_109 і інших, невстановлених осіб, визначивши як місце її знаходження в належному йому офісному приміщенні в будинку АДРЕСА_10, де вони регулярно збиралися, обговорюючи, плануючи й готовлячи здійснення злочинів.Також ОСОБА_104 до участі в злочинній організації залучав і інших невстановлені слідством осіб. Кримінальну справу у відношенні їх виділене в окреме провадження разом зі справою про обвинуваченню розшукуваних ОСОБА_240, ОСОБА_111 і ОСОБА_109Будучи лідером і керівником організованого їм злочинного співтовариства, ОСОБА_104 ретельно розробляв плани здійснення злочинів, доводив їх до відома членів злочинної організації, розподіляв між ними функції, спрямовані на досягнення злочинних цілей, жорстко контролював їхнє виконання. Зорганізовані члени злочинної організації ОСОБА_104, у тому числі й ОСОБА_22, чітко усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій, що готуються злочинів, передбачали й свідомо допускали настання тяжких наслідків, у тому числі заподіяння тілесних ушкоджень окремим особам, а також пошкодження й знищення майна підприємств і установ у ході планованих нападів. Як ОСОБА_22, так і інші учасники злочинної організації перебували тривалий час у тісних відносинах, централізовано й неухильно підкорялися всім вимогам ОСОБА_104, спрямованим на здійснення злочинів. Члени злочинної організації дотримувалися правил конспірації при підготовці до злочинних дій, у тому числі використовували підроблені документи.Створена ОСОБА_104 злочинна організація відрізнялася стійкістю, стабільністю функціонування, чітким розподілом функцій серед усіх її учасників, зробленою структурою, високим ступенем внутрішньої організованості, у тому числі твердою ієрархією й дисципліною, а також сталістю форм і методів злочинної діяльності. Зазначена злочинна організація зазіхала на суспільну безпеку в частині захищеності товариства в цілому, фізичних і юридичних осіб, а також державних органів від злочинної діяльності, наслідку якої відображалися на житті й здоров'ї людей, їх власності й нормальної життєдіяльності. Таким чином, увійшовши в 2006 році в створену ОСОБА_104 злочинну організацію, будучи її активним членом, ОСОБА_22 у серпні 2006 року взяв участь в організації й, що вимагає особливої підготовки, здійсненні нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» з метою примушування керівництва цього підприємства до виконання цивільно-правових зобов'язань, що також було з'єднано з насильством, небезпечним для життя й здоров'я, заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, знищенням і пошкодженням майна в особливо великому розмірі, тим самим вчинивши злочини, передбачені Особливою           частиною Кримінального кодексу України, які ст. 12 цього закону віднесені до тяжких злочинів (ч. 3 ст. 355 і ч. 2 ст. 121 КК України) і особливо тяжким злочином (ч. 2 ст. 194 КК України). Ці злочинні дії, відбувалися з відома й схвалення всіх членів створеної ОСОБА_104 злочинної організації, у тому числі й самого ОСОБА_22, які діяли спільно, з єдиним наміром на досягнення загального злочинного результату, відомого їм усім. Зазначені злочини ОСОБА_22, будучи членом злочинної організації, вчинив при наступних обставинах.
		Відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод», розташований у м. Кременчукові Полтавської області по вул. Приходько, 141, було правонаступником Державного підприємства «Кременчуцький сталеливарний завод». За станом на початок 2006 року пакет акцій підприємства розміром понад 93% був розділений і контролювався двома групами: групою «ТАС» разом із Приватбанком (компанії " Теко-Дніпрометиз" і "Приват"), і групою «Форум» разом з ОСОБА_143 Контроль над діяльністю заводу обидві групи здійснювали через своїх представників, що входять у наглядацьку раду підприємства. Безпосереднє керівництво заводом здійснювало підконтрольне групі «Форум» і ОСОБА_143 правління на чолі з ОСОБА_105Навесні 2006 року між зазначеними акціонерами підприємства виник конфлікт, викликаний бажанням власників груп «ТАС» і «Приват» перемінити керівництво підприємства на підконтрольне їм. У зв'язку із цим, припускаючи можливість насильницького захоплення заводу, керівник і фактичний власник групи «Форум» ОСОБА_26, підшукуючи охоронне підприємство для забезпечення охорони заводу від можливого нападу, познайомився з ОСОБА_104, запропонувавши йому організувати охорону підприємства. ОСОБА_104 із пропозицією ОСОБА_26 про надання підприємству охоронних послуг погодився, і, використовуючи реквізити київського ТОВ «З-1», яке мало ліцензію на здійснення охоронної діяльності, уклав 12.05.2006 з ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» відповідний договір № 419 юр. Для здійснення охорони заводу ОСОБА_104 задіяв ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_110 і ОСОБА_111 Крім того, ОСОБА_104 залучив до охорони підприємства ОСОБА_109, який, закінчивши у свій час Переяслав-Хмельницький інститут фізичної культури, придбав зв'язки серед спортсменів, із числа яких за вказівкою ОСОБА_104 повинен був підшукати і найняти для несення охорони рядових охоронців.Протягом травня-червня 2006 року, притягнуті ОСОБА_104 особи здійснювали охорону заводу, якою на місці керували ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_111 і ОСОБА_110 На початку липня 2006 року керівництво заводу відмовилося від послуг ОСОБА_104, не продовжило з ним відповідний договір, і найняло для охорони заводу інших осіб.На той час акціонери підприємства - компанія " Теко-Дніпрометиз" і група "Приват" провели 17.05.2006 у м. Дніпропетровську загальні збори акціонерів, на якому було ухвалене рішення про обрання нового правління й наглядової ради підприємства й про заміну реєстратора власників цінних паперів. Крім того, 15.06.2006 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська в справі про позову членів новообраного правління було ухвалене рішення про усунення перешкод у здійсненні ними своїх повноважень і виданий виконавчий лист № 2-1879/2006. Однак, старший державний виконавець державної виконавчої служби в Крюковском районі м. Кременчука ОСОБА_28 своєю постановою від 11.08.2006 призупинила виконавче провадження, звернувшись у Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська за роз'ясненнями, оскільки воно суперечило ряду інших рішення, прийнятих судами різних юрисдикцій. Про призупинення виконання судового рішення належним чином були сповіщені сторони.При таких обставинах невстановлені слідством особи, що мають відношення до одного із зацікавлених акціонерів, а саме - до групи «Приват», продовжуючи дбати лише про свої інтереси, вирішили примусити діюче керівництво заводу виконати цивільно-правове зобов'язання, яке виникало з рішення загальних зборів акціонерів, і було підтверджено діючим на той час постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15.06.2006.Таке примушування передбачалося зробити у формі нападу на завод, для того, щоб насильно видворити з його території керівників і охоронців, зайняти підприємство, забезпечивши тим самим діяльність знову вибраного керівництва. Знаючи про те, що наближені до ОСОБА_104 особи раніше здійснювали охорону ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» і тому добре інформовані про розташування його приміщень і особливостях застосовуваних охоронних коштів, а також що він може в короткі строки організувати значну кількість людей для участі в нападі, невстановлені слідством особи, приблизно наприкінці липня 2006 року, у невстановленому слідством місці запропонували йому за грошову винагороду організувати й зробити напад, на що ОСОБА_104 погодився. Приблизно в перших числах серпня 2006 року, ОСОБА_104, у належному йому офісному приміщенні, розташованому на 4-м поверсі будинку АДРЕСА_10, доручив членам створеної їм злочинної організації ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_110, а також ОСОБА_111 і ОСОБА_109 зробити напад на дане підприємство. До участі в планованому злочині ОСОБА_104 на цьому етапі залучив і інших, невстановлених слідством осіб, що не входять у злочинну організацію. Діючи разом з ОСОБА_22 і іншими членами злочинної організації, ОСОБА_104 у серпні 2006 року розробив план нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», що передбачає їхні чіткі й організовані дії як на стадії підготовки до злочину, так і при його здійсненні.Для здійснення нападу передбачалося залучення інших осіб, готових за грошову винагороду взяти участь у злочині, забезпечення їх екіпіруванням, устроями для подолання перешкод і інструментами для розкриття приміщень, а також організація доставки нападників до місця злочину.Згідно з розробленим ОСОБА_104 злочинному плану, відомого всім членам злочинної організації й схваленого ними, функції учасників злочинної групи при підготовці до нападу були розподілені в такий спосіб: ОСОБА_109, який має зв'язки серед осіб, що займаються спортом, повинен був підібрати й залучити для участі в нападі інших осіб у кількості декількох сотень людей, на ОСОБА_19 придбання для них екіпірування, а також коштів для подолання перешкод, а на ОСОБА_22 і ОСОБА_110 покладався обов'язок, разом з іншими, невстановленими слідством особами, забезпечити автотранспорт для доставки нападаючих до місцю здійснення злочину.Напад ОСОБА_104 запланував зробити в момент, коли на підприємстві буде перебувати найменша кількість персоналу й охоронців, а саме вихідного дня 25.08.2006, після 18.00 годин, оскільки в цей час співробітники однієї із двох змін охорони заводу відправлялися вечеряти в їдальню, розташовану за межами адміністративного будинку підприємства.Діючи на виконання злочинного плану, ОСОБА_109 приблизно в 20-х числах серпня 2006 року організував пошук у м. Києві й Київській області, а також у м.Черкаси й інших містах осіб, що бажають за грошову винагороду взяти участь у нападі, із числа, що займаються в спортивних клубах, а також з охоронців різних комерційних структур.До моменту нападу ОСОБА_109, як особисто, так і через інших невстановлених слідством осіб підшукав і залучив для участі в нападі приблизно 250-350 людей, що не знають про існування створеної злочинної організації й мети нападу, частина з яких встановлено слідством, і кримінальну справу у відношенні їх виділене в окреме провадження.Усі притягнуті для участі в нападі особи були заздалегідь сповіщені про місце й часу збору, для наступного висування до місця нападу. Згідно з позначених ОСОБА_104 функцій, ОСОБА_22, діючи разом із двома невстановленими слідством особами, 23.08.2006, у АДРЕСА_11 придбав у ОСОБА_241 вантажний автомобіль марки «ЗиЛ», моделі «130», держ.номер НОМЕР_7, з метою подальшого його використання при нападі.Із цією же метою, ОСОБА_240, 22.08.2006, за допомогою оформлення доручення, за гроші, передані ОСОБА_104 замовниками злочину, придбав у АДРЕСА_8 у ОСОБА_242 вантажний автомобіль марки «ГАЗ», моделі « 5312», держ. номер НОМЕР_1.Крім цього, для доставки нападаючих до місця злочину невстановлені слідством члени злочинної організації найняли не менш восьми пасажирських автобусів і мікроавтобусів з водіями, зокрема "Івеко-742",  держ.номер НОМЕР_8, "Ікарус-250" держ.номер НОМЕР_9 (інші не встановлені).У свою чергу, ОСОБА_19, по підробленим невстановленими особами документам, складених від імені фіктивного підприємства ТОВ «Компанія «ОСОБА_240», 23.08.2006 у м. Києві, по вул. Довнар-Запольського, 8, на гроші, отримані ОСОБА_104 від замовників злочину, придбав у спеціалізованому підприємстві ТОВ «Матеріалознавство» для екіпірування нападаючих 50 бронежилетів моделі « Модуль-Вв».Крім того, для цілей нападу невстановлені члени злочинної організації в невстановлений час і спосіб придбали не менш чим 28 шоломів типу «Сфера» і 17 металевих протиударних щитів. Приблизно в це ж час, ОСОБА_110, що діє разом з іншими невстановленими слідством членами злочинної організації, за вказівкою ОСОБА_104, для екіпірування й озброєння нападаючих, у невстановленому слідством місці й осіб придбав і приготував камуфльовану форму, не менш 6-ти металевих сходів, металевий гак «кішка», вовняні ковдри й спальні матраци для використання при подоланні огороджень, не менш 3-х кувалд, 3-х ножиців для різання металу, бензинову шліфувальну машину й не менш 3-х слюсарних молотків - для розкриття замкнених приміщень, а також дерев'яні ціпки в кількості не менш 10 штук, металевий лом - «фомка», не менш 10 металевих прутів і труб, а також не менш чим 6 дерев'яних біт для нанесення тілесних ушкоджень охоронцям заводу, з метою подолання їх опору, димові шашки, респіратори й протигази для захисту органів дихання при їхньому застосуванні. Розроблений ОСОБА_104 і схвалений усіма членами злочинної організації план нападу припускав одночасну й погоджену дію трьох збройні дерев'яними бітами, а також пістолетами, призначених для стрілянини гумовими кулями, груп, які повинні були очолити ОСОБА_19, ОСОБА_110 і ОСОБА_109, метою яких було, придушивши опір охорони підприємства, захопити адміністративний ОСОБА_22 і ОСОБА_111 ОСОБА_104 було доручено координувати по радіозв'язкові дії цих груп, для того, щоб вони одночасно почали напад. Також ОСОБА_22 і ОСОБА_111 після захоплення адміністративного будинку заводу повинні були за допомогою ще однієї групи нападаючих видворити керівництво й охорону підприємства за його межі, після чого втримувати завод до приїзду членів новообраного правління й найнятого ними охоронного підприємства.При цьому ОСОБА_22 і інші члени злочинної організації усвідомлювали суспільно-небезпечний характер злочину, що готується, передбачали настання тяжких наслідків, у тому числі заподіяння тілесних ушкоджень співробітникам заводу, пошкодження й знищення майна підприємства. Реалізуючи злочинний план, у першій половині дня 25.08.2006, задіяні членом злочинної організації ОСОБА_109 для нападу особи, будучи заздалегідь сповіщеними про місце збору, прибули до спортивного майданчика, розташованого за мостовим переходом на території зони відпочинку „Гідропарк" у м. Києві.Там їх прибуття контролювали по списках уповноважені членами злочинної організації особи, які установлені - кримінальну справу у відношенні яких виділено в окреме провадження, так і інші, невстановлені в ході розслідування. Вони ж, розділивши прибулих - приблизно 200-250 людей на групи й призначивши старших, забезпечили їхнє навантаження в заздалегідь найняті автобуси й інші транспортні засоби, у т.ч. згадані автобуси "Івеко-742" і "Ікарус-250", і разом з ними висунулися в м. Кременчук Полтавської області.Приблизно в це ж час, з міст Переяслав-Хмельницький Київської області й Черкаси, на транспортних засобах у м. Кременчук для здійснення нападу на ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод" відправилися приблизно 100 людей, організованих у такий же спосіб.ДО 18.00 годин цього ж дня всі зазначені особи - усього приблизно 300-350 людей прибули в район Крюковського мостового переходу м. Кременчука.Туди ж, на невстановлених транспортних засобах прибули члени злочинної організації ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_110, ОСОБА_109, ОСОБА_111 і інші особи, які слідством не ОСОБА_104 також прибув у м. Кременчук, звідки здійснював загальне керівництво нападом, підтримуючи зі членами злочинної організації зв'язок по телефону. Діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_19, ОСОБА_110 і ОСОБА_109 сформували із прибулих осіб три групи, чисельністю від 8 до 30 людей кожна, які очолили, і там же на місці проінструктували про місця й способи проникнення на територію підприємства, нападу на його персонал і охорону, а також знищення й пошкодження майна заводу.Туди ж, придбаними ОСОБА_22 і ОСОБА_110 вантажними автомобілями «ГАЗ» і "ЗиЛ", а також невстановленим мікроавтобусом були доставлені й роздані нападаючим підготовлені членами злочинної організації екіпірування, засоби захисту й нападу. Для впізнання один одного кожному нападаючому видали відрізки жовтої стрічки, які необхідно було пов'язати на себе. Взаємне інформування керівників груп і погодженість їх дій забезпечувалося по радіостанціях. Переодягшись у камуфльовану форму, екіпірувавшись у бронежилети, шоломи типу «Сфера», озброївшись щитами, дерев'яними ціпками, бітами, іншими предметами, пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень, зазначені три групи, поринувши у вантажні автомобілі, а також невстановлений мікроавтобус марки «УАЗ» направилися до ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод». Інші учасники нападу також, частково екіпірувавшись, відправилися до місця нападу на автобусах, у яких прибули. У цей же день, приблизно в 18.20 годин три групи нападаючих, очолювані членами злочинної організації ОСОБА_19, ОСОБА_110 і ОСОБА_109, прибули до зазначеного заводу, де діючи згідно зі злочинним планом, координуючи свої дії між собою по радіозв'язкові через ОСОБА_22 і ОСОБА_111, одночасно, з різних сторін проникнули на територію підприємства. При цьому, у складі очолюваної ОСОБА_19 групи перебувало не менш 2-х людей, озброєних короткоствольною зброєю, у тому числі він сам, належним йому пістолетом вітчизняного виробництва, моделі «Форт 12РМ», калібру 9 мм, приазначеного для відстрілу патронів з пулями не смертельної дії. Крім того, нападники у цій групі мали при собі не менш одного собаки бійцівської породи для лякання охорони підприємства. Очолюючи дії іншої групи ОСОБА_110, також був озброєний належним йому пістолетом вітчизняного виробництва, моделі «Форт 12РМ», калібру 9 мм, призначеного для відстрілу патронів з кулями не смертельної дії.Відділившись від інших нападаючих, очолювана ОСОБА_19 група, що складається з невстановлених слідством осіб у кількості приблизно 8 людей, на мікроавтобусі «УАЗ» прибула до так званої «Діївської прохідної» - контрольно-пропускному пункту заводу, розташованому осторонь від адміністративного будинку підприємства, де напала на охоронців, що перебувають там. Злякавши потерпілих своїм видом, чисельністю, озброєністю й рішучістю застосувати зброю, що виразилося в напрямку одним з нападники, який слідством не встановлений, пістолета убік співробітників охорони, злочинці добилися того, що охоронці спішно покинули контрольно-пропускний пункт і зникли на території підприємства. Увесь цей час ОСОБА_19, як старший групи, безпосередньо керував її учасниками, погоджував їхні дії з діями інших груп нападників. Захопивши, таким чином, контрольно-пропускний пункт, очолюваний ОСОБА_19 група втримувала його до прибуття іншої групи нападників. Передавши їм контроль за «Діївською прохідною» група ОСОБА_19 і він сам пішки відправилася до адміністративного будинку заводу. Одночасно, координуючи по радіозв'язкові свої дії із групою ОСОБА_19, дві інші групи в складі невстановлених слідством осіб, екіпірованих бронежилетами й, частково, шоломами, очолювані відповідно ОСОБА_110 і ОСОБА_109, проникнули на територію підприємства зі стогони центральної прохідної. 
		При цьому учасники очолюваної ОСОБА_110 групи, прагнучи проникнути на територію заводу через центральну прохідну, намагалися кувалдами розбити вхідні двері, що їм не вдалося. Тоді ОСОБА_110 за допомогою інших нападнків, заздалегідь приготовленими ножицями розрізав ґрати вікна прохідної, що дозволило злочинцям через розбите вікно проникнути усередину контрольно-пропускного пункту, і, відкривши двері, забезпечити їм доступ на територію підприємства. У свою чергу, очолювані ОСОБА_109 члени іншої групи, використовуючи привезені у вантажних автомобілях сходи, матраци й ковдри для подолання огородження заводу, укріпленого колючим дротом і битим склом, перелізли через нього лівіше центральної прохідної, і також увірвалися на територію заводу. Проникнувши на територію заводу, ОСОБА_19, ОСОБА_110, ОСОБА_109, метою яких було захоплення будинку, де розміщалася адміністрація підприємства, направили організованих і очолюваних ними осіб на штурм цієї будови.  На той час частина охоронців підприємства, перекривши доступ на другий поверх будинку раніше приготовленими ґратами, організувала там оборону. Долаючи опір охорони нападники виконуючи вказівки ОСОБА_19, ОСОБА_110, і ОСОБА_109, застосували димові шашки для дезорієнтації потерпілих, а також з метою запобігання фіксації, що відбувається засобами відеоспостереження. Прагнучи зломити опір охоронців, вони застосували проти них сльозогінний газ, розпорошуючи його з балончиків, порошкові вогнегасники, а також зброю, призначеного для відстрілу патронів з кулями не смертельної дії, у результаті чого були заподіяні тілесні ушкодження:ОСОБА_31 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою розлад здоров'я, у вигляді шкірної рани правої подвздошної області, які утворювалися в результаті пострілу; ОСОБА_244 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою розлад здоров'я, у вигляді шкірної рани на лівій гомілці, які утворювалися в результаті пострілу; ОСОБА_245 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою кроткочасний розлад здоров'я, у вигляді рани на лівій гомілці й саден на лівій кисті, які утворювалися в результаті пострілу; ОСОБА_34 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою кроткочасний розлад здоров'я, у вигляді рани правого стегна, які утворювалися в результаті пострілу; ОСОБА_246 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою кроткочасний розлад здоров'я, у вигляді рани на правому плечі, які утворювалися в результаті пострілу. Викрикуючи на адресу потерпілих погрози вбивством нападники зломили їхній опір, змусили їх відкрити ґрати й здатися. Увірвавшись на поверх, вибивши кувалдами двері кабінетів заводоуправління, у т.ч. кімнати відеоспостереження, застосовуючи сльозогінний газ, стріляючи в охорону, що забарикадувалися в цих приміщеннях співробітників нападники змусили їх припинити опір. Таким же способом нападники придушили опір і примусили здатися охоронців, що перебувають на 3-м і 4-м поверхах будинку. Крім того, невстановлені особи із числа нападників, діючи з відома й схвалення учасників злочинної організації ОСОБА_19, ОСОБА_110 і ОСОБА_109, виявивши на другому поверсі будинку керівника охорони підприємства ОСОБА_36, навмисно нанесли йому множинні удари руками, ногами й дерев'яними ціпками в різні частини тіла, після чого повалили потерпілого на стать, де продовжували бити. Внаслідок побиття, що потерпів ОСОБА_36 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом підшлункової залози, бризжейки товстої кишки, явищами внутрішньочеревної кровотечі. Захопивши адміністративний будинок підприємства й виявивши в його актовому залі представників адміністрації заводу - заступників голови правління ОСОБА_37, ОСОБА_38 і ОСОБА_39 нападники, діючи відповідно до злочинного плану, за вказівкою учасників злочинної організації ОСОБА_19, ОСОБА_110 і ОСОБА_109, зажадали від них негайно покинути будинок, і тим самим виконати вищезгадане цивільно-правове зобов'язання, що виникає в тому числі з постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15.06.2006. Демонструючи готовність застосувати насильство у випадку непокори цим вимогам, тим самим загрожуючи потерпілим фізичною розправою нападники вивели ОСОБА_37, ОСОБА_38 і ОСОБА_39, а їх, що також захищали, охоронців з будинку. До цього часу ще одна група, що прибула на автобусах нападники, деякі з яких установлені й кримінальну справу у відношенні їх розслідується окремо, діючи під керівництвом ОСОБА_22 і ОСОБА_111, через захоплені прохідні ввійшла й зайняла територію підприємства. Виконуючи команди керівних ними членів злочинної оргнизації, учасники цієї групи, вибудувавшись, утворювали так званий «живий коридор» від входу в адміністративний будинок до центральної прохідної, через який нападаючі вивели за територію підприємства керівництво заводу й охоронців.  При цьому, долаючи опір охоронців в адміністративному будинку підприємства, а також пізніше, виводячи співробітників охорони заводу через «живий коридор», учасники нападу, діючи умисно з відома й схвалення учасників злочинної організації ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_109, ОСОБА_110, і ОСОБА_111, нанесли окремим охоронцям удари руками й дерев'яними ціпками по голові й тілу, заподіявши потерпілим: ОСОБА_42 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді синців на верхніх кінцівках і тулуб; ОСОБА_43 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді синця й саден; ОСОБА_44 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді садна правого ліктьового суглоба; ОСОБА_247 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді синця лівого колінного суглоба; ОСОБА_46 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді синців на голові, спині й лівої гомілки; ОСОБА_119. - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді садна на лівому передпліччі; ОСОБА_48 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді синця на правому колінному суглобі; ОСОБА_49 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді синця; ОСОБА_248 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді саден на правій гомілці; ОСОБА_51 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді ран і садна на голові, синця навколо лівого ока; ОСОБА_52 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді вивиху голівки правої плечовий кістки; ОСОБА_53 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді садна на правій гомілці; ОСОБА_54 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді ран на голові й лівому плечовому суглобі; ОСОБА_249 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді шкірної рани й синців на лівій кисті; ОСОБА_56 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді синця правого стегна; ОСОБА_57 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді синця й садна лівої гомілки, садна особи; ОСОБА_58 - легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді ран на обох кистях рук і синця на лівому стегні; ОСОБА_250 - легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я, у вигляді синців і саден, а ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_5, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_251, ОСОБА_6, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_7, ОСОБА_252, ОСОБА_74, ОСОБА_75., ОСОБА_253 - заподіяли фізичний біль, без тілесних ушкоджень. Таким чином, приблизно протягом години з моменту нападу, зазначені члени злочинної організації разом з організованими й керованими ними особами захопили всі заводські будинки й спорудження, включаючи адміністративний корпус, 2 прохідні, а також в'їзні й виїзні ворота, забезпечивши контроль над усією територією підприємства, не допускаючи туди попереднє керівництво й охоронців. Далі, реалізуючи домовленість ОСОБА_104 із замовниками злочину й діючи відповідно до злочинного плану нападники, керовані членами злочинної організації ОСОБА_22 і ОСОБА_111 впустили на територію заводу новообраних членів правління підприємства на чолі із ОСОБА_77, а також найнятих їм співробітників охоронних підприємств «Явір-2000» і «Безпека, Охорона, Гарантія».Після того співробітники, що як прибули, цих підприємств и взяли під охорону завод, нападники, у тому числі члени злочинної організації покинули його територію.  Крім того, роблячи напад на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», невстановлені особи, організовані й очолювані членами створеної ОСОБА_104 злочинної організації - ОСОБА_254, ОСОБА_19, ОСОБА_110, ОСОБА_109, і ОСОБА_111, навмисно пошкодили й знищили майно підприємства. Прагнучи проникнути на охоронювану територію ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», а надалі й в адміністративний будинок заводу, вони, долаючи опір охорони цього підприємства, кувалдами, молотками іншими засобами, приготовленими для подолання перешкод, вибивали двері, перегородки, розбивали скло у вікнах, заподіяли інші ушкодження майну підприємства, наносячи йому великий збиток у розмірі 136 тис. 012 грн. 71 коп.
		Крім того, ОСОБА_22, входячи в злочинну організацію і діючи в її складі, з метою насильницького - шляхом нападу, примушування діючого керівництва ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», що в м.Кременчукові Полтавської області по вул.Приходько,141, до виконання цивільно-правового зобов'язання, разом з іншими членами злочинного співтовариства ОСОБА_104, взяв участь у підготовці цього нападу й у його здійсненні, що було поєднане з тяжким тілесним ушкодженням. А саме, виконуючи відведену йому роль, ОСОБА_22, діючи разом із двома невстановленими слідством особами, 23.08.2006, у АДРЕСА_11 придбав у ОСОБА_241 вантажний автомобіль марки «ЗиЛ», моделі « 130», держ.номер НОМЕР_7, з метою подальшого його використання при нападі. Крім того, він 25.08.2006 брав участь у нападі, у тому числі, разом з ОСОБА_111 координував за допомогою радіозв'язку дії груп захоплення, очолюваних іншими членами злочинної організації. При цьому, ОСОБА_22, і інші члени злочинної організації, ухвалюючи участь у підготовці й здійсненні зазначеного нападу, усвідомлював суспільно-небезпечний характер злочину, що готується, і діючи з єдиним наміром на його здійснення, передбачав настання тяжких наслідків, у тому числі заподіяння тілесних ушкоджень співробітникам заводу і його охорони й свідомо допускав такі наслідки.  У результаті, організовані ними невстановлені слідством особи із числа нападників, 25.08.2006, приблизно в 19.00 годин, виявивши на другому поверсі адміністративного будинку заводу, що по вище зазначеній адресі, керівника охорони підприємства ОСОБА_36, навмисно нанесли йому множинні удари руками, ногами й дерев'яними ціпками в різні частини тіла, після чого повалили потерпілого на стать, де продовжували бити. Внаслідок побиття, що потерпів ОСОБА_36 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом підшлункової залози, бризжейки товстої кишки, явищами внутрішньочеревної кровотечі. 
		Аналогічно, ОСОБА_22, у складі злочинної організації, беручи участь у нападі на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», як на стадії підготовки, так і безпосередньо в його здійсненні, взяв участь у навмисному знищенні й пошкодженні чужого майна, що завдало майнової шкоди в особливо великому розмірі.Так, 25.08.2006, між 18.20 і 20.00 годинником під час здійснення нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», розташований у м.Кременчукові Полтавської області по вул.Приходько,141, особи, організовані й очолювані членами створеної ОСОБА_104 злочинної організації - ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_110, ОСОБА_109, і ОСОБА_111, виконуючи їх вказівки про насильницьке - шляхом нападу, примушування діючого керівництва заводу до виконання цивільно-правового зобов'язання, навмисно пошкодили й знищили майно підприємства. А саме, при проникненні на охоронювану територію ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», а надалі й в адміністративний будинок заводу, ці особи, долаючи опір охорони підприємства, кувалдами, молотками іншими засобами, приготовленими для подолання перешкод, діючи навмисно, ударами кувалд пошкодили вхідні двері приміщення центральної прохідної, там же ножицями розрізали ґрати вікна й розбили його, також у приміщенні заводоуправління вибили двері, зруйнували перегородки, розбили скло у вікнах, заподіяли інші ушкодження майну підприємства. У результаті цих злочинних дій, настання яких ОСОБА_22, так само як і всі зазначені члени злочинної організації, свідомо допускав, були пошкоджені приміщення адміністративного будинку (заводоуправління) ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», його вартове й інші приміщення, вартість ремонту й відновлення яких становить  136 тисяч 012 грн. 71 коп. Тим самим даному підприємству був заподіяний майновий збиток на зазначену суму, що на момент здійснення злочину більш ніж у шістсот раз перевищувало неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян і тому є особливо великим розміром.
		 
		В судовому засіданні доказів, які б підтверджували участь підсудного ОСОБА_22  у злочинній організації, а також в підготовці та вчиненні в її складі зазначених злочинів суду не надано. 
		 
		В досліджених в судовому засіданні показаннях потерпілого ОСОБА_255, містяться відомості про те, що від охоронників заводу він дізнався, що деякі з нападників раніше працювали в охоронній фірмі «Стелс», керівником якої був «ОСОБА_264», якого нібито бачили під час здійснення нападу біля прохідної, після чого на пред'явлених йому фотознімках впізнав «ОСОБА_264», якого бачив коли охорону заводу здійснювала фірма  «Стелс», як ОСОБА_22  Назвати охоронців, хто саме це розповідав не зміг ( т. 11 л.д.92-94, 97-101).
		 
		В досліджених в судовому засіданні показаннях потерпілого свідка ОСОБА_39 є посилання на те, що коли вона виходила через центральну прохідну, яка вже була захоплена, то чула голос когось з керівників фірма  «Стелс» - або» ОСОБА_264», або «ОСОБА_111» (т.12 л.д.10-24, 25-27, 28-30, 33-36, 42-45, 46-48).
		 
		В досліджених в судовому засіданні показаннях підсудного ОСОБА_20, які той давав під час проведення досудового слідства у справі наявні відомості лише про те, що ОСОБА_22 з організатором злочинної організації знаходився у дружніх відносинах. 
		 
		За вказаних обставини, суд дійшов до висновку, що обвинувачення підсудного ОСОБА_22 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.2 ст.121, ч.4 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, які інкриміновані останньому, грунтується на припущеннях, не підтверджено в цій частині дослідженими в судовому засіданні доказами, а тому він підлягає виправданню за цими статтями КК України у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні вказаних злочинів, оскільки факти вказаних суспільно небезпечних  діяннь  встановлено,  але  досліджені судом   докази  не  підтверджують  вчинення  їх підсудним ОСОБА_22
		У той же час суд враховує, що згідно досліджених в судовому засіданні протоколів огляду місця події від 26.08, 29.09.2006 а також 06.03.2007 встановлено, що перед адміністративним будинком ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» виявлений і поміщений на штрафмайдан ОДАІ Кременчуцького ГУ МВСУ в Полтавській області вантажний автомобіль НОМЕР_3, у кузові якого перебували чотири ватняні матраци, металеві сходи, гак - «кішка», протигаз (т. 3 а.с.27-28, 29, 30 ). Зазначений вантажний автомобіль ЗиЛ-130 з державним номерним знаком НОМЕР_7  залучений до справи як речовий доказ ( т. 3 а.с.92).
		Свідок ОСОБА_30 показав суду, що 23.08.2006 продав, шляхом оформлення так званої «генерального доручення» автомобіль двом невідомим йому особам, один з яких представився як «ОСОБА_22». Пояснив, що зазначені особи звернулися до нього по оголошенню, і домовившись про продаж, через 1 годину з'явилися до нього нібито з нотаріусом. Той перебував в автомобілі і після передачі йому документів, попросив розписатися в дорученні. При впізнанні по фотознімках, під час проведення досудового слідства у справі, ОСОБА_158 пізнавав ОСОБА_22 як «ОСОБА_22», який купив автомобіль (т.3 а.с.41-45). 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_30 ОСОБА_22 не впізнав. Проте суд надає перевагу показанням даного свідка, які той давав при впізнанні особи під час досудового слідства у справі, оскільки на той час, з дня останньої зустрічі з особою, яка придбавала у нього автомобіль, пройшов значно менший термін ніж до дня судового засідання.
		Суд також приймає до уваги, що перебування підсудного ОСОБА_22 в м. Кременчук під час вчинення нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» підтверджується даними, які містяться у вилучених при проведенні обшуку офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_10, двох блокнотах з номерами телефонів, згідно яких ОСОБА_22 користується телефонним номером НОМЕР_12 (т.19 а.с.184-186, 183, 193) та даними з відомостей, отриманих від оператора мобільного телефонного зв'язку «Киевстар» з яких вбачається, що з телефону з номером НОМЕР_12, зареєстрованого за ТОВ «Спецкомунтехніка», який перебуває в користуванні ОСОБА_22, 25.08.2006 відбувалися дзвінки в межах дії таких базових станцій оператора:09.23 годин до 10.04.годин (усього 5 дзвінків) - у межах базових станцій оператора в м.Києві;10.22 годин - Київська область, траса Київ-Бориспіль від автобусної зупинки «Орля» у напрямку Харківської площі;10.36 годин - Київська область, Бориспільський район, м.Бориспіль;11.00 годин - Київська область, Бориспільський район, від с. Мирне по трасі в напрямку м. Переяслав-Хмельницький;11.02 годин - Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с.Девички в напрямку с. Поділля;12.13 годин - Черкаська обл., Золотоношский район, с. Софиевка, у напрямку с. Піщане; 13.38 годин - Полтавська область, м.Кременчук, між вулицями Переяславскою, 60 років Жовтня і Ярмакова;14.39 годин - Полтавська область, м.Кременчук, вул. Радянської Армії, від провулка Делегатської до вул.Орджонікідзе;з 14.50 годин до 15.49 годин (два дзвінки) - Полтавська область, м.Кременчук, проспект Полтавський, 2а в напрямку вул. Ціолковського;16.29 годин - Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Леніна, 17 уздовж вул. Гагаріна в напрямку вул. 50 років СРСР;17.32 годин - Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Салганна, Автокооператив «Салганний» у напрямку вул. Ярмакова;з 20.28 годин до 22.57 годин - у межах дії базових станцій оператора мобільному зв'язку, розташованих у м.Кременчук по вул. Кавказької і вул. Дзержинського, 4 (т.49 а.с.175), що підтверджуює  перебування ОСОБА_22 25.08.2008 в м. Кременчук. 
		Крім того, суд визнає, що перебування ОСОБА_22 25.08.2008 в м. Кременчук підтверджують також досліджені в судовому засіданні матеріали перевірки, проведеної на виконаня судового доручення, яке в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року направлялось органу, який проводив розслідування, з метою перевірки та уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.
		Співставляючи вказані докази з показаннями підсудного ОСОБА_22, який в судовому засіданні показав, що в день нападу на сталеливарний завод 25.08.2006 він був в м.Кременчук, спілкувався з ОСОБА_104 і  з великою долею ймовірності знав, що готується злочин, але не повідомив про це правоохоронні органи;  оцінивши та проаналізувавши інші досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку про доведеність його співучасті у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 355 КК України та кваліфікує дії підсудного ОСОБА_22 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 355 КК України, як сприяння наданням засобів чи знарядь, вчиненню іншими співучасниками примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимоги виконати цивільно-правові зобов'язання з погрозою застосування насильства над потерпілими та пошкодження майна, вчинене організованою групою, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я.
		 
		Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудним ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_23, ОСОБА_24 за вчинення кожного із злочинів, судом не встановлено.            
		 
		Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочини, передбачені ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч.3 ст. 355; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст.121; ч. 4 ст. 28, ч. 1,2 ст. 194;  ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2,3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189;  ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 122 і ч. 2 ст. 125 КК України віднесені до категорії  особливо тяжких, тяжких, середньої  та невеликої тяжкості, відповідно; враховуючи особу підсудного ОСОБА_19, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; враховуючи його ініціативну та організуючу роль у вчиненні кожного з інкримінованих йому злочинів, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, суд дійшов до висновку про необхідність за вчинення кожного із злочинів за ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.3 ст.355; ч.4 ст.28, ч.2 ст.121; ч.4 ст.28, ч.1,2 ст.194;  ч.4 ст.28, ч.4 ст.190 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій відповідних частин відповідних статей КК України; за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст.358, ч. 4 ст.28, ч.3 ст.358 , ч.4 ст.28, ч.1 ст. 122,  ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст.125 КК України у виді обмеження волі в межах санкцій відповідних частин відповідних статей КК України; за ч.4 ст. 28, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України призначити додаткове покарання у виді конфіскації майна; остаточне покарання призначити у відповідності до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.          
		 
		Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочини, передбачені ч.1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст.190; ч. 4 ст.28, ч. 4 ст.189;  ч. 4 ст. 28, ч.3 ст.279; ч. 4 ст.28, ч. 4 ст.28, ч. 2,3 ст. 358; ч. 1 ст. 122 і ч. 2 ст. 125; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 194 КК України віднесені до категорії  особливо тяжких, тяжких, середньої  та невеликої тяжкості, відповідно; враховуючи особу підсудного ОСОБА_16, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; враховуючи його ініціативну та організуючу роль у вчиненні кожного з інкримінованих йому злочинів, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, суд дійшов до висновку про необхідність за вчинення кожного із злочинів за ч.1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 2,3 ст. 358; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст.189;  ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій, відповідних частин відповідних статей КК України та за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст.358 , ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі в межах санкцій відповідних частин відповідних статей КК України; за ч. 4 ст. 28  ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України призначити додаткове покарання у виді конфіскації майна; остаточне покарання призначити у відповідності до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.          
		 
		Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 355 КК України є  тяжким злочином; враховуючи особу підсудного ОСОБА_22, який за місцем проживання характеризується посередньо, має на вихованні двох дітей, одна з яких неповнолітня дочка, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; враховуючи його роль у вчиненні даного злочину, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, суд дійшов до висновку про необхідність призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.355 КК України, та про можливість звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки, з урахування ставлення підсудного до вчиненого, наявності на утриманні неповнолітньої дитини суд дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_22 без ізоляції від суспільства.
		 
		Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочини, передбачені ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України віднесені до категорії  до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, відповідно; враховуючи особу підсудного ОСОБА_20, який за місцем проживання характеризується посередньо, має на вихованні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; враховуючи його ініціативну та організуючу роль у вчиненні кожного з інкримінованих йому злочинів, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, суд дійшов до висновку про необхідність за вчинення кожного із злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій, відповідних частин відповідних статей КК України. У відповідності до санкції за ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України призначити додаткове покарання у виді конфіскації майна; остаточне покарання призначити у відповідності до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим          
		         
		Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 279 КК України є  особливо тяжким злочином, злочини, передбачені ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.122; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст.125 КК України є злочинами середньої та невеликої тяжкості, відповідно; враховуючи особу підсудного ОСОБА_24, який за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем колишньої роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; враховуючи його роль у вчиненні кожного з інкримінованих йому злочинів, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, суд дійшов до висновку про необхідність за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 279 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.279 КК України; за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 122; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 125 КК України  у виді обмеження волі в межах сакцій ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125 КК України, відповідно; остаточне покарання призначити у відповідності до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки, з урахування ставлення підсудного до вчиненого, наявності на утриманні неповнолітньої дитини суд дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_24, без ізоляції від суспільства.
		 
		Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочини, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 279; ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 122; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 125 КК України віднесені до категорії  до категорії  особливо тяжких, злочинів середньої та невеликої тяжкості, відповідно; враховуючи особу підсудного ОСОБА_23, який за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем колишньої роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; враховуючи його роль у вчиненні кожного з інкримінованих йому злочинів, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, суд дійшов до висновку про необхідність за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 279 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 279 КК України; за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 122; ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.125 КК України у виді обмеження волі в межах санкцій ч. 1 ст.122 та ч. 2 ст. 125 КК України, відповідно; остаточне покарання призначити у відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки, з урахування ставлення підсудного до вчиненого, наявності на утриманні неповнолітньої дитини суд дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_23  без ізоляції від суспільства.
		 
		Суд не визнає за можливе застосувати давність до підсудних ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_19, ОСОБА_16, за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.125, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст.28, ч. 2,3 ст. 358  КК України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років. В матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, наявні відомості про ухилення вказаних підсудних від слідства.
		 
		Вирішуючи питання про заявлені цивільні позови, суд дійшов до висновку про необхідність залишення цивільних позовів ДП «Морський торговельний порт «Южний» та ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» без розгляду, зважаючи на заяви представників цих підприємств в судовому засідані, які містили відповідні клопотання. 
		 
		Цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з підсудних ОСОБА_16, ОСОБА_20. та ОСОБА_19 на користь кожного з них по 500 тис. грн. матеріальної та по 500 тис. грн. моральної шкоди, підлягають до задоволення частково, а саме - в частині стягнення з кожного із вказаних підсудних на користь кожного з зазначених потерпілих по 50 тис грн. у відшкодування матеріальної шкоди та по 50 тис грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, зважаючи на доведеність в цій частині суми заподіяної злочином шкоди та моральних страждань, яких зазнали потерпілі внаслідок вчинення злочинів щодо них та їх майна. В іншій частині суд визнає заявлені позовні вимоги завищеними і такими, що не підлягають до задоволення.
		 
		Судові витрати у справі відповідно до ст. 324 КПК України підлягають стягненню з підсудних. 
		Доля речових доказів вирішується у відповідності зі ст. 81 КПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд -
		 
		ЗАСУДИВ :
		 
		ОСОБА_19 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 121; ч. 4 ст. 28, ч.1, 2 ст. 194;  ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189;  ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 122 і ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч. 1 ст. 255 КК України - 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі;
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355 КК України - 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі;
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
		- за ч. 4 ст. 28  ч. 1 ст. 194 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі; 
		- за ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;          
		- за ч. 4 ст.28, ч.2 ст.358 КК України - 2 (два) роки 6 (шість) місяців обмеження волі;
		- за ч.4 ст.28, ч.3 ст.358 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;
		- за ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України - 7 (сім) років 3 (три) місяці  позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- за ч.4 ст.28, ч.3 ст.279 КК України - 5 (п'ять)  років 3 (три) місяці позбавлення волі;
		- за ч.4 ст.28, ч.1 ст.122 КК України - 3 роки обмеження волі 
		- за ч.4 ст.28, ч.2 ст.125 КК України - 1 рік 6 (шість) місяців обмеження волі;
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення  менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_19 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 3 (три) місяці  з конфіскацією майна. 
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк відбування покарання ОСОБА_19 обчислювати з дня затримання 24.10.2008.
		 
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_19 залишити тримання під вартою.
		 
		ОСОБА_20 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 355; ч.4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч.1 ст. 255 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі;
		- за ч.4 ст.28, ч.3 ст. 355 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі;
		- за ч.4 ст.28, ч.4 ст. 189 КК України - 8 ( вісім) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		 
		На підставі  ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення  менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_20 покарання у виді 8 (вісьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна. 
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк відбування покарання ОСОБА_20 обчислювати з дня затримання 03.12.2008.
		 
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_20 залишити тримання під вартою.
		 
		ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 358; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 122 і ч.2 ст. 125; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 194 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч.1 ст. 255 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі;
		- за ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 355 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі;
		- за ч.4 ст. 28 ч. 1 ст. 194 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі; 
		- за ч.4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України - 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;                    
		- за ч.4 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України - 2 (два) роки 6 (шість) місяців обмеження волі;
		- за ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України - 2 (два)роки обмеження волі
		- за ч.4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- за ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 279 КК України - 6 (шість) років (три) місяці позбавлення волі;
		- за ч.4 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі 
		- за ч.4 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України - 1 (один) рік 6(шість) місяців обмеження волі.
		 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення  менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_16 покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк відбування покарання ОСОБА_16 обчислювати з  дня затримання 11.02.2009.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_16 залишити тримання під вартою.
		 
		 
		ОСОБА_22 за ч. 4 ст. 28, ч.2 ст. 121 за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст.194 ч. 1 ст. 255 КК України виправдати у звязку з недоведеністю його участі у вчиненні даних злочинів.
		 
		ОСОБА_22 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 355 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. 
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання  термін перебування під вартою з 12.02.2009 по 19.01.2012.
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_22 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
		 
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_22 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.
		 
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_22 залишити підписку про невиїзд.
		 
		ОСОБА_23 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 279; ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 122; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 279 КК України - 5(п'ять) років позбавлення волі;
		- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 122 КК України - 2 (два) роки  позбавлення волі;
		- за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 125 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.
		 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення  менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_23 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. 
		 
		Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_23 термін перебування під вартою з 13.02.2009 по 19.01.2012.
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_23 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
		 
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_23 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботиЗапобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_23 залишити підписку про невиїзд.
		 
		ОСОБА_24 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 279; ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 122; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 125 та призначити йому покарання:
		- за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 279 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі
		- за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 122 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;
		- за ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 125 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.
		 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення  менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_24 покарання у виді  позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
		 
		Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_24 термін перебування під вартою з 22.05.2009 по 19.01.2012.
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_24 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
		 
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_24 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_24 залишити підписку про невиїзд.
		 
		Цивільний позов ДП «Морський торговельний порт «Южний» залишити без розгляду.  
		 
		Цивільний позов ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» залишити без розгляду.  
		 
		Цивільний позови ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_19 на користь ОСОБА_1 50000,0 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди та 50000,0 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування матеріальної  шкоди завданої злочином. Всього стягнути з ОСОБА_19 на користь ОСОБА_1 100000,0 (сто тисяч) грн.
		 
		Стягнути ОСОБА_20 на користь ОСОБА_1 50000,0 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди та 50000,0 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином. Всього стягнути з ОСОБА_20 на користь ОСОБА_1 100000,0 (сто тисяч) грн.
		 
		Стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_1 50000,0 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди та 50000,0 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином. Всього стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_1 100000,0 (сто тисяч) грн.
		 
		Цивільний позови ОСОБА_2 задовольнити частково.
		 
		Стягути з ОСОБА_19 на користь ОСОБА_2 50000,0 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди та 50000,0 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином. Всього стягнути з ОСОБА_19 на користь ОСОБА_2 100000,0 (сто тисяч) грн.
		 
		Стягнути ОСОБА_20 на користь ОСОБА_2 50000,0 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди та 50000,0 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином. Всього стягнути з ОСОБА_20 на користь ОСОБА_2 100000,0 (сто тисяч) грн.
		 
		Стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_2 50000,0 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди та 50000,0 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином. Всього стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_2 100000,0 (сто тисяч) грн.
		 
		Стягнути солідарно з ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_16 на користь НДЕКЦ при МВС України судові витрати в розмірі 16 707 грн. 82 коп., в тому числі:1216 грн. 16 коп. за проведення судової балістичної зкспертизи пістолета ОСОБА_19 (т. 37, а.с. 163); 9200 грн. за проведення судової фоноскопічної зкспертизи  (т.58,  а.с. 11); 2350 грн. за проведення судово-почеркознавчої зкспертизи  (т.24,  а.с. 145); 1552 грн. 50 коп. за проведення додаткової судово-почеркознавчої зкспертизи (т.24,  а.с. 205); 1173 грн. за проведення судово-технічної зкспертизи документів (т. 25, а.с 209); 1216 грн. 16 коп. за проведення балістичної зкспертизи вилучених  гільз (т. 34, а.с 83);
		 
		Речові докази: 
		-          електронний носій - диск з відеозаписом нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеварний завод» знаходиться в матеріалах справи  (т.4,  а.с.3, 4,5,36), зберігати в матеріалах справи;  
		-           13 бронежилетів, 5 чохлів від них, 17 металевих щитів, 9 респіраторів, 10 дерев'яних палиць, 7 армійських протигазів, протівогазьі хімзащітьі з комплектуючими, 28 шоломів типу «Сфера», металевий брухт, 6 деревянньїх біт, розкладна драбина, строітельньїе каски, кувалдьі, ножніцьі з різання металу, слесарньїе молотки, находяться в камері схову вещественньїх доказів Кременчуцького ОУБОП УМВСУ в Полтавській області (т. 58,  а.с. 209), конфіскувати в дохід держави;
		      -          вантажні автомобілі ЗіЛ-130 з державним номерним знаком НОМЕР_7 і ГАЗ-5312 з державним номерним знаком НОМЕР_1 зберігаються на штрафмайданчику Кременчуцького долучені до справи як вещественньїе докази. (т. 3 а.с. 92, т.58 а.с. 210), конфіскувати в дохід держави;                    
		   -          вилучений у ОСОБА_19 пістолет (пристрій) «Форт-12РМ», НОМЕР_13 знаходиться в камері схову Генеральної прокуратури України (т.37 а.с. 176), конфіскувати в дохід держави;
		  -          комп'ютерний носій типу СD-R «Verbatim» з фонограмами розмов знаходиться в справі (т.20  а.с. 281), зберігати в матеріалах справи;  
		  -          документи, складені спільно АТЗТ «Дослідний завод «Веста» та компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед » знаходяться в кримінальній справі  (т. 24, а.с. 175, т.24  а.с. 188-189), зберігати в матеріалах справи;  
		 -          мобільний телефон ОСОБА_81 переданий на зберігання власнику (т.60,  а.с.22-23, 24), залишити у користуванні власника;
		  -          комп'ютерний носій - диск DVD-RW, що містить відеозаписи спроб захоплення майнового комплексу по АДРЕСА_7 в м. Києві знаходиться у справі. (т.22, а.с.64), зберігати в матеріалах справи;  
		 -          комп'ютерні носії - СD-R диск об'ємом 700 МВ зі значком торгової марки «АСМЕ», DVD-R диск об'ємом 4,7 GВ зі значком торгової марки "Агеnа", DVD-R диск об'ємом 4,7 GВ зі значком торгової марки «ТDК », що містять відеозаписи захоплення ДП МТП« Южний »знаходяться в справі (т.29, а.с.176, 183,197,210,239), зберігати в матеріалах справи;                                                 -          предмети одягу (светр, сорочка, штани), в яких ОСОБА_8 знаходився під час нападу на нього, знаходяться в камері зберігання речових доказів Южненської МВ УМВСУ в Одеській області  (т.29, а.с.153-162), знищити;
		  -           карта пам'яті мобільного телефону гр-на ОСОБА_217 знаходиться у справі (т.36, а.с. 134), зберігати в матеріалах справи;  
		 -           компьютерний носій - DVD-R диск, об'ємом 4,7 GВ, торгової марки «Verbatim» з відеозаписом спроби захоплення Києво-Святошинського районного управління земельних ресурсів перебуває в справі (т.33,  а.с. 208), зберігати в матеріалах справи;  
		 -          дві гільзи, вилучені на місці події зберігаються в НИИКЦ ГУ МВСУ в Київській області (т.34 , а.с. 97), знищити.
		        Вилучені 06.10.2008  у ОСОБА_19 (т. 37, а.с. 31, 32, 41-42) грошові кошти в сумі 17        161 грн. 55 коп. та 1140 доларів США, що знаходяться на депозитниму рахунку Генеральної прокуратури України (т. 37, а.с. 44, т. 64, а.с. 102), конфіскувати в дохід держави.
		 
		                 Вилучені у ОСОБА_16 03.11.2009 (т. 43, а.с. 79, 81, 84) грошові кошти в сумі 279 грн., що знаходяться на депозитниму рахунку Генеральної прокуратури України (т.43 о.с. 82, 83) конфіскувати в дохід держави.
		 
		                 Вилучений у ОСОБА_22 03.11.2009 (т. 49 а.с. 76, 78, 79) автомобіль Тоуота Камрі, д.н.з НОМЕР_6, що переданий на зберігання власнику, залишити у користуванні власника ОСОБА_22 
		 
		               Вилучені у ОСОБА_22 03.11.2009 мобільний телефон «SAMSUNG» C-140, імей НОМЕР_23, мобільний телефон «NOKIA» 6500 - 1S с-140, імей НОМЕР_24; годинник «OMEGA» сріблястого кольору з чорним циферблатом та сріблястим металевим ремінцем ( т.40, а.с.79), що знаходяться в камері схову Генеральної прокуратури України, повернути власнику ОСОБА_22.
		 
		               Скасувати арешт, накладений на все майно ОСОБА_22 постановою слідчого від 03.11.2009 (т.49, а.с.76-78), в т.ч. на автомобілі НОМЕР_4, НОМЕР_5 , НОМЕР_6.
		 
		              Вилучені у ОСОБА_256 26.07.2008 та 03.11.2009 (т. 31 а.с. 90, 91, 95, 97) грошові кошти в сумі 1040 доларів США, що знаходяться зберіганні в бухгалтерії Южненського МВ УМВСУ в Одеській області (т. 31, а.с. 92-93), повернути власнику - ОСОБА_23.
		 
		     Скасувати арешт, накладений на все майно ОСОБА_23 постановою слідчого від 03.11.2009 (т.31 а.с. 95).
		 
		       Скасувати арешт, накладений на все майно ОСОБА_24 постановою слідчого від 03.11.2009 (конкретне майно в постанові не зазначено) (т.31 а.с. 237, 239).
		          Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 діб з дня його проголошення, а засудженими, які тримаються під вартою - в той же строк, з дня отримання ними копії вироку.
		 
		 
		                Суддя                                                                              Ю.С. Бурбела

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...