Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5004/1424/12 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2013.
Дата набрання законної сили: 30.04.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 11 вересня 2013 р.                       Справа № 5004/1424/12
		за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м.Київ 
		до державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2"Державного агентства резерву України, м.Луцьк,
		третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державного агентства резерву України, м.Київ
		про стягнення  56 939 668 грн.49 коп. збитків.  
		                                                   Суддя  Якушева І.О., 
		при секретарі судового засідання (помічнику судді) Євтушик О.М.    
		за участю представників сторін:
		від позивача: Пронін О.А. (дов. № 249 від 04.12.2012р.),
		від відповідача: н/з,
		від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: н/з
		В судовому засіданні взяла участь начальник відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м. Луцька - Клок О.М. (дов. № 96-6961 вих12 від 06.12.2012р.)
		 
		Суть спору: перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Аграрного фонду в позовній заяві просив стягнути з державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України 60 088 189,01 грн. збитків, завданих нестачею переданого на зберігання зерна державного інтервенційного фонду за період 2007-2009 р.р. та продуктів переробки.
		          Заявою №66-6362 вих13 від 27.08.2013р. (а.с.227-229, т.3) прокурор Шевченківського району міста Києва зменшив розмір позовних вимог: просить стягнути з відповідача 56 939    668,49 грн. збитків.
		          В судовому засіданні 28.08.2013р. представник прокуратури, представник позивача підтримали заяву прокурора Шевченківського району міста Києва про зменшення розміру позовних вимог.
		          Судом 28.08.2013р. було прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог.
		 
		Відповідач, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, письмових пояснень по справі під час нового судового розгляду не подали, в судові засідання впродовж нового розгляду справи не з'являлися. 
		          Враховуючи те, що неявка відповідача, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представників відповідача, третьої особи, зважаючи на те, що відповідач, третя особа належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Факт належного повідомлення відповідача, третьої особи про судовий розгляд підтверджується поштовими повідомленням про те, що ухвалу суду уповноважений представник відповідача отримав 05.09.2013р., уповноважений представник третьої особи - 05.09.2013р. 
		 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, господарський суд 
		в с т а н о в и в:
		14.11.2007р. № С 03/Ж/07/9 (додаткові договори від 01.10.2008р., 01.06.2009р., 06.06.2009р., 24.11.200 р., 06.03.2010р.; 04.06.2008р. № 1 (додаткові договори б/н від 01.06.2009р., 06.06.2009р., 24.11.2009р., 06.03.2010р.; 04.06.2008р. №14 (додаткові договори б/н від 01.06.2009р., 06.06.2009р., 24.11.2009р., 06.03.2010р.); 02.03.2009р. №63 (додаткові договори б/н від 06.06.2009р., 24.11.2009р., 06.03.2010р.); 02.03.2009р. №64 (додаткові договори б/н від 06.06.2009р., 24.11.2009р., 06.03.2010р.) між Аграрним фондом як поклажедавцем і державним підприємством "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" як зерновим складом були укладені договори складського зберігання зерна.
		Згідно з пунктами 1.1. договорів складського зберігання зерна з врахуванням редакції додаткових договорів від 06.03.2010р. Аграрний фонд як поклажедавець зобов'язався передати, а державне підприємство "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" як зерновий склад зобов'язалось прийняти на зберігання зерно пшениці, жита, ячменю, кукурудзи (об'єкти державного цінового регулювання), якість яких відповідає ДСТУ, за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами та в установлений строк повернути його поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, в стані, передбаченому цим договором та законодавством.
		Відповідно до вказаних договорів строк зберігання зерна до пред'явлення вимоги поклажодавця (позивача); зерновий склад не має права розпоряджатися зерном поклажодавця.
		На виконання умов цих договорів позивач передав, а відповідач прийняв 32 278,943 тонн зерна врожаю 2007- 2009р.р. на зберігання, з них: 
		- пшениці 2 класу 483,816 тонн, що підтверджується простим складським свідоцтвом на зерно на пред'явника АА №053080 від 07.08.2009р. (а.с.8, т.4);  
		- пшениці 3 класу 5018,314 тонн, що підтверджується простими складськими  свідоцтвами  на зерно на пред'явника, складськими квитанціями на зерно АА №053076 від 24.07.2009р., АА №053072 від 24.07.2009р., АА №053073 від 24.07.2009р., АА №053032 від 01.08.2009р., АА №053081 від 07.08.2009р., АА №053083 від 07.08.2009р. (а.с. 59-114, т. 1); 
		- пшениці 4 класу 24883,568 тонн, що підтверджується простими складськими  свідоцтвами на зерно на пред'явника, складськими квитанціями АА №047961 від 14.08.2008р., АА №047963 від 18.08.2008р., АА №047964 від 21.08.2008р., АА №047965 від 26.08.2008р., АА №047966 від 26.08.2008р., АА №047967 від 27.08.2008р., АА №047969 від 29.08.2008р., АА №026575 від 29.08.2008р., АА №053001 від 02.09.2008р., АА №053002 від 03.09.2008р., АА №053005 від 09.09.2008р., АА №053007 від 11.09.2008р., АА №053008 від 12.09.2008р., АА №053012 від 12.09.2008р., АА №053018 від 25.09.2008р., АА №053020 від 25.09.2008р., АА №053017 від 25.09.2008р., АА №053022 від 01.10.2008р., АА №053024 від 04.11.2008р., АА № 053026 від 04.11.2008р., АА №053028 від 07.11.2008р., АА №026588 від 17.12.2008р., АА №053029 від 17.12.2008р., АА №026587 від 17.12.2008р., АА №053023 від 03.10.2008р., АА №053036 від 02.03.2009р., АЗ №026596 від 04.03.2009р., АЗ №026586 від 06.03.2009р., АА №053041 від 06.03.2009р., АА №053047 від 18.03.2009р., АЗ №026589 від 19.03.2009р., АЗ №026594 від 23.03.2009р., АА №053051 від 25.03.2009р., АА №053060 від 27.03.2009р., АА №053064 від 30.03.2009р., АА №053062 від 31.03.2009р., АА №053066 від 15.04.2009р., АА №053067 від 15.04.2009р., АА №053070 від 04.06.2009р., АА №040045 від 04.06.2009р., АА №053056 від 04.06.2009р., АА №040039 від 01.08.2009р., АА №053092 від 19.08.2009р., АА № 040041 від 01.10.2009р., АЗ №026584 від 28.11.2008р., АА №053033 від 12.01.2009р. (а.с. 59-114, т. 1);
		- пшениці 5 класу 673,245 тонн, що підтверджується простими складськими  свідоцтвами  на зерно на пред'явника, складськими квитанціями АА №053004 від 03.09.2008р., АА №053046 від 12.03.2009р., АА №053061 від 31.03.2009р., АА №040040 від 01.10.2009р., АА №053034 від 12.01.2009р. (а.с. 59-114, т. 1);
		- жито 1 класу 120 тонн, що підтверджується простим складським  свідоцтвом на зерно на пред'явника АА№9053097 від 31.08.2009р. (а.с.5, т.4); 
		- жито 2 класу 100 тонн, що підтверджується простим складським  свідоцтвом на зерно на пред'явника АА №053091 від 20.08.2009р. (а.с.6, т.4);
		- жито 3 класу 1000 тонн, що підтверджується простим складським  свідоцтвом  на зерно на пред'явника АА №053031 від 03.03.2009р. (а.с.7, т.4); (письмові пояснення позивача, таблиця із зазначенням кількості переданого зерна на ДП «Луцький КХП №2» - а.с.1-4, т.4).
		          Згідно з пунктами 10, 24 статті 1 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні" зберігання зерна - це комплекс заходів, що включають приймання доробку, зберігання і відвантаження зерна; складські документи на зерно - це товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа. 
		          Статтею 24 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні" визначено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. Зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання. Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи. 
		Відповідно до ст. 961 ЦК України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає складську квитанцію.
		          На підтвердження прийняття зерна на зберігання відповідач виписав і надав позивачу прості складські свідоцтва на зерно на пред'явника та складські квитанції на зерно (а.с.59-114, т.1; а.с.5-8,т.4). 
		          Щодо відповідності вимогам законодавства виданих відповідачем складських документів на зерно. 
		          Постановою Кабінету Міністрів України № 510 від 11 квітня 2003p. затверджено Порядок випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим  складам. 
		Згідно із пунктами 1, 2, 6 Порядку підставою для видачі складських документів на зерно є прийняття зерна зерновим складом на зберігання.
		Інформація про складські документи вноситься до реєстру складських документів на зерно у порядку, що встановлений Кабінетом Міністрів України.  
		Бланки складських документів є бланками суворої звітності, виготовлення, отримання, доставка, облік, зберігання, видача, списання яких проводиться згідно із законодавством.
		Статтями 37, 40 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" встановлено, що до складських документів про прийняття зерна віднесено складську квитанцію, істотні дані якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Наказом Мінагрополітики України від 27.06.2003р. N198 "Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 N 605/7926, введено в обіг складські документи на зерно для суб'єктів зберігання зерна всіх форм власності.
		Згідно з пунктами 1.1., 1.4., 1.7., 1.14.,1.19., 1.20., 3.1., 3.2.,  4.1., 4.2, 4.3. Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003р. № 198 (надалі - Положення ) складськими документами на зерно є складська квитанція, просте та подвійне складські свідоцтва (складські документи).
		Кожний примірник бланків складських документів повинен мати свої індивідуальні номер і серію. Серія складається з двох літер, а номер - з шести цифр. На копії друкарським способом наносяться слова "другий примірник".
		При оформленні партії зерна складська квитанція виписується є обов'язковому порядку як первинний документ, що засвідчує кількість та якість прийнятого складом зерна.
		У складських документах на зерно мають бути зазначені всі відомості (реквізити), передбачені формами складських документів на зерно, підписані уповноваженими представниками зернового складу, завірені печаткою складу. Складська квитанція підписується також завідувачем лабораторії зернового складу.
		Після заповнення реквізитів складського документа на зерно, реєстрації його у Реєстрі складських документів на зерно з присвоєнням порядкового номера, один примірник оригіналу заповненого бланка складського документа передається поклажодавцеві або вповноваженій ним особі, а другий залишається на складі. Поклажодавець чи вповноважена ним особа на підтвердження отримання складського документа ставить власний підпис у Реєстрі складських документів на зерно, що ведеться зерновим складом.
		Складська квитанція є документом, який після набрання чинності цим Положенням замінює прибуткову квитанцію (форма ПК-13) і який видається зерновим складом при прийнятті кожної партії зерна на зберігання та заповнюється у двох примірниках.
		Підставою для видачі складської квитанції на зерно є угода про зберігання зерна, укладена між зерновим складом і поклажодавцем, та факт прийняття зерна на зберігання.
		З метою розміщення зерна на зберігання зерновий склад і власник зерна укладають договір про складське зберігання зерна. 
		На вимогу поклажодавця зерновий склад виписує йому на одну партію прийнятого зерна подвійне складське свідоцтво або просте складське свідоцтво на зерно. Зерновому складу забороняється видавати поклажодавцю два складських свідоцтва на одну партію зерна. 
		Обов'язкові реквізити лицьового боку простого складського свідоцтва або подвійного складського свідоцтва заповнює уповноважений на це працівник зернового складу. Підписує прості складські свідоцтва і подвійні складські свідоцтва уповноважений представник зернового складу.
		Відповідно до п.п. 19, 20, 21, 23, 24 постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 р. N 510 «Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно» просте складське свідоцтво видається на пред'явника.
		Бланк простого складського свідоцтва розміщується на аркуші паперу формату А4 (додаток 2).
		На лицьовому боці бланка простого складського свідоцтва зазначаються такі відомості:поточний номер свідоцтва згідно з реєстром;дата видачі свідоцтва;найменування та місцезнаходження зернового складу, що прийняв зерно на зберігання, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності; 4) найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, від якої прийнято зерно на зберігання, а також місцезнаходження (місце проживання) такої особи;5) посилання на договір складського зберігання зерна; 6) найменування та кількість прийнятого  на зберігання зерна, рік збирання урожаю, посилання на державний стандарт або нормативний акт, якому відповідає прийняте на зберігання зерно, та документ, що засвідчує якість зерна;7)вказівка про знеособлене або відокремлене зберігання зерна;8) строк, на який прийнято зерно на зберігання, якщо такий строк встановлюється, або застереження, що зерно прийняте на зберігання до запитання, згідно із сертифікатом на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданим зерновому складу;9) розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона нараховується, та порядок оплати послуг із зберігання; 10)дані про отриманий кредит (подаються у разі застосування правил, встановлених для заставного свідоцтва), а саме - розмір та умови кредиту, строк платежу, річну ставку (відсотки), дату індосаменту, найменування індосата (юридична або фізична особа), місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності, документ, що посвідчує фізичну особу, підпис і місце для печатки;11) назва страхової компанії, що застрахувала зерно. 
		Бланк скріплюється підписом уповноваженої особи та печаткою зернового складу.
		Бланк складської квитанції розміщується на аркуші паперу формату А5 (додаток 3). 
		Бланк складської квитанції повинен містити такі дані: 1) найменування зернового складу; 2) дату видачі квитанції; 3) серію та номер квитанції;4) найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, від якої прийнято зерно на зберігання, а також місцезнаходження (місце проживання) такої особи; 5) номер і дату накладної; 6) вказівку про знеособлене або відокремлене зберігання зерна; 7) найменування та кількість прийнятого на зберігання зерна, рік збирання урожаю, посилання на державний стандарт або нормативний акт, якому відповідає прийняте на зберігання зерно; 8) якісні характеристики зерна з посиланням на документ, що їх засвідчує. 
		Бланк скріплюється підписом уповноваженої особи та печаткою зернового складу.
		          Видані відповідачем на підтвердження прийняття зерна на зберігання складські квитанції на зерно, прості складські свідоцтва на зерно на пред'явника відповідають наведеним вимогам, за винятком двох простих складських свідоцтв: серії АА №053033 від 12.01.2009р., серії АА №053034 від 12.01.2009р. (а.с.111, 112, т.1), в яких відсутнє посилання на договір складського зберігання.
		          Проте, на цих свідоцтвах містяться підписи керівника і головного бухгалтера ДП «Луцький КХП №2», вони скріплені печаткою, відповідач під час розгляду справи факту передачі зерна за цими свідоцтвами не заперечував, доказів, які б свідчили про анулювання свідоцтв, не подав.
		Пунктом 2.5.4 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 р. № 198, передбачено, що зерновий склад надсилає державному підприємству "Держреєстри України" щоденно дані в електронному вигляді в порядку, визначеному Міністерством аграрної політики України, відомості про видані та погашені зерновим складом протягом попереднього робочого дня складські документи на зерно.
		У відомостях про видані та погашені зерновим складом протягом попереднього робочого дня складських документах на зерно, надісланих ДП «Луцький КХП №2» державному підприємству "Держреєстри України", є посилання на  договір складського зберігання №1 від 04.06.2008р.  (а.с.10-11, т.4). 
		За таких обставин, незважаючи на недоліки в їх оформленні, надані позивачем на підтвердження своїх доводів прості складські свідоцтва на зерно на пред'явника слід вважати належними доказами на підтвердження передачі і прийняття зерна на зберігання на підставі договору складського зберігання №1 від 04.06.2008р.
		           04.03.2008 року між Аграрним фондом як замовником і державним підприємством "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" як переробником було укладено договір про переробку складського зберігання зерна №21 (надалі - договір про переробку складського зберігання зерна, а.с.115, т.1).
		          Згідно з п.1.1. цього договору замовник передає переробнику зерно пшениці для переробки на борошно підприємстві виробника, а переробник приймає зерно, доводить його до борошномельних кондицій, забезпечує збереження і переробку цього зерна на борошно, зберігає і видає борошно замовнику на підприємстві переробника.
		Згідно з п.п.2.2.3., 2.2.4., 2.2.7. п.2.2. договору про переробку складського зберігання зерна переробник взяв на себе зобов'язання розмістити зерно пшениці  в елеваторі або на складах, зберігати і переробити  його на борошно згідно з дозволом  замовника на переробку; переробити зерно пшениці на борошно після отримання від замовника дозволу на переробку зерна; забезпечити зберігання зерна пшениці та продуктів її переробки; нести повну матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування і зниження якості зерна та продуктів його переробки; 
		Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. договору визначено, що замовник зобов'язується передати переробнику зерно пшениці погодженої партії для переробки, кількість і асортимент якої зазначається в додаткових договорах до цього договору.
		Згідно з поясненнями представника позивача зерно на переробку було передано відповідачу із зерна, переданого на зберігання. 
		Згідно з дозволами на переробку зерна від 17.03.2008р., 07.04.2008р., 05.05.2008р., 02.06.2008р., 31.07.2008р., 10.09.2008р., 19.10.2008р., 09.11.2008р., 01.12.2008р. (а.с.189-197, т.3) позивач дозволив відповідачу переробити на борошно на підставі договору №21 від 04.03.2008р. 4740,907 тонн зерна. 
		На виконання умов договору №21 від 04.03.2008р. відповідач здійснив переробку зерна державного інтервенційного фонду, в результаті якої було отримано 1517 т борошна вищого ґатунку, 1883,100 т борошна 1-го ґатунку, 27,750 т борошна 2-го ґатунку, 1152,415 т висівок, 162,123 т зернових відходів (розрахунок - а.с.207, т.3).    
		Результати переробки зерна оформлено актами про зачистку виробничого корпусу і  переробки зерна за березень, 2008р., за квітень 2008р., за травень 2008р., за червень 2008р., за серпень 2008р., за вересень 2008р., за жовтень 2008р., за листопад 2008р., за грудень 2008р. (а.с.198-206, т.3).  
		Актами перевірок наявності зерна, закупленого до державного інтервенційного фонду, та відповідності їх кількісним та якісним показникам та борошна, продуктів переробки державного інтервенційного фонду на державному підприємстві "Луцький комбінат хлібопродуктів №2 "Державного агентства резерву України від 06.08.2010р., від 05.08.2010р., від 02.08.2012р., від 02.08.2012р. виявлено відсутність 30 576,943 тонн зерна пшениці, 39,197 тонн жита, 686,320 тонн борошна вищого ґатунку, 792,800 тонн борошна першого ґатунку, 27,750 тонн борошна другого ґатунку, 162,123 тонни зернових відходів 1-2 категорії, а всього 1668,993 тонн продуктів переробки зерна  (а.с. 112-113, 115-116, т.2).
		01.08.2013 року було складено новий акт перевірки (а.с.232-233. т.3), згідно з яким нестача зерна з врахуванням виправданих втрат становить: 5018,314 тонн пшениці м'якої 3 класу, 24883,568 тонни пшениці м'якої 4 класу, 673,245 тонни пшениці м'якої 5 класу. 
		Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 294 Господарського кодексу України зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. 
		За приписами ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво (ст. 961 Цивільного кодексу України). 
		Відповідно до ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцю річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості,  річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
		У відповідності із ст.ст.9, 10, 11, 16, 18, 19 Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва" від 23.12.2004р. № 2286-IV сертифікований склад згідно із цим Законом має право видавати складські свідоцтва виключно після одержання сертифіката про відповідність надання послуг із зберігання товарів і тільки на ті групи товарів, які зазначені в сертифікаті. У разі позбавлення в установленому законодавством порядку сертифікованого складу сертифіката про відповідність надання послуг із зберігання товарів видані раніше складські свідоцтва залишаються дійсними до закінчення строку зберігання, на який прийнято товар, і зазначений склад зобов'язаний виконати всі умови, передбачені договором зберігання, до закінчення строку дії відповідного договору. У разі ліквідації сертифікованого складу або товарного складу, позбавленого сертифіката, передача відповідних зобов'язань іншому сертифікованому складу здійснюється в порядку, встановленому уповноваженим органом.
		За договором складського зберігання сертифікований склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Зобов'язання сторін за договором складського зберігання припиняються з погашенням відповідних складських свідоцтв, крім випадків, передбачених законом.
		Строк, на який прийнято товар на зберігання, визначається за домовленістю сторін та вказується у складському свідоцтві. Строк такого зберігання, зазначений у складському свідоцтві, не може перевищувати строк, на який укладено договір складського зберігання.
		Сертифікований склад зобов'язаний повернути товар на першу вимогу володільця складського свідоцтва, навіть якщо строк його зберігання не закінчився, за умови пред'явлення та наступної передачі сертифікованому складу з метою погашення простого складського свідоцтва або обох частин подвійного складського свідоцтва. У реєстрі складських свідоцтв робиться запис про їх погашення.
		Володілець складського свідоцтва пред'являє сертифікованому складу свідоцтво з письмовою вимогою про видачу товару. Сертифікований склад зобов'язаний письмово повідомити власника подвійного складського свідоцтва або особу, з якою було укладено відповідний договір складського зберігання, про необхідність забрати товар із зберігання протягом п'яти календарних днів після закінчення строку зберігання, зазначеного у складському свідоцтві.
		Сертифікований склад зобов'язаний повернути володільцю складського свідоцтва товар у стані, передбаченому договором складського зберігання.
		Конкретні строки повернення зерна сторонами погоджені не були.
		Оскільки ні законом, ні договорами зберігання не визначено форми пред'явлення  вимоги поклажодавця про повернення речі, то останній може реалізувати своє право, зокрема, шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - позову. 
		Згідно з поштовим штемпелем на конверті (а.с.137, т.1)., позовну заяву було надіслано до суду 09.11.2012 року.  
		Відповідач не виконав зобов'язання щодо належного зберігання зерна, не забезпечив зберігання продуктів переробки і не повернув їх поклажедавцю.
		За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 Цивільного кодексу України). 
		Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. При цьому боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ст. 623  Цивільного кодексу України).
		Статтею 950 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі, зокрема, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. 
		Відповідно до приписів ст.951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцю втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості. Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст. 953 Цивільного кодексу України). 
		Як визначено ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
		За загальним правилом, закріпленим у ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. 
		Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо зберігання зерна, продуктів переробки позивачу завдано збитків, які згідно з розрахунком - а.с.230-231, т.3  становлять 56 939 668,49 грн.  
		Збитки обчислені позивачем відповідно до п.2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №116 від 22.01.1996р., та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №125 від 14.03.2012р. «Питання діяльності Аграрного фонду на організованому аграрному ринку у 2012/2013 маркетинговому періоді».  
		Відповідач розміру збитків не оспорив, їх контррозрахунку не подав, 
		Згідно з п. 1.4 Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 р. № 661, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2008р. за № 1111/15802, обов'язок ведення кількісно-якісного обліку зерна покладено на відповідача.
		Відповідач в процесі розгляду справи доводів позивача про відсутність зерна та продуктів переробки не зерноскладі не спростував, доказів на підтвердження їх наявності не подав, а також не довів, що шкоду завдано не з його вини.
		З огляду на викладене, вимога прокурора про стягнення з відповідача 56 939 668,49 грн. збитків, завданих нестачею зерна та продуктів переробки, обґрунтована і підлягає до задоволення.  
		 
		Як визначено статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата в Україні станом на  01.01.2013р. становить 1147 грн.
		Підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
		Оскільки перший заступник прокурора Шевченківського району м.Києва, звертаючись з позовом до господарського суду, не сплачував судового збору, з відповідача у зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст.49 ГПК України слід стягнути судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, виходячи з розрахунку: 60 х 1147 грн. = 68 820 грн.
		Керуючись ст. ст. 11, 22, 525, 526, 610, 611, 612, 626, 629, 949, 950, 951, 957, 961, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 294 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 24, 37, 40 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", ст.ст.9, 10, 11, 16, 18, 19 Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва", ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		в и р і ш и в:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2.Стягнути з державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України (юридична адреса Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова, 4, код ЄДРПОУ 00953065; фактична адреса Волинська область, м. Луцьк, вул. Молодогвардійська, 11) на користь Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1 код ЄДРПОУ 33642855) 
		56  939  668 грн. 49 коп. (п'ятдесят шість мільйонів дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят вісім гривень сорок дев'ять копійок) збитків.
		3.Стягнути з державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України (юридична адреса Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова, 4, код ЄДРПОУ 00953065; фактична адреса Волинська область, м. Луцьк, вул. Молодогвардійська, 11) 
		68820 грн. судового збору в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код за ЄДРПОУ - 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код банку отримувача (МФО) - 803014, рахунок отримувача - 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", призначення платежу "Судовий збір, за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м.Київ, господарський суд Волинської області, код ЄДРПОУ 03499885").
		 
		          Повне рішення складено: 13.09.2013р. 
		 
		          Суддя                                                                                І. О. Якушева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...