Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/5969/13-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення законодавства про закупівлі.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2013.
Дата набрання законної сили: 12.09.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №  461/5969/13-п                                        Головуючий у 1 інстанції: государський А.В.  
		Провадження №  33/783/471/13                                 Доповідач:   Валько  Н.  М.  
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		 
		 
		12 вересня 2013 року                                                                                  м.Львів
		 
		 
		Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, за участю адвоката ОСОБА_1, що діє в інтересах гр-на ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу гр-на ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 19 червня 2013 року, -
		 
		                                                                   В С Т А Н О В И В: 
		 
		Даною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-14 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11 900 грн.
		 
		ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він, працюючи начальником відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання» ДТГО «Львівська залізниця», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Гоголя, 1, будучи головою тендерного комітету, допустив здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур за період з 01.04.2010 року по 30.09.2012 року на загальну суму 36 955 365,09 грн., чим порушив п.1 ст.2, п.п.4,5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», п.п.5, 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2008 року №921.
		 
		У поданій апеляції гр-н ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду 1-ї інстанції, вважає висновки, викладені у ньому, безпідставними, оскільки вони ґрунтуються на помилкових висновках акта ревізії про порушення законодавства при здійсненні закупівель. При цьому, покликається на те, що висновок в акті ревізії щодо закупівлі паливно-мастильних матеріалів без проведення процедур конкурсних торгів на загальну суму 1989012,69 є необґрунтованим, оскільки постачання здійснено за нижчими цінами, ніж в пропозиції, діючими на момент заправки по картках в мережі АЗС по території України відповідно до вимог договору, без перевищення загальної суми договору, тобто без порушень вимог ч.5 ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель». Крім цього, апелянт зазначає, що закупівлю щебеневої продукції в 2010 році здійснено за процедурою в одного учасника відповідно до діючої на момент укладення договорів постанови КМУ №1360 «Про особливості закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення процесу залізничних перевезень» від 16.12.2009 року, та «Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008 року №921, а в 2012 році на підставі рішення Господарського суду м.Києва від 08.02.2011 року у справі №18/31 без проведення застосування процедур, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель»; погашення заборгованості за отриману продукцію проводилось шляхом акцепту авізо (сповіщення); органом фінансового контролю не було долучено до адміністративного матеріалу заперечень на акт ревізії, які є невід'ємною частиною акта. Вказує апелянт і на те, що у разі визнання його вини, суд не мав права накласти на нього адміністративне стягнення, оскільки минули строки, передбачені ст.38 КпАП України; судом не було враховано того, що він раніше не притягався до адміністративної відповідальності за скоєння порушення, передбаченого ч.1 ст.164-14 КпАП України, не враховано його майновий стан та накладено на нього надто суворе стягнення, при тому, що його дохід за травень 2013 року становив 8569,65 грн. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану постанову суду та винести нову постанову, якою закрити адміністративне провадження відносно нього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.
		 
		Вивчивши матеріали справи № 461/5969/13-п, заслухавши позицію адвоката ОСОБА_1 з приводу поданої апеляційної скарги, який повністю підтримав подану його довірителем апеляцію, просить її задоволити, проаналізувавши доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що така до задоволення не підлягає.
		 
		До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.
		 
		Відповідно до акту ревізії №05-21/05 від 21 березня 2013 року встановлено, що Відокремлений підрозділ «Служба матеріально-технічного постачання» ДТГО «Львівська залізниця» здійснив закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур за період з 01.04.2010 року по 30.09.2012 року на загальну суму 36 955 365, 09 грн., чим порушено п.1 ст.2, п.п. 4,5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», п.п. 5, 84 Положення про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2008 року №921.
		 
		На підставі вищевказаного акта ревізії був складений протокол про адміністративне правопорушення № 13-0464/2013 від 23 квітня 2013 року відносно ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-14 КпАП України (а.с.21), із скеруванням справи до суду.
		 
		Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, вважаю, що суд, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-14 КпАП України та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті.
		 
		Щодо доводів апелянта про сплив, передбаченого ст.38 КпАП України строку накладення адміністративного стягнення, вважаю за необхідне вказати на наступне.
		 
		Матеріали справи вказують на те, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010р. по 30.09.2012р., яким встановлено відповідні порушення, складено уповноваженими особами 21 березня 2013 року (а.с.2-14), а згодом - протокол про адміністративне правопорушення серія ДФІ №13-0464/2013 від 23 квітня 2013 року, згідно з яким, при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності ДТГО «Львівська залізниця» та його структурних підрозділів за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2012 року (акт від 21 березня 2013 року № 05-21/05) виявлено здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2012 року, на загальну суму 36 955 365,09 грн. (а.с.21).
		 
		Постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.164-14 КпАП України суддею винесено 19 червня 2013 року (а.с.28).
		 
		Вважаю, що на час розгляду зазначеного адміністративного протоколу в суді, строки, передбачені ст.38 КпАП України для накладення адміністративного стягнення, не минули, оскільки офіційною датою виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-14 КпАП України є дата складання Акту ревізії - 21 березня 2013 року.
		 
		З уваги на викладене, вважаю, що доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують, підстав для її задоволення немає.
		 
		Строк на подачу апеляції підлягає поновленню, оскільки такий пропущено з поважних причин.
		 
		Керуючись ст.ст. 294; 295 КпАП України,-
		 
		                                                     П О С Т А Н О В Л Я Ю:
		 
		строк на подачу апеляції гр-ну ОСОБА_2 - поновити.
		 
		апеляційну скаргу гр-на ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 19 червня 2013 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.164-14 КпАП України залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 19 червня 2013 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.164-14 КпАП України - без змін.
		 
		Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
		 
		Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
		 
		 
		Суддя Судової палати у                                                                       
		кримінальних справах 
		Апеляційного суду Львівської області                                                      Н.М. Валько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...