Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/3932/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		2/463/1827/13 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		17 вересня 2013 року                    Личаківський районний суд м. Львова в складі:
		головуючого судді:                                       Стрепка Н.Л.,
		з участю секретаря судового засідання:     Цуняк Л.Я.,
		позивача:                                                        ОСОБА_1,
		відповідача:                                                    ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
		 
		встановив:
		 
		Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з  відповідача 12 181,3 гривень боргу та судових витрат в розмірі 1 233,4 гривень, з яких 229,4 гривень - судовий збір, 4 гривні - витрати за здійснення касової операції, 1 000 гривень - витрати на правову допомогу.
		Позов обґрунтовує тим, що 15 квітня 2013 року позивач позичив відповідачу кошти в сумі 1 500 доларів США, що стверджується розпискою, згідно якої відповідач зобов'язаний повернути отримані кошти до 15 червня 2013 року зі сплатою 20% від суми боргу. У зазначений термін відповідач борг не повернув. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідача та розмір заборгованості останнього. Як на підставу задоволення позовних вимог посилається на ст.ст. 625, 1046, 1049, 1050 ЦК України.
		В судовому засіданні позивач позов підтримав з мотивів викладених в ньому, просив його задовольнити в повному обсязі.
		Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю.
		Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.
		В судовому засіданні встановлено, що 15 квітня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, згідно якого відповідач отримав від позивача кошти в сумі 1 500 доларів США і зобов'язувався їх повернути до 15 червня 2013 року зі сплатою 20% від суми боргу у випадку прострочення повернення коштів, про що свідчить написана відповідачем розписка, копії якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 2).
		Зобов'язання у встановлений строк відповідачем не виконано та останнім в судовому засіданні визнано позовні вимоги в повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
		Стаття 1047 ЦК України передбачає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		У відповідності з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином   відповідно до умов договору та чинного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань. 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		З врахування наведеного, суд приходить до висновку про підставність  стягнення з відповідача 11 989,5 гривень суми боргу, що по розрахункам позивача еквівалентно 1 500 доларам США, а також про стягнення 20% від суми боргу, що становить 2397,9 гривень, однак враховуючи розмір позовних вимог стягненню з відповідача в користь позивача підлягають 191,8 гривень, 
		При цьому, враховуючи визнання відповідачем позову в повному обсязі, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачені останнім судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1 233,4 гривень, що складаються з 229,4 гривень - судового збору, 4 гривень - витрат за здійснення касової операції, 1 000 гривень - витрат на правову допомогу.
		Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
		 
		вирішив:
		 
		Позов задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 11 989 (одинадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 50 копійок боргу, а також понесені судові витрати в розмірі 1 233 (одна тисяча двісті тридцять три) гривні 40 копійок.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...