Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-31/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2013.
Дата набрання законної сили: 03.10.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                  Справа №  1-31/11 
		Провадження № 1/307/19/2013 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		17 вересня 2013 року                                                                                 м. Тячів
		          Тячівський районний суд Закарпатської області в особі:
		головуючого судді Розман М.М.,
		при секретарі Цех Г.М.,
		з участю прокурора Дьолог Я.В., Брунцвик В.І.,
		захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальну справу про обвинувачення 
		ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки             АДРЕСА_1, громадянки України, непрацюючої, з вищою освітою, не одруженої, на утриманні дитина-інвалід, раніше не судимої,  у вчиненні злочинів,
		передбачених ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 та ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 28 , ч.2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 , ч. 2 ст. 369 КК України,                                
		                                                                                  ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с Округла, та мешканки АДРЕСА_2, громадянки України, непрацюючої, з повною загальною середньою освітою, одруженої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимої,  у вчиненні злочинів,
		передбачених ч.5 ст. 191 , ч.3 ст.28 , ч.ч.2,3 ст. 358, ч.3 ст. 28 ,  ч.2 ст. 369 КК України,                                
		                                                                                     ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Колодне, Тячівського району та мешканця  АДРЕСА_3, громадянина України, пенсіонера, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, в порядку ст. 89 КК України раніше  не судимого ,  у вчиненні злочинів, 
		передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст.28 та ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 28 , ч.2 ст. 366 КК України,                                
		                                                                                        ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженки, та мешканки             АДРЕСА_4, громадянки України, працюючої бухгалтером Тячівської філії № 7298 ПАТ «Державний ощадний банк України», з повною загальною середньою освітою, одруженої, раніше не судимої,  у вчиненні злочину,
		передбаченого ст. 368 ч.1 КК України,    
		                                                                                         
		В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:
		 
		ОСОБА_5, працюючи головним спеціалістом фінансового відділу Тячівської райдержадміністрації, знаючи, що на рахунок Тячівського УПСЗН періодично надходять із державного бюджету грошові кошти на виплату соціальних допомог малозабезпеченим мешканцям району, умисно, переслідуючи користь, у березні 2005 року, точну дату, час та місце слідством не встановлено,  запропонувала начальнику Тячівського УПСЗН ОСОБА_7 незаконно заволодіти  коштами, виділеними із державного бюджету для виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у Тячівському районі, при цьому детально йому розповіла про способи заволодіння бюджетними коштами. 
		Зокрема, згідно із запропонованим ОСОБА_5 планом слід було створити злочинну групу осіб об'єднану єдиним планом  та умислом, на яких покладалось зібрати підтверджуючі дані на осіб, яких включити до списків на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, а саме, заяви, копії паспорту та ідентифікаційного коду, акти обстежень житлово-побутових умов, скласти фіктивні, завідомо неправдиві списки на отримання допомоги і ці списки підписати та скріпити печаткою Тячівського районного УПСЗН, а надалі їх завірити у держказначействі  Тячівського району  та  забезпечити отримання коштів по вказаним фіктивним спискам у Тячівському відділенні №7298 ВАТ «Державний ощадний банк України» і їх привласнити,  розподіливши між учасниками злочинної групи.  
		ОСОБА_7 на пропозицію ОСОБА_5 погодився, вони спільно узгодили між собою план ОСОБА_5 на заволодіння коштів із розподілом ролей і для здійснення злочинних дій залучили її родичку  - ОСОБА_6  та водія начальника Тячівського УПСЗН ОСОБА_9, відносно якого відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв'язку із його  смертю,  яким, як учасникам організованої злочинної групи ОСОБА_5 довела  до відома цей план. Тобто ОСОБА_5  організувала злочинну групу з чітким розподілом ролей, об'єднану єдиним злочинним умислом. 
		Згідно із розробленим спільно планом ОСОБА_5 як організатор та співвиконавець взяла на себе зобов'язання  зібрати підтверджуючі дані на осіб, яких включити до списків на отримання допомоги, а саме, заяви, копії паспорту та ідентифікаційного коду, акти обстежень житлово-побутових умов, скласти фіктивні, завідомо неправдиві списки на отримання допомоги, надати ці списки ОСОБА_7 для підписання та скріплення печаткою УПСЗН, а надалі завірити вказані списки у держказначействі  Тячівського району.
		ОСОБА_7, будучи начальником Тячівського районного УПСЗН, відповідно до цього плану, як службова особа, повинен був підписати та завірити печаткою завідомо неправдиві списки на виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у Тячівському районі і надати їх ОСОБА_5 для передачі для виплати у вказане відділення Ощадбанку. 
		За розробленим планом, ОСОБА_6 було відведено роль надати  завідомо неправдиві списки на виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у Тячівському районі до Тячівського відділення №7298 ВАТ «Державний ощадний банк України» та одержати у ньому бюджетні кошти і передати їх ОСОБА_5, а ОСОБА_9 - водію начальника Тячівського УПСЗН і колишньому працівнику Тячівського відділення №7298 ВАТ «Державний ощадний банк України», покладалось в обов'язок домовитись  з працівниками бухгалтерії вказаного відділення Ощадбанку швидко провести перерахування бюджетних коштів для виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям  і  організувати негайну їх виплату, а також  надавати транспортні послуги.  
		Попередньо зорганізувавшись у стійке об'єднання для скоєння розкрадання бюджетних коштів, будучи об'єднаними єдиним планом з вище вказаним розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення мети - заволодіння бюджетними коштами, відомої всім учасникам групи, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7, ОСОБА_6 та особою, відносно якого відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв'язку із його смертю, вчинили злочини при наступних обставинах.     
		У зв'язку з поступленням коштів на банківські рахунки Тячівського УПСЗН, що давало можливість ними заволодіти, діючи відповідно спільно узгодженим  злочинним планом, реалізуючи злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами, на початку лютого 2006 року, точну дату час та місце слідством не встановлено, ОСОБА_5,умисно,  склала завідомо неправдиві списки № 27 та № 38, а саме, власноручно  внесла до них завідомо неправдиві дані щодо малозабезпечених осіб Тячівського району на одержання допомоги та проставила в них підписи від імені спеціалістів Тячівського УПСЗН ОСОБА_10 та ОСОБА_11. 
		Зокрема, вона склала завідомо неправдивий список № 27 у який внесла як малозабезпечених  громадян для отримання допомоги у вказаних сумах:  
		- ОСОБА_12, мешк. АДРЕСА_5  в сумі 1961.50 грн.; 
		- ОСОБА_13, мешк. АДРЕСА_6 в сумі 1809 грн.; 
		- ОСОБА_14, мешк. АДРЕСА_7 в сумі 1507 грн.;
		- ОСОБА_15, мешк. АДРЕСА_8 в сумі 1264.5 грн;    
		- ОСОБА_16, мешк. АДРЕСА_9 в сумі 2151 грн;
		 та  ОСОБА_6, мешк. АДРЕСА_10 в сумі 1449 грн., як учасника злочинної групи, а всього на загальну суму 10142 гривень.
		Завідомо неправдивий  список №38  для отримання допомоги  громадянами: 
		- ОСОБА_17, мешк. АДРЕСА_11 в сумі 1129 грн.;   
		- ОСОБА_18, мешк. АДРЕСА_12 в сумі 1264.5 грн.; 
		- ОСОБА_19, мешк АДРЕСА_13 в сумі 1903 грн.;           
		- ОСОБА_20, мешк. АДРЕСА_14 в сумі 1638 грн.;                     
		- ОСОБА_21, мешк. АДРЕСА_15 в сумі 1649грн.;           
		- ОСОБА_22, мешк. м. Тячів, вул. Котляревського, 12 в сумі 905.5 грн.;           
		- ОСОБА_23, мешк. АДРЕСА_16 в сумі 1649 грн.;           
		- ОСОБА_24., мешк. АДРЕСА_17 в сумі 905.5 грн.;                     
		- ОСОБА_25, мешк. АДРЕСА_18 в сумі 2142 грн.; 
		- ОСОБА_26, мешк. АДРЕСА_19 в сумі 1542 грн.; 
		- ОСОБА_27, мешк. АДРЕСА_20 в сумі 1308 грн.; 
		- ОСОБА_28, мешк. АДРЕСА_21 в сумі 1700.5 грн.,
		 та  ОСОБА_6, мешк. АДРЕСА_22 в сумі 1502 грн. як учасника злочинної групи, а всього на загальну суму 19 238 грн. 
		Вказані підроблені списки, з підробленими підписами виконаними нею від імені спеціалістів Тячівського УПСЗН  ОСОБА_5, за попередньою домовленістю у лютому 2006 року передала начальнику Тячівського УПСЗН ОСОБА_7 в його службовому кабінеті, що розташований у м. Тячів по вул. Піонерська,  1, які він особисто, згідно до відведеної йому ролі, умисно, з метою привласнення бюджетних коштів, у лютому 2006 року ,точну дату, час та місце слідством не встановлено, особисто підписав та посвідчив печаткою Тячівського УПСЗН, чим підтвердив  незаконну виплату по  списках № 27 та № 38 бюджетних коштів соціальної допомоги вказаним вище особам. 
		Дані підроблені списки ОСОБА_5, за участю невстановлених слідствам осіб з числа працівників держказначейства  та в невстановлений слідством день та час, завірила печаткою Управління Державного казначейства у Тячівському районі і вказані фіктивні списки ОСОБА_5 передала співвиконавцю ОСОБА_9, який за попередньою домовленістю з нею передав їх ОСОБА_6 разом з копіями паспортів та ідентифікаційними номерами осіб зазначених у списку. 
		В подальшому ОСОБА_6, діючи відповідно до узгодженого злочинного плану та відведеної їй ролі,  з метою заволодіння бюджетними коштами, умисно, 8 чи 17-18 лютого 2006 року у Тячівському відділенні №7298 ВАТ «Державний ощадний банк України» представилась працівником Тячівського УПСЗН  та що діє від імені начальника ОСОБА_7,  передала завідомо підроблені  списки № 27 і № 38 бухгалтеру відділення банку ОСОБА_8, з якою попередньо домовився ОСОБА_9 щоб швидко провести перерахування бюджетних коштів для виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям  і  організувати негайну їх виплату. ОСОБА_8, не знаючи про злочинний намір організованої злочинної групи, дії якої направлені на заволодіння бюджетними коштами, з корисливих мотивів, з метою одержати хабара, умисно здійснила перерахування бюджетних коштів із рахунку Тячівського УПСЗН у касу банку для  їх подальшої виплати малозабезпеченим громадянам вказаним у списках № 27 та № 38. За наведені дії того ж дня ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_5 передала в кафе, яке розташоване в приміщенні готелю «Тячів», ОСОБА_8 хабар у розмірі 500 гривень.
		Надалі ОСОБА_6 пройшла у касу цього відділення банку  до касира-контролера ОСОБА_29, якій представилась працівником Тячівської райдержадміністрації і попросила виплатити їй кошти, вказані на її ім'я у зазначених списках. ОСОБА_29,  не будучи обізнаною із злочинним наміром організованої злочинної групи, дії якої направлені на заволодіння бюджетними коштами, виписала заявку ОСОБА_6 на отримання коштів. В цей час ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_29, що вона є працівником Тячівського УПСЗН і чи  можна їй видати кошти на всіх вказаних у списках осіб, які чекають на гроші у приміщенні Тячівського УПСЗН, яким вона гроші передасть. ОСОБА_29 їй відмовила і тоді ОСОБА_6 зателефонувала ОСОБА_5 і розповіла, що їй відмовляють виплатити кошти за всіх вказаних у списках осіб.    
		ОСОБА_5, будучи попередньо знайомою з касиром-контролером ОСОБА_29,   особисто зателефонувала останній  та повідомила, що ОСОБА_6 є працівником соцзахисту і їй необхідно виплатити кошти по списках № 27 та № 38 і таким чином переконала касира-контролера здійснити оплату коштів по списках. Касир-контролер ОСОБА_29, будучи переконаною,  що ОСОБА_6 є працівником Тячівського УПСЗН, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ОСОБА_6, видала заявки на видачу готівки від імені осіб зазначених у списках № 27 та № 38, окрім ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_24. та ОСОБА_30   
		В подальшому ОСОБА_6 умисно внесла завідомо неправдиві дані у заявки на видачу готівки громадян: ОСОБА_12,  ОСОБА_13,  ОСОБА_14,  ОСОБА_6,  ОСОБА_15, ОСОБА_16,  ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_21,  ОСОБА_23, ОСОБА_25,  ОСОБА_26, ОСОБА_27 та від власного імені у виписаній заявці про видачу їй готівки підписалась від їх імені та одержала у касира банку ОСОБА_31 за цих осіб грошові кошти в сумі 22 741 гривень,  із яких за вказівкою ОСОБА_5 того ж дня в приміщенні банку  передала як хабар ОСОБА_29 та ОСОБА_31 по 100 гривень.  
		З грошовими коштами ОСОБА_6 вийшла із приміщення банку і в цей же день, у присутності ОСОБА_9, передала ОСОБА_5 22 541 гривень.  
		За вчинення дій, відведених  згідно із планом злочинної групи, ОСОБА_5 з одержаних у банку грошей, 08 чи 17-18 лютого 2006 року біля готелю Тячів передала 1500 гривень виконавцю ОСОБА_6,  виконавцю ОСОБА_9 - 500 гривень, а також ОСОБА_6 500 гривень для передачі хабара бухгалтеру відділення Ощадбанку ОСОБА_8, а   у кафе «Стиль» по вул. Незалежності у м. Тячів 2000 гривень співвиконавцю ОСОБА_7.
		Протягом двох наступних тижнів ОСОБА_5 також передала ОСОБА_7 ще 3800 гривень,  а всього 5800 гривень.
		Крім цього, в квітні 2006 року  ОСОБА_5, у зв'язку з поступленням коштів на банківські рахунки Тячівського УПСЗН, що давало можливість ними заволодіти, діючи відповідно спільно узгодженим  злочинним планом, реалізуючи злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами, повторно,точну дату, час та місце досудовим слідством не встановлено, умисно склала завідомо неправдивий список № 105 «а», а саме, власноручно  внесла до нього завідомо неправдиві дані щодо малозабезпечених осіб Тячівського району на одержання допомоги та проставила в них підписи від імені спеціалістів Тячівського УПСЗН ОСОБА_10 та ОСОБА_11. 
		Зокрема, вона склала завідомо неправдивий список № 105 «а», у який внесла як малозабезпечених  громадян для отримання допомоги:
		ОСОБА_32, мешк. АДРЕСА_23 в сумі 2463.44 грн.; 
		ОСОБА_33, мешк. АДРЕСА_24 в сумі 1935.77 грн.;
		ОСОБА_34, мешк. АДРЕСА_25 в сумі 2404..55 грн.; 
		ОСОБА_35, мешк. АДРЕСА_26 в сумі 1872.64 грн.; 
		ОСОБА_36, мешк. АДРЕСА_27 в сумі 1933..34 грн.; 
		ОСОБА_37, мешк.АДРЕСА_28 в сумі 2424.48 грн.; 
		ОСОБА_38, мешк. АДРЕСА_29 в сумі 1975.63 грн.; 
		ОСОБА_39, мешк. АДРЕСА_30 в сумі 2463.79 грн.; 
		ОСОБА_40, мешк АДРЕСА_31 в сумі 2299.41 грн.; 
		ОСОБА_41, мешк. АДРЕСА_32 в сумі 2599.41 грн.; 
		ОСОБА_42, мешк. АДРЕСА_33 в сумі 2478.27 грн.; 
		ОСОБА_43, мешк. АДРЕСА_34 в сумі 2299.31 грн.; 
		ОСОБА_44, мешк. АДРЕСА_35 в сумі 2372, 48грн.; 
		ОСОБА_45, мешк. АДРЕСА_36 в сумі 2184.92грн., а всього на загальну суму  31747,88 грн.
		          Зазначений підроблений список з підробленими підписами, виконаними нею від імені спеціалістів Тячівського УПСЗН,  ОСОБА_5, за попередньою домовленістю у квітні  2006 року передала начальнику Тячівського УПСЗН ОСОБА_7 в його службовому кабінеті, що розташований у м. Тячів по вул. Піонерська,  1, які він особисто, згідно до відведеної йому ролі, умисно, з метою привласнення бюджетних коштів, у квітні 2006 року,точну дату, час та місце досудовим слідством не встановлено, підписав та посвідчив печаткою Тячівського УПСЗН, чим самим підтвердив  незаконну виплату по  списку № 105 «а» бюджетних коштів соціальної допомоги вказаним вище особам.
		Вказаний підроблений список ОСОБА_5, за участю невстановлених слідствам осіб з числа працівників держказначейства  та в невстановлений слідством день та час, завірила печаткою Управління державного казначейства у Тячівському районі та вказані фіктивний список № 105 «а» у своєму службовому кабінеті Тячівської райдержадміністрації ОСОБА_5  передала ОСОБА_6 разом з копіями паспортів та ідентифікаційними номерами осіб, зазначених у списку. 
		В подальшому ОСОБА_6, діючи відповідно до узгодженого злочинного плану та відведеної їй ролі,  з метою заволодіння бюджетними коштами, умисно, 18 квітня 2006 року у Тячівському відділенні №7298 ВАТ «Державний ощадний банк України» представилась працівником Тячівського УПСЗН  та що діє від імені начальника ОСОБА_7,  передала завідомо підроблений  список № 105 «а» бухгалтеру відділення банку ОСОБА_8, з якою попередньо домовилась ОСОБА_5 щоб швидко провести перерахування бюджетних коштів для виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям  і  організувати негайну їх виплату.
		ОСОБА_8 не знаючи про злочинний намір організованої злочинної групи, дії якої направлені на заволодіння бюджетними коштами, з корисливих мотивів, умисно, здійснила перерахування бюджетних коштів із рахунку Тячівського УПСЗН у касу банку для  їх подальшої виплати малозабезпеченим громадянам вказаним у списках № 105 «а».
		Потім ОСОБА_6 пройшла у касу цього відділення банку  до касира-контролера ОСОБА_46, якій представилась працівником Тячівської райдержадміністрації і попросила виплатити їй кошти, вказані на її ім'я у вказаних списках. ОСОБА_46, не будучи обізнаною із злочинним наміром організованої злочинної групи, дії якої направлені на заволодіння бюджетними коштами, виписала заявку ОСОБА_6 на отримання коштів. В цей час ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_46, що вона є працівником Тячівського УПСЗН і чи  можна їй видати кошти на всіх вказаних у списках осіб, на що остання погодилась і  будучи переконаною,  що ОСОБА_6 є працівником Тячівського УПСЗН, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ОСОБА_6, видала заявки на видачу готівки від імені осіб, зазначених у списку № 105 «а» .
		Надалі ОСОБА_6 умисно внесла завідомо неправдиві дані у заявки на видачу готівки громадян вказаних у списку № 105 «а» та одержала у касира банку ОСОБА_31 за цих осіб грошові кошти в сумі 31747. 88 гривень.  
		З грошовими коштами ОСОБА_6 вийшла із приміщення банку і в цей же день у приміщенні кафе, яке розташоване в підвалі Тячівської райдержадміністрації, передала ОСОБА_5 кошти в сумі 31747.88 гривень, з яких за вчинення дій відведених  згідно із планом злочинної групи, ОСОБА_5 18 квітня 2006 року передала 1200 гривень виконавцю ОСОБА_6, а у кафе «Стиль» по вул. Незалежності у м. Тячів 3500 гривень  співвиконавцю ОСОБА_7.
		На підставі вказаних підроблених списків  відповідно до заздалегідь обумовленого злочинного плану, ОСОБА_5 як організатор даного злочину за участю ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, заволоділа виплаченими  у Тячівському відділенні №7298 ВАТ «Державний ощадний банк України» коштами по підробленому списку № 27 на суму 10142 гривень, виплата по якому, згідно заявок на видачу готівки проведена 08.02.2006 року, по списку № 38 на суму 19 238 гривень, з яких 17.02.2006 року виплачено 12 599 гривень,  у зв'язку з тим, що решту коштів касиром банку виплачено ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_24., ОСОБА_30 в сумі 6639 гривень, які не маючи такого права отримали кошти по списку особисто, а також по списку № 105 "а" на суму 31747.88 гривень, виплата по якому проведена 18.04.2006 року.                 Всього, ОСОБА_5, будучи організатором організованої злочинної групи, злочинним шляхом заволоділа бюджетними коштами на суму 54 488.88 грн. З вказаної суми ОСОБА_5, згідно попередньої домовленості та відповідно до розподілених ролей, передала ОСОБА_6 кошти в сумі 2700 гривень, ОСОБА_9 кошти в сумі 500 гривень та ОСОБА_7 кошти в сумі 9300 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_5, будучи організатором вчинення даного злочину, підробивши за попередньою змовою з начальником Тячівського УПСЗН ОСОБА_7 списки Тячівського УПСЗН № 27, № 38 та № 105 «а», про що довели до відома ОСОБА_9 та ОСОБА_6, будучи усвідомленою про  план заволодіння коштами Тячівського УПСЗН через банківську установу, злочинним шляхом в складі організованої злочинної групи заволоділа виплаченими коштами на загальну суму 54 488, 88 грн., які в подальшому після вчинення даного злочину було розподілено між співвиконавцями відповідно до розподілених ролей та участі у вчиненні злочину. 
		Всього, в наслідок злочинних дій ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 завдано збитків державним інтересам  на загальну суму  61 127 гривень, що спричинило тяжкі наслідки. 
		ОСОБА_8 в лютому 2006 року, працюючи бухгалтером у Тячівській філії № 7298 ВАТ «Державний ощадний банку України», використовуючи своє службове становище, діючи в інтересах третіх осіб, в супереч вимогам п.п. 1,6,8 посадової інструкції від 03.01.2006 року, отримавши від ОСОБА_6 фіктивні списки на виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям № 27 та № 38 , в супереч інтересам служби, знаючи про те, що кошти на рахунку Тячівського УПСЗН для проведення виплати по таким спискам відсутні, перерахувала кошти на оплату вищевказаних списків із наявних на банківських рахунках Тячівського УПСЗН коштів передбачених для інших цілей на загальну суму 29 380 гривень. Після того, 18 квітня 2006 року ОСОБА_8, використовуючи своє службове становище, діючи в інтересах третіх осіб, порушуючи вимоги п.п. 1,6,8 посадової інструкції від 03.01.2006 року, отримавши від ОСОБА_6 фіктивний список на виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям № 105 «а», в супереч інтересам служби,  знаючи по те, що кошти на рахунках Тячівського УПСЗН  для проведення виплати по таким спискам відсутні, перерахувала кошти на оплату вищевказаних списків із наявних на банківських рахунках Тячівського УПСЗН коштів передбачених для інших цілей на загальну суму 31747.88 гривень.
		В лютому 2006 року, точна дата досудовим слідством не встановлена, близько 14.00 год., ОСОБА_8, будучи бухгалтером Тячівської філії № 7298 ВАТ «Державний ощадний банку України» , та являючись службовою особою, в приміщенні готелю «Тячів», отримала від ОСОБА_6 незаконну винагороду в розмірі 500 гривень за сприяння у перерахуванні із наявних на банківських рахунках Тячівського УПСЗН бюджетних коштів, передбачених для інших цілей на загальну суму 29 380 гривень для виплати по фіктивним спискам № 27 та № 38.
		В судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 свою вину і обставини інкримінованих їй злочинів не визнала, на підставі ст. 63 Конституції України від дачі показань щодо обставин справи відмовилася. Пояснила, що могли бути випадки, коли вона просила ОСОБА_7 чи інших працівників Тячівського УПСЗН в законному порядку посприяти її знайомим у нарахуванні соціальної допомоги чи надати офіційну відмову у разі неможливості такого нарахування. З грошовими коштами вона нічого не мала взагалі і нікому не просила їх передавати. Просить врахувати її стан здоров'я, наявність онкологічного захворювання і її виправдати.
		Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину визнав частково в тому, що підписав попередньо не перевіривши документи, довіряючи своїм працівникам. Однак фактичні обставини справи заперечив посилаючись на те, що умислу на заволодіння коштами не мав, від даних під час досудового слідства показань відмовився посилаючись на те, що такі показання надавав під психологічним тиском з боку працівників міліції і попередньо ознайомившись з письмовими поясненнями ОСОБА_5. Просить звільнити його від покарання у зв'язку з хворобою.                 
		Підсудна ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину визнала частково і пояснила, що вона дійсно підписала документи на отримання коштів за інших. Однак хабар нікому не давала. В банку отримувала тільки паперовий згорток і гроші не рахувала. Ні з ким ніякої домовленості не мала. Зміст даних нею під час досудового слідства показань не пам'ятає, так як письмові пояснення не читала, оскільки була в схвильованому стані. Просить її суворо не карати , врахувати, що вона сприяла слідству, має на утриманні трьох дітей, двоє з яких неповнолітні, а також перебуває в стані вагітності.
		Підсудна ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину не визнала. На підставі ст. 63 Конституції України від давання показань в судовому засіданні відмовилася. Також відмовилася підтвердити чи спростувати зміст даних нею під час досудового слідства і оголошених в судовому засіданні показань та явки із зізнанням посилаючись на те, що не пам'ятає. Однак пояснила , що почерк в цих документах її. Просить її виправдати.
		Розглянувши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними піж час досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
		Даними під час досудового слідства показаннями ОСОБА_6 стверджено, що в 2005 році їхня сім'я була в досить скрутному матеріальному становищі, чоловік ніде не працював. Оскільки її син ОСОБА_47, ІНФОРМАЦІЯ_13 досить хворобливий, то більшість доходів сім'ї йшло на його лікування. Через своїх знайомих та друзів вона цікавилася чи може отримати якісь гроші на дитину і що для цього потрібно. Точно вже не пам'ятає, восени 2005 року, вона звернулася в управління соціального захисту в м. Тячів для отримання якої небудь допомоги на дитину, де на першому поверсі будівлі їй розповіли, що для цього потрібно здати документи про склад сім'ї та довідку про доходи і вони будуть вирішувати. Вона подала вказані документи, однак ніякого результату не було. Вона багато разів цікавилася, однак працівники їй нічого пояснити не змогли, а лише сказали, що все залежить від керівника управління соцзахисту ОСОБА_7, який може їй допомогти, бо в неї дитина вже старше шести років і законно допомогу вона не отримає. Вона ОСОБА_7 добре не знала і один раз була на прийомі, однак він їй нічого не пояснив і не допоміг. Вона вирішила звернутися до ОСОБА_5, яка працює в районній адміністрації і вона знала, що вона в хороших відносинах з ОСОБА_7 і попросила допомоги. З ОСОБА_5 вона знайома з дитинства, бо вона є її родичкою і вони постійно спілкувалися. Вона розповіла, що з ОСОБА_7 добре знайома і спробує допомогти. Десь в кінці 2005 року вона їй зателефонувала і вони домовилися про зустріч, під час якої розповіла, що з ОСОБА_7 практично домовилася про те, як можна отримати гроші через соцзахист, однак для цього потрібні її документи та певний час, бо необхідно зібрати такіж документи на багатьох людей, щоб легше було отримати гроші. Також вона пояснила, що їй треба людей, у кого невеликі доходи або бажано які ніде не працюють і щоб були не дуже грамотні, бо на таких умовах можна дістати гроші. Тоді вона залишила їй копію свого паспорта та ідентифікаційного кода і вони домовились, що коли все буде готово, вона їй зателефонує. Вона їй довго не телефонувала, сама кілька разів до неї ходила на роботу і цікавилася, однак вона їй казала, що всі документи не готові і ОСОБА_7 ще не все підготував.А коли буде  нагода, вона їй повідомить одразу.
		В лютому 2006 року, точної дати не пригадує, близько о 10.30 год., в центрі міста її зустрів  знайомив на ім'я ОСОБА_13, якого всі звали ОСОБА_13 і який в той час працював водієм у Тячівському УПСЗН. Він попросив  пригостити його горілкою, на що вона погодилась і вони пішли в кафе, яке знаходиться біля центральних аптек. У вказаному кафе вона замовила йому 100 грам горілки і стакан мінеральної води, а собі  замовила каву. Він запропонував ОСОБА_6 заробити 1500 гривень і пояснив, що для цього необхідно було віднести списки в Тячівське відділення №7298 ВАТ «Державного ощадного банку України» і по них отримати гроші. Як він їй сказав, гроші, які вона отримає в банку, вона повинна віддати . При цьому вона поцікавилася у нього, чи не буде з цього якихось проблем, на що він відповів, що всю ситуацію контролює його начальник ОСОБА_7. А якщо вона вагається, то може зателефонувати ОСОБА_5. Вона зателефонувала ОСОБА_5 і та їй сказала, що про все в курсі і щоб  робила так як вона каже і ні за що не переживала, у випадку чого вони з ОСОБА_7 її прикриють. На вказану пропозицію вона погодилась і вони разом з ним пішли до приміщення Тячівського УПСЗН. ОСОБА_9 піднявся на другий поверх до ОСОБА_7 і через декілька хвилин повернувся з заповненими списками і сказав, що ОСОБА_7 знає, що вона погодилась і готова віднести за винагороду, і що ОСОБА_7 особисто підписав ці списки, які йому передала ОСОБА_5. При ній він їх передивився і сказав, що в списках якась помилка і її необхідно виправити і також необхідно дописати її прізвище, як отримувача допомоги. Для цього він попросив її дати йому копію паспорта та ідентифікаційний код. В цей момент вона бачила в руках у ОСОБА_9 печатку. Вона погодилась і вони розійшлись. Вечером того ж дня він приїхав до неї додому і вона передала йому документи, при цьому вони домовились, що на слідуючий день зустрінуться і він передасть їй списки. На протязі дня вона зустрілась з ОСОБА_5, яка розповіла  про те, що вони з ОСОБА_7 сформували ці фіктивні списки, про все в банку домовились і ніхто про це не буде знати, а у випадку чого, через зв'язки ОСОБА_7 вони владнають всі проблеми. Крім того, ОСОБА_5 повідомила, що так можна буде заробляти гроші постійно, а саме пропускати списки через ОСОБА_7 і вибирати їх через неї в банку.
		Наступного дня вона  зателефонувала ОСОБА_9 на мобільний і близько о 9 годині ранку вони зустрілись біля Тячівської райдержадміністрації, де він передав їй два списки та копії паспортів та ідентифікаційних кодів на осіб, які в них були зазначені. Після того як ОСОБА_9 передав їй списки, він сказав , що якщо виникнуть якісь питання вона повинна зателефонувати ОСОБА_5 або ОСОБА_7 і в Ощадбанку повинна була сказати, що ОСОБА_7 - начальник управління соцзахисту в курсі всіх подій. ОСОБА_9 залишився очікувати її позаду приміщення «Ощадбанку». В цей час їй зателефонувала ОСОБА_5 і сказала щоб списки вона віддала в бухгалтерію банку, представившись працівником соцзахисту, а за отриманням коштів зверталася до жінки віком 30 років, світлої зовнішності, яку звати ОСОБА_29 , і вона буде в курсі. Тоді вона зайшла в приміщення Тячівського відділення №7298 ВАТ «Державного ощадного банку України», де в бухгалтерію занесла вищевказані списки Тячівського УПСЗН. Там вона їх віддала і сказала, що ці списки їй дали в управлінні соцзахисту. Їй  там сказали, що потрібно зачекати. Десь через хвилин 40 вона підійшла до каси. Касиру сказала, що від начальника УПСЗН ОСОБА_7 та поросила вибрати гроші по спискам з Тячівського УПСЗН, де серед отримувачів була зазначена і вона. Спочатку касир виписала документи на її імЇя, після чого ОСОБА_6 попросила виписати гроші і на решту осіб. Касир зауважила, що вона  не має права отримувати кошти замість інших осіб. Тоді вона зателефонувала ОСОБА_9 і він сказав їй, щоб вона відповіла, що начальник Тячівського УПСЗН про все знає і кошти вона отримуює з його дозволу, що він в курсі всієї справи. Також вона зателефонувала ОСОБА_5, що тут якась заминка з боку банку, на що вона відповіла, що все владнає. Майже одразу на мобільний телефон Віти хтось зателефонував і з розмови вона зрозуміла, що це ОСОБА_5, оскільки вони розмовляли про список. Даник казала, що гроші за окремих людей вона не видасть, бо серед них зокрема є гр. ОСОБА_49, яка є дуже скандальна і таке інше. Коли вони закінчили розмову по телефону, ОСОБА_29 продовжила розмовляти з нею, сказавши, що гроші за деяких людей в списку вона їй не видасть, це десь 5-6 осіб, точно не пам'ятає, про це ОСОБА_5 в курсі, на що вона представила Віті всі документи, які підтверджували дані про осіб, зазначених у списках. До списку осіб додавались копія паспорта і копія ідентифікаційного коду. Ці всі документи їй також надав ОСОБА_9 разом зі списками. Касир перевірила всі документи та виписала заявки на видачу готівки. У всіх виписаних заявках на видачу готівки вона написала прізвища осіб та розписалася замість них, проставивши своєю рукою прописом прізвища осіб і підпис. При цьому касирка сказала їй, щоб вона змінювала підпис, але вона пробувала це робити, але досвіду такого не має і це їй не дуже вдавалося та в багатьох випадках вона проставила свій підпис. Під час цього їй на телефон кілька разів телефонувала ОСОБА_5, але трубку вона не брала, бо була зайтята підписами. Отримавши кошти в сумі близько 17-20 тисяч гривень вона прямо з банку зателефонувала ОСОБА_5 і повідомила її про це. Та відповіла, щоб  понесла гроші туди, де її чекають. Крім цього ОСОБА_6 її спитала, що залишити ОСОБА_29 за її дії, а ОСОБА_5 сказала, щоб вона залишила 700 гривень.Вийшовши з приміщення банку вона підійшла до місця , де її мав очікувати ОСОБА_50, але його не було. Вона спитала продавця ларька ОСОБА_44, чи не бачив він Лоріса, на що він  відповів, що її шукала ОСОБА_5 і вона десь відійшла з ОСОБА_50. Через кілька хвилин підійшов ОСОБА_50 і вони разом з ним пішли випити чай у одному з кіосків на базарі біля готелю «Тячів». До них підійшла ОСОБА_5 і вона біля кіоску  передала ій в присутності ОСОБА_50 кошти. ОСОБА_5 ще її спитала, чи всі тут гроші і чи вона щось давала в банку. Вона відповіла, що тут всі гроші за мінусом 700 гривень, які вона передала ОСОБА_29. ОСОБА_5 відрахувала і передала їй особисто 1500 гривень та 500 гривень ОСОБА_50. Крім того вони говорили щось про те, що ще комусь треба віддати 2500 гривень і спорили чи треба всю суму, чи досить 2000 гривень. ОСОБА_5 і ОСОБА_50 пішли разом в напрямку кафе «Стиль», а вона пішла за ними і просто стала подивитися. Через 10 хвилин з того кафе разом вийшли ОСОБА_7, ОСОБА_50 і ОСОБА_5. При цьому ОСОБА_5 пішла в її бік, а ОСОБА_7 і ОСОБА_50 в бік будівлі соцзахисту. Помітивши її ОСОБА_5 підійшла і ще спитала, чи все в порядку і чи вона задоволена, почала щось скаржитися на ОСОБА_7, що він нечесний і лише обманює. В цій розмові вона не казала їй про гроші нічого, а через деякий час казала, що також отримала гроші, але невелику суму.
		Напередодні Пасхи в квітні 2006 року їй знову зателефонувала ОСОБА_5 і поприсила зайти до неї на роботу. В її службовому кабінеті вона сказала, що є ще нагода отримати гроші за такою ж схемою, як і раніше. Для цього вона знову передала їй документи на людей, а саме копії паспортів та ідентифікаційних кодів і сказала щоб вона зранку пішла з цими документами в банк, де її як і раніше буде чекати ОСОБА_29 і їй вона повинна була передати ці документи і отримати по них гроші .За це вона пообіцяла їй 1500 гривень. Наступного дня, це були останні вівторок або середа перед святом, вона  зранку пішла в Ощадбанк,  де так само як і минулого разу передала список бухгалтеру ОСОБА_8 і передавши їй документи вона змушена була зачекати. Хвилин через 30 вона знову підійшла і сказала, що чекати треба довше, так як в касі нема грошей. При цьому вона заходила в середину приміщення та вільно спілкувалася з усіма працівниками. Близько обіду  її покликали до каси і сказала дівчині касиру, щоб їй видали гроші, на що касир вступив з нею в суперечку і виникла затримка. В цей час вона зателефонувала ОСОБА_5 і зауважувала на те, що касир -контролер ОСОБА_46  не хоче виплачувати кошти і відповідальність нести за виплату коштів не збирається. Однак потім вона сказала ОСОБА_46, що і раніше так само вибирала гроші і жодних проблем не було, що підтвердила і касир, яка видавала їй готівку і ОСОБА_46 погодилась оформити видачу готівки. Вона роздрукувала їй заявки на видачу готівки на всіх осіб, зазначених у списку і після того вона особисто внесла в них всі записи і підписала від імені осіб, зазначених у списку та внесених нею у заявки. В подальшому касир видала їй готівкою близько 30000 гривень і ці гроші були завернуті в аркуш паперу і поміщені в полеітиленовий пакет. Після того за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 вона мала дати контролеру касиру гроші, однак вони відмовились. Тоді вона одразу зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що кошти  отримала і також повідомила, що  касири відмовились брати від неї гроші. Під час бесіди з нею вони домовились про зустріч в кафе, яке розташоване в підвалі Тячівської райдержадміністрації. Через 5-10 хвилин вони зустрілися у вказаному кафе з ОСОБА_5 і вона передала їй гроші в сумі близько 30000 гривень, з яких 1500 гривень вона відрахувала їй і поклала на стіл. З цих 1500 гривень вона забрала 200 гривень, пояснюючи тим, що їй буде достатньо і стільки. ОСОБА_5 дуже поспішала, так як з її слів на неї очікував ОСОБА_7 і при цьому вона сказала, що коли їй потрібно ОСОБА_7, то його ніколи нема, а коли йому потрібні гроші, то він одразу сам находиться. Після цього вони розійшлися. За ці гроші, які отримала від ОСОБА_5, вона придбала двох поросят.
		При подальших зустрічах ОСОБА_5 постійно її просила нічого нікому про це не говорити, а після того як її почали викликати в правоохоронні органи, вона категорично заборонила їй розказувати правду, говорила з нею в грубому тоні, всіляко залякувала і обіцяла все владнати. Після  допиту у слідчого прокуратури, ОСОБА_5  зранку зателефонувала їй і цікавилась, що вона розказала слідчому про неї, на що вона відповіла їй, що буде говорити лише правду.
		Крім того  доповнила, що коли вона домовлялась з ОСОБА_50 про те, що понесе списки в банк, він казав підійти до бухгалтера банку на ім'я ОСОБА_8, якій вона мала передати списки і сказати, що вона від ОСОБА_7, що вона й зробила. Після того, як вона отримала гроші в лютому 2006 року і передала їх ОСОБА_5 і вже йшла додому, то ОСОБА_5 зателефонувала їй і сказала, що  необхідно повернутись щоб передати кошти бухгалтеру ОСОБА_8. Вона повернулась до ОСОБА_5 і та передала їй гроші, точну суму не пригадує, після чого вона пішла в готель «Тячів», де її в кафе очікувала бухгалтер ОСОБА_8. Вона передала їй гроші , а та попросила її  передати ОСОБА_7, щоб він закрив питання по виплаті коштів по цих списках. Тоді вона зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила про це і та пообіцяла з ОСОБА_7 переговорити і все владнати. Вона також залишила ОСОБА_8 телефон ОСОБА_5 Через деякий час їй зателефонувала на домашній телефон і повідомила, що ОСОБА_7 кошти не перерахував. Зі слів ОСОБА_5 вона зустрічалася з ОСОБА_8 і говорили з приводу владнання цієї ситуації. Так само, приблизно через місяць ОСОБА_8 знов зателефонувала їй і сказала чи не знає вона де ОСОБА_5,  так як треба владнати ще якісь питання, на що вона відповіла, що нехай сама з нею зв'язується. В квітні 2006 року , коли вона йшла вибирати гроші, то ОСОБА_5 сказала, що до неї в банку підійдуть. В банку до неї підійшла та сама бухгалтер ОСОБА_8 і з сумки з документами, які вона принесла, вона вийняла якийсь файлик з документами.
		Також ОСОБА_6 зазначила, що їй від ОСОБА_5 з самого початку  було відомо, що від всіх людей мало бути отримано по приблизно 500 гривень за сприяння у виплаті допомоги. І при цьому вона сказала, що так як вона родичка і помагаю їм, то з неї 500 гривень брати не будуть.
		Крім того зазначила, що перед тим як ОСОБА_5 телефонувала ОСОБА_29,  то ОСОБА_5 прийшла до неї додому та почала говорити, що ОСОБА_29 викликали у прокуратуру і вона йде до неї на роботу, щоб переконати її не говорити правду і також переконати її в тому, що вона сама буде виновата у всьому і в цьому переконувала і її.  ЇЇ чоловік відразу сказав їй, що вона буде говорити лише правду.
		Крім цього зазначила, що під час проведення очної ставки з ОСОБА_29 вона пригадала, що помилилась при дачі попередніх показів з приводу того, що бачила як ОСОБА_29 була в банку в квітні 2006 року, можливо вона обізналась. 
		Також повідомила, що ОСОБА_9 знає його з дитинства, а стали з ним спілкуватися коли стала вже дорослою. Він приходив і до її батька. На той момент, тобто станом на лютий 2006 року вона знала, що він працює у відділі соціального захисту населення. Він працював водієм у начальника управління соціального захисту населення  ОСОБА_7 .  ОСОБА_9 знав, що вони з ОСОБА_5 родичі. Вони з ОСОБА_5 родичі у зв'язку з тим, що її бабка і дід ОСОБА_6 були двоюрідними братом і сестрою. Те, що в цій справі замішана і ОСОБА_5 в неї в той час  здивування не викликало, так як вона знала, що ОСОБА_7 і ОСОБА_5 знайомі і вони підтримують стосунки. Їй здається, що вони однокласними або разом вчилися в школі. Після розмови з ОСОБА_9 вона запитала в ОСОБА_5, яке відношення вона має до цієї справи  вона сказала, що вона, як і вона, отримає певну суму грошей за свій вклад у справу. 
		          Відносно домовленості, яка існувала щодо способу заволодіння коштами до вчинення злочину відповіла, що як  пояснила їй ОСОБА_5, ОСОБА_7 особисто мав підписати та завірити списки, вона мала зібрати документи на осіб та сформувати списки і сама або через ОСОБА_9 передати їх їй, а ОСОБА_6 мала по ним вибрати кошти в банку. ОСОБА_9  також мав домовитись  з працівниками бухгалтерії вказаного відділення Ощадбанку швидко провести перерахування бюджетних коштів для виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям  і  організувати негайну їх виплату, а також  надавати транспортні послуги.
		Ці дані під час досудового слідства показання ОСОБА_6, у зв'язку з частковою їх зміною в судовому засіданні, оголошені і досліджені в судовому засіданні. 
		                                                  ( Т.7  а.с.   79-86).
		Свої дані під час досудового слідства покази ОСОБА_6 повністю підтвердила під час проведення очних ставок з обвинуваченою ОСОБА_5, підозрюваною ОСОБА_29 та  ОСОБА_8          
		                                       ( Т.5 а.с. 213-218, 222-225, 226-229)
		ОСОБА_7 під част досудового слідства ствердив, що на посаді начальника Тячівського УПСЗН він працював з листопада 2002 року по липень 2007 року. В його функціональні обов'язки входило загальне керівництво та організація роботи Тячівським УПСЗН, затвердження списків на виплату допомог. 
		          Н початку весни 2005 року, точно пригадати не може, він зустрівся з ОСОБА_5, яка працювала в фінвідділі Тячівської райдержадміністрації і під час зустрічі вона запропонувала йому «пропустити» через комісію декількох її знайомих людей для того, щоб їм можна було призначити державну соціальну допомогу сім'ям  з дітьми, так як згідно постанови КМУ № 250, такого права вони не мали. Цією постановою передбачено, що у випадку якщо комісія з урахуванням матеріального становища сім'ї дійде висновку про необхідність надання такої допомоги, то можна призначати і відповідно виплачувати кошти особі. Крім того він мав підписати та завірити списки на виплату соціальної допомоги, які попередньо мала скласти ОСОБА_5 Вона одразу запропонувала угоду, що вони будуть в подальшому неодноразово, за наявності коштів на рахунках Тячівського УПСЗН  через нього як начальника Тячівського УПСЗН направляти такі списки в банк і потім отримувати кошти по них для виплати грошей на цих людей, і  вони з нею будуть постійно отримувати частину грошей. Точної суми вони тоді не знали, так як невідомим була кількість людей та розмір допомог, які мали бути їм призначені. Через 1-2 тижні після їхньої розмови ОСОБА_5 принесла йому в його службовий кабінет близько 20 готових особових справ з відповідними документами: заява, ідентифікаційний код, копія паспорта, акт обстеження, довідка про склад сім'ї та свідоцтва про народження дітей. ОСОБА_5 він пообіцяв пропустити ці справи через комісію. При цьому вона передала йому 400 гривень як аванс за сприяння у виплаті допомоги. Через деякий час ОСОБА_5 принесла ще близько 15 особових справ, які він залишив у себе в кабінеті. У зв'язку з тим, що на найближчий час проведення комісії не планувалось, він пішов у відпустку. ОСОБА_5 постійно цікавилася з приводу того, коли буде вирішено питання з виплатою допомог, однак він не міг організувати засідання комісії. У січні 2006 року на рахунок Тячівського УПСЗН поступила велика сума коштів і у зв'язку з чим він зателефонував ОСОБА_5 та повідомив про надходження коштів і сказав їй що можна формувати списки. ОСОБА_5 через 2 дні принесла два заповнені списки № 27 та № 38, які були не підписані і у зв'язку з чим він сказав ОСОБА_5, що необхідно їх підписати. ОСОБА_5 взяла списки і наступного дня принесла їх вже підписаними. Він, знаючи що підписи від імені спеціалістів є підробленими і ці списки є фіктивними підписав їх і постави печатку. При цьому він мав намір після проведення виплати по них заднім числом провести їх через комісію, однак у зв'язку з зміною керівництва і неможливістю сформування комісії він цього не зробив. Йому  було відомо, що цільових коштів під ці списки не має, однак ОСОБА_5 казала йому,  що в банку все владнає, а він після проведення списків по комісії мав перерахувати в «Ощадбанк» необхідну суму. Підписані списки взяла ОСОБА_5 і сказала, що її родичка ОСОБА_6 віднесе їх в «Ощадбанк». По спискам, які проходили через комісію було дозволено проведення виплати через Тячівське відділення «Ощадбанку». Протягом тижня, наскільки йому було відомо, було проведено виплату коштів по вказаним спискам і кошти мала отримати ОСОБА_6, після чого передати їх ОСОБА_5 Остання зателефонувала йому на мобільний телефон і домовилась з ним про зустріч. Під час зустрічі в кафе «Стиль» вона передала йому 2000 гривень і при цьому сказала, що ОСОБА_6 вибрала всі гроші із банку і про це вона домовилась з кимось з працівників банку. Також повідомила, що передала кошти згідно домовленості ОСОБА_6 При цьому вона повідомила, що решту грошей вона роздасть людям і потім ще донесе йому частину грошей. Собі вона також мала залишити частину грошей після того як роздасть частини отриманих сум особам, зазначеним у списках. Як йому стало відомо пізніше, ці особи коштів від ОСОБА_5 не отримали і таким чином ОСОБА_5 привласнила собі гроші цих осіб. Через деякий час вона принесла 1500 гривень і повідомила, що це його частка з осіб, яким вона роздала гроші. Після того через декілька днів вона передала йому так само ще 1900 гривень. Всі вказані суми вона передала за період близько 2 тижнів. Через деякий час в квітні місяці 2006 року ОСОБА_5, знаючи як працівник фінвідділу про те, що на рахунки УПСЗН поступили гроші,  принесла йому на роботу фіктивний список № 105 «а», який вже був підписаний від імені спеціалістів. Він в свою чергу підписав ці списки та завірив їх печаткою. Вказаний список ОСОБА_5 мала передати як і минулого разу ОСОБА_6, яка мала віднести в «Ощадбанк» і так само вибрати гроші. Після проведення виплати через декілька днів під час зустрічі в одному з кафе міста, точно не пам'ятає, ОСОБА_5 передала йому суму коштів в розмірі 3500 гривень. При цьому вона повідомила, що частину  коштів віддала людям. Через деякий час після виплати коштів по списку № 105 «а» до нього в робочий кабінет прийшла бухгалтер Ощадбанку, прізвища якої він не знає та повідомила, що виплата коштів по направлених списках по смт. Буштино та с. Бедевля не проведена, так як за їх рахунок погашено заборгованість по спискам № 27 та № 38. Він  вказані списки відмовився приймати і працівниця банку вийшла з кабінету. Гроші від ОСОБА_5 він отримав за те, що згідно їхньої попередньої з нею домовленості підписував та завіряв списки і за те, що мав провести їх через комісію.
		З ОСОБА_5 він познайомився з того часу, як став начальником управління праці та соціального захисту населення. Вона вже працювала в фінвідділі райдержадміністрації, і так як кошториси затверджує фінвідділ, то при вирішенні робочих питань вони і познайомились. Стосунки між ними були чисто робочими. 
		Готові списки без печаті казначейства ОСОБА_5 приносила йому для того, щоб він їх підписав як начальник управління та завірив печаткою управління. Це було вже після того як вона зробила підписи за спеціалістів управління. Точно може сказати, що коли він повернув їй списки для того, щоб вона поставила підписи спеціалістів, то вже з підписами вона повернула їх йому через день або через два. Тоді він підписав перші два надані нею списки та завірив їх печаткою управління. Відразу ж ці підписані та завірені печаткою списки він віддав особисто ОСОБА_5 в руки. В той час печатки держказначейства на списках не було. Виходить так, що печатку держказначейства організовувала сама ОСОБА_5. 
		Кошти в банку отримувала безпосередньо ОСОБА_6, згідно їхньої домовленості, а не сама ОСОБА_5 Крім того, з її слів він знає, що частину грошей вона повинна була віддати людям, включеним в списки. Як було насправді і скільки кому вона грошей передавала йому невідомо.   
		Відносно домовленості, яка існувала щодо способу заволодіння коштами до вчинення  злочину пояснив, що особисто мав підписати та завірити списки. ОСОБА_5 мала зібрати документи на осіб та сформувати списки і сама або через ОСОБА_9 передати їх ОСОБА_6, а ОСОБА_6 мала по ним вибрати кошти в банку. ОСОБА_9  також мав домовитись  з працівниками бухгалтерії вказаного відділення Ощадбанку швидко провести перерахування бюджетних коштів для виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям  і  організувати негайну їх виплату, а також  надавати транспортні послуги.
		Ці дані під час досудового слідства показання ОСОБА_7 , у зв'язку з їх частковим не підтриманням в судовому засіданні, оголошені і досліджені в судовому засіданні.
		(Т.7  а.с. 110 - 114)
		Також ці свої покази ОСОБА_7 повністю підтвердив під час проведення очних ставок з ОСОБА_5          
		                                                ( Т.5 а.с. 211-212)
		Допитана під час досудового слідства в якості підозрюваної ОСОБА_5 пояснила, що на посаді головного спеціаліста бюджетного відділу фінансового управління Тячівської райдержадміністрації вона працює з 2000 року. Десь в березні  2005 року вона зустрілася з начальником Тячівського УПСЗН ОСОБА_7, з яким  була знайома ще з шкільних років і з яким вони постійно підтримували дружні відносини, та під час зустрічі повідомила, що в неї є четверо знайомих, які попросили її допомогти їм з виплатою коштів через УПСЗН через комісію і вона запропонувала йому посприяти у вирішенні даного питання і між ними було обумовлено, що приблизно одну четверту частину з отриманих коштів буде виплачено цим людям, а рештою вони поділяться. На вказану пропозицію ОСОБА_7 погодився і пообіцяв вирішити це питання. Від  вказаних чотирьох осіб, серед яких була ОСОБА_6, ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ще одна особа, прізвища якої не пам'ятає, вона подала отримані від них документи ОСОБА_7 і він пообіцяв, що через деякий час організує виплату допомоги. З ОСОБА_19 вона випадково зустрілася в центрі м.Тячів і вона якраз ішла в УПСЗН вирішувати питання про виплату їй допомоги. Вона їй запропонувала допомогти у вирішенні даного питання. З ОСОБА_6 вони є родичами і в неї також виникли проблеми з виплатою допомоги. Щодо інших осіб то вона не пам'ятає.  
		Після цього вона постійно зустрічалася з ОСОБА_7 і нагадувала йому про необхідність виплати грошей. На протязі подальших днів вона направляла до ОСОБА_7 інших людей, які були їй знайомими або знайомими її знайомих. Всього на протязі 2005 року вона посприяла в оформленні 13-14 осіб, які здавали документи безпосередньо ОСОБА_7 після того як вона йому попередньо телефонувала і попереджала про те, що це її знайомі  і від частину отриманих грошей вони будуть віддавати їм. Протягом 2005 року вона постійно телефонувала йому і просила організувати виплату, однак він всіляко уникав цього питання, пояснюючи відсутністю коштів в УПСЗН.В січні 2006 року їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_7 та попросив зайти до нього, так як треба уточнити списки людей, про яких з ним домовлялась вона особисто. Під час зустрічі з ним у його робочому кабінеті  він повідомив їй, що на рахунки Тячівського УПСЗН поступили кошти і скоро можна буде провести виплату. Вона поцікавилась які суми буде виплачено людям, на що він відповів, що суми будуть визначені комп'ютером. Він попросив її написати прізвища осіб, про яких з ним домовлялась  і дав їй бланк. У вказаний бланк вона написала прізвища та адреси осіб, за яких вона з ним домовилась і продиктував їй ще приблизно 20 осіб. Вона запитала у ОСОБА_7 коли будуть гроші, на що він відповів, що цього місяця або на початку другого. Після цього вона постійно зустрічалася з ним і він повідомляв, що люди будуть отримувати кошти по місцю проживання. Однак на початку лютого він сказав їй, що кошти будуть виплачуватись в Тячівському відділенні «Ощадбанку».  Далі він зателефонував і повідомив, що кошти необхідні для виплати поступили і всі люди, за яких вона домовлялась, можуть іти і їх отримати. Вона одразу зателефонувала всім своїм знайомим і повідомила, що вони можуть прийти в «Ощадбанк» і отримати кошти. Серед осіб, яким вона телефонувала, була ОСОБА_6, яку  попросила вибрати гроші замість інших людей, на що ОСОБА_6 погодилась. Будучи в банку ОСОБА_6 зателефонувала їй та повідомила, що грошей нема. Вона ж в свою чергу  одразу зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, що грошей нема, а він сказав, що кошти будуть і потрібно почекати. Через деякий час ОСОБА_6 зателефонувала та повідомила, що кошти є, однак касир відмовляється виплатити їй суми, які передбачені для виплати іншим особам. Вона зателефонувала в операційний зал банку, представилася та попросила касира виплатити кошти ОСОБА_6. Через деякий час вони зустрілися з ОСОБА_6 в кафе, яке розміщене в підвальному приміщенні райдержадміністрації і вона передала їй приблизно 2000 гривень. Через 2 дні ОСОБА_7 їй зателефонував та поросив зустрітися. Вони зустрілися  в кафе «Стиль» приблизно о 12 годині дня  і ОСОБА_7 передав їй 4000 гривень. Хто передав ці кошти ОСОБА_7 їй не відомо. Після того через декілька днів їй знов зателефонував ОСОБА_7 і вони зустрілись з ним в кафе, яке розміщене в підвалі райдержадміністрації, де він передав їй ще 1000 гривень. При цьому вона сказала, що він повинен був дати їй більшу суму, на що він зауважив, що першого разу собі нічого не брав, так як віддав гроші комусь іншому. Після того в кінці квітня 2006 року під час зустрічі з ним в  кафе, яке розміщене в підвалі райдержадміністрації, він передав їй ще 500 гривень і сказав, що остання сума, яку він їй дає. Кошти він передавав їй за те, що вона підшукувала людей, яким в подальшому виплачувались кошти, частину з яких вони в подальшому ділили між собою. ОСОБА_7 оформляв всі документи і домовлявся в банку про виплату коштів. Як він завжди їй говорив - решта не мої питання. Яким чином він все робив, їй не відомо. В списках ніяких підписів не ставила.  Хто їх підписав їй не відомо. Це питання мав владнати ОСОБА_7 Написи в них належать їй і виконані її почерком. Ініціатором організувати виплату коштів людям і в подальшому розділити отримані кошті була вона.
		          Крім цього пояснила, що самі списки вона не писала. На якихось стандартних бланках у лінійку вона писала прізвище ім'я та по-батькові людей та адреси їх проживання. Ці бланки лежали на столі в кабінеті ОСОБА_7 Він показав їй на ці бланки і сказав, щоб вона написала в цих списках прізвища, ім'я та по-батькові людей, які вона має, а також адреси їх проживання. Вона це і зробила. ОСОБА_7 сказав їй, що він це все оформить. Вона особисто говорила ОСОБА_7 про те, що люди, які отримають допомогу, віддячаться їм. При цьому вона говорила про те, що їм залишиться приблизно третя частина із кожної виплати.
		Ці дані під час досудового слідства показання ОСОБА_5, у зв'язку з її відмовою від давання показань в судовому засіданні, оголошені і досліджені в судовому засіданні.
		                                        ( Т.5  а.с. 49-53, 59-62)
		Даними під час досудового слідства показаннями ОСОБА_8 стверджено, що на початку лютого 2006 року їй на мобільний телефон передзвонив ОСОБА_52, з яким вони були знайомі з дитинства і перебували з ним нормальних відносинах. Він повідомив їй, що до неї підійде жінка і передасть списки на виплату допомоги і їй необхідно буде забезпечити наявність коштів для виплати цих списків. При цьому ця жінка мала сказати, що вона від ОСОБА_7 Після того, точну дату не пригадує, в бухгалтерію банку прийшла ОСОБА_6 і принесла  список № 27 на суму 10142 гривень та список № 38 на виплату державної допомоги малозабезпеченим сім'ям на загальну суму  19 238 гривень. На той момент на рахунку банку зберігались вільні кошти, цільове призначення яких пригадати не можу, які були перераховані Тячівським УПСЗН за 2-3 дні до поступлення списків. Із вказаних вільних коштів нею було перераховано на виплату цього списку. Після цього вона  виписала ордер, завірила його у головного бухгалтера та керуючого, та віднесла список та ордер в операційну частину. Про те, що кошти нею було взято з вільних статей, вона ні керуючого, ні бухгалтера не повідомляла.
		Після виплати у лютому місяці їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_52 та повідомив, що до неї підійде жінка, яка приносила списки і передасть їй кошти за її сприяння у організації виплати допомоги. Вони домовилися про зустріч біля готелю Тячів і через півгодини після дзвінка вона зустрілась з ОСОБА_6 і вона передала їй кошти в сумі близько 500 гривень. При цьому вона дала їй телефон ОСОБА_5. Через деякий час вона зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що з виплатою тих списків виникла проблема, так як реальних коштів на їх погашення не поступило, на що вона пообіцяла все владнати. Після того ОСОБА_5 неодноразово телефонувала їй на робочий та мобільний  телефон і обіцяла все владнати. 
		В подальшому,  в квітні місяці 2006 року їй зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що до неї знов підійде ОСОБА_6 і принесе список і як минулого разу їй необхідно буде забезпечити наявність коштів для виплати цих списків. Вона погодилась і через деякий час прийшла ОСОБА_6 і передала їй список № 105 «а» на суму 31747,58 гривень. Вказаний список вона передала в касу банку, після того як перевірила всі підписи. Згідно платіжного доручення № 190 та списків по ньому  було перераховано субвенції на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку. За рахунок цих коштів нею було виписано ордер на виплату по списку № 105 «а» на суму  - 31747,58 грн. та врегульовано борг  по спискам № 27 та № 38, а точніше кошти перераховано на рахунки звідки погашались списки № 27 та № 38. У зв'язку з тим, що нею було врегульовано такий борг, то відповідно коштів на виплату по спискам смт. Буштино та с.Бедевля не вистачало. У зв'язку з цим, вона зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що ОСОБА_7 вона ніяк не може знайти, а питання з виплатою досі не вирішено. Вона домовилась про зустріч з ОСОБА_5 і в кафе «стиль» під час зустрічі з нею, після того як довго очікували на ОСОБА_7 і він не прийшов, вона передала ОСОБА_5  списки по смт. Буштино та с.Бедевля.  При цьому вона її весь час просила перерахувати гроші і та їй обіцяла владнати всі проблеми.
		Коли вказаною справою почали цікавитися правоохоронні органи, то ОСОБА_5 переконала її не говорити правди під час допитів  і не казати, що ОСОБА_6 приходила з списками. Минулого тижня на мобільний телефонувала ОСОБА_5 та питала  в неї чи не викликали її в прокуратуру, на що вона сказала, що викликали. ОСОБА_5 сказала  говорити як вони домовлялись раніше і не викривати її.
		Ці дані під час досудового слідства показання ОСОБА_8, у зв'язку з відмовою від давання показань в судовому засіданні, оголошені і досліджені в судовому засіданні.
		                                                  ( Т.8 а.с. 172-174)
		Свої покази ОСОБА_8 повністю підтвердила під час проведення очних ставок з обвинуваченою ОСОБА_5, підозрюваною ОСОБА_29. 
		                                       (Т.5 а.с. 219-221, 222- 225)
		          Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що в неї на вихованні троє синів і у зв'язку з цим в 2005 році вона зверталась в Тячівський УПСЗН для того, щоб їй призначили державну соціальну допомогу як малозабезпеченим сім'ям з дітьми. Вона подала в УПСЗН всі необхідні документи, а саме: свідоцтва про народження дітей, копії паспортів, довідку про склад сім'ї, акт обстеження. Неодноразово зверталась в Тячівський УПСЗН та Тячівське відділення «Ощадбанку», після чого в квітні 2006 р. отримала грошові кошти і відразу після отримання коштів до неї підійшла ОСОБА_5 сказавши, що їй необхідно віддячитись за те, що вона отримала кошти. Однак вона не погодилась. 
		Свідок ОСОБА_24. в судовому засіданні показала, що в неї на вихованні син і у зв'язку з цим в 2005 році вона зверталась в Тячівський УПСЗН для того, щоб їй призначили державну соціальну допомогу як малозабезпеченим сім»ям з дітьми, куди подала всі необхідні документи. В лютому 2006 року отримала грошові кошти згідно списку в сумі 905.5 гривень в Тячівському відділенні «Ощадбанку». Після того як дізналась в Тячівському УПСЗН, що вона отримала кошти незаконно, то повернула їх в січні 2007 року в користь держави.
		Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні ствердила, що в неї на вихованні син і у зв'язку з цим в 2005 році вона зверталась в Тячівський УПСЗН для того, щоб їй призначили державну соціальну допомогу як малозабезпеченим сім'ям з дітьми, куди подала всі необхідні документи. В лютому 2006 року отримала грошові кошти згідно списку в сумі 955 гривень Тячівському відділенні «Ощадбанку». А коли дізналася, що вона отримала кошти незаконно, повернула їх.
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що в неї на вихованні двоє дітей і у зв'язку з цим в 2005 році вона зверталась в Тячівський УПСЗН для того, щоб їй призначили державну соціальну допомогу як малозабезпеченим сім'ям з дітьми, куди подала всі необхідні документи, а саме: свідоцтва про народження дітей, копії паспортів, довідку про склад сім'ї, акт обстеження. Неодноразово зверталась в Тячівський УПСЗН та Тячівське відділення «Ощадбанку», після чого в 2006 році отримала грошові кошти в сумі 1262 гривень.
		Аналогічні показання надав під час досудового слідства свідок ОСОБА_30.
		Ці показання свідка ОСОБА_30, у зв'язку з його неявкою в судове засідання, оголошені і досліджені в судовому засіданні.
		( Том 1 а.с. 101-102, 153-155)
		Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що вона перебувала на обліку в Тячівському УПСЗН як отримувач допомоги до досягнення дитиною шестирічного віку, куди подала всі необхідні документи. Після 2003 року, як дитині виповнилось 6 років , з Тячівського УПСЗН ніяких грошових коштів не отримувала. В 2006 році в відділенні Тячівської філії ВАТ «Держощадбанк» не була, грошові кошти не отримувала, не розписувалась за їх отримання. Хто міг за неї оформити та отримати кошти їй невідомо. 
		Аналогічні показання дали в судовому засіданні свідки ОСОБА_53, ОСОБА_39, ОСОБА_16, ОСОБА_42, ОСОБА_34, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_40, ОСОБА_45, ОСОБА_35, ОСОБА_54, ОСОБА_41, ОСОБА_33, ОСОБА_43, ОСОБА_36.
		А також під час досудового слідства свідки ОСОБА_27, ОСОБА_55, які у зв'язку з їх неявкою оголошені і досліджені в судовому засіданні.
		(Том 1 а.с. 114-115, 156-157, 167-169)
		Свідок ОСОБА_56 в судовому засіданні ствердила, що в 2005 році вона подавала документи в Тячівське УПСЗН для отримання допомоги як слабо забезпеченій сім'ї, де їй пояснили, що врегулюванням даного питання займається працівниця райдержадміністрації ОСОБА_5, яка пояснила , що необхідно зачекати деякий час. В подальшому, коли їй стало  відомо про надходження коштів, вона звернулась до ОСОБА_5, однак та повідомила, що їй невідомі причини відсутності її у списку. В 2006 році у відділенні Тячівської філії ВАТ «Держощадбанк» не була, грошові кошти не отримувала, не розписувалась за їх отримання. Хто міг за неї оформити та отримати кошти їй невідомо.
		Свідок ОСОБА_57 в судовому засіданні пояснила, що в 2005 році вона зверталась в Тячівський УПСЗН для того, щоб їй призначили державну соціальну допомогу як малозабезпеченим сім'ям з дітьми. Потім від своїх односельчанок їй стало відомо, що гр. ОСОБА_5 може посприяти у оформленні та виплаті державної соціальної допомоги слабозабезпеченим сім'ям з дітьми. В подальшому зібравши всі необхідні документи передала їх ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_23, яка також здала ОСОБА_5 документи на оформлення допомоги на своє прізвище.  ОСОБА_5 говорила їм, що за те , що вона посприяє в оформленні та видачі їм коштів їй треба буде віддячити, тобто розрахуватись. Однак грошові кошти їй так і не були призначені. В 2006р. у відділенні Тячівської філії ВАТ «Держощадбанк» не була, грошові кошти не отримувала, не розписувалась за їх отримання. Хто міг за неї оформити та отримати кошти їй невідомо.
		При цьому свідок ОСОБА_57 в залі суду впізнати підсудну ОСОБА_5 як особу, якій здавала документи, не змогла.
		Свідок ОСОБА_23 показала, що в 2005 році їй стало відомо, що гр. ОСОБА_5 може посприяти у оформленні та виплаті державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми, яка сказала, що може допомогти їй в цьому. В подальшому зібравши всі необхідні документи , однак грошові кошти їй не були призначені. В 2006 році у відділенні Тячівської філії ВАТ «Держощадбанк» не була, грошові кошти не отримувала, не розписувалась за їх отримання. Хто міг за неї оформити та отримати кошти їй невідомо.
		Свідок ОСОБА_46 в судовому засіданні ствердила, що вона працює касиром-контролером в Тячівському відділенні № 7298 ВАТ «Державний ощадний банк України» з 01.02.2006 року. А 18.04.2006 року до неї з бухгалтерії банку хтось з працівників бухгалтерії банку приніс для зарахування та виплати список № 105 «а». Вона перевірила цей список та зарахувала його для виплати. Через деякий час до неї підійшла жінка, прізвища якої не пам'ятає і представилася працівником Тячівського УПСЗН. При цьому жінка попросила її видати гроші, які були призначені для виплати особам по вищевказаним спискам. Також дана жінка повідомила, що раніше також вибирала кошти замість інших осіб по таким самим спискам і показала їй копії паспортів та ідентифікаційні коди на всіх людей. Вона, перевіривши списки, та повіривши цій жінці, що вона є працівником Тячівського УПСЗН роздрукувала заяви на видачу готівки і дала заповнити їх цій жінці. Жінка замість всіх осіб написала їх прізвища, ім'я та по-батькові та розписалася замість них. Після того, заповнені заявки на видачу готівки вона передала касиру ОСОБА_31, яка провела виплату. Ця жінка, яка представилась працівником Тячівського УПСЗН, була ОСОБА_6.
		Свідок ОСОБА_31 показала, що в Тячівській філії відділені вона працює з 2004 року. В 2006 році вона працювала на посаді касира Тячівського відділення №7298 ВАТ «Державний ощадний банк України». В її обов'язки входила видача та прийом платежів. 08.02.2006 року вона перебувала на своєму робочому місці і виконувала обов'язки касира. Обов'язки касира-контролера виконувала ОСОБА_29. В кінці дня контролером ОСОБА_29 їй було передано заяви на видачу готівки та підтверджуючі документи ряду особам. Вона перевірила документи та видала кошти особі, яку як їй пізніше стало відомо, було звати ОСОБА_6. При цьому ОСОБА_29 повідомила їй, що вона є працівником Тячівського УПСЗН і їй можна віддати гроші. На момент видачі коштів всі дані у заяві на видачу готівки були заповненні касиром-контролером  та особою, яка мала отримати гроші. Вона, будучи переконаною, що ОСОБА_6 є працівником Тячівського УПСЗН видала їй всі кошти, на які було оформлено заявки на видачу готівки. Так само, 17.02.2006 року вона перебувала на своєму робочому місці і виконувала обов'язки касира. Обов'язки касира-контролера виконувала ОСОБА_29 В кінці дня контролером ОСОБА_29 їй було передано заяви на видачу готівки та підтверджуючі документи ряду особам. Вона перевірила документи та видала кошти ОСОБА_6 і при цьому ОСОБА_29 повідомила їй, що остання є працівником Тячівського УПСЗН і їй можна віддати гроші. На момент видачі коштів всі дані у заяву на видачу готівки були заповненні касиром-контролером  та особою, яка мала отримати гроші. Вона, будучи переконаною, що ОСОБА_6 є працівником Тячівського УПСЗН видала їй всі кошти, на які було оформлено заявки на видачу готівки. 18.04.2006 року вона так сам перебувала на своєму робочому місці і виконувала обов'язки касира. Обов'язки касира-контролера виконувала ОСОБА_46. В кінці дня ОСОБА_46 передала їй заяви на видачу готівки та підтверджуючі документи ряду особам. Вона перевірила документи та видала кошти ОСОБА_6, яка раніше вже вибирала кошти для осіб, отримувачів допомоги. На момент видачі коштів всі дані у заяву на видачу готівки були заповненні касиром-контролером та особою, яка мала отримати гроші. Вона, будучи переконаною, що ОСОБА_6 є працівником Тячівського УПСЗН видала їй всі кошти, на які було оформлено заявки на видачу готівки. Кошти були видані безпосередньо ОСОБА_6 і ні в яку паперову обгортку не загорталися. Таке вона ніколи не практикує. Пізніше від ОСОБА_46 їй стало відомо, що ОСОБА_6 представилась їй працівником Тячівського УПСЗН та переконала її, що і раніше вибирала кошти замість осіб, зазначених у списках. Тому ОСОБА_46 і погодилась оформити всі документи для їх виплати. Після того, як їй стало відомо про те, що з виплатою вказаних коштів виникли проблеми, вона з ОСОБА_29 пішли додому до ОСОБА_6 та почали їй казати, щоб та повернула гроші, однак остання відмовилась. Крім цього ОСОБА_6 повідомила, що вони не зможуть доказати її причетність до привласнення коштів і у випадку, якщо вони розкажуть правду, все рівно притягнуть до відповідальності їх.
		Свідок ОСОБА_10 пояснила, що на посаді спеціаліста по виплаті допомоги Тячівського УПСЗН вона працювала з 1997 по 2006 рік. В її функціональні обов'язки входило призначення допомоги і проведення їх виплати. З приводу списків складених у Тячівському УПСЗН №№ 27,38,105 «а» і поданих до виплати, пояснила, що дані списки нею не підписувались і  відповідно підписи проставлені не нею. Хто міг розписатись замість неї їй невідомо. На початку року , десь в січні-лютому 2006 року до неї звернулася ОСОБА_5 з проханням підписати вищевказані списки. Вона запам'ятала один із них, а саме № 38, однак на той момент номера та інші підписи проставлено не було. Вказаний список вона запам'ятала через прізвища, зазначені в ньому, а саме прізвище ОСОБА_19, так як така особа в той період не перебувала на обліку в Тячівському УПСЗН. Вона категорично відмовилась підписувати такі списки, на що ОСОБА_5 зауважила, що начальник Тячівського УПСЗН ОСОБА_45 все рівно примусить це зробити і після того з ОСОБА_5 не зустрічалась.
		          Свої показання свідок ОСОБА_10 повністю підтвердила під час проведення очної ставки з ОСОБА_5
		 
		( Т. 1  а.с. 54-55 )
		Свідок ОСОБА_59 в судовому засіданні ствердила, що на посаді спеціаліста Тячівського УПСЗН працює з 2001 року. В її функціональні обов'язки входить призначення допомог і проведення їх виплати. З приводу списків, складених у Тячівському УПСЗН №№ 27,38,105 «а» і поданих до виплати, пояснила, що на момент їх складання та підписання вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною. Підписи, зазначені у вказаних списках навпроти її прізвища, належать не їй і відповідно проставлені не нею. Хто міг розписатись замість неї, їй не відомо.
		Свідок ОСОБА_60 в судовому засіданні пояснив, що працював на посаді керуючого Тячівської філії-відділення «Ощадбанк» № 7298 і на початку лютого 2006 року в бухгалтерію банку було доставлено списки № 27,38,  точну суму виплат по них не пригадує. Так само в квітні 2006 року в бухгалтерію банку поступив список № 105 «а». Бухгалтер банку після їх поступлення перевіряє наявність коштів для їх виплати та реєструє їх. Після того виписує перевод на виплату у оперчастині. Всі операції по перевірці наявності коштів та підстав їх виплати проводила бухгалтер ОСОБА_8 Перед виплатою коштів касир-контролер та касир  повинні ідентифікувати особу по підтверджуючих документах і лише після того видавати  готівку.                                        
		Свідок ОСОБА_61 ствердила, що працювала головним бухгалтером Тячівської філії-відділення «Ощадбанк» № 7298 ОСОБА_61 і їй відомо, що на початку лютого 2006 року в бухгалтерію банку було доставлено списки №№ 27,38  , які були завірені печаткою соцсобеза та підписами відповідальних осіб. Так само в квітні 2006 року в бухгалтерію банку поступив список № 105 «а». Бухгалтер банку після їх поступлення перевіряє наявність коштів для їх виплати та реєструє їх. Після того виписує перевод на виплату у оперчастині. Всі операції по перевірці наявності коштів та підстав їх виплати по даних списках проводила бухгалтер ОСОБА_8 Перед виплатою коштів, касир-контролер та касир  ідентифікують особу по підтверджуючих документах і лише після того можуть видати готівку.           
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_29 пояснила, що вона працювала на посаді завідуючої операційною частиною Тячівської філії-відділення №7298 ВАТ «Державний ощадний банк України» з вересня 2003 року по лютий 2006 року і в її функціональні обов'язки як завідуючої оперчастиною входило забезпечення своєчасного проведення обліку операцій відділення, організація відкриття та ведення рахунків клієнтів і здійснення розрахунків за їх дорученням та інше.
		          В лютому 2006  для проведення виплати Тячівським УПСЗН в Тячівське відділення №7298 ВАТ «Державний ощадний банк України» направлено списки №27 та № 38. 08.02.2006 року вона перебувала на своєму робочому місці і виконувала обов'язки контролера-касира. Обов'язки касира виконувала ОСОБА_31. В цей день до них з бухгалтерії  банку поступив список № 27 на суму 10142 гривні, в якому були зазначені прізвища осіб - одержувачів соціальних допомог. Суми зазначені в списку нею було зараховано на рахунки осіб, зазначених у цьому списку. Після того список разом з меморіальним ордером на кожну особу нею було повернуто в бухгалтерію для підтвердження зарахування. Наступного дня до неї звернулася громадянка ОСОБА_6, яка представилася працівником Тячівського УПСЗН та повідомила, що хотіла б забрати кошти, які їй перераховано в якості соціальної допомоги. Вона перевірила всі дані і переконалась, що вона зазначена в списку № 27 і вона  бачила, як вона особисто заносила цей список в бухгалтерію банку. ОСОБА_6 також повідомила їй, що хотіла б вибрати і решту коштів по списку від імені осіб, які в ньому зазначені. При цьому вона надала їй підтверджуючі документи на кожну особу в списку, а саме: копію паспорта та ідентифікаційного коду. Сказала, що кошти її попросили вибрати люди, зазначені в списку, так як вони постійно до неї звертаються з цього приводу і надали їй підтверджуючі документи. Будучи впевненою в тому, що ОСОБА_6 дійсно є працівником Тячівського УПСЗН, а також переконавшись в тотожності осіб, які зазначені в списку з їх підтверджуючими документами, вона заповнила всі дані в комп'ютерну програму та роздрукувала видатковий ордер і заяву на видачу готівки. ОСОБА_6 проставила від руки прізвище ім'я та по батькові кожної особи, якій виплачувались кошти та в графі підпис розписалась про отримання. При цьому вона попросила її щоб вона підписалась власним підписом про отримання, так як гроші вона вручала їй. Після цього вона передала заяву на видачу готівки, копію паспорта та ідентифікаційний код касиру ОСОБА_31, яка виплатила ОСОБА_6 кошти. Всі кошти по даному списку  отримала ОСОБА_6.
		Так само 17.02.2006 року вона перебувала на своєму робочому місці і виконувала обов'язки контролера-касира. Обов'язки касира виконувала ОСОБА_31. В цей день до них з бухгалтерії  банку поступив список № 38 на суму 19238 гривні, в якому були зазначені прізвища осіб - одержувачів соціальних допомог. Суми зазначені в списку нею було зараховано на рахунки осіб, зазначених у цьому списку. Після того список разом з меморіальним ордером на кожну особу нею було повернуто в бухгалтерію для підтвердження зарахування. Наступного дня до неї звернулася ОСОБА_6, яка вже 08.02.2006 року вибирала кошти по списку № 27 і  яка представилася працівником Тячівського УПСЗН та повідомила, що хотіла б забрати кошти, які їй перераховано в якості соціальної допомоги. Вона перевірила всі дані і переконалась, що вона сама  зазначена в списку № 38 і вона так само, як і минулого разу бачила як вона особисто заносила цей список в бухгалтерію банку. ОСОБА_6 також повідомила, що хотіла б забрати і решту коштів по списку від імені осіб, які в ньому зазначені. При цьому вона надала копію паспорта та ідентифікаційного коду на кожну особу. Сказала, що кошти її попросили отримати особи, зазначені в списку, для чого надали підтверджуючі документи. Вона була переконана, що ОСОБА_6 передала всі гроші отримані по списку № 27 особам, зазначеним у ньому, так як ніхто з цих людей після виплати у відділення банку не звертався. Будучи впевненою в тому, що ОСОБА_6 дійсно є працівником Тячівського УПСЗН, а також переконавшись в тотожності осіб, які зазначені в списку з їх підтверджуючими документами, вона занесла всі дані в комп'ютерну програму та роздрукувала видатковий ордер і заяву на видачу готівки. ОСОБА_6 проставила від руки прізвище, ім'я та по батькові кожної особи, якій виплачувались кошти та в графі підпис розписалась про отримання. Також зазначила, що оформила заяву на видачу готівку на всіх осіб, зазначених у списку, крім ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_24., яких вона знала особисто і які постійно звертались у відділення банку. Вказані особи пізніше особисто отримали кошти. Після того, вона передала заяву на видачу готівки, копію паспорта та ідентифікаційний код касиру ОСОБА_31, яка видала ОСОБА_6 кошти по списку на всіх осіб, крім ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_24.. Під час оформлення виплати ОСОБА_6 зауважила, що може зателефонувати ОСОБА_5, яка працює у Тячівській райдержадміністрації і вона підтвердить, що всі кошти отримуються і будуть передані особам, зазначеним в списках. ОСОБА_5 також з цього приводу особисто телефонувала.
		Також пояснила, що в кінці листопада 2006 року вона разом з касиром ОСОБА_31 були вдома у ОСОБА_6 і переконували її повернути гроші, які вона отримала від неї та касира, на що ОСОБА_6 категорично відмовилась та сказала, що не збирається повертати ці гроші, так як віддала їх ОСОБА_5 Всю розмову з нею вона записала на мобільний телефон. і додала  до протоколу допиту.  
		Свої покази підозрювана ОСОБА_29 повністю підтвердила під час проведення очних ставок з  ОСОБА_5 і ОСОБА_6 
		                                        (Т.5 а.с. 205-208, 226-229)
		Вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 5 жовтня 2009 року, який набув законної сили, ОСОБА_29 за ці дії засуджена за ст. 364 ч.1 КК України.
		                                            ( Т.10 а.с. 157-164)
		Згідно до постанови органу досудового слідства від 28 березня 2009 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_9 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.3, 191 ч.5, 28 ч.3, 358 ч.3, 369 ч.2 КК України відмовлено у зв'язку із його смертю.
		                                         ( Т.7 а.с. 18-26)
		Актом зустрічної звірки від 11.01.2007 року з додатками стверджено фактичну виплату  коштів по спискам №№ 27, 38, 105 «а».
		                                                     ( Т. 2 а.с. 82 -217)
		Актом ревізії КРУ від 07.02.2007 року про наслідки проведеної ревізії використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам підтверджено факт незаконного використання на виплату державних соціальних допомог на ім.'я громадян, зазначених в списках №№ 27, 38, 105 «а», які не мали на це право і особові справи на яких в управлінні праці відсутні.
		                                                   ( Т.3    а.с. 4-37  )
		          Згідно до висновку експерта № 352 від 17.03.2008 року рукописний буквенно-цифровий  текст виконаний кульковою ручкою у графах списків № 27,38, 105 «а» на виплату допомоги, складений на спільних бланках Тячівощадбанку та Тячівського УПСЗН, виконано ОСОБА_5
		                                                  (  Т.1   а.с.85-90  )
		Відповідно до висновку експерта № 484 від 10.03.2009 року рукописні записи у заявках на видачу готівки  громадян  ОСОБА_36, ОСОБА_38, ОСОБА_43, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_62, ОСОБА_23, ОСОБА_57, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_33, ОСОБА_16, ОСОБА_56, ОСОБА_34, ОСОБА_39, ОСОБА_26, ОСОБА_63, ОСОБА_24, ОСОБА_54, ОСОБА_27, ОСОБА_45, ОСОБА_40, ОСОБА_30, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_25, ОСОБА_21, ОСОБА_6 виконані ОСОБА_6.
		Підписи у заявках на видачу готівки  громадян  ОСОБА_36, ОСОБА_38, ОСОБА_43, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_62, ОСОБА_23, ОСОБА_15, ОСОБА_33, ОСОБА_16, ОСОБА_56, ОСОБА_34, ОСОБА_39, ОСОБА_54, ОСОБА_45, ОСОБА_40, ОСОБА_30, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_25, ОСОБА_21, ОСОБА_6 виконані ОСОБА_6.
		(Т. 6  а.с. 58-67)
		Речові докази по справі, а саме, мобільним телефоном та компактдиском з записом   розмови та протоколом прослуховування аудіо запису, які досліджені в судовому засіданні і  які узгоджуються з іншими матеріалами кримінальної справи щодо фактичних обставин справи.
		       (Т. 6  а.с. 191-192)
		Факт вчинення злочинів підсудними також підтверджується оригіналами підроблених списків№ 27, 38, 105 «а», заявок на видачу готівки , заявок на видачу готівки  на ім.'я громадян  ОСОБА_36, ОСОБА_38, ОСОБА_43, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_62, ОСОБА_23, ОСОБА_57, ОСОБА_14, ОСОБА_64, ОСОБА_15, ОСОБА_33, ОСОБА_16, ОСОБА_56, ОСОБА_34, ОСОБА_39, ОСОБА_26, ОСОБА_63, ОСОБА_24, ОСОБА_54, ОСОБА_27, ОСОБА_45, ОСОБА_40, ОСОБА_30, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_25, ОСОБА_65, ОСОБА_6.                    
		                                      ( Т. 1  а.с. 81-83, Т. 6  а.с.75-167)
		          Оцінивши в сукупності зібрані по справі вищенаведені докази, які узгоджуються між собою щодо фактичних обставин справи , суд вважає , що дії підсудної ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно організованою групою осіб у великих розмірах , за ст.ст. 28 ч.3, 366 ч.2 КК України як співучасть у вчиненні службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання та видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене повторно, в складі організованої групи, за ст.ст. 28 ч.3, 358 ч.3 КК України як співучасть у використанні завідомо підробленого документа, вчинене повторно, в складі організованої групи , за  ст.ст. 28 ч.3, 369 ч.2 КК України як співучасть у даванні хабара, вчинене повторно, вчинене у складі організованої групи.
		          Дії підсудної ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно організованою групою осіб у великих розмірах , за ст.ст. 28 ч.3, 358 ч.2 і 3 КК України як співучасть у використанні завідомо підробленого документа,підроблення та використання, вчинене повторно, в складі організованої групи , за  ст.ст. 28 ч.3, 369 ч.2 КК України як співучасть у даванні хабара, вчинене повторно, вчинене у складі організованої групи.
		          Дії підсудного ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно організованою групою осіб у великих розмірах , за ст.ст. 28 ч.3, 366 ч.2 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання та видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене повторно, в складі організованої групи, за ст.ст. 28 ч.3, 358 ч.3 КК України як використання завідомо підробленого документа, вчинене повторно, в складі організованої групи.
		          Дії підсудної ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ст.368 ч.1 КК України як одержання службовою особою хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабар, дій з використанням службового становища.
		          Повне заперечення своєї вини підсудними ОСОБА_5 і ОСОБА_8 та часткове таке заперечення підсудними ОСОБА_6 і ОСОБА_7 спростовуються дослідженими в судовому засіданні вищенаведеними доказами, зокрема даними показань свідків , письмових і речових доказів, які узгоджуються між собою щодо фактичних обставин справи, в тому числі і даними під час досудового слідства їх особистими показаннями.
		          Оскільки обґрунтування для зміни показань, яке могло б заслуговувати на увагу, підсудні не навели, суд вважає їх відмову від даних під час досудового слідства визнавальних показань такою, що спрямована на намагання уникнути кримінальної відповідальності.
		          При цьому доводи сторони захисту про зайву, на їх думку, кваліфікацію дій підсудних ще і за ст. 28 ч.3 КК України, суд також вважає безпідставними, оскільки така кваліфікація узгоджується з правилами ч.3 ст.28 КК України.
		          За змістом ч.3 ст. 28 КК України  під організованою групою належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів, або тільки одного.
		          Із зібраних по справі і досліджених в судовому засіданні вищенаведених доказів, встановлено, що наведені ознаки знайшли своє підтвердження в діях підсудних.
		          При призначенні покарання підсудній ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, дані про особу винної , яка по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні дитину-інваліда, має незадовільний стан здоров'я.
		          Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудної ОСОБА_5 суд не знайшов.
		          Враховуючи наведене, з урахуванням санкцій статей інкримінованих їй злочинів, суд вважає, що відносно ОСОБА_5 необхідно і доцільно обрати основне покарання в виді позбавлення волі на певний строк та додаткові покарання в виді позбавлення права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями  на певний строк та з конфіскацією майна в межах санкцій статей інкримінованих їй злочинів.
		          Згідно висновку лікарсько-консультаційної комісії від 11.06.2013 року за наслідками останніх медичних обстежень у неї поряд з онкологічними захворюваннями встановлено також і після променевий остеопороз правої плечової кістки ( Т.10 а.с.131-134).
		          Такий діагноз міститься у п.15.3 Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України 18 січня 2000 року №3\6.
		          Згідно з положеннями ч.2 ст. 84 КК України у разі, якщо особа, яка після вчинення злочину захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання.  
		          Враховуючи тяжкість злочину, характер захворювання, дані про особу підсудної ОСОБА_5, яка по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні дитину-інваліда, сама є інвалідом, суд вважає за можливе на підставі ч.2 ст. 84 КК України  звільнити її від основного покарання в виді позбавлення волі у зв'язку з тяжкою хворобою.
		          При призначенні покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, незадовільний стан його здоров'я.
		          Обставиною, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_7 суд визнає часткове визнання своєї вини.
		Обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_7 суд не знайшов.
		Враховуючи наведене, з урахуванням санкцій статей інкримінованих йому злочинів, суд вважає, що відносно ОСОБА_7 необхідно і доцільно обрати основне покарання в виді позбавлення волі на певний строк та додаткові покарання в виді позбавлення права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями  на певний строк та з конфіскацією майна в межах санкцій статей інкримінованих йому злочинів.
		          Згідно висновку лікарсько-консультаційної комісії від 20.06.2013 року №1011 за наслідками медичних обстежень у нього поряд з іншими захворюваннями встановлено також і серонегативний спондилоартрит ( хвороба Бехтерєва). ( Т.10 а.с.148-153).
		          Такий діагноз міститься у п.12.3 Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України 18 січня 2000 року №3\6.
		          Згідно з положеннями ч.2 ст. 84 КК України у разі, якщо особа, яка після вчинення злочину захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання.  
		          Враховуючи тяжкість злочину, характер захворювання, дані про особу підсудного ОСОБА_7, який по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, сам є інвалідом, суд вважає за можливе на підставі ч.2 ст. 84 КК України  звільнити його від основного покарання в виді позбавлення волі у зв'язку з тяжкою хворобою.
		При призначенні покарання підсудній ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, дані про особу винної, яка по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, перебуває в стані вагітності( Т.10 а.с.154), обставини справи, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_6: часткове визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю злочину.
		          Обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_6 суд не знайшов.
		          Враховуючи наведене, з урахуванням санкцій статей інкримінованих їй злочинів, суд вважає, що відносно ОСОБА_6 необхідно і доцільно обрати основне покарання в виді позбавлення волі на певний строк.  
		За наявністю декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_6 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням її особи, яка по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, перебуває в стані вагітності, суд вважає за можливе застосувати щодо неї ст. 69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі , встановленої в санкції ч.5 ст. 191 КК України. 
		З врахуванням наведених обставин, суд також вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_6 і попередження вчинення з її боку нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо неї необхідно і доцільно призначити остаточно основне покарання в виді позбавлення волі на певний строк із звільненням  від відбування покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст. 76 КК України обов'язків.
		На підставі ст. 77 КК України додаткове покарання в виді конфіскації майна застосуванню не підлягає.
		Не підлягає також призначенню додаткове покарання в виді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю , оскільки остання таких посад ніколи не займала і не займає.
		При призначенні покарання підсудній ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, дані про особу винної, яка по місцю проживання характеризується позитивно, обставин справи, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудної ОСОБА_8 суд не знайшов.
		          Враховуючи наведене, з урахуванням санкції статті інкримінованого їй злочину, суд вважає, що відносно ОСОБА_8 необхідно і доцільно обрати основне покарання в виді  штрафу та додаткове покарання в виді позбавлення права займати посади бухгалтера на певний строк. 
		Крім цього, суд враховує, що підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 визнані винними та їм призначено покарання за вчинення злочинів у лютому, квітні 2006 року і з моменту вчинення ними злочину минуло понад сім років. А тому суд вважає, що в даному випадку необхідно застосувати інститут давності і на підставі ст.ст. 49, 74 ч.5 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного їй покарання за ч.3 ст.28 , ч.3 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, звільнити ОСОБА_6 від призначеного їй покарання за ч.3 ст.28 , ч.ч.2,3 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, звільнити ОСОБА_7 від призначеного йому покарання за ч.3 ст.28 , ч.3 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності,  звільнити ОСОБА_8 від призначеного їй основного і додаткового покарання за ст. 368 ч.1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. 
		При вирішенні цивільного позову, суд враховує, що протиправність і винність дій підсудних, а також розмір заподіяної ними шкоди стверджено матеріалами кримінальної справи. А тому такий позов слід задовольнити і стягнути солідарно з  ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на користь Тячівського управління праці та соціального захисту населення 61127 гривень 58 копійок заподіяних збитків.
		Судові витрати за проведення почеркознавчих експертиз покласти на підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_6.
		Речовий доказ по справі - мобільний телефон марки « Самсунг», вилучений від ОСОБА_29, слід повернути їй як власниці, а компакт-диск , на якому скопійовано аудіо запис телефонної розмови, залишити при матеріалах кримінальної справи.
		Записник ОСОБА_6 із зразками вільних підписів повернути їй як власниці.
		Керуючись ст.ст.323-324 КПК України , 1960року,  суд ,
		 
		                                                  З  А  С  У  Д  И  В:
		ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 , ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 28 , ч.2 ст. 366, ч. 3 ст. 28 , ч. 2 ст. 369 КК України і призначити їй покарання за ст. 191 ч.5 КК України в виді позбавлення волі строком на сім років з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на два роки та з конфіскацією майна, за ч.3 ст.28 , ч.3 ст. 358 КК України в виді обмеження волі на три роки, за ч.3 ст. 28 , ч.2 ст. 366 КК України в виді   позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на один рік, за ч.3 ст. 28 ,  ч.2 ст. 369 КК України до позбавлення на три роки без конфіскації майна.
		На підставі ст. 74 ч.5 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного їй покарання за ч.3 ст.28 , ч.3 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. 
		На підставі ст. 70 КК України , за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання в виді позбавлення волі строком на сім років з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на два роки та з конфіскацією майна.
		На підставі ст. 84 ч.2 КК України звільнити ОСОБА_5 від основного покарання в виді позбавлення волі у зв'язку з тяжкою хворобою.
		Запобіжний захід відносно засудженої  ОСОБА_5 до набуття вироком законної сили залишити попередній-підписку про невиїзд.
		ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191 , ч.3 ст.28 , ч.ч.2,3 ст. 358, ч.3 ст. 28 ,  ч.2 ст. 369 КК України і призначити покарання за ст. 191 ч.5 КК України з застосуванням ст. 69 КК України в виді позбавлення волі строком на п'ять років, за ч.3 ст.28 , ч.2 ст. 358 КК України в виді обмеження волі строком на три роки, за ч.3 ст.28 , ч.3 ст. 358 КК України в виді обмеження волі на три роки, , за ч.3 ст. 28 ,  ч.2 ст. 369 КК України в виді позбавлення волі на три роки.
		На підставі ст. 74 ч.5 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного їй покарання за ч.3 ст.28 , ч.ч.2,3 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. 
		На підставі ст. 70 КК України , за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6  покарання в виді позбавлення  волі строком на п'ять років.          
		На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_6 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням , якщо вона протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї на підставі ст.76 КК України наступні обов'язки:
		  -не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, 
		  -повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.
		          Запобіжний захід відносно засудженої ОСОБА_6 до набуття вироком законної сили залишити попередній-підписку про невиїзд.
		          ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 , ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 28 , ч.2 ст. 366 КК України і призначити йому покарання за ст. 191 ч.5 КК України в виді позбавлення волі строком на сім років з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на два роки та з конфіскацією майна, за ч.3 ст.28 , ч.3 ст. 358 КК України в виді обмеження волі на три роки, за ч.3 ст. 28 , ч.2 ст. 366 КК України в виді   позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на один рік.
		На підставі ст. 74 ч.5 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного йому покарання за ч.3 ст.28 , ч.3 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. 
		На підставі ст. 70 КК України , за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання в виді позбавлення волі строком на сім років з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на два роки та з конфіскацією майна.
		На підставі ст. 84 ч.2 КК України звільнити ОСОБА_7 від основного покарання в виді позбавлення волі у зв'язку з тяжкою хворобою.
		Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_7 до набуття вироком законної сили залишити попередній-підписку про невиїзд.
		ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України і призначити їй покарання в виді штрафу в сумі сімсот п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати посади бухгалтера строком на три роки.
		На підставі ст. 74 ч.5 КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного їй основного і додаткового покарання за ст. 368 ч.1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. 
		          Запобіжний захід відносно засудженої ОСОБА_8 до набуття вироком законної сили залишити попередній-підписку про невиїзд.
		          Цивільний позов задовольнити повністю.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на користь Тячівського управління праці та соціального захисту населення 61127 ( шістдесят одну тисячу сто двадцять сім) гривень 58 копійок заподіяних збитків.
		Речовий доказ по справі мобільний телефон марки « Самсунг», вилучений від ОСОБА_29, який знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Тячівського районного суду, повернути їй як власниці, а ком пакт-диск , на якому скопійовано аудіо запис телефонної розмови, залишити при матеріалах кримінальної справи.
		Записник засудженої ОСОБА_6 із зразками вільних підписів повернути засудженій ОСОБА_6 як власниці.
		             Стягнути з ОСОБА_5 користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144  банк УДК у Закарпатській області , МФО 812016, р\р 3522400200411, 912 гривень 71 копійок судових витрат за проведення почеркознавчої експертизи.
		           Стягнути з ОСОБА_6 користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144  банк УДК у Закарпатській області , МФО 812016, р\р 3522400200411,  8233  гривні 12 копійок судових витрат за проведення почеркознавчої експертизи.  
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його оголошення.
		          
		           Головуючий:                                                                                    М.М.Розман

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...