Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К/9991/1757/11-С : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"05" вересня 2013 р.                               м. Київ                                           К/9991/1757/11 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		  головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Лосєва А.М., Муравйова О.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року 
		у справі               № 7520/10/9/0170
		за позовом                 ОСОБА_4, ОСОБА_5
		 
		до                          Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої 
		                             служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в
		                             Автономній Республіці Крим
		 
		про                       скасування постанови та спонукання до виконання певних дій,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про скасування постанови старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим; зобов'язання Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим поновити виконавче провадження. 
		Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2010 року позов задоволено: скасовано постанову Головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Патель М.Д. від 25 лютого 2009 року про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документа - виконавчого листа, виданого 23 січня 2009 року Ялтинським міським судом по справі № 2а-43/2008; зобов'язано Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим поновити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документа - виконавчого листа, виданого 23 січня 2009 року Ялтинським міським судом по справі № 2а-43/2008.
		Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2010 року у справі № 2а-7520/10/9/0170 - без змін.
		          Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим в касаційній скарзі вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуально права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати ухвалу  Севастопольського апеляційного адміністративного суду  від 13 грудня  2010 року  у справі № 2а-7520/10/9/0170 та ухвалити рішення, яким апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень задовольнити у повному обсязі.
		         Позивачі  в письмових запереченннях на касаційну скаргу проти вимог останньої заперечують посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
		         Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Ялтинського міського суду від 20 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2008 року, позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим, Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим про зобов'язання провести перерахунок пенсій було задоволено у частині зобов'язання Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим надати ОСОБА_4, ОСОБА_5 довідку про розмір грошового забезпечення за час перебування у відрядженні в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
		На підставі вказаних судових рішень, що набрали законної сили, Ялтинським міським судом Автономної Республіки Крим видано виконавчий лист від 23 січня 2009 року № 2-а-43/2008, яким зобов'язано Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим надати ОСОБА_4, ОСОБА_5 довідку про розмір грошового забезпечення за час перебування у відрядженні в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 
		Постановою Головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим від  2 лютого 2009 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-43/2008. 
		Постановою Головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим від 25 лютого 2009 року було закінчено виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-43/2008 у зв'язку із повним виконанням судового рішення. 
		Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. 
		Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі також - «Закон»), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Права та обов'язки державних виконавців встановлені статтею 5 Закону, відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
		Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку (стаття 7 Закону). 
		У статті 37 Закону зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню в тому числі у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом. 
		Судом встановлено, що спірна постанова мотивована фактичним виконанням рішення суду за виконавчим листом № 2а-43/2008, так як ОСОБА_4 надіслано довідку про розмір грошового забезпечення за час перебування у відрядженні в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та надано відповідний розрахунок і про що свідчить лист Головного управління МНС України в АР Крим від 19 лютого 2009 року №05-1/3-909.
		Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, зазначена довідка на ім'я                     ОСОБА_4 тільки свідчить про його фактичне перебування у зоні Чорнобильської АЕС, крім того у ній відсутні підстави її видачі (посилання на первинні документи), що послугувало підставою для продовження виплати ОСОБА_4 пенсії згідно документів, які знаходять у його пенсійній справі, що також підтверджується листом УПФУ у м. Ялта АР Крим від 29 липня 2009 року №72/П-3. 
		Щодо розрахунку грошового утримання ОСОБА_4, то судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що зазначений розрахунок підписаний невідомою особою без зазначення її посади.
		За таких підстав суди попередніх інстанцій, дійшли вірного висновку, що довідка на ім'я                     ОСОБА_4 та розрахунок грошового утримання не є належним підтвердженням виконання виконавчого листа Ялтинського міського суду № 2а-43/2008.
		Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, рішення Ялтинського міського суду від 20 лютого 2008 року, в частині зобов'язання Головного управління МНС України в АР Крим  надати ОСОБА_5 довідку про розмір грошового забезпечення за час перебування у відрядженні в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції взагалі не виконувалось. 
		Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		 
		Так, статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд.
		 
		Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення  у справі  «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. 
		 
		Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року, пункт 68). 
		Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята відповідачем без дотримання вимог статті 5 Закону та без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасуванню зазначеної постанови.
		Крім того, судом апеляційної інстанції надано вірну аргументацію та оцінку посиланням відповідача в апеляційній скарзі щодо пропуску позивачами строку звернення з вказаним позовом до суду, з огляду на встановлені обставини звернення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим за захистом порушених прав свобод та інтересів.
		Так, ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2009 року скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було задоволено, постанову Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим від 25 лютого 2009 року було скасовано та зобов'язано Державну виконавчу службу поновити провадження по виконанню постанови Ялтинського міського суду від 20 лютого2008 року. В той же час, ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2010 року апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України було задоволено частково, ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2009 року було скасовано, провадження у справі закрито та роз'яснено сторонам, що розгляд їх скарги віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
		Відтак, у зв'язку з наведеними обставинами, позивачі звернулись із зазначеним позовом до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим лише 07 червня 2010 року. 
		Відтак, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі судові рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція відповідача не знаходить підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
		 
		За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
		 
		За таких обставин, з урахуванням наведеного, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. 
		 
		Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		у х в а л и л а
		Касаційну скаргу Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі                        № 7520/10/9/0170 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про скасування постанови та спонукання до виконання певних дій,- без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій сторонам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Головуюча:                                                                                  Н. Є. Блажівська
		           Судді:                                                                           А.М. Лосєв
		                                                                                           О.В. Муравйов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...