Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 429/10668/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 429/10668/12
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		18 вересня 2013 року  Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді:                                                                                Бондаренко В.М.,
		при секретарі          :                                                                                Галенко А.А.,
		за участю позивача за позовом та відповідача
		за зустрічним позовом:                                                                                 ОСОБА_1,
		представника позивача за позовом та представника
		відповідача за зустрічним позовом:                                                            ОСОБА_2,
		представника відповідача за позовом та представника
		позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3:                                   ОСОБА_4,                                                                              
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, встановлення порядку користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору найму неукладеним, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення, суд -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		                 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, в кінцевій редакції позову просив визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладеного 15 квітня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-863; встановити наступний порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1, а саме: виділити ОСОБА_1 в особисте користування згідно технічного паспорту кімнату у житловому будинку під літерою «А» - спальню № 1-6 житловою площею 8.8 кв.м., залишити у спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 нежитлові приміщення житлового будинку під літерою «А» - прихожу 1-5 - 5.7 кв.м., кухню 1-7 - 11.8 кв.м., ванну 1-8 - 3.7 кв.м., та вбиральню під літерою «Е», гараж під літерою «Д».    
		                 В обґрунтування позову зазначив, що з 1984 року проживав у спірному будинку, якій належав на праві власності його тітці ОСОБА_7. З січня 1989 року він та ОСОБА_6 перебували у шлюбі, який в подальшому був розірваний на підставі рішення Павлорадського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2011 року. Від цього шлюбу мають сина ОСОБА_5, на якого за життя тітка позивача склала заповіт, тому після її смерті єдиним власником домоволодіння АДРЕСА_1 є його син. З грудня 2010 року у зв»язку з припиненням шлюбних відносин він вимушений був покинути спірний житловий будинок, але по це й час залишається зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Подалі колишня дружина стала чинила йому перешкоди у користуванні житлом, тоді як іншого житла він не має. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2011 року, яке ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2012 року залишено без змін, його було вселено  до спірного житлового будинку. 20.04.2012 року зазначене рішення суду було виконано примусово державним виконавцем, але на даний час, у зв»язку зі зміною замків він не може користуватися спірним житлом, тому просить визначити йому порядок користування спірним житлом. Крім того, під час розгляду зазначеної справи в суді, 15 квітня 2013 року між ОСОБА_5, від імені якого діяла ОСОБА_6, та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу спірного будинку, посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори за реєстровим номером 1-863. Вважає, що шляхом обману відповідачі при укладанні договору купівлі-продажу надали державному нотаріусу недостовірні відомості про предмет договору, замовчували обставини про наявність прав третіх осіб на спірне майно, про наявність існуючого спору. 
		                  Не погодившись з позовом, ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ОСОБА_1, в якому просив визнати неукладеним договір найму будинку АДРЕСА_1 між ним та ОСОБА_1; визнати ОСОБА_1 таким, що з 15 квітня 2013 року втратив право користування спірним будинком та виселити його з нього.
		                  В обґрунтування зустрічного позову зазначив, що 15 квітня 2013 року між ним та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, який було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 1-863 державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори. Вважає, що він як єдиний власник спірного майна може встановлювати його порядок користування, і взагалі, не бажає укладати з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення. У спірному житловому будинку ОСОБА_1 не проживає і зніматися з реєстрації за адресою його домоволодіння в добровільному порядку не бажає.
		                  В судовому засіданні ОСОБА_1, його представник позовні вимоги підтримали на доводах та підставах викладених у позові, у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 просили  відмовити. 
		                  Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні, навпаки, просив задовольнити зустрічні позовні вимоги на доводах та підставах викладених у зустрічному позові, а у задоволенні  позову ОСОБА_1 просив відмовити.
		          Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали цивільної справи в їх сукупності  приходжу до наступного.
		          Судом встановлено, що 15 квітня 2013 року між ОСОБА_5, який є сином позивача по справі, та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого на приватизованій земельній ділянці, площею 654 кв.м. по АДРЕСА_1. 
		          Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов»язані спільним побутом, мають права та обов»язки.
		          Як було встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 не є членами однієї сім»ї, а зовсім сторонні один до одного люди.
		          Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей. 
		          Таким чином спільне користуванні спірним житловим будинком власником майна ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за даних обставин є неможливим.
		          Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» оспорюваними правочинами є такі правочини, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.
		          В судовому засіданні не було доведено яким чином порушені інтереси заінтересованої особи ОСОБА_1, який не є стороною правочину, з посиланням на підстави, які б встановлювали певні порушення закону при здійсненні договору купівлі-продажу житлового будинку.
		          Тому у задоволенні таких позовних вимог, як визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладеного 15 квітня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-863; встановлення порядку користування житловим будинком АДРЕСА_1 слід відмовити.
		          Крім того, за матеріалами справи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1.
		                 В судовому засіданні встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що між ОСОБА_1 та  ОСОБА_6, як колишнім подружжям, склалися неприязнені стосунки с приводу користування спірним житловим будинком.
		        Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2011 року було вселено ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1, яке ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2012 року залишено без змін.
		          Державним виконавцем ВДВС Павлоградського міськраойнного управління юстиції відповідно до акту від 20.04.2012 року було виконано рішення суду від 28 вересня 2011 року, та вселено ОСОБА_1 до спірного житлового будинку. Але після виконання рішення суду  продовжуються чинитися перешкоди у проживанні ОСОБА_1 у спірному житловому будинку зі сторони ОСОБА_6, про що свідчить акт від 17.09.2013 року квартального комітету № 9 м. Павлограда відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_1 постійно проживає ОСОБА_6
		                 Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 не проживає у спірному житловому будинку з поважних причин, що не дає підстави для визнання його таким, що втратив право користування спірним житлом, а тим паче його виселення у разі не проживання.
		          Статтею 16 ЦК України визначені певні способи захисту цивільних прав та інтересів, визначений позивачем такий спосіб захисту, як визнання договору найму житлового приміщення неукладеним, не передбачений зазначеною нормою.
		                  Тому у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору найму неукладеним, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення слід також відмовити. 
		 
		                  Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
		 
		      В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, встановлення порядку користування житловим приміщенням - відмовити в повному обсязі.
		 
		У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору найму неукладеним, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення - відмовити в повному обсязі.  
		 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: В. М. Бондаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...