Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2605/17349/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  23.09.2013 Справа № 2605/17349/12
		                                                                    
		    Унікальний номер   2605/17349/12  
		            Номер провадження 2/756/489/13 
		     
		 
		      РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		19 вересня 2013  року                    Оболонський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого-   судді               - Яценко Н.О. 
		при секретарі                                       - Литвиненко І.М. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання фіктивним розірвання шлюбу, визнання права власності на ? частку у майні та на ? у спадщині та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Реєстраційна служба ГУЮ в м.Києві  та Реєстраційна служба ГУЮ в Київській області про визнання права власності на спадкове майно,   - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		          Позивач ОСОБА_1 через свого представника  звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про визнання фіктивним розірвання шлюбу, визнання права власності на ? частку у майні та на ? у спадщині.  В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 перебував з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з 24.08.1968 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, 1969 року народження.
		          Дружина позивача і мати відповідача в Залізничному відділі ЗАГСУ м.Києва по актовому запису № 900 від 05.11.1991 року отримала свідоцтво про розлучення з позивачем. Розірвання шлюбу не було обумовлено реальним бажанням припинити шлюб. Розірвання шлюбу було пов*язано виключно з метою отримання матеріальних благ. Завдяки розірванню шлюбу ОСОБА_4 мала лише одне бажання отримати ще одну квартиру. Позивача про отримання свідоцтва про розлучення дружина не повідомила. Одержати державне житло для сина не вдалося і дружина позивача прийняла інше рішення. Для вирішення житлового питання було прописано на їх житло батьків позивача, що дало можливість отримати трьохкімнатну квартиру, яку в майбутньому продали та придбали кв.АДРЕСА_1, де позивач проживає і до цього часу, а до цього в цій квартирі він постійно проживав з покійною дружиною до останнього дня життя. 
		          Зазначає, що між позивачем і дружиною сімейні відносини ніколи не припинялися. Вони з дня реєстрації шлюбу спільно проживали, здійснювали спільний побут, підтримували тісні і постійні зв*язки між собою, між сином і його сім*єю, постійно опікувалися онуком та здійснювали за ним догляд.  Позивач з дружиною проводили відпочинки також з відповідачем та його сім*єю як по Україні так і за кордоном.
		          Тісні та постійні зв*язки між позивачем, до останнього дня життя його дружини підтверджується даними в їх паспортах про перетини ними кордонів в один і той же час в одну і ту ж державу. Сімейне проживання позивача з дружиною і підтримання сімейних відносин підтверджується формою № 3, багато чисельними фотографіями , поясненнями свідків. Для скріплення своїх шлюбних відносин в 1997 році вони в «Храме Рождества Божей матери» обвінчалися , про що їм було надано свідоцтво.
		           11.12.2011 року дружина заявника загинула в ДТП. Позивач займався її похованням, оплатив всі ритуальні послуги. Про її смерть позивачу було надано свідоцтво, а тому вважають, що розірвання шлюбу, за ініціативою дружини позивача, було фіктивне. 
		          Позивач своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Відповідач в нотаріальній конторі відмовився від спадщин на користь позивача. Позивач в свою чергу заповів все майно відповідачу - сину та його сину-онуку.
		          Вказують, що розірвання шлюбу, підтверджені свідоцтвом, виданим державним органом реєстрації актів цивільного стану і скріплене гербовою печаткою, створює презумпцію дійсності наміру хоча б когось із подружжя на припинення шлюбу до тих пір поки таке розірвання шлюбу не буде визнано фіктивним. Зазначає, що позивач дійсно з дня реєстрації шлюбу продовжував шлюбні відносини з дружиною, які продовжувалися і після реєстрації розірвання шлюбу. 
		          Вказує, що все майно позивачем із спадкодавицею придбано під час шлюбу, а тому є їх спільною власністю. Посилаючись на ст.ст. 60, 108 СК України, 355, 1261 ЦК України просить суд визнати розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за актовим записом № 900 від 05.11.1991 року Залізничного відділу ЗАГСа м.Києва фіктивним, анулювати актовий запис про розірванню шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за актовим записом № 900 від 05.11.1991 року Залізничного відділу ЗАГСа м.Києва та свідоцтво про їх розлучення; визнати за ОСОБА_1 право на ? частку у майні спільно нажитому в шлюбі з ОСОБА_4 та на 1\2 частку у спадковому майні після смерті ОСОБА_4 
		          ОСОБА_2 в свою чергу звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3  про визнання права власності на спадкове майно, який ухвалою суду об*єднаний в одне провадження з первісним позовом.
		          Ухвалою суду також до участі в розгляді справи в якості третіх осіб залучено Реєстраційну службу ГУЮ в м.Києві та Реєстраційну службу ГУЮ в Київській області. 
		          В обґрунтування свого позову ОСОБА_2 вказує, що 24.08.1968 року між його батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, котрий 05.11.1991 року розірвано відділом реєстрації актів цивільного стану Солом*янського РУЮ у м.Києві, актовий запис № 900, підставою державної реєстрації розірвання шлюбу є рішення Залізничного районного суду м.Києва від 26.10.1971 року.
		          Протягом всього часу спільного проживання з мамою , вона йому неодноразово говорила, що батько їх покинув і взагалі не допомогає матеріально, та що на аліменти вона не подавала, так як не хотіла щоб він був в подальшому чимось батьку зобов*язаний.
		          Після розлучення сімейні відносини між батьками були припинені і вони ніколи не підтримувалися, як сімейні, а якщо вони інколи спілкувалися, то вважає, що це не є фактом та доказом того, що вони проживали однією сім*єю. 
		          Незважаючи на те, що мама була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 вона більшість часу проживала у приватному будинку за адресою : АДРЕСА_2, який вона придбала самостійно за свої кошти після відчуження спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї мами - ОСОБА_7 Також вказує, що  з 2004 року батько проживав  з іншою жінкою - ОСОБА_8 
		           ІНФОРМАЦІЯ_2  ОСОБА_4  загинула в дорожньо-транспортній пригоді. 
		          Після смерті матері відкрилася спадщина яка складається з ? частину квартири АДРЕСА_1;   приватного  приміщення бар-кав*ярня площею 92,30 кв.м. за адресою : АДРЕСА_3 ;   машиномісця  № НОМЕР_4 площею 30,30 кв.м., що розташоване у двухярусному напівпідземному гаражі-паркінгу за адресою : АДРЕСА_3;   автомобіля «Фольксваген», 2006 року випуску, д.н. НОМЕР_1;  автомобіля «Фольксваген» д.н. НОМЕР_2;  житлового  будинку  , який розташований в АДРЕСА_2;  земельної  ділянки , кадастровий номер 3222480802:04:001:0058, площею 0,1833га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2;   вкладного  (депозитного ) рахунку  № НОМЕР_5 МФО 300670 у Оболонському відділенні ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» на суму в розмірі 40000 грн.
		           28 грудня 2011 року, тобто в строки визначені законом, як єдиний спадкоємець за законом, звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте отримати свідоцтва про право власності на спадкове майно позбавлений можливості, оскільки правовстановлюючі документи на майно знаходяться у відповідача , який йому їх не надає.
		          Також зазначає , звертаючись до суду з заявою про визнання фіктивним розірвання шлюбу ОСОБА_1 безпідставно посилається на ст.108 СК України, оскільки шлюб між подружжям ОСОБА_1 розірвано в судовому порядку під час дії Кодексу про шлюб та сім*ю.
		          Посилаючись на ст.ст.16, 1220, 1223, 1225, 1226, 1228, 1261, 1268, 1297 ЦК України просить суд  визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності за  на ? частину квартири АДРЕСА_1;  на приватне приміщення бар-кав*ярня площею 92,30 кв.м. за адресою : АДРЕСА_3 ; на машиномісце № НОМЕР_4 площею 30,30 кв.м., що розташоване у двухярусному напівпідземному гаражі-паркінгу за адресою : АДРЕСА_3; на автомобіль «Фольксваген», 2006 року випуску, д.н. НОМЕР_1; на автомобіль «Фольксваген» д.н. НОМЕР_2; на житловий будинок , який розташований в АДРЕСА_2;на земельну ділянку, кадастровий номер 3222480802:04:001:0058, площею 0,1833га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2; на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_5 МФО 300670 у Оболонському відділенні ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» на суму в розмірі 40000 грн., що належали ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. 
		          Стягнути з ОСОБА_1 на його користь   судовий збір в сумі 3219 грн. 
		          Позивач  ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_9 в судовому засіданні первісний позов підтримали, з обставин викладених в ньому та просили задовольнити. Проти зустрічного позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні з посиланням на те, що подружжя ОСОБА_1 шлюб розірвало лише формально, для вирішення житлових питань, проте весь час разом проживали, їздили відпочивати, навіть обвінчалися в церкві.
		          Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_10 в судовому засіданні проти первісного позову заперечували, з посиланням на те, що шлюб між подружжям ОСОБА_2 був розірваний в судовому порядку і підстави для визнання розірвання шлюбу фіктивним відповідно до ст. 108 СК України відсутні. Просили в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити, з обставин викладених в зустрічному позові.
		          Треті особи в судові засідання не з*являлися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи без їх участі. 
		          Вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши письмові докази по справі суд встановив наступне.
		           24.08.1968 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.7 т.1)
		          Як вбачається з судового рішення Залізничного районного суду міста Києва від 09.07.1971 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу провадження по справі закрито в зв*язку з примиренням сторін. (а.с.106 т. 1)
		          Проте, рішенням Залізничного районного суду міста Києва від 26.10.1971 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідно до ст.30, 38  КпроШС УРСР. (а.с.105)
		          Статтею 44 КпроШС України, яка діяла на час розірвання шлюбу подружжям ОСОБА_4, було передбачено, що шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану. 
		          Як убачається з свідоцтва про розірвання шлюбу,  шлюб між подружжям ОСОБА_4 розірвано 05.11.1991 року (а.с.9 т.1) 
		           ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть. (а.с.8 т.1)
		          ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 про що свідчить свідоцтво про народження (а.с.32) та відноситься до кола спадкоємців першої черги після смерті матері. 
		          Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14  суду пояснювали, що вони знали , сім*ю ОСОБА_4 , як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_4. Бували у них в гостях, проте що  шлюб між подружжям ОСОБА_4 було розірвано їм не було відомо, оскільки ОСОБА_4 проживали , як подружжя. 
		          Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що з ОСОБА_1 вона познайомилася в 2002 році ,а з ОСОБА_4 в 2005 році. Подружжя ОСОБА_4 проживало разом.
		          В 2011 році коли ОСОБА_1 потрапив в ДТП , то вона здійснювала за ним догляд, оскільки за ним нікому було доглядати. Брала відпустку і за ним доглядала в лікарні. Вдома також здійснювала за ним догляд.
		          Свідок ОСОБА_17 суду пояснив , що з сім*єю ОСОБА_1 зустрічався в Шаянах. Вони там будували будинок для сім*ї. Організаційними питаннями займалася ОСОБА_4, а фінансував будівництво ОСОБА_1. Проте, що шлюб між подружжям ОСОБА_4 розірвано йому взагалі не відомо. 
		          Свідок ОСОБА_18, яка є дружиною ОСОБА_2 суду пояснила, що в серпні 2010 року вона познайомилася з сім*єю чоловіка. Їй відомо, що батьки чоловіка перебувають у розірваному шлюбі в 1979 року, проте спілкувалися заради внука. Також їй відомо, зі слід ОСОБА_4, що ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_8 з 2004 року. 
		          Свідок ОСОБА_19, який є внуком позивача та сином відповідача, суду пояснив, що його дідусь ОСОБА_1 не проживав разом з бабусею ОСОБА_4  , а з 2005 року проживав з ОСОБА_8 Він спілкувався , як з бабусею , так і з дідусем. 
		           Відповідно до ст.108 СК України, на яку посилається позивач в своєму позові, за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 та пункту 3 частини першої статті 107 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім*єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. 
		          Суд вважає, що права позивача під час розірвання шлюбу  не порушено, оскільки він двічі подаючи позовні заяви про розірвання шлюбу діяв відповідно до своєї волі. Також ОСОБА_1 посилається на те, що з ОСОБА_4 він обвінчався, що також свідчить про фіктивність шлюбу, проте суд вважає, що в подальшому після розірвання шлюбу та відповідно після вінчання вразі наміру створити сім*ю - ОСОБА_4  не позбавлені були можливості поновлювати свої відносини, зареєструвавши по новому шлюб в РАГСі. Обставини   на які посилається позивач за первісним позовом не свідчать про фіктивність розірвання шлюбу. 
		          В даному випадку розірвання шлюбу проведено згідно з вимогами ст.38 КпШС України і підстав для визнання його фіктивним на підставі ст.108 СК України немає.
		          Окрім того, слід зазначити, що визнання фіктивним розірвання шлюбу є новелою в сімейному законодавстві України і поширюється на правовідносини, які виникли після введення в дію 01.01.2004 року Сімейного кодексу України. На підставі ч.1 ст.58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пов*якшують або скасовують відповідальність особи. Виходячи з наведеної норми Конституції України, положення ст. 108 СК України не можна застосовувати до даних правовідносин, оскільки розірвання шлюбу між подружжям ОСОБА_4 мало місце - 05.11.1991 року, тобто до введення в дію цього кодексу, а чинним на той час КпШС України вказані підстави передбачені не були, а тому  слід відмовити в  задоволенні  вимог  ОСОБА_1 про визнання фіктивним розірвання шлюбу. 
		          Також в своєму позові , позивач ОСОБА_1 посилаючись на ст.60 СК України,  просить суд визнати за ним право на ? частку у майні спільно нажитому у шлюбі з ОСОБА_4 та на ? частку  в спадковому майні. 
		          Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. 
		          Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один  з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
		          Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя. 
		          Враховуючи те, що у ОСОБА_1 відсутній статус подружжя з ОСОБА_4 відповідно слід відмовити і в задоволенні вимог про визнання права на ? частку у майні спільно нажитому в шлюбі та на ? частку в спадковому майні, оскільки він не відноситься до першої черги спадкоємців померлої ОСОБА_4  
		          Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив, та батьки.
		          Як вбачається з копії спадкової справи єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 
		          Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з ? частини  квартири АДРЕСА_1;  приватного  приміщення бар-кав*ярня площею 92,30 кв.м. за адресою : АДРЕСА_3 ;   машиномісця № НОМЕР_4 площею 30,30 кв.м., що розташоване у двухярусному напівпідземному гаражі-паркінгу за адресою : АДРЕСА_3;  автомобіля  «Фольксваген», 2006 року випуску, д.н. НОМЕР_1;   автомобіля «Фольксваген» д.н. НОМЕР_2;   житлового  будинку  , який розташований в АДРЕСА_2;  земельної ділянки, кадастровий номер 3222480802:04:001:0058, площею 0,1833га, розташованої  за адресою: АДРЕСА_2;   вкладного (депозитного ) рахунку  № НОМЕР_5 МФО 300670 у Оболонському відділенні ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» на суму в розмірі 40000 грн. Проте, ОСОБА_2 позбавлений можливості оформити спадщину у нотаріуса через відсутність у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно, які знаходяться у ОСОБА_1 та не надаються позивачу за зустрічним позовом. 
		          Відповідно до ст.392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник, може вимагати визнання права власності в судовому порядку.
		          Враховуючи те, що  ОСОБА_2 відноситься до кола спадкоємців першої черги, заяву про прийняття спадщини подав в строки визначені законом, проте позбавлений можливості оформити спадщину через відсутність правовстановлюючих документів, суд приходить до висновку, що його право підлягає захисту в судовому порядку в зв*язку з чим суд приходить до висновку про задоволення зустрічного позову.
		          Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір.
		          На підставі викладеного та керуючись  ст. 108 СК України, ст.ст. 392, 1216-1218,  1220 -1223, 1225, 1228, 1258, 1261,1268, 1269  ЦК України, ст.ст. 10,11, 15, 57-60, 88, 169, 208, 209, 212-215   ЦПК України, суд -
		          
		В И Р І Ш И В :
		 
		          В задоволенні позову    ОСОБА_1 відмовити. 
		          Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити. 
		          Визнати в порядку спадкування за законом право власності за ОСОБА_2 на ? частину квартири АДРЕСА_1;  на приватне приміщення бар-кав*ярня площею 92,30 кв.м. за адресою : АДРЕСА_3 ; на машиномісце № НОМЕР_4 площею 30,30 кв.м., що розташоване у двухярусному напівпідземному гаражі-паркінгу за адресою : АДРЕСА_3; на автомобіль «Фольксваген», 2006 року випуску, д.н. НОМЕР_1; на автомобіль «Фольксваген» д.н. НОМЕР_2; на житловий будинок , який розташований в АДРЕСА_2;на земельну ділянку, кадастровий номер 3222480802:04:001:0058, площею 0,1833га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2; на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_5 МФО 300670 у Оболонському відділенні ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» на суму в розмірі 40000 грн., що належали ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. 
		          Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3219 грн. 
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі  апеляційної скарги  протягом 10 днів.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		          Суддя :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...