Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 213/2816/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2013.
Дата набрання законної сили: 03.09.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області                             Справа № 213/2816/13-ц
		Номер провадження  2/213/1023/13 
		 
		Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		23 серпня 2013 року,  Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
		головуючого судді : Мазуренко В.В.
		при секретарі судового засідання: Іващенко Н.О.
		за участю позивача ОСОБА_1
		представника позивача ОСОБА_2
		представника відповідача  ОСОБА_3
		за відсутності відповідача ОСОБА_4
		розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Кривий Ріг цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок скоєння злочину, -
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся  в  суд  з  вказаним позовом, згідно якому 30.10.2012р. близько 13.40 год. ОСОБА_4 керуючи автомобілем ВАЗ 21011 р/н НОМЕР_4 з причепом КРАЗ 8138 р/н НОМЕР_5 рухався по автодорозі Кривий Ріг-Широке в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, де біля електроопори BJI/6 допустив наїзд на стоячий автомобіль ВАЗ 2121 р/н НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_1.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля ВАЗ 2121 р/н НОМЕР_6 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми, закритої черепно- мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу, закритої травми грудної клітини, забій грудної клітини, перелом акроміального кінця лівої ключиці.
		05.06.2013 року вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 визнаний винним в скоєні злочину передбаченого ст.286ч1 КК України, йому призначено покарання в вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. на користь держави, і позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
		Зазначив, що отримав моральні страждання, які виразилися у душевних стражданнях, так як  внаслідок злочину було пошкоджено його автомобіль, він отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу, закритої травми грудної клітини, забій грудної клітини, перелом акроміального кінця лівої ключиці. Внаслідок чого він знаходився на стаціонарному лікуванні в Комунальному закладі «Міська лікарня № 2» м. Кривого Рогу з 30.10.2012р. по 21.11.2012р. Внаслідок чого був непрацездатний. В даний час потрібно багато зусиль та грошей для відновлювання звичайного стану здоров'я. Практично щоденно вживає різні медичні препарати заспокійливої та знеболюючої дії на протязі довгого часу. Зазнав душевних страждань по відношенню до автомобіля ВАЗ 2121 р/н НОМЕР_6 так як вказаний транспортний засіб не пригідний до використання і не підлягає ремонту. Змінився звичайний стан життя. Заподіяну моральну шкоду оцінює в 15 000грн.
		 
		В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн. Також зазначив, що він звернувся до страхової компанії із заявою про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. На даний час страхова компанія виплати не здійснила.
		В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов, зазначив, що внаслідок вчиненого відповідачем злочину позивач зазнав душевних страждань через пошкоджене майно - автомобіль, отримав тілесні ушкодження, струс головного мозку, довгий час лікувався, витрачав кошти на ліки, йому було зроблено декілька операцій, на даний час скаржиться на головний біль, у нього не згинається нога. Крім того його автомобіль був фактично знищеним, внаслідок злочину відповідача, і не підлягає ремонту. Все вказане спричиняє позивачу моральну шкоду, яку він оцінив у 15000грн.
		В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, зачитав та надав письмово суду заперечення, згідно яких 30.10.2012р. коли було здійснено злочин, щодо позивача, він не включив аварійну сигналізацію, не виставив знак аварійної зупинки, - вважає це грубою необережністю потерпілого, що сприяла виникненню шкоди. Зазначив, що не надано доказів на підтвердження знаходження позивача в безпорадному стані, постійних болей, вживання заспокійливих. Зазначив, що при виписці з лікарні позивача у амбулаторній картці зазначено, що його стан задовільний. Зазначив, що сума 15000 грн нічим не обгрунтована. Зазначив, що відповідач застрахований, ліміт 100 тис грн. Моральна шкода страховою компанією відшкодовується у розмірі 5% від ліміту, тобто 5000 грн. Вважає, що сума 5000 грн є достатньою сумою, яку повинен відшкодувати страховик.
		В судовому засіданні був допитаний в якості свідка позивач - ОСОБА_1, який суду пояснив, що 30.10.2012р. під час ремонту ним його автомобіля, в його автомобіль врізався відповідач, внаслідок чого його автомобіль фактично знищений, а позивач отримав тілесні ушкодження, струс головного мозку. У зв,язку з цим він перебував на стаціонарному лікуванні  з 30.10.2012р. по 21.11.2012р. Йому було зроблено 2 операції, 06.11.2012р. о/репозиція лівої ключиці, пізніше це  було видалено з ключиці через болі у руці. Звернувся до страхової задля відшкодування моральної та матеріальної шкоди. На даний час виплати не здійснено. Підтвердив, що у страховій писав заяву про виплату моральної шкоди у розмірі 5000 грн. Зазначив, що йому завдано душевних страждань через пошкодження автомобіля, і він був безпорадним 21 день, не міг працювати, та утримувати сім,ю. Зазначив, що його мучить постійний головний біль, до врача звернувся тільки після того, яколи почались запаморочення. Зазначив, що відповідач нічого йому не виплачував. Вважає, що страхова повинна заплатити моральну шкоду у сумі 5000 грн, а відповідач у сумі 15000грн.
		 
		Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, дослідивши матеріали кримінальної справи 416/6564/12, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
		30.10.2012р. близько 13.40 год. ОСОБА_4 керуючи автомобілем ВАЗ 21011 р/н НОМЕР_4 з причепом КРАЗ 8138 р/н НОМЕР_5 рухався по автодорозі Кривий Ріг-Широке в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, де біля електроопори BJI/6 допустив наїзд на стоячий автомобіль ВАЗ 2121 р/н НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля ВАЗ 2121 р/н НОМЕР_6 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми, закритої черепно- мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу, закритої травми грудної клітини, забій грудної клітини, перелом акроміального кінця лівої ключиці. 05.06.2013 року вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 визнаний винним в скоєні злочину передбаченого ст.286ч1 КК України, йому призначено покарання в вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. на користь держави, і позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки. (а.с.6-8 - копія вироку; крим. справа № 416/6564/12   аркуші 143-147 том1).
		Відповідно до Постанови № 4 ПВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», з огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.  
		Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. 
		Таким чином суд вважає доведеним, що шкоду було завдано внаслідок дій відповідача. Суду не доведено, що шкода завдана внаслідок умислу позивача, або через його необережні дії. Відповідно до пояснень позивача, коли у нього зламався автомобіль, він відкрив капот перевірити поламку, на вулиці була світла пора доби, у разі якщо б ремон зайняв тривалий час, або була темна пора доби, погана видимість - він би встановив відповідні знаки. Крім того позивача за відповідні дії не було притягнуто до відповідальності. 
		 
		Згідно Виписки з медичної картки стаціонарного хворого №У-14013 ОСОБА_1 перебував на стаціонарі з 30.10.2012р. по 21.11.2012р. Основний діагноз СТ ЗЧМТ. Струс головного мозку. Перелом носа. ЗТГ Ушиб грудної клітки. З/перелом акроміального кінця лівої ключиці. Анамнез хворого: через ДТП 30.10.2012р. Стан: при надходженні стан середньої тяжкості. 06.11.2012р. - о/репозиція МОС по Веберу лівої ключиці. На момент виписки стан задовільний (а.с. 30).
		Згідно висновку експерта №2550 від 07.12.2012р. на тілі ОСОБА_1 внаслідок ДТП 30.10.2012р. утворились садна обличчя, перелом лівої ключиці зі зміщенням. За ознакою тривалого розладу здоров,я ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості. Дані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок ДТП, давність може відповідати 30.10.2012р. В аналізі крові ОСОБА_1 алкоголь не виявлений. Діагноз: закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, перелом спинки носа об,єктивними клінічними та ренгенололічними данними не підтверджений, і не врахований при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (крим. справа № 416/6564/12   аркуші 157-159 том2).
		Згідно висновку експерта №Д19/12/12 від 11.12.2012р. сума матеріальної шкоди власнику автомобіля ВАЗ 2121 Нива р.н. 89522АА, складає 19809,05грн. (крим. справа № 416/6564/12   аркуші 52-59 том1).
		Згідко копій квитанцій, чеків позивач купував ліки, медичні препарати в період з 30.10.2012р. по грудень 2012р., крім того йому були виписані рецепти на ліки. Ним було придбано набір для остеосинтезу перелому акроміального кінця ключиці №1 за 1400 грн. (крим. справа № 416/6564/12   аркуші 88-93 том1)
		Згідно довідки КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №7» ОСОБА_1 12.06.2013р. звернувся до лікаря невролога зі скаргами на головний біль, загальну слабкість. Свій стан пов,язує з перенесеною ЗЧМТ. Після огляду лікарем встановлений діагноз: наслідки перенесеної ЗЧМТ (30.10.2012р.), струс головного мозку у вигляді цефалгії, астенічного синдрому. Назначене до обстеження: електроцефолограмма. Назначене лікування на 2 місяці. На контрольний огляд не з,явився (а.с.26).
		 
		Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушених прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна.   
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України, Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року №4, з подальшими змінами « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
		Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року №4, з подальшими змінами « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.  
		Згідно практики Європейського суду з прав людини в справах: Гольм проти Швеції від 25 жовтня 1993 року., Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, "Костичев проти України", «Ніколова проти Болгарії» (1999 р.), «"Комінґерсолл С. А." проти Португалії», де судом було встановлено, що вчинення злочину щодо потерпілого вже є підтвердженням завдання останньому моральної шкоди. 
		Відповідно до Узагальнення ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом  підвищеної небезпеки у 2010- 2011 роках» Потерпілому відшкодовується моральна шкода. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 % ліміту, визначеного Законом. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яку має бути відшкодовано страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП. Тобто вирок відносно відповідача зазначає на факт і його провину та свідчить про наявність моральної шкоди завданої позивачу.
		Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, пов'язану з душевними стражданнями, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна або з приниженням честі й гідності, а також ділової репутації фізичної особи, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП.
		В судовому засіданні встановлено, що через вчинений відповідачем злочин, позивач отримав тілесні ушкодження, був вимушений лікуватися, витрачати кошти на лікування, 21 день знаходився на стаціонарному лікуванні, йому було зроблено операцію. Крім того позивач у червні 2013р. звертався за допомогою до лікаря з приводу головних болей внаслідок ЗЧМТ, яку отримав 30.10.2012р. 
		Судом встановлено, що позивачу була завдана моральна шкода, пов'язана з душевними стражданнями, яких позивач зазнав у зв'язку зі знищенням, пошкодженням його майна- автомобіля ВАЗ 2121. Крім того через завдані тілесні ушкодження позивач перебував на стаціонарному лікуванні 21 день, був у безпорадному стані, не міг працювати, забезпечувати сім,ю, страждав через біль, який йому завдавали травми внаслідок ДТП, вимушений був купувати ліки. І через тривалий час після скоєного відповідачем злочину, вимушений був звертатися за допомогою лікаря у червні 2013р.
		 
		Зігдно поліса АВ/6962111 ОСОБА_4 у Страховій группі ТАС, встановлено ліміт 100 тис грн. за заподіяну шкоду життю та здоров,ю, 50000 грн за шкоду майну (а.с. 28).
		Відповідно до довідки УПФУ в Інгулецькому районі від 22.03.2013р. ОСОБА_4 отримує пенсію в розмірі: 01.2012 - 1109,11грн, з травня 2012р. по березень 2013р. від 1303,67 грн до 1322,15грн. (а.с.29).
		При визначенні розміру завданої позивачу відповідачем моральної шкоди, суд відповідно до ст. 1193 ЦК України, враховує, що умислу потерпілого не було, грубої необережності також в діях потерпілого не було, суд враховує вік відповідача, що вйому 83 роки, він пенсіонер, та отримує пенсію середній розмір якої 1300 грн., що згідно пояснень у вироку він розкаявся, та бажав виплачувати ОСОБА_1 завдану останнім шкоду, але на момент розгляду даної справи нічого не сплатив. Суд враховує, що позивач звернувся до страхової компанії для отримання виплати моральної шкоди у сумі 5000грн., але по теперішній час їх не отримав.
		Суд критично відноситься до тверджень представника відповідача, що оскільки позивач виписувався з лікарні у задовільному стані, йому не завдана моральна шкода. Також суд критично відноситься до тверджень, що моральну шкоду повинна компенсувати лише страхова компанія, що спростовується зазначеним вище узагальненням ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		Позивачем визначено розмір моральної шкоди в сумі 15000 грн. Суму моральної шкоди визначену позивачем суд вважає завищеною та погоджується з представником відповідача,що вона недостатньо обгрунтована.
		Суд вважає, що позивачу була завдана моральна шкода, пов'язана з душевними стражданнями, яких позивач зазнав у зв'язку зі знищенням, пошкодженням його майна, та внаслідок отриманих травм, тяжкість тілесних ушкоджень, лікування, враховує, що до лікарні позивач потрапив з травмами середньої тяжкості, виписувався у задовільному стані, і оцінює моральну шкоду у сумі 7 тисяч 500 гривень, які підлягають стягненню з відповідача, окремо від виплати моральної шкоди страховою компанією. 
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2-10, 15, 16, 22-23, 1067, 1193,1194 ЦК України, постановою пленуму ВСУ від 31.03.1995р. №4, міжнародною конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини, практикою Європейського суду з прав людини, узагальненням судової практики та постановою пленума №4 ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, ст.ст. 22,23 ЗУ про обов,язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ст.ст. 10, 11, 27, 60, 88, 154 ч.6, 179, 192, 209, 212-215  ЦПК України, суд -     
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги задовольнити частково
		Стягнути з ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 7500 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		 
		Суддя                                                                                        В.В.Мазуренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...