Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/9297/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2013.
Дата набрання законної сили: 30.09.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва
		                                                                                                                                                  Справа № 490/9297/13-к
		 
		УХВАЛА
		про призначення судового розгляду
		 
		30 вересня 2013 року                                                                                                                 м. Миколаїв
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
		головуючої судді                                      - Шеремети Ю.С., 
		при секретарі                                      - Куземі А.С., 
		за участю прокурора                             - Лук'янової Г.О.
		потерпілої                                               - ОСОБА_1
		захисника                                                - ОСОБА_2
		обвинуваченого                                       - ОСОБА_3
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження                   № 12012160020000046 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		          
		30 серпня 2013 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов з прокуратури Миколаївської області обвинувальний акт з доданими матеріалами за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
		20 вересня 2013 року обвинувальний акт з доданими матеріалами передано судді та в цей же день ухвалою судді зазначений обвинувальний акт з доданими матеріалами призначений до підготовчого судового засідання на 09 год. 00 хв. 25 вересня  2013 року але розгляд підготовчого судового засідання відкладено у зв'язку із неявкою потерпілих на 09 год. 00 хв. 30 вересня 2013 року.
		В підготовчому судовому засіданні прокурор Лук'янова Г.О. заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, мотивуючи необхідність продовження такого запобіжного заходу на 60 днів, прокурор посилалась на доведеність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні злочину та на наявність ризику, що обвинувачений може переховуватись від суду. Обгрунтовуючи наявність такого ризику прокурор послалась на те, що ОСОБА_3 безпосередньо після вчинення злочинних дій залишив своє місце проживання, зник у невідомому напрямку, у зв'язку з чим був оголошений у розшук.
		Одночасно захисник ОСОБА_2 заявив клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу на домашній арешт або застосування застави. При цьому послався на те, що ОСОБА_3, дізнавшись про те, що його розшукують працівники міліції, одразу звернувся до нього і потім добровільно з'явився до УБОЗ УМВС України в Миколаївській області з метою встановлення істини у справі. Під час обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, сумлінно виконував покладені на нього обов'язки, має на утриманні малолітню дитину. На думку захисника, вказане свідчить про те, що ОСОБА_3 не має наміру переховуватись від суду.
		Обвинувачений ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_1 підтримали клопотання захисника.
		Вислухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, потерпілої, вивчивши надані матеріали та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
		 
		 
		Так, вирішуючи по суті питання про доцільність подальшого продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 2, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» виходить з того, що згідно з ч. 2 п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. особу, обвинувачену у правопорушенні, має бути звільнено до судового розгляду, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого тримання її під вартою.
		Прецедентне право Конвенції про захист прав людини і основоположних 
		свобод розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, з-під варти, серед яких
		1) ризик, що особа, якій пред'явлене звинувачення, ухилятиметься від явки до суду;
		2) ризик, що особа, якій пред'явлене звинувачення, у разі звільнення вживатиме заходів задля перешкоджанню відправлення судочинства;
		(п.60 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Боротюк проти України» (Case of Borotyuk v. Ukraine заява № 33579/04), п. 59 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Смірнова проти Російської Федерації» (Case of Smirnova v. Russia  заяви № 46133/99 і 48183/99), рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вемхоф против Федеративной Республики Германии» (Wemhoff v. Germany) та інші).
		Щодо ризику, що обвинувачений ухилятиметься від явки до суду.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що цей ризик є пов'язаним із можливим покаранням, що може бути ухваленим у разі засудження обвинуваченого, а також відомості про особу обвинуваченого, його моральності, його активи, зв'язки з державою, у якій він обвинувачується тощо.
		В зв'язку із цим суд відзначає, що в цьому випадку ОСОБА_3 безперервно перебуває під вартою більше місяця, в той час як йому потенційно загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк, що є більшим за 7 років. Таке не робить спробу ухилитись від явки до суду з метою уникнення покарання необґрунтованою.
		Щодо ризику, що обвинувачений у разі звільнення вживатиме заходів задля перешкоджанню відправлення судочинства.
		Матеріали справи свідчать, що в цьому випадку справа є досить об'ємною, та складною через необхідність дослідження значного обсягу документів, на яких ґрунтується обвинувачення, а також значної кількості потерпілих та свідків у справі. За такого сама по собі непередбачувана поведінка обвинуваченого, обґрунтована ймовірністю його ухилення від явки до суду, може потягнути за собою значні ускладнення у встановленні істини у справі.
		Окрім того, на сьогоднішній день судове слідство у справі ще не розпочалось, не допитані потерпілі та свідки, а тому існує ризик впливу обвинуваченого на вказаних осіб. 
		Обґрунтованість продовження строків перебування під вартою з мотивів складності справи також є підтвердженою у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року /пункт 36/.
		Що ж стосується застави, то на цей час її розмір на підставі абзацу ч. 5 ст. 182 КПК України може бути визначений у сумі близько 80000 грн. Як вбачається з пояснень сторони захисту така сума є завідомо непомірною для обвинуваченого. Обвинувачений та його захисник вказують про можливість внесення застави у сумі 20-30 тис. грн., як джерело отримання таких коштів зазначено батьків; з матеріалів справи вбачається, що законних джерел для їх отримання сам обвинувачений не має. Внесення коштів застави іншими особами, як зазначає Європейський Суд з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року не свідчить про те, що обвинувачений не прийме рішення переховуватись від суду через побоювання втратити ці кошти.
		Що стосується посилання захисника на наявність на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини, то в матеріалах справи містяться дані про те, що у ОСОБА_3 є син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 н. Однак, з матеріалів справи вбачається, що обвинувачений не працює, а його дитина проживає з матір'ю ОСОБА_6, тоді як ОСОБА_3 в суді ствердив, що проживає з батьками. Тому вважати, що дитина перебуває на утриманні обвинуваченого є неможливим. 
		Оцінюючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд вважає, що викладені вище ризики на цей час не дозволяють змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на більш м'який.
		 
		 
		Враховуючи особу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, на думку суду, застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не є достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора.   
		Будь - яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК Украъни, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
		Разом з цим, суд бере до уваги надані докази стороною захисту, щодо не порушення обов'язків обвинуваченим при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановленого ухвалою Центрального  районного суду від 01.08.2013р. наведені вище обставини щодо ризиків, пов'язаних з можливим перешкоджанням судочинству дозволяють стверджувати, що після допиту потерпілих, свідків, обставини, що визначають необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою, можуть зазнати суттєвих змін, які за певних умов можуть викликати перегляд питання про доцільність подальшого перебування обвинуваченого під вартою.
		Кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду м. Миколаєва. 
		Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 177, 201, 314 - 316, 331, 369 - 372 КПК України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у залі Центрального районного суду м. Миколаєва о  09 год. 00 хв. 07 жовтня 2013 року. 
		В задоволенні клопотання захисника відмовити.
		Клопотання прокурора задовольнити частково.
		Строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити до 21 жовтня 2013 року включно, з утриманням його в СІЗО м. Миколаєва.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		В частині продовження строку тримання під вартою ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		 
		 
		 
		Головуюча                                                                                                                          Ю.С. Шеремета

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...