Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1005/2936/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2013.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                     27.06.2013    
		                 Справа             №1005/2936/2012
		                                                                                                          Провадження №1/359/21/2013
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 червня 2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого                                        Борця Є.О.,
		при секретарі судового засідання                    Шляхетко Ю.В.,
		за участю прокурора                               Баклана В.М.,
		за участю захисника                              ОСОБА_1,
		за участю потерпілого                              ОСОБА_2,
		за участю підсудного                              ОСОБА_3,
		розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
		ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народ-ження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрова-ного в АДРЕСА_1 проживаючого в АДРЕСА_2
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_3 умисно заподіяв іншій особі тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть, за таких обставин.
		 
		20 листопада 2011 року приблизно з 10 години 00 хвилин в приміщенні літньої кухні, що розташовується в АДРЕСА_3 підсудний розпивав з ОСОБА_4 спиртні напої. В період часу з 14 годині 00 хвилин до 15 години 00 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, несподівано почав ображати ОСОБА_3 та наніс йому один удар пляшкою по голові. Підсудний перебував у стані алкогольного сп'яніння. Ступінь контролю за власною поведінкою був послаблений. Тому у нього раптово виник умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_3 взяв в руки дерев'яне поліно та наніс ним ОСОБА_4 шість ударів по голові. У такий спосіб підсудний заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді садна із забійною раною тім'яної області голови зліва, крововиливів в м'яких тканинах тім'яної області голови, багатоуламкових переломів кісток склепіння черепа з переходом на основу черепа, двобічних крововиливів під твердою мозковою оболонкою, двобічних крововиливів під м'якою мозковою оболонкою з вогнищами зруйнування м'якої мозкової оболонки та речовини головного мозку, крововиливів в товщі Варолієва моста, що супроводжувались набряком головного мозку. ІНФОРМАЦІЯ_2 року в період часу з 4 години 00 хвилин до 6 години 00 хвилин ОСОБА_4 помер від цих тілесних ушкоджень.
		 
		Підсудний не визнав вину у вчиненні злочину.
		 
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 показав, що 20 листопада 2011 року в приміщенні літньої кухні, що розташовується в АДРЕСА_3 він розпивав з ОСОБА_4 спиртні напої. Приблизно о 15 годині 00 хвилин підсудний пішов додому та ліг спати. ІНФОРМАЦІЯ_2 року при-близно о 9 годині 00 хвилин ОСОБА_3 знову прийшов до ОСОБА_4 та побачив, що він сидів в літній кухні без ознак життя.
		 
		Не зважаючи на те, що підсудний не визнав себе винним, його вина у вчиненні злочину підтверджується зібраними доказами.
		 
		Так, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що 20 листопада 2011 року приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_3 прийшов до неї та попросив її продати 1 літр самогону. Свідок ОСОБА_5 продала йому спиртний напій. Після цього підсудний пішов до ОСОБА_4
		 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що 20 листопада 2011 року одразу після обіду ОСОБА_3 зайшов до неї та попросив дати щось закусити. Свідок ОСОБА_6 дала йому хліб та солоні огірки. Після цього підсудний побіг до ОСОБА_4
		 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що 20 листопада 2011 року приблизно о 9 годині 00 хвилин вона бачила ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вони були тверезі. В той же день приблизно о 16 годині 00 хвилин свідок ОСОБА_7 бачила, як підсудний повертався додому один.
		 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що 20 листопада 2011 року приблизно о 15 годині 40 хвилин вона бачила, як ОСОБА_3 вийшов з подвір'я ОСОБА_4 та пішов додому. Підсуд-ний перебував у стані алкогольного сп'яніння.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що 20 листопада 2011 року приблизно о 13 годині 00 хвилин він бачив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В той же день приблизно о 16 годині 45 хвилин свідок ОСОБА_9 зайшов до ОСОБА_10 та бачив, що підсудний був вдома.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що 20 листопада 2011 року приблизно о 16 годині 00 хвилин він бачив, як ОСОБА_3 повертався додому один. Підсудний перебував у стані алкогольного сп'яніння та мав нестійку ходу.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що 20 листопада 2011 року приблизно о 16 годи-ні 00 хвилин він бачив, як ОСОБА_3 йшов додому один.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що підсудний є його сином. 20 листопада 2011 року приблизно о 9 годині 00 хвилин він пішов до ОСОБА_4 В той же день о 15 годині 45 хвилин ОСОБА_3 повернувся додому. Приблизно о 16 годині 30 хвилин підсудний ліг спати.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що 20 листопада 2011 року приблизно о 16 годині 00 хвилин він ходив до ОСОБА_4 покормити кров'яною ковбасою. Коли свідок ОСОБА_13 ввійшов в літню кухню, він побачив, що ОСОБА_4 сидів в кріслі. З його вуха текла кров, руки були скривав-лені. Свідок ОСОБА_13 запитав у ОСОБА_4 про те, що сталось. ОСОБА_4 відповів: «Це - ОСОБА_3». Свідок ОСОБА_13 покормив ОСОБА_4 та пішов додому. В той же день в період часу з 20 години 00 хвилин - 21 години 00 хвилин свідок ОСОБА_13 знову прийшов до ОСОБА_4 Коли він ввійшов у літню кухню, то побачив, що ОСОБА_4 продовжував сидіти в кріслі. Він важко дихав та не від-зивався. Свідок ОСОБА_13 пішов додому. ІНФОРМАЦІЯ_2 року приблизно о 9 годині 00 хвилин до нього при-біг ОСОБА_3 та повідомив про смерть ОСОБА_4
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року приблизно о 9 годині 30 хвилин до нього прийшов підсудний та повідомив про смерть ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_14 разом з ОСОБА_3 пішли до ОСОБА_4 Вхідні двері були відчинені. Коли свідок ОСОБА_14 ввійшов в літню кухню, він побачив ОСОБА_4, який сидів в кріслі та не дихав. Свідок ОСОБА_14 повернувся додому та викликав міліцію.
		 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 дала суду аналогічні показання.
		 
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що він є сином ОСОБА_4 Після розірвання шлюбу батько поїхав жити в с. Васильки Бориспільського району. Потерпілий ОСОБА_2 залишився проживати з матір'ю. В листопаді 2011 року зателефонував один з друзів батька та повідомив про смерть ОСОБА_4
		 
		Крім показань свідків та потерпілого ОСОБА_2 вина підсудного у вчиненні злочину підтверджується також іншими доказами, які містяться в матеріалах кримінальної справи:
		 
		-          протоколом огляду місця події (а.с.32-44 т.1). В ході цієї слідчої дії в приміщенні літньої кухні, що розташо-вується в АДРЕСА_3 був виявлений труп ОСОБА_4;
		 
		-          актом судово-медичного дослідження №193 (а.с.121-125 т.1) та висновком судово-медичної експертизи (а.с.126-128 т.1). З цих двох доказів вбачається, що смерть ОСОБА_4 настала від тілесних ушкоджень у вигляді садна із забійною раною тім'яної області голови зліва, крововиливів в м'яких тканинах тім'яної області голо-ви, багатоуламкових переломів кісток склепіння черепа з переходом на основу черепа, двобічних крововиливів під твердою мозковою оболонкою, двобічних крововиливів під м'якою мозковою оболонкою з вогнищами зруйнування м'якої мозкової оболонки та речовини головного мозку, крововиливів в товщі Варолієва моста, що супроводжувались набряком головного мозку. Ці тілесні ушкодження відносяться до тяжких. Не виключається можливість їх виник-нення в результаті не менш, ніж п'яти ударів тупим предметом з циліндричною поверхнею, схожим на дерев'яне полі-но, в тім'яну область голови. Смерть ОСОБА_4 наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 року у період часу з 4 години 00 до 6 години 00 хвилин. Викладені тілесні ушкодження виникли 20 листопада 2011 року в період часу з 14 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин;
		 
		-          протоколом огляду місця події (а.с.48 т.1). В ході цієї слідчої дії у ОСОБА_3 були вилучені зрізи нігтів та змиви з рук;
		 
		- висновком судової імунологічної експертизи №276-278 (а.с.89-91 т.1), з якого вбачається, що у змиві з правої руки підсудного виявлена кров людини. За груповою належністю ця кров могла належати ОСОБА_4;
		 
		- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи (а.с.139-143 т.1), яким підтверджується те, що гене-тичні ознаки слідів крові у змиві з правої руки підсудного збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_17 Походження цих слідів від ОСОБА_3 виключається;
		 
		- висновком судової цитологічної експертизи №303 (а.с.100-104 т.1), з якого вбачається, що епітеліальні кліти-ни, що знайдені в піднігтьовому вмісті лівої руки підсудного, могли походити від ОСОБА_4;
		 
		-          явкою підсудного з повинною (а.с.49 т.1), його письмовими поясненнями (а.с.50 т.1), протоколами допитів ОСОБА_3 в якості підозрюваного (а.с.186-187, 189-190 т.1) та в якості обвинуваченого (а.с.220-221 т.1). Цими доказами підтверджується те, що в ході досудового слідства ОСОБА_3 неодноразово зізнавався у тому, що 20 листопада 2011 року в приміщенні літньої кухні, що розташовується в АДРЕСА_3 підсудний розпивав з ОСОБА_4 спиртні напої. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкоголь-ного сп'яніння, несподівано почав ображати ОСОБА_3 та наніс йому удар пляшкою по голові. Підсудний перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому взяв в руки дерев'яне поліно та завдав ним удар ОСОБА_4 по тім'яній частині голови;
		 
		- відеозаписом додаткового допиту ОСОБА_3 в якості підозрюваного. З цього доказу вбачається, що на-ведені показання підсудний давав добровільно, без застосування до нього насильства або погроз;
		 
		- актом судово-медичного обстеження №121 (а.с.114 т.1) та висновком судово-медичної експертизи №125д (а.с.115-116 т.1). Цими двома доказами підтверджується те, що у ОСОБА_3 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді садна в тім'яній області голови. Це тілесне ушкодження виникло 20 листопада 2011 року та могло утвори-тись в результаті удару скляною пляшкою по голові;
		 
		- протоколом відтворення обстановки і обставин події (а.с.198-209 т.1). В ході цієї слідчої дії підсудний пока-зав, як він наніс ОСОБА_4 удар дерев'яним поліном по тім'яній частині голови;
		 
		- висновком додаткової судово-медичної експертизи №4/193 (а.с.132-133 т.1), яким підтверджується те, що локалізація тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_4, співпадає з показаннями, які ОСОБА_3 дав в ході відтворення обстановки та обставин події, але не співпадає їх кількість. Черепно-мозкова травма виникла від дії не менш п'яти ударів в тім'яну область голови;
		 
		- висновками додаткової судово-медичної експертизи №8-мк та №75/13 (а.с.123-132, 133-149 т.2). З цих двох доказів вбачається, що на препараті кісток склепіння черепа, вилученому з трупа ОСОБА_4, наявні шість зон травмування, які виникли від шести ударів тупим предметом з циліндричною поверхнею, схожим на дерев'яне поліно. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4, не могли утворитись від дії одного удару;
		 
		- протоколом пред'явлення підсудному фотознімків для впізнання (а.с.62 т.1). В ході цієї слідчої дії ОСОБА_13 вказав на ОСОБА_3 як на особу, яка заподіяла ОСОБА_4 тілесні ушкодження;
		 
		- актом комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи №1239 від 21 грудня 2011 року (а.с.109-110 т.1). Цим доказом підтверджується те, що підсудний міг усвідомлювати значення своїх дій та міг керу-вати ними. Він перебував у стані алкогольного сп'яніння.
		 
		Достовірність явки підсудного з повинною (а.с.49 т.1), його письмових пояснень (а.с.50 т.1), протоколів допи-тів ОСОБА_3 в якості підозрюваного (а.с.186-187, 189-190 т.1) та в якості обвинуваченого (а.с.220-221 т.1) в частині обставин про те, що підсудний завдав ОСОБА_4 лише один удар дерев'яним поліном, спростову-ється висновком судово-медичної експертизи №22/193 (а.с.126-128 т.1) та висновками додаткових судово-медичних експертиз №4/193 (а.с.132-133 т.1) та №8-мк, №75/13 (а.с.123-132, 133-149 т.2), з яких вбачається, що таких ударів було шість.
		 
		В частині інших обставин явка підсудного з повинною (а.с.49 т.1), його письмові пояснення (а.с.50 т.1), протоколи допитів ОСОБА_3 в якості підозрюваного (а.с.186-187, 189-190 т.1) та в якості обвинуваченого (а.с.220-221 т.1) відповідають дійсності та спростовують достовірність протоколу додаткового допиту ОСОБА_3 (а.с.257-259 т.1), в якому він почав не визнавати вину у вчиненні злочину. Змінивши показання, підсудний праг-не ухилитись від кримінальної відповідальності.
		 
		В матеріалах кримінальної справи містяться протоколи допитів свідків ОСОБА_18 (а.с.67-68 т.1) та ОСОБА_19 (а.с.69-70 т.1), з яких вбачається, що 20 листопада 2011 року приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_13 ходив до ОСОБА_4 покормити його кров'яною ковбасою. Приблизно о 16 годині 10 хвилин ОСОБА_13 повернувся додому та розповів їм про те, що ОСОБА_3 побив ОСОБА_4 Його голова, обличчя та руки були скривавлені. Разом з тим, під час допиту в суді свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 змінили свої пока-зання та повідомили діаметрально протилежні відомості про те, що 20 листопада 2011 року о 16 годині 10 хвилин ОСОБА_13 покормив ОСОБА_4 Він був у нормальному стані. Слідів крові на його голові, обличчі та руках не було. В той же день у період часу з 20 години 00 хвилин до 21 години 00 хвилин ОСОБА_13 знову пі-шов до ОСОБА_4 Коли він повернувся додому, то вперше розповів про те, що ОСОБА_3 побив ОСОБА_20 Його голова, обличчя та руки були скривавлені. З метою усунення цих суперечностей суд повторно допитував свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 Під час повторного допиту вони показали, що насправді не пам'ята-ють нічого та не можуть усунути суперечності, які містяться в їх показанням. З огляду на ці обставини суд критично оцінює всі показання, які свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 давали в ході досудового та судового слідства, та не покладає їх в основу вироку суду.
		 
		З протоколу огляду місця події (а.с.48 т.1) вбачається, що у ОСОБА_3 була вилучена куртка зеленого кольору. Висновком судової імунологічної експертизи №35 (а.с.95-96 т.1) підтверджується те, що на цій куртці не виявлені сліди крові. Разом з тим, в цьому ж висновку помилково вказано про те, що куртка зеленого кольору нале-жить не підсудному, а свідку ОСОБА_13 Це не відповідає дійсності, оскільки з іншого протоколу огляду місця події (а.с.47 т.1) вбачається, що у свідка ОСОБА_13 була вилучена куртка болотного кольору. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 також підтвердив те, що у нього була вилучена куртка коричневого, а не зеленого кольору. Зображення цієї куртки міститься в фототаблиці (а.с.143 т.1), яка є додатком до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №02-87 (а.с.139-141 т.1). З цього висновку вбачається, що на куртці коричневого кольору містяться сліди крові, які за генетичними ознаками збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_4 Це є логічним, адже допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що 20 листопада 2011 року він був одягнений в цю куртку, коли приблизно о 21 годині 00 хвилин приходив до ОСОБА_4 та витирав його обличчя. З огляду на це висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №02-87 (а.с.139-143 т.1) в частині обставини про те, що на куртці ОСОБА_3 була виявлена кров ОСОБА_4, не відповідає дійсності.
		 
		Разом з цим, в частині інших обставин висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №02-87 (а.с.139-143 т.1) є достовірним.
		 
		Крім того, в ході досудового слідства була призначена психофізіологічна експертиза (а.с.160 т.1). За результа-том проведення спеціального психофізіологічного обстеження з використанням поліграфа «Крис» була складена довідка (а.с.174-175 т.1) про те, що підсудний зізнався у тому, що 20 листопада 2011 року він розпивав з ОСОБА_17 алкогольні напої та скоїв його вбивство. Проте у відповідності до ст.10 Закону України «Про судову експер-тизу» судовими експертами можуть бути фахівці, які пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. Крім того, згідно з ч.1 ст.200 КПК України після проведення дослідження експерт складає висновок. Допитана у судовому засіданні ОСОБА_16 показала, що вона приймала участь у проведенні спеціального психофізіологічного обстеження підсудного з використанням поліграфа «Крис». Але вона не є судовим експертом, тому склала довідку, а не висновок. З огляду на це суд вважає, що цей доказ отриманий з порушення порядку, встановленого законом, тому є не допустимим.
		 
		Не зважаючи на це, суд дійшов переконання, що у кримінальній справі зібрана достатня кількість допустимих, належних та достовірних доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_3 в інкримінованому йому зло-чині.
		 
		Допитаний у судовому засіданні підсудний показав, що в ході досудового слідства до нього застосовувалось насильство. Достовірність цих показань спростовується матеріалами перевірки №94пр/11 (а.с.27-42 т.2), копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.43-44 т.2) та відеозаписом додаткового допиту ОСОБА_3 в якості підозрюваного. 
		 
		Крім того, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24 показали, що в ході проведення слідчих дій до підсудного не застосовувалось насильство, погрози або інші не-дозволені засоби впливу.
		 
		Дії ОСОБА_3 кваліфіковані:
		- за ч.2 ст.121 КК України, як умисне нанесення інший особі тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило її смерть.
		 
		Таку кваліфікацію дій підсудного суд вважає правильною.
		 
		Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.22 постанови №2 від 7 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного.
		 
		Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
		 
		Знаряддям злочину є дерев'яне поліно. ОСОБА_3 завдав ним шість ударів по тім'яній частині голови ОСОБА_4 Разом з тим, до цієї події підсудний перебував з ОСОБА_4 в дружніх відносинах. ОСОБА_3. завдавав удари ОСОБА_4 на ґрунті сварки, що виникла раптово у зв'язку з тим, що вони пере-бували в стані алкогольного сп'яніння та контроль за їх діями був послаблений. У ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 виключно тілесних ушкоджень. Підсудний не мав наміру заподіяти ОСОБА_4 смерть, хоча повинен був і міг передбачити її. Це свідчить про те, що до смерті ОСОБА_4 підсудний ставився необережно.
		 
		З огляду на це суд дійшов до переконання, що ОСОБА_3 повинен бути засуджений:
		- за ч.2 ст.121 КК України, за умисне нанесення інший особі тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило її смерть.
		 
		При визначенні йому покарання суд виходить з того, що підсудний вчинив тяжкий злочин. ОСОБА_3 не виявив щирого каяття та не сприяв розкриттю злочину. Обставини, які пом'якшують його покарання, відсутні. Крім того, під час вчинення злочину підсудний перебував у стані алкогольного сп'яніння. Ця обставина обтяжує його по-карання.
		 
		Разом з тим, аналіз даних про особу підсудного свідчить про те, що ОСОБА_3 раніше не судимий (а.с.268 т.1), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с.269-270 т.1), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.267 т.1).
		 
		З огляду на ці обставини підсудному належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
		 
		Крім того, з ОСОБА_3 на користь ДНДЕКЦ МВС України слід стягнути витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у розмірі 7959 гривень 60 копійок; на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київ-ській області - витрати на проведення судово-дактилоскопічної експертизи у розмірі 470 гривень 40 копійок.
		 
		Речові докази: змив речовини бурого кольору зі стіни літньої кухні, волосся зі слідами речовини бурого кольо-ру, 5 сигаретних недопалків, гаманець, зрізи нігтів, змиви з рук та обличчя ОСОБА_3, дерев'яне поліно нале-жить знищити.
		 
		Речовий доказ - компакт-диск з відеозаписом слід залишити в матеріалах кримінальної справи.
		 
		Речові докази: куртку болотного кольору, вилучену у ОСОБА_13, куртку зеленого кольору та туфлі, вилу-чені у підсудного, належить повернути власникам.
		 
		Цивільний позов не пред'являвся.
		 
		Керуючись ст.ст.321-324, 327, 330-335, 338-339, 341 КПК України, ст.ст.65, 67, ч.2 ст.121 КК України, суд
		 
		присудив:
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
		 
		Початок строку покарання ОСОБА_3 рахувати з 22 листопада 2011 року.
		 
		Запобіжний захід у виді взяття під варту залишити ОСОБА_3 до вступу вироку суду в законну силу.
		 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (код: 25574630, рахунок: 31255272210705, МФО: 821018, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Київській області) витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у розмірі 7959 гривень 60 копійок.
		 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналіс-тичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області (код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018) витрати на про-ведення судово-дактилоскопічної експертизи у розмірі 470 гривень 40 копійок.
		 
		Речові докази: змив речовини бурого кольору зі стіни літньої кухні, волосся зі слідами речовини бурого кольо-ру, 5 сигаретних недопалків, гаманець, зрізи нігтів, змиви з рук та обличчя ОСОБА_3, дерев'яне поліно знищити.
		 
		Речовий доказ - компакт-диск з відеозаписом залишити в матеріалах кримінальної справи.
		 
		Речові докази: куртку болотного кольору, вилучену у ОСОБА_13, куртку зеленого кольору та туфлі, вилучені у ОСОБА_3, повернути власникам.
		 
		Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку суду.
		 
		 
		Суддя
		Бориспільського міськрайонного суду                                                                                             Є.О. Борець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...