Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1817/4037/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2013.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №1817/4037/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клочко Б.М.Номер провадження 11/788/359/13 Суддя-доповідач - Рунов В. Ю. Категорія - Перевищення влади або службових повноважень  
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		01 жовтня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі: 
		 
		головуючого-судді -  Рунова В. Ю., 
		суддів -  Ященка  В. А.,  Литовченко  Н. О., 
		з участю прокурора - Мостового М.В.
		представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3
		підсудних - ОСОБА_4, ОСОБА_5
		захисників - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 
		 
		 
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_9 та захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на постанову Сумського районного суду Сумської області від 07 серпня 2013 року, якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст.365 ч.3 КК України направлена прокурору м. Суми для організації додаткового розслідування, - 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Органом досудового слідства ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було пред'явлене обвинувачення за ст.365 ч.3 КК України в тому, що вони, будучи службовими особами - працівниками правоохоронного органу та представниками влади, вчинили умисний тяжкий злочин, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин. 
		17.01.2012 р. о 13-10 годині оперуповноважений СКР Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_4 за погодженням із старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_10, перевищуючи свої службові повноваження в частині порядку виклику особи для надання пояснень, з метою перевірки причетності до вбивства ОСОБА_11 обманним шляхом запросив ОСОБА_12 до службового кабінету № 465 на 4-му поверсі Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумській області по вул. Першотравневій, 21 в м. Суми, де здійснюючи психологічний тиск на останнього стали вимагати від нього зізнання у причетності до скоєння вбивства ОСОБА_11, а після того, як ОСОБА_12 виявив бажання покинути приміщення райвідділу та почав виходити з кабінету, ОСОБА_4 і ОСОБА_10 із застосування фізичного насильства стали утримувати його за руки, не даючи можливості вийти з кабінету, чим незаконно позбавляли його волі. В цей час до кабінету зайшов старший оперуповноважений СКР Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_5, який, діючи узгоджено з ОСОБА_4 і ОСОБА_10, із застосуванням фізичної сили одягли ОСОБА_12 на руки спеціальний засіб - наручники в положенні за спиною, а потім умисно нанесли потерпілому численні удари руками та ногами по голові, тулубу, верхніх та нижніх кінцівках, перекривали йому дихальні шляхи. При цьому, ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, завдаючи численних ударів ОСОБА_12, не передбачали можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень або смерті, хоча повинні і могли були їх передбачити, тобто діяли з прямим умислом щодо спричинення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень та із злочинною недбалістю щодо заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та смерті. 
		В результаті спільно нанесених ударів ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_12 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких у приміщенні Ковпаківського РВ УМВС України втратив свідомість та о 14-40 годині лікарем швидкої медичної допомоги була констатована його смерть.
		Розглядаючи справу, районний суд дійшов висновку, що досудове слідство по справі проведено неповно, мотивуючи при цьому своє рішення тим, що з метою встановлення причини смерті ОСОБА_12 було проведено загалом чотири судово-медичні експертизи і висновки кожної з них є різними та заперечують одна одну, а обвинувачення ґрунтується на одній із таких експертиз, яка заперечена двома іншими, у зв'язку з чим немає однозначної відповіді про причину його смерті. Окрім того, були порушені права підсудних, передбачені ст.197 КПК України, шляхом безпідставної відмови у задоволенні їх клопотань.
		Визнаючи, що неповнота і неправильність досудового слідства не можуть бути усунені в ході судового слідства, суд першої інстанції своєю постановою від 07.08.2013 р. направив кримінальну справу прокурору для організації додаткового розслідування.
		В поданих апеляціях:
		-          прокурор, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_9 просить скасувати постанову суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінальної справи та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки суд не зазначив, в чому саме полягає неповнота і необ'єктивність проведених судово-медичних експертиз та чому їх не можна брати до уваги як доказ, не надав належної правової оцінки всім висновкам експертиз, органом досудового слідства виконані всі можливі слідчі дії, в тому числі і відтворення обстановки та обставин події, а також призначена судово-медична експертизи за наслідками її проведення, суд не був позбавлений можливості призначити експертизу в судовому засіданні та доручити проведення необхідних слідчих дій органу досудового розслідування. Також зазначає, що згідно постанови Сумського районного суду Сумської області від 24.07.2013 р. був констатований факт повноти проведеного досудового розслідування та відсутності підстав для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, проте даною постановою прийняв протилежне рішення, хоча у цей проміжок часу нових фактичних обставин справи не було встановлено;
		-          захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_6, просить змінити постанову суду, обравши до її підзахисного запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, оскільки немає жодної підстави для досягнення мети застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього, не здобуто жодних доказів того, що перебуваючи на свободі до 23.04.2013 р. він намагався ухилитися від слідства, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або виконанню процесуальних рішень та продовжувати злочинну діяльність. Також зазначає, що ОСОБА_10 має постійне місце проживання, позитивно характеризується та має заохочення по службі, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався та має на утримання неповнолітню доньку і бабу, які потребують постійного догляду;
		-          захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7, просить змінити постанову суду, обравши до його підзахисного запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, оскільки ОСОБА_5 одружений, позитивно характеризується, має заохочення по службі та раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався;
		-          захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_13, просить скасувати постанову суду в частині залишення стосовного його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати у вигляді підписки про невиїзд, оскільки по даній кримінальній справі були виконані всі можливі слідчі дії, ОСОБА_4 немає ні фактичної, ні фізичної можливості впливати на свідків та, виконуючи свої службові обов'язки до моменту його затримання, міг би безперешкодно зникнути від слідства та суду, однак цього зробив.
		Вислухавши доповідь судді, доводи прокурора Мостового М.В, який повністю підтримав апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_9, просив скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд, доводи захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які просили змінити підсудним ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжні заходи з тримання під вартою на підписки про невиїзд, а в іншій частині постанову суду залишити без зміни, пояснення підсудних ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які підтримали апеляції кожен свого захисника, просили змінити їм запобіжні заходи на підписки про невиїзд, а кримінальну справу повернути прокурору на додаткове розслідування, пояснення представника потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_3, який повністю підтримав апеляцію прокурора, просив скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд, та заперечив проти апеляцій захисників, виконавши вимоги ст.318 КПК України (1960 р.), перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляція прокурора, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_9 підлягає частковому задоволенню, а апеляції захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 задоволенню не підлягають з таких підстав.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.367 КПК України (1960 р.), підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному суді, крім іншого, є: 3) істотне порушення кримінально-процесуального закону, а згідно ч.1 ст.370 цього Кодексу істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог Кримінально-процесуального кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і ухвалити законну, обґрунтовану і справедливу постанову.
		Відповідно до приписів ст.281 ч.2 КПК України (1960 р.), якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою в нарадчій кімнаті.
		Розглядаючи кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст.365 ч.3 КК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що в ході досудового слідства була допущена така неповнота і неправильність, яка не може бути усунута в судовому засіданні, а тому прийняв рішення про направлення даної справи прокурору м. Суми для організації додаткового розслідування з метою усунення виявлених недоліків досудового слідства.
		Однак з таким рішенням районного суду колегія суддів погодитися не може, оскільки суд першої інстанції всупереч зазначеним вище вимогам кримінально-процесуального закону вийшов за межі наданих йому прав та істотно порушив процедуру вирішення питання про повернення справи на додаткове розслідування.
		Зокрема, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, закінчивши 24.07.2013 р. судове слідство (т.13 а.с.127), провівши протягом 24.07., 29.07. і 30.07.2013 р. судові дебати (т.13 а.с.127-137) і вислухавши 31.07.2013 р. останнє слово підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.13 а.с.137), суд першої інстанції 31.07.2013 р. видалився до нарадчої кімнати для постановлення вироку, про що було оголошено в судовому засіданні (т.13 а.с.138).
		Однак 05.08.2013 р. о 10-10 годині після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив постанову про відновлення судового слідства (т.13 а.с.138).
		Після відновлення судового слідства підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наполягали на проведенні відтворення за участю судово-медичних експертів Харківського обласного бюро СМЕ та призначення за їхніми наслідками експертизи, а підсудний ОСОБА_4 ще й підтримав клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.
		Разом з тим, суд першої інстанції, не розв'язавши зазначені вище клопотання в порядку ст.ст.296 і 315-1 КПК України (1960 р.), знову закінчив відновлене судове слідство, потім відкрив судові дебати і після закінчення промов надав учасникам судових дебатів можливість обмінятися репліками, а підсуднім ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 останнє слово, після чого повторно видалився до нарадчої кімнати для постановлення вироку (т.13 а.с.141).
		07.08.2013 р. після виходу з нарадчої кімнати судом в порушення приписів ст.ст.320 і 326 КПК України (1960 р.), замість вироку, була оголошена постанова про направлення прокурору кримінальної справи на додаткове розслідування, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення, оскільки судом при прийнятті такої постанови не були заслухані думки прокурора та інших учасників судового розгляду.
		Крім того, після закінчення судового слідства, проведення судових дебатів, надання останнього слова та виходу до нарадчої кімнати, суд може постановити виключно одне процесуальне рішення - вирок (обвинувальний чи виправдувальний).
		Твердження прокурора в апеляції про те, що органом досудового слідства виконані всі можливі слідчі дії, в тому числі відтворення обстановки та обставин події і судово-медичні експертизи за наслідками їх проведення, а суд не був позбавлений можливості при необхідності призначити експертизу або ж доручити проведення необхідних слідчих дій органу досудового розслідування, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки зазначені питання обов'язково повинні бути обговорені в судовому засіданні при вирішенні чи виникненні питання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з урахуванням думок всіх учасників судового розгляду як цього вимагають положення ст.281 КПК України (1960 р.). 
		Що стосується доводів апеляцій захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про зміну підсудним ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжних заходів з тримання під вартою на підписки про невиїзд, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки підстав для зміни раніше обраних підсудним запобіжних заходів у вигляді взяття під варту з урахуванням вимог ст.ст.148, 150, 155 і 156 КПК України (1960 р.) у справі не має.
		На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування, а справу направити на новий судовий розгляд, задовольнивши таким чином частково апеляцію прокурора.
		Керуючись ст.ст.362, 365, 366 і 377 КПК України (1960 р.); п.п.11 і 13 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (2012 р.), колегія суддів, - 
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_16 задовольнити частково, а апеляції захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 залишити без задоволення.
		Постанову Сумського районного суду Сумської області від 07 серпня 2013 року щодо направлення прокурору м. Суми кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст.365 ч.3 КК України для організації додаткового розслідування - скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
		Запобіжні заходи ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити тримання під вартою. 
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		Рунов В. Ю.        Ященко В. А.         Литовченко Н. О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...