Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/9075/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Створення або утримання місць розпусти і звідництво.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2013.
Дата набрання законної сили: 23.10.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		дата документа  23.09.2013
		  
		Справа №  320/9075/13- к
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 вересня    2013 року                                                                                                  м. Мелітополь
		Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
		головуючий - суддя Баранов В.І., за участю:
		секретар - Сюсель І.М.
		прокурор  - Лисенко С.Д.
		обвинувачений - ОСОБА_1
		обвинувачений - ОСОБА_2
		захисник - ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №  12013080140002600 за обвинуваченням 
		ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Отарчук Куйбишевського району АР Крим,  громадянина України, освіта середня, одруженого,   який мешкає  за адресою:   АДРЕСА_1,  раніше не засудженого, 
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Верби Нижньосірогозького району Херсонської області,   громадянина України,    який мешкає  за адресою:   АДРЕСА_2  раніше  не  судимого  в силу ст. 89 КК України,
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 302  КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В період часу з січня 2013 року до 05.07.2013 ОСОБА_2 діючи з метою наживи, за попередньою змовою з ОСОБА_1, маючи умисел на утримання місць розпусти, а також звідництва для розпусти, на території м. Мелітополь Запорізької області вчинив умисний злочин, пов'язаний з моральністю, при нижче вказаних обставинах.
		На виконання загального злочинного наміру, ОСОБА_2 за попередньою змовою зі своїм знайомим ОСОБА_1, розробили схему утримання місця звідництва для розпусти у приміщенні готелю «Діана», розташованого по вул. Московська, б. 4 у м. Мелітополь Запорізької області, з метою приваблення та збільшення в готелі відвідувачів, які готові були займатися розпустою та оплачувати готельний номер від 150 до 300 гривень за годину.
		З цією метою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підібрали ОСОБА_5,   ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які були згодні займатися проституцією.
		Згідно вказаної схеми, ОСОБА_1, який постійно знаходився як адміністратор в приміщенні готелю «Діана», серед відвідувачів підбирав осіб, які бажали займатися розпустою та повідомляв про це ОСОБА_2, а також надавав клієнтам з вказаною метою приміщення номерів готелю з постільними принадами та за бажанням алкогольні напої.
		Виконуючи свою роль в злочинному намірі, ОСОБА_2, який неофіційно працював в якості таксиста, підбирав дівчат, які були згодні займатися розпустою, та на автомобілі марки ВАЗ-21013 за реєстраційним номером НОМЕР_1 після повідомлення ОСОБА_1 про осіб готових займатися проституцією, підвозив їх до готелю «Діана» з метою надання сексуальних послуг клієнтам за грошову винагороду, яка сягала в середньому від 250 до 300 гривень за один час надання цих послуг.
		За цю послугу ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 платили ОСОБА_2 по 50 гривень з кожного клієнта, які в свою чергу окремо оплачували йому послуги таксі.
		Таким чином, у період часу з січня 2013 року до 05.07.2013, в вечірній час  ОСОБА_2, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_1, з метою наживи, при вищевказаних обставинах утримував місце розпусти в приміщенні готелю «Діана», розташованого по вул. Московська, б. 4 у м. Мелітополь Запорізькій області, шляхом надання ОСОБА_1 готельних номерів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, для здійснення ними сексуальних послуг з незнайомими чоловіками за грошову винагороду, а також здійснював звідництво шляхом підбору осіб, готових займатися розпустою та проституцією. 
		Вказане кримінальне правопорушення передбачене  ч. 2 ст. 302  КК України,  як утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти, вчинені з метою наживи.  
		 
		По кримінальному провадженню заступником Мелітопольського міжрайонного прокурора молодшим радником юстиції і  підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2    укладено угоди про  визнання винуватості від 23 вересня  2013 року.
		За змістом угоди підозрювані  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю визнали свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого  ч. 2 ст. 302 КК України.
		Узгоджуючи покарання за  ч. 2 ст. 302  КК України, яке буде призначено судом у випадку затвердження даної угоди і постановлення вироку, відповідно до вимог ст.ст.  65, 66, 67, 69 КК України, необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватих, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
		Згідно зі ст.12 КК України, кримінальне правопорушення  - злочин, передбачений ч. 2 ст. 302  КК України,  є злочином середньої тяжкості. 
		Підозрюваний ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, задовільно  характеризується за місцем мешкання.  
		Обставинами, які пом'якшують покарання є визнання вини і активне сприяння у розкритті злочину.
		Обставиною, яка обтяжує покарання під час досудового розслідування,  є вчинення злочину  групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28 КК України). 
		 
		Підозрюваний  ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України  раніше не судимий, задовільно  характеризується за місцем мешкання.  
		Обставинами, які пом'якшують покарання є визнання вини і активне сприяння у розкритті злочину.
		Обставиною, яка обтяжую покарання під час досудового розслідування,  є вчинення злочину  групою   осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28 КК України).
		 
		Відповідно до умов укладених угод, сторони  добровільно, за спільною згодою уклали дані угоди, в яких виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за  ч. 2 ст. 302 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження та узгодили призначення покарання:
		-           ОСОБА_1 за  ч. 2 ст. 302 КК України  у вигляді   одного року обмеження волі.  На підставі ст. 75 КК України  звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом  одного  року  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. 
		Відповідно до ст. 76 КК України,  покласти на ОСОБА_1   наступні обов'язки:  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти  органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися  для реєстрації в  органи кримінально-виконавчої інспекції.  
		-           ОСОБА_2  за ч. 2 ст. 302 КК України  у вигляді   одного року обмеження волі.  На підставі ст. 75 КК України  звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом  одного  року  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. 
		Відповідно до ст. 76 КК України,  покласти на ОСОБА_2  наступні обов'язки:  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти  органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися  для реєстрації в  органи кримінально-виконавчої інспекції. 
		 
		При вирішенні питання щодо відповідності укладених угод вимогам закону, суд  вважає, що  заступником Мелітопольського міжрайонного прокурора молодшим радником юстиції  враховані всі обставини необхідні для укладення угод, передбачені ст. 470 КПК України, зміст угод не суперечить вимогам ст. 472 КПК України, обвинувачені повністю зрозуміли їх права та обов'язки, передбачені ст. 474 ч.4 КПК України, та наслідки  невиконання угод, передбачені ст. 476 КПК України.
		Враховуючи твердження сторін, що укладення угод є добровільним, тобто не є наслідком застосування  насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах, а також відсутність  підстав для відмови  в затвердженні угод, передбачених ст. 474 ч.7 КПК України, суд вважає, що  маються необхідні законні підстави для  затвердження угод про визнання винуватості.
		При визначенні покарання  ОСОБА_1 суд враховує ступень тяжкості злочину,  вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, що є  обставиною, яка  обтяжує відповідальність,  а також приймає до уваги скоєння злочину вперше, визнання обвинуваченим своєї вини, інші  вказані в угоді обставини, які пом'якшують відповідальність, які суд також вважає обставинами, що суттєво знижують ступень тяжкості   кримінального правопорушення, та вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження скоєння нових злочинів призначити обвинуваченому покарання у вигляді   обмеження волі. 
		Враховуючи ступень тяжкості кримінального правопорушення та вищевказані обставини особистості обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає можливим виправлення  обвинуваченого  без відбування основного покарання та звільнення від відбування цього покарання з випробуванням та покладенням  обов'язків.
		При визначенні покарання  ОСОБА_2  суд враховує ступень тяжкості злочину,  вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, що є  обставиною, яка  обтяжує відповідальність,  а також приймає до уваги  визнання обвинуваченим своєї вини, інші  вказані в угоді обставини, які пом'якшують відповідальність, які суд також вважає обставинами, що суттєво знижують ступень тяжкості   кримінального правопорушення, та вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження скоєння нових злочинів призначити обвинуваченому покарання у вигляді   обмеження волі. 
		Враховуючи ступень тяжкості кримінального правопорушення та вищевказані обставини особистості обвинуваченого ОСОБА_2,  суд вважає можливим виправлення  обвинуваченого  без відбування основного покарання та звільнення від відбування цього покарання з випробуванням та покладенням  обов'язків.
		Цивільний позов у справі  не заявлений. 
		Речові докази та процесуальні витрати  по справі  відсутні. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.  374, ст. 375, ст. 475  КПК України, суд 
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		Затвердити угоди про визнання винуватості від 23 вересня  2013 року, укладені між заступником Мелітопольського міжрайонного прокурора молодшим радником юстиції Лисенко С.Д. та підозрюваними  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12013080140002600 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за   ч. 2 ст. 302  КК України.
		         ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, та призначити йому  покарання  у вигляді одного  року обмеження  волі. 
		        На підставі ст. 75, 76 КК України, звільнити  ОСОБА_1 від  відбування основного покарання у виді  обмеження  волі, встановити йому  іспитовий строк  один рік та покласти на нього  обов'язки, передбачені ст. 76  ч.1 п. 2, 3, 4 КК України:  не виїжджати за межі України на постійне  проживання  без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції;  повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції  про зміну  місця проживання;  періодично з`являтися  для реєстрації  в органи  кримінально - виконавчої  інспекції. 
		         ОСОБА_2  визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого  ч. 2 ст. 302 КК України, та призначити йому  покарання  у вигляді одного  року обмеження  волі. 
		        На підставі ст. 75, 76 КК України, звільнити  ОСОБА_2  від  відбування основного покарання у виді  обмеження  волі, встановити йому  іспитовий строк  один рік та покласти на нього  обов'язки, передбачені ст. 76  ч.1 п. 2, 3, 4 КК України:  не виїжджати за межі України на постійне  проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції;  повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції  про зміну  місця проживання;  періодично з`являтися  для реєстрації  в органи  кримінально - виконавчої  інспекції. 
		Строк  покарання рахувати з моменту проголошення вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав:  призначення судом покарання, суворішого, ніж  узгоджене сторонами угоди;  ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання;  невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі  не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
		прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом  угоди у провадженні, в якому згідно з  частиною  четвертою ст. 469 цього Кодексу угода не може бути  укладена.
		Учасники судового провадження  мають право отримати в суді  копію вироку суду.
		 
		 
		                             СУДДЯ                                                               В.І. БАРАНОВ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...