Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/4719/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про розірвання шлюбу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		             
		 
		Справа № 758/4719/13-ц 
		Категорія 46 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		18 вересня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді - Шаховніної М. О. ,
		при секретарях      -  Довгалюк Д. О. , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним та за позовом третьої особи ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - Головне управління юстиції у м. Києві, Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання шлюбу фіктивним,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним.
		Свої вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його брат - ОСОБА_4, після смерті якого залишилося спадкове майно, що складається з квартири АДРЕСА_1.
		15 грудня 2011 року він звернувся до Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але отримав відмову у видачі свідоцтва про прийняття спадщини з посиланням на наявність спадкоємців першої черги. 
		Зазначає, що нотаріусом йому було в усній формі повідомлено, що заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 було подано невісткою померлого - ОСОБА_3 та дружиною ОСОБА_2
		Позивач зазначає, що лише після звернення до нотаріальної контори, він дізнався, що 12 листопада 2010 року між ОСОБА_4 та відповідачкою було укладено шлюб. Вважає, що ОСОБА_2 не може бути спадкоємцем першої черги, оскільки даний шлюб був укладений без наміру створення сім'ї та набуття прав і обов'язків подружжя, що у зв'язку з його фіктивністю порушує законні права та інтереси інших спадкоємців за законом.
		Посилаючись на те, що після укладення шлюбу померлий та відповідачка фактично не вступили у характерні для шлюбу відносини, не вели спільного господарства, не мали спільного бюджету та укладаючи даний шлюб, вони не мали наміру створити сім'ю, просив визнати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрований у ВРАЦС Подільського РУЮ м. Києва 12 листопада 2010 року недійсним від дня його державної реєстрації.
		30 травня 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Головне управління юстиції у м. Києві про визнання шлюбу фіктивним.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є невісткою померлого ОСОБА_4, її чоловік        (син померлого) помер ІНФОРМАЦІЯ_4. Від шлюбу з ОСОБА_5 у неї є двоє дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
		Зазначає, що на підставі ст. 1266 ЦК України вона, діючи в інтересах своїх малолітніх дітей, звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, де їй було повідомлено, що з заявою про прийняття спадщини також звернулася ОСОБА_2
		Вважає, що шлюб між ОСОБА_4 та відповідачкою є фіктивним, оскільки померлий неодноразово стверджував, що він не має наміру створювати сім'ю, проживав завжди один. З моменту укладення шлюбу померлий та ОСОБА_2 жодного дня спільно не проживали, не підтримували шлюбних стосунків, спільним побутом пов'язані не були, спільного господарства не вели.
		Посилаючись на викладені обставини, просить визнати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрований у ВРАЦС Подільського РУЮ м. Києва 12 листопада 2010 року фіктивним від дня його державної реєстрації.
		Ухвалою Подільського суду м. Києва від 30 травня 2013 року, не виходячи до нарадчої кімнати, залучено Службу у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги.
		У судовому засіданні 09 липня 2013 року позивач свій позов та позов третьої особи      ОСОБА_3 підтримали за тих же підстав просив їх задовольнити. Пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його брат - ОСОБА_4 після смерті якого залишилося спадкове майно, що складається з квартири АДРЕСА_1. 15 грудня 2011 року він звернувся до Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але отримав відмову у видачі свідоцтва про прийняття спадщини з посиланням на наявність спадкоємців першої черги та дізнався, що 12 листопада 2010 року між братом та відповідачкою був укладений шлюб. Отримана інформація його здивувала, оскільки з братом вони проводили багато часу разом, бачилися 1-2 рази на тиждень, проте бажання створити сім'ю померлий не мав, про що він неодноразово розповідав йому. ОСОБА_4 останні місяці перед смертю хворів, потребував догляду та піклування, однак відповідачка не звертала уваги та потреби та здоров'я останнього. Проте зазначив, що організацією похорон ОСОБА_4 займалася відповідачка та урну з прахом забрала теж вона. Зазначив, що даний шлюб він вважає недійсним, оскільки померлий з відповідачкою не вели спільного господарства, не мали спільного бюджету та укладаючи даний шлюб, вони не мали наміру створити сім'ю. З боку відповідачки був лише матеріальний розрахунок, задля якого вона і одружилася.
		Відповідачка та її представник у судовому засіданні позови не визнали та просили відмовити в їх задоволенні. ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_4 вона знала ще з 2000 року, перебували у фактичних шлюбних відносинах, разом святкували всі свята. 12 листопада 2010 року вона та померлий зареєструвати шлюб та утворили сім'ю, проживали разом. Зазначає, що вона піклувалася про ОСОБА_4, вони мали спільний побут та вели спільне господарство, купили новий холодильник. Вважає, що вона правомірно подала заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4, як його дружина, з яким перебувала у зареєстрованому шлюбі. 
		Організацією похорон ОСОБА_4, 9 днів та 40 днів займалася відповідачка, вона ж і отримувала свідоцтво про смерть.
		Представник третьої особи Головного управління юстиції у м. Києві у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направили до суду листа, в якому просять розглядати справу у відсутність їх представника та прийняти рішення згідно чинного законодавства (а.с. 78).
		Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
		Представник третьої особи ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_8 підтримала та просила їх задовольнити. Пояснила, що ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з сином померлого ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. Від даного шлюбу вони мають двох дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. На підставі ст. 1266 ЦК України третя особа, діючи в інтересах своїх малолітніх дітей, звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, де їй було повідомлено, що з заявою про прийняття спадщини також звернулася ОСОБА_2 Зазначила, що шлюб між ОСОБА_4 та відповідачкою вони вважають фіктивним, оскільки померлий неодноразово стверджував, що він не має наміру створювати сім'ю, проживав завжди один. З моменту укладення шлюбу померлий та ОСОБА_2 жодного дня спільно не проживали, не підтримували шлюбних стосунків, спільним побутом пов'язані не були, спільного господарства не вели.
		Представник Служби у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
		Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачки та її представника, представника третьої особи ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 та позову третьої особи ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав. 
		Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 є братом померлого ОСОБА_4 (а.с. 6-7).
		ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 63).
		Після смерті останнього відкрилася спадщина, що складається з квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4 на праві власності (а.с. 66).
		15 грудня 2011 року ОСОБА_1 подав до Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 (а.с. 11).
		Згідно відповіді нотаріальної контори № 3033/02-14 позивачу було повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 не можливо, тому що заяви про прийняття спадщини було подано спадкоємцями І черги (а.с. 12).
		Як пояснив у судовому засіданні позивач, нотаріус в усній формі роз'яснив йому, що з заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 звернулися невістка померлого - ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_2 Саме в той момент він і дізнався, що між братом та ОСОБА_2 було укладено шлюб.
		Судом установлено, що 12 листопада 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб від 12 листопада 2010 року актовий запис № 836 (а.с. 65).
		29 липня 2011 року відповідачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 (а.с. 62).          
		Крім того, 04 жовтня 2011 року на підставі ст. 1266 ЦК України третя особа ОСОБА_3, яка діє від імені малолітніх дітей також звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого (а.с. 71).
		Як пояснила в судовому засіданні представник третьої особи та вбачається з матеріалів спадкової справи ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з сином померлого - ОСОБА_5 (а.с. 69).
		Від даного шлюбу вони мають двох дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 70)
		Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 68), а тому ОСОБА_3 на підставі ст. 1266 ЦК України набула права на звернення до нотаріальної контори в інтересах дітей.
		Позивач та третя особа у своїх заявах просять визнати шлюб укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 недійсним та фіктивним посилаючись на те, що померлий взагалі не мав наміру на створення сім'ї, проживав сам. Зазначили, що даний шлюб був укладений без наміру створення сім'ї та набуття прав і обов'язків подружжя, що у зв'язку з його фіктивністю порушує законні права та інтереси інших спадкоємців за законом.
		Статтею 21 СК України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
		Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. 
		Згідно зі т. 14 СК України сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.
		Відповідно до ч. 2 ст. 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.
		Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
		Положеннями ч. 2 ст. 40 СК України та п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розі рвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" визначено, що за рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності.
		Згідно ч.1 ст.43 СК України розірвання шлюбу, смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним. 
		За теоретичним визначенням шлюб - це добровільний сімейний союз (спільність) жінки та чоловіка, спрямований на створення сім'ї, зареєстрований у встановленому порядку з дотриманням вимог закону, і такий, що породжує у них особисті та майнові права й обов'язки подружжя. Умовою дійсності шлюбу є наявність взаємної згоди осіб, які беруть шлюб, воля цих осіб повинна бути спрямована на створення сім'ї.
		Зі змісту шлюбно-сімейних правовідносин, поняття шлюбу, а також положень СК України та зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу судам необхідно встановити всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, у разі тимчасового або роздільного проживання, його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім'ю чи про його відсутність.
		Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_2 шлюб з ОСОБА_4 був зареєстрований за їх взаємною згодою, вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
		Пояснила, що має ключі від квартири на вул. Фрунзе, купувала продукти та готувала їжу померлому, не завжди ночувала в квартирі у ОСОБА_4, оскільки допомагала виховувати онуків. ЇЇ кішка проживала у ОСОБА_4, про що не заперечував позивач ОСОБА_1 Всі свята проводила разом з ОСОБА_4, була на днях народженнях ОСОБА_1, була на дачі     ОСОБА_1 разом з померлим та онуком, про що теж не заперечував позивач. У червні 2011 року коли захворів та потрапив до лікарні ОСОБА_4, вона кожен день була у лікарні, купувала ліки, а потім сама займалася похованням та організацією 9 днів у квартирі померлого.          ОСОБА_1 не приймав у часті в організації похорон, позивач їй дав 2 тис. грн. на поховання, про що зазначив і сам позивач. ОСОБА_2 зазначли, що даний позов є надуманим і таким, що поданий з метою уникнути розподілу спірної квартири, а ОСОБА_1 було відомо ще у 2010 році що ОСОБА_4 уклав шлюб з нею.
		Свідок ОСОБА_9, який є сусідом померлого та спілкувався з померлим з 2005 року, у судовому засіданні пояснив, що про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_2 йому нічого не відомо, однак з  відповідачкою знайомий, іноді її бачив як вона приходила до ОСОБА_4 та приносила їжу та алкоголь, крім неї інших жінок не бачив. Зазначив, що ОСОБА_4 возив декілька разів до ОСОБА_2 у 2009-2010 роках.
		Будучи допитаною у судовому засіданні  у якості свідка ОСОБА_10, яка є колишньою дружиною померлого, пояснила, що спілкувалась з ним по телефонуз приводу онуків. Щодо реєстрації шлюбу померлого їй нічого не було відомо. Судом було встановлено, що свідок та померлий розлучені з 1976-1978 році, проживали окремо, спілкувалися по телефону з приводу онуків, а отже ОСОБА_10 не могла знати про обставини особистого життя померлого. Свідок не заперечувала, що ОСОБА_2 організовувала похорони ОСОБА_4 та дев'ять днів після смерті.
		Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які були сусідами померлого пояснили, що ОСОБА_4 проживав сам, іноді вживав спиртні напої, бачили, що декілька раз до нього приходила його колишня дружина. З відповідачкою не знайомі та не бачили, щоб вона приходила до померлого. Проте, показання свідка ОСОБА_11 суд не бере до уваги, оскільки       ОСОБА_11 ніколи не була у квартирі, а показання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо з ким та як проживав померлий носять суперечливий характер.
		Свідок ОСОБА_14, яка є кумою дочки ОСОБА_2, пояснила, що кожен день спілкувалася з відповідачкою, ОСОБА_4 знала як чоловіка ОСОБА_2, знайомі з ним з 2001 року, з 2003 по 2004 рік померлий жив у відповідачки, а свою квартиру здавав в найм, потім ОСОБА_2 проживала у ОСОБА_4 Всі сімейні свята померлий святкував з ОСОБА_2  На ювілеї ОСОБА_2 у листопаді 2010 року святкували реєстрацію шлюбу з ОСОБА_4
		Будучи допитаним у судовому засіданні  у якості свідка ОСОБА_15, який є зятем     ОСОБА_2 та проживає у квартирі відповідачці. Пояснив, що знайомий з померлим з 2006 року, багато разів був у квартирі на вул. Фрунзе померлого. ОСОБА_4 був весільним батьком на його свадьбі, потім син називав дідом ОСОБА_4 Всі сімейні свята проводили разом з          ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Підтвердив, що 12 листопада 2010 року возив до РАЦС Подільського РУЮ м. Києва тещу та ОСОБА_4 реєструвати шлюб за проханням ОСОБА_4 Померлий після цього подарував обручку ОСОБА_2, реєстрацію шлюбу святкували на ювілеї тещі. Пояснив, що ОСОБА_2 не завжди ночувала у померлого у зв'язку з ти, що допомагала виховувати онуків. 
		ОСОБА_1 зазначав про те, що відповідачка не мала наміру утворити сім'ю, а мала на меті лише матеріальний розрахунок, проте зазначив у судовому засіданні 01 серпня 2013 року, що знайомий з нею з 2001 року, бачив її у квартирі померлого, ОСОБА_2 була на його дні народжені та на його дачі з онуком. Пояснив у судовому засіданні, що іноді телефонував на мобільній телефон ОСОБА_2, коли розшукував ОСОБА_4.
		Так, фіктивний сімейно-правовий стан - це результат протизаконного прийому, який полягає у здійсненні особою наданих законом правомочностей в цілях, які не відповідають їх змісту та соціальному призначенню. Особа може намагатися формально отримати деякі елементи правового статусу подружжя - право на пільги, право на одержання пенсій, допомоги та інших платежів, право виїзду за кордон, як члену сім'ї певної особи тощо. При цьому вона не має наміру реально створити сім'ю та підтримувати подружні стосунки. У судовому засіданні не встановлено вище перелічених обставин. 
		Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не надали належних доказів, які б підтверджували, що шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 носив фіктивний характер, і укладаючи його, вони не мали на меті створити сім'ю та набути прав і обов'язків подружжя.
		Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що про фіктивність шлюбу, укладеного між сторонами, свідчить той факт, що сторони проживали окремо, оскільки з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона доглядала за  онуком, а за змістом ч. 2 ст. 3 СК України подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік не проживають спільно, зокрема, у зв'язку з необхідністю догляду за дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
		Показами сторін та допитаних у суді свідків встановлено, що з 2001 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були знайомі, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували свій шлюб за взаємною згодою та особистим бажанням, мали взаємні права та обов'язки, піклувалися один про одного, тобто уклали шлюб з дійсним наміром створення сім'ї. Ті обставини, що відповідачка не сплачувала за житлово-комунальні послуги за користування квартирою по вул. Фрунзе не мають юридичного значення для вирішення даного спору та не свідчать про відсутність намірів у відповідачці утворити сім'ю з ОСОБА_4
		Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, наведені сторонами доводи та заперечення з приводу заявлених позовних вимог, суд вважає, що позивач, звертаючись  з даними позовом до суду, не надав належних та допустимих доказів,  які мали підтвердити підстави для визнання недійсним шлюбу, який укладено 12 листопада 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, позовні вимоги є  необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
		 
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 14, 21, 40, 43 СК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 58, 59, 60, 88, 209, 212-215, 218  ЦПК України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		 У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		У задоволені позову третьої особи ОСОБА_3 відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		  
		 
		 
		Суддя          М. О. Шаховніна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...