Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/11667/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2013.
Дата набрання законної сили: 11.10.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		26 вересня 2013 року                      № 826/11667/13-а
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, Народного депутата України - Бригинця О.М. до Київської міської ради, Виконавчого органу Київської міської ради Київської державної адміністрації про визнання протиправним та  скасування рішення,-
		В С Т А Н О В И В:
		Позивачі звернулися до суду з позовом до Київської міської ради, Виконавчого органу Київської міської ради Київської державної адміністрації про визнання протиправним та  скасування рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, що призвело до порушення прав та інтересів позивачів.
		У позовній заяві, позивач-1 та позивач-2 просять суд: визнати протиправним та скасувати рішення XI сесії VI скликання Київської міської ради від 22 травня 2013 року № 336/9393 «Про реорганізацію кінотеатрів комунальної власності територіальної громади міста Києва»; визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації від 21.06.2013 року № 1055 «Про організаційно - правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 22 травня 2013 року № 336/9393».
		В судове засідання, представник позивача-1 та представник позивача-2, не з'явились, надавши через канцелярію суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Представник відповідача-1 та відповідача-2, в судовому засіданні, проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які  беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.  
		Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження. 
		Розглянувши наявні матеріали справи судом встановлене наступне.
		Київська міська рада прийняла рішення від 22.05.2013 року №336/9393 «Про реорганізацію кінотеатрів комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до якого вирішила реорганізувати комунальне підприємство «Кінотеатр «Братислава», комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Кінотеатр «Київська Русь», комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Кінотеатр «Лейпціг», комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Кінотеатр. «Ленінград», комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Кінотеатр «Росія», комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Кінотеатр «Флоренція», комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Кінотеатр «Загреб», комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Кінотеатр" «ім. Т.Шевченка» шляхом їх приєднання до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкінофільм». Встановлено, що комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкінофільм» є правонаступником усіх прав, обов'язків та майна кінотеатрів комунальної власності територіальної громади міста Києва, зазначених у пункті 1 цього рішення.
		На виконання рішення від 22.05.2013 року №336/9393, виконавчим органом Київської міської ради Київською державною адміністрацією, було видане розпорядження від 21.06.2013 року № 1055 «Про організаційно - правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 22 травня 2013 року № 336/9393».
		Як стверджує позивач-2, дане Рішення Київської міської ради було прийнято з порушенням вимог ЗУ «Про захист економічної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України», оскільки після приєднання восьми кінотеатрів м. Києва до комунального підприємства "Київкінофільм", дане підприємство фактично зайняло монопольне становище на ринку послуг кінопрокату в м. Києві, оскільки понад 35 % ринку кінопрокату м. Києва буде контролювати саме дане підприємство. Окрім того, позивач посилається на порушення вимог щодо процедури  прийняття оскаржуваного рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України (ч.1 ст.59 Господарського кодексу України) злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженої на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом - за рішенням суду або відповідного органу державної влади.
		Згідно пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засідання міської ради вирішуються питання щодо ліквідації, реорганізації та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
		Як встановлено судом, оскаржуване рішення було прийнято на пленарному засіданні Київської міської ради.
		Відповідно до ч. 4 ст. 20 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України» органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема щодо створення суб'єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках, а також одержувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, передбачених законом.
		Згідно ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» анти конкурентними діями, органів місцевого самоврядування є прийняття будь-яких актів (рішень постанов, тощо), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
		Статтею 56 ГК України встановлено, що створення суб'єктів господарювання здійснюється з додержанням антимонопольного конкурентного законодавства
		Згідно ч.2 ст. 26 цього Кодексу умови та порядок обмеження конкуренції встановлюються законом відповідно до цього Кодексу.
		Згідно ч. 5 ст. 27 Господарського кодексу України органам державної влади та органам місцевого самоврядування забороняється приймати акти або вчиняти дії, спрямовані на економічне посилення існуючих суб'єктів господарювання-монополістів та утворення без достатніх підстав нових монопольних утворень, а також приймати рішення про виключно централізований розподіл товарів.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», монопольне становище - домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку певного товару. Монопольним визнається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 відсотків. Рішенням Антимонопольного комітету України може визначатися монопольним становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару менше 35 відсотків.
		В судовому засіданні, представник відповідача-1, зазначив, що на даний час у м.Києві існує близько 52 кінотеатри.
		Відповідно до рішення Київської міської ради від 26.04.2007 N 450/1111 "Про комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" (з врахуванням змін відповідно до Рішення КМР від 23 червня 2011 року N 281/5668), до складу комунального підприємства "Київкінофільм" на даний час входять сім кінотеатрів.
		Оскаржуваним рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 року, до комунального підприємства "Київкінофільм" приєднано ще 8 кінотеатрів, тобто за наслідками прийняття даного рішення до складу КП "Київкінофільм" входить 15 кінотеатрів м. Києва.
		Разом із тим, як було зазначено вище, на даний час у м. Києві існує близько 52 кінотеатрів, в тому числі і 15 кінотеатрів у складі КП "Київкінофільм".
		Таким чином, КП "Київкінофільм", маючи у своєму складі лише 15 кінотеатрів займає лише 28,8 % ринку кінопрокату в м. Києві (15/52*100%), що відповідно не перевищує 35 % межі, у разі перевищенні якої одним із суб'єктів господарювання на ринку певного товару (кінопрокату) є свідченням про його монопольне становище на цьому ринку (у м. Києві), з врахуванням вимог ЗУ "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності".
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що спірним рішенням Київської міської ради до переліку комунальних підприємств, що реорганізуються шляхом злиття включено 8 комунальних підприємств (кінотеатрів), сукупна частка учасників концентрації з урахуванням відносин контролю на ринку кінопрокату не перевищує 35 %, а тому відповідно Київської міської ради, під час підготовки проекту даного рішення та його прийняття, не зобов'язана була погоджувати дане рішення із відповідним територіальним органом Антимонопольного комітету України, як то передбачено ст. 20 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України».
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.08.2012 року по справі № К-11980/09, було визнано порушення Антимонопольного законодавства КМР з тих підстав, що злиття 19 СГД (кінотеатрів) могло вплинути на конкуренцію у сфері кінопрокату м. Києва, проте, суд звертає увагу на те, що Рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 281/5668 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 26.04.2007 N 450/1111 "Про комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" було виключено із Переліку комунальних підприємств та державних комунальних підприємств, що реорганізуються шляхом злиття, визначеного рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 N 450/1111 "Про комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" 10 кінотеатрів (ДКП "Кінотеатр "Братислава", ДКП "Кінотеатр "Лейпціг", ДКП "Кінотеатр "Ленінград", ДКП "Кінотеатр "Росія", ДКП "Кінотеатр ім. Т. Г. Шевченка", ДКП "Кінотеатр ім. Гагаріна", КП "Кінотеатр "Київська Русь", КП "Кінотеатр "Флоренція", ДКП "Кінотеатр "Жовтень", ДКП "Кінотеатр "Екран"), що відповідно призвело до зменшення відсотку об'єму (кількості) кінотеатрів, які входять до складу КП Київкінофільм на ринку кінопрокату м. Києва, який не перевищував 35 % бар'єру монопольного становища у даній сфері господарювання.
		Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про Антимонопольний комітет", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
		Відповідно до ст.25 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: визнання недійсними нормативно-правових та інших актів, зокрема рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю чи розірвання угоди в разі невиконання ними у встановлені строки рішень органів Антимонопольного комітету України про скасування або зміну актів, прийнятих органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, або про розірвання угоди.
		Згідно Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частина друга статті 11). Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування (стаття 17). Акти ради, виконавчого комітету міської, ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина перша статті 73).
		Таким чином, приєднанні кінотеатри є власністю територіальної громади міста Києва, а єдиним уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування" є Київська міська рада, яка уповноважена приймати рішення щодо діяльності вказаних кінотеатрів.
		Також, судом встановлено, що розпорядженням Київського міського голови  від 07.12.2012р. №226, ОСОБА_1 призначено на посаду Генерального директора  комунального підприємства  виконавчого органу Київської міської  ради «Кінотеатр Флоренція».
		06.03.2013р. виконавчим органом Київської міської ради Київською міською державною адміністрацією укладено контракт з директором комунального підприємства виконавчого органу  Київської міської  ради Київської міської державної адміністрації «Кінотеатр Флоренція».
		Судом встановлено, що на час розгляду справи, позивач-1 працює відповідно до умов контракту від 06.03.2013р., на посаді Генерального директора комунального підприємства  виконавчого органу Київської міської  ради «Кінотеатр Флоренція», що свідчить про відсутність порушених прав позивача-1.
		За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та Народного депутата України - Бригинця О.М. - відмовити в повному обсязі.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва  апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. 
		Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. 
		 
		Суддя                                                                                                Є.В. Аблов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...