Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2861/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          
		 
		  02.10.2013 р.                                                          Справа № 914/2861/13 
		Суддя   Запотічняк  О.Д. при секретарі  М.Драгус розглянула матеріали справи  
		За позовом: Національної спілки художників України, м. Київ
		До відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку нерухомості", м. Львів
		До відповідача 2: Відділу Державного земельного агентства у м. Львові, м. Львів
		Про: визнання недійсним та скасування реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.
		 
		За участю представників:
		Від позивача: Яцишин А.В.- представник за довіреністю;
		Від відповідача 1: Ступінський Я.В. - представник за довіреністю;
		Від відповідача 2: Антоняк Б.Ю. - представник за довіреністю;
		Представникам роз'яснено  права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України. 
		          Суть спору: Позов заявлено Національною спілкою художників України до відповідача 1:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку нерухомості" до відповідача 2: Відділу Державного земельного агентства у м. Львові про визнання недійсним та скасування реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.
		          Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 25.07.2013 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 10.09.2013р.
		          В судовому засіданні 10.09.2013р. розгляд справи відкладався до 19.09.2013р. у зв'язку з неявкою представника відповідача№1  та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.
		          Ухвалою від 19.09.2013р. суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про  залучення до участі у справі в якості співвідповідача Реєстраційної служби Львівського міського  управління юстиції у Львівській області,  оскільки з клопотання позивача не вбачалося, які права позивача порушила відповідна служба та які саме вимоги до неї заявляються. 
		          Також даною ухвалою суд продовжив строк розгляду справи у відповідності до ст. 69 ГПК України на  15 днів та відклав розгляд справи на 25.09.2013р. у зв'язку з неявкою представника відповідача 2 та невиконання сторонами ухвали суду від 10.09.2013р.
		       В судовому засіданні 25.09.2013р. суд відклав розгляд справи на 02.10.2013р. для надання  позивачу можливості   представити суду рішення апеляційного суду  Львівської області, яким оспорювався договір купівлі -продажу   між позивачем та фізичною особою.
		          В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задоволити та визнати недійсним і скасувати реєстрацію Державного акта серії ЯА №422460 від 04.04.2005р.  на право власності на земельну ділянку площею 0,1090 га. виданий ТзОВ «Центр розвитку нерухомості». Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що  позивач  поновивши у 2011 році  своє право власності на  об'єкт нерухомого майна  за адресою: м.Львів, пл. Міцкевича,3  не зміг скористатись своїм правом на отримання земельної ділянки для   обслуговування вказаної нерухомості, оскільки така земельна ділянка  перебувала та перебуває у  власності ТзОВ «Центр розвитку нерухомості», чим  були порушені права та інтереси позивача. Позивач стверджує, що  спірний державний  акт  виданий з порушенням норм чинного законодавства.
		          В додаткових письмових поясненнях позивач зазначає, що при набутті  ТзОВ «Центр розвитку нерухомості»  права власності на земельну ділянку на пл. Міцкевича у м.Львові  було порушено процедуру відчуження даної земельної ділянки. Зокрема  позивач вважає, що Львівська міська рада  здійснюючи відчуження  земельної ділянки на пл. Міцкевича,9 ВАТ «Львівнафтопродукт», яке в свою чергу перепродало її ТзОВ «Центр розвитку нерухомості», фактично розпорядилась майном, що перебуває у державній власності без відповідних погоджень, що має наслідком  нікчемність правочину  на підставі якого ТзОВ «Центр розвитку нерухомості»  отримало у власність земельну ділянку.
		          Представник відповідача1 у поданому відзиві  заперечив позовні вимоги в повному обсязі та зокрема зазначив, що відповідно до договору  купівлі-продажу від 03.06.2011р.  позивач відчужив  приміщення та фундамент за адресою: м.Львів, пл. Міцкевича,9 громадянину  Оленчину  Б.Б., а відтак спірним актом не порушено будь-яке право позивача, оскільки  станом на день подачі позову до суду він не є власником.
		          Окрім того представник зазначив, що Рішенням господарського суду м.Києва  від 24.07.2008р. у справі №3/215, яке залишено без змін апеляційною та касаційною інстанцією визнано недійсним  наказ Фонду  Державного майна України від 24.02.2004р. №338 щодо  передачі Львівського  художньо-виробничого комбінату Художнього фонду УРСР у власність  Національної спілки художників України, а відтак позивач не набув жодних прав на  майно  за адресою: м.Львів, пл. Міцкевича,9.
		          Представник відповідача 2 позовні вимоги заперечив в повному обсязі, зазначив, що Відділ Державного земельного агентства у м. Львові  ні на момент видачі спірного акту ні на даний час не має повноважень щодо реєстрації таких актів.
		           В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Суд заслухавши пояснення представника  позивача, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:
		Позивач, Національна  спілка художників України стверджує, що в період з 19.04.2011р. по  03.06.2011р. була власником  нерухомого майна що знаходиться за адресою: м.Львів, пл. Міцкевича,9.
		Відповідно до договору  купівлі-продажу від 03.06.2011р.  позивач відчужив  приміщення та фундамент за адресою: м.Львів, пл. Міцкевича,9 громадянину  Оленчину  Б.Б.
		В той же час, власником земельної ділянки за адресою: м.Львів, пл. Міцкевича,9 з 2005р. та на даний час відповідно до Державного акту  на право власності на земельну ділянку ЯА №422460 від 04.04.2005р.,  є ТзОВ «Центр розвитку нерухомості».
		Позивач у поданому позові  просить суд визнати недійсним Державного акта серії ЯА №422460 від 04.04.2005р.  на право власності на земельну ділянку площею 0,1090 га. виданий ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» та  скасувати його реєстрацію,  з метою захисту свого права яке існувало станом на 2011р.  коли він являвся власником нерухомого майна що знаходиться за адресою: м.Львів, пл. Міцкевича,9.  Зокрема позивач зазначає, що він не зміг скористатись своїм правом на отримання земельної ділянки за даною адресою для   обслуговування належної йому нерухомості, оскільки така земельна ділянка  перебувала та перебуває у  власності ТзОВ «Центр розвитку нерухомості», чим  були порушені права та інтереси позивача.
		          Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. 
		               Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом. 
		          Відповідно до ст. 317 ЦК України саме  власникові   належать  права  володіння,  користування  та розпоряджання своїм майном. 
		          Власник  володіє,  користується,   розпоряджається   своїм майном на власний розсуд. Власник  має  право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,  які не суперечать закону (ст. 319 ЦК України).
		          Згідно із ст.321  ЦК України Право  власності  є  непорушним.  Ніхто   не   може   бути протиправно   позбавлений   цього   права   чи  обмежений  у  його здійсненні. 
		           Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник,   який   має   підстави   передбачати  можливість порушення свого права власності іншою особою,  може звернутися  до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій,  які можуть порушити його право,  або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому   порушенню. 
		          Судом встановлено, що господарським судом міста Києва  розглядалась справа №3/215 за позовом за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку нерухомості" до Фонд державного майна України, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівська міська рада, Обласне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки",  Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, треті особи  які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Національна спілка художників України, Регіональне відділення фонду державного майна України по Львівській області, Львівська обласна організація Національної спілки художників України, Державна служба охорони культурної спадщини при Міністерстві культури і туризму України, про визнання недійсним наказу ФДМУ № 338 від 24.02.2004р. щодо  передачі Львівського  художньо-виробничого комбінату Художнього фонду УРСР у власність  Національної спілки художників України,
		24.07.2008р. у даній справі було прийнято рішення  яким  позов задоволено та  визнано недійсним наказу ФДМУ  № 338 від 24.02.2004р. Дане рішення залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями.
		Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
		          Відповідно до ч.4 п. 2.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року №18  преюдиціальне значення процесуальним законом надається  саме фактам,  встановленим  судовими  рішеннями  (в  тому  числі  в  їх мотивувальних частинах),  але не  правовій  оцінці  таких  фактів, здійсненій   іншим   судом   чи   іншим   органом,   який  вирішує господарський спір.
		          Згаданим рішенням  встановлено, що ухвалою № 378 від 26.06.1996 р. Львівська міська рада народних депутатів внесла зміни до п. 2 своєї ухвали від 09.02.1995 р., виклавши його в такій редакції : зняти з балансу Львівського художньо-виробничого комбінату Спілки художників України будинок № 9 на пл. Міцкевича і передати його у встановленому порядку на баланс ДКП "Айсберг" Галицького району. На виконання згаданої ухвали Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації 17.05.1997 р. здійснено перереєстрацію будинку № 9 на пл. Міцкевича у м. Львові за ДКП "Айсберг" Галицького району на праві особистої власності. Таким чином, з 26.06.1996 р. будинок на пл. Міцкевича, 9 у м. Львові не належить Львівському художньо-виробничому комбінату Спілки художників України, а тому його не може бути зареєстровано за Львівською спілкою художників та передано їй у власність.
		          Також судом встановлено, що станом на 1999 рік будинку №9 як окремої будівлі на пл. Міцкевича у м.Львові не існувало, оскільки  він був повністю зруйнований.
		           Тобто, даним судовим рішенням  яке є чинним на сьогоднішній день встановлено, що з 1999 року за адресою: пл. Міцкевича, 9 у м. Львові відсутнє нерухоме майно, воно  не може бути зареєстровано за Львівською спілкою художників та передано їй у власність.
		Судом також взято до уваги договір   купівлі-продажу від 03.06.2011р. за яким  позивач відчужив  приміщення та фундамент за адресою: м.Львів, пл. Міцкевича,9 громадянину  Оленчину  Р.Б., тобто на  день звернення до суду позивач не був власником цього майна.
		           Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.
		       Таким чином, навіть якщо позивач і був власником якогось нерухомого майна  за адресою: м.Львів, пл. Міцкевича,9, то його право власності припинилося починаючи з червня 2011 року. З моменту припинення права власності припинилися всі права позивача які випливають з суті власності.
		          Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		          З системного аналізу даної норми випливає, що підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		          Право позивача оспорюваним  Державним  актом серії ЯА №422460 від 04.04.2005р.  на право власності на земельну ділянку площею 0,1090 га. виданий ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» жодним чином не порушені. 
		           Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Згідно з ст.  34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. 
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		             З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності,  суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
		            Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 328, 346,386 ЦК України,  ст. ст.1, 28,  33 , 35, 43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		           1.  В задоволенні позовних вимог Національної спілки художників України до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку нерухомості" до відповідача 2: Відділу Державного земельного агентства у м. Львові про: визнання недійсним та скасування реєстрації Державного акта серії ЯА №422460 від 04.04.2005р.  на право власності на земельну ділянку площею 0,1090 га. виданий ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» - відмовити.
		           2.    Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.
		                         Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.10.2013р. 
		 
		Суддя                                                                                 Запотічняк О.Д.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...