ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2008 року м.
Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду
України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Гусака
М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,
Самсіна І.Л.,
Терлецького О.О., -
розглянувши у порядку письмового провадження справу за
позовом ОСОБА_1 до Управління
Пенсійного фонду України
у Першотравневому районі м. Чернівці (далі - Управління ПФ)
про визнання незаконним рішення комісії для розгляду питань пов'язаних
із призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій, за скаргою ОСОБА_1
про перегляд за винятковими обставинами постанови Вищого адміністративного суду
України від 12 квітня 2007 року
в с т а н о в и
л а :
У вересні 2004
року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління ПФ про визнання
незаконним рішення комісії для розгляду питань пов'язаних із призначенням
(перерахунком) та виплатою пенсій від 21 липня 2004 року за № 25, яким йому
відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років.
Першотравневий
районний суд м. Чернівці рішенням від 16 листопада 2004 року, залишеним без
змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 16 лютого 2005 року,
позов задовольнив.
Постановою
Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2007 року ухвалені в справі
рішення скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
У скарзі за
винятковими обставинами позивачем порушено питання про скасування постанови
Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2007 року та залишення без
зміни рішень судів першої і апеляційної інстанцій з посиланням на неоднакове
застосування касаційним судом положень
ст. 501 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ „Про
прокуратуру” і спільної постанови Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів
СРСР від 17 січня 1983 року № 59-27 „Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям,
що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території
Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім'ям”. На підтвердження
неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і самих норм права
позивач послався на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня
2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в
Кельменецькому районі Чернівецької області про поновлення пенсійних прав.
Згідно з
наведеними у скарзі доводами в обох випадках судові спори виникли у зв'язку з
тим, що Управління ПФ заперечувало право позивачів на пільгове (кратне)
обчислення періоду проходження ними строкової військової служби на території
Демократичної Республіки Афганістан для зарахування до стажу роботи, який дає
право на пенсію за вислугою років у відповідності зі статтею 501
Закону України „Про прокуратуру”.
В даній справі
Вищий адміністративний суд України заперечив право позивача на кратне
зарахування до стажу, що дає право на пенсію за вислугою років, періоду
проходження строкової військової служби на території Демократичної Республіки
Афганістан і відмовив у позові.
У справі ж за
позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі
Чернівецької області про поновлення пенсійних прав суд зарахував позивачу до
стажу, що дає право на пенсію за вислугою років, крім стажу трудової
діяльності, визначеної законом, період проходження строкової військової служби
(з 5 лютого 1985 року по 5 листопада 1986 року) у кратному співвідношенні,
пославшись на те, що позивач проходив її на території Демократичної Республіки
Афганістан і брав участь у бойових діях.
Дослідивши
матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів
Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла
висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до
частини 1 статті 501 Закону України „Про прокуратуру” прокурори і
слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на
посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на
пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.
Частиною 5 вказаної
статті визначено, що до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за
вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених
у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в
органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу
органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах
державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в
науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким
присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в
інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені
туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку
навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка
жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Законодавство
колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду
проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове
(кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які за рішенням Уряду
СРСР проходили військову службу в державах, де в той час велися бойові дії, для
зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення та отримання різних
видів пенсій і соціальних виплат.
Зокрема, Законом СРСР від 12 липня 1967 року „Про загальний
військовий обов'язок” і Положенням про пільги для військовослужбовців,
військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх
сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року №
193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній
військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного
трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.
Спільною постановою
Центрального Комітету КПРС та
Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року №
59-27 „Про пільги військовослужбовцям,
робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту
радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім
сім'ям” було передбачено зараховувати до вислуги років для призначення пенсії,
один місяць служби за три місяці час служби на території Демократичної
Республіки Афганістан військовослужбовцям, що прослужили встановлений строк
служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або
захворювання - незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у
зв'язку з цим на лікуванні в лікувальних закладах. Оскільки на час прийняття
зазначеної постанови такої форми соціального забезпечення суддів, як
щомісячне довічне грошове утримання в СРСР не існувало, то питання про
зарахування періоду перебування на військовій службі до спеціального трудового
стажу суддів і про пільгове (кратне) обчислення цього строку для призначення їм
щомісячного довічного грошового утримання у законодавчому порядку врегульовано
не було.
Постановою
Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХХІІ „Про порядок
тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР”
встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на
території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які
не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать
Конституції і законам України.
У
частині 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII „Про
військовий обов'язок і військову службу” зазначено, що час проходження
військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу,
стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 57 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991
року № 1788-XII передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період
бойових дій, у тому числі при виконанні
інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і
з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків
цієї служби при призначенні пенсій за
вислугу років військовослужбовцям. Згідно зі статтею 171
Закону України від 9 квітня 1992 року №
2262-XII „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та
деяких інших осіб” порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових
умов призначення пенсій особам, які
мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Відповідно
до пункту 2 статті 6 Закону України від 22 жовтня
1993 року № 3551-XII „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту” учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці Радянської
Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового,
начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ
колишнього СРСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників),
працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього СРСР
проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей
період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової
діяльності військ (флотів). Перелік таких держав, періоди бойових дій у них та
категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як
зазначено у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого1994 року
№ 63 „Про організаційні заходи щодо
застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту" та затвердженому нею Переліку держав і періодів
бойових дій на їх території, бойові дії в Афганістані, під час яких йому надавалася
допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського
Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і
військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних
Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань,
осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього
СРСР, проходили в період із квітня 1978 року по грудень 1989 року.
Згідно з
пунктом 1 постанови Кабінет Міністрів
України від 17 липня 1992 року № 393 „Про порядок обчислення вислуги
років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського
складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та
військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” для призначення пенсій за
вислугу років відповідно до Закону України „Про
пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших
осіб” до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у
Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх,
залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових
формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ
колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до
законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення
пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у
цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього
СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до
вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. У пункті 3 цієї
постанови передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам,
зазначеним у її пункті 1, зараховується на пільгових умовах ─ один місяць служби за три місяці ─ участь у бойових діях у воєнний час.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України „Про статус ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту” права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей,
встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР, не
можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Аналіз
наведених правових норм дає підстави для висновку, що закони і
нормативно-правові акти України, які регулюють пільговий порядок обчислення періоду
проходження військовослужбовцям за рішенням Уряду колишнього СРСР військової
служби в Демократичній Республіці Афганістан для зарахування його до стажу
роботи, що дає право на призначення пенсій та соціальних виплат, не є
рівноцінною заміною відповідного законодавства колишнього СРСР. Тому при
вирішенні конкретних спорів з питання пільгового
порядку обчислення періоду проходження військової служби суди повинні
користуватися як законами і нормативними актами України так і законодавством
колишнього СРСР.
Вирішуючи
питання про можливість пільгового обчислення періоду проходження військової
служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право прокурорам і
слідчим на пенсію за вислугою років, колегія суддів виходить із того, що
визначальною підставою у цьому випадку є наявність законодавчого регулювання,
яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи
працівників певних категорій, для реалізації цими особами права на призначення
різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних
виплат. Основними актами, на підставі яких здійснюється таке регулювання,
зокрема є: Закон України „Про військовий обов'язок і військову службу” та Закон
України „Про прокуратуру”.
Можливість пільгового обчислення періоду
проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і повинна
пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за
вислугою років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті
проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку
період часу. Така можливість передбачена, зокрема: спільною постановою
Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР „Про
пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться в складі
обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки
Афганістан, та їхнім сім'ям”, Законом України „Про пенсійне забезпечення”, постановою
Кабінету Міністрів України „Про порядок обчислення вислуги років, призначення
та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам,
мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей” (для призначення пенсій за вислугу років відповідно до
Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”), Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту” тощо.
З урахуванням
викладеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного
Суду України вважає, що до актів правового регулювання умов і порядку
призначення прокурорам і слідчим пенсій за вислугою років належать і ті правові
акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження
військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на
призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Беручи до уваги
те, що судом касаційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального
закону колегія суддів дійшла висновку, що скаргу ОСОБА_1 необхідно
задовольнити, скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 12
квітня 2007 року і залишити в силі помилково скасовані судові рішення судів
першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись
статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія
суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т
а н о в и л а :
Скаргу ОСОБА_1 -
задовольнити.
Постанову Вищого
адміністративного суду України від 12 квітня 2007 року скасувати, ухвалу
апеляційного суду Чернівецької області від 16 лютого 2005 року та рішення
Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 листопада 2004 року залишити
в силі.
Постанова є
остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2
статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді
М.Б. Гусак
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
І.Л. Самсін
О.О. Терлецький