Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21-260а13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 14.10.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		24 вересня 2013 року                                                                                                               м. Київ
		 
		 
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В.,  Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Тітова Ю.Г., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сайленс» (далі - ТОВ) до державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва (далі - ДПІ) про визнання нечинним та скасування рішення,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		 
		У листопаді 2010 року ТОВ звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати нечинним та скасувати рішення ДПІ від 28 вересня 2010 року № 0007312305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14 960 грн (далі - рішення ДПІ).
		Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 15 вересня 2010 року ДПІ провела перевірку ТОВ, за результатами якої склала акт від 15 вересня 2010 року № 0856/26/54/23/22954177. У ході перевірки встановлено, що ТОВ за період з 1 липня по 14 вересня 2010 року не забезпечило щоденний друк фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій (далі - РРО) в робочі дні підприємства. На підставі акта перевірки ДПІ прийняла оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке позивач вважає нечинним і просить скасувати. 
		Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 17 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та Вищого адміністративного суду України від 7 березня 2013 року, у задоволенні позовних вимог ТОВ відмовив. 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодилися апеляційний та касаційний суди, виходив із того, що відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР) суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний щоденно, тобто кожного робочого дня, друкувати фіскальні звітні чеки на РРО незалежно від того, чи здійснювалися розрахункові операції, які підлягають проведенню через РРО. Суд дійшов висновку про правомірність рішення ДПІ, оскільки пункт 4 статті 17 Закону                № 265/95-ВР передбачає відповідальність саме за невиконання щоденного друку фіскального звітного чека без зазначення підстав такого невиконання. 
		Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, ТОВ звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР, в якій просить ухвалу суду касаційної інстанції скасувати.
		На обґрунтування заяви позивач надав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2013 року (справа                      № К-37268/10), яка, на його думку, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
		Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		Так, у судовому рішенні, наданому на підтвердження наведених у заяві доводів, касаційний суд дійшов висновку про те, що встановлений пунктом 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки стосується тільки випадків здійснення розрахункових операцій із застосуванням  РРО; Z-звіт не повинен друкуватися щоденно на тих РРО, які не вмикалися або на яких не було зареєстровано жодної розрахункової операції. 
		Водночас у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваного рішення відповідача про застосування штрафних санкцій на підставі пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР у зв'язку з порушенням позивачем пункту 9 статті 3 зазначеного Закону, виходив із того, що суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний щоденно, тобто кожного робочого дня, друкувати фіскальні звітні чеки на РРО незалежно від того, чи здійснювалися розрахункові операції, які підлягають проведенню через РРО. 
		Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
		Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.                             
		Згідно з пунктом 4 статті 17 цього Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
		                              Відповідно до пункту 7 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 18 лютого 2002 року № 199 (далі - Вимоги), усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. 
		Зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО (пункт 2 Вимог).
		У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.
		Згідно з нормами законодавства підставою відповідальності є невиконання щоденного друку фіскального звітного чека без зазначення підстав такого невиконання. Таким чином, у разі коли підприємство у конкретні дні не здійснює діяльність, що підтверджується відповідним наказом по підприємству, та РРО не застосовуються, то, відповідно, фіскальні чеки не друкуються. У робочі дні підприємства РРО повинен бути у ввімкненому стані і роздрукування фіскального звітного чека є обов'язковим.
		Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимог закону щоденно, тобто кожного робочого дня, друкувати фіскальний звітний чек на РРО незалежно від того, чи здійснювалися розрахункові операції, які підлягають проведенню через РРО, і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
		З огляду на викладене рішення касаційного суду у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
		Згідно з частиною першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися. 
		Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Сайленс» відмовити.
		Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий                              В.В. КривенкоСудді:                   М.Б. Гусак                              О.В. Кривенда                                  О.А. Коротких                             В.Л. Маринченко                              О.Б. Прокопенко                            Ю.Г. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...