Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1571/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 14.10.2013.
Дата набрання законної сили: 09.10.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"09" жовтня 2013 р.                                                             Справа № 914/1571/13 
		Львівський апеляційний господарський суд  у складі колегії:
		головуючого судді                                                                                Краєвської М.В.
		суддів                                                                                                    Кравчук Н.М.
		 Орищин Г.В.
		розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд", б/н та б/д
		на рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2013р.
		у справі № 914/1571/13 
		за позовом Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич
		до відповідача-1 Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич
		до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд", м. Дрогобич
		про визнання додаткових договорів недійсними,
		за участю представників сторін:
		від позивача -  Щудло Р.Б. (юрисконсульт, довіреність №3-28/2503 від 01.04.2013р.);
		від відповідача-1 - Цихуляк С.М. (представник, довіреність № 185 від 26.02.2013р.);
		від відповідача-2 - не з'явився.
		 
		Представникам позивача та відповідача-1 роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. 
		Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2013р. у склад колегії суддів для розгляду справи №914/1571/13 замість судді Галушко Н.А. введено суддю Кравчук Н.М. з підстав, зазначених у розпорядженні.
		Заяв про відвід суддів не поступало.
		За письмовим клопотанням позивача від 01.10.2013р. у судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		В С Т А Н О В И В:
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2013р. у справі №914/1571/13 (суддя  Ділай У.І.) позовні вимоги Дрогобицької міської ради задоволено повністю: визнано недійсними додаткові договори №1 та №2 від 24.10.2008 р. до Договору № 87 від 26.06.2008 р., укладені між Департаментом міського господарства Дрогобицької міської ради та Відкритим акціонерним товариством "Прикарпатбуд". Стягнуто з відповідачів на користь позивача по 1147,00 грн. судового збору (а.с.122-132).
		Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Прикарпатбуд" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2013р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Дрогобицької міської ради відмовити у повному обсязі з підстав порушення  місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
		Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, зокрема, що місцевий господарський суд не взяв до уваги, що основним договором про закупівлю передбачено механізм зміни ціни договору і така зміна була проведена відповідно до положень договору та чинного на час проведення такої зміни законодавства; Порядок зміни істотних умов договору про закупівлю, затверджений наказом Міністерства економіки України №62 від 30.01.2009р. не має зворотної дії, тому не може поширюватись на спірні правовідносини; права позивача оскаржувані договори не порушують та жодної шкоди йому не нанесено. Крім того, на думку скаржника, місцевим господарським судом не враховано, що позовна заява про визнання недійсними додаткових договорів подана з пропуском терміну позовної давності, а тому необхідно застосувати наслідки такого пропуску.
		У відзивах на апеляційну скаргу від 21.08.2013р. Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради та Дрогобицька міська рада заперечили доводи апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2013р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" без задоволення з підстав законності та обґрунтованості оспорюваного судового акту.
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2013р. (колегією суддів у складі головуючого судді Краєвської М.В., суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В.)  апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.08.2013р.
		Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. у склад колегії суддів для розгляду справи №914/1571/13 замість суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. введено суддів Дубник О.П. та Кордюк Г.Т. з підстав, зазначених у розпорядженні.
		Відповідно до п. 9-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку розгляду апеляційної скарги, що визначений статтею 102 ГПК України.
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено до 17.09.2013р. з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
		Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. у склад колегії суддів для розгляду справи №914/1571/13 замість суддів Дубник О.П. та Кордюк Г.Т. введено суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. з підстав, зазначених у розпорядженні. Заяв про відвід суддів не поступало.
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. на клопотання скаржника розгляд апеляційної скарги відкладено до 01.10.2013р. 
		В судовому засіданні 01.10.2013р. за згодою представників сторін оголошено перерву до 09.10.2013р.
		Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2013р. у склад колегії суддів для розгляду справи №914/1571/13 замість судді Галушко Н.А. введено суддю Кравчук Н.М. з підстав, зазначених у розпорядженні. Заяв про відвід суддів не поступало.
		В судовому засіданні 09.10.2013р. представники позивача та відповідача-1 підтримали свої доводи та заперечення, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи. Просили рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2013р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" без задоволення.
		Відповідач-2 участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, причин неявки суду не повідомив.
		Враховуючи те, що відповідача-2 було належним чином (під розписку) повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги,  клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від відповідача-2 не надходило, а в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті та прийняття законного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача-2.
		Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права колегія суддів вирішила, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2013р. у даній справі - залишити без змін.
		При цьому колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду виходила з наступного.
		Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 26.06.2008р. за результатом процедури закупівель (тендеру) між Департаментом міського господарства Дрогобицької міської ради (далі - замовник та відповідач-1 у справі) та Відкритим акціонерним товариством  "Прикарпатбуд" (далі - підрядник та відповідач-2 у справі) було укладено договір №87 (далі  - договір) (а.с.12-16).
		Відповідно до умов п.1.1. договору підрядник зобов'язався виконати власними та залученими (субпідрядними) силами і засобами роботи по реконструкції дороги вул. Трускавецької, м. Дрогобич, здати їх замовнику і ліквідовувати недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт.
		Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що договірна ціна за цим договором становить 3  397  786,80 грн. і є динамічною.
		24 жовтня 2008р. між Департаментом міського господарства Дрогобицької міської ради та Відкритим акціонерним товариством  "Прикарпатбуд" було підписано додаткові договори № 1 та № 2 до договору №87 від 26.06.2008р. (а.с. 18-19).
		Відповідно до п.1 зазначених додаткових договорів відповідач-1 доручив, а відповідач-2 зобов'язався своїми та залученими силами і засобами організувати і здійснити додаткові роботи по реконструкції дорожнього покриття вул. Трускавецька в м. Дрогобич, а відповідач-1 зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх відповідно до кошторисної документації і умов договору.
		Договірну ціну послуг, що доручені для виконання відповідачу-2 згідно лодаткового договору № 1 сторони визначили в розмірі 296  382,00 грн.; згідно додаткового договору №2 - в розмірі 136 080,00 грн. (п. 2 додаткових договорів).
		Вважаючи, що додаткові договори № 1 та № 2 до договору №87 від 26.06.2008р.  є такими, що не відповідають вимогам законодавства України, яке було чинне на момент їх укладення, Дрогобицька міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про визнання вказаних вище додаткових договорів недійсними
		Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи місцевий господарський суд дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог Дрогобицької міської ради  та задоволив позовні вимоги у повному обсязі.
		Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
		В силу вимог ст.    11,    626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України),    ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України)    договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
		Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		У ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, а саме визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).
		Як вже зазначалось вище,  договір №87 від 26.06.2008р. було укладено між Департаментом міського господарства Дрогобицької міської ради та Відкритим акціонерним товариством "Прикарпатбуд" за результатами проведення  процедури закупівель (тендеру).
		Відповідно до ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
		Як вірно зазначив місцевий господарський суд, механізм здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти на момент укладення договору №87 від 26.06.2008р. регулювали норми Тимчасового положенням Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою КМ України від 28.03.2008 р. № 274. 
		Проте, на момент укладення спірних додаткових договорів Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 р. № 274 втратила чинність у зв'язку з прийняттям  Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921 "Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі - Положення). 
		Пунктом 2 Положення встановлено, що процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпочаті до дати набрання чинності цією постановою, завершуються відповідно до цієї постанови.
		Відповідно до п. 2 Положення договір про закупівлю - письмовий правочин між замовником та учасником - переможцем процедури закупівлі, який передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товар за відповідну плату.
		Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.  
		Згідно з ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
		Як вбачається з тексту договору № 87 від 26.06.2008р. сторонами погоджено істотні умови договору, а саме: предмет (виконання робіт по реконструкції дороги вул. Трускавецької у м. Дрогобич), ціну ( 3   397  786,80 грн.) та строк виконання робіт (з липня 2008 р. по грудень 2008 р.)
		Додатковими договорами №1, №2 від 24.10.2008р. сторони передбачили виконання додаткових робіт по реконструкції дорожнього покриття вул. Трускавецької у м. Дрогобич та збільшили договірну ціну: додатковим договором №1 на 296 382,00 грн. та додатковим договором №2  на 136 080,00 грн. 
		У відповідності до приписів ч. 5 ст. 180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
		Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
		Відповідно до п.2.2. договору №87 від 26.06.2008р. договірна ціна робіт може змінюватись у разі: зміни обсягів, в тому числі при не виділенні бюджетного фінансування; зупинення робіт за рішенням замовника та через обставини непереборної сили; зміни у встановленому порядку узгодженої номенклатури матеріалів і устаткування поставки змовника; врахування інфляційних факторів; прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт; суттєвих розходжень фактичних і проектних умов будівництва, передбачити які при узгодженні ціни підрядник не міг. Зміна договірної ціни оформляється сторонами шляхом укладення додаткових угод.
		Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Жодних доказів на підтвердження факту настання однієї з визначених договором підстав для зміни договірної ціни виконання робіт, в тому числі і з приводу неточності розрахунків вартості робіт, що підлягали фактичному виконанню, на що посилається в апеляційній скарзі відповідач-2, скаржником не надано ні під час розгляду справи в місцевому господарському суді, ні під час перегляду рішення в апеляційному порядку.
		Окрім того, відповідно до п. 84 Положення договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому цим Положенням. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом за погодженням з Мінфіном.
		Порядок зміни істотних умов договору про закупівлю на момент укладення спірних додаткових договорів не був прийнятий та був затверджений лише наказом Міністерства економіки України №62 від 30.01.2009р., а відтак, на момент укладення спірних додаткових договорів діяв припис про заборону зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання.
		Окрім того, варто зазначити, що тендерною документацією на роботи з реконструкції дороги вул. Трускавецької в м. Дрогобич передбачено лише можливість зменшення  обсягів закупівлі при не виділення бюджетного фінансування та не передбачено можливості збільшення вартості виконання робіт.
		З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що після підписання Договору № 87 від 26.06.2008 р. відповідач-1 та відповідач-2 не вправі були збільшувати акцептовані ціни згідно тендерної пропозиції Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатбуд", а тому при укладенні додаткових договорів №1 та №2 від 24.10.2008р. відповідачами було  порушено приписи п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921.
		Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою  статті 203 цього Кодексу. 
		Згідно частини третьої цієї ж статті, якщо недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 
		Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам  цивільного  законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до частини другої цієї ж статті особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Відповідно до частини третьої цієї ж статті волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно до частини п'ятої цієї ж статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним і шостої - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. 
		З огляду на те, що відповідачами при укладенні  додаткових договорів №1 та №2 від 24.10.2008р. до договору №87 від 26.06.2008р. було  порушено приписи Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Дрогобицької міської ради про визнання додаткових договорів недійсними є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.
		Твердження ж скаржника про те, що оспорювані додаткові договори не порушують прав позивача - Дрогобицької міської ради розцінюються колегією суддів як безпідставні та необґрунтовані, з огляду на наступне.
		Відповідно до роз'яснень, викладених у п.2.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
		Як вбачається із змісту п. 4.2. договору № 87 від 26.06.2008р. виконання робіт по реконструкції дороги вул. Трускавецької у м. Дрогобич здійснювалося за рахунок фінансування з місцевого бюджету.
		Відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
		Відповідно до ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"  органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з цим Законом та законом про бюджетну систему.
		Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
		Положення ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"   (в редакції чинній на момент укладення спірних договорів) передбачають, що видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад.
		Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. У видатковій частині місцевих бюджетів окремо передбачаються видатки поточного бюджету і видатки бюджету розвитку.
		Пунктом 5.1 Положення про Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради визначено, що Департамент фінансується з місцевого бюджету.
		Отже, у випадку виникнення у Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради грошового зобов'язання перед третіми особами, саме Дрогобицька міська рада повинна сплатити з міського бюджету відповідні кошти.
		Зважаючи на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те,  що спірні додаткові договори, умови яких передбачають додаткові видатки з місцевого бюджету на суму 432 462,00 грн. прямо стосуються прав та інтересів Дрогобицької міської ради. 
		Відтак, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що Дрогобицька міська рада є належним позивачем у даному спорі.
		Окрім того, безпідставним та необґрунтованим є і твердження скаржника про те, що позовна заява про визнання недійсними додаткових договорів подана з пропуском терміну позовної давності, з огляду на наступне.
		За визначенням ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Як стверджує позивач та свідчать матеріали справи про факт укладення спірних додаткових договорів Дрогобицька міська рада дізналась із отриманої 18.09.2012р. від Департаменту міського господарства службової записки за № 823 (а.с.17).
		Як вбачається із оспорюваних додаткових договорів, такі підписано директором Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради п. Кізимою С.Р. Відомості про факти проведення нарад та обговорення питань укладення спірних додаткових договорів у Дрогобицькій міській раді, а також про факти подання Департаментом звітів, які стосуються спірних договорів в матеріалах справи відсутні. 
		Окрім того, відповідно до п.11.11 Положення про Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради директор Департаменту звітує перед виконавчим комітетом, міською радою про фінансову діяльність та кошти, що знаходяться на спеціальних рахунках, несе відповідальність за правильність їх використання. Проте, вказана норма, як і будь-яка інша норма Положення, не містить вимоги щодо подання директором Департаменту міського господарства інформації про укладенні господарські договори.
		Відтак, доказів та обґрунтованих доводів на підтвердження тієї обставини, що про укладення додаткових договорів №1, №2 від 24.10.2008р. позивачу було відомо до вересня 2012р. скаржник не надав  ні під час розгляду спору місцевим господарським судом, ні під час перегляду рішення в апеляційному порядку.
		Більше того, як вбачається наявного в матеріалах справи Розпорядження міського голови Дрогобицької міської ради №497-р від 23.09.2008р. (а.с.97) п. Кізимі С.Р., директору департаменту міського господарства, було надано відпустку терміном 45 календарних днів з 01.10.2008 р. по 14.11.2008 р. На час відсутності Кізими С.Р. виконання обовязків директора департаменту міського господарства покладено на Рудницького О.В. Отже, на час укладення спірних додаткових договорів п. Кізима С.Р. перебував у відпустці. 
		Із врахуванням вищезазначеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що твердження апелянта  про те, що Дрогобицька міська рада повинна була знати про укладення додаткових договорів в силу підпорядкованості Департаменту міського господарства міській раді, є безпідставним та необґрунтованим.
		Відтак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем не пропущено трирічного строку позовної давності для звернення до суду з позовною заявою про визнання додаткових договорів №1 та №2 від 24.12.2008р. до договору №87 від 26.06.2008р. недійсними.
		Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Скаржник не надав доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні Господарського суду Львівської області від 19.06.2013р. у даній справі.
		Отже, враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2013 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
		Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2013 року в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.
		Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2013р. у справі №914/1571/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд"- без задоволення.
		2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
		3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Д. Галицького, 1. Ідентифікаційний код 01272261) в доход Державного бюджету України (УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007620, р/р 31216206782006 у ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014) 573, 50 грн. недоплаченого судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.
		4. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
		 
		Повна постанова складена 11 жовтня 2013р.
		 
		Головуючий суддя                                                                                           Краєвська М.В.
		 
		Суддя                                                                                              Кравчук Н.М.   
		 
		Суддя                                                                                            Орищин Г.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...