Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/14553/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2013.
Дата набрання законної сили: 30.01.2014
Результат оскарження 30.01.2014 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		10 жовтня 2013 року                      № 826/14553/13-а
		        Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі   Хрімлі К.О., за участю представників сторін:  
		    від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 05.09.2013р.)
		    від відповідача: Гребінник Ю.Л. (дов. від 26.07.2013р.№ 1-17-16/1714)
		      розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Конституційного Суду України про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії.
		На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.10.2013 року в 14год. 21 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_3  (далі по тексту також - позивач) з позовом до Конституційного Суду України (надалі також - відповідач),  в якому просив: 
		- визнати протиправною відмову Конституційного Суду України у наданні інформації на запит ОСОБА_3 від 30 червня 2013 року; 
		- зобов'язати Конституційний Суд України надати повну інформацію на зазначений запит, а саме копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2011 та 2012 роки таких суддів Конституційного Суду України:
		     ОСОБА_4;
		     ОСОБА_5;
		     ОСОБА_6.
		В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідач всупереч положенням чинного законодавства повністю відмовив позивачеві у наданні інформації, яка за законом є відкритою, чим порушив його право на доступ до публічної інформації, гарантоване Законом України «Про доступ до публічної інформації».
		Відповідач  проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.
		Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не  підлягає з огляду про наступне.
		          Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3  30 червня 2013 року звернувся до Конституційного Суду України із запитом на інформацію з проханням надати завірені копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру Голови Конституційного Суду України ОСОБА_4. та заступників Голови Конституційного Суду України - ОСОБА_5. і  ОСОБА_6
		          
		          Керівник Секретаріату Конституційного Суду України листом від 04 липня 2013 року за № 4-14-18/1465 повідомив позивача про неможливість задоволення його запиту на інформацію, оскільки декларація містить відомості, що належать до персональних даних, які відповідно до абзацу другого частини другої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» є інформацією з обмеженим доступом та оприлюдненню не підлягають.
		          Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Як встановлено, ч.1 ст. 7 цього закону,  право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
		        Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 7 цього закону).
		          Водночас, Законом України «Про доступ до публічної інформації» регламентований порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
		          Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічно інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
		Порядок оформлення запитів на інформацію визначено статтею 19 цього Закону.
		       Згідно  ч. 1 ст. 19 вказаного Закону запит - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		          Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
		Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про інформацію» інформація за порядком доступу поділяється на відкриту інформацію та інформацію а обмеженим доступом.
		Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (ч. 1 ст. 21  Закону України «Про інформацію»).
		Згідно з ч. 2 цієї норми конфіденційною є інформація про фізичну особу.
		Як встановлено ч. 2 ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		          Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 16, декларації зберігаються в особових справах суддів Конституційного Суду України, які Розпорядженням  Голови  Конституційного  Суду  України  від  30 серпня 2011  року №57/2011 «Про надання інформації, створеної у Конституційному Суді України, статусу службової та порядок роботи з матеріальними носіями такої інформації» віднесені до документів, що містять службову інформацію.
		          Як слідує зі змісту запиту, позивач просив надати саме завірені копії декларацій, а не відомості, зазначені у деклараціях.
		          Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п'ятої статті 16 Закону України «Про Конституційний Суд України», судді Конституційного Суду України зобов'язані подавати щороку до 01 квітня за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і порядком, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
		Відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації, є інформацією з обмеженим доступом та оприлюдненню не підлягають (частина друга статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»).
		Частиною шостою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.
		Відомості, зазначені у декларації, підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом опублікування у «Віснику Конституційного Суду України», який є друкованим органом Конституційного Суду України.
		Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, слідує, що широкому загалу можуть бути відомі і є відкритими для доступу тільки відомості із декларації без зазначення персональних даних декларанта. Тому, відповідно до вимог закону у «Віснику Конституційного Суду України» № 2 за 2012 рік та № 2 за 2013 рік оприлюднені не копії декларацій, а відомості із декларацій Голови, заступників Голови та суддів Конституційного Суду України за 2011 і 2012 роки.
		Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати повну інформацію на зазначений запит, а саме копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2011 та 2012 роки суддів Конституційного Суду України: ОСОБА_4;  ОСОБА_5; ОСОБА_6, суд зазначає наступне.
		Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру як документ містить інформацію про особу, що є конфіденційною і не підлягає оприлюдненню. Отже сама по собі декларація надана бути не може. Позивач у зв'язку з цим зазначає, що відповідач мав би вилучити з декларації як документу відповідні дані шляхом приховування (ретушування) певних слів та цифр при її копіюванні. Однак в такому випадку заявнику практично надавалася б не декларація як така, а окремі відомості з неї. Крім того, що операції з документами, пов'язані із приховуванням окремих даних, що становлять його зміст (вилучення, затушовування тощо), унеможливили б підготовку відповідної копії, тим більш завіреної. 
		Так, Правила ведення нотаріального діловодства (затверджені наказом Міністерства юстиції України 22 грудня 2010 року № 3253/5) передбачають, що не приймаються для оформлення документи, які мають закреслені слова чи інші виправлення чи не можна прочитати текст у первісному написанні. Це загальне правило стосується і підготовки офіційних (завірених) копій в установах, організаціях і державних органах; суб'єкт, що виготовляє і завіряє копію, несе відповідальність за її достовірність.
		Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що відмова у наданні інформації на його запит суперечить положенням статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки  частиною другою цієї статті передбачена можливість обмеження права на свободу одержувати інформацію, що встановлюється відповідним законом з метою запобігання розголошенню конфіденційної інформації.
		Водночас,  позивач стверджував,  що він мав бажання отримати на запит завірені копії декларацій. Проте зі змісту обґрунтування позовних вимог вбачається, що позивач прагнув отримати дані, які свідчили б про прозорість діяльності суддів Конституційного Суду України (інформацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру), тобто саме ту інформацію, яка є відкритою, була оприлюднена.
		Відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру Голови, заступників та суддів Конституційного Суду України є відкритими, вони опубліковані не лише у «Віснику Конституційного Суду України», але і у інших друкованих виданнях та засобах масової інформації, розміщені на офіційному сайті Конституційного Суду України. Дані відомості є основним змістом декларації і вони доступні.
		Натомість, позивач запитував не відомості, а сам документ, причому, як вбачається з позовної заяви, він ототожнив поняття «копія декларації» з поняттям «відомості з декларації».
		         
		 
		          Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		         Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		          Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність дій при розгляді запиту позивача.          
		          Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		             У задоволенні позову  ОСОБА_3 до Конституційного Суду України про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
		 
		 
		 
		        Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                І.А. Качур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...