Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11/796/1615/2013 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Одержання хабара.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2013.
Дата набрання законної сили: 10.10.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		Справа: 11/796/1615/2013                                                                      Головуючий у 1-й інстанції Захарова А. С.
		Категорія КК України: ч. 3 ст. 368                                                       Доповідач: Лук'янець Л. Ф.
		                                                          
		                                                          У Х В А Л А
		                                                      ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ                                
		 
		           10 жовтня 2013 року                        Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
		 
		головуючого  судді                               Лук'янець Л. Ф.,
		суддів                                                     Чорного О. М., Кияшка О.А.,         
		за участю прокурора                             Гладкого О.Є.,
		засудженого                                           ОСОБА_1,
		обвинуваченого                                     ОСОБА_2
		захисника                                               ОСОБА_3,
		                                                                
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_4, обвинуваченого  ОСОБА_2, на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року, 
		 
		                                                              ВСТАНОВИЛА :
		Цим вироком -  
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у с. Паньківці Бродівського району Львівської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, до затримання працюючого заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимий,
		 
		засуджений за ч. 3 ст. 368 КК України на 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконання організаційно-розпорядчих обов'язків на 3 роки з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. 
		 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, народився в м. Києві, громадянина України, з вищоюосвітою, одружений, непрацюючий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
		засуджений за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. 
		              Вироком суду стягнуто з засуджених судові витрати та вирішено питання про речові докази.
		             Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2012 року основне покарання ОСОБА_1 з застосуванням ст. 69 КК України пом'якшено до 4 років позбавлення волі, вирок щодо ОСОБА_2 залишений без змін.
		             Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 25 червня 2013 року ухвала Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2012 року скасована щодо ОСОБА_2 і справа направлена на новий апеляційний розгляд.
		 
		Згідно з вироком суду, ОСОБА_2, займаючи посаду заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України, що пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків і відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну службу», вказана посада віднесена до другої категорії посад державних службовців, в зв'язку з чим ОСОБА_2, як заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України, в період часу з 24.03.2010 року по 02.06.2010 року був службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, у травні 2010 року вимагав та одержав, у тому числі при пособництві ОСОБА_1, позаштатного радника Міністра охорони навколишнього природного середовища України, призначеного наказом № 504-о від 25.05.2010 року за сприяння ОСОБА_2, від ОСОБА_5 хабар в особливо великому розмірі при наступних обставинах.
		20.05.2010 року у приміщенні Міністерства охорони навколишнього і природного середовища України по вул. Урицького, 35 в м. Києві, ОСОБА_2 під час співбесіди з ОСОБА_5, діючи умисно, висунув йому вимогу передати хабар у розмірі 200 000 доларів США за сприяння у призначенні останнього на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5, що використає в інтересах останнього свої службові повноваження, тобто створить умови та підстави для звільнення з посади начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ОСОБА_6, а також погодить відповідні накази Міністра охорони навколишнього природного середовища України про звільнення ОСОБА_6 та призначення ОСОБА_5 на вказану посаду. ОСОБА_5 у свою чергу повинен був за вказані дії передати ОСОБА_2 хабар в розмірі 200 000 доларів США, а саме: першу частину хабара в розмірі 100 000 доларів США у якості авансу до вчинення ОСОБА_2 дій щодо погодження звільнення з посади начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ОСОБА_6 та призначення на вказану посаду ОСОБА_5, другу частину хабара в розмірі             100 000 доларів США після призначення ОСОБА_5 на посаду.
		Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що він, як заступник Міністра, у разі відмови дати хабар використовуючи свої службові повноваження не допустить призначення ОСОБА_5 на вказану посаду.
		ОСОБА_5 усвідомлюючи, що від ОСОБА_2, як службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, залежить призначення його на зайняття відповідної посади, з метою запобігання настання шкідливих наслідків щодо своїх прав та законних інтересів, у вигляді неможливості реалізації права щодо зайняття відповідної посади, вимушений був погодитись на виконання протиправних вимог щодо давання хабара ОСОБА_2
		На виконання вимог ОСОБА_2, ОСОБА_5, 28.05.2010 року приблизно о 9 годині 00 хвилин, прибув до приміщення Міністерства охорони навколишнього і природного середовища України по вул. Урицького, 35 в м. Києві, де під час зустрічі, яка відбулась на першому поверсі, ОСОБА_2 поставив вимогу ОСОБА_5 передати йому цього ж дня першу частину хабара, на що останній погодився.
		28.05.2010 року близько 21 години, ОСОБА_2 знаходячись в кабіні ліфта Міністерства охорони навколишнього і природного середовища України по вул. Урицького, 35 в м. Києві отримав від ОСОБА_5 частину хабара, в розмірі 10 000 доларів США та висунув вимогу про передачу йому другої частини хабара в розмірі           90 000 доларів США 31.05.2010 року.
		31.05.2010 року близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи разом з ОСОБА_5 в салоні автомобіля «Ауді А6» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позаштатного радника Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_1 та рухаючись від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до Будинку Уряду, по вул. Грушевського, 5 в м. Києві, ОСОБА_2 вказав на ОСОБА_1 як на особу, якій потрібно буде передати для нього хабар в розмірі 90 000 доларів США.
		ОСОБА_1 будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_2 та сприяючи йому в одержанні хабара в особливо великому розмірі, з метою уникнення випадкових свідків, самостійно визначив місце одержання грошових коштів від ОСОБА_5, а саме на автомобілі «Ауді А6» державний номерний знак НОМЕР_1, не зважаючи на прохання ОСОБА_5 підвезти його до власного автомобіля біля приміщення міністерства, їхав на безлюдну ділянку місцевості парку «Кучмин Яр», розташованому по вулиці Механізаторів в м. Києві, де приблизно о 17 годині, знаходячись в салоні автомобіля, умисно сприяючи ОСОБА_2 у вчиненні злочину, отримав у ОСОБА_5 для передачі ОСОБА_2 90 000 доларів США.
		Усього, 28 та 31 травня 2010 року ОСОБА_2 у визначений ним спосіб особисто та за пособництвом ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_5, в якості хабара, 100 000 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на момент вчинення злочину складає 713 259 грн.), що більш ніж у п'ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
		 
		На зазначений вирок суду подані апеляції:
		        Обвинуваченим  ОСОБА_2 з доповненнями до неї, який просить вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року відносно нього скасувати, а кримінальну справу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.
		При цьому, посилається на незаконність вироку суду, у зв'язку з істотними порушення вимог кримінально-процесуального закону, а також невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. 
		В своїй апеляції ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які могли б істотно вплинути на результати розгляду справи. Крім того, вказує на порушення органом досудового слідства вимог ст. 6 КПК України, що за наявності підстав для закриття кримінальної справи під час досудового слідства, якою виявилась відсутність беззаперечної та однозначної фіксації фактів отримання ОСОБА_2 хабара в розмірі 10 000 доларів США від ОСОБА_5, її не було закрито та все подальше обвинувачення ОСОБА_2 будувалось на суперечностях та припущеннях, на що суд першої інстанції уваги не звернув та прийняв позицію обвинувачення.
		Крім того, вказує на порушення як під час досудового слідства, так і в суді його права на захист, яке виразилось в ненаданні можливості належним чином ознайомитись з матеріалами кримінальної справи, в тому числі і з доказами, які містяться на електронних носіях інформації. 
		Також, вказує і на порушення судом вимог кримінального закону під час призначення йому покарання, а саме ст. 65 КК України, оскільки, на його думку, суд призначаючи йому покарання, не врахував його вік, позитивні характеристики з місця роботи та проживання, незадовільний стан здоров'я, залишення без допомоги дружини засудженого - ОСОБА_4, яка є інвалідом 3 групи.
		В клопотанні від 19.09.2013 року ОСОБА_2, посилаючись на відсутність доказів його вини у вчиненні злочину, просить пом'якшити йому покарання до 5 років позбавлення волі без призначення додаткових покарань, застосувавши вимоги ст. 69 КК України.  
		 
		Захисником підсудного - ОСОБА_4, яка просить оскаржуваний вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
		При цьому, захисник також посилається на істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи, однобічність та необ'єктивність під час досудового слідства та розгляду справи в суді. 
		Також, в обґрунтування доводів своєї апеляції захисник вказує на порушення органом досудового слідства та судом вимог ст. 22 КПК України, оскільки як під час досудового слідства, так і в суді першої інстанції не призначалась будь-яка відеофоноскопічна експертиза відео- та аудіо файлів, наданих досудовим слідством в якості речових доказів, з метою ідентифікації голосу ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_5
		Крім того, захисник в своїй апеляції вказує на відсутність у ОСОБА_2 організаційно-розпорядчих обов'язків, які є виключною компетенцією міністра або особи, яка заміщає його. Так, згідно наказу міністра № 196 від 05.05.2010 року «Про розподіл функціональних повноважень між міністром та заступником міністра» на ОСОБА_2 були покладені обов'язки щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також безпосередньо спрямовувати, здійснювати координацію та контролювати визначені цим наказом підрозділи міністерства, тобто надані лише координаційно-контролюючі обов'язки, в зв'язку з чим вплинути на рішення міністра ОСОБА_7 щодо кадрових питань, він не міг.
		Крім цього, ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_4 в своїх апеляціях вказують і на численні порушення судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону, оскільки суд першої інстанції безпідставно відмовляв в задоволенні заявлених ними під час судового розгляду справи ряді клопотань, серед яких і клопотання про призначення експертиз, виклик в судове засідання свідків, які були або відхилені або взагалі не розглядались судом.
		 
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважає, що апеляції обвинуваченого та його захисника не підлягають задоволенню, обвинуваченого та його захисника, засудженого ОСОБА_1, які підтримали апеляції обвинуваченого та його захисника ОСОБА_4, перевіривши доводи апеляцій та матеріали справи, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово підсудного, колегія суддів вважає, що апеляції обвинуваченого та його захисника підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
		 
		Згідно ст. 323 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.              
		Суд обґрунтовує вирок на тих доказах, які були розглянуті у судовому засіданні, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом. Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування закону і дотримання при провадженні у справі кримінально-процесуального закону.
		Однак, висновки суду про винуватість ОСОБА_2 в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара у великому розмірі, ґрунтуються на неповно зібраних і досліджених у судовому засіданні доказах, а тому вони є передчасними та суперечливими і ґрунтуються на припущеннях.
		 
		Крім того, згідно вимог ст. 22 КПК України 1960 року прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх, передбачених законом, заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
		 
		Відповідно до положень ст. 64 КПК України 1960 року при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді, підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а також винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.
		 
		Проте, ці вимоги кримінально-процесуального закону під час досудового слідства, щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, не дотримані, обставини, які мають істотне значення для вирішення справи належно не з'ясовані і з достатньою повнотою не досліджені, що унеможливило їх дослідження при судовому розгляді справи, внаслідок чого суд постановив у справі рішення, яке не можна вважати законним.
		       
		Так, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, визнаючи обвинувачення доведеним, послався на те, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду заступника міністра навколишнього природного середовища України, являючись службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, у травні 2010 року вимагав та одержав, у тому числі при пособництві ОСОБА_1 - позаштатного радника Міністра охорони навколишнього природного середовища України, призначеного за сприянням ОСОБА_2, наказом № 504-о від 25.05.2010 року, від ОСОБА_5, за сприяння у призначенні його заступника начальника державної екологічної інспекції в Одеській області - заступника Головного державного інстапектора з охорони навколишнього середовища в Одеській області, на посаду начальника державної екологічної інспекції в Одеській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища в Одеській області, хабар 28 травня 2010 року в сумі 10 000 доларів США та 31 травня 2010 року в сумі 90 000 доларів США, а всього 100 000 доларів США, що за даними Національного Банку України становить 792 510 грн., що є особливо великим розміром.  
		 
		Однак, засуджуючи обвинуваченого за даним злочином, судом не дотримані вимоги ст. 323 КПК України 1960 року, оскільки поза увагою суду залишились допущені у справі неповнота і неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, оскільки під час досудового слідства належним чином не з'ясовані обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а рішення суду ґрунтується на припущеннях.
		 
		Згідно ст. 132 КПК України 1960 року, обвинувачення повинно бути конкретним, оскільки особа має право знати, в чому саме вона звинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. 
		В порушення вимог ст.ст. 131, 132 КПК України 1960 року, пред'явлене органами досудового слідства обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 368 КК України, є неконкретним, обставини, зазначені в обвинувальному висновку не відповідають зібраним по справі доказам, а тому таке порушення тягне за собою порушення права обвинуваченого на захист, а також в цілому, унеможливлює дослідження при судовому розгляді обгрунтованості цього обвинувачення. 
		 
		Відповідно до вимог ст. 64 КПК України 1960 року, при провадженні досудового слідства, дізнання та розгляді справи в суді підлягають доказуванню:
		1. подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину;
		           2.   винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;
		3.   характер і розмір шкоди, завданої злочином.
		 
		Однак, як вбачається з матеріалів справи як досудовим слідством так і судом у повній мірі не встановлений час та місце вчинення злочину.
		 
		Так, досудовим слідством ОСОБА_2 пред'явлене обвинувачення у вимаганні та отриманні хабара за таких обставин.
		ОСОБА_2, займаючи посаду заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України, що пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків і відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну службу», вказана посада віднесена до другої категорії посад державних службовців, в зв'язку з чим ОСОБА_2, як заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України, в період часу з 24.03.2010 року по 02.06.2010 року був службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, у травні 2010 року вимагав та одержав, у тому числі при пособництві ОСОБА_1, позаштатного радника Міністра охорони навколишнього природного середовища України, призначеного наказом № 504-о від 25.05.2010 року за сприяння ОСОБА_2, від ОСОБА_5 хабар в особливо великому розмірі при наступних обставинах.
		20.05.2010 року у приміщенні Міністерства охорони навколишнього і природного середовища України по вул. Урицького, 35 в м. Києві, ОСОБА_2 під час співбесіди з ОСОБА_5, діючи умисно, висунув йому вимогу передати хабар у розмірі 200 000 доларів США за сприяння у призначенні останнього на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5, що використає в інтересах останнього свої службові повноваження, тобто створить умови та підстави для звільнення з посади начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ОСОБА_6, а також погодить відповідні накази Міністра охорони навколишнього природного середовища України про звільнення ОСОБА_6 та призначення ОСОБА_5 на вказану посаду. ОСОБА_5 у свою чергу повинен був за вказані дії передати ОСОБА_2 хабар в розмірі 200 000 доларів США, а саме: першу частину хабара в розмірі 100 000 доларів США у якості авансу до вчинення ОСОБА_2 дій щодо погодження звільнення з посади начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ОСОБА_6 та призначення на вказану посаду ОСОБА_5, другу частину хабара в розмірі             100 000 доларів США після призначення ОСОБА_5 на посаду.
		Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що він, як заступник Міністра, у разі відмови дати хабар використовуючи свої службові повноваження не допустить призначення ОСОБА_5 на вказану посаду.
		ОСОБА_5 усвідомлюючи, що від ОСОБА_2, як службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, залежить призначення його на зайняття відповідної посади, з метою запобігання настання шкідливих наслідків щодо своїх прав та законних інтересів, у вигляді неможливості реалізації права щодо зайняття відповідної посади, вимушений був погодитись на виконання протиправних вимог щодо давання хабара ОСОБА_2
		На виконання вимог ОСОБА_2, ОСОБА_5, 28.05.2010 року приблизно о 09 годині 00 хвилин, прибув до приміщення Міністерства охорони навколишнього і природного середовища України по вул. Урицького, 35 в м. Києві, де під час зустрічі, яка відбулась на першому поверсі, ОСОБА_2 поставив вимогу ОСОБА_5 передати йому цього ж дня першу частину хабара, на що останній погодився.
		28.05.2010 року близько 21 години, ОСОБА_2 знаходячись в кабіні ліфта Міністерства охорони навколишнього і природного середовища України по вул. Урицького, 35 в м. Києві отримав від ОСОБА_5 частину хабара, в розмірі 10 000 доларів США та висунув вимогу про передачу йому другої частини хабара в розмірі           90 000 доларів США 31.05.2010 року.
		31.05.2010 року близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи разом з ОСОБА_5 в салоні автомобіля «Ауді А6» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позаштатного радника Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_1 та рухаючись від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до Будинку Уряду, по вул. Грушевського, 5 в м. Києві, ОСОБА_2 вказав на ОСОБА_1 як на особу, якій потрібно буде передати для нього хабар в розмірі 90 000 доларів США.
		ОСОБА_1 будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_2 та сприяючи йому в одержанні хабара в особливо великому розмірі, з метою уникнення випадкових свідків, самостійно визначив місце одержання грошових коштів від ОСОБА_5, а саме на автомобілі «Ауді А6» державний номерний знак НОМЕР_1, не зважаючи на прохання ОСОБА_5 підвезти його до власного автомобіля біля приміщення міністерства, їхав на безлюдну ділянку місцевості парку «Кучмин Яр», розташованому по вулиці Механізаторів в м. Києві, де приблизно о 17 годині, знаходячись в салоні автомобіля, умисно сприяючи ОСОБА_2 у вчиненні злочину, отримав у ОСОБА_5 для передачі ОСОБА_2 90 000 доларів США.
		 
		Однак, обвинувачений ОСОБА_2 допитаний на досудовому слідстві як обвинувачений, так і в судовому засіданні стверджував, що він не вимагав та не отримував від ОСОБА_5 хабара, дії якого були провокацією хабара, по колу своїх службових повноважень він не міг вирішувати та впливати на призначення ОСОБА_5 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області.
		Крім того, у своїх показаннях він з відповідним мотивуванням стверджував, що дані, які містяться на відео та аудіо файлах містять елементи монтажу, а тому вважав проведення фоноскопічної експертизи необхідним, однак його доводи фактично не перевірені.
		 
		Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи орган досудового слідства та суд, як на докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_2, послались на протоколи розшифровки аудіо та відео файлів зняття інформації від 28.05.2010 року, щодо вимагання ОСОБА_2 хабара на суму 200 000 доларів США за сприяння у призначенні на посаду ОСОБА_5 начальника Держкомінспекції в Одеській області.
		Однак, дані, які містяться на аудіо та відео файлах містять неточності та суперечності щодо часу, місця та обставин подій і змісту розмов про надання хабара в розмірі 10 тис. доларів США, що є предметом доказування відповідно до вимог ст. 64 КПК України 1960 року.
		Так, відповідно до протоколів розшифровки  аудіо та відео записів за 28.05.2010 року  (а.с. 46-50, 51-56 т. 1) (без зазначення у протоколі назви файлу), міститься запис слів ОСОБА_2 «до 13-того, да?», а в протоколі про наслідки проведення оперативно-розшукового заходу від 28.05.2010 року (а.с. 201-205 т. 2) у  роздруківці цієї ж розмови міститься інший запис, замість слів ОСОБА_2 «до 13-того, да?» містяться інші слова: «дев'яносто, да?».
		Також, в даних протоколах містяться і інші розбіжності, які зазначені в апеляціях та мають істотне значення для доказування обставин злочину.
		 
		Крім того, підлягають перевірці також і показання ОСОБА_2  в частині часу вчинення злочину, щодо отримання хабара в розмірі 10 000 доларів США, оскільки відповідно до даних протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_5 на досудовому слідстві (а.с. 184-199 т. 2), роздруківки телефонних дзвінків, наданих ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем» 23.06.2010 року (а.с. 186-253 т. 4),  висновку експерта № 8-7 від 14.07.2010 року (а.с.240-244 т.3) час передачі ОСОБА_5 10 тис. доларів США ОСОБА_2 суттєво не узгоджується, на що також посилаються апелянти.
		 
		Крім того, заслуговують на увагу доводи апеляцій ОСОБА_2 та його захисника, про позбавлення його права на ознайомлення з аудіо та відео файлами, які є речовими доказами по справі, що свідчить про порушення права ОСОБА_2 на захист, як під час досудового слідства відповідно до вимог ст. 43 КПК України 1960 року, так і при судовому розгляді справи відповідно до вимог ст. 255 КПК України 1960 року.
		Не досліджені ці речові докази і в судовому засіданні першої інстанції. 
		 
		За наявності таких розбіжностей та суперечностей, викладених вище, неповноти досудового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, обвинувачення, пред'явлене обвинуваченому та встановлене вироком суду за ч. 3 ст. 368 КК України, в порушення вимог ст.ст. 131, 132 КПК України 1960 року, є неконкретним, обставини, зазначені в обвинувальному висновку не відповідають зібраним по справі доказам, а тому таке порушення тягне за собою порушення права обвинуваченого на захист, а також в цілому унеможливлює дослідження при судовому розгляді обґрунтованості цього обвинувачення. 
		 
		Крім того, ці викладені вище обставини, ні органами досудового слідства ні судом першої інстанції фактично не були перевірені та їм не дано належної юридичної оцінки. З урахуванням того, що органом досудового слідства неповно встановлені обставини про час місце та обставини вчинення злочину, чим не спростовані твердження обвинуваченого, і допущено неповноту та однобічність, яка не може бути виправлена і усунута судом першої інстанції, оскільки потребує проведення слідчих та процесуальних дій.
		 
		Вказані істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповнота досудового слідства не були усунуті під час судового розгляду справи судом першої інстанції при вирішенні справи по суті, тому колегія суддів вважає це є підставою для скасування вироку суду, висновки якого є передчасними, які частково ґрунтуються на припущеннях, та належним чином не мотивованими.
		 
		Відповідно до вимог ст.ст. 22, 64 КПК України 1960 року прокурор, слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. В числі обставин, що підлягають доказуванню у кримінальній справі при провадженні досудового слідства, є час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, винність обвинуваченого та мотиви злочину.
		 
		З огляду на наведене, оскільки органом досудового слідства не виконані в повному обсязі вищезазначені вимоги закону, що потягло за собою неконкретність та суперечливість пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, а у зв'язку з цим і порушення його права на захист, допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які не можуть бути усунуті під час розгляду справи в суді, що залишилось поза увагою суду першої інстанції, по справі залишились нез'ясованими обставини, що мають істотне значення та суттєво впливають на прийняття правильного рішення, а також виявлено ряд суперечностей, яким суд не дав належної оцінки і не усунув їх, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до вимог ст. 374 КПК України (1960 року), вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування, під час якого органу досудового слідства необхідно усунути зазначену вище необ'єктивність та неправильність досудового слідства, та за результатами повного і всебічного дослідження обставин справи, за наявності для цього законних підстав, дати правильну юридичну оцінку діям ОСОБА_2, перевірити доводи, висунуті на його захист, в тому числі і зазначені в апеляціях, і скласти обвинувальний висновок відповідно до вимог КПК України.
		 
		На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_4 в частині скасування вироку суду є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а справа направленню на додаткове розслідування.
		 
		З урахування необхідності повернення справи на додаткове розслідування, вимоги клопотання обвинуваченого про пом'якшення йому покарання не можуть бути предметом даного апеляційного розгляду та підлягають перевірці у разі повторного судового розгляду.
		 
		Керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -
		 
		                                                У Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.
		Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а матеріали кримінальної справи направити Генеральному прокурору України для проведення додаткового розслідування.
		Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити без змін - утримання під вартою. 
		 
		 
		 
		                                                                   СУДДІ:
		 
		 
		 
		 
		       ____________________        ____________________       ____________________

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...