Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2470/13 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2013.
Дата набрання законної сили: 25.09.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"25" вересня 2013 р.           Справа№ 910/2470/13
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Тищенко  О.В.
		суддів:            Іоннікової  І.А. 
		          Гончарова С.А. 
		при секретарі                       Дмитрина Д.О.
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімател"
		на рішення Господарського суду м. Києва від  21.05.2013р. (повний текст підписано - 27.05.2013р.) 
		у справі  №910/2470/13 (суддя - Станік С.Р.)
		за позовом Першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави
		до 1)Київської міської ради
		    2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімател"
		про  визнання недійсним та скасування п. 56, 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання відсутнім у відповідача-2 права користування земельними ділянками, що розташовані у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському  районі м. Києва: площею 0,8344 кв. м., кадастровий номер 8000000000:62:206:0010, вартістю 7767479,18грн.; площею  1,31 га, кадастровий   номер 8000000000:62:206:0009,   вартістю  12 194 867,84 грн.; площею 5 228 кв. м, кадастровий номер 8000000000:62:206:0008, вартістю 4211633,31грн.; площею 4 626 кв. м., кадастровий номер 8000000000:62:206:0011, вартістю З 892 296, 76 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави до Київської міської ради (надалі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімател» (надалі - відповідач 2)  про визнання недійсним та скасування п. 56, 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання відсутнім у відповідача-2 права користування земельними ділянками, що розташовані у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському  районі м. Києва: площею 0,8344 кв. м., кадастровий номер 8000000000:62:206:0010, вартістю 7767479,18грн.; площею  1,31 га, кадастровий   номер 8000000000:62:206:0009,   вартістю  12 194 867,84 грн.; площею 5 228 кв. м, кадастровий номер 8000000000:62:206:0008, вартістю 4211633,31грн.; площею 4 626 кв. м., кадастровий номер 8000000000:62:206:0011, вартістю З 892 296, 76 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що згідно п. 56, 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення прав користування земельними ділянками", відповідачу-2 було затверджено проекти відведення земельних ділянок,  саме: площею 0,47 га в межах прибережних захисних смуг - у довгострокову оренду на 10 років та 0,52 га - у довгострокову оренду на 25 років для будівництва та обслуговування водноспортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва, а також площею 1,31 га в межах прибережних захисних смуг - у довгострокову оренду на 10 років та площею 0,83 га в довгострокову оренду на 25 років - для будівництва, експлуатації та обслуговування водноспортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва, передано вказані земельні ділянки в оренду. На підставі п. 56, 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення прав користування земельними ділянками" між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено відповідні договори оренди від 21.05.2004, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів від 23.07.2004 за № 62-6-00165 та за № 62-6-00166, та від 01.09.2004, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів від 14.10.2004 за № 62-6-00172 та за № 62-6-00173. Прокурор наголошує на тому, що відповідні проекти відведення земельних ділянок площею 1,31 га та 4,626 кв.м. в межах прибережних захисних смуг та частина земельної ділянки водної акваторії річки Дніпро, яка є водним об'єктом загальнодержавного значення, як і п. 56, 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 № 31/905, якими їх затверджено, суперечили ст. 13, 84 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 14 Водного кодексу України, оскільки компетенцією розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення та акваторії річки Дніпро наділений виключно Кабінет Міністрів України. Також, прокурор в обгрунтування позову наголошував на тому, що проектами відведення земельних ділянок зокрема було передбачено надання відповідачу-2 в оренду земельні ділянки загальною площею 2,14 га та 0,99 га за рахунок частини земель, відведених Виробничому управлінню підприємств зеленого господарства міськвиконкому відповідно до рішень виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 05.06.1972 № 907, від 12.11.1973 № 791 та від 15.12.21975 № 1263/4 під спорудження парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий, проте, пунктами 56 та 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 № 31/905 припинено попередньому землекористувачу користування спірними земельними ділянками площею 2,14 га та площею 0,99 га, з яких ділянку площею 2,14 га віднесено до земель запасу рекреаційного призначення, а  питання щодо віднесення до певної категорії земельної ділянки площею 0,99 га - не вирішено. Також, прокурор зазнав про те, що всупереч ч. 7, 15 ст. 151 Земельного кодексу України, ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України в проектах землеустрою відсутні затверджені Київською міською радою матеріали погодження місця розташування об'єкта та обґрунтування вилучення земельних ділянок із користування попереднього землекористувача, у проектах відведення містяться листи про надання дозволу на відведення земельних ділянок площами 0,99 га та 1 га, але  у той же час, відсутні листи відповідача-2 про надання в користування земельною ділянкою площею 2,14 га, проте проект відведення даної земельної ділянки - розроблено і затверджено оспорюваними пунктами рішення. До того ж, у проекті відведення земельної ділянки площею 2,14 га міститься лист інституту "Київгенплан" від 01.08.2003 № 06-1792/КГП, згідно якого інститутом розглядались матеріали погодження відведення земельної ділянки саме площею 1 га, без права будівництва капітальних споруд та автостоянки у  100 м прибережної захисної смуги. Додатково прокурор у позові наголошував, що не виконано вимоги головного управління від 28.07.2003 № 19-1108 щодо земельної ділянки площею 0,99 га відносно виконання комплексу заходів по захисту території від підтоплення і затоплення поверхневими водами та виконання інженерної підготовки території; всупереч ст. 13 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 17 Закону України "Про основи містобудування" у висновках Головного управління містобудування від 28.07.2003 № 19-1108 та від 01.07.2003 № 19-682 відсутні відомості стосовно відповідності проектів землеустрою та розміщення об'єктів будівництва детальному плану території; відсутні громадські обговорення містобудівного обґрунтування, що суперечить ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про планування і забудову територій"; проект відведення земельної ділянки площею 2,14 га не розглядався і не погоджувався санітарно-епідеміологічною службою, в проекті наявний висновок санітарно-епідеміологічної служби м.Києва щодо земельної ділянки площею 1га; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,14 га - не розглядався та не погоджувався Державним управлінням екології та водних ресурсів. 
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.05.2013 р. у справі № 910/2470/13 позовні вимоги задоволено частково.
		Визнано недійсним та скасувано пункт 56 та пункт 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею". Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 21.05.2004, укладений між Київською міською радою (01001 м.Київ, вул.. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімател" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 47, код ЄДРПОУ 24367739), який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 23.07.04 за № 62-6-00165, предметом якого є земельна ділянка у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва, розміром 0,8344 кв.м., кадастровий номер 8000000000:62:206:0010, вартість якої станом на 2013 рік становить 7  767  479,18 грн. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 21.05.2004, укладений між Київською міською радою (01001 м.Київ, вул.. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімател" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 47, код ЄДРПОУ 24367739), який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 23.07.04 за № 62-6-00166, предметом якого є земельна ділянка у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва, розміром 1,31 га в межах прибережних захисних смуг, кадастровий номер 8000000000:62:206:0009, вартість якої станом на 2013 рік становить 12  194  867,84 грн. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.09.2004, укладений між Київською міською радою (01001 м.Київ, вул.. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімател" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 47, код ЄДРПОУ 24367739), який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 14.10.04 за № 62-6-00172, предметом якого є земельна ділянку у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва, розміром 5  228 кв.м.,  кадастровий номер 8000000000:62:206:0008, вартість якої станом на 2013 рік становить 4  211  633,31 грн. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.09.2004, укладений між Київською міською радою (01001 м.Київ, вул.. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімател" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 47, код ЄДРПОУ 24367739), який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 14.10.04 № 62-6-00173, предметом якого є земельна ділянка у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва, розміром  4626 кв.м. в межах прибережних захисних смуг, кадастровий номер 8000000000:62:206:0011, вартість якої станом на 2013 рік становить 3  892  296,76 грн. Визнано відсутність у Товариства    з    обмеженою    відповідальністю "Прімател" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 47, код ЄДРПОУ 24367739) права користування земельними ділянками, що розташовані у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва: площею 0,8344 кв. м., кадастровий номер 8000000000:62:206:0010, вартістю 7767479,18грн.; площею  1,31 га, кадастровий   номер   8000000000:62:206:0009, вартістю 12 194 867,84 грн.; площею 5 228 кв. м, кадастровий помер 8000000000:62:206:0008, вартістю 4211633,31грн.; площею 4 626 кв. м., кадастровий номер 8000000000:62:206:0011, вартістю З 892 296, 76 грн., на підставі пункту 56 та пункту 57 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" та на підставі договорів оренди земельних ділянок від 21.05.2004, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 23.07.04 за № 62-6-00165,   від 21.05.2004, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 23.07.04 за № 62-6-00166, від 01.09.2004, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 14.10.04 за № 62-6-00172, від 01.09.2004, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 14.10.04 № 62-6-00173. В задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімател" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 47, код ЄДРПОУ 24367739) в доход Державного бюджету України 3  154 (три тисячі сто п'ятдесят чотири) грн.. 00 коп. судового  збору.  Стягнуто з Київської міської ради (01001 м.Київ, вул.. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) в доход Державного бюджету України 3  154 (три тисячі сто п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. судового  збору.  
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при розробці проекту відведення земельної ділянки уповноваженими органами з метою отримання позитивних висновків було поставлено ТОВ «Прімател» певні умови, що заінтересованою в цьому особою виконано не було. Крім того в рішенні суду зазначено про не розроблення відповідачем-2 в супереч вимогам Закону України «Про основи містобудування» містобудівного обґрунтування та не проведення громадських обговорень з питань забудови території за вказаною адресою.
		Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/2470/13 від 21.05.2013 року скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. 
		Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 910/2470/13 від 19.07.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 910/2470/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст.4 6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/2470/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Чорна Л.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Іоннікова І.А., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарги на 11.09.2013 року.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року, клопотання прокурора та представника відповідача-2 про продовження строку розгляду апеляційної скарги було задоволено, у зв'язку з неявкою представників відповідача-1, розгляд справи було відкладено на 25.09.2013 року.
		Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. № 910/2470/13 від 25.09.2013 року враховуючи перебування судді Чорної Л.В. у відпустці, керуючись ст. ст.4 6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.2 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 910/2470/13 доручено здійснити колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Гончаров С.А.
		Скаржник в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2013 року у справі № 910/2470/13 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
		Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 21.05.2013 року у справі № 910/2470/13.
		Представник відповідача 1 в судове засідання 25.09.2013 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги. 
		Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
		Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача-1.
		Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
		Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-2 перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається з матеріалів справи 25.09.2003 Київською міською радою прийнято рішення № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення прав користування земельними ділянками", відповідно до пункту 56 якого: 
		- затверджено проект відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател" для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва; 
		- вилучено з користування Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" частину земельної ділянки, відведеної відповідно до рішень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 05.06.72 N 907 "Про відведення земельної ділянки Виробничому управлінню підприємств зеленого господарства міськвиконкому під спорудження парку "Дружби народів" в урочищі "Чорторий", від 12.11.73 N 1791 "Про відведення додаткової земельної ділянки виробничому управлінню підприємств зеленого господарства міськвиконкому під спорудження парку "Дружби народів" в урочищі "Чорторий" Подільського району" та від 15.12.75 N 1263/4 "Про хід виконання рішень виконкому міськради "Про впорядкування місць масового відпочинку трудящих на території Дніпровських островів і берегів Дніпра" та відведення додаткової земельної ділянки управлінню "Київзеленбуд", площею 0,99 га (лист-згода від 13.08.2003 N 1097); 
		- передано товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател", за умови виконання п. 56.1 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 0,99 га для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель, вилучених відповідно до п. 56 цього рішення, в тому числі: - ділянку N 1 площею 0,47 га, в межах прибережних захисних смуг, - в довгострокову оренду на 10 років; - ділянку N 2 площею 0,52 га - в довгострокову оренду на 25 років; 
		- вказано товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател" про те, що земельну ділянку в межах прибережних захисних смуг використовувати без права капітальної забудови з обмеженнями відповідно до вимог ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України.
		Також, відповідно до пункту 57 рішення Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення прав користування земельними ділянками" від 25.09.2003 №31/905:
		- припинено Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" право користування частиною земельної ділянки, відведеної відповідно до рішень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 05.06.72 N 907 "Про відведення земельної ділянки Виробничому управлінню підприємств зеленого господарства міськвиконкому під спорудження парку "Дружби народів" в урочищі "Чорторий", від 12.11.73 N 1791 "Про відведення додаткової земельної ділянки виробничому управлінню підприємств зеленого господарства міськвиконкому під спорудження парку "Дружби народів" в урочищі "Чорторий" Подільського району" та від 15.12.75 N 1263/4 "Про хід виконання рішень виконкому міськради "Про впорядкування місць масового відпочинку трудящих на території Дніпровських островів і берегів Дніпра" та відведення додаткової земельної ділянки управлінню "Київзеленбуд", площею 2,14 га (лист-згода від 13.08.2003 N 1098) і віднести зазначену земельну ділянку до земель запасу рекреаційного призначення; 
		- затверджено проект відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател" для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва; 
		- передано товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател", за умови виконання п. 57.1 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 2,14 га для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель запасу рекреаційного призначення, в тому числі: - ділянку N 1 площею 1,31 га, в межах прибережних захисних смуг, - в довгострокову оренду на 10 років; - ділянку N 2 площею 0,83 га - в довгострокову оренду на 25 років; 
		- вказано товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател" про те, що земельну ділянку в межах прибережних захисних смуг використовувати без права капітальної забудови з обмеженнями відповідно до вимог ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України.
		На виконання пунктів 56 та 57 рішення  Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення прав користування земельними ділянками" від 25.09.2003 №31/905, між відповідачем - 1 - Київською міською радою, як орендодавцем, та відповідачем-2 - ТОВ "Прімател" укладено чотири договори оренди земельної ділянки, а саме:
		-          договір оренди земельної ділянки від 21.05.2004, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 23.07.04 за № 62-6-00165,  відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на 25 років (строкове платне користування) земельну ділянку у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва, розміром 0,8344 кв.м., з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу, кадастровий номер 8000000000:62:206:0010; 
		-            договір оренди земельної ділянки від 21.05.2004, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 23.07.04 за № 62-6-00166, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на 10 років (строкове платне користування) земельну ділянку у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва, розміром 1,31 га в межах прибережних захисних смуг, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу, кадастровий номер 8000000000:62:206:0009; 
		-           договір оренди земельної ділянки від 01.09.2004, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 14.10.04 за № 62-6-00172, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на 25 років (строкове платне користування) земельну ділянку у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва, розміром 5  228 кв.м.,  з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу, кадастровий номер 8000000000:62:206:0008; 
		-            договір оренди земельної ділянки від 01.09.2004, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 14.10.04 № 62-6-00173, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на 10 років (строкове платне користування) земельну ділянку у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва, розміром  4626 кв.м. в межах прибережних захисних смуг, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу, кадастровий номер 8000000000:62:206:0011. 
		У якості підтвердження зазначених у позовній заяві обставин справи, прокурором до матеріалів позову додано належним чином засвідчені копії наступних документів: 
		- довідку Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.01.2013 № 58, відповідно до якої зазначається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва  на 2013 рік становить: кадастровий номер 8000000000:62:206:0008 - 842  326,66 грн. (як землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво) та 4  211  633,31 грн. (у разі використання як землі комерційного використання); кадастровий номер 8000000000:62:206:0009 - 2  438  973,57 (як землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво) та 12  194  867,84 грн. (у разі використання як землі комерційного використання); кадастровий номер 8000000000:62:206:0010 - 1  553  495,84 грн. (як землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво) та 7  767  479,18 грн. (у разі використання як землі комерційного використання); кадастровий номер 8000000000:62:206:0011 - 778  459,35 грн. (як землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво) та 3  892  296,76 грн. (у разі використання як землі комерційного використання); 
		- позитивний висновок державної землевпорядної експертизи № 4777 до проекту (технічної документації) "Відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател" для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва", затверджений Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 18.08.2003; 
		- позитивний висновок державної землевпорядної експертизи № 4776 до проекту (технічної документації) "Відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател" для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва", затверджений Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 18.08.2003.
		- належним чином засвідчений проект відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател" для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва площею 2,14 га, який зокрема містить: 
		- листи ТОВ "Прімател" на адресу Київської міської ради від 12.06.2003 № 12/06/03 та від 11.06.2003 № 11/06/03 про надання дозволу на відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва площами 0,99 га та 1 га; 
		- висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища № 19-862 від 01.07.2003 щодо умов використання земельної ділянки та наявності містобудівних обмежень та обтяжень для відведення земельної ділянки, в якому зокрема вказується про те, що містобудівною характеристикою земельних ділянок  у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва визначено, що вони знаходяться в зоні охоронюваного ландшафту, а також визначено містобудівні обмеження та обтяження землекористування, зокрема щодо визначення меж земельної ділянки графічною частиною у складі містобудівного обґрунтування, розробленого і погодженого в установленому порядку; 
		- лист Інституту "Київгенплан" АТ "Київпроект" від 01.08.2003 № 06-1792/КП,  згідно з яким Інститутом розглянуто матеріали погодження відведення земельної ділянки ТОВ "ПРІМАТЕЛ" під водно - спортивний комплекс площею 1 га в урочищі Чорторий парку Дружби Народів у Деснянському районі м. Києва. Земельна ділянка розташована у межах парків Дружби Народів та 100 м прибережної захисної смуги р. Дніпро. Листом визначено умову необхідності погодження відведення земельної ділянки, а саме: без права будівництва капітальних споруд та автостоянки у 100 м прибережній захисній смузі. 
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
		Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.
		Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
		З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
		Відповідно  до ст. 2  ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема,  за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Згідно статті 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.
		Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
		Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.
		Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		В свою чергу, з прийняттям 23.02.2012 змін до Закону України "Про державний контроль за використанням і охороною земель" центральний орган виконавчої влади у сфері земельних відносин - Державне агентство земельних ресурсів України позбавлено функцій контролю за використанням і охороною земель, а створена для виконання вказаних завдань Державна інспекція сільського господарства України не наділена законом повноваженнями звернення до суду з позовами.
		Прокурор у позові наголошував на тому, що відповідний позов подається до суду відповідно до ч. 3. ч. 5 ст. 36-1 "Про прокуратуру", в порядку, передбаченому ч.2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу  України, і, відповідно, позов пред'явлено прокурором як позивачем, обґрунтовуючи це тим, що необхідність захисту інтересів держави у даній справі полягає у прийнятті органом місцевого самоврядування незаконного рішення про розпорядження землею, яка згідно зі ст. 14 Конституції України та ст. 1 ЗК України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		У відповідності до ст. 13 Конституції України земля її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шлейфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. 
		Згідно ст.  14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Згідно ст. 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною державою. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.
		Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. 
		Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин)  до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. 
		Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин)  в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сесії міські ради вирішують питання регулювання земельних відносин. 
		Відповідно пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. 
		За приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
		Предметом розгляду даної господарської справи являється визнання недійсним та скасування пунктів 56,57 рішення Київської міської ради №31/905 від 25.09.2003р. «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею». 
		Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. 
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
		Підставами для визнання спірного розпорядження недійсним на думку прокурора є прийняття його всупереч положень ст. 58 Кодексу України про надра та п.  9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677, за відсутності погодження відведення земельної ділянки з органом державного геологічного контролю та органом державного гірничого нагляду, оскільки земельна ділянка знаходиться на площі залягання корисних копалин.
		Проте колегія суддів вважає такі твердження прокурора такими, що не відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступне.
		У відповідності до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу. 
		Згідно ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону або надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
		Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки (п.6 ст.123 Земельного кодексу України). 
		Відповідно до пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки; судового рішення. 
		Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини (пункт 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок). 
		Як вбачається з матеріалів справи відповідачем-2 було отримано згоду Голови Київського міського державної адміністрації на розроблення проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Київ, парк «Дружби Народів», урочище Чорторий, Деснянського району з метою проектування та будівництва «Водно-спортивного комплексу».
		В подальшому Виробничо-комерційною фірмою «СТАФЕД-2». було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ «ПРІМАТЕЛ» для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку «Дружби Народів» в урочищі Чорторий Деснянського району.
		Зазначений проект отримав необхідні погодження, що підтверджується висновками відповідних державних служб, а саме: висновком Головного  управління архітектури та дизайну міського середовища № 19-862 від 01.07.2003 року,  висновками головного державного санітарного лікаря м. Києва № 5846 від 07.08.2003 року та № 5121 від 11.07.2003 року, висновком Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві № 08-8-20/6396 від 14.08.2003 року, висновком Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт № 4544 від 08.08.2003 року, висновком ДКП «Плесо» № 507 від 02.06.2003 року, висновком Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» № 1097 від 13.08.2003 року   та висновком Головного управління земельних ресурсів у м. Києві № 03-25/1370 від 22.08.2003 року.
		Відповідно до ст.9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. 
		Державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи. Основними завданнями державної експертизи є: організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів експертизи; перевірка відповідності об'єктів державної експертизи вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам; впровадження передових методів та підвищення якості розробки об'єктів державної експертизи; підготовка об'єктивних та обґрунтованих висновків державної експертизи (ст.ст.1, 4 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»).
		Статтею 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" встановлено, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально  уповноваженим  органом  виконавчої  влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи. 
		Згідно з ст. 36 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» позитивний висновок державної експертизи дійсний протягом строку дії об'єкта державної експертизи, але не більше трьох років від дня його видачі. Якщо у строк, встановлений частиною першою цієї статті, не розпочато реалізацію заходів, передбачених об'єктом державної експертизи, то він підлягає повторній державній експертизі.
		Згідно з п.п. 9, 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. У разі відведення земельної ділянки для розробки корисних копалин або забудови територій на площах їх залягання проект погоджується також з органом державного геологічного контролю та органом державного гірничого нагляду. Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. 
		Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» 18 серпня 2003 року Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації затверджено висновки державної експертизи землевпорядної документації № 4776, 4777, згідно яких проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ «ПРІМАТЕЛ» для будівництва, експлуатації та обслуговування водноспортивного комплексу у парку «Дружби народів» в урочищі Чорторий у Деснянському районі повністю відповідають нормативно-технічним вимогам до землевпорядної документації і рекомендуються для подальшого розгляду і затвердження в установленому порядку. 
		Нормами статті 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»регулюється порядок спростування висновків державної експертизи, а відповідно до статті 38 передбачено можливість оскарження в судовому порядку рішень органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування, прийнятих на підставі висновків експертизи, які скасовані або визнані недійсними.
		Виходячи з приписів законодавства, наявність чинних позитивних висновків державної експертизи землевпорядної документації № 4776,4777 від 18.08.2003 р. є належною та обов'язковою підставою для прийняття органом місцевого самоврядування - Київською міською радою, рішення  про реалізацію передбачених такою документацією заходів, тобто затвердження проекту та надання в оренду земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування водноспортивного комплексу у парку «Дружби народів» в урочищі Чорторий у Деснянському районі. 
		При цьому, при розгляді даної справи судом встановлено, що позивачем не подано жодного доказу, який спростував би в установленому законом порядку вказані позитивні висновки державної експертизи, а самі висновки державної експертизи спростовують доводи позивача щодо наявності порушень законодавства при вирішенні питання про відведення земельної ділянки відповідачу-2.
		Крім того колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про проведення землевпорядної експертизи неуповноваженим органом, з огляду на ту обставину, що п.п. 1.4,4.2.3 Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи, затвердженого Наказом Державного комітету по земельних ресурсах від 11.03.1997 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.05.1997 року за № 171/1975 передбачено, що державна землевпорядна експертиза проектів відведення земельних ділянок, вилучення та надання яких проводиться за рішеннями місцевих рад саме уповноваженими на те фахівцями Київського міського управління земельних ресурсів.
		Відтак колегія суддів апеляційного суду вважає неправомірним висновок суду першої інстанції, що пункти 56, 57 прийнятого відповідачем-1 рішення № 31/905 від 25.09.2003 не відповідають положенням земельного законодавства України, а навпаки констатує відсутність  правових підстав для визнання їх недійсними.
		Що стосується позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок колегія суддів зазначає наступне.
		Суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки за умов дотримання вимог статті 124 Земельного кодексу України і статті 16 Закону України "Про оренду землі". 
		В пункті 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17 травня 2011 року, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року N 677. 
		Також, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори. 
		З огляду на положення ст. 124 Земельного кодексу України, відповідний договір оренди земельної ділянки державної власності може бути визнаний недійсним з підстав незаконності передання в оренду земельної ділянки, зокрема через недодержання конкурентних засад, лише за умови визнання недійсним рішення органу державної влади про надання в оренду цієї ділянки, що є підставою для укладення оспорюваного договору.
		Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відповідність пунктів 56, 57 прийнятого відповідачем-1 рішення № 31/905 від 25.09.2003  вимогам законодавства чинних на момент його прийняття, підстав для визнання, укладених на його виконання, договорів оренди землі від 21.05.2004, 01.09.2004 року недійсними у відповідності до приписів ст. 124 Земельного кодексу України не вбачається.
		У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:
		- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);
		- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);
		- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);
		- правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203)
		- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України). 
		Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ „Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-ІУ), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІУ „Про оренду землі" (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.
		При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
		Враховуючи вище наведе колегія суддів дійшла висновку, що підстави для визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання відсутнім у відповідача-2 права користування земельними ділянками, що розташовані у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському  районі м. Києва у суду відсутні.
		Крім того, позовні вимоги не можуть бути задоволені також виходячи з наступного.
		При вирішенні даного спору суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини у національному законодавстві як інструменту функціонування Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства України.
		17 липня 1997р. Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) і окремі Протоколи до неї, які у відповідності до Закону України від 10.12.1991р. "Про дію міжнародних договорів на території України" стали невід'ємною частиною національного законодавства, а у відповідності до Закону України від 22.12.1993р. "Про міжнародні договори України" мають пріоритет норм у разі їх колізії з національним законодавством. 
		В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Stretch проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" визнання недійсним договору згідно якого покупець отримав майно від держави та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон є неприпустимим.
		Таким чином, відповідач-2, як землекористувач, уклавши договори оренди земельних ділянок на підставі рішення державного органу, не повинен нести будь-які негативні наслідки у зв'язку з можливим недотриманням органами публічної влади процедури відведення земельної ділянки та подальшого укладення зазначених вище договорів.
		Виходячи з наведеного, за будь-яких умов, навіть при встановленні порушень в підготовці та затвердженні проекту землеустрою, відсутні підстави для задоволення позову шляхом визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та договорів, укладених на його виконання. 
		Відповідач у справі має право на отримання правового захисту на національному рівні для реального забезпечення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, в якій правовій формі вони забезпечуються в національній правовій системі (рішення "Серфінг проти об'єднаного Королівства" від 07.07.1989). Зокрема, це передбачає для держави зобов'язання забезпечувати судову процедуру, яка включає необхідні процесуальні гарантії, і таким чином дозволяє національним судам ефективно і справедливо вирішувати всі можливі спори між особами.
		Отже, позиція Європейського суду з прав людини викладена в рішенні від 24.06.2003 у справі "Stretch проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" підлягає обов'язковому врахуванню при вирішенні господарського спору у даній справі.
		Виходячи з наведеного, з огляду на правову позицію Європейського суду, щодо неможливості настання певних негативних наслідків у разі встановлення порушень з боку державного органу під час процедури землевідведення та укладання договорів, у задоволені позовних вимог слід відмовити. 
		Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 
		1)    неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 
		3)   невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 
		4)   порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  
		Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімател" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 року у справі №910/2470/13 скасуванню.
		Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімател» задовольнити.
		Рішення Господарського суду м. Києва від 21.05.2013 року по справі № 910/2470/13 скасувати.
		Прийняти нове рішення, яким:
		У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		Матеріали справи № 910/2470/13 повернути до Господарського суду м. 
		Києва.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
		 
		Головуючий суддя                                                            Тищенко  О.В. 
		 
		Судді                                                                                Іоннікова  І.А.
		 
		                                                                                Гончаров С.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...