Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/120/13- к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2013.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                 Справа № 554/120/13- к
		 
		 
		 
		            ВИРОК
		                                               Іменем України                              
		 
		Дата документу 30.07.2013 
		          Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
		 
		           судді                                                                                       Струкова    О.М. 
		           при секретарі                                                                         Овчаренко  Т.С.                               
		          за участю прокурорів                                   Гринь   О.В.,  Расюк          В.В.
		          захисника                                                                           ОСОБА_1
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  по обвинуваченню
		 
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Полтави, українки, громадянки України, освіта вища, вдови, працює  в.о. начальника інспекції  з  питань  захисту  прав  споживачів в  Полтавській  області, проживає АДРЕСА_2, раніше не судимої, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,
		в с т а н о в и в :
		Е п і з о д  № 1. 9 грудня 2010 року працівниками Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області (далі - Управління) проведено відповідну перевірку господарської діяльності магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що по АДРЕСА_3, за результатами якої було виявлено порушення вимог діючого законодавства та складено протоколи № 001143 та № 001137 від цієї ж дати про скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.155 та ст.167 КУпАП відповідно, відносно фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4
		21 грудня 2010 року за скоєння вказаних правопорушень постановами начальника Управління ОСОБА_2 на вказаних вище осіб було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1496 грн. кожній та зазначені постанови вручено правопорушникам. Наприкінці грудня 2010 року чоловік ОСОБА_4,  ОСОБА_5, який довгий час був у близьких стосунках з підсудною, звернувся до неї з метою отримання роз'яснення щодо порядку та строків сплати штрафів, а також з'ясування стосунків з приводу, як на його думку, упередженого ставлення підсудної до членів його родини із-за тих стосунків, які існували між ним і останньою.
		В ході розмови, яка відбувалася між ним і підсудною і носила приватний характер, ОСОБА_2, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем та перевищуючи надані їй службові повноваження, пообіцяла йому змінити обидві постанови про накладення адміністративного стягнення в галузі захисту прав споживачів та застосувати до його  родичів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 мінімальний штраф - 170 грн., обумовивши свої дії також поверненням ОСОБА_5 боргу, який він мав перед підсудною і повернення якого вона від нього вимагала, зважаючи на тривалість його існування та попередню домовленість повернення його частинами. 
		19 січня 2011 року  близько  11 год. 45 хв., ОСОБА_5, перебуваючи у власному автомобілі марки «Вольксваген Туарег» д. н. з. НОМЕР_1, припаркованому поблизу Управління по вул. Пушкіна, 16 у м. Полтаві, під час зустрічі, про яку вони заздалегідь домовились, передав ОСОБА_2 3000 грн., прийняті нею як борг, а остання  надала йому підписані нею і скріплені печаткою Управління бланки постанов без зазначення суми штрафу та вказала йому на можливість самостійно вписати в зазначені постанови суму штрафу в розмірі 170 грн. через відсутність у неї ручки,  а  коли вийшла  із  автомобіля   ОСОБА_2  була затримана працівниками міліції.
		 
		 
		Е п і з о д № 2. Органами досудового слідства підсудна  ОСОБА_2 також обвинувачується в тому, що вона, обіймаючи посаду начальника Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області, будучи керівником, якому згідно посадової інструкції, затвердженої 14 травня  2010 року надано право призначати на посади та звільняти з посад працівників Управління, установлювати посадові оклади працівникам та розпоряджатися коштами в межах затвердженого кошторису, вирішила протягом 2010-2011 років незаконно збагатитися шляхом отримання від підлеглих працівників хабарів з нарахованих та  виплачених їм сум заробітної плати за залишення останніх на займаних посадах.
		 
		 Втілюючи свій злочинний умисел, спрямований на систематичне отримання хабарів від підлеглих працівників, ОСОБА_2 в кінці травня 2010 року  дала  вказівку головному бухгалтеру Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області   ОСОБА_6 взяти у заступника начальника Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області  ОСОБА_7 як хабар за залишення на займаній посаді грошові кошти в сумі 2 тис. грн. та передати їй, про що  ОСОБА_6, перебуваючи в  прямій службовій залежності від ОСОБА_2, як керівника Управління, повідомила ОСОБА_7, яка  маючи на утриманні неповнолітню дитину, не бажаючи втратити посаду державного службовця та стабільну заробітну плату, після її отримання в кінці травня 2010 року (точної дати та часу досудовим слідством не встановлено) передала ОСОБА_6 в її службовому кабінеті, для послідуючої передачі     ОСОБА_2 хабар в сумі 2 тис. грн. за залишення на займаній посаді,  яка  в той же день передала  останній  в її службовому кабінеті розташованому за адресою м. Полтава вул. Пушкіна, 16, якими  ОСОБА_2  розпорядилась  на власний розсуд.
		 
		У липні 2010 року  ОСОБА_2 викликала до свого службового кабінету  головного бухгалтера Управління ОСОБА_6,  якій  запропонувала  передати їй хабара у сумі  5 тис. грн. для подальшої роботи на обійманій посаді, на що остання погодилась. Після отримання заробітної плати в кінці липня 2010 року (точної дати та часу досудовим слідством не встановлено) в службовому кабінеті начальника Управління в стравах захисту прав споживачів у Полтавській області, передала хабар у сумі 5 тис. грн., а ОСОБА_2 отримала та розпорядилась ним на власний розсуд.
		 
		З 21 травня 2010 року до виконання обов'язків завідуючого сектором юридичного забезпечення Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області приступив ОСОБА_8, якому наприкінці  липня  2010 року ОСОБА_2, у  службовому кабінеті, запропонувала        передати їй як хабар за залишення на займаній посаді грошові кошти в сумі 5 тис. грн. Не бажаючи втратити посаду державного службовця та стабільну заробітну плату, перебуваючи в  прямій службовій залежності від ОСОБА_2, як керівника Управління, ОСОБА_8 погодився на вимогу останньої  і після отримання заробітної плати в кінці липня  2010 року (точної дати та часу досудовим слідством не встановлено) в службовому кабінеті начальника Управління в стравах захисту прав споживачів у Полтавській області передав хабар у сумі 5 тис. грн., а ОСОБА_2  отримала  та розпорядилась ним на власний розсуд.
		 
		Наприкінці вересня 2010 року ОСОБА_2,  дала  вказівку головному бухгалтеру Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області   ОСОБА_27 взяти у заступника начальника Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області  ОСОБА_7 як хабар за залишення на займаній посаді кошти в сумі 2 тис. грн. та передати їй, про що ОСОБА_27 повідомила ОСОБА_7, а остання  з  вище  вказаних   підстав, після отримання заробітної  плати в кінці вересня 2010 року (точної дати та часу досудовим слідством не встановлено) передала ОСОБА_27 в її службовому кабінеті для послідуючої передачі ОСОБА_2 хабар в сумі 2 тис. грн.,  які  того  ж  дня  ОСОБА_27 передала начальнику Управління ОСОБА_2 в її службовому кабінеті,  остання  отримала та  розпорядилась ним на власний розсуд.
		 
		Наприкінці листопада  2010 року ОСОБА_2 у своєму службовому кабінеті дала  вказівку головному бухгалтеру Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області   ОСОБА_27  взяти у  провідного спеціаліста контрольно-аналітичного відділу Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області  ОСОБА_10 як хабар за залишення на займаній посаді кошти в сумі 2 тис. грн. та передати їй, про що  ОСОБА_27, перебуваючи у прямій службовій залежності від ОСОБА_2, як керівника Управління, повідомила ОСОБА_10, яка будучи вагітною, не бажаючи втратити посаду державного службовця та стабільну заробітну плату, після її отримання в кінці листопада 2010 року (точної дати та часу досудовим слідством не встановлено) передала ОСОБА_27 для послідуючої передачі ОСОБА_2 хабар в сумі 2 тис. грн. за залишення на займаній посаді. Кошти, які  того  ж  дня  ОСОБА_27 передала начальнику Управління ОСОБА_2 в її службовому кабінеті,  якими   остання   розпорядилась на власний розсуд.
		 
		Аналогічним чином в кінці грудня  2010  року ОСОБА_2 через  головного бухгалтера Управління  ОСОБА_27 отримала від  ОСОБА_10  хабара в сумі 1000 грн.,  які прийняла як хабар та розпорядилася ними на власний розсуд. 
		 
		Допитана в судовому  засіданні  підсудна  ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не  визнала, зазначивши, що в ОСОБА_5 хабара не вимагала та не отримувала, кошти отримані від нього 19 січня 2011 року вважала поверненням боргу за раніше надані нею в борг кошти. 
		Заперечила факт вимагання від підлеглих працівників Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області хабарів, зіславшись на те, що в 2010 році Управління неодноразово перевірялося різними контролюючими органами, якими не було виявлено порушень фінансового характеру, а також не було скарг від працівників щодо вимагання  в них хабарів.
		 
		Допитавши підсудну, свідків по справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного. 
		 
		Е п і з о д  № 1
		 
		          Допитий в судовому  засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що його дружина ОСОБА_4 та її мати ОСОБА_3 зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи,  основним видом діяльності яких є торгівля продуктами харчування, яка здійснюється, в тому числі, і через магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2». В кінці листопада 2010 року в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований за адресою АДРЕСА_3, надійшло повідомлення про проведення працівниками Управління в справах  захисту прав споживачів у Полтавській області перевірки. На підставі даного повідомлення 9 грудня 2010 року інспекторами зазначеного вище Управління було проведено перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» та повідомлено його дружину та її матір про необхідність з'явитися до начальника Управління ОСОБА_2, де будуть розглядатися результати перевірки зазначені в акті на адміністративній комісії. 
		          На виконання вимоги інспекторів 21 грудня 2010 року ОСОБА_3 з'явилась до начальника Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області ОСОБА_2, де отримала від останньої під розпис постанову № 1143 від 21 грудня 2010 року про накладення на неї адміністративного стягнення у галузі захисту прав споживачів у розмірі 1496 грн.,  а  також отримала. постанову № 1146 від цієї ж дати про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у галузі захисту прав споживачів у розмірі 1496 грн. Вказані   постанови   були винесені на підставі   ч. 1 ст. 155 та ст. 167 КупАП. Після  перевірки  в  магазині  йому  телефонувала  ОСОБА_2 та  повідомила, що  якщо  він дасть  їй  3  тисячі  гривень  його  більше  не  чіпатимуть. В січні 2011  року  він  звернувся  в  міліцію,  а  потім  оскільки   особисто  був  знайомий з ОСОБА_2, 19  січня  2011  року   пішов  до  неї   в службовий   кабінет  за  місцем  її  роботи,  де  остання   запропонувала йому  зменшити  суму  штрафу  до  170  грн. та  в  подальшому  не   турбувати.  в  разі  сплати  ним  3  тисяч  гривень. Через  деякий  час  він  зустрівся   з нею  в  свєму  автомобілі,  який  знаходився  біля  Управління.
		          В автомобілі ОСОБА_2 зазначила, що загальна сума штрафу, накладеного на його дружину ОСОБА_4 та її матір ОСОБА_3 становить 2992 грн., яку необхідно сплатити до бюджету. В  разі  сплати  їй  3000 грн., вона  зменшить суму  штрафу  до  170  грн., шляхом винесення нових постанов  і  за  це на протязі року до нього та його близьких інспектори Управління не направлятимуться.  В разі необхідності проведення перевірок на вимогу прокуратури чи звернення громадян, вона заздалегідь буде повідомляти його, щоб він зміг усунути можливі порушення.  Після того як  ОСОБА_2  передала йому два бланки постанов,  в яких була відсутня сума штрафу, однак були всі інші необхідні реквізити, він передав   їй  хабара в сумі 3000 грн. Підтвердив,  що  перевірка   Управлінням   може  проводитися  тільки  один  раз  на  рік..
		  
		Допитина  в судовому  засіданні свідок ОСОБА_11  показала,  що 19 січня 2011 року вона була запрошена працівниками міліції з подругою ОСОБА_12 для участі в виконанні слідчих дій в якості понятої в приміщення УМВС України в Полтавській області, де в кабінеті № 411 їм було роз'яснено права  понятих, після чого в їх присутності здійснено огляд та перерахування коштів в сумі 3000 грн. номіналом по 200 грн. в кількості 15 шт.
		З зазначених купюр було здійснено ксерокопії на чотирьох аркушах формату А-4 скріплені печаткою № 7 ГУ МВС України та їхніми підписами. Вищезазначені купюри були оброблені спеціальним барвником, який в ультрафіолетовому освітленні випромінюється жовто-зеленим кольором. Також в верхньому правому куті лицевої сторони кожної купюри спеціальним фломастером проставлено знак «Х», який в ультрафіолетовому освітленні випромінювався яскраво блакитним кольором. З зазначеного вище фломастеру та барвника було відібрано зразки, які були поміщені до паперових конвертів, скріплені їх підписами та опечатані печаткою № 7 ГУ МВС. З даного приводу складено протокол помітки грошових купюр, де всі присутні поставили свої підписи.
		Вищеперелічені кошти були вручені ОСОБА_5,  після чого вона з іншою понятою та працівниками міліції прибули за адресою м. Полтава, вул. Пушкіна, 16, де в послідуючому було затримано особу, яка представилась начальником Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області ОСОБА_2 Під час огляду сумки  останньої було вилучено грошові кошти номіналом по 200 грн. в кількості 15 шт., які були перев'язані гумовою стрічкою та які при ультрафіолетовому освітленні мали позначку «Х» синього кольору, яка розташована в правому верхньому куті лицьової сторони, а також світіння нашарування жовто-зеленого кольору,  яке  малося на тильній та лицьовій стороні кожної  купюри. Вказані кошти були поміщені до паперового пакету, скріплені підписами понятих та опечатані.  Вона також зазначила, що під час затримання та вилучення в неї грошових купюр підсудна стверджувала про те, що ці гроші їй були передані ОСОБА_5 в рахунок повернення боргу, який той мав перед нею.
		 
		          Допитина  в судовому  засіданні свідок  ОСОБА_13 показала, що до її функціональних обов'язків входить проведення планових та позапланових перевірок додержання вимог діючого законодавства з питань захисту прав споживачів, складання за їх результатами актів та протоколів про скоєння адміністративних правопорушень, підготовка проектів постанов про накладення адміністративних стягнень. По закінченню перевірки суб'єкта підприємницької діяльності вона на місці складає акт про виявлені порушення та протокол про скоєння адміністративного правопорушення, а  в  приміщенні Управління  складають проекти постанов про накладення адміністративного стягнення,  але потім  ОСОБА_2  одноособово  приймає рішення.  Сума  штрафу  вноситься  останньою  в   постанову,  а  також  в  журнал   суворої  звітності.  Щодо перевірки магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2»  повідомила, що 9 грудня 2010 року вона спільно із спеціалістами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 отримали направлення на проведення перевірки. При виході на місце розташування магазину ними було виявлено ряд порушень законодавства. За результатами перевірки ними було складено акти та протоколи про скоєння адміністративних правопорушень на продавців магазину, а також на двох підприємців, які здійснювали торгівельну діяльність у даному закладі ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Після проведення перевірки ними  було знайдено багато  порушень і в цей же день ними було складено відповідні постанови про накладення адміністративних стягнень, які в загальному порядку були передані для реєстрації. ОСОБА_2  застосувала  максимальний  розмір  штрафу в сумі 1496  гривень  ОСОБА_4  і  ОСОБА_3  з  яким  останні  погодилася. Суму  штрафу,  яка  була  винесена  на  адміністративній  комісіїї  змінити  неможливо,  оскілько  необхідно  знищити  весь  пакет  документів. Зазначила, що  ОСОБА_8  та  ОСОБА_7  вимагали  від  неї   обмовити  та  написати,  що  ОСОБА_2  з  кожного  працівника  в  інспекції  вимагала  збирати   їй  гроші,  але  вона  відмовилась  це  зробити  і  була  звільнена  з  роботи. Стверджує,  що  до  арешту  ОСОБА_2  ніхто  не  говорив,  що  остання  вимагає  в  працівників  гроші, оскільки  такого  не  могло  бути. Підтвердила  в судовому  засіданні,  що   між  ОСОБА_2 та ОСОБА_5 існували близькі стосунки як між чоловіком і жінкою, про що їй було відомо. Вона бачила, що останній часто приходив до підсудної в кабінет і заходив туди не як звичайний громадянин, а як той, хто мав змогу заходити в будь-який час і не в зв'язку з службовою діяльністю останньої, що було досить помітним по поведінці зовні. 
		    
		Допитина  в судовому  засіданні свідок ОСОБА_16  показала,  що вона працювала  на  посаді  завідуючої  сектором Управління  і  підтвердила,  що  в  неї   грошей  ніхто  не  вимагав.
		Згідно протоколу огляду місця події від 19 січня 2011 року, який був досліджений в суді (том 1 а. с. 14-18), в  сумці ОСОБА_2 виявлено та вилучено 12 фрагментів паперу, які складали раніше дві постанови за № 1143 та за № 1146 від 21 грудня 2010 року, постанови №  1143 та № 1146 від 21 грудня 2010 року, які мають суттєві розбіжності,  гроші в сумі 3000 грн. (15 купюр номіналом по 200 грн.), які були перев'язані гумовою стрічкою та які при ультрафіолетовому освітленні мали позначку «Х» синього кольору, яка розташована в правому верхньому куті лицьової сторони, а також світіння нашарування жовто-зеленого кольору,  яке  малося на тильній та лицьовій стороні кожної  купюри.
		В ході обшуку в службовому кабінеті підсудної 20 січня 2011 року  були виявлені та вилучені 2 екземпляри постанов № 1143 та № 1146 від 21 грудня 2010 року,  в яких не  було зазначено суму штрафних санкцій (том 1 а. с. 63-65).
		Відповідно до висновку експерта № 114 від 18 лютого 2011 року надані на дослідження 12 фрагментів, виявлені та вилучені 19 січня 2011 року з сумки ОСОБА_2 під час огляду місця події, раніше становили одне ціле і являють собою дві постанови про накладення адміністративного стягнення в галузі захисту прав споживачів № 1143 та № 1146 від 21 грудня 2010 року. Згідно змісту зазначених постанов на правопорушників було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1496 грн. кожному (том 2 а. с. 34-38).
		Згідно з протоколом огляду документів, вилучених під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1, в зазначеній вище квартирі зберігалися оригінали актів перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, протоколів про адміністративне правопорушення (том 2 а. с. 58-80)
		          Відповідно до протоколу огляду документів, вилучених під час проведення обшуку 20 січня 2011 року в кабінеті начальника Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області, в ході якого було виявлено та  вилучено постанови від 21 грудня 2010 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 за №1146  та ОСОБА_3 за №1143, графи «Штраф у розмірі» у вказаних постановах не заповнена (том 2 а. с. 81-87).
		Протоколом огляду документів, вилучених під час проведення огляду місця події 19 січня 2011 року  з сумки ОСОБА_2, який був досліджений в суді, а саме постанов від 21 грудня 2010 року про накладення адміністративних стягнень на ОСОБА_4 за № 1146  та ОСОБА_3 за № 1143, встановлено, що вони мають різний зміст щодо  розміру штрафу та відмітки про їх отримання правопорушником (том 2 а. с. 89-98).
		Відповідно до протоколу про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням технічних засобів, який був досліджений в суді (том 1 а. с. 123-126), між підсудною і свідком ОСОБА_5 відбувається розмова про те, що підсудна передає йому підготовлені нею бланки постанов про накладення адміністративних стягнень, в які пропонує вписати інший розмір штрафу та його сплатити, а ті копії постанов, що були вручені, знищити, при  цьому  ОСОБА_2 зазначає,  що  ОСОБА_5 необхідно буде  сплатити  саме  державі  3000 гривень. Потім  останній передає підсудній 3000 грн., призначення яких обґрунтовує «закриванням року», не зазначаючи, в чому саме воно полягає.
		Аналіз змісту розмови між  свідком ОСОБА_5 і підсудною свідчить про наявність між ними досить близьких довірливих стосунків, зміст яких пов'язаний як з службовою діяльністю останньої, так і особистими зобов'язаннями одного перед одним.
		Такий висновок суду ґрунтується на показаннях підсудної, яка в суді наголосила на тому, що вона тривалий час перебувала з ОСОБА_5 у відносинах співмешкання, спільно проживала з ним та проводила дозвілля. Вона також вказала на наявність у останнього перед нею великого грошового боргу  еквівалентного десяти тисячам доларів США, який  той повертав  частинами і  повернення  якого  вона  постійно  від  ОСОБА_5  вимагала,  тому   передачу їй 3000 грн. вона сприйняла, як частину повернення боргу.
		В ході розгляду справи в суді був встановлений факт наявності між ОСОБА_5 і підсудною близьких стосунків та боргових зобов'язань  між  ними.
		Так,  допитана  в  судовому  засіданні свідок ОСОБА_17,  показала, що вона працює старшою медсестрою в санаторії «Псьол» в Великобагачанському районі Полтавської області і знає підсудну, яка там часто відпочивала разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 Бачила, що між підсудною і ОСОБА_5 були стосунки коханців. Розрахунки за відпочинок проводила саме підсудна.
		 
		Допитана  в  судовому  засіданні свідок ОСОБА_18,  показала, що вона  знаходиться  в дружніх  стосунках  з  ОСОБА_2  і достовірно  знає,  що  ОСОБА_5 являвся   її  коханцем Вони неодноразово, починаючи з 2004 року, приїжджали разом  відпочивати в санаторій «Псьол»,  а  також  були  у  неї  на  дні  народження.. Завжди за відпочинок розраховувалась ОСОБА_2 їй   також відомо, що у ОСОБА_5 були боргові зобов'язання перед підсудною,  оскільки  остання позичала йому гроші. 
		 
		Допитана  в  судовому  засіданні  свідок ОСОБА_19, показала, що вона являється двоюрідною сестрою підсудної. Раніше вона працювала в Управлінні захисту прав споживачів у Полтавській області. З ОСОБА_2 у неї був конфлікт із-за того, що вона  не  взяла  її  на  роботу. Вона  знайома  з ОСОБА_5, який був коханцем її сестри  та  взяв  у  неї  в   борг   10 тис. доларів  США на  купівлю  автомобіля ,  які  обіцяв повернути.  ОСОБА_5 в  2010  році  пропонував   її  розправитись з сестрою шляхом давання їй хабара, що дасть їй змогу поновитись на роботі,  але  вона   відмсовилась.
		 
		Допитана  в  судовому  засіданні  свідок  ОСОБА_20  показала,  що  вона  працювала  в Управлінні  і  знає  ОСОБА_2 до  якої  часто  приходив  ОСОБА_5  В  2006  році   останній  зайшов  до  підсудної,  де  в  її  присутності  написав   боргову  розписку  на  10  тис. доларів  США. В  2010 році   ОСОБА_5  їй  підтвердив,  що  борг  ОСОБА_2   не  повернув
		 
		Допитана  в  судовому  засіданні  свідок  ОСОБА_21  показала,  що вона  працювала   в  Управлінні,  але   ОСОБА_2 ніколи  не  вимагала  від  працівників  гроші.  В  2010  році  вона  з  ОСОБА_20 прийшли  в  Управління  привітати  останню  з  наступаючим  Новим  роком ,  де  зустріла  ОСОБА_5 Тоді ж  від   ОСОБА_2  їй  стало  відомо,   що  ОСОБА_5 борг  їй  не  повернув  та   показала  їм  розписку.
		 
		Допитана  в  судовому  засіданні  свідок  ОСОБА_22  показала,  що  вона  працювала в  Управлінні,  але головні  бухгалтера  ОСОБА_6 та ОСОБА_27  не вимагали  в  неї   гроші  для  передачі   ОСОБА_2,  а  також  не  чула,  щоб  ОСОБА_8  передавав  останній  гроші.
		 
		Аналогічні  показання  в  судовому  засіданні  дали  свідки:  ОСОБА_23 та ОСОБА_15
		 
		Допитаний  в  судовому  засіданні  свідок ОСОБА_24  показав,  що  він знає ОСОБА_2 та  ОСОБА_5 як осіб, які перебували  в цивільному  шлюбі.
		 
		Співставлення наведених показань свідків з показаннями підсудної дає суду підстави прийти до висновку про наявність між ОСОБА_2  та  ОСОБА_5 близьких людських стосунків та відносин, про які в суді показала ОСОБА_2
		На  це ж вказують і надані підсудною ОСОБА_2 в ході судового слідства по справі фотознімки, на яких зафіксовані вона та свідок ОСОБА_5 з друзями під час спільного проведення дозвілля, достовірність яких не за перечує і останній (том 4 а. с. 40-42).  
		Тому суд на підставі аналізу наведених доказів критично оцінює показання підсудної про те, що вона не перевищувала службових повноважень, а лише поступала всупереч інтересам служби, обіцяючи ОСОБА_5 не вживати заходів стягнення до членів його родини, які займаються підприємницькою діяльністю, за умови виявлення у них порушень та зменшити суми штрафних санкцій за уже виявлені порушення.
		Наведені докази, на думку суду, свідчать про те, що такі перевищення владних повноважень нею були допущені.
		З урахуванням наведеного, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_5, який стверджує про вимагання у нього хабара підсудною за вказаних вище обставин. При цьому суд враховує ті відносини, які існували між підсудною і ним, що не виключає можливості існування боргу ОСОБА_5 перед ОСОБА_2 та використання цієї обставини при поверненні боргу як давання хабара з метою усунення підсудної з посади та унеможливлення в такий спосіб її впливу на здійснення членами його родини підприємницької діяльності та виконання ним боргових зобов'язань.
		Ці обставини викликають сумніви у суду щодо отримання підсудною хабара за обставин, які їй інкримінуються органами досудового слідства, а тому суд відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України тлумачить їх на користь останньої. 
		 
		Е п і з о д  № 2
		 
		Підсудна ОСОБА_2 категорично заперечила  факт отримання хабарів від підлеглих їй працівників Управління, наголосивши на тому, що її в цьому обмовили з метою послідуючого усунення з посади. Вказуючи на це, вона наголосила, що дійсно після того як вона була затримана посаду начальника Управління, яку вона займала, обійняв ОСОБА_8, який до цього звинувачував її у зловживаннях та отриманні хабарів. Згодом він сам був затриманий та  засуджений  за такі дії. Інші ж свідки на досудовому слідстві обмовляли її під примусом, який на них чинився тодішнім керівництвом Управління, а тому їх показання не відповідають дійсності.
		 
		Допитана  в  судовому  засіданні  свідок ОСОБА_6, показала, що вона  працювала  на  посаді  головного  бухгалтера  в  Управлінні  з  середини  травня 2010  року,  а  тому  не  могла  отримати  заробітну плату  в  розмірі  5  тисяч  гривень. Показання  на  досудовому  слідстві  давала  під  тиском  працівників  міліції, а  також  слідчого  прокуратури,  який  просив  дати  покази  аналогічні ОСОБА_7 ,  але  показання  сотанньої  не  відповідали   дійсності.  Підтвердила,  що  вона  особисто,   ОСОБА_7,  інші  працівники  Управління  ніколи  не  передавали  гроші   ОСОБА_2  за  залишення  на  займаних  посадах   і  остання  ніколи не вимагала від неї  та  через  неї  про необхідність давання підсуднїй хабара.  За  час  її  роботи  ніхто  із  працівників  Управління  до  неї  не  підходив  і  не  говорив,  що  підсудна  вимагала  з  когось  гроші,  в   тому  числі  і ОСОБА_8  не  говорий  їй,  що  він  передав   ОСОБА_2  5  тисяч  гривень
		 
		Допитана  в  судовому  засіданні  свідок ОСОБА_27, показала, що вона  працювала  на  посаді  головного  бухгалтера  в  Управлінні.  Після  затримання  ОСОБА_2 вона на досудовому слідстві обмовила останню в тому, що та  нібито нараховувала їй премію, а вона змушена була їй віддавати як хабара з тим, щоб залишатись на посаді та не бути звільненою. Премія їй дійсно нараховувалась, але за роботу, яку вона виконувала в великому обсязі.  Обмовляти ж у зловживаннях підсудну на досудовому слідстві вона змушена була під тиском з боку працівників міліції. Слідчому показання давала в той час, коли була на лікарняному. Для допиту до слідчого її привели працівники міліції і вона боялась сказати щось інше, ніж те, що вже до того часу сказала. Все, що сказала слідчому, не відповідає дійсності. Показання слідчому дала з тих пояснень, які вже давала працівникам міліції.  Підтвердила,  що їй   ніколи   ні  ОСОБА_7  ні  ОСОБА_10 гроші  для  підсудної  не  передавали  і  остання  ніколи не вимагала від неї про необхідність давання їй хабара.  За  час  її  роботи  ніхто  із  працівників  Управління  до  неї  не  підходив  і  не  говорив,  що  підсудна  вимагала  з  когось  гроші.
		 
		Допитана  в  судовому  засіданні  свідок   ОСОБА_13, показала, що за  час  її  роботи в  Управлінні,   ОСОБА_2 ніколи  гроші  в  неї не  вимагала,  а   ОСОБА_7  не  говорила  їй  про  передачу  грошей   підсудній,  також  вона  ніколи  не  чула  від  інших  працівників  про   віддавання   останній грошей  за  залишення  на  займаних  поспдах.  Зазначила,  що  саме  ОСОБА_8 та  ОСОБА_7  після  затримання  ОСОБА_2 вимагали  від  неї  написати,  що  підсудна  з  кожного  в  інспекції  збирала  гроші,  але  вона  відмовилася  це  зробити.
		 
		Допитана  в  судовому  засіданні  свідок ОСОБА_10, показала,  що з травня 2010 року була прийнята в Управління в справах захисту прав споживачів на посаду провідного спеціаліста контрольно-аналітичного відділу. В останній  місяць  її  роботи головний бухгалтер Управління  ОСОБА_27 запропонувала  нарахувати  їй  підвищену  заробітну  плату,  із  якої  різницю  вона  повинна  повернути. В  її  пам»яті зафіксувалось,  що  вона  один  раз  останній  передавала  гроші, в  сумі  2 тисячі  гривні.  Особисто  ОСОБА_2  в  неї  гроші  ніколи  не  вимагала,  звільненням  не  погрожувала  
		Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_10, оскільки вони суперечать показанням свідка ОСОБА_27, яка заперечує  факт  отримання  від останньої  грошових  коштів  і ніякими об'єктивними доказами даний  факт не підтверджується. 
		 
		Допитана  в  судовому  засіданні  свідок  ОСОБА_7, показала,  що вона в 2010 році працювала  в Управлінні  в справах захисту прав споживачів на посаді  головного  спеціаліста відділу  захисту  прав  споживачів. Того  ж  року  на  прохання  головного  бухгалтера  ОСОБА_6  вона  передала  останній  по  дві  тисячі  гривень  в  травні,  червні, в  липні  5  тисяч  гривень, і  в  серпні  2  тисячі  гривні, а у вересні  головному  бухгалтеру  Управління  ОСОБА_27  дві  тисячі  гривень,  але  їй  невідомо,  чи  передавались  останніми  гроші  ОСОБА_2,  оскільки  остання  їй  ніколи  не  погрожувала. Надати докази  про  передачу  грошей  бухгалтерам  не  може.
		Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_7, оскільки вони суперечать показанням свідків: ОСОБА_6 та  ОСОБА_27, які  заперечують  факти  отримання  від останньої  грошових  коштів  і  ніякими об'єктивними доказами данні  факти  не підтверджуються. 
		 
		Допитаний  в судовому  засіданні  свідок ОСОБА_8, показав, що  він з травня  2010 року працював  в Управлінні  в справах захисту прав споживачів на посаді  завідувача  сектором  юридичного  забезпечення .  В  кінці  липня  2010  року  головний  бухгалтер  ОСОБА_6  повідомила,  що  він  повинен  повернути  5  тисяч  гривень  за  розпорядженням  ОСОБА_2   Він особисто  зайшов  до  останньої в  її  службовий  кабінет,  яка  підтвердила,  що  вона  давала  распорядження  головному  бухгалтеру,  тому  він  передав  гпрші  за  залишення  працювати на  своїй  посаді, які  вона поклала  собі  в  сумочку.   
		Факт отримання хабара від ОСОБА_8 за вказаних ним обставин категорично заперечує підсудна  ОСОБА_2. Ніякими іншими безперечними доказами цей факт не підтверджується. В зв'язку з цим суд критично оцінює його показання і до уваги їх не приймає, зважаючи ще й на те, що згідно показань інших свідків ОСОБА_8 чинив, коли обійняв посаду начальника Управління, на них тиск, змушуючи обмовляти ОСОБА_2 у вчиненні злочину, що дає підстави суду вважати його зацікавленою особою. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_8  за отримання хабара   засуджений. 
		Свідок ОСОБА_6 в  судовому засіданні   заперечила  факт  того,  що  ОСОБА_2 давала  їй  розпорядження  взяти  у  ОСОБА_8  гроші  та  передати  їх  підсудній. 
		 
		Як на доказ підтвердження фактів отримання підсудною хабарів від підлеглих їй працівників Управління органи досудового слідства посилаються також на:
		- протокол  огляду записної книжки вилученої 20 січня 2011 року в кабінеті підсудної, в якій на аркуші № 27 датованому « 01.06.10» мається запис «ОСОБА_7 - деньги з.п.» (том 2 а. с. 81-83);
		- протокол очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, під час якого остання підтвердила факт отримання в кінці травня для передачі ОСОБА_2 від ОСОБА_7 кошти в сумі 2000 грн. (том 3 а. с. 112-115);
		- протокол відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_7, ОСОБА_27, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, в ході яких свідки підтвердили на місцевості свої показання та вказали на місце і спосіб передачі ОСОБА_2 хабара (том 3 а. с. 16-20, 41-46, 63-66, 95-97, 101-109);
		- довідки про нарахування заробітної плати працівникам Управління, якими підтверджується факт нарахування їм підвищеного розміру заробітної плати, де різниця між звичайним розміром отримуваної ними заробітної плати та досліджуваними періодами, співпадають з розмірами хабарів, які вимагала та отримувала ОСОБА_2 (том 3 а. с. 10-12, 30, 55, 82, 91).
		 
		Аналізуючи наведені докази, суд виходить з того, що вони констатують лише факти нарахування та виплати заробітної плати, а не її передачі підлеглими працівниками підсудній і не являються безперечним доказом цього, оскільки не підтверджуються іншими доказами по справі.
		 
		Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про недоведеність вини підсудної  в отриманні хабарів від підлеглих працівників за обставин, які їй інкримінуються органами досудового слідства та необхідності виключення цього епізоду з її обвинувачення.
		 
		          Дії підсудної  ОСОБА_2 необхідно  вірно  кваліфікувати  за  ст. 365 ч.1 КК  України,  оскільки  вона  своїми   діями  перевищила  свої  службові повноваження, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, які завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, а також державним інтересам, що виразилося у підриві авторитету та престижу органів державної влади
		 
		          При призначенні покарання суд враховує характер  і  ступінь  тяжкості  вчиненого злочину, особу підсудної, яка вперше  притягується  до  кримінальної  відповідальності,  її  вік,  те  що  вона являється інвалідом 2-ї групи та має на утриманні матір похилого віку, позитивно характеризується за місцем роботи, протягом трудової діяльності неодноразово заохочувалась керівництвом Департаменту та обласної  державної  адміністрації за досягнення в роботі  та  нагороджена  двома  орденами  України « За  заслуги  2-го  та  3- го ступеню», а  також  конкретні  обставини  справи,  тому  суд  вважає  за  можливе  застосувати  до  додаткового  виду  покарання  ст. 69   КК України.
		          В судовому засіданні встановлено, що підсудна являється інвалідом 2-ї групи.
		               Вона не заперечує  проти застосування щодо неї амністії у відповідності до Закону України «Про амністію» від  8 липня 2011 році і надала суду свою згоду на це. 
		               Відповідно до п. «г» ст. 1 Закону звільненню підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнані інвалідами першої, другої чи третьої групи.
		               Судом встановлені наявні підстави для задоволення клопотання підсудної про застосування щодо неї Закону України «Про амністію», а тому суд приходить до висновку про необхідність звільнення її від покарання в зв'язку з амністією.
		          Судові витрати за проведення судових експертиз по справі складають 1040,88 грн. і підлягають стягненню з підсудної (том 2 а. с. 33-38, 44-52).
		           Питання про речові докази суд  вирішує відповідно до вимог статті 81 КПК України.
		            На  підставі  викладеного  та  керуючись    ст.ст. 323,324  КПК   України, пунктом «г»  статті 1   Закону України «Про амністію» від 8 липня 2011 року,  суд,-      
		з а с у д и в : 
		               ОСОБА_2 за  ст.ст. 365 ч.1,  69  КК України до  двох  років  позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю пов'язаною з виконанням  адміністративно-управлінських або організаційно-розпорядчих функції.
		 
		               Звільнити засуджену ОСОБА_2 від основного покарання  на підставі пункту «г»  статті 1, статей 6, 9 та 10 Закону України «Про амністію» від 8 липня 2011 року.
		 
		               Запобіжний захід до набрання вироком законної сили, обраний щодо засудженої у виді застави, залишити без змін.  
		 
		          Зарахувати в строк відбування покарання час перебування засудженої під вартою в зв'язку з обранням відносно неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту по цій справі з 19 січня по 30 березня 2012 року.
		 
		          Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати 1040,88 грн., перерахувавши їх одержувачу: НДЕКЦ при УМВС України і Полтавській області (Код: 25574067, рахунок: 31252272210055. Призначення платежу: за експертні роботи. Банк одержувача: ГУДК України в Полтавській області МФО: 831019 Свідоцтво платника ПДВ: 23987210 Індивідуальний Податковий: 255740616346). 
		 
		          Накладений на майно засудженої арешт зняти.
		 
		              Речові докази зберігати при матеріалах справи (том 1  а. с. 64, том 2 а. с. 236-238). 
		 
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Октбрський районний суд м. Полтави протягом 15 днів.
		СуддяО.М. Струков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...