Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К/9991/12914/11-С : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"16" жовтня 2013 р.                               м. Київ                                        К/9991/12914/11 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		 
		судді  -  доповідача   Мироненка О.В. 
		суддів -                        Сороки М.О.
		                                     Чумаченко Т.А.
		 
		провівши письмовий розгляд справи за позовом заступника Генерального прокурора України до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування абз.2 п.2 постанови Уряду від 12.05.94 №302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» за касаційною скаргою представника Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року,
		В С Т А Н О В И Л А :
		У вересні 2009 року заступник Генерального прокурора України звернувся в суд із позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування абз.2 п.2 постанови Уряду від 12.05.94 №302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни».
		Постановою з Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року позов задоволено. 
		Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, представник Кабінету Міністрів України звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
		Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року апеляційну скаргу представника Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
		Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, представник Кабінету Міністрів України звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
		Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 року № 12 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № Ш 302 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»внесено зміни до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302, зокрема доповнено пункт 2 абзацем 2, згідно з яким листи талонів на право одержання ветеранами (війни і особами, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості є документом, на підставі якого надається право на пільговий проїзд зазначеним особам. 
		Зазначена постанова Кабінету Міністрів України є актом нормативно-правового характеру. 
		13 серпня 2009 року Генеральний прокурор України Медведько О.І. виніс протест №08/1106517вих09 Прем'єр-міністру України Тимошенко Ю.В. щодо скасування абзацу 2 пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302. 
		Однак, листом від 26 серпня 2009 року №12093/0/2-09 відповідач відхилив вказаний протест прокурора. 
		Відповідно до ч.ч.41 ст.21 Закону України «Про прокуратуру», прокурору надано право приносити протест на акт, що суперечить закону. При цьому прокурор не обмежений строками щодо  принесення протесту на незаконний акт. У разі відхилення протесту, принесеного на акт, що суперечить закону, або ухилення від його розгляду, прокурор має право звернутися до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. 
		Згідно ч.1 ст. 113 Конституції України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. 
		Частиною 3 ст.116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сфері праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування. 
		Відповідно до ч.1 ст.117 Конституції України та статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Уряд в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. 
		На підставі п.3 ч. 2 ст.2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України забезпечує підготовку проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій. 
		Стаття 2 Закону визначає, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. 
		Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. 
		Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. 
		Відповідно до положень пункту 7 статей 12, 13, 14, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі -Закон) ветеранам війни та іншим особам, на яких поширюється чинність цього Закону, надано право на пільговий проїзд відповідними видами транспорту. 
		Статтею 18 зазначеного вище Закону передбачено вручення ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність цього Закону, відповідних посвідчень та нагрудних знаків, які підтверджують їх статус. 
		Ухвалюючи рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що застосування листів талонів на право одержання пільгових проїзних документів, як документів, на підставі яких ш надається право на пільговий проїзд ветеранам війни та іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», цим Законом та іншими законами України не передбачено.
		Таким чином, суд, задовольняючи позов, вірно вказав на те, що запровадження Кабінетом Міністрів України листів талонів на право одержання ветеранами війни та особами, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільгових проїзних документів,  обмеженням використання останнім права на пільговий проїзд. 
		З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
		Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
		Підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.
		За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
		Керуючись статтями 222, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
		У Х В А Л И Л А :
		Касаційну скаргу представника Кабінету Міністрів України залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...