Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-39/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Вимагання.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №    1-39/11
		21 
		1/339/1/13 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		 25 жовтня 2013 року                                                           м. Болехів                                                                                      
		Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:      
		головуючого судді Головенко О.С. 
		з участю секретаря Галів І.Б.
		прокурорів Павлюк Ф.В., Попадинець О.В.
		потерпілого ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2 
		підсудного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  кримінальну справу про обвинувачення:
		ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України,  ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого в БМУ - 4БМФ "Укгразпромбуд" , одруженого, несудимого                                                                                                     
		за ч.2 ст. 189 КК України ,-     
		                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  ВСТАНОВИВ :
		     ОСОБА_3 вчинив примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимагав  виконати цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами. 
		   Цей злочин вчинив при таких обставинах.
		    На протязі  2005 -  2011років  між ОСОБА_1 та ОСОБА_3   склалися цивільно-правові відносини : а  саме:  згідно письмової розписки від   01.03.2005року  на прохання потерпілого  підсудний  позичив  йому 5400доларів США, які  ОСОБА_1 зобовязувався повернути  на протязі року.  На виконання цього договору ОСОБА_1 повернув у вересні 2009року та у кінці травня 2011року 600доларів США, а щодо решти суму боргу він свої зобовязання не виконав, заборгувавши підсудному 4800доларів США і рішенням  Болехівського міського суду  від 13 грудня 2011року  стягнуто з потерпілого на користь підсудного 38351грн. 
		      Окрім того,  станом на 11 червня 2008року ОСОБА_1 мав заборгованість перед братом підсудного- Височанським ОСОБА_6 у розмірі 97000грн., з них15000грн. - відсотки за користування позикою,  яка виникла   внаслідок неналежного виконання ним вказаного договору . Даний факт підтверджується розпискою  ОСОБА_1 про визнання заборгованості за договором позики. 
		      09 грудня 2009року підсудний виконав зобовязання ОСОБА_1 за договором позики, повернувши своєму брату  ОСОБА_3 97000грн.  і таким чином став новим кредитором, до якого перейшли  права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі та на умовах, що існували  на момент переходу цих прав, що підтверджується розпискою кредитора ОСОБА_3  про виконання зобовязань.
		      Про заміну кредитора у зобовязанні за договором позики внаслідок передачі ним своїх прав ОСОБА_3 за правочином (відступленням права вимоги) ОСОБА_1  було відомо, що підтверджується виконанням договору позики та передачі новому кредитору частин коштів, зокрема, в кінці травня 2011року 1000доларів США.  Оскільки ОСОБА_1  не виконав взяті на себе зобовязання, передбачені договором позики в частині повернення боргу новому кредитору ОСОБА_3, то рішенням Болехівського міського суду  від 13 грудня 2011року за позовом  останнього встановлено, що борг ОСОБА_1 перед підсудним становить 59310грн. 
		     Підсудний,  маючи право вимагати від  ОСОБА_1  виконання покладених на нього цивільно - правових зобов'язань, а саме повернення грошового боргу в сумі 97661грн.   (38351+59310) при особистих з ним зустрічах і телефонних розмовах став висловлювати погрози   насильства над потерпілим і його близькими родичами  і такими діями змушував ОСОБА_1  виконати  цивільно-правові зобов'язання, а в травні 2011року  під час особистої зустрічі з ОСОБА_1 наніс йому удар в голову правою рукою, чим спричинив фізичну біль. 
		      Після цього, сприймаючи погрози ОСОБА_3 як реальні, побоюючись за життя і здоров'я  своє та родини  потерпілий  19.07.2011року о 17 год. 30хв.  в смт. Вигоді  Долинського району навпроти будівлі  ВАТ « Вигодський лісокомбінат» передав  підсудному як погашення частини боргу 6000 доларів США і цей  факт був задокументований співробітниками міліції.                                                                                                  
		     Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину не визнав  і пояснив, що в березні 2005 року позичив ОСОБА_1під розписку  5 400 доларів США.  В кінці 2005 року  його брат ОСОБА_3 повернувся із Англії  і він познайомив  його з ОСОБА_1, запевнивши  про його порядність, внаслідок чого брат позичив потерпілому  значні кошти. Оскільки потерпілий кошти не повертав братові, незважаючи на неодноразові нагадування, то він замість ОСОБА_1  погасив борг перед братом  і про це повідомив потерпілого. В 2009 році його  переведено в м. Івано-Франківськ на роботу і тому він мав змогу частіше зустрічатися з ОСОБА_1 і при кожній зустрічі просив повернути гроші, однак щоразу ОСОБА_1Я відтерміновував виплату боргу та запевняв, що поїде  в Латвію на роботу та поверне гроші. Але  потерпілим не здійснено жодних виплат на погашення боргу. Протягом усього  часу він  телефонував до ОСОБА_1Я та просив повернути гроші і жодних погроз з його боку не було. В травні  червні місяці ОСОБА_1Я сам без своєї дружини приніс йому додому 1 700 доларів США  та просив розтермінувати борг. 19 липня 2011року  потерпілий зателефонував йому  та  повідомив, що зібрав  5000 грн. і має намір їх  повернути. Того дня йому  не вдалося підїхати до ОСОБА_1Я, 20 липня ОСОБА_1  знов зателефонував йому  і домовилися про зустріч в кінці робочого дня. Близько 17 год. 30 хв. у смт. Вигоді він  приїхав на зустріч зі своєю знайомою, вийшов з машини , отримав гроші  і передав знайомій, щоб здійснила перарахунок.   Коли  він сів в автомобіль, до нього підбігли люди в цивільному одязі, які   вибили скло в автомобілі, витягли його з автомобіля та повезли в м. Івано-Франківськ. Також зазначив, що сума боргу  визнана судами становить  близького 60 тис. грн. І щоб уникнути відповідальності за  його повернення, потерпілий звернувся до працівників СБУ. Тілесних ушкоджень йому не наносив, погроз в телефонних розмовах не було, а була тільки вимога повернути кошти. З прослуханих телефонних розмов визнає частково тільки  його висловлювання  в нецензурній лайці, все інше вважає сфабрикованим. 
		      Незважаючи на те, що підсудний заперечував свою причетність до вчинення злочину, його  винність у скоєному  доведена зібраними по справі доказами. 
		     Так, з пояснень потерпілого  ОСОБА_1 вбачається, що влітку 2004 року він  звернувся до свого знайомого ОСОБА_3 з проханням допомогти в отриманні дозволу на здійснення пасажирських перевезень за маршрутом «Долина-Калуш» та з пропозицією придбати спільно для цієї мети мікроавтобус, а отримані прибутки поділити між собою. Для цього підсудний дав йому 5000 доларів США і в 2005 році він  написав розписку про те, що зобовязується повернути кошти підсудному в сумі 5400 доларів США.  Але своїх зобовязань по вирішенню питання з отриманню дозволу на пасажирські перевезення підсудний не виконав, тому придбаний мікроавтобус прибутків не приносив.  В 2005 році, познайомившись з братом підсудного ОСОБА_3, був змушений позичити в нього через скрутне матеріальне становище, ще 6000 доларів США, про що написав письмову розписку на імя ОСОБА_3. Щоб вийти з боргового становища він дозичав у ОСОБА_3 певну суму та писав відповідні розписки.   В 2006 році він  написав узагальнюючу розписку на суму 16400 доларів США, а інші розписки були знищені.  З 01.03.2005 року по 04.11.2005 року  він виплатив 6400 грн. з 04.11.2005 року по 30.04.2006 року виплатив 10200 грн. 11 червня 2008 року загальна сума виплаченого боргу становила 60000 грн. В кінці 2009 року ним сплачено борг на суму 31000 грн.  Однак у 2009 році у звязку з економічною кризою він не міг сплачувати ОСОБА_3 борг, тому повідомив йому, що за його підрахунками вже сплатив суму, яка значно перевищувала суму позичених грошей. У відповідь ОСОБА_3 повідомив, що це він сплатив тільки проценти за користування коштами,  а в  2009році повідомив, що його брат ОСОБА_5 заплатив за нього 30000 грн. відсотків боргу  та повернув всю суму боргу в розмірі 80000 грн. і тому він повинен сплачувати борг ОСОБА_5. При зустрічі з ним, ОСОБА_5 повідомив, що тепер він має  сплатити йому 80000 грн. боргу та 30000 грн. відсотків, на що він заперечував, так як за його підрахунками борг ним сплачено повністю, на що у відповідь отримав погрози, що ці кошти він виб'є з нього сам або доручить іншим особам.  Його погрози він сприймав реально, оскільки підсудний займав високі посади.  Боячись за своє життя  він змушений був взяти кредит в сумі 30000 грн. в кредитній спілці «Злет» для погашення відсотків, які приніс ОСОБА_3 у травні 2010 року. Протягом 2010 року ОСОБА_3 продовжував йому телефонувати, погрожуючи фізичною розправою над ним та членами його сім'ї. Погрози виражалися в тому, що він  його повісить,  поріже та порубає, а дружину відправить працювати  на нього за кордон, а також він замітив, що за ним стали слідкувати. З приводу таких дій підсудного особисто він нікуди не звертався, оскільки знав, що підсудний займає керівну посаду і боявся за життя своїх і рідних. На початку 2011 року повернув підсудному  ще 1000 доларів США, яку передав  йому в м. Долина біля під'їзду . Того  ж тижня приніс ще 700 доларів США в гривневому еквіваленті. Але,  отримавши таку малу суму грошей підсудний розлютився та вдарив його по обличчю кулаком, внаслідок чого у нього був синець, а підсудний від такого удару  ходив з перев'язаною рукою. Після цього, відчувши реальну загрозу своєму життю і членів сімї,  він придбав диктофон в м. Долина і почав записувати погрози та звернувся в УСБУ України в Івано-Франківській області .   На той час  за його підрахунками, він виплатив підсудному 130     000 грн. боргу, але по своїй необережності він не брав розписок про повернення боргу.  Підсудного було затримано працівниками УСБУ  при передачі йому 6000 доларів США.
		      Свідок ОСОБА_3  підтвердив в судовому засіданні той факт, що брат ОСОБА_5 познайомив його з ОСОБА_1 та попросив позичити останньому 6000 доларів США, на що він погодився, написавши  розписку від 4.11.2005 року. В кінці року ОСОБА_1 знов позичив у нього 3000 доларів, про що також є розписка.  У січні 2006 року потерпілий позичив  ще 3100 та 2300 доларів США. Він позичав кошти потерпілому, тому що його рекомендував  брат ОСОБА_5,  який  і виступав гарантом та запевнив про його порядність.  У квітні 2006 року ОСОБА_1 позичив ще 2000 доларів США і  написав розписку, в якій зазначив остаточну суму боргу 16 400 доларів США. Кошти позичались під 3% місячних, тому з 16000 доларів США боргу наросло  2 500 доларів США процентів.  Умови договору зі сторони потерпілого  не  виконувалися, останній не відповідав на телефонні дзвінки.    У 2008 році курс долару змінився,  на той час сума відсотків становила 15300 грн.   В кінці січня 2009 року він звернувся до потерпілого з проханням  повернути борг, однак останній повідомив,  що грошей немає, тоді він запропонував йому поїхати на  заробітки   та  ОСОБА_1 сказав,  що заробляє по 300 гривень в день і їхати нікуди не збирається.  Він зателефонував  братові  і  сказав,  що його знайомий, тобто  ОСОБА_1  не повертає позичені кошти. Підсудний запропонував йому здійснити переуступку боргу, на що він погодився. ОСОБА_1Я знав про переуступку боргу та не заперечував проти цього.  На весні 2009 року підсудний  погасив всю заборгованість потерпілого, який віддав  йому всього 30000 грн. як відсотків.
		    Свідок ОСОБА_7 вказав, що  29 липня 2011 року взяв для ОСОБА_1 кредит на своє ім'я в сумі приблизно 15-16 тис. грн., так як йому були необхідні кошти для повернення боргу. В травні 2010 року позичав ОСОБА_1 приблизно 600 грн.
		    Свідок ОСОБА_8  підтвердила, що 19.07.2011року вона перебувала разом з підсудним у автомобілі  "Тойота прадо" під керуванням останнього та здійснили зупинку  смт. Вигода. Підсудний вийшов з машини, зустрівся із чоловіком, а коли повернувся, передав їй кошти, які попросив перерахувати.  В цей час їх затримали працівники СБУ. 
		    З пояснень свідка ОСОБА_9  та оголошених показань в порядку ст.306 КПК  ( в ред. 1960р.)  свідка ОСОБА_10 вбачається, що на прохання працівників СБУ  вони були присутніми при проведенні слідчих дій:  огляді коштів в сумі 6000доларів США,  які передано ОСОБА_1  Через деякий час  вони сіли в мікроавтобус і поїхали в напрямку смт. Вигода. Чекали не довго, підїхав автомобіль, з якого вийшов невідомий чоловік, якого згодом було затримано та  вилучено  гроші.
		        Показання  вказаних осіб щодо обставин скоєного правопорушення узгоджуються із матеріалами  кримінального провадження, зокрема : 
		- протоколом  огляду та вручення грошових коштів, в ході якого  зафіксовано факт вручення ОСОБА_1Я грошей в сумі 6000доларів США. (т.1 ас. 27-44);   
		-  даними, викладеними в  протоколі огляду місця події від 19.07.2011 року підтверджується , що  в смт. Вигода Долинського району Івано-Франківської області по вул.. Д. Галицького  навпроти адміністративної будівлі «ВАТ Вигодський лісокомбінат», працівниками СБУ в Івано-Франківській області зупинено особу чоловічої статі,  яка підозрюється у вимаганні грошових коштів. Вказаний громадянин представився ОСОБА_3В, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про причину свого перебування повідомив, що громадянин на імя Генадій домовився з ним про зустріч з наміром віддати частину позичених коштів в сумі 6 000 доларів США. На похання оперативного працівника добровільно видати грошові кошти, громадянин ОСОБА_3 добровільно видав гроші, що знаходилися в кишені брюк, а також добровільно видав мобільний телефон Nokia Е 66 з чіп картою мобільного оператора UMC та Iphone «Apple» з чіп-каптою мобільного оператора Київ-Стар».  т.1 (а.с.45 -47).    
		    Наявність  існування цивільно-правових відносин між підсудним та потерпілим знайшло відображення  та викладено   в судових рішеннях Болехівського міського суду від 13.12.2011року. 
		Правомірність встановленого  судом боргового зобов'язання потерпілого перед підсудним на суму 97661грн.  підтверджена  ухвалами судів апеляційної та касаційної інстанцій, оскільки вказані рішення були предметами розгляду в цих судах (т.3 а.с. 33-47).
		   Про дійсність  і реальність погроз підсудного свідчать  пояснення потерпілого,   свідків та докази, що містяться в матеріалах справи. 
		  Так, свідок  ОСОБА_11 суду пояснила, що  у 2004 році її чоловік ОСОБА_1 за порадами друзів взяв у кредит автомобіль «Газель», перший внесок  за нього заплатив підсудний і пообіцяв  допомогти  відкрити   маршрут. Однак в подальшому він не виконав обіцянки, чоловік сам відкрив маршрут, але заробітку ніякого не було,  оскільки потрібно було повертати кредит. У 2006 році він повідомив її, що позичив  гроші і купив ще одну «Газель».  Протягом  2006 року вона разом з потерпілим щомісячно відвозила  по 2 500 грн. підсудному  у м. Моршин.  Від чоловіка вона також дізналася, що він винен гроші у більшій сумі , так як ОСОБА_3  віддав борг замість чоловіка своєму брату ОСОБА_3. У 2009 році підсудний почав телефонувати і вимагати гроші, погрожуючи вивезти їх в ліс,  відправити  за кордон на заробітки, а тому вона боялася сама залишатися вдома. Коли дитині виповнилося 2, 5 роки  влаштувалася на роботу, щоб хоч якось віддавати кредит. Одного разу її чоловік прийшов додому із подряпиною  на обличчі і повідомив, що його вдарив підсудний.      
		    Свідок ОСОБА_12 пояснив, що в 2011 році  його  брат ОСОБА_1 приїхав до нього  позичити гроші та в короткій розмові повідомив, що начальник тюрми вимагає в нього гроші, погрожуючи фізичною розправою.  Він позичив 3 тис. грн., оскільки брат був в жахливому стані, в якому він ще його не бачив : переляканий, посивілий та  значно похудав.
		   З пояснення свідка  ОСОБА_13 вбачається,  що в травні-червні 2011 року, коли вона повернулася із з-за кордону,  її брат ОСОБА_1 приїхав до неї  та повідомив, що начальник тюрми ОСОБА_3 вимагає в нього гроші, погрожуючи фізичною розправою над ним та його сім'єю. Брат мав наляканий вигляд, дуже похудав та посивів. Злякавшись за нього та його сім'ю позичила йому 1 тис. євро і сама стала переживати за безпеку своєї сім'ї.   Їй відомо, що ОСОБА_1 передав підсудному 6 тис. доларів США та по цьому факту порушено кримінальну справу.
		   В протоколі  очної ставки  між ОСОБА_1 та ОСОБА_3В зафіксовані  пояснення потерпілого  про вимоги ОСОБА_3  виконати цивільно-правове зобов'язання з погрозами фізичного насильства . (т.2 а.с.55).  
		     Факт  нанесення  підсудним тілесного ушкодження внаслідок удару  рукою в обличчя потерпілому з метою примусити виконати своє зобов'язання по поверненню коштів підтверджується, окрім пояснень потерпілого та свідка ОСОБА_14 ,  також довідкою Долинської ЦРЛ, де зазначено, що 10.05.2011року  ОСОБА_3 звертався в лікувальний заклад  з приводу травми  правої китиці. (т.2 а.с.62). 
		     З службової  характеристики ОСОБА_3, вбачається, що  з вересня 2005року  він працював в Державній кримінально-виконавчій службі, зокрема, на посаді начальника віддіду Державного департаменту з питань виконання покарань у Закарпатській області ; в період з  березня 2008року він проходив службу на посаді першого заступника начальника управління області Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області і в вересні 2010року звільнений за власним бажанням, де зарекомендував себе посередньо: в поводженні з персоналом не завжди був тактовний, були випадки зверхнього ставлення до підлеглих. ( т.2 а.с. 82). 
		     Вказані дії підсудного,  колишнього співробітника  Департаменту з питань виконання покарання,  що проявилися  у висловлюваннях  погроз насильства  над потерпілим  та членів його сім'ї, нанесенню тілесного ушкодження потерпілому, викликали у  ОСОБА_1 переживання за життя та здоров'я родини та спонукали його 19.07.2011року звернутися із заявою заяву в СБУ в Івано-Франківській області , в якій він просив захисту від  дій підсудного ,  так як відчував реальну загрозу життю та здоров'ю як собі, так  і сім'ї.  (т.1 а.с.5-9). 
		   Суд вважає, що висновки органу досудового слідства про допустимість як доказу винуватості ОСОБА_3 записів розмов, зафіксованих потерпілим на диктофон, є помилковим. 
		  Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011року обвинувачення у вчиненні злочину не може грунтуватися на фактичних даних, одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України "Про оперативно- розшукову діяльність" особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності. 
		  Під час досудового слідства і в судових засіданнях ОСОБА_1 пояснював, що він спеціально для запису розмов з ОСОБА_3  придбав  диктофон, мав його при собі  і використав його саме з цією метою. Такі дії свідчать про їх цілеспрямованість, а не про ситуативний (випадковий) характер.  Тому отримані в такий спосіб докази не можна вважати допустимими.
		    Оцінивши перевірені докази, суд  прийшов до висновку про доведеність вини  ОСОБА_3  в примушуванні до виконання цивільно-правових зобовязань, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами,  а тому  в його діях є склад злочину, передбачений ч.1 ст. 355 КК України. 
		   Суд вважає , що органом досудового слідства дана  неправильна кримінально-правова оцінка  неправомірним діям  підсудного, якому пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 189 КК України, як вимога у передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що завдало значної шкоди потерпілому,  з таких міркувань. 
		Виходячи із змісту диспозиції  ст. 355 КК України відповідальність за даною статтею передбачена за примушування до виконання чи невиконання лише цивільно-правових, а не будь-яких зобов'язань, обов'язок виконання яких покладається на особу іншими галузями права, зокрема трудовим. Предметом самого зобов'язання є певні матеріальні або духовні блага, у зв'язку з передачею яких встановлюються обов'язки. 
		Цивільно-правове зобовязання-  це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Підставами виникнення цивільно-правових зобовязань є договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти. Тобто, цивільно-правове зобов'язання має бути офіційним, дійсним.       
		Зміст самого примушування складають дві взаємопов'язані дії, зокрема вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання та погроза застосувати насильство, пошкодити чи знищити майно. Вимога виконати чи не виконати цивільно-правове зобов'язання повинна бути викладена в рішучій (категоричній) формі. Така вимога має бути конкретною, зрозумілою для потерпілого, оскільки неконкретизована вимога складу вказаного злочину не утворює. 
		 
		Відповідно до диспозиції статті 189 КК України  вимагання - це вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим. Обов'язковою ознакою вимагання є корисливий мотив і мета вчинення злочину.
		 
		Судом достовірно та беззаперечно встановлено факт існування цивільно-правових відносин, що склалися між підсудним та потерпілим і судовими рішеннями визначено суму боргових зобов'язань потерпілого перед підсудним  внаслідок  невиконання останнім укладеними в письмовій формі договорів позики.
		 
		Оскільки потерпілий не зміг повернути боргову суму у встановлені строки, підсудний став вимагати від потерпілого, погрожуючи йому  насильством, віддати  кошти,  тобто фактично він примушував потерпілого виконати існуючі між ними цивільно-правові угоди. 
		 
		Наведені докази вказують на те, що у діях  ОСОБА_3В відсутні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. ст.189 КК України . Обов'язковою ознакою вимагання є корисливий мотив і мета вчинення злочину, чого судом  не встановлено. 
		 А тому дії підсудного  підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч.І ст. 355 КК України.   Має місце конкретна, чітко визначена вимога підсудного, поєднана з погрозою насильства щодо потерпілого та близькими родичами , спрямована на примушування  потерпілого  повернути гроші відповідно до існуючої  угоди між ним та підсудним. 
		    Із-наведених підстав через відсутність в діях підсудного складу злочину, передбаченого  ч.2 ст. 189 КК України  слід відмовити за  безпідставністю  в задоволенні вимог потерпілого , як цивільного позивача,   про стягнення з підсудного  матеріальних збитків в сумі 41200грн., що становлять суми, які відповідач  ОСОБА_3, за твердженням потерпілого,   незаконно  вимагав і отримав від нього. ( т.2 а.с.59).    
		   Не можуть бути задоволені  і вимоги  ОСОБА_1  про відшкодування моральних збитків в сумі 10000грн. через недоведеність таких вимог, а окрім того, суд  визнає , що в даному випадку конфлікт виник саме через неправомірні дії самого потерпілого, який,  маючи перед підсудним цивільно-правові обов'язки з приводу повернення боргу, належним чином їх не виконував, чим спровокував підсудного на вчинення протиправних дій щодо нього.  
		  В зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог на підставі ст. 154 ЦПК України, слід скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно  ОСОБА_3, вжиті  згідно постанови заступника начальника СВ СУ УМВС України в Івано-Франківській області  ОСОБА_15  від 26 серпня 2011року.
		    Призначаючи вид та міру покарання підсудному,   суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності,  є працевлаштованим, працюючи в БМУ -4 БМФ "Укргазпромбуд" ,  позитивно характеризується по  місцю роботи,  ( т.3 а.с.156,157), стан його здоров'я ( хворіє з приводу цукрового діабету т.2 а.с. 218). 
		   Поряд з цим,  крім наведених вище обставин,  суд враховує  і негативну  поведінку потерпілого,  у якого були  зобовязання майнового характеру перед підсудним, які належним чином ним не виконувались, що, в свою чергу,  спонукало підсудного на вчинення таких дій.  
		    Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст.81 КПК України ( в редакції 1960року).
		     На підставі викладеного, керуючись     ст.ст.323,324 КПК  України  ( в редакції 1960року) суд,  -
		з а с у д и в :
		ОСОБА_5 визнати винним у  вчиненні злочину, перебаченого  ч.1 ст. 355 КК України   та  призначити йому покарання  у вигляді виправних робіт на строк шість місяців  шляхом відрахування із його заробітку десять відсотків в дохід держави . 
		Речові         докази:  
		- вилучені грошові купюри:
		номіналом 100 доларів США FK 23592859 B,  номіналом 100 доларів США HK 98124853 C, номіналом 100 доларів США HE 42123674 D,  номіналом 100 доларів США HK 36372440 C, номіналом 100 доларів США HK 97596910 C, номіналом 100 доларів США HH 44278768 A, номіналом 100 доларів США HB 44955459 Q, номіналом 100 доларів США HB 02029184 M, номіналом 100 доларів США HF 05204512 B, номіналом 100 доларів США HF 74465544 C, номіналом 100 доларів США FL 94765944 C, номіналом 100 доларів США KB 91917301 A, номіналом 100 доларів США KA 10209673 A, номіналом 100 доларів США HB 57047423 R, номіналом 100 доларів США HL 57218622 G, номіналом 100 доларів США DJ 24418798 A, номіналом 100 доларів США HF 75589664 E, номіналом 100 доларів США HB 12918679 L, номіналом 100 доларів США HB 36999372 N, номіналом 100 доларів США FB 41598484 B, номіналом 100 доларів СШАHA 12297388 A, номіналом 100 доларів США HD 14987837 B, номіналом 100 доларів США HD 14987836 B, номіналом 100 доларів США HD 82201249 A, номіналом 100 доларів США HD 50279705 B,  номіналом 100 доларів США HD 50279704 B, номіналом 100 доларів США HD 50279706 B, номіналом 100 доларів США HD 50279708 B, номіналом 100 доларів США HD 50279707 B, номіналом 100 доларів США KD 32646389 A, номіналом 100 доларів США HF 39697980 F, номіналом 100 доларів США BB 39818382 B, номіналом 100 доларів США HB 71174226 R, номіналом 100 доларів США HB 13661930 N, номіналом 100 доларів США FL 47321985 A,   номіналом 100 доларів США HF 37626433 F, 
		номіналом 100 доларів США HA 48088618 A,  номіналом 100 доларів США DF 60339794 A, 
		номіналом 100 доларів США HK 36372426 C, номіналом 100 доларів США DF 91237731 A, номіналом 100 доларів США HD 09109283 B, номіналом 100 доларів США HD 09109285 B, номіналом 100 доларів США HL 62844225 D, номіналом 100 доларів США HL 62844224 D, номіналом 100 доларів США HG  27608828 B, номіналом 100 доларів США HB 47566780 J, номіналом 100 доларів США AB 96728186 A, номіналом 100 доларів США HF 63516061 C, номіналом 100 доларів США HI 37098775 A,   номіналом 100 доларів США HD 92746562 A, номіналом 100 доларів США HF 49487132 C,  номіналом 100 доларів США HB 27194204 G, номіналом 100 доларів США HF 71893712 C,    номіналом 100 доларів США HB 90669376 B,
		номіналом 100 доларів США KG 14117080 A, номіналом 50 доларів США IL 15726735 A, номіналом 50 доларів США EI 11137562 A,  номіналом 50 доларів США IL 15726734 A, номіналом 50 доларів США IB 39920424 A,  номіналом 50 доларів США IL 15726736 A, номіналом 50 доларів США IL 15726731 A,  номіналом 50 доларів США IB 53488301 A, номіналом 50 доларів США IL 15726733 A,    номіналом 50 доларів США  EC 10147837 A, номіналом 50 доларів США AJ 52282363 A. 
		      на загальну суму 6000 доларів США, які знаходяться в ВФЗБО УМВС в Івано-Франківській області-   передати  потерпілому ОСОБА_1. 
		 
		-  мобільний телефон марки «Nokia E66» (ІМЕІ 352942024961317) з чіп-картою мобільного оператора «UMC» (номер 89380 01370 00253 9525) - повернути власнику  ОСОБА_5; 
		-  мобільний телефон  Iphone «Aple» з чіп-картою мобільного оператора «Київ-Стар» (номер 89380 03990 23874 0031 IF) - повернути власнику  ОСОБА_16;  
		- цировий диктофон «Sansung YV-150» - повернути власнику ОСОБА_1;
		 - транспортний засіб «Toyota Land Cruiser 4.0» 2005 року випуску, н.з. АТ 3553 АО, зареєстрований на імя ОСОБА_17, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САА 940846, видане 12.08.2010 року ВРЕР м. Івано-Франківськ на автомобіль «Toyota Land Cruiser 4.0», н.з. АТ 3553 АО, які знаходяться на збереженні у ОСОБА_17 - залишити останній, як власниці. 
		    В  позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення шкоди, завданої злочином на суму 51200грн. відмовити.
		  Скасувати постанову заступника начальника СВ СУ УМВС України в Івано-Франківській області  ОСОБА_15  від 26 серпня 2011року  про накладення арешту на майно  ОСОБА_5, а саме на 1/3 частки квартири №50, будинку 2, корпус 4 по вул. Чорноти Курінного в м. Івано-Франківську.    
		    Запобіжний захід обраний   щодо ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили залишити попередньо обраний   заставу.
		    Після вступу вироку в законну силу грошові кошти в сумі 17(сімнадцять) тисяч гривень внесені ОСОБА_18  на розрахунковий рахунок 37316005000355 ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області МФО 836014 код ЗКПО 26289647  повернути  заставодателю - ОСОБА_18 
		  Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом пятнадцяти  діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги, а прокурором  апеляційного подання через  Болехівський  міський суд.
		 
		 
		  Суддя                                                         Головенко О.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...