Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 101/1339/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа №  101/1339/13-ц      
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 жовтня 2013 року     Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим , в складі:
		головуючого - судді Хотянової В.В.
		при секретарі - Дороніної Т.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушті АР Крим  цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про виділ у натурі частки домоволодіння з надвірними спорудами та земельною ділянкою
		                                                                        встановив:
		             У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про виділ у натурі  57/200 частки домоволодіння  АДРЕСА_1 з надвірними спорудами та земельною ділянкою.
		     Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є  співвласником 57/200  частки  зазначеного домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом , видане 10.05 2012 року .Співвласником іншої 57/200 частки домоволодіння є ОСОБА_2 ОСОБА_3 є співвласником квартири № 2 в зазначеному домоволодінні. 
		       Посилаючись на вимоги ст. 364 ЦК України позивач  просить  виділити його частку із спільної часткової власності в натурі разом із частиною земельної ділянки ,необхідної для будівництва обслуговування житлового будинку.
		         В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили  виділити належні  позивачу  57/200 часток домоволодіння  в натурі,  не заперечують провести виділ  нерухомого майна відповідно до 2-го, 4-го, 5-го варіантів судової будівельно-технічної експертизи , виділ будинку провести разом  з виділом земельної ділянки, що  знаходиться під частиною домоволодіння та необхідна для його обслуговування.  Відповідного дозволу  виконавчого комітету сільської ради  та дозволу інших органів  на проведення робіт по переплануванню та переобладнання у домоволодінні не мають, клопотань про його витребування в судовому засіданні не заявляли, так як з відповідними заявами про  надання дозволу до відповідних органів не звертались .
		      Відповідач ОСОБА_2, співвласник 57/200 часток  домоволодіння,  проти позову не заперечувала, але просила виділити належну позивачу частку у спільній частковій власності без виділення земельної ділянки, оскільки  співвласники домоволодіння до цього часу правовстановлюючих документів на земельну ділянку АДРЕСА_1  ні у власність і у користування не отримали.
		       Третя особа в судове засіданні не з*явилась , про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заперечень на позов не надійшло.
		       Вислухавши пояснення сторін, представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов не обґрунтований та задоволенню не підлягає з наступних підстав. 
		Судом встановлені такі факти та відповідні  їм правовідносини.
		Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд. 
		Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		Обов'язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Відповідно зі статтею 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. 
		Матеріалами справи встановлено,  що  житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності  співвласникам, а саме: 57/200  частки належить ОСОБА_1, 57/200 частки належить  ОСОБА_2.
		ОСОБА_1 є співвласником 57/200 часток будинку АДРЕСА_1  на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу 10.05.2012 року за реєстровим номером 361 (а.с.  11),  пройшло державну реєстрацію, що підтверджується витягом про державну реєстрацію  прав (а.с. 10). 
		ОСОБА_2 є співвласником 57/200 частки будинку АДРЕСА_1  на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу 10.04.2012 року за реєстровим номером 275  (а.с.27),  пройшло державну реєстрацію, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав  (а.с. 29). 
		      ОСОБА_3 є співвласником квартири № 2 в зазначеному домоволодінні.
		     Відповідно до ст.ст. 358, 364 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
		      За клопотанням позивача по справі призначалась та проводилась судова будівельно-технічна експертиза. Відповідно до висновків експертизи  № 64 від 28 серпня 2013 року виділити в натурі ОСОБА_1 57/200 часток будинку з господарськими спорудами, що знаходиться  за адресою : АДРЕСА_1 з технічної точки зору можливо, на розгляд суду пропонується п'ять  варіантів виділу в натурі частки домоволодіння, що належить ОСОБА_1  
		     При запропонованому із кожних варіантів виділу будов необхідно провести  відповідні роботи по переплануванню та переобладнанню у домоволодінні, зокрема закласти дверні отвори між приміщеннями, пробити дверні отвори між приміщеннями, облаштувати окремий вхід, обладнати квартиру незалежними системами комунікацій (а.с. 76-80 , 82-92).
		      У п.7 постанови  Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" зазначено, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
		    Якщо виділ  технічно можливий,  але з відхиленням від розміру часток кожного власника,  суд з  врахуванням  конкретних  обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст.119 ЦК   ідеальних часток і присудженням грошової  компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
		    У тих випадках, коли для поділу необхідне  переобладнання  та перепланування будинку, він проводиться при наявності  дозволу  на це виконкому місцевої Ради (ст.152 ЖК).  Якщо  сторона оспорює  рішення  виконкому  щодо  дозволу  на  переобладнання  та перепланування і воно є необгрунтованим, суд може не погодитись  з ним, мотивуючи це в рішенні.
		    При поділі  жилого  будинку  суд  зобов'язаний  зазначити   в рішенні,   яка   відокремлена  (ізольована  після  переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку  вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.
		    Відповідно до ст. 152 ЖК України  переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з 
		дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. 
		     У порушення вимог ст. 152 Житлового кодексу України  позивач не надав відповідний дозвіл виконавчого комітету місцевої ради ( в даному випадку   Маломаяцька сільська рада м.Алушти АР Крим)  та дозволи інших органів на  проведення відповідного  перепланування та переобладнання,  в судовому засіданні клопотань про його витребування  не заявляли.
		    Оскільки  позивачем не надано  відповідного дозволу на проведення робіт по переплануванню та переобладнанню в будинку , тому   позовні вимоги про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності задоволенню не підлягають, що суперечить вимогам ст. 152  ЖКУ України, роз'ясненням Пленуму України від 4 жовтня 1991 року N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок".
		       Позивач також просить  виділити  частку будинку з земельною ділянкою , надав довідку з сільської ради про те, що відповідно до запису в земельно-кадастровій книзі за   ОСОБА_4  (спадкодавець, померла  ІНФОРМАЦІЯ_1) значиться присадибна ділянка площею 0, 0800 га. Спадщину на земельну  ділянку сторони не отримали.
		           Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. 
		        Відповідно до вимог  ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частини.
		      Поділ  земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника , може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
		          Позивач не надав суду правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не надав доказів, що  зазначена земельна ділянка є спільною сумісною чи часткової власністю сторін , тому позовні вимоги  про виділ земельної ділянки є необґрунтованими та  передчасними, та такими, що задоволенню не підлягають.
		    Відповідно  до вимог ст. 88 ЦПК України та з урахуванням вартості  нерухомого майна, що виділяється сторонам та розміру судового збору, сплаченого сторонами при пред'явлені позову  суд стягує   з ОСОБА_1 на користь держави  недоплачений судовий збір у розмірі 334 грн 74 коп.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 364  ЦК України, п.7 постанови  Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", ст.. 152 ЖК України,  ст.ст. 88, 89 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, ,61, 88, 212-215,  218   ЦК України, суд
		 
		                                                                       В И Р І Ш И В : 
		 
		    У задоволені позову  ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про виділ у натурі частки домоволодіння з надвірними спорудами та земельною ділянкою - відмовити.
		    Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 334 грн 74 коп.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.      
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.      
		 
		    
		 
		     Суддя                                                                                                                 В.В.Хотянова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...