Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/0570/6938/12 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		17 жовтня 2013 року                                         м. Київ                    К/9991/66803/12 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
		суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
		розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Альбіон" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/6938/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Альбіон" до управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області про сплату боргу, -
		в с т а н о в и л а :
		У червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Альбіон" звернулося в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області, в якому просило визнати неправомірною і нечинною вимогу відповідача від 22 травня 2012 року про сплату боргу в сумі 11774,47 грн. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 травня 2012 року відповідач пред'явив вимогу про сплату суми донарахованого єдиного внеску в сумі 11774 грн. 47 коп. Приводом для пред'явлення вимоги відповідач вказав акт перевірки від 22 травня 2012 року № 62, підстава для пред'явлення вимоги про сплату донарахованого внеску відповідачем не вказана, але вона міститься в акті перевірки від 22 травня 2012 року № 62. На думку відповідача, позивач у період з січня 2011 року до березня 2012 року не нарахував єдиний внесок в сумі 11774 грн. 47 коп. на витрачені позивачем 29166,38 грн., на придбання бензину для легкового автомобіля керівника, які розцінені як безгрошова оплата праці керівника (оплата в натуральній формі). Відтак, перевіряючі дійшли висновку, що позивач порушив приписи ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", №2464-VI від 8 липня 2010 року та постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170, якою був затверджений "Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Вважає, що висновок відповідача про необхідність донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 11774 грн. 47 коп. є помилковим, а вимога відповідача про сплату вказаної суми є безпідставною, оскільки не ґрунтується на фактичних обставинах.
		Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року, залишену без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
		Не погоджуючись з ухваленими  по справі рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Альбіон" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
		Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області як платник єдиного внеску. Відповідачем 22.05.2012 року була проведена позапланова перевірка позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 18.02.2009 року до 30.04.2012 року. За висновком акту перевірки встановлено, що позивачем допущені порушення вимог п.4 ч.2 ст.6, абз.1. ч.1 ст.7 Закону України № 2464, п. 3.1. Розділу ІІІ Порядку № 22-2, в частині подання звітності до Пенсійного фонду, а саме страхувальником не надано "Звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого не нараховані на загальну суму виплати 29166,38 грн., на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок у сумі 10724,48 грн. за ставкою 36,77 %, у сумі 1049,99 грн. за ставкою 3,6% за період з березня до грудня 2011 року, з січня до березня 2012 року. За результатами перевірки позивачу донараховано суми єдиного внеску за 2011, 2012 роки в сумі 11774,47 грн. Згідно акту перевірки, підставою для донарахування єдиного внеску за 2011-2012 роки в сумі 11774,47 грн., стало не включення в базу нарахування єдиного внеску за вказані періоди суми (компенсація вартості палива), які були відшкодовані позивачем його працівнику за придбане останнім пального для власного автомобіля, який використовувався в господарській діяльності позивача. На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесена вимога про сплату боргу від 22.05.2012 року   на суму 11774,47 грн.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що суми доходу, отриманого працівниками, як додаткове благо у вигляді суми компенсації вартості виданого працівникам палива, згідно із законодавством включаються до фонду оплати праці,   на розмір   якого нараховується єдиний страховий внесок, а тому вимога відповідача про сплату боргу від 22.05.2012 року на суму 11774,47 грн. є законною та обґрунтованою.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
		Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", від 08.07.2010   № 2464-VI (далі - Закон № 2464), платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця).
		Відповідно п.1 ч.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010 № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону   № 2464, базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
		Відповідно ст.2 Закону України "Про оплату праці", до структури заробітної плати, зокрема, відносяться інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
		Відповідно до підпункту   4.3.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010   № 21-5, визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004   №5 (далі - Інструкція № 5).
		Згідно п.п.2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5, що до додаткової заробітної належать   інші заохочувальні та компенсаційні виплати, зокрема виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством).
		Враховуючи те, що Інструкція № 21-5,   була прийнята пізніше у часі ніж Інструкція № 5, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004   №5, то для визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску підлягає саме застосуванню Інструкцією № 5.
		Таким чином, відшкодування підприємством вартості виданого працівникам палива, за своєю правовою природою є компенсаційною виплатою, яка в розумінні ст.2 Закону України "Про оплату праці" є складовою заробітної плати, зокрема інші компенсаційні виплати, які в свою чергу відповідно п.1 ч.1 ст.7 Закону   № 2464 є базою для нарахування єдиного внеску.
		Суди вірно зазначають, стосовно посилання позивача на п. 3.13 розділу 3 "Оплата праці" колективного договору ТОВ "Консалтингова фірма "Альбіон", що відшкодування працівнику витрат на заправку ПММ, заміну шин та інше технічне обслуговування власного автомобіля не охоплюється поняттям компенсації за використання власного автотранспорту, наведеному в п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170, а є додатковим видом матеріального заохочення працівника, а тому підприємства при виплаті таких сум своїм працівникам не можуть звільнятися від нарахування єдиного внеску. 
		Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про відсутність підстав задоволення позовних вимог, оскільки компенсація вартості виданого працівникам палива не входить до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010р. № 1170.
		Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд  касаційної  інстанції  відхиляє  касаційну  скаргу  і залишає рішення без змін,  якщо відсутні підстави  для  скасування судового рішення.
		Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
		Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
		у х в а л и л а :
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Альбіон" відхилити.
		Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...