Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 50/311-б : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 31.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2013.
Дата набрання законної сили: 29.10.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"29" жовтня 2013 р.                                             Справа№ 50/311-б
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Сотнікова С.В.
		суддів:            Разіної  Т.І. 
		          Шевченка  Е.О. 
		за участю секретаря Карпюк О.С.,
		представників:
		від ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" - Дорофєєв Д.О. (дов. від 01.06.2013),
		від ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" - Вергелес Д.Є. (дов. № 121 від 31.07.2013),
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"
		на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2012
		у справі № 50/311-б (суддя Мандичев Д.В.)
		за заявою Компанії "Тікон Бізнес ЛТД" 
		до Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів"
		про банкрутство     
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2012 у справі №  50/311-б відмовлено, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" про визнання кредитором з грошовою вимогою до Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 2 449 164,70 грн.
		Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови кредитору у визнанні грошових вимог до боржника, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" про визнання грошових вимог до боржника задовольнити в частині кредиторських вимог на суму 492 736,75 грн., визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" кредитором боржника з кредиторськими вимогами на суму 492 736,75 грн., зобов'язати розпорядника майна боржника внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" та призначено її розгляд в судовому засіданні на 26.02.2013.
		Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Сотнікова С.В., доручено здійснити розгляд справи № 50/311-б колегії суддів у складі: Разіна Т.І. - головуючий, судді: Ткаченко Б.О., Шипко  В.В.
		Ухвалою від 26.02.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" та призначено її розгляд в судовому засіданні на 26.02.2013.
		Ухвалою від 26.02.2013 розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України.
		26.02.2013 до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" надійшла касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 у даній справі.
		Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 доручено здійснити розгляд справи № 50/311-б колегії суддів у складі: Разіна Т.І. - головуючий, судді: Верховець А.А., Шипко В.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 у зв'язку з касаційним оскарженням постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 матеріали даної справи направлено до Вищого господарського суду України.
		Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2013 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 у справі № 50/311-б в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" в задоволенні заяви про визнання кредитором з грошовою вимогою до Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 42629594,10 грн. та в частині відмови Публічному акціонерному товариству "Стахановський завод технічного вуглецю" про визнання кредитором з грошовою вимогою до Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 175599,79 грн. залишено без змін. 
		15.10.2013 матеріали справи № 50/311-б надійшли до Київського апеляційного господарського суду.
		Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 доручено здійснити розгляд справи № 50/311-б колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Верховець А.А., Шипко В.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім".
		Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 доручено здійснити розгляд даної справи колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Разіна Т.І., Шевченко Е.О.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім".
		Ліквідатор боржника надав відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", в якому зазначив про необґрунтованість поданої скарги та відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
		Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників ТОВ "Компанія "Лізинговий дім", ПАТ "Комерційний банк "Експобанк", вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
		Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
		Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
		Під грошовим зобов'язанням слід розуміти зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи-підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
		Згідно ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (ч. 1).
		Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає (ч. 2).
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду.
		У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. 
		За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів (ч. 2 ст. 15 Закону).
		З матеріалів справи вбачається, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника опубліковано в газеті "Голос України" № 129(4879) від 15.07.2010, тобто останнім днем звернення до господарського суду із кредиторськими вимогами до боржника є 16.08.2010.
		Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2010 до суду першої інстанції звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" із заявою про визнання його кредитором боржника із майновими вимогами в сумі 2449164,70 грн., з яких:
		- 1074462,85 грн. боргу зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 288/0207 від 22.02.2007; 
		- 138175,58 грн. пені, 17773,54 грн. річних відсотків, 31799,02 грн. інфляційних втрат, 4725,99 грн. витрат по сплаті державного мита та 223,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв'язку з неналежним виконанням договору фінансового лізингу № 288/0207 від 22.02.2007;
		- 881947,10 грн. боргу зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 303/0407 від 16.04.2007; 
		- 131396,42 грн. пені, 16479,09 грн. річних відсотків, 42569,65 грн. інфляційних втрат, 2707,13 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв'язку з неналежним виконанням договору фінансового лізингу № 303/0407 від 16.04.2007;
		- 87724,17 грн. боргу зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 411/0508 від 14.05.2008; 
		- 13549,14 грн. річних відсотків, 4509,48 грн. інфляційних втрат, 688,82 грн. витрат по сплаті державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв'язку з неналежним виконанням договору фінансового лізингу № 303/0407 від 16.04.2007
		В обгрунтування заявлених кредиторських вимог, кредитор послався на  умови договору фінансового лізингу № 288/0207 від 22.02.2007, договору фінансового лізингу № 303/0407 від 16.04.2007, договору фінансового лізингу № 411/0508 від 14.05.2008.
		Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Компанія "Лізинговий дім", ТОВ "Виробничо-лізингове підприємство "Украгропостач" та ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" (правонаступником якого є ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів") укладено Договір №777/0411 від 13.04.2011р., за умовами якого ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" відступила ТОВ "Виробничо-лізингове підприємство "Украгропостач" право вимоги до ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" суми грошових коштів за Договорами фінансового лізингу № 303/0407 від 16.04.2007р. та № 288/0207 від 22.02.2007р., а саме: 
		право вимоги одержати від боржника лізингові платежі за Договором № 303/0407 від 16.04.2007р. на суму 412733,85 гривні за період з квітня 2011 року по квітень 2012 року згідно графіка лізингових платежів, а також борг з лізингових платежів в сумі 1 120 381,36 грн. станом на 01.04.2011р.; 
		право вимоги одержати від боржника лізингові платежі за Договором № 288/0207 від 22.02.2007р. на суму 469466,57 гривень за період з квітня 2011 року по квітень 2012 року згідно графіка лізингових платежів, а також борг з лізингових платежів в сумі 1490751,55 грн. станом на 01.04.2011р.
		Пунктом 9.1 Договору № 777/0411 від 13.04.2011р. визначено, що договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до виконання обов'язків сторонами.
		Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
		Частиною 1 ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
		З огляду на вказані вище норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за умовами Договору № 777/0411 від 13.04.2011 ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" втратило право вимагати від боржника виконання обов'язку зі сплати лізингових та інших платежів за договорами № 288/0207 від 22.02.2007, № 303/0407 від 16.04.2007 у зв'язку з переходом такого права до нового кредитора - ТОВ "Виробничо-лізингове підприємство "Украгропостач".
		Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що вимоги ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" в частині визнання його кредитором боржника на суму основного боргу не підтвердженні належними та допустимими доказами в розумінні статей 32, 34 ГПК України, а отже визнанню в межах справи про банкрутство не підлягають. 
		Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. 
		При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 550 Кодексу).
		Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Тобто, у кредитора виникає право на нарахування та стягнення неустойки, а також нарахувань, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України (інфляційні, три проценти річних), в разі прострочення боржником основного зобов'язання.
		Як було встановлено вище, ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" не підтвердило беззаперечними доказами наявність заборгованості боржника за договорами фінансового лізингу, а отже заявлені вимоги, що складаються з пені, відсотків річних та інфляційних також визнанню не підлягають.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Скаржником не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.
		З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 26.12.2012 у даній справі в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" та визнання його кредитором боржника відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
		Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 - 106 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2012 у справі № 50/311-б в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" в задоволенні заяви про визнання кредитором з грошовою вимогою до Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 2449164,70 грн. залишити без змін.
		 
		Головуючий суддя                                                            Сотніков С.В. 
		 
		Судді                                                                                Разіна  Т.І.
		 
		                                                                                Шевченко  Е.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...