Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21-354а13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		1 жовтня 2013 року                                        м. Київ 
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -
		розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (далі - Товариство) до Запорізької митниці Державної митної служби України (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішень,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		 
		27 серпня 2010 року Товариство звернулося до суду з позовом до Митниці про визнання неправомірними дій щодо відмови у прийнятті вантажної митної декларації та відмови у митному оформленні товару за першим методом визначення митної вартості; визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом.
		 
		Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 13 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року, позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував рішення Митниці від 27 липня 2010 року № 112000006/2010/001266/2, від 3 серпня 2010 року №№ 112000006/2010/001296/1, 112000006/2010/001276/2, 112000006/2010/001297/1 та від 10 серпня 2010 року № 112000006/2010/001370/2 про визначення митної вартості товарів. В іншій частині у задоволенні позову відмовив.
		Вищий адміністративний суд України постановою від 23 травня 2013 року скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове - про відмову в задоволенні позову.
		Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач надав усі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (перший метод), а витребовування додаткових документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. 
		Суд касаційної інстанції зазначив, що митний орган має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, а матеріалами справи підтверджено проведення Митницею необхідних консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. Правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару з послідовним застосуванням попередніх, як це встановлено частиною п'ятою статті 266 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - МК), а також обґрунтування неможливості їх застосування підтверджується матеріалами справи.
		Не погоджуючись із постановою суду касаційної інстанції, Товариство звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України статті 266 МК, положень Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок декларування митної вартості). 
		На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 17 липня 2012 року, 19 березня та 21 травня 2013 року, які, на думку позивача, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
		Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
		Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні вказаних норм права і в постановах від 21 січня 2011 року (справа № 21-35а10) та 29 травня 2012 року (справа № 21-91а12) зазначив нижченаведене.
		Згідно з положеннями статті 266 МК, Порядку декларування митної вартості та Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 (чинного на час виникнення спірних відносин), митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
		Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
		Касаційний суд не звернув уваги на наведені вимоги закону і не зазначив у рішенні, з яких мотивів він не прийняв до уваги висновки апеляційного суду відносно того, що позивач із самого початку подав усі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (перший метод), а Митниця жодного посилання на те, що первісні документи були з недоліками оформлення, не містили істотної інформації тощо, не вказала.
		З урахуванням наведеного заява про перегляд рішення Вищого адміністративного суду України підлягає задоволенню.  
		Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		Заяву відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» задовольнити.
		Постанову Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Головуючий                         В.В. КривенкоСудді:                             М.Б. ГусакО.А. КороткихО.В. КривендаВ.Л. МаринченкоП.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко                                       О.О. ТерлецькийЮ.Г. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...