Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-3218/12/1070 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		30 жовтня 2013 року                                         м. Київ                              К/800/4770/13 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби      
		на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 року 
		та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року   
		у справі № 2а-3218/12/1070
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир-Буделемент» (далі - позивач, ТОВ «Орієнтир-Буделемент»)
		до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач, Броварська ОДПІ)
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		ТОВ «Орієнтир-Буделемент» звернулося у липні 2012 року до суду з позовом до Броварської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської ОДПІ форми «У» № 0000122203 від 20.06.2012 року.
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ форми «У» № 0000122203 від 20.06.2012 року.
		Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
		Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що  згідно Наказу № 488 від 13.06.2012 року та направлення від 14.06.2012 року № 491/22-3 відповідачем на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно повідомлення уповноваженого банку - Броварського районного відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» про порушення законодавчого терміну розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по імпорту, згідно Контракту № 07.2011/2 від 05.09.2011 року, укладеному з Shanghai Silver Line Import&Export Co Ltd (China) проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача за період з 05.09.2011 року по 11.06.2012 року.
		Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, яке полягає в простроченні законодавчого терміну надходження імпортної продукції, за яку здійснений авансовий платіж згідно Контракту № 07.2011/2 від 05.09.2011 року від нерезидента Shanghai Silver Line Import&Export Co Ltd (China).
		За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «У», яким позивачу визначене грошове зобов'язання у розмірі 303 782,77 гривні.
		Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Орієнтир-Буделемент» та компанією Shanghai Silver Line Import&Export Co Ltd (China) 05.09.2011 року був укладений Контракт № 07.2011/2 та Додаткова угода б/н від 21.11.2011 року, предметом якого була поставка в Україну автоклавів моделі FGZQS 1/5-2/68х44.5, які є обладнанням промислового призначення з неелектриченним нагріванням (нагріванням парою) для проведення процесу парового отвердіння газобетонних блоків. Базис поставки на умовах INCOTERMS-2000-CIF UA Іллічівськ. Валюта розрахунку - долари США. Умови оплати: 35% - передплати на протязі 15 днів після підписання контракту та 65% оплати протягом 7 днів з дати підписання акту прийому-передачи.
		Відповідно до умов Контракту від 05.09.2011 року № 07.2011/2 позивачем було здійснено попередню оплату на користь компанії Shanghai Silver Line Import&Export Co Ltd (China) 16.09.2011 року на суму 218 024,80 доларів США, що відповідно до вимог Закону зумовило граничний термін поставки імпортованого товару на 14.03.2012 року.
		Судами встановлено, що імпортна продукція за Контрактом від 05.09.2011 року № 07.2011/2 від компанії Shanghai Silver Line Import&Export Co Ltd (China) надійшла в Україну 28.08.2012 року і була оформлена двома вантажно-митними деклараціями: ВМД № 211881 від 11.05.2012 року на загальну суму 216 814 доларів США та ВМД № 213849 від 11.06.2012 року на загальну суму 216 814 доларів США.
		Враховуючи дати оформлення вказаних ВМД, як дату надходження товару в Україну, відповідач прийшов до висновку про перевищення законодавчо визначеного терміну розрахунків (180 днів) від 14.03.2012 року: ВМД № 211881 від 11.05.1012 року на 58 днів та ВМД № 213849 від 11.06.2012 року на 31 день 
		Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги повністю, виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
		Відповідно до ст. 92 Митного кодексу України (далі - МК України), якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України. 
		Крім того, ч. 1 ст. 95 МК України передбачено, що переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
		Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574, ВМД є заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України або зміну митного режиму щодо цих товарів.
		Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередні інстанцій про те, що оформлена ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення товарів через митний кордон, а є, по суті, заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим та підтверджує (а не встановлює) права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій. Тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), поставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. 
		Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). 
		Судами встановлено, що позивач відповідно до Закону України від 16.04.1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.
		За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
		Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.
		При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
		Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що імпортований позивачем товар згідно з Контрактом від 05.09.2011 року № 07.2011/2 перетнув митний кордон України 28.02.2012 року згідно зі штампом Південної митниці «під митним контролем» на товаросупроводжуючих документах.
		Факт прибуття вказаного вантажу до порту Іллічівськ та розвантаження товару підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій Звітом про розвантаження, а також іншими доказами по справі, зокрема Екологічною декларацією від 01.03.2012 року.
		Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення Броварської ОДПІ форми «У» № 0000122203 від 20.06.2012 року.
		За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
		Відповідно до п. 3 ст. 220-1  Кодексу адміністративного судочинства УкраїниКАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - відхилити.
		 
		Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року у справі № 2а-3218/12/1070 - залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Головуючий суддя:                                                                      І.О. Бухтіярова
		Судді:                                                                                              М.І. Костенко
		                                                                                                         І.В. Приходько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...