Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-10431/12/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"30" жовтня 2013 р.                    м. Київ                                        К/9991/72665/12 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби  
		на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2012 року       
		та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року    
		у справі № 2а-10431/12/2670
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ягуар» (далі - позивач, ТОВ «Ягуар»)
		до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби (відповідач, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС)
		про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ТОВ «Ягуар» звернулось у липні 2012 року до суду з позовом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС № 0001822240/7994 від 20.07.2012 року та № 0001832240/7995 від 20.07.2012 року.
		Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року, позов задоволено повністю.
		Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
		Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «А.В.П. Тріада», TOB «ЮК Захист», ТОВ «Артфорт-3», TOB «Укртрейдком» за період діяльності з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.
		За результатами перевірки складено акт від 07.07.2012 року № 3260/2240/31571594.
		Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено позивачем об'єкт оподаткування прибутку підприємства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року у розмірі 226 119,28 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток за вказаний період у розмірі 972 007,00 гривень та п. 198.3 п. 183.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 845 223,86 гривні.
		На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001822240/7994 та № 0001832240/7995 від 20.07.2012 року
		Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступного.
		Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем (Замовник), з одного боку, та TOB «Артфорт-3» (Підрядник), з іншого боку, було укладено Договір підряду № 22-11П від 01.05.2011 року. 
		Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, виписками по банківському рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи.
		Крім того, судами встановлено, що позивачем було придбано товар у ТОВ «Укртрейдком», що підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій рахунками-фактури, видатковими накладними, податковими накладними, та виписками по банківському рахунку.
		Також, судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідач стверджує, що відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 (директора TOB «Артфорт-3») та ОСОБА_2 (директора TOB «Укртрейдком») було встановлено, що зазначені контрагенти позивача займалися підприємницькою діяльністю з порушенням вимог законодавства України, здійснювали діяльність з метою надання іншим суб'єктам підприємницької діяльності необхідних умов для ухиляння від сплати податків.
		Відповідно до ч. 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
		Отже, протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому дана обставина судами обгркнтовано не взята до уваги як доказ порушення позивачем податкового законодавства.
		Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи відповідачем не надано переконливих доказів того, що контрагенти позивача ліквідовані або припинено підприємницьку діяльність даних підприємств.
		Судами встановлено, що за вищезазначеним договорам позивачем було придбано послуги (товар) та реалізовано дані послуги (товар) в подальшому, отже договір було належним чином та в повному обсязі виконано.
		Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
		Згідно п. 198.1 ст. 198  ПК україни право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
		Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для врахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		При цьому згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
		Таким чином, судами вірно зазначено, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
		Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку
		Судами встановлено, що актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача зроблено на підставі первинних документів, а саме: податкової накладної, суми ПДВ, по яким були включені до реєстру отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, що підтверджується актом перевірки.
		З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку, що зобов'язання сторін за вказаними договорами були здійснені ними з метою настання реальних обставин, а саме, виконання умов таких договорів, а тому вірним є рішення судів попередніх інстанцій про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
		Отже, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції підтверджує, що при їх прийнятті суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
		Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,  - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.
		 
		Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року у справі № 2а-10431/12/2670 - залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями  236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Головуючий суддя:                                                                      І.О. Бухтіярова
		Судді:                                                                                              М.І. Костенко
		                                                                                                         І.В. Приходько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...