Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2033/1957/12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  
		Провадження № 22ц/790/4167/13                                             Головуючий 1 інст. -   Алфьрова Т.М.
		Справа №2/645/133/13                                                                                      Доповідач -  Макаров Г.О.
		Категорія: договірні                                         УХВАЛА
		                                                 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		                                        
		22 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
		головуючого -  Макарова Г.О.,
		суддів:                Кіся П.В.,
		                            Кружиліної О.А.,
		при секретарі -  Рудь О.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на   рішення Фрунзенського  районного суду  м.Харкова  від 29 квітня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова  компанія «Єврокапітал» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова  компанія «Єврокапітал»  про захист прав споживачів, визнання пунктів договору недійсним,
		  
		                                               встановила:
		 
		16.03.2012 року Позивач ТОВ «Фінансова  компанія «Єврокапітал» звернувся до суду з позовом до  відповідача ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору № 406 від 03.03.2008р., укладеного з відповідачем ОСОБА_2, банк надав відповідачу кредит в розмірі 33090 грн. для оплати автотранспортного засобу. За умовами договору у забезпечення виконання у повному обсязі усіх грошових зобов'язань відповідача, а останній передав в заставу автомобіль." FAW" СА.1031, номер державної реєстрації НОМЕР_1. Термін погашення кредиту не пізніше 03.03.2011 р. Банк виконав свої обов'язки належним чином, видав відповідачеві кошти в повному обсязі, що підтверджується відповідними документами. Відповідач свої зобов'язання за договором, а саме: сплати у встановлені договором строки кредиту, а також сплачувати нараховані відсотки з використання кредиту, пені та штрафу не виконувала починаючі з 27.10.2010р.
		Заборгованість станом на 03.03.2013р. складає у розмірі 32 347,35 грн., у тому числі прострочена заборгованість за кредитом -13 894,60 грн., прострочена заборгованість за процентами - 4 509,37 грн. пеня за прострочення погашення кредиту -962,93 грн.; щомісячна плата за обслуговування кредиту 860,34 грн., штраф у розмірі 1209,39 грн. плата за обслуговування кредиту у розмірі 10 910,72 грн. Відповідно до п. 5.1.3 кредитного договору позичальник зобов'язався повідомити банк про погіршення фінансового стану, а також настання інших обставин, які можуть вплинути на виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. З боку відповідача такі повідомлень не надходило. Відповідно до п. 5.1.4 кредитного договору відповідач зобов'язаний щорічно до повного виконання своїх зобов'язань здійснювати продовження терміну договорів, передбачених п. 2.7 договору, але це обов'язок відповідач також не виконала. Вони неодноразово зверталися з повідомленням до відповідача з прохання погасити заборгованість, але відповідачка на них не реагувала. Крім цього, щомісяця на мобільний телефон відповідача надсилалося «SMS» з розміром щомісячного платежу за кредитним договором, але відповідач свої зобов'язання досить не виконала і тому вони вимушені звертатися до суду з цим позовом.
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі і дав пояснення про обставини викладені вище.
		Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала і пред'явила зустрічний позов про захист прав споживачів, визнання пунктів договору недійсним та визнання договору виконаним, посилаючись на те, що дійсно з банком був укладений договір № 406 від 02.04.2008 року.
		Вона сплачувала кредит: основну частину боргу, проценти та плату за обслуговування кредиту належним чином, навіть з відступленням від графіка платежів у бік збільшення сплати з метою як найскорішого погашення кредиту. З графіку платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору вбачається, що вона виконала умови договору повністю та сплатила кредит навіть з перевищенням. Згідно до п.10.1 договору всі зміні та доповнення до договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі. В додатку до кредитного договору вказано, що плата за обслуговування кредитом становить незмінною 66,18 грн. на місяць на весь час дії кредитного договору, тому будь які вимоги позивача з цього приводу є незаконними та вигаданими. Банк самостійно, без письмового погодження з нею підвищив плату за обслуговування кредиту більше ніж в десять разів. Позивач відповідно до ч.2 ст.11 Закону України „ Про захист прав споживачів" додатком № 1 письмово повідомив її про варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, де вказана плата за обслуговування кредитом становить незмінно ,66, 18 грн. на місяць, але в порушення цієї же статті не повідомив в письмовій формі про переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
		Відповідно до ч.5 п.11 вказаного закону, до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
		Зважаючи на наявність в додатку №1 по договору незмінної суми оплати за обслуговування кредиту, яка становить незмінно 66,18 грн. на місяць на весь час кредитного договору є несправедливим завуальоване вміщення в текст договору (2.2.3) такої формули. Такі суперечливі положення договору є несправедливими,_заплутали її та ввели її в оману. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Підставою для нарахування зазначеного п.2.2.3 кредитного договору, який містить формулу розрахунку плати за обслуговування кредиту з урахуванням зміни курсу НБУ дол. США. Діючим законодавством плата за обслуговування кредиту не передбачена, вимоги договору у письмовій формі їй не роз'яснювали.
		Крім цього, є несправедливими і умови п.3.2 кредитного договору, так як передбачає черги зарахування коштів, де погашення кредиту знаходиться на останньому місце. Позивач створив ситуацію, що при незначному відхилені від графіку погашення кредиту, гроші зараховувалися на штрафні санкції, неустойки, але звичайної людині все черги зрозуміти неможливо.
		Представник позивача TOB „Фінансова компанія „Єврокапітал" -Харіна Т.Г заперечував проти позовних вимог ОСОБА_2 посилаючись на те, що відповідач відповідно до п. 1.1 Договору зобов'язався своєчасно та в строки повернути усі грошові зобов'язання. Повну заборгованість складають усі виплати в тому числі штрафи та пеня.
		П.2.2.3 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язався сплачувати і плату за обслуговування кредиту, яка у випадку перевищення коефіцієнту зміни курсу НБУ дол. США до гривни більше ніж 1,01 обчислюється за вказаною формулою. Дане положення договору є відкладальною обставиною ( ст.212 ЦК України). На момент укладення договору сторонам не було відомо чи зміниться курс дол. США В договорі зазначено, що зміна розміру плати за обслуговування кредитом не є зміною умов договору і тому не потребує додаткових письмових угод. Позичальник погодився на ці умови кредитування, але з січня 2009р. ігноруючи п. 2.2.3 кредитного договору здійснював платежі у неповному обсязі і тому заборгованість продовжувала збільшуватись. Твердження відповідача про повне виконання своїх зобов'язань не відповідає дійсності. Позичальник підписав усі сторінки договору і тим самим прийняв його умови і відповідно до п. 10.14 позичальник підтвердив, що він був ознайомлений в письмовій формі з усіма умовами кредитування.
		В період часу з листопада 2008р. по грудень 2008р. відповідачка вносила плату у тому числі і по п. 2.2.3.., якій оскаржує. Відповідачка звернулася до суду з позовом 16.05.2012року , а кредитний договір був укладеній 03.03.2008р.,тому вона пропустила строк звернення до суду з позовом.
		Третя особа в судове засіданні не з'явилася, про день і час слухання справи сповіщена належним чином, заперечень не надала. Не явка третій особи не перешкоджає слухання справи.
		Рішенням Фрунзенського  районного суду  м.Харкова  від 29 квітня 2013 року позов 
		ТОВ «Фінансова  компанія «Єврокапітал»   задоволено.
		Розірвано кредитний договір № 406( із забезпеченням) від 03.03.08р., укладеній між TOB „Фінансова компанія „Єврокапітал" та ОСОБА_2.
		Стягнуто з ОСОБА_2, на користь ТОВ «Фінансова  компанія «Єврокапітал»   заборгованість за кредитним договором у сумі 32 347,33 грн. ( тридцять дві тисячі триста сорок сім), яка складається із простроченої заборгованості за кредитом -13 894,60 грн. ( тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири грн.), простроченої заборгованості за процентами - 4 509,37 грн. ( чотири тисячі п'ятдесят дев'ять грн.), щомісячної плати за обслуговування кредиту у відсотках 860,43 грн., ( вісімсот шістдесят грн.), пені за прострочення погашення кредиту - 962,93 грн.;( дев'яносто шістдесят дві грн.), штрафу у розмірі 1209,39 грн. ( одна тисяча двісті дев'ять грн.), плати за обслуговування кредиту - 10 910,72 грн. ( десять тисяч дев'ятсот десять грн..).
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ „ Фінансова компанія „Єврокапітал" судовий збір у розмірі 323, 47 грн.
		В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове яким у задоволенні позову ТОВ„ Фінансова компанія „Єврокапітал"   відмовити а її позов задовольнити у повному обсязі, посилаючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки суд безпідставно не узяв до уваги несправедливе включення до умов договору п. 2. 2. 3, що суперечить ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та стягнув пеню та штраф. 
		Крім того, не застосувавши ст. ст. 11, 18  «Про захист прав споживачів»  суд першої інстанції їх порушив, оскільки вони підлягають застосуванню.
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
		Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
		Статтями 10, 11,  57, 60, 64  ЦПК України передбачено, що  цивільне  судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. 
		Сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  мають рівні  права  щодо  подання  доказів,  їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Особа,  яка  бере участь у справі,  розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.  Таке  право  мають також  особи  (за  винятком  тих  осіб,  які  не  мають  цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. 
		З  метою  вирішення  питання  щодо  наявності підстав для ініціювання  перегляду  судових  рішень  у справі, розглянутій без участі  прокурора,  вступу  в  розгляд  справи за позовом (заявою) іншої  особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді,  робити  виписки  з  неї,  отримувати  копії  документів, що знаходяться у справі.
		Доказами  є  будь-які фактичні дані,  на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність  обставин,  що  обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. 
		Докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. 
		Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Письмовими доказами є будь-які документи,  акти,  довідки, листування службового або особистого характеру або витяги  з  них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. 
		Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (креднтодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути креп та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути пози частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
		Зобов'язання, згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповіді до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
		У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов'язання наступають право наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовам договору.
		Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання одностороння зміна умов договору не допускається.
		Рішення суду першої інстанції обґрунтоване встановленням таких фактів та відповідних їм правовідносин.
		03.03.2008 року між TOB «Фінансова компанія «Єврокапітал» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір (із забезпеченнях №406, підписавши кредитний договір та отримавши кредит, позичальник ОСОБА_2 фактично прийняла умови цього договору, який зобов'язаний виконувати у повному обсязі.
		Відповідно до пунктів 1.1.,1.2.Договору ТОВ«Фінансова компанія «Єврокапітал зобов'язалось надати ОСОБА_2 кредит у сумі 33090 грн. для оплати останні: автотранспортного засобу. TOB «Фінансова компанія «Єврокапітал» свої зобов'язання з. Договорами виконало належним чином у повному обсязі.
		Відповідно до н. 2.4. Договору сума кредиту, проценти за користування кредитом та сум; плати, в тому числі за наявності штрафу та пені, та інші види платежів, передбачені цим договором, складають повну заборгованість ОСОБА_2 за цим Кредитним договором.
		Відповідно до п. п. 5.1.2. Договору ОСОБА_2 зобов'язалася повернути ТОБ «Фінансова компанія «Єврокапітал» суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом плату за обслуговування кредиту та виконати інші платежі, передбачені Договором, в повном\ обсязі, в строки та в порядку, визначені Договором.
		Згідно з п. 1.1. Договору термін повернення кредиту та виконання всіх грошових зобов'язань за договором - не пізніше 03.03.2011 року.
		П. п. 5.1.6. Договору також встановлено, що у разі несплати позичальником простроченої заборгованості протягом 30 календарних днів то на 31 календарний день повинен задовольнити вимогу TOB «Фінансова компанія «Єврокапітал» про дострокову сплату в повному обсязі всієї суми заборгованості.
		Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання ОСОБА_2 грошових зобов'язань щодо сплати щомісячних платежів згідно умов цього Договору, TOB «Фінансова компанія «Єврокапітал» має право вимагати від нього сплати неустойки (штрафу) в розмірі 20% від повної суми щомісячного платежу, зобов'язання по сплаті якого порушено ним.
		Крім того, відповідно до п.7.3. Договору за порушення відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або плати, TOB «Фінансова компанія «Єврокапітал» має право вимагати від нього додатково сплатити TOB «Фінансова компанія «Єврокапітал» пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості.
		Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. визначеним змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Отже, оскільки починаючи з 27.01.2010 року ОСОБА_2 жодного разу не здійснила передбачені Договором платежі, у нею перед TOB «Фінансова компанія «Єврокапітал» утворилась заборгованість, що складає у розмірі 32 347,35 грн., у тому числі прострочена заборгованість за кредитом -13 894,60 грн., прострочена заборгованість за процентами - 4 509,37 грн. ,пеня за прострочення погашення кредиту -962,93 грн.; щомісячна плата за обслуговування кредиту 860,34 грн., штраф у розмірі 1209,39 грн,. плата за обслуговування кредиту у розмірі 10 910,72 грн.
		у розмірі 32 347,35 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом -13 894,60 грн., прострочена заборгованість за процентами - 4 509,37 грн. щомісячна плата за обслуговування кредиту у відсотках - 860,43 грн., пеня за прострочення погашення кредиту - 962,93 грн.; щомісячна плата за обслуговування кредиту - 10 910,72 грн., яка підлягає стягненню відповідача на користь позивача.
		Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.
		Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		З урахуванням наведеного суд вважає необхідним розірвати кредитний договір.
		Що стосується зустрічної позовної заяви суд вважав необхідним відмовити в його задоволенні з наступних підстав.
		Відповідно до закону «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що ОСОБА_2 сумлінно виконувала всі зобов'язання за кредитним договором, але п. 2.2.3 та 3.2 даного кредитного договору суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів».
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем і споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
		Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі, зокрема, про орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту.
		Згідно п. 10.14 кредитного договору позичальник ОСОБА_2 з підписанням цього договору підтвердила, що до укладання кредитного договору вона була ознайомлена кредитодавцем в письмовій формі з усіма умовами кредитування, що пропонуються кредитодавцем, в об'ємі, передбаченому ст. ст. 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» .
		Пункт 2.2.3 кредитного договору від 03.03.2008 року за №406 визначає, що згідно умов кредитного договору позичальник сплачує плату за обслуговування кредиту та містить формулу розрахунку вказаної плати. Сторони домовились, що позичальник, окрім інших платежів, здійснює плату за обслуговування кредиту в тому випадку, якщо коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні Кн/Ко дорівнює або перевищує 1,01.
		Відповідно до пункту 2.4 та п. 5.1 кредитного договору сторони домовились, що сума кредиту, проценти за користуванням кредитом, сума плати та інші види платежів, передбачені цим договором, складають повну заборгованість позичальника за кредитним договором. Позичальник взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту, сплачувати проценти та інші види платежів в період сплати щомісячних платежів, а також плату за обслуговування кредиту договором.
		З листопада 2008 року коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні збільшився більш ніж на 1,01, а отже плата за обслуговування кредиту змінилась на підставі п.2.2.3 Кредитного договору.
		Оскільки плата за обслуговування кредиту нараховується щомісячно на початку кожного платіжного періоду, ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» не мала можливості і повноважень прогнозувати коливання курсу долара США до гривні на майбутні періоди, а отже і не мала змоги укласти та затвердити новий графік платежів. Графік платежів, що є невід'ємною частинок Кредитного договору (Додаток 1 до Кредитного договору), оформлювався одночасно з Кредитній, договором. На момент його підписання не було відомо, чи настане обумовлена пунктом 2.2.1 обставина - зміна курсу НБУ долара США до гривні. При цьому, враховуючі те, щоможливі нарахування плати за обслуговування кредиту за п. 2.2.3 прямо передбачено у Кредитному договорі, зміна розміру плати за обслуговування кредитом не є зміною умов договору.
		Таким чином, суд прийшов до висновку, що посилання позивача на те, що сукупна вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту є числом, а не формулою зі змінами є  спроможними. Також всупереч думці ОСОБА_2 внесення спеціальних змін у кредитний договір чи у графік не потребується.
		У статті 203 ЦК України, на яку посилається позивач за зустрічним позовом в обґрунтування позовних вимог, визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину.
		Відповідно до ч.І ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину. Кредитний договір, укладений між TOB «Фінансова компанія «Єврокапітал» та ОСОБА_2, повністю відповідає вимогам ст. 203 ЦК України.
		Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		ОСОБА_2_погодився укласти Кредитний договір на умовах, визначених у ньому, у тому числі на умовах можливості зміни плати за обслуговування кредиту за договором та порядку такої зміни, визначених договором, про що свідчить підпис відповідача на кредитному договорі.
		Згідно ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо настане вона чи ні (відкладальна обставина). В Кредитному договорі, а саме в п. 2.2.3, чітко обумовлено настання обов'язків обставиною, щодо якої невідомо настане вона чи ні, тобто в пункті 2.2.3 зазначена відкладальна обставина. Таким чином, зміни до плати за обслуговування кредиту зумовлені настанням об'єктивної події, яка передбачена Кредитним договором і не залежали від волі TOB Фінансова компанія «Єврокапітал» та ОСОБА_2 .
		З аналізу п. 11.14 договору вбачається, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладення кредитного договору він був ознайомлений кредитодавцем в письмовій формі з усіма умовами кредитування, що пропонуються кредитодавцем, в об'ємі, передбаченому Законом України «Про захист прав споживачів» (ст. 11,18 Закону).
		При цьому, у разі своєї незгоди із положеннями кредитного договору, у позичальника була можливість скористатися правом, наданим ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», за якою споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин.
		Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору. Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто або через уповноваженого представника чи надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
		Проте, як убачається з фактичних обставин справи, позичальник після укладання кредитного договору таким правом не скористався, що свідчить про його повну згоду із умовами кредитного договору.
		           Відповідач неправильно витлумачив для застосування у даній справі рішення Конституційного суду України від 10 листопада 2011 р. № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), ст. 18 Закону щодо обмеження свободи договору в цій справі оскільки, як було зазначено вище, позичальник мав можливість не тільки обрати будь-яку іншу фінансову установу замість відповідача TOB «ФК «Єврокапітал», не тільки відмовитися від підписання цього договору, а й відкликати свою згоду на укладення договору протягом тривалого строку, якого в будь-якому разі було достатньо для вивчення змісту спірного договору у тому числі із залученням фахівця в галузі права. Крім цього, суд не може погодитися з думкою відповідача про необхідність керуватися вищезазначеним рішення Конституційного суду України від 10.11.2011 року № ст. 1056-1 ЦК України, ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ч. 4 ст. 55 Закону України « Про банки  та банківську діяльність», так як вони встановлюють заборону на збільшенню в односторонньому порядку розміру процентної ставки за кредитним договором. Між тим, п. 2.1.1- спірного договору встановлює плату за обслуговування кредиту, а не проценти за користування кредитом.
		Суд вважав що відповідачем та його представником не доведено, що зміст кредитного договору порушує встановлені законом вимоги щодо справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності договору, в тому числі щодо позичальника за договором.
		Відповідно до пункту 10.16. Кредитного договору сторони домовились, що каналами передачі інформації, яка необхідна для виконання позичальником умов даного кредитного договору, будуть використовуватись телефонний зв'язок, та/або факсимільний зв'язок, та/або рекомендовані листи, та/або SMS-повідомлення, та/або електронна пошта. Крім того, відповідач мав свою згоду на отримання нагадування про дату своєчасного погашення кредиту та суми платежу за допомогою SMS-повідомлення та/або електронної пошти.
		На мобільний номер відповідача, який вказаний в анкеті позичальника, TOB Фінансова компанія «Єврокапітал» надсилало SMS-повідомлення з розміром щомісячного платежу за кредитним договором.
		Таким чином, ОСОБА_2 додатково повідомлялася TOB «Фінансова компанія «Єврокапітал» про розмір поточного платежу з урахуванням розміру плати за пунктом 2.2.3 Кредитного договору та відповідно до вимог діючого законодавства ОСОБА_2 повинна була вжити всіх заходів для належного виконання свої зобов'язань за Кредитним договором.
		Що стосується вимоги визнання умови пункту 3.2 кредитного договору № 406 від 03.03.2008р. несправедливими та визнання його недійсним, то суд вважає, що ця вимога не обґрунтована та не основана на вимогах ЦК України. Відповідач посилається на те, що позивач зловживає своїми правами створив таку ситуацію, що, гроші при відхиленні від графіку погашення кредиту, зараховувалися в першу чергу на штрафні санкції, а в останню мить на погашення тіла кредиту, але звичайної людині всі черги вказані в п. 3.2 зрозуміти неможливо.
		Згідно ст.534 ЦК України у разі відсутності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання, у другу чергу сплачуються проценти і неустойка, у третю чергу сплачується основна сума боргу.
		Відповідно до п.3.2 кредитного договору встановленій порядок погашення заборгованості у разі якщо будуть порушення виплати щомісячних платежів, а саме сплачуються: неустойка, прострочені плати, прострочена плата за обслуговування кредиту, прострочені процент, прострочена сума кредиту, поточні платежі, плата за обслуговування, проценти за користування кредитом, сума кредиту. Цій пункт договору відповідає вимогам закону, тому підстав для задоволення позову в цій частині нема.
		Крім цього, у порядку ст.88 ЦПК України, суд вважав необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача витрати у вигляді судового збору у розмірі 323, 47 гр.
		Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка. Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює. 
		Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки та не дістали об'єктивного підтвердження.
		Наведені у рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи. 
		Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.
		Керуючись ст.ст.  303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,
		 
		ухвалила:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити.
		Рішення Фрунзенського  районного суду  м.Харкова  від 29 квітня 2013 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
		 
		Головуючий - 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...