Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 406/294/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		30 жовтня 2013 року                                                                       К/800/26030/13 
		 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		Ємельянової В.І., 
		Винокурова К.С., Рецебуринського Ю.Й.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року по справі  № 406/294/13-а (2а/406/34/13)
		за позовом           ОСОБА_4 
		до                     Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської
		                        області (далі-Управління) 
		про                     скасування рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про скасування рішення від 15 жовтня 2012 року № 1692 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску у сумі                  719,82 грн. 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Управлінням неправомірно застосовано фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 2464-VI), оскільки   єдиний внесок   на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивач сплатив у передбачені законом строки, однак помилково сплатив на інший рахунок відповідача.
		Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 19 лютого 2013 року позов задоволено.
		Скасовано рішення Управління від 15 жовтня 2012 року № 1692 «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску».
		Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.
		Скасовано спірне рішення Управління.
		Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що дана справа не підсудна місцевому загальному суду. Судом зазначено, що оскільки предметом розгляду даної справи є скасування рішення суб'єкта владних повноважень, то у відповідності до частини 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України справа підсудна окружному адміністративному суду.
		 
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		 
		Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
		 
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управлінні та відповідно до статті 4 Закону № 2464-VI є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України. 
		Позивачем 17 січня 2012 року до Управління подано звіт про суми нарахованого доходу у 2011 році. 
		У квітні 2012 року відповідачем було повідомлено позивача про те, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік ним сплачувався на неналежний рахунок, у зв'язку з чим утворилася недоїмка зі сплати єдиного внеску. 
		ОСОБА_4 подав заяву до Управління про зарахування суми сплачених внесків на належний рахунок.
		25 червня 2012 року позивач отримав повідомлення-розрахунок від 5 квітня 2012 року № 349, в якому Управлінням повідомлено про необхідність здійснити доплату до мінімального страхового внеску у сумі 2893,30 грн. та вимогу від 5 квітня 2012 року                № Ф-460 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 2893,30 грн.
		У зв'язку з невиконанням позивачем вказаних вимог Управлінням                                       15 жовтня 2012 року прийнято рішення № 1692 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску у сумі                  719,82 грн.
		ОСОБА_4 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із скаргою на рішення про застосування штрафних санкцій та рішення про результати розгляду заяви про узгодження вимоги від 5 квітня 2012 року № Ф-460.
		Рішенням Головного УПФ України в Луганській області від 20 грудня 2012 року скаргу позивача задоволено частково. Рішення про розгляд заяви про узгодження вимоги від 5 квітня 2012 року № Ф-460 та вимогу від 5 квітня 2012 року № 460 на суму 2893,30 грн. скасовано. Рішення від 15 жовтня 2012 року № 1692 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску залишено без змін.
		Закон № 2464-VI визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
		Статтею 4 Закону № 2464-VI визначено перелік осіб, які є платниками єдиного внеску. 
		Позивач, як фізична особа - підприємець відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 зазначеного Закону є платником єдиного внеску.
		Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 2464-VI обов'язки,  передбачені частиною 2 цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини 1 статті 4 цього Закону.
		Інструкція «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 (далі -Інструкція), визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів.
		Згідно із пунктами 6.2, 6.3 та 6.4 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки формується на підставі облікових даних з картки особового рахунку.
		Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Управлінням безпідставно прийнято спірне рішення про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки у позивача така заборгованість була відсутня.     
		          Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. 
		Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, а тому у відповідності до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року - без змін.
		Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області відхилити.
		           Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий                                                  Ємельянова В.І.
		 
		 
		Судді                                                                                Винокуров К.С.  
		 
		 
		                                                                                                         Рецебуринський Ю.Й.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...