Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16147/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2013. Зареєстровано: 10.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2013.
Дата набрання законної сили: 04.02.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1Вн. № 8/306
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 листопада 2013 року                     11:34           № 826/16147/13-а
		Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б. В., суддях - Гарник     К. Ю., Скочок Т. О. при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
		за позовомІніціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утворена на зборах громадян України, що відбулись 29 вересня 2013 р. в м. Києві на стадіоні «Спартак» за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 105, в особі уповноваженого представника ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утворена на зборах громадян України, що відбулись 29 вересня 2013 р. в м.   Києві на стадіоні «Спартак» за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 105 ОСОБА_1доЦентральної виборчої комісіїпровизнання протиправною та скасування постанов №212 від 08.10.2013 р., зобов'язання вчинити діїза участю представників сторін:
		від позивачівГерасименко Є. С. (довіреність)від відповідача Бартко Ю. Ю. (довіреність), Шкурат В. М. (довіреність)
		ВСТАНОВИВ:
		14.10.2013 р. до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утворена на зборах громадян України в особі уповноваженого представника ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утворена на зборах громадян України, що відбулись 29 вересня 2013 р. в м.    Києві на стадіоні «Спартак» за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 105 особі уповноваженого представника ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утворена на зборах громадян України, що відбулись 29 вересня 2013 р. в м.  Києві на стадіоні «Спартак» за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 105 ОСОБА_1 (надалі - Позивач) з позовом до Центральної виборчої комісії (надалі - Відповідач/ЦВК), в якому просить суд:
		1.          Визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК №212 від 08.10.2013 р. «Про відмову в реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах громадян України, що відбулися 29.09.2013р. у м. Києві» (надалі - Постанова №212);
		2.          Зобов'язати ЦВК прийняти рішення у формі постанови, яким зареєструвати Ініціативну групу з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утворену на зборах громадян України, що відбулися 29.09.2013 р. у  м. Києві на стадіоні «Спартак» за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 105. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.
		В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити позовні вимоги із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає що Відповідачем було прийнято Постанову №212 із порушенням положень Закону України «Про всеукраїнський референдум» (надалі - Закон №5475).
		В судове засідання з'явились представники Відповідача, які позовні вимоги не визнають в повному обсязі, просять в задоволенні відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначають що Постанова №212 була винесена із дотриманням положень чинного законодавства. Крім того, представники Відповідача вказали, що Окружним адміністративним судом було винесено ухвалу від 25.09.2013 р. по справі №826/15078/13-а (за позовом Політичної партії «Європейська партія України» до ЦВК, ОСОБА_6, ОСОБА_1. та ОСОБА_7.), якою було заборонено ЦВК направляти представника (представників) на збори громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою стосовно зовнішньоекономічної інтеграції України, заплановані на 29.09.2013 р.
		Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
		В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано 08.11.2013 р.
		Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
		 
		Згідно з п.20 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються організація і порядок проведення виборів і референдумів.
		Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади, організацію та порядок проведення всеукраїнського референдуму є Закон №5475.
		В ст.1 Закону №5475 передбачено, що всеукраїнський референдум є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування в порядку, встановленому цим Законом.
		19.09.2013 р. громадяни ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 подали до ЦВК Повідомлення про збори громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, в якому повідомлено, що 29.09.2013 р. в м. Києві на стадіоні «Спартак» (за адресою: вул. Фрунзе, 105) відбудуться збори громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою стосовно зовнішньоекономічної інтеграції України (надалі - Референдум).
		29.09.2013 р. в м. Києві на стадіоні «Спартак» (за адресою: вул. Фрунзе, 105), за ініціативою громадян України ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 відбулись збори громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою (надалі - Збори), та складено Протокол зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою від 29.09.2013 р. (надалі - Протокол від 29.09.2013     р.). Згідно Списку учасників зборів громадян щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, що відбулися 29.09.2013 р. об 11 год. 00 хв. на стадіоні «Спартак», вул. Фрунзе, 105, Подільський район м. Києва (додаток до Протоколу від 29.09.2013 р.), в Зборах прийняли участь 2   577 осіб.
		При цьому, в ч.1 та п.4 ч.2 ст.3 Закону №5475 визначено, що предметом всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання за винятком тих, вирішення яких референдумом не допускається Конституцією України, законами України.
		Відповідно до Протоколу від 29.09.2013 р., учасниками Зборів визнано доцільним проведення Референдуму щодо ініціативи стосовно зовнішньоекономічної інтеграції України, при цьому схвалено пропозицію про винесення на Референдум питання: «Чи підтримуєте Ви приєднання України до Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації? Так. Ні.», а також на Зборах було обрано ініціативну групу у складі 9 892 осіб, якій доручено збирання підписів громадян України під вимогою про проведення Референдуму.
		03.10.2013 р., уповноваженим представником ініціативної групи з проведення Референдуму, утворена на зборах громадян України в особі ОСОБА_1. було подано до Відповідача Протокол від 29.09.2013 р. із додатками до нього.
		08.10.2013 р. Відповідачем було прийнято Постанову №212, якою відмовлено в реєстрації ініціативної групи з проведення Референдуму з питання: «Чи підтримуєте Ви приєднання України до Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації? Так. Ні.», утвореної на зборах громадян України, які відбулися 29.09.2013 р. в м.   Києві.
		Вважаючи, що Відповідачем було порушено права та охоронювані законом інтереси Позивача під час винесення спірної Постанови №212, Позивач оскаржив її в судовому порядку.
		Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права
		 
		В ч.1, ч.5 та ч.6 ст.15 Закону №5475 визначено, що всеукраїнський референдум за народною ініціативою - це форма прийняття громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення з урахуванням обмежень, встановлених Конституцією України та цим Законом. За народною ініціативою може бути проведено всеукраїнський референдум з будь-яких питань, за винятком тих, щодо яких всеукраїнський референдум не допускається згідно з Конституцією України. Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		В ст.30 Закону №5475 визначено порядок утворення ініціативної групи всеукраїнського референдуму, зокрема в ч.1 ст.30 Закону №5475 передбачено, що ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму утворюється на зборах громадян України, в яких бере участь не менш як дві тисячі громадян України, які мають право голосу на всеукраїнському референдумі. Організаторами зборів можуть бути громадяни України, яким на день проведення зборів виповниться вісімнадцять років, політичні партії України, всеукраїнські громадські організації, зареєстровані відповідно до законодавства України. Забороняється проводити збори громадян щодо утворення ініціативної групи референдуму в органах державної влади, органах місцевого самоврядування.
		Не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня проведення зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму їх ініціатори повинні письмово повідомити про дату, час, місце і мету зборів Центральну виборчу комісію (ч.2 ст.30 Закону 5475). 
		Як вбачаться із матеріалів справи, що не спростовано сторонами, 19.09.2013 р. Відповідачу надійшло письмове повідомлення громадян України ОСОБА_6, ОСОБА_1. та ОСОБА_7 про проведення 29.09.2013 р. на стадіоні «Спартак» у м. Києві Зборів щодо проведення Референдуму.
		Водночас, ч.3 ст.30 Закону №5475 визначено, що ЦВК направляє на збори громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму представника (представників) для посвідчення факту проведення зборів.
		Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, 26.09.2013 р. до ЦВК надійшла ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2013 р. по справі №826/15078/13-а (за позовом Політичної партії «Європейська партія України» до ЦВК, ОСОБА_6, ОСОБА_1. та ОСОБА_7   В.), якою було заборонено ЦВК направляти представника (представників) на збори громадян України щодо проведення Референдуму стосовно зовнішньоекономічної інтеграції України, заплановані на 29.09.2013 р.
		Вказана ухвала в апеляційному порядку оскаржена не була, дія її не була зупинена судом апеляційної інстанції. При цьому, відповідно до ст.118 КАС України, виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно.
		Більше того, до ЦВК надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. від 26.09.2013 р., якою відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва №826/15078/13-а від 25.09.2013 р.. 
		Таким чином, судом встановлено, що станом на 29.09.2013 р. ЦВК не мав права направляти повноваженого представника на Збори щодо проведення Референдуму, про що листами №21-30-1705. №21-30-1706 та №21-30-1707 від 27.09.2013 р. було повідомлено організаторів Зборів ОСОБА_6, ОСОБА_1. та ОСОБА_7
		Більше того, судом взято до уваги, що Позивачі не звертались до суду з позовними вимогами про визнання бездіяльності ЦВК, щодо не направлення свого представника на Збори.
		Водночас, ст.31 Закону №5475 передбачено порядок реєстрації ініціативної групи із всеукраїнського референдуму, зокрема в ч.1 ст.31 Закону №5475 визначено, що ЦВК у 5 строк здійснює аналіз документів, передбачених ч.11 ст.30 цього Закону, на предмет відповідності вимогам законодавства і за результатами приймає постанову про реєстрацію ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму або про відмову у реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму із зазначенням мотивів такого рішення.
		Пунктом 2 ст.31 Закону №5475 врегульовано, що відмова в реєстрації ініціативної групи може бути прийнята з мотивів порушення Конституції України чи законів України під час її утворення та/або невідповідності питання чи тексту, що пропонується винести на всеукраїнський референдум, вимогам Конституції України та законам України. 
		Як було встановлено в судовому засіданні, під час проведення Зборів не було дотримано положення ст.30 Закону №5475, зокрема під час проведення Зборів був відсутній представник ЦВК.
		Відсутність представника Відповідача на вказаних зборах, у свою чергу, унеможливлює посвідчення факту їх проведення, посвідчення факту проведення Зборів шляхом повідомлень у засобах масової інформації та/або фіксування таких Зборів за допомогою відеозапису Законом №5475 не передбачено.
		Таким чином, з аналізу викладених положень колегія суддів дійшла до висновку про безпідставність тверджень представника Позивача, щодо відсутності підстав для винесення оскаржуваної Постанови №212 та відмови Позивачу у реєстрації ініціативної групи з проведення Референдуму, утвореної на Зборах.
		Як наслідок, суд прийшов до висновку про правомірність винесення Відповідачем Постанови №212 та, а отже, відсутність підстав для зобов'язання Відповідача прийняти відповідне рішення про реєстрацією ініціативної групи.
		При цьому, суд погоджується з доводами представника Позивача, що ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою створюється у межах проведення зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, однак зазначає, що реєстрація такої групи здійснюється саме Відповідачем.
		 
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
		Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
		Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Позивача.
		Відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір не підлягає відшкодуванню Позивачу.
		 
		Керуючись положеннями ст.ст.   2, 17, 71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          В задоволенні позовних вимог Ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утворена на зборах громадян України, що відбулись 29 вересня 2013 р. в м. Києві на стадіоні «Спартак» за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 105, в особі уповноваженого представника ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утворена на зборах громадян України, що відбулись 29 вересня 2013 р. в м.   Києві на стадіоні «Спартак» за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 105 ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії відмовити в повному обсязі. 
		 
		Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
		 
		Головуючий суддя                                                                                Б. В. Санін
		 
		Судді                                                                                                    К. Ю. Гарник
		 
		                                                                                                              Т. О. Скочок

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...