Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/2025/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності; Зайняття гральним бізнесом.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		             
		 
		Справа  № 372/2025/13-к 
		№1кп-73/13 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		11 листопада 2013 року                                                        Обухівський районний суд Київської області в складі :
		        Головуючого судді Потабенко Л.В.,
		        при секретарі Падалці А.В., Качуріній К.В., 
		        за участю прокурора Каленіченко А.О.,
		        обвинуваченого ОСОБА_1,
		        захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		      розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого директором Трипільського комунального підприємства,  проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 ч.1 КК України, 
		     в с т а н о в и в :
		8 жовтня 2010 року в невстановлений судом час у ОСОБА_1 виник злочинний намір, спрямований на організацію та зайняття грального бізнесу з метою отримання прибутку всупереч Закону України «Про заборону грального бізнесу» № 1334-VI від 15.05.2009 року, тобто влаштування діяльності організатора азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення цих ігор та видачі виграшів учасникам азартних ігор.
		Для реалізації свого злочинного наміру, фізична особа підприємець ОСОБА_1, орендувавши приміщення «Інтернет-клубу», яке розташоване по вул. Будьоного, 41-А в м. Обухів Київської області, яке  належить ОСОБА_4, з метою отримання грошового прибутку в порушення вимог ст. 2  Закону України «Про заборону грального бізнесу» розмістив в ньому 6 орендованих ним гральних автоматів, та надавав в  період з 08 жовтня 2010 року по 2 лютого 2011 року включно послуги по наданню доступу клієнтам до гральних автоматів, які мали намір здійснювати азартні ігри, тобто учасникам цих ігор. Таким чином, ОСОБА_1 створив умови для здійснення азартних ігор, а саме гри, обовязковою умовою якої є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш і результат якої повністю, або частково залежить від випадковості.
		     1 лютого 2011 року працівниками 5-го СМВ УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області було організовано проведення контрольної гри у вказаному закладі і для цього ОСОБА_5 були вручені кошти в сумі 100 грн.,   номіналом по 50 гривень. Цього  дня,  близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_5 прибув до вказаного вище приміщення та обрав для контрольної гри ігровий автомат під назвою «MgLTICAVE. Після чого ОСОБА_5 дістав одну купюру номіналом 50 гривень, та вклав до купюроприймача. Після чого розпочав гру. Під час гри його баланс гравця зменшився на 30 гривень. Програвши вказані гроші ОСОБА_5 добровільно пересів на інший гральний автомат, який знаходився перший від входу у вказане приміщення та знову дістав купюру номіналом 50 гривень та вклав до купюроприймача, але  цього разу йому виграти  не вдалось, так як не працював сам купюроприймач. Адміністратор  «Інтернет-клубу» ОСОБА_6  включила йому інший ігровий автомат, зарахувавши на нього грошові  кошти  в сумі 50 грн.  Після чого ОСОБА_5 розпочав гру. Під час процесу гри, яка тривала близько двадцяти хвилин,  ОСОБА_5 виграв 150 грн., які йому виплатила адміністратор закладу  ОСОБА_6  Таким чином, ОСОБА_5 01 лютого 2011 року з 21 години 00 хвилин до 00 години 10 хвилин вчинив азартну гру в закладі організованого грального бізнесу ОСОБА_1, тобто гру, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш, і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
		      Таким чином фізична особа підприємець ОСОБА_1 діючи умисно з метою отримання незаконної вигоди від заняття гральним бізнесом в період з 08 жовтня 2010 року по 2 лютого 2011 року порушуючи вимоги Закону України «Про заборону грального бізнесу» № 1334-VI від 15.05.2009 року, згідно з яким в Україні заборонено гральний бізнес здійснював діяльність з організації, та наданням можливості доступу до азартних ігор, умовами яких є внесення гравцями ставок, що дає змогу отримати виграш (приз) і результат яких залежить від випадковості, допоки 2 лютого 2011 року співробітниками міліції Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області, факт організації ОСОБА_1 грального бізнесу в займаному ним приміщені не було задокументовано та вилучено шість гральних автоматів, і тим самим припинено його подальше зайняття.
		      В судовому засіданні обвинувачений себе винним у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав, та заперечив свою причетність до організації грального бізнесу і пояснив, що він орендував приміщення у ОСОБА_4, де розташував розважальні відеоатракціони, які не являються гральними автоматами, так як вони були переобладнаними з гральних автоматів на відеоатракціони, та суми виграшу не видавали. Вартість гри коштувала 1 грн.=1хв., гра велась на час, якщо закінчувався час то закінчувалась гра. Про те, що гральні автомати були переобладнані в розважальні відеоатракціони, свідчить відповідна технічна документація, інструкція з експлуатації. Розважальні відеоатракціони грошові кошти не видавали і адміністраторами також грошові кошти клієнтам не виплачувались. У відеоатракціонах був купюроприймач, та електронний лічильник, кредити виставляли адміністратори електронним ключем. В залі також був інтернет. У нього працювало два адміністратори Ядута С.П., та ОСОБА_7, яких працівники податкової міліції змусили дати неправдиві свідчення проти нього і підтвердити той факт що начебто ОСОБА_6 виплатила ОСОБА_5 виграш в сумі 150 грн.. Саме працівники міліції примусили ОСОБА_6 сплатити дані кошти. Під час огляду місця події працівники податкової міліції неодноразово вилучали в нього відеоатракціони. Про вилучений зошит із записами сум, які вели його адміністратори йому нічого не було відомо. Розважальні відеоатракціони доходу не приносили, в залі висіло оголошення, що грошовий виграш на відеоатракціонах не передбачений. Крім того обвинувачений зазначив, що під час проведення досудового слідства були порушені його права, працівники міліції вимагали у нього грошові кошти, саме працівники міліції змусили свідків дати первинні неправдиві свідчення проти нього, з заявою про злочин він не звертався.
		Захисники обвинуваченого підтримали позицію ОСОБА_1 та просили його виправдати, оскільки органом досудового слідства не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, оскільки жоден свідок та жоден письмовий доказ не підтвердив, що розважальні відеоатракціони є гральними автоматами, і що гравцям видавався якийсь виграш, гра закінчувалась коли спливав час, крім того вони вказали, що протягом досудового слідства були порушені права обвинуваченого.
		Суд вважає, що не зважаючи на невизнання своєї вини, винуватість ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження за ст. 203-2 ч.1 КК України і підтверджується дослідженими під час судового розгляду наступними доказами:
		        - показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що вона в жовтні 2010 року здавала в оренду приміщення в «Інтернет-клубу», що розташоване по вул. Будьоного 41-А в м. Обухів, ОСОБА_1 куди він привіз відеоатракціони. Від клієнтів закладу вона чула, що вони вигравали на відеоатракціонах, але про їх роботу їй нічого не було відомо. В клубі висіла табличка «Гра без виграшу». Також вона зазначила, що ОСОБА_1 просив її змінити свої первинні покази в судовому засіданні в частині виплати грошових коштів гравцям, на досудовому слідстві вона давала правдиві покази.
		- показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що працівники міліції  попросили його їм допомогти та пограти в гральні автомати, які знаходились коло автопарку дали йому гроші які саме він не пам»ятає в сумі 50 грн. чи 100 грн.. Він дав гроші адміністратору та почав грати, грав вперше, а тому суми виграшу не пам»ятає. Потім зайшли працівники міліції і він перестав грати і всі разом пішли до адміністратора і при них адміністратор видала грошові кошти в сумі 150 грн.. З працівниками міліції зустрівся біля кафе «Ласточка», неподалік  «Інтернет-клубу», де й побачив понятих. На досудовому слідстві давав правдиві покази тиск на нього ніхто не здійснював, тоді він пам»ятав події краще.  
		- показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що він був понятим в «Інтернет-клубі», який розташований біля автопарку. В цьому клубі перебували гральні автомати. Він бачив зал де стояли гральні автомати, адміністратора, працівників міліції, та дівчину яка теж була понятою, також там був ОСОБА_5, який начебто як говорили виграв грошові кошти під час гри на автоматах. Чоловік на ім»я ОСОБА_5 сидів коло гральних автоматів і грав, коло нього сиділа дівчина та спостерігала, тоді щось з»явилось на гральному автоматі і зайшли працівники міліції оголосили, що ОСОБА_5 виграв 150 грн., оскільки на табло показались якісь цифри, тоді адміністратор виплатила йому грошові кошти в сумі 150 грн.. 
		- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що вона була понятою і зайшла до «Інтернет-клубу» разом з якимсь хлопцем імені якого не пам»ятає. Хлопець сів грати в автомати, а вона спостерігала поруч. Потім хлопець виграв 100 чи більше гривень, і покликав адміністратора, яка подивилась на автомат, і вручила хлопцеві грошові кошти, а тоді вона вийшла і зайшла з працівники міліції,  адміністратор видала виграш, грошові кошти в сумі 150 чи 100 грн. Виплату грошових коштів адміністратором бачили решта присутніх в залі людей. 
		- показаннями допитаного в якості спеціаліста, експерта КНДІСЕ в галузі комп»ютерної техніки та програмних продуктів ОСОБА_10 при огляді речових доказів - гральних автоматів, про те, що при огляді вилучених 02.02.2011 року 6 гральних автоматів, гральні автомати №1,№4,№5 запустити неможливо в зв»язку з відсутністю електронних ключів, що стосується гральних автоматів №2,№3,№6, то після включення їх до електромережі на табло з»являються дані про пристрій в мережі інтернет і про що можна знайти відомості, після натискання кнопки «старт» на екрані можна вибрати гру і покласти кошти до купюроприймача. Після внесення грошових коштів у купюроприймачі гральних автоматів, було нараховано  кредити. Час гри на автоматах скінчився, а гра так і не закінчилась, деякий час ніяких дій експерт не вчинював час на годиннику сплинув, це майже 20-25 хв., а в ігрових автоматах час не закінчувався тобто він не спливав і гра не припинялась, якщо не вчинювалось жодних дій, крім того після виключення грального автомата №2 і повторного його включення до електромережі ігровий час та кількість кредитів залишились незмінними, щоб почати гру спочатку треба всі кредити програти, або обнулити гральний автомат електронним ключем. Самі гральні автомати виграшів не видають. При огляді вказаних автоматів встановлено, що таймер часу в гральних автоматах відсутній, час не знімається, і не відліковується, а тривалість гри залежить виключно від суми кредитів. Виграш кредитів відображається шляхом збільшення кредитів, програш шляхом зменшення кредитів. Кнопка « ставка забрать» не працює. Крім того спеціаліст зазначив, що при дослідженні вказаних гральних автоматів відсутні жодні зовнішні ознаки, які б свідчили про те, що дані гральні автомати переобладнані, на корпусі пристрою в меню відсутні будь-які відмітки, які б свідчили про переобладнання, також відсутні будь-які ідентифікаційні номери пристрою, де б вказувались відомості про дату час їх виготовлення, ким вони виготовлені, ким вони переобладнані та коли. Оглянута в судовому засіданні інструкція з експлуатації розважального відеоатракціону взагалі не відповідає фактично оглянутим гральним автоматам та їх роботі, і немає до них ніякого відношення, оскільки в інструкції вказується, що  після сплати гравцем ігрового часу починається гра, і закінчується гра коли спливає час, хоча фактично виграш додається до кредиту, а відлік часу не ведеться в зв»язку з відсутністю таймеру часу. В атестаті та інструкції не вказано серійних номерів гральних автоматів та їх переобладнання на відеоатракціони.  Крім того спеціаліст зазначив, що відповідно до  Закону України «Про заборону грального бізнесу» № 1334-VI від 15.05.2009 року, такі гральні пристрої як відеоатракціони не відносяться до дозволених гральних автоматів типу «кран-машина». 
		Винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення окрім показів свідків, спеціаліста, також підтверджується і письмовими доказами, перевіреними та дослідженими в судовому засіданні.
		     Протоколом огляду і вручення грошових коштів від 01.02.2011 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 в присутності понятих ОСОБА_8, ОСОБА_11 були вручені грошові кошти в сумі 100 грн. дві купюри номінальними вартостями по 50 грн. для документування фактів надання послуг у сфері грального бізнесу.
		    Протоколом огляду місця події від 02.02.2011 року, згідно якого в приміщенні «Інтернет-клубу», що розташоване за адресою м. Обухів, вул. Будьоного №41-А, Київської області було виявлено та вилучено шість гральних автоматів які перебували в робочому стані та на яких мались бірки з номерами №1,№2,№3,№4,№5,№6 без серійних номерів та інших даних про їх ідентифікацію, та три системні блоки. Крім того був вилучений в якості речового доказу і зошит адміністраторів.
		    Договором оренди нежитлового приміщення №1 від 01.01.2011 року, з якого вбачається що ОСОБА_1 орендував у ОСОБА_4 приміщення площею 51,4 кв. м. за адресою м. Обухів, вул. Будьоного №41-А, Київської області, для організації грального бізнесу.
		   Договором оренди №4-К від 08.10.2010 року, відповідно до якого зазначається що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 орендував у ТОВ «МайКо» з 08.10.2010 року по 07.10.2011 року, майно  відеоатракціони переобладнані (які перелічені в додатках до цього договору), з метою зайняття гральним бізнесом.
		     Актом приймання-передачі до договору оренди №4-К від 08.10.2010 року відповідно до якого ОСОБА_1 прийняв у ТОВ «МайКо» наступне майно ( відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0119, відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0120, відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0121, відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0122, відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0123 відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0124, відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0125, відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0126, відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0127, відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0128, відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0129, відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0130, відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0131, відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0132, відеоатракціон переобладнаний типу 3 №0133).
		   Технічною документацією на гральні пристрої, а саме сертифікатом відповідності продукції відеоатракціони переобладнані типу 3, та атестатом виробництва виданий ТОВ «Унігеймз», в яких відсутнє будь яке посилання на те, які гральні пристрої переобладнуються, що в них переобладнується, де відбулось переобладнання в програмному забезпеченні пристрою чи в конструкції грального пристрою.
		   Інструкцією з експлуатації розважальних відеоатракціонів переобладнаних, при дослідженні якої в судовому засіданні після огляду речових доказів гральних пристроїв, було встановлено за участю спеціаліста, що зазначені в ній правила гри, та будова атракціону не відповідає фактичній роботі гральних автоматів, оскільки таймер часу відсутній, час закінчився а гра продовжувалась.
		      Протокол огляду предметів від 04.05.2011 року, з якого вбачається, що  ОСОБА_5 при дачі пояснень 01.02.2011 року видав працівникам міліції три грошові купюри номіналом по 50 грн. які виграв під час гри на гральних автоматах в «Інтернет-клубу» по вул. Будьоного, 41-А в м. Обухів, Київської області.
		Листом директора ТОВ «Унігеймз» від 28.07.2011 року за Вих. №21/11, ОСОБА_12 адресованому заступнику Генерального директора ДП «Укрметртестстандарт» ОСОБА_13, в якому він просить призупинити дію атестата  виробництва та сертифікату відповідності, що були видані на устаткування для електронних ігор, відеоатракціонів в зв»язку з призупиненням діяльності в галузі ігрового бізнесу в Україні.  
		       Рішенням щодо зупинення дії сертифіката відповідності та свідоцтва про визнання від 15.08.2011 року директора «УкрТЕСТ» ОСОБА_14, з якого вбачається, що в зв»язку з призупиненням діяльності в галузі ігрового бізнесу в Україні ТОВ «Унігеймз» зупинено дію сертифіката відповідності та свідоцтва про визнання на відеоатракціони переобладнані типу 3.
		Речовим доказом зошитом обліку коштів, який вівся адміністраторами Ядутою С.П., та ОСОБА_7, та який був вилучений в приміщенні «Інтернет-клубу», що розташоване за адресою м. Обухів, вул. Будьоного №41-А, працівниками міліції 02.02.2011 року з якого вбачаються щоденні записи адміністраторів (початок, різниця, кінець, залишок, внесено, знято, витрати, каса та різні суми, та цифри), крім того в зошиті маються таблиці які складаються з графів та 6 рядків та містять цифрові показники гральних автоматів, яких на час огляду та вилучення працівниками міліції становило шість штук. Також в даному зошиті зафіксовано запис російською мовою адміністратора Наливайко О.О. «Свєта, вранці прийде Юра, ми йому винні 1000 грн., які він виграв, він дальнобійник ОСОБА_7». Далі вказується «ОСОБА_7 я взяла з інтернета  300 грн., віддала Юрі, а решту завтра прийде і забере охоронних з автопарку. Вказується сума 500 +100 =600 свої, борг 400». 
		      Речовими доказами: 6 вилученими гральними автоматами з приміщення «Інтернет-клубу» яке розташоване по вул. Будьоного, 41-А в м. Обухів, Київської області, оглянутими складом суду за участю спеціаліста в приміщенні Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області в м. Обухів, вул. Київська 22, та трьома грошовими купюрами номіналом по 50 грн., 
		Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності з врахуванням ч.1 ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає винуватість ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст.203-2 КК України,  та подію такого кримінального правопорушення доведеними повністю, та приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились в зайнятті гральним бізнесом вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 203-2 КК України.
		   Позиція обвинуваченого щодо невизнання ним своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, вимагання працівниками міліції грошових коштів, фальсифікація доказів, примушування свідків працівниками міліції до дачі  неправдивих показів, на думку суду є неправдивою, направленою на помякшення своєї вини, та розцінюється судом як спосіб захисту власних інтересів та спробу уникнути кримінальної відповідальності, оскільки дана позиція повністю спростовується сукупністю зібраних по справі доказів, показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, показами спеціаліста ОСОБА_10, письмовими доказами, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 01.02.2011 року, протоколом огляду місця події від 02.02.2011 року, договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2011 року, договором оренди від 08.10.2010 року, актом приймання-передачі від 08.10.2010 року, технічною документацією на гральні пристрої, інструкцією з експлуатації розважальних відео атракціонів, протоколом огляду предметів від 01.02.2011 року, листом директора ТОВ «Унігеймз» від 28.07.2011 року, рішенням щодо зупинення дії сертифіката відповідності та свідоцтва про визнання від 15.08.2011 року, та речовими доказами зошитом обліку коштів, 6 вилученими гральними автоматами, та грошовими коштами, які є логічними, послідовними, та взаємоузгоджуються між собою.
		 Суд вважає безпідставними доводи обвинуваченого та його захисників про необхідність винесення щодо нього виправдувального вироку за ч.1 ст. 203-2 КК України з посиланням на показання самого обвинуваченого, та покази свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_6, а також на недопустимість доказів протоколів огляду місця події, протоколу огляду предметів.  
		  Виходячи з наступного, допитані за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_17 суду показала, що обвинувачений раніше займався гральним бізнесом, але в зв»язку з забороною грального бізнесу в Україні він взяв в оренду відеоатракціони, на яких люди грали на очки, сплативши ігровий час, відеоатракціони не являються гральними автоматами, бо не передбачають видачу виграшу.
		   Свідок ОСОБА_15, суду показав, що 01.02.2011 року він перебував в приміщенні «Інтернет-клубу» в м. Обухів зі своїми знайомими і бачив, як працівники міліції вимагали у адміністратора грошові кошти в сумі 150 грн.. Спочатку зайшов молодий хлопець, який грав на атракціонах 30 хв., а потім зайшли працівники міліції і вони всі разом підійшли до адміністратора, і почали вимагати, щоб та сплатила їм грошові кошти в якості виграшу, і остання виплатила.
		Свідок ОСОБА_16 суду показав, що він відпочивав в «Інтернет-клубі», та бачив як працівники міліції підійшли до адміністратора і наказали видати чоловіку, який грав на автоматах грошові кошти, оскільки він виграв гроші. Спочатку зайшов молодий чоловік, який пограв на автоматах, а потім зайшли працівники міліції і сказали адміністратору що молодий чоловік виграв 150 грн., які йому треба віддати, і та виплатила 150 грн..
		Показання свідків ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16 суд оцінює критично, оскільки вони є знайомими та друзями обвинуваченого, та спростовуються показами інших свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, показами спеціаліста ОСОБА_10, та дослідженими вищевказаними речовими та письмовими доказами.      
		У суду викликають сумніви і покази свідків що працювали адміністраторами в «Інтернет-клубі» ОСОБА_7, та ОСОБА_6, так ОСОБА_7 суду показала, що вона працювала адміністратором в «Інтернет-клубі» разом з ОСОБА_6 позмінно, та отримувала зарплатню 120 грн. в день в її обов»язки входило дивитись за відеоатракціонами. Коли вона давала первинні покази по даній справі, то на неї чинив психологічний тиск слідчий і показував покази ОСОБА_6 і сказав, щоб вона давала аналогічні покази, інакше її посядь за грати. Вона злякалась і дала неправдиві покази та оговорила обвинуваченого, вказавши що в «Інтернет-клубі» знаходились ігрові автомати, і за виграш видавались грошові кошти. Коли їй стало відомо, що ОСОБА_1 взяли під варту, то вони з ОСОБА_6 вирішили найняти адвоката та змінити свої покази на правдиві, та звернулись в міліцію з заявами про дачу повторних показів. Вона не пам»ятає хто з працівників міліції на неї здійснював психологічний тиск, заставляв їй давати такі покази, з заявою про застосування до неї недозволених методів органами досудового слідства вона не зверталась, також вона не пам»ятає хто просив їй змінити покази та надиктовував заяву про зміну показів. Також свідок показав, що зошит який був вилучений працівниками міліції  в «Інтернет-клубі» належить іншому гральному закладу, точне місце розташування якого їй невідоме, де вона працювала позмінно з ОСОБА_6, власником якого був ОСОБА_6 прізвища якого вона не знала.
		ОСОБА_6 суду показала, що 01.02.2011 року до приміщення «Інтернет-клубу», де вона працювала адміністратором, зайшов ОСОБА_5 з ОСОБА_8 і ОСОБА_5 почав грати на відеоатракціонах. Потім зайшли працівники міліції і сказали, щоб вона видала гроші в сумі 150 грн., бо ОСОБА_5 начебто щось виграв і вона видала 150 грн.. В даному закладі виграші не видавались, бо вони не передбачались, одночасно з цією роботою вона ще працювала в гральному закладі точне місце розташування якого вона не знала десь на автостанції, і саме там проводились грошові виплати. Коли вона  дізналась, що обвинувачений перебуває під вартою, то вирішила разом з ОСОБА_7 змінити свої первинні покази. В «Інтернет-клубі» був зошит з бухгалтерії, який вели адміністратори, але потім вона викинула, вилучений зошит працівниками міліції це зошит з іншої роботи іншого грального закладу де вони також працювали з ОСОБА_7, а в кого саме не пам»ятала, як і не пам»ятала назву закладу так і його місце розташування. Умови гри на відеоатракціонах платиш 10 грн. граєш 10 хв. Покази вона дала первинні неправдиві, оскільки їй погрожували працівники міліції, і вона підписала їх не читаючи, з заявою про застосування до неї недозволених методів органами досудового слідства вона не зверталась,. 
		Показання свідків ОСОБА_7, (ОСОБА_6) ОСОБА_18 суд оцінює критично та визнає їх неправдивими, оскільки вони є суперечливими їх первинно даним показам, та не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються письмовими доказами, показами свідків та спеціаліста, та дослідженими речовими доказами, також сумнів у достовірності показань свідків викликає і та обставина, що вони ніяк не могли пригадати місце роботи, та гральний заклад в якому паралельно працювали, та власника грального закладу, де вони вели вилучений в «Інтернет-клубі» зошит, крім того постановою прокуратури Обухівського району Київської області від 06.03.2013 року були виділені матеріали досудового розслідування щодо свідків ОСОБА_6, та ОСОБА_7, в зв»язку зі зміною ними своїх первинних показів на протилежні та зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
		      Згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, а тому суд не бере до уваги через неналежність покази свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, оскільки останні не мають будь-якого суттєвого доказового значення у даній справі, також суд не бере до уваги і протоколи огляду місця події від 24.03.2011 року та від 29.06.2011 року, оскільки після зміни обвинувачення прокурором, дані письмові докази, виходять за межі зміненого обвинувачення. 
		Згідно  ст. 86 КПК  України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно ст. 87 КПК України недопустимими, зокрема, є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. Суд зобов»язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема,  здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була  повідомлена про своє право відмовитись від давання показань та відповідати на запитання, або їх отримання  з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит; отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний  підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
		З  матеріалів  кримінального провадження випливає, що рішення про порушення кримінальної справи та ряд слідчих дій було проведено за правилами, передбаченими КПК України (1960 року), а тому при оцінці вказаних доказів суд враховує положення  КПК України (1960 року).
		Також необхідно враховувати, що згідно п.8 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, допустимість  доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, а тому підстав для визнання протоколу огляду місця події від 02.02.2011 року, як недопустимого доказу немає, оскільки він прийнятий у відповідності до ст.190 КПК України (1960 року), зауважень, заяв та скарг від учасників проведення огляду не надходило як і не надходило від власника приміщення ОСОБА_4, і суд оцінює цей доказ як допустимий, бо такий отриманий у порядку, встановленому  КПК України, що стосується протоколу огляду предметів від 04.05.2011 року, з якого вбачається, що  ОСОБА_5 видав працівникам міліції три грошові купюри номіналом по 50 грн. які виграв під час гри на гральних автоматах в «Інтернет-клубу» по вул. Будьоного, 41-А в м. Обухів, Київської області, то суд також не знаходить підстав для визнання його недопустимим, так як згідно пояснень даних ОСОБА_5 01.02.2011 року вказується, що він добровільно видав кошти працівникам міліції про що засвідчив своїм підписом та зазначив з моїх слів записано вірно мною прочитано, крім того при дачі показів в суді свідок зазначив що покази на досудовому слідстві він давав добровільно без будь-якого примусу і підстав для дачі неправдивих показів у нього немає, а тому суд визнає даний доказ допустимим.
		Що стосується показів понятих свідків ОСОБА_8, та ОСОБА_9 до яких сторона захисту ставиться критично, то суд вважає їх правдивими та кладе в основу обвинувального вироку, оскільки вони є логічними, послідовними та відтворюють процес гри на вилучених у обвинуваченого гральних автоматах, крім того вони підтверджують факт виграшу, та видачу адміністратором грошових коштів. 
		В ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження у матеріалах даного кримінального провадження порушення права на захист обвинуваченого під час проведення досудового слідства.
		Законом України від 15.11.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення в сфері господарської діяльності», який набрав чинності 17.01.2012 року, внесено зміни до ч.1 ст. 203-2 КК України та санкцію статті доповнено додатковим покаранням у вигляді конфіскації грального обладнання.
		Відповідно до ч.2 ст. 4 КК України злочинність і караність діяння визначається законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння.
		Відповідно до ст.. 58 Конституції України та ч.1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність, або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
		Як вбачається з мотивувальної частини вироку ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, яке він вчинив у період часу з 08.10.2010 року по 02.02.2011 року. На момент вчинення ним злочину санкція ч.1 ст. 203-2 КК України передбачала покарання у виді штрафу від 10000 до 50000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян без конфіскації гральних автоматів. 
		Також відповідно до положень ст. 12 КК України, станом на лютий 2011 року вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відносилось до злочинів невеликої тяжкості, а після змін від 15.11.2011 року стало особливо тяжким злочином, а тому застосуванню підлягає матеріальний закон в редакції від 13.01.2011 року. 
		     Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості учиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, що помякшують та обтяжують покарання.
		      Згідно зі ст.ст. 66,67 КК України, судом не встановлено обставин які пом»якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
		      Відповідно до ст. 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженого, так і іншими особами, а відповідно до ст. 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд враховуючи вищезазначене, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, відсутність помякшуючих та обтяжуючих покарання обставини, посередню характеристику з місця проживання, та позитивну характеристику з місяця роботи обвинуваченого, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції статті (в редакції від 13.01.2011 року) по якій він притягується до кримінальної відповідальності та вважає таке покарання необхідним і достатнім для його виправлення, та запобігання вчинення ним нових злочинів.
		     Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
		        Підстав для за застосування ст.ст. 69,69-1 КК України, суд не вбачає.
		        Судові витрати по справі відсутні.
		Підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироку законної сили суд не вбачає, оскільки, підстав вважати, що обвинувачений сховається або буде іншим чином перешкоджати виконанню судового рішення судом не встановлено і такого клопотання учасниками судового провадження не заявлялось.
		З врахуванням ст. 100 КПК України, речові докази по справі 6 гральних автоматів, що зберігаються в Обухівському РВГУ МВС України в Київській області, обернути на користь держави, три системні блоки підлягають поверненню обвинуваченому, зошит обліку коштів зберігати при матеріалах кримінальної справи, грошові кошти в сумі 150 грн. повернути за належністю., 
		       Керуючись ст.ст. 368,370,374 КПК України, ст.ст.50 КК України суд,
		                                                     
		 З А С У Д И В :
		  
		 ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 170000 гривень.
		Речові докази по справі 6 гральних автоматів, що зберігаються в Обухівському РВГУ МВС України в Київській області, обернути на користь держави, три системні блоки повернути ОСОБА_1, зошит обліку коштів зберігати при матеріалах кримінальної справи, грошові кошти в сумі 150 грн. повернути за належністю.
		  Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		      Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		      Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.       
		          
		           
		СуддяОСОБА_23

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...