Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1307/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.11.2013 р.                                                                           Справа № 914/1307/13 
		 
		Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді                   Козак І.Б., суддів Березяк Н.Є. та Король М.Р.,
		при секретарі Ділай М.М.,
		 
		Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів, 
		до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м.Львів,
		третя особа-1: Відокремлений підрозділ «Галременерго» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів,
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівська міська рада, м. Львів,
		третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, м. Львів,
		про: стягнення 304 166 грн. 34 коп. та стягнення судових витрат.
		          
		За участю представників:
		Від позивача: Коцелко Ю.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);
		Від відповідача: Данай-Тарасенко В.В., Зварич О.І. - представники (довіреність в матеріалах справи);
		Від третьої особи-1: Чорній О.Б. - представник (довіреність в матеріалах справи);
		Від третьої особи-2: не з'явився;
		Від третьої особи-3: не з'явився.
		 
		Представникам сторін та третьої особи-1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтями 22 та 27 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники сторін та третьої особи-1не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.
		Суть спору: розглядається справа за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» за участю третьої особи-1 - Відокремленого підрозділу «Галременерго» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівської міської ради, третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про стягнення 304 166 грн. 34 коп. та стягнення судових витрат.
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.04.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 18.04.2013 року, про що сторони та третя особа-1 були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 08.04.2013 року рекомендованою поштою №79040 0416376 3, відповідач - 08.04.2013 року рекомендованою поштою №79026 0394817 2, третя особа-1 - 08.04.2013 року рекомендованою поштою №79026 0394802 4 (оригінали повідомлень про вручення поштових  повідомлень в матеріалах справи).
		Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду у справі.
		Ухвалою від 18.04.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівську міську раду, про що третя особа-2 була належним чином повідомлена під розписку в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.
		Ухвалою від 08.05.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, про що третя особа-3 була належним чином повідомлена під розписку в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.
		На підставі ухвали від 18.06.2013 року автоматичним розподілом призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді                        Козак І.Б., суддів Запотічняк О.Д. та Станько Л.Л.
		У зв'язку з відпусткою судді Станько Л.Л. автоматизованою системою документообігу суду 09.07.2013 року здійснено заміну члена колегії суддів, до складу суду введено суддю Долінську О.З.
		У зв'язку з відпусткою судді Запотічняк О.Д. автоматизованою системою документообігу суду 03.09.2013 року здійснено заміну члена колегії суддів, до складу суду введено суддю Березяк Н.Є.
		У зв'язку з відпусткою судді Долінської О.З. автоматизованою системою документообігу суду 05.11.2013 року здійснено заміну члена колегії суддів, до складу суду введено суддю Король М.Р.
		Представник позивача в судове засідання 06.11.2013 року з'явився, подав додаткові пояснення (вх. №46835/13), у яких просить суд задоволити позовні вимоги позивача у повному обсязі, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії - у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях.
		Представники відповідача в судове засідання з'явились, проти позову заперечили повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
		Представник третьої особи-1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.
		Представник третьої особи-2 в судове засідання не з'явився, подав пояснення (вх. №47095/13), у якому просить суд задоволити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
		Представник третьої особи-3 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.
		 
		В ході розгляду справи встановлено.
		Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 05506460, знаходиться за адресою: 79040, Львівська область, м. Львів, вул. Данила Апостола, буд. 1, що підтверджується Довідкою з ЄДРЮО та ФОП серії АА №540404, Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АВ №366597  (докази в матеріалах справи).
		Відповідач: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 23269555, знаходиться за адресою: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРЮО та ФОП серії АА №721794, Довідкою з ЄДРЮО та ФОП серії АА №562111, Випискою з ЄДРЮО та ФОП серії АА №562546, Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АА №562108 та Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АВ №371203 (докази в матеріалах справи).
		23.05.2005 року між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго»  (надалі - позивач, балансоутримувач) та Відкритим акціонерним товариством «Західенерго», правонаступником якого, згідно і Статутом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», затвердженого Протоколом Загальних зборів акціонерів ПАТ «Західенерго» від 28.03.2012 року №1/2012, зареєстрованим 29.03.2012 року за №14151050066000024, є Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» (надалі - відповідач, землекористувач) укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача №06/50-05 (надалі - договір), за умовами якого позивач постійно сплачував земельний податок за земельну ділянку площею 9730 м.2, яка закріплена та фактично знаходиться в користування відповідача, на які розміщено об'єкти відокремленого підрозділу ВАТ «Західенерго» «Галременерго», а відповідач зобов'язувався відшкодовувати позивачу витрати, понесені ним за сплату земельного податку.
		Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками юридичних осіб - сторін договору, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.
		Розділом 2 договору встановлено обов'язки балансоутримувача, розділом 3 - обов'язки землекористувача, розділом 4 - права сторін.
		Так, згідно пункту 2.1. договору балансоутримувач приймає на себе зобов'язання надалі сплачувати земельний податок за земельну ділянку, закріплену за ТЕЦ-1, загальною площею 115301 м.2.; надавати балансоутримувачу копії рахунків податку за землю, починаючи з 1999 року по термін дії договору, які підтверджують розрахунки податку за земельну ділянку площею 9730 м.2, що знаходиться у фактичному користуванні землекористувача та розрахунки про відшкодування балансоутримувачу витрат, понесених ним на сплату податку за земельну ділянку площею 9730 м.2, яка знаходиться у фактичному користуванні землекористувача (додаток №1 до договору).
		Пунктом 3.1. договору встановлено обов'язок землекористувача відшкодовувати балансоутримувачу витрати, понесені на сплату податку за землю, згідно з наданими рахунками.
		Відповідно до пункту 4.3. договору, у випадку відмови землекористувача від сплати відшкодування земельного податку балансоутримувач має право стягнути дану суму через судові органи, як визначено чинним законодавством України.
		Розділом 5 договору встановлено умови сплати відшкодування, розділом 6 - термін дії договору.
		Так, відповідно до пункту 5.1. договору землекористувач сплачує на рахунок балансоутримувача суму відшкодування, сплаченого останнім податку за земельну ділянку площею 9730 м.2, яка знаходиться у фактичному користуванні землекористувача, починаючи з 1999 року по термін дії договору у повному обсязі.
		Пунктом 5.2. договору передбачено, що підставою для сплати відшкодування землекористувачам земельного податку є розрахунок, наданий балансоутримувачем, який є невід'ємною частиною договору.
		Згідно пункту 5.3. договору термін сплати відшкодування землекористувачем становить не пізніше тридцяти календарних днів з дня підписання договору та отримання відповідного рахунку на відшкодування земельного податку, який є невід'ємною частиною договору.
		Пунктом 6.1. договору встановлено, що термін дії договору становить з дня його підписання і до 31.12.2005 року.
		Відповідно до пункту 6.2. при відсутності заяв, скарг та пропозицій за місяць до закінчення строку його чинності договір вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах, які були ним передбачені.
		Додатковою угодою від 29.04.2011 року до договору балансоутримувач і землекористувач у зв'язку з зміною назви підприємства землекористувача - Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» погодили замінити в преамбулі договору найменування землекористувача з ВАТ «Західенерго» на ПАТ «ДТЕК Західенерго».
		Окрім того, вказаною додатковою угодою сторони дійшли згоди про встановлення строку дії договору до 31.12.2012 року. У разі одержання землекористувачем в користування земельної ділянки до 31.12.2012 року Договір від 23.05.2005 року №06/50-05 припиняється достроково з моменту державної реєстрації землекористування землекористувача. Протягом терміну дії договору сторони зобов'язуються виконати фінансові зобов'язання, що випливають з його змісту.
		Вказану додаткову угоду підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін договору (належним чином завірена копія додаткової угоди в матеріалах справи).
		Додатком від 07.12.2011 року б/н до договору встановлено, що сума відшкодування податку за землю за 2010 рік становить 67 209 грн. 40 коп. (належним чином завірена копія додатку до договору в матеріалах справи).
		Претензією від 16.06.2012 року вих. №39-1650 позивач звертався до відповідача із вимогою про сплату відшкодування земельного податку в розмірі 67 209 грн. 40 коп. (належним чином завірена копія вказаної претензії в матеріалах справи).
		Додатком від 12.03.2012 року б/н до додаткової угоди до договору встановлено, що сума відшкодування податку за землю за 2012 рік становить 258 498 грн. 47 коп. (належним чином завірена копія додатку до договору в матеріалах справи).
		Також позивач 10.10.2012 року звертався до відповідача Претензією вих. №06-3137 з вимогою про погашення заборгованості з відшкодування земельного податку в розмірі 261 083 грн. 26 коп. належним чином завірена копія вказаної претензії в матеріалах справи).
		Відповідач у своїй відповіді на претензію від 22.11.2012 року вих. №458-1601 проти нарахування суми податку за земельну ділянку заперечив з підстав того, що позивачем не доведено факт понесення витрат на сплату податку за землю в розмірі 261 083 грн. 26 коп. (належним чином завірена копія листа-відповіді в матеріалах справи).
		Окрім того, Претензією від 27.11.2012 року вих. №08-3821 позивач звертався до відповідача із вимогою про сплату відшкодування земельного податку в розмірі 282 624 грн. 80 коп. (належним чином завірена копія вказаної претензії в матеріалах справи).
		Відповідач у своїй відповіді на претензію від 10.12.2012 року вих. №458-1694 проти суми нарахованого відшкодування заперечив з підстав ненадання позивачем доказів в підтвердження факту понесення витрат на сплату податку за землю в розмірі 282 624 грн. 80 коп. (належним чином завірена копія листа-відповіді в матеріалах справи).
		Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 304 166 грн. 34 коп. відшкодування витрат на сплату земельного податку (розрахунок суми позовних вимог в матеріалах справи).
		Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, поданому до суду 15.04.2013 року за вх. №12567/13, проти позовних вимог заперечує з підстав того, що позивачем не надавались рахунки на відшкодування податку за земельну ділянку в порядку, передбаченому пунктами 2.2. та 2.3. договору.
		В матеріалах справи наявні рахунки на оплату за період з травня 2012 року по грудень 2012 року, а також платіжні доручення за період з лютого 2012 року по січень 2013 року, якими ЛМКП «Львівтеплоенерго» виставляло до оплати ПАТ «ДТЕК Західенерго» суми відшкодування витрат на оплату земельного податку та сплачувало вказані витрати до місцевого бюджету Сихівського району міста Львова (належним чином завірені копії рахунків і платіжних доручень в матеріалах справи).
		Також до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії Листів від 09.12.2011 року вих. №06-3689 та від 19.03.2012 року вих. №06-705, якими позивач 09.12.2011 року та 21.03.2012 року направляв на адресу відповідача розрахунок суми витрат земельного податку на 2011 та 2012 роки відповідно (належним чином завірена копія листа та доказів його направлення на адресу відповідача в матеріалах справи).
		Окрім того, як на підставу своїх заперечень, відповідач покликається на те, що Ухвалами Львівської міської ради від 10.03.2011 року №239 та від 39.12.2011 року №1065 Львівською міською радою звільнено позивача від сплати податку за земельні ділянки в частині платежів за земельні ділянки, що використовуються ними за цільовим призначенням.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач на праві постійного користування володіє земельною ділянкою загальною площею 11,5301 га, яка знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Козельницька, 5.
		Державним актом на право постійного користування землею від 09.02.1998 року №ІІ-ЛВ (005059) Львівською міською народних депутатів надано ДАЕК «Львівобленерго» у постійне користування земельну ділянку площею 11,5301 га для виробничих потреб підприємства «Львівські теплові мережі» на баланс «Львівтеплоенерго».
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.11.1998 року №892-р прийнято пропозицію Львівської міської ради про передачу у власність територіальної громади міста Львова цілісного майнового комплексу «Львівських теплових мереж» (належним чином завірена копія Розпорядження в матеріалах справи).
		Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 22.01.1999 року №18 вирішено в термін до 15.02.1998 року передати на баланс ЛМКП «Львівтеплоенерго» цілісний майновий комплекс по вул. Козельницька, 5 у місті Львові (належним чином завірена копія рішення в матеріалах справи).
		Наказом Департаменту міського інженерного господарства від 25.06.1999 року на підставі Акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу Львівських теплових мереж та ТЕЦ-2 у власність територіальної громади міста Львова та передачі на баланс ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 24.06.1999 року земельну ділянку закріплено на праві господарського відання за ЛМКП «Львівтеплоенерго»
		Відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено належним чином завірену копію Витягу з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2013 року №506134 та №473862, від 14.02.2012 року №474027 та №474035, а також Свідоцтв про право власності від 21.12.2012 року №С-05573, №С-05574, №С-05575 та №С-05576, з яких вбачається, що ПАТ «ДТЕК Західенерго» є власником будівлі виробничого цеху під літ. «А-4» площею 2080,4 м. кв.; механічної майстерні літ. «Б-1» площею 564 м. кв.; літ. «Г-2» площею 687,4 м. кв.; виробничого цеху літ. «Б-3» площею 1473,1 м. кв. та металевого складу літ. «Е-1» площею 106,4 м. кв., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Козельницька, 5.
		Окрім того, до матеріалів справи долучено лист Державної податкової служби у Львівській області від 23.05.2013 року вих. №10038/10/12-3013/147, з якого вбачається, що для правильного визначення розміру податку за землю позивачу слід вернутись до управління Держкомзему у місті Львові з метою держання відомостей щодо функціонального призначення та грошової оцінки земель, які використовує ПАТ «ДТЕК Західенерго» (належним чином завірена копія листа в матеріалах справи).
		Ухвалою суду від 16.10.2013 року витребувано від Відділу Державного земельного агентства у місті Львові докази в підтвердження статусу та функціонального призначення орендованої за договором від 23.05.2005 року №06/50-05 земельної ділянки площею 0,973 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул Козельницька, буд. 5.
		01.11.2013 року від Відділу земельного агентства у місті Львові надійшов лист-відповідь від 01.11.2013 року вих. №40/8/40, з якого вбачається, що земельна ділянка площею 11,5301 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Козельницька, 5, зареєстрована на праві постійного користування за підприємства «Львівські теплові мережі» ВАТ «Львівобленерго», інформація щодо реєстрації договору від 23.05.2005 року №06/50-05 в відділі відсутня. За категорією земель дана земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема,  є договори та інші правочини.
		Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Відповідно до вимог статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору.
		Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.
		Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.
		Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
		В даному випадку господарське зобов'язання виникло з Договору про відшкодування витрат балансоутримувача від 23.5.2005 року №06/50-05, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.
		Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
		Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		Згідно статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
		Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України.
		Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
		До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. 
		Згідно пункту 269.1.2. статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є землекористувачі.
		Відповідно до пункту 284.1. статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
		Пунктом 284.3. вказаної статті передбачено, що у разі, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
		Згідно статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
		Із долученого до матеріалів справи листа Державної податкової служби у Львівській області від 23.05.2013 року вих. №10038/10/12-3013/147 вбачається, що пільги при оподаткування землі, визначені Ухвалою від 29.12.2011 року №1065 надано Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго», а отже, вона застосовується лише до земельних ділянок, якими користується це підприємство.
		Так, судом встановлено, що звільнення від сплати земельного податку, встановлене Ухвалами Львівської міської ради від 10.03.2011 року №239 та від 39.12.2011 року №1065 стосується лише тих земельних ділянок, якими фактично користується Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» для забезпечення діяльності самого підприємства згідно цільового призначення таких земельних ділянок, та не поширюється на земельну ділянку площею 9730 м. кв., на якій розміщено належні на праві власності Публічному акціонерному товариству «ДТЕК Західенерго» будівлі, та яка фактично ним використовується. 
		З підстав наведеного суд дійшов до висновку про те, що позивачем належним чином виконано умови укладеного між сторонами договору щодо надання відповідачеві розрахунків та рахунків на відшкодування земельного податку та доведено належними і допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України факт понесення таких витрат.
		Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. 
		Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового  процесу)  у вирішенні  спору  не  подано  суду  в  обґрунтування  її вимог або заперечень належні і допустимі докази,  в  тому  числі  на  вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося  клопотання  про витребування   їх   судом   (частина перша статті 38 ГПК),  то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в  такому  разі  у  суду  вищої  інстанції  відсутні  підстави для скасування  судового  рішення  з  мотивів   неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
		Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.
		Судові витрати: позивачем за подання позову до господарського суду Платіжним дорученням від 28.03.2013 року №3000 сплачено судовий збір в розмірі 6 083 грн. 50 коп. (оригінал платіжного доручення про сплату судового збору є додатком №7 до позовної заяви).  
		Із позовних заяв майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду ( ч. 1, п.п. 1 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»).
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		Так, сума позовних вимог, заявлених позивачем при поданні позовної заяви до суду складає 304 166 грн. 34 коп., а сума сплаченого за подання позовної заяви до суду судового збору - 6 083 грн. 50 коп.
		Таким чином суд дійшов до висновку про те, що судові витрати у справі покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 ГПК України стягнути з відповідача на користь позивача 6 083 грн. 33 коп. судового збору та повернути позивачу з Державного Бюджету України судовий збір в розмірі 00 грн. 17 коп. у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 29, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 80, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		1.          Позов задоволити повністю.
		2.          Стягнути з боржника: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, Львівська область, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15; код ЄДРПОУ 23269555) на користь стягувача: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, Львівська область, м. Львів, вул. Данила Апостола, буд. 1; код ЄДРПОУ 05506460) 304 166 грн. 34 коп. відшкодування витрат на сплату земельного податку та 6 083 грн. 33 коп. судового збору.
		3.          Повернути Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» (79040, Львівська область, м. Львів, вул. Данила Апостола, буд. 1; код ЄДРПОУ 05506460) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 00 грн. 17 коп. у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		4.          Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.
		 
		 
		 
		06.11.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 07.11.2013 року.
		Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України. 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.
		 
		 
		 
		           Суддя                                                                                 Козак І.Б.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                 Березяк Н.Є.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                 Король М.Р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...