Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/36/02/13-г : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2013.
Дата набрання законної сили: 25.11.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ
		01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		Р І Ш Е Н Н Я
		"23" жовтня 2013 р.                                                              Справа № 911/36/02/13-г 
		за позовом              Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства, с. Сухолуччя Вишгородського району,
		до відповідача          приватного підприємства «Рада», м. Вишгород,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, -                     Державної фінансової інспекції в Київській області, м. Київ,
		про           стягнення 199 709,46 грн.
		Суддя О.В. Конюх;
		представники сторін:
		від позивача:                    Онисенко І.В., уповноважена, довіреність від 21.01.2013р. №11;
		від відповідача:          Байдаченко В.О., уповноважений, довіреність від 21.01.2013р. №5;
		від третьої особи:          Борисенко О.І., уповноважена, довіреність від 26.06.2013р;
		Кіріченко Л.І., уповноважена, довіреність від 22.10.2013р. №75;
		СУТЬ СПОРУ :
		позивач - Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство, с. Сухолуччя Вишгородського району, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 28.12.2013р. №230 до відповідача - приватного підприємства «Рада», м. Вишгород, в якому просить суд стягнути з відповідача завдані збитки в розмірі 199 709,46 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач (замовник), на виконання договору від 20.06.2011р. №9 про закупівлю робіт за державні кошти, сплатив відповідачу (виконавцю) вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 1 848 578,88 грн. згідно підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт. Проте, під час проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності позивача КРУ в Київській області було виявлено завищення обсягів та вартості виконаних підрядних робіт за договором №9 про закупівлю робіт за державні кошти від 20.06.2011р., укладеним між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) на загальну суму 199709,46 грн., а саме 103625,46 грн. завищена вартість матеріалів, включених до акту виконаних робіт, 83200,80 грн. витрат на відрядження, які безпідставно включені до акту виконаних робіт, 12883,20 грн. завищена вартість робіт по корчуванню та вивезенню пнів. Крім того, позивач просив суд залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну фінансову інспекцію в Київській області, обґрунтовуючи це тим, що Контрольно-ревізійним управлінням України в Київській області (Державна фінансова інспекція в Київській області) у період з 24.10.2011р. по 22.12.2011р. було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2009р. по 01.11.2011р., про що було складено акт від 22.12.2011р. №07-21/58, на який посилається позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги.
		Ухвалою господарського суду Київської області від 03.01.2013р. позовну заяву Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, справі присвоєно №911/36/02/13-г та призначено розгляд справи в засіданні господарського суду на 22.01.2013р.
		21.01.2013р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 21.01.2013р. №6 з доданими документами, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що відповідач виконав зобов'язання за договором про закупівлю робіт за державні кошти від 20.06.2011р. №9 належним чином. Також відповідач вказує, що сам лише акт Головного контрольно-ревізійного управління України у Київській області від 22.12.2011р. №07-21/58, на який позивач посилається у позовній заяві, не визначений законодавством як безумовний доказ; обставини, вказані в такому акті, повинні підтверджуватися належними доказами на загальних підставах.
		Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2013р., в порядку ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну фінансову інспекцію в Київській області та запропоновано сторонам подати суду свої пропозиції щодо кола питань, які мають бути винесені на судову експертизу, щодо установи, якій може бути доручене проведення експертизи у справі, та запропоновано подати додаткові документи, які, на думку сторін, мають бути подані в експертну установу для дослідження.
		Оскільки встановлення факту завищення відповідачем обсягу та вартості робіт та матеріалів та визначення суми такого завищення за договором №9 про закупівлю робіт за державні кошти від 20.06.2011р. потребує спеціальних знань, що відповідно до ст. 41 ГПК України є підставою для призначення у справі судової експертизи, ухвалою господарського суду Київської області від 19.02.2013р. у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.
		Судовому експерту судом були поставлені наступні питання: 
		1) Чи підтверджується документально факт завищення приватним підприємством "Рада" вартості робіт та матеріалів за договором про закупівлю робіт за державні кошти від 20.06.2011р. №9? 
		2) Чи підтверджується документально наявність збитків позивача в сумі 199 709,46 грн., завданих завищенням приватним підприємством "Рада" вартості робіт та матеріалів за договором про закупівлю робіт за державні кошти від 20.06.2011р. №9?
		30.09.2013р. до господарського суду Київської області Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуті матеріали справи №911/36/02/13-г без проведення експертизи, у зв'язку з тим, що станом на 23.09.2013р. попередня оплата в розмірі 5 875,20 грн. позивачем не здійснена.
		Ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2013р. поновлено провадження у справі №911/36/02/13-г та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
		В судове засідання 23.10.2013р. з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи, які подали письмові та усні пояснення по суті спору.
		Розглянувши позов Дніпроівсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства, с. Сухолуччя Вишгородського району (далі по тексту - Дніпровсько-Тетерівське ДЛМГ), до приватного підприємства «Рада», м. Вишгород (далі по тексту - ПП «Рада»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної фінансової інспекції в Київській області, м. Київ (далі по тексту - Держфінінспекція), вислухавши пояснення представників учасників провадження, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
		ВСТАНОВИВ:
		відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. 
		20.06.2011р. між Дніровсько-Тетерівським державним лісомисливським господарством (замовник) та приватним підприємством «Рада» (підрядник) було укладено договір №9 про закупівлю робіт за державні кошти (далі - Договір), згідно якого виконавець зобов'язується у 2011 році виконати замовникові роботи - код за ДК 45.34.1 Монтаж огорож та встановлення грат (Роботи з установлення парканів, огорож територій, майданчиків, доріг), а саме будівельні роботи з облаштування огорожі вольєру на території Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ на території Вишгородського району Київської області 11-19-К, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи. Відповідно до умов Договору:
		- найменування роботи - код за ДК 45.34.1 Монтаж огорож та встановлення грат (Роботи з установлення парканів, огорож територій, майданчиків, доріг), а саме Будівельні роботи з облаштування огорожі вольєру на території Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ на території Вишгородського району Київської області 11-19-К. Кількість виконуваних за цим Договором робіт - встановлення огорожі довжиною 12 150 п. м. (п. 1.2. Договору);
		- обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3. Договору);
		- виконавець повинен виконати передбачені цим Договором роботи - код за ДК 45.34.1 Монтаж огорож та встановлення грат (Роботи з установлення парканів, огорож територій, майданчиків, доріг), а саме Будівельні роботи з облаштування огорожі вольєру на території Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ на території Вишгородського району Київської області 11-19-К, якість яких відповідає умовам діючих нормативно-технічних документів (ДБН Д.1.1-2-99, ДБН Д.2.2-47-99, ДБН Д.2.2-15-99 та враховує ДБН Д.1.-1-2000) (розділ ІІ Договору);
		- ціна цього Договору становить 1 848 578,88 грн., у тому числі ПДВ 308 096,48 грн.  Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (розділ ІІІ Договору);
		- розрахунок проводиться шляхом оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунка на оплату робіт або після підписання сторонами акта виконаних робіт, або поетапної оплати замовником виконаних робіт на підставі актів приймання виконаних робіт форми КБ-2В і довідки форми КБ-3 (п. 4.1. Договору);
		- строк виконання робіт червень-вересень 2011р. (п. 5.1. Договору);
		- місце виконання робіт: угіддя Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства (квартали 64-152, 152-157, 157-69,69-64) (п. 5.2. Договору).
		Додатковою угодою №1 від 20.09.2011р. до договору від 20.06.2011р. №9 сторони дійшли взаємної згоди про зміну строків виконання робіт, встановивши їх протягом червня-листопада 2011р.
		За правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду. Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. 
		В силу ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. 
		Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. 
		Згідно зі статтею 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. 
		Відповідно до підпунктів 3.3.1, 3.3.2 пункту 3.3 «Особливості узгодження договірних цін та розрахунків за обсяги виконаних робіт» Наказу Держбуду України, від 27.08.2000,  № 174 "Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)" Договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків. 3.3.2 Договірна ціна на будівництво об'єкту формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником) із залученням субпідрядних організацій, погоджується із замовником і є невід'ємною частиною контракту. 
		Додатком №18 до вказаного ДБН Д.1.1-1-2000 (в редакції наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 17.06.2003 р. N 85 та наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 20.03.2008 р. N 135) затверджено форму (макет) Договірної ціни.
		Суду подано копію підписаної обома сторонами та скріпленої печатками обох сторін Договірної ціни на Будівельні роботи з облаштування огорожі вольєра на території «Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства» та локальний кошторис № 2-1-1 на Будівництво огорожі з металевої оцинкованої сітки, натягнутої на катанку по деревяних стовпах діаметром 16 см з установкою металевих сітчастих воріт шириною 3,5 м з хвірткою шириною 0,835 м (3 шт.), довжина огорожі 1250 м (аркуші справи 85-91), згідно яких сторонами було визначено вартість підрядних робіт в сумі 1848578,88 грн. 
		Відповідно до підпунктів 3.3.3.3, 3.3.6  ДБН Д.1.1-1-2000 (в редакції від 06.05.2008р.) приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом всього строку будівництва. Уточнення динамічних договірних цін провадиться виходячи зі співставлення регіональних рівнів цін матеріально-технічних ресурсів на час узгодження договірної ціни, середнього їх змінення на момент уточнення та цін ресурсів, пред'явлених підрядником. За необхідності може проводитися уточнення вартості окремих складових вартості будівельної продукції чи конкретних видів робіт та ресурсів, що обумовлюється в контракті. 
		Маса прибутку, врахована в договірній ціні на початок будівництва, не уточнюється, за винятком випадків, якщо: 
		а) замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників; 
		б) в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлено безперечні помилки, які не було виявлено на стадії тендерної пропозиції та складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації; 
		в) виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору (контракту). 
		Відповідно до розділу ІІІ Договору ціна Договору встановить 1 848 578,88 грн., у тому числі ПДВ 308 096,48 грн. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. 
		Тобто, укладаючи договір підряду, сторони на власний розсуд погодили його істотні умови, у тому числі й ціну договору, яка є динамічною, а відтак складений кошторис у даному випадку є приблизним, у розумінні частини 2 ст. 844 ЦК України. 
		Пунктом 99 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" визначено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість.  Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
		Як свідчать матеріали справи, відповідачем виконані, а позивачем прийняті підрядні роботи за Договором, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), які без зауважень підписані та скріплені печатками обох сторін договору:
		за серпень 2011р. №1 на суму 1508777,76 грн.;
		за жовтень 2011р. №2 на суму 248119,44 грн.;
		за листопад 2011р. №3 на суму 91681,68 грн., а всього на суму 1848578,88 грн.
		На підставі вказаних актів приймання виконаних будівельних робіт позивачем були здійснені розрахунки з відповідачем на суму 1 848 578,88 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень, а саме:
		платіжне доручення від 02.08.2011р. №542 на суму 1 508 777,76 грн.,
		платіжне доручення від 04.10.2011р. №692 на суму 248 119,44 грн.,
		платіжне доручення від 28.11.2011р. №852 на суму 91 681,68 грн. 
		За таких обставин спірний договір №9 про закупівлю робіт за державні кошти від 20.06.2011р. сторонами виконано. 
		Однак, позивач, посилаючись на Акт ревізії від 22.12.2011р. №07-21/58 Контрольно-ревізійного управління в Київській області щодо фінансово-господарської діяльності Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства за період з 01.04.2009р. по 01.11.2011р., звернувся до відповідача з претензією від 27.02.2012р. №45 про відшкодування завданих збитків (завищеної вартості виконаних будівельних робіт за Договором, а саме: 83 200,80 грн. - витрати на відрядження, які безпідставно включені до акту виконаних робіт; 103 625,46 грн. - завищена вартість матеріалів, включених до акту виконаних робіт; 12 883,20 грн. - завищена вартість робіт по корчуванню та вивезенню пнів) в загальній сумі 199 709,46 грн. Зазначена претензія позивача залишена відповідачем без задоволення з посиланням на те, що перевищення встановленої за Договором вартості виконаних будівельних робіт жодного разу не відбулось (лист від 27.03.2012р. №25). 
		У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення збитків, а саме завищеної вартості будівельних робіт. 
		Щодо заявлених вимог суд зазначає наступне.
		Згідно частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
		За своєю природою акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в складаються для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду»).
		Судом встановлено, що у Договорі сторони встановили приблизний, а не твердий кошторис.
		Однак, ціна в будь-якому випадку є істотною умовою будь-якого договору. В силу вимог ст. 208 ЦК України (обов'язковість укладення правочинів між юридичними особами в письмовій формі), ст. 651 ЦК України (можливість зміни договору виключно за згодою сторін), ст. 654 ЦК України (зміна договору в такій самій формі, що й договір), зміна сторонами приблизного кошторису (як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення) можливе виключно в письмовій формі шляхом укладення додаткових угод, підписаних та скріплених печатками обох сторін. Такої ж правової позиції притримується і Вищий господарський суд України (постанова від 21.05.2013р. у справі № 25/105-12).
		Суду не подано доказів того, що сторонами в процесі виконання договору в належній формі шляхом укладення додаткової угоди змінювалась ціна, зазначена в розділі ІІІ Договору та в Договірній ціні - 1 848 578,88 грн., у тому числі ПДВ 308 096,48 грн. 
		З матеріалів справи не вбачається, що спірний договір в частині визначення ціни було визнано у встановленому законом порядку недійсним повністю або частково з підстав завищення кошторису. 
		Виходячи з наведеного, замовник зобов'язаний оплачувати підрядні роботи, виходячи з їх виконаних обсягів та за ціною, визначеною сторонами у договорі у випадку прийняття робіт, що має бути відображено в актах форми №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт».
		Крім того, відповідно до визначень частин 1, 2 ст. 845 ЦК України підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. 
		Суду не подано жодних доказів того, що роботи відповідачем виконані неякісно, не в повному об'ємі або не у відповідності до укладеного Договору. Позивач на вказані обставини не посилається.
		Акт ревізії Державної фінансової інспекції у Київській області, яким встановлено завищення вартості робіт у порівнянні із фактичним їх обсягом не є беззаперечним доказом наявності та розміру у позивача збитків, оскільки встановлені органами державної контрольно-ревізійної служби при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України. Тобто сам лише акт ревізії не є підставою для стягнення збитків та не звільняє сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.
		Для з'ясування факту наявності та розміру збитків позивача судом ухвалою від 19.02.2013р. було призначено судову експертизу, на яку було винесено наступні питання:
		Чи підтверджується документально факт завищення приватним підприємством "Рада"  вартості робіт та матеріалів за договором від 20.06.2011р. №9 ?
		2) Чи підтверджується документально наявність збитків позивача в сумі 199 709,46 грн., завданих завищенням приватним підприємством "Рада" вартості робіт та матеріалів за договором про закупівлю робіт за державні кошти від 20.06.2011р. №9 ?
		Витрати по проведенню експертизи суд поклав на позивача як на зацікавлену особу.
		Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
		Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи несе сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. 
		Позивач оплату не здійснив, посилаючись на те, що пунктом 1 Постанови КМУ від 09.10.2006р. № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» передбачений вичерпний перелік робіт, при закупівлі яких передбачена попередня оплата на строк не більше трьох місяців, і оплата судової експертизи зазначеним переліком не передбачена.
		У звязку з вищевикладеним матеріали справи № 911/36/02-13-г експертною установою були повернуті без виконання експертизи.
		По-перше, ухвала від 19.02.2013р. набрала законної сили, і відповідно до ст. 115 ГПК України є обов'язковою на всій території України. Згідно ст. 129 Конституції України обов'язковість судових рішень є одною з основних конституційних засад судочинства. 
		По-друге, відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» у разі неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.
		Відповідно до ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності з метою захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		За таких обставин закон зобов'язує позивача при зверненні до господарського суду довести наявність свого права і факт його порушення або оспорення з боку зобов'язаної особи - відповідача. 
		Крім того, відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, яка особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до пункту 4) частини 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Відповідно до частини 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Згідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки кредитору, права або законні інтереси якого порушено. 
		Отже, виходячи з системного аналізу правових норм, збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов'язання. Таким чином, необхідною умовою стягнення збитків є по-перше, наявність протиправного діяння (дії чи бездіяльності), наявність збитків (документально доведеного їх розміру) та наявність причинного зв'язку між збитками і їх розміром, що виникли у кредитора, та порушенням зобов'язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов'язання - причиною.
		Таким чином, заявляючи позовну вимогу про стягнення збитків, позивач має в будь-якому випадку доводити належними та допустимими доказами наведений вище повний склад цивільного правопорушення.
		Враховуючи те, що наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, свідчать про те, що загальна вартість виконаних робіт не перевищує загальну ціну Договору, визначену розділом ІІІ Договору; те, що позивачем не пред'являлися відповідачу претензії щодо якості виконаних робіт, їх обсягу або відповідності умовам Договору, те, що сторонами не укладалися додаткові угоди щодо зміни ціни договору, а Договір або його окремі положення щодо ціни договору  недійсними не визнавалися, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявність у нього збитків в сумі 199709,46 грн. 
		За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 199 709,46 грн. завищеної вартості робіт є не доведеними, а тому задоволенню не підлягає. 
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 11, 22, 208, 224, 611, 623, 632, 651, 837, 843, 844, 845, 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 12, 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		В позові Дніпровсько-Тетерівському державному лісомисливському господарству відмовити повністю.
		Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
		 
		 
		      Суддя                                                                                     Конюх О.В.           
		 
		 
		Повний текст рішення підписано 12.11.2013р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...