Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/3621/13-а : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 12.11.2013. Зареєстровано: 12.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2013.
Дата набрання законної сили: 12.12.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 
		м. Вінниця
		04 листопада 2013 р.                                                                    Справа № 802/3621/13-а
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді: Альчука Максима Петровича, 
		за участю секретаря судового засідання: Побережської В.В.  
		представника позивача: ОСОБА_1
		представника відповідача: Кукурузи Ю.М., Денчук О.А. 
		третьої особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
		за позовом: ОСОБА_6, ОСОБА_7   
		до: Козятинської міської ради Вінницької області, управління Держземагенства у Козятинському районі Вінницької області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області  
		про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
		 
		ВСТАНОВИВ:
		           
		До Вінницького окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з адміністративними позовами до Козятинської міської ради Вінницької області, управління Держземагенства у Козятинському районі Вінницької області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
		Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідачів, яка полягає в невиконанні рішення 5 сесії 23 скликання Козятинської міської ради № 111/98-мр від 17.12.1998 року яким у Козятинської самостійної пожежної державної частини-11 вилучено та надано в постійне користування позивачам земельні ділянки по АДРЕСА_1 площею 30 кв. м. та 30 кв. м. для гаражного будівництва та рішення 10 сесії 5 скликання Козятинської міської ради № 535-V від 25.05.2007 року, яким земельні ділянки по АДРЕСА_1 передано позивачам у власність. Також позивачі просять визнати незаконним та скасувати рішення 22 сесії 4 скликання № 95/05-МР від 04.03.2005 року, яким була затверджена технічна документація по складанню державного акта на право постійного користування землею Козятинською самостійною пожежною державною частиною-11 по АДРЕСА_1, площею 742 кв. м. 
		Ухвалою суду від 02.09.2013 року адміністративні позови ОСОБА_6 та ОСОБА_7 об'єднанні в одне провадження з огляду на те, що відповідачі у даних позовах є одні і ті самі, позовні вимоги та предмет доказування є однорідними (випливають з одних і тих же правовідносин).
		Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовних заявах. Окремо зазначив, що вилучені рішенням 5 сесії 23 скликання Козятинської міської ради № 111/98 -мр від 17.12.1998 року у Козятинської самостійної пожежної державної частини-11 земельні ділянки були надані позивачам в постійне користування, а рішенням 10 сесії 5 скликання № 535-V від 25.05.2007 року у власність. Проте, як з'ясувалося пізніше, надані позивачам у власність земельні ділянки не були вилучені у Козятинської самостійної пожежної державної частини-11. Крім того, ці самі земельні ділянки, одночасно, внаслідок недотримання Козятинською міською радою вимог закону та невиконання власних рішень  ввійшли до складу земельної ділянки, переданої у власність Козятинській самостійні пожежні державні частині-11.
		Представники Козятинської міської ради Вінницької області та управління Держземагенства у Козятинському районі Вінницької області у вирішенні даного спору поклалися на розсуд суду.
		Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області в судовому засідання заперечував проти позову, посилаючись на письмові заперечення (а.с. 65-69), просив відмовити в його задоволенні. Окремо зазначив, що даний позов вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки згоди на вилучення вищевказаних земельних ділянок управління не надавало та взагалі не знало, про таке вилучення та надання їх у власність іншим особам, а тому незрозуміло, яким саме чином Козятинська міська рада могла прийняти такі рішення.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
		Рішенням 5 сесії 23 скликання Козятинської міської ради № 111/98-мр від 17.12.1998 року у Козятинської пожежної самостійної державної частини-11 вилучено та надано в постійне користування ОСОБА_6 земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 30 кв. м.  для гаражного будівництва (а.с. 7).
		Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради № 15 від 1999 року ОСОБА_6 був наданий дозвіл на будівництво гаража на земельній ділянці по АДРЕСА_1. 22.09.2003 року Козятинською міською радою листом за вих. № 714 від 22.09.2003 року ОСОБА_6 наданий дозвіл на виготовлення технічної документації по складанню державного акта на право власності на вищевказану земельну ділянку (а.с. 8-9).
		Рішенням 10 сесії 5 скликання Козятинської міської ради  № 535-V від 25.05.2007 року вказана технічна документація затверджена, земельна ділянка площею 30 кв. м. по АДРЕСА_1 передана у власність ОСОБА_6 (а.с. 10).
		Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради № 273 від 30.10.1986 року ОСОБА_7 наданий дозвіл  на будівництво гаража на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (на даний час АДРЕСА_1) м. Козятин. 22.09.2003 року Козятинською міською радою за вих. № 718 ОСОБА_7 наданий дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для індивідуального гаражного будівництва по АДРЕСА_1 (а.с. 28, 34).
		Рішенням 10 сесії 5 скликання Козятинської міської ради № 534-V від 25.05.2007 року проект відведення був затверджений, вищевказана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_7 (а.с. 35).
		Таким чином позивачі просять визнати бездіяльність відповідачів протиправною та зобов'язати їх видати державні акти на право власності на вищевказані земельні ділянки.
		Крім того, судом встановлено, що 13.03.2003 року Козятинською міською радою за вих. № 483 видано доручення на розробку технічної документації по виготовленню державного акта на право постійного користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1. (а.с.47).
		11.01.2005 року Козятинським міським відділом земельних ресурсів Вінницької області за вих. № 881 наданий висновок про погодження технічної документації по видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою для громадських потреб в АДРЕСА_1, Козятинській СПДЧ-11 загальною площею 0,0742 га за рахунок земель Козятинської міської ради (а.с. 147).
		Рішенням 22 сесії 4 скликання №95/05-МР від 04.03.2005 року затверджена технічна документація по складанню державного акта на право постійного користування землею Козятинською СПДЧ-11 площею 742 кв. м. по АДРЕСА_1. Цим же рішенням Козятинській СПДЧ-11 вказана земельна ділянка передана в постійне користування (а.с. 48). 04.04.2007 року управлінню МНС України у Вінницькій області виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0742 га по АДРЕСА_1 (а.с. 49). Вказане рішення одночасно є предметом оскарження в даній справі. 
		Визначаючись стосовно позовних вимог суд виходить з наступного.
		Статтею 7 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) від 18.12.1990 року користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним  визнається  землекористування без заздалегідь установленого строку.
		У  постійне  користування  земля  надається  Радами  народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для ведення селянського  (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства; сільськогосподарським підприємствам і організаціям; громадським об'єднанням; релігійним організаціям; промисловим, транспортним  та  іншим  несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям; організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу для потреб оборони; для    ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам; житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам; спільним    підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.
		Вказаною нормою законодавства встановлений виключний перелік суб'єктів, які мають право на отримання у постійне користування земельні ділянки, що перебувають у державній власності. 
		Згідно ст. 9 ЗК України від 18.12.1990 року до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить зокрема: передача земельних ділянок у  власність, надання їх в користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі; вилучення (викуп) земель відповідно  до  статті  31  цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 19 ЗК України від 18.12.1990 року міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними  насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.
		Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або  користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише  після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.
		Статтею 31 ЗК України від 18.12.1990 року передбачено, що вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування  громадянам,  підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.
		Вилучення земель (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними   насадженнями) у межах міста  для  усіх  потреб провадиться  за  рішенням  міської Ради  народних  депутатів,  за винятком випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу.
		У разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови місцевої Ради народних депутатів у її вилученні ці  питання  можуть  бути вирішені у судовому порядку.
		Так, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Козятинської міської ради № 11/98-МР від 17.12.1998 року позивачам були надані в постійне користування землі для гаражного будівництва вилучені у Козятинської СПДЧ-11.
		Проте, з аналізу вищевказаних норм законодавства чітко вбачається, що надання громадянам земельних ділянок у постійне користування можливе лише для ведення селянського  (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
		Як пояснив під час судового засідання представник Козятинської СПДЧ-11 ніякої згоди на вилучення земельних ділянок вони не надавали, та взагалі не знали що земельні ділянки, які згідно державного акта на право постійного користування землею від 23.09.1994 року (а.с. 73) перебувають у постійному користуванні Козятинської СПДЧ-11 було вилучено та надано в постійне користування позивачам.
		Крім того в матеріалах справи жодного документа, який би підтверджував, що Козятинська СПДЧ-11 надавала згоду на вилучення земельних ділянок з її постійного користування не міститься. Також під час судового засідання представник Козятинської міської ради зазначив, що в архіві Козятинської міської ради міститься лише рішення сесії від 17.12.1998 року № 11/98-МР.
		На питання суду як відбувалося вилучення земельних ділянок у Козятинської СПДЧ-11 та надання їх позивачам, представник Козятинської міської ради відповісти не зміг.
		Таким чином суду незрозуміло яким саме чином та на підставі яких норм законодавства Козятинська міська рада надала позивачам у власність земельні ділянки для гаражного будівництва, які не були вилученні у їх постійного землекористувача - Козятинської СПДЧ-11.
		Що стосується твердження представника позивачів про те, що Козятинська СПДЧ-11 не є законним землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1, оскільки державний акт на право постійного користування від 04.04.2007 року виданий на управління МНС України у Вінницькій області, суд з вертає увагу на наступне. 
		Наказом МНС України від 17.01.2006 року № 19 управління МНС України в Вінницькій області реорганізоване в Головне управління МНС України у Вінницькій області.
		Наказом МНС України від 14.12.2010 року № 22 зі змінами, внесеними наказом МНС України від 18.01.2011 року № 52 Головне управління МНС України в Вінницькій області перейменоване в управління МНС України в Вінницькій області.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2012 року № 30 "Про утворення територіальних органів Міністерства надзвичайних ситуацій" утворене територіальне управління МНС України у Вінницькій області, яке визнане правонаступником управління МНС України в Вінницькій області.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 року № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", територіальне управління МНС України у Вінницькій області реорганізоване шляхом злиття в управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, яке визначено правонаступником прав і обов'язків територіального  управління, що реорганізується.
		Тобто на сьогоднішній день постійним землекористувачем земельної ділянки площею 742 кв. м. по АДРЕСА_1 є управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, а Козятинська СПДЧ-11, яка розміщена на зазначеній земельній ділянці, згідно положення про 11 державну пожежно-рятувальну частину м. Козятин, Козятинського району 2-го державного пожежно-рятувального загону УДСНС України у Вінницькій області є структурним підрозділом управління ДСНС України у Вінницькій області (а.с. 76-84, 106-114).
		Крім того, як було встановлено під час судового засідання державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 04.04.2007 року виданий управлінню МНС України у Вінницькій області на земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_1, площею 742 кв. м., цільове призначення - землі оборони у зв'язку з переоформленням документів, а саме державного акта на право постійного користування від 23.09.1994 року внаслідок вищевказаної реорганізації.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що управління МНС України у Вінницькій області правомірно видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 04.04.2007 року по АДРЕСА_1, а рішення 22 сесії 4 скликання № 95/05-МР від 04.03.2005 року, яким затверджена технічна документація по складанню державного акта на право постійного користування землею Козятинською СПДЧ-11 є законним.
		Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або  землекористувач  може вимагати усунення будь-яких порушень його прав  на  землю,  навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. 
		Тобто, вказаною нормою законодавства передбачено, що лише законний власник або землекористувач має право на усунення порушень його прав  на  землю.
		Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Стаття 126 ЗК України зазначає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Проте, під час розгляду справи по суті позивачі не надали суду належних доказів того, що вони є законними власниками чи землекористувачами земельних ділянок по АДРЕСА_1.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративному судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, відповідно до ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що встановленими в справі фактичними обставинами та наданими доказами вимоги позивачів не доводяться, відтак суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
		Згідно ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.   
		Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		В задоволенні адміністративних позовів відмовити повністю.
		 
		Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
		Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		 
		Суддя                                                                           Альчук Максим Петрович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...