Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1011/12/0970 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"31" жовтня 2013 р.                               м. Київ                                        К/9991/71170/12 
		 
		 
		Колегія суддів
		Вищого адміністративного суду України в складі:
		 
		суддів: Васильченко Н.В., Горбатюка С.А., Леонтович К.Г.,
		провівши попередній розгляд за наявними у справі матеріалами  адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області до Рогатинської центральної районної лікарні  про визнання недійсним наказу, -
		 
		в с т а н о в и л а :
		В жовтні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області звернулося до суду із позовом до Рогатинської центральної районної лікарні (далі - Рогатинська РЦЛ) про визнання недійсним наказу за № 290 від 31.12.1997 року про надання ОСОБА_1 відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.
		Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року, в задоволені позову відмовлено.
		Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального  права.
		Перевіривши за наявними у справі матеріалами викладені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку,  що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки оскаржуваний наказ є актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом його виконання, а тому він не може бути скасований ми змінений після його виконання. Крім того, судом зазначено, що вказаний позов не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, оскільки вимога щодо скасування вказаного наказу фактично не призведе до поновлення порушеного права позивача. З цим висновком погодився і суд апеляційної інстанції.
		Колегія  суддів  погоджується  з  такими  висновками  судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки судами дотримано вимоги діючого законодавства при розгляді та вирішенні  даного спору.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем проведено вибіркову перевірку правильності призначення пенсії за вислугу років, за результатами якої встановлено, що пенсію ОСОБА_1 призначено 15.07.2003 року. Стаж роботи становить 25 років 0 місяців 05 днів і зарахований за періоди роботи   з 23.03.1977 року по 30.06.1999 року, з 01.07.2000 року по 14.05.2002 року та з 02.09.2002 року по 14.07.2003 року. 
		Зустрічною перевіркою, проведеною в Рогатинській РЦЛ встановлено, що відповідно до наказу № 290-к 1997 року ОСОБА_1  надано частково оплачувану відпустку з 31.12.1997 року по 31.12.1999 року по догляду за її онуком до 3-х років, яку було включено до трудового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років.
		Відповідно до акту перевірки правильності призначення та виплати пенсій виявлено, що наказом №290-к по Рогатинській ЦРЛ від 31 грудня 1997 року, ОСОБА_1 було надано частково оплачувану відпустку   по догляду за онуком. Рогатинською ЦРЛ в ході проведеної перевірки було представлено тільки протокол профспілкових зборів про надання відпустки ОСОБА_1 по догляду за онуком ОСОБА_2 
		Крім цього, з метою встановлення особи, яка фактично здійснювала догляд за онуком, матеріали перевірки було передано в прокуратуру Рогатинського району та відповідним актом встановлено, що виявлене порушення слугувало підставою для   отримання пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за період з липня 2007 року по жовтень 2007 року в розмірі 15456,93 грн., оскільки дана відпустка по догляду за онуком була зараховано до трудового стажу для отримання пільгової пенсії.
		Вирішуючи спір по суті позовних вимог, судами враховано вимоги Закону України ««Про пенсійне забезпечення» та пункти 1,3 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», на підставі яких ОСОБА_1 призначена пенсія на пільгових умовах з урахуванням документів, які підтверджували стаж роботи. Також, обґрунтовуючи законність призначення пенсії, суди послались на пункти 20, 22, 23 зазначеної постанови Уряду, якими підтверджено наявність необхідного трудового стажу особи.
		При цьому звернуто увагу на те, що відповідно до ст. 50 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
		Позивачем в даному випадку оскаржується правомірність наказу Рогатинської РЦЛ про надання ОСОБА_1 відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, який став підставою для нарахування відповідного стажу роботи.
		Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Частиною 3 ст. 6 КАС України встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та Законами України.
		Таким чином, враховуючи положення ст. 17 КАС України та оскільки в межах КАС України захисту підлягає тільки порушене право позивача, колегія суддів погоджується з висновком судів, що у даному випадку скасування оскаржуваного наказу не є способом захисту прав та законів інтересів органу пенсійного фонду, а тому обґрунтовано відмовили у задоволені позову. 
		Крім того, судами при розгляді спору віднесено оскаржуваний наказ про призначення ОСОБА_1 відпустки по догляду за онуком до 3-х років до ненормативно-правових актів, актів одноразового застосування, які не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.
		При цьому слід зауважити, що до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
		Враховуючи те, наказ № 290 від 31.12.1997 року про надання ОСОБА_1 відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, є ненормативним актом, оскільки передбачає конкретні приписи, зверненні до вичерпного кола окремих осіб, застосовується одноразово - встановлені у наказі приписи виконуються одноразово у встановлений в ньому строк (з 31.12.1997 року по 13.12.1999 року) та вичерпує свою дію після реалізації, суди дійшли до висновку про безпідставність позовних вимог.
		Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
		Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України 
		 
		у х в а л и л а  :
		 
		Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області відхилити.
		Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року залишити без змін.
		Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її  копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, встановлені КАС України. 
		 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...